Transcript Пісні Поля Верлена

Плачеться в моєму серці,
Як дощить над містом...
Поль Верлен


Щороку , коли
Персефона покидає
свою матір на одну
третину року ,
повертаючись до свого
чоловіка Аїда в
підземне царство ,
Деметра –богиня
родючості землі поринає
в сум та вбирається в
темний одяг . І вся
природа сумує... Жовкне
на деревах листя , і
зриває його осінній
вітер ; відцвітають квіти,
пустують лани , і ллє
дощ ,що нагадує сльози
матері – Деметри ...

Ці сумні осінні пейзажі
майже завжди
акомпонували почуттям,
світобаченню і
світосприйняттю поета.
Але для того,
щоб зрозуміти поезію
Поля Верлена, треба
зрозуміти його душу . Бо
поезія Верлена - це
історія його душі , це
інтимна сповідь , це
щоденник його настроїв і
переживань ...

Як сказав німецький поет
Генріх Гейне :Світ
розколовся , і тріщина
пройшла крізь серце
поета”. Бо поет – це
людина , яка глибоко і
тонко відчуває , людина ,
яка прагне до краси і
гармонії - гармонії світу ,
гармонії людських
відносин . Саме таким
поетом був і Поль Верлен
Цей біль душі і народжує
образ „осіннього серця ”,
зі струн якого линуть
сумні осінні пісні. Настрій
осіннього смутку та
безнадії відтворено в
одному з віршів збірки
„Меланхолія” - „Осіння
пісня”.
„Верлен належить до поетів того
типу , що для них світ відкривається
переважно через звуки , ” –
зауважив Г.Кочур
• Вірші Верлена
привернули увагу
читачів не тільки
своїм змістом ,
образами ,
глибиною
почуттів
ліричного героя ,
а й дивовижною
вишуканістю й
вигадливістю
поетичної форми,
надзвичайною
музичністю.
SHANSON D’AUTOMNE
Les sanglots longs
Des violons
De l’automne
Blessent mon coeur
D’une langueur
Monotone.
Tout suffocant
Et bleme,quand
Sonne l’heure,
Je me souviens
Des jours anciens
Et je pleure ;
Et je m’en vais
Au vent mauvais
Qui m’emorte
Deca ,dela ,
Pareil a la
Feuille morte.
ОСІННЯ ПІСНЯ
Довгі ридання
Скрипок
Осінніх
Ранять моє серце
Томлінням
Одноманітним...
Аж задихаюсь
І блідну ,коли
Дзвонить годинник :
Я згадую
Колишні дні
І плачу.
І я виходжу
На вітер лихий.
Що носить мене
Туди-сюди,
Неначе
Пожовклий лист.
Підрядник ( майже дослівно)
Слово і музика ...
►
Органічне їх поєднання
у поезії французького
символіста викликало
подив і захоплення
багатьох українських
поетів .Завдяки творчим
зусиллям І.Франка ,
П.Грабовського ,
М.Вороного, М.Зерова,
М.Рильського, П.Тичини,
М.Терещенка , Г.Кочура
маємо зараз прекрасні
переклади Поля
Верлена українською
мовою.
 Слід зазначити, що перекладати
такого поета , як Поль Верлен,
вельми складна річ. Адже
перекладач мусить у першу чергу
передати змістовну інформацію,
зберігаючи ритмічний малюнок
оригіналу ,а вже потім ( і це
найскладніше) показати
евфонічну красу поетичного
твору ,його милозвучність .
Мелодія верленівських поезій,
безумовно, не може бути
передана адекватно.
ОСІННЯ ПІСНЯ



















Скорбне ридання
Скрипок до рання,
Пісня осіння –
Серце вражає,
Втомно гойдає,
Мов голосіння.
Весь я холону,
Стигну від дзвону,
Блідну з одчаю
Згадки ж юрбою
Мчать наді мною –
Тяжко ридаю.
Вийду я з хати.
Вітер проклятий
Серце оспале
Кидає, крає,
Наче змітає
Листя опале.
Переклад М. Терещенка

ОСІННЯ ПІСНЯ

ОСІННЯ ПІСНЯ


















Неголосні
Млосні пісні
Струн осінніх
Серце тобі
Топлять в журбі ,
В голосіннях
Блідну ,коли
Чую з імли –
Б’є годинник :
В давні роки
Мрій дитинних.
Вийду надвір –
Вихровий вир
В полі млистім
Крутить ,жене ,
Носить мене
З жовтим листям .
Переклад Г.Кочура


















Ячать хлипкі
хлипкі скрипки
листопада ...
Їх тужний хлип
І серця глиб
Просто пада.
Від їх плачу
Я весь тремчу
І ридаю,
Як дні ясні,
Немов у сні.
Пригадаю.
Кудись іду
У даль бліду,
З гір в долину,
Мов жовтий лист
Під вітру свист –
В безвість лину.
Переклад М. Рильського
Верленів вірш –і пейзаж осені ,і
„пейзаж душі”. „Зжовклим
листком” стали і природа , і
ліричний герой . Все відноситься
Верленів вірш –і пейзаж
осені
,і „пейзаж
в безвість
„вихровим
виром” , і
все у творі стали
підпорядковане
вияву ,
душі
Зжовклим листком”
і
природа
цих думок та емоцій – від
і ліричний герой . Всезвукопису
відноситься
в безвість
до графічного
рядків ( останнє
„вихровим виром” , ірозташування
все
у
творі
нагадує малюнок , на якому порив
підпорядковане виявувітру
цихзриває
думок
тадерева
емоцій –
з гілки
пожовкле листя
).
від звукопису до графічного
розташування

”. „
рядків ( останнє нагадує малюнок , на якому
порив вітру зриває з гілки дерева пожовкле
листя ).
„Осіння пісня” Поля Верлена – це
„відчайдушній крик , біль чулої і
ніжної душі, яка прагне світла,
прагне чистоти , шукає Бога і
не знаходить, хоче любити
людей і не може”.
( М. Горький )