Slide 1

Основи структурної лінгвістики. Лінгвістична семантика
Система мови. Мовні рівні (лексикологія, граматика)

Тема 6: Лексикологія як наука про слово
Лекція 3
1. Типи перенесень.

2. Розширення і звуження значень слів.

© Купріянов Є.В., кандидат філологічних наук

Типи перенесень

Перенесення

За схожістю
(метафора)
Форма

За суміжністю
(метонімія)

Просторова

Зовнішні ознаки
Внутрішні ознаки

Часова

За однорідною
функцією

Типи перенесень
Метафора

Метафора – перенесення властивостей одного предмета (явища) на інший за
принципом їхньої схожості.

Форма

Зовнішня ознака

Внутрішня ознака

Типи перенесень
Метонімія

Метонімія – це слово, значення якого переноситься на найменування іншого предмета, пов'язаного з властивим для даного слова предметом за своєю природою.
Метонімія
Метонімія
місця

Метонімія
часу

Метонімія
засобу

Метонімія
належності

Метонімія
матеріалу

1) «Гомоніла Україна» (Т. Шевченко); «Борислав сміється» (І. Франко).
2) «Як і колись, так і тепер ти // Не спромоглась на гарний плід» (В. Сосюра; йдеться про історію
України).
3) «Під дзвінкії струни гетьмани встають, // І прадіди в струнах бандури живуть» (Л. Боровиковський).
4) «Ти довго Шекспіра перекладав сьогодні» (Є. Маланюк).
5) «Купив князь пісню Боянову, // возложив йому гривну золоту на шию — // срібні гуслі озолотив, // попліч свого злотокованого стільця // усоболях возсадовив» (І. Калинець).

Типи перенесень
За однорідною функцією

Функціональні перенесення найменувань з одного предмета на інші, з однієї дії
на іншу відбуваються внаслідок спільності виконуваних ними функцій.

Розширення і звуження значень слів
Розширення значення слова

Розширення значення слова – збільшення об’єму позначуваного поняття, тобто
кількості називаних предметів і явищ, унаслідок чого виникає нове значення слова.

Клуб

Супутник

Розширення і звуження значень слів
Синекдоха

Синекдоха заснована на кількісному зіставленні предметів та явищ.
«Всё спит — и человек, и зверь, и птица». (Гоголь);
«Мы все глядим в Наполеоны». (Пушкин);
« Часть вместо целого: «Имеете ли вы в чём-нибудь нужду? — В крыше для моего
семейства». (Герцен);
«Ну что ж, садись, светило». (Маяковский) (замість: солнце);
«Пуще всего береги копейку». (Гоголь) (замість: деньги).

Розширення і звуження значень слів
Звуження значення слова

Звуження значення слова – перехід від родового значення до видового, пов’язаний зі збагаченням значення новими змістовними елементами.
Художник: «мастер, умелец (преимущественно в области пластических искусств и
ремесел)» → «живописец, рисовальщик»
Печиво колись означало “усе спечене з борошна”, тепер — “кондитерські вироби
з борошна”.
Мыт / мыто → «вид пошлины» → мыт / мыто → «пошлина за проезд и
провоз товаров через установленные заставы (границы)».

Кінець

Дякуємо за увагу


Slide 2

Основи структурної лінгвістики. Лінгвістична семантика
Система мови. Мовні рівні (лексикологія, граматика)

Тема 6: Лексикологія як наука про слово
Лекція 3
1. Типи перенесень.

2. Розширення і звуження значень слів.

© Купріянов Є.В., кандидат філологічних наук

Типи перенесень

Перенесення

За схожістю
(метафора)
Форма

За суміжністю
(метонімія)

Просторова

Зовнішні ознаки
Внутрішні ознаки

Часова

За однорідною
функцією

Типи перенесень
Метафора

Метафора – перенесення властивостей одного предмета (явища) на інший за
принципом їхньої схожості.

Форма

Зовнішня ознака

Внутрішня ознака

Типи перенесень
Метонімія

Метонімія – це слово, значення якого переноситься на найменування іншого предмета, пов'язаного з властивим для даного слова предметом за своєю природою.
Метонімія
Метонімія
місця

Метонімія
часу

Метонімія
засобу

Метонімія
належності

Метонімія
матеріалу

1) «Гомоніла Україна» (Т. Шевченко); «Борислав сміється» (І. Франко).
2) «Як і колись, так і тепер ти // Не спромоглась на гарний плід» (В. Сосюра; йдеться про історію
України).
3) «Під дзвінкії струни гетьмани встають, // І прадіди в струнах бандури живуть» (Л. Боровиковський).
4) «Ти довго Шекспіра перекладав сьогодні» (Є. Маланюк).
5) «Купив князь пісню Боянову, // возложив йому гривну золоту на шию — // срібні гуслі озолотив, // попліч свого злотокованого стільця // усоболях возсадовив» (І. Калинець).

Типи перенесень
За однорідною функцією

Функціональні перенесення найменувань з одного предмета на інші, з однієї дії
на іншу відбуваються внаслідок спільності виконуваних ними функцій.

Розширення і звуження значень слів
Розширення значення слова

Розширення значення слова – збільшення об’єму позначуваного поняття, тобто
кількості називаних предметів і явищ, унаслідок чого виникає нове значення слова.

Клуб

Супутник

Розширення і звуження значень слів
Синекдоха

Синекдоха заснована на кількісному зіставленні предметів та явищ.
«Всё спит — и человек, и зверь, и птица». (Гоголь);
«Мы все глядим в Наполеоны». (Пушкин);
« Часть вместо целого: «Имеете ли вы в чём-нибудь нужду? — В крыше для моего
семейства». (Герцен);
«Ну что ж, садись, светило». (Маяковский) (замість: солнце);
«Пуще всего береги копейку». (Гоголь) (замість: деньги).

Розширення і звуження значень слів
Звуження значення слова

Звуження значення слова – перехід від родового значення до видового, пов’язаний зі збагаченням значення новими змістовними елементами.
Художник: «мастер, умелец (преимущественно в области пластических искусств и
ремесел)» → «живописец, рисовальщик»
Печиво колись означало “усе спечене з борошна”, тепер — “кондитерські вироби
з борошна”.
Мыт / мыто → «вид пошлины» → мыт / мыто → «пошлина за проезд и
провоз товаров через установленные заставы (границы)».

Кінець

Дякуємо за увагу


Slide 3

Основи структурної лінгвістики. Лінгвістична семантика
Система мови. Мовні рівні (лексикологія, граматика)

Тема 6: Лексикологія як наука про слово
Лекція 3
1. Типи перенесень.

2. Розширення і звуження значень слів.

© Купріянов Є.В., кандидат філологічних наук

Типи перенесень

Перенесення

За схожістю
(метафора)
Форма

За суміжністю
(метонімія)

Просторова

Зовнішні ознаки
Внутрішні ознаки

Часова

За однорідною
функцією

Типи перенесень
Метафора

Метафора – перенесення властивостей одного предмета (явища) на інший за
принципом їхньої схожості.

Форма

Зовнішня ознака

Внутрішня ознака

Типи перенесень
Метонімія

Метонімія – це слово, значення якого переноситься на найменування іншого предмета, пов'язаного з властивим для даного слова предметом за своєю природою.
Метонімія
Метонімія
місця

Метонімія
часу

Метонімія
засобу

Метонімія
належності

Метонімія
матеріалу

1) «Гомоніла Україна» (Т. Шевченко); «Борислав сміється» (І. Франко).
2) «Як і колись, так і тепер ти // Не спромоглась на гарний плід» (В. Сосюра; йдеться про історію
України).
3) «Під дзвінкії струни гетьмани встають, // І прадіди в струнах бандури живуть» (Л. Боровиковський).
4) «Ти довго Шекспіра перекладав сьогодні» (Є. Маланюк).
5) «Купив князь пісню Боянову, // возложив йому гривну золоту на шию — // срібні гуслі озолотив, // попліч свого злотокованого стільця // усоболях возсадовив» (І. Калинець).

Типи перенесень
За однорідною функцією

Функціональні перенесення найменувань з одного предмета на інші, з однієї дії
на іншу відбуваються внаслідок спільності виконуваних ними функцій.

Розширення і звуження значень слів
Розширення значення слова

Розширення значення слова – збільшення об’єму позначуваного поняття, тобто
кількості називаних предметів і явищ, унаслідок чого виникає нове значення слова.

Клуб

Супутник

Розширення і звуження значень слів
Синекдоха

Синекдоха заснована на кількісному зіставленні предметів та явищ.
«Всё спит — и человек, и зверь, и птица». (Гоголь);
«Мы все глядим в Наполеоны». (Пушкин);
« Часть вместо целого: «Имеете ли вы в чём-нибудь нужду? — В крыше для моего
семейства». (Герцен);
«Ну что ж, садись, светило». (Маяковский) (замість: солнце);
«Пуще всего береги копейку». (Гоголь) (замість: деньги).

Розширення і звуження значень слів
Звуження значення слова

Звуження значення слова – перехід від родового значення до видового, пов’язаний зі збагаченням значення новими змістовними елементами.
Художник: «мастер, умелец (преимущественно в области пластических искусств и
ремесел)» → «живописец, рисовальщик»
Печиво колись означало “усе спечене з борошна”, тепер — “кондитерські вироби
з борошна”.
Мыт / мыто → «вид пошлины» → мыт / мыто → «пошлина за проезд и
провоз товаров через установленные заставы (границы)».

Кінець

Дякуємо за увагу


Slide 4

Основи структурної лінгвістики. Лінгвістична семантика
Система мови. Мовні рівні (лексикологія, граматика)

Тема 6: Лексикологія як наука про слово
Лекція 3
1. Типи перенесень.

2. Розширення і звуження значень слів.

© Купріянов Є.В., кандидат філологічних наук

Типи перенесень

Перенесення

За схожістю
(метафора)
Форма

За суміжністю
(метонімія)

Просторова

Зовнішні ознаки
Внутрішні ознаки

Часова

За однорідною
функцією

Типи перенесень
Метафора

Метафора – перенесення властивостей одного предмета (явища) на інший за
принципом їхньої схожості.

Форма

Зовнішня ознака

Внутрішня ознака

Типи перенесень
Метонімія

Метонімія – це слово, значення якого переноситься на найменування іншого предмета, пов'язаного з властивим для даного слова предметом за своєю природою.
Метонімія
Метонімія
місця

Метонімія
часу

Метонімія
засобу

Метонімія
належності

Метонімія
матеріалу

1) «Гомоніла Україна» (Т. Шевченко); «Борислав сміється» (І. Франко).
2) «Як і колись, так і тепер ти // Не спромоглась на гарний плід» (В. Сосюра; йдеться про історію
України).
3) «Під дзвінкії струни гетьмани встають, // І прадіди в струнах бандури живуть» (Л. Боровиковський).
4) «Ти довго Шекспіра перекладав сьогодні» (Є. Маланюк).
5) «Купив князь пісню Боянову, // возложив йому гривну золоту на шию — // срібні гуслі озолотив, // попліч свого злотокованого стільця // усоболях возсадовив» (І. Калинець).

Типи перенесень
За однорідною функцією

Функціональні перенесення найменувань з одного предмета на інші, з однієї дії
на іншу відбуваються внаслідок спільності виконуваних ними функцій.

Розширення і звуження значень слів
Розширення значення слова

Розширення значення слова – збільшення об’єму позначуваного поняття, тобто
кількості називаних предметів і явищ, унаслідок чого виникає нове значення слова.

Клуб

Супутник

Розширення і звуження значень слів
Синекдоха

Синекдоха заснована на кількісному зіставленні предметів та явищ.
«Всё спит — и человек, и зверь, и птица». (Гоголь);
«Мы все глядим в Наполеоны». (Пушкин);
« Часть вместо целого: «Имеете ли вы в чём-нибудь нужду? — В крыше для моего
семейства». (Герцен);
«Ну что ж, садись, светило». (Маяковский) (замість: солнце);
«Пуще всего береги копейку». (Гоголь) (замість: деньги).

Розширення і звуження значень слів
Звуження значення слова

Звуження значення слова – перехід від родового значення до видового, пов’язаний зі збагаченням значення новими змістовними елементами.
Художник: «мастер, умелец (преимущественно в области пластических искусств и
ремесел)» → «живописец, рисовальщик»
Печиво колись означало “усе спечене з борошна”, тепер — “кондитерські вироби
з борошна”.
Мыт / мыто → «вид пошлины» → мыт / мыто → «пошлина за проезд и
провоз товаров через установленные заставы (границы)».

Кінець

Дякуємо за увагу


Slide 5

Основи структурної лінгвістики. Лінгвістична семантика
Система мови. Мовні рівні (лексикологія, граматика)

Тема 6: Лексикологія як наука про слово
Лекція 3
1. Типи перенесень.

2. Розширення і звуження значень слів.

© Купріянов Є.В., кандидат філологічних наук

Типи перенесень

Перенесення

За схожістю
(метафора)
Форма

За суміжністю
(метонімія)

Просторова

Зовнішні ознаки
Внутрішні ознаки

Часова

За однорідною
функцією

Типи перенесень
Метафора

Метафора – перенесення властивостей одного предмета (явища) на інший за
принципом їхньої схожості.

Форма

Зовнішня ознака

Внутрішня ознака

Типи перенесень
Метонімія

Метонімія – це слово, значення якого переноситься на найменування іншого предмета, пов'язаного з властивим для даного слова предметом за своєю природою.
Метонімія
Метонімія
місця

Метонімія
часу

Метонімія
засобу

Метонімія
належності

Метонімія
матеріалу

1) «Гомоніла Україна» (Т. Шевченко); «Борислав сміється» (І. Франко).
2) «Як і колись, так і тепер ти // Не спромоглась на гарний плід» (В. Сосюра; йдеться про історію
України).
3) «Під дзвінкії струни гетьмани встають, // І прадіди в струнах бандури живуть» (Л. Боровиковський).
4) «Ти довго Шекспіра перекладав сьогодні» (Є. Маланюк).
5) «Купив князь пісню Боянову, // возложив йому гривну золоту на шию — // срібні гуслі озолотив, // попліч свого злотокованого стільця // усоболях возсадовив» (І. Калинець).

Типи перенесень
За однорідною функцією

Функціональні перенесення найменувань з одного предмета на інші, з однієї дії
на іншу відбуваються внаслідок спільності виконуваних ними функцій.

Розширення і звуження значень слів
Розширення значення слова

Розширення значення слова – збільшення об’єму позначуваного поняття, тобто
кількості називаних предметів і явищ, унаслідок чого виникає нове значення слова.

Клуб

Супутник

Розширення і звуження значень слів
Синекдоха

Синекдоха заснована на кількісному зіставленні предметів та явищ.
«Всё спит — и человек, и зверь, и птица». (Гоголь);
«Мы все глядим в Наполеоны». (Пушкин);
« Часть вместо целого: «Имеете ли вы в чём-нибудь нужду? — В крыше для моего
семейства». (Герцен);
«Ну что ж, садись, светило». (Маяковский) (замість: солнце);
«Пуще всего береги копейку». (Гоголь) (замість: деньги).

Розширення і звуження значень слів
Звуження значення слова

Звуження значення слова – перехід від родового значення до видового, пов’язаний зі збагаченням значення новими змістовними елементами.
Художник: «мастер, умелец (преимущественно в области пластических искусств и
ремесел)» → «живописец, рисовальщик»
Печиво колись означало “усе спечене з борошна”, тепер — “кондитерські вироби
з борошна”.
Мыт / мыто → «вид пошлины» → мыт / мыто → «пошлина за проезд и
провоз товаров через установленные заставы (границы)».

Кінець

Дякуємо за увагу


Slide 6

Основи структурної лінгвістики. Лінгвістична семантика
Система мови. Мовні рівні (лексикологія, граматика)

Тема 6: Лексикологія як наука про слово
Лекція 3
1. Типи перенесень.

2. Розширення і звуження значень слів.

© Купріянов Є.В., кандидат філологічних наук

Типи перенесень

Перенесення

За схожістю
(метафора)
Форма

За суміжністю
(метонімія)

Просторова

Зовнішні ознаки
Внутрішні ознаки

Часова

За однорідною
функцією

Типи перенесень
Метафора

Метафора – перенесення властивостей одного предмета (явища) на інший за
принципом їхньої схожості.

Форма

Зовнішня ознака

Внутрішня ознака

Типи перенесень
Метонімія

Метонімія – це слово, значення якого переноситься на найменування іншого предмета, пов'язаного з властивим для даного слова предметом за своєю природою.
Метонімія
Метонімія
місця

Метонімія
часу

Метонімія
засобу

Метонімія
належності

Метонімія
матеріалу

1) «Гомоніла Україна» (Т. Шевченко); «Борислав сміється» (І. Франко).
2) «Як і колись, так і тепер ти // Не спромоглась на гарний плід» (В. Сосюра; йдеться про історію
України).
3) «Під дзвінкії струни гетьмани встають, // І прадіди в струнах бандури живуть» (Л. Боровиковський).
4) «Ти довго Шекспіра перекладав сьогодні» (Є. Маланюк).
5) «Купив князь пісню Боянову, // возложив йому гривну золоту на шию — // срібні гуслі озолотив, // попліч свого злотокованого стільця // усоболях возсадовив» (І. Калинець).

Типи перенесень
За однорідною функцією

Функціональні перенесення найменувань з одного предмета на інші, з однієї дії
на іншу відбуваються внаслідок спільності виконуваних ними функцій.

Розширення і звуження значень слів
Розширення значення слова

Розширення значення слова – збільшення об’єму позначуваного поняття, тобто
кількості називаних предметів і явищ, унаслідок чого виникає нове значення слова.

Клуб

Супутник

Розширення і звуження значень слів
Синекдоха

Синекдоха заснована на кількісному зіставленні предметів та явищ.
«Всё спит — и человек, и зверь, и птица». (Гоголь);
«Мы все глядим в Наполеоны». (Пушкин);
« Часть вместо целого: «Имеете ли вы в чём-нибудь нужду? — В крыше для моего
семейства». (Герцен);
«Ну что ж, садись, светило». (Маяковский) (замість: солнце);
«Пуще всего береги копейку». (Гоголь) (замість: деньги).

Розширення і звуження значень слів
Звуження значення слова

Звуження значення слова – перехід від родового значення до видового, пов’язаний зі збагаченням значення новими змістовними елементами.
Художник: «мастер, умелец (преимущественно в области пластических искусств и
ремесел)» → «живописец, рисовальщик»
Печиво колись означало “усе спечене з борошна”, тепер — “кондитерські вироби
з борошна”.
Мыт / мыто → «вид пошлины» → мыт / мыто → «пошлина за проезд и
провоз товаров через установленные заставы (границы)».

Кінець

Дякуємо за увагу


Slide 7

Основи структурної лінгвістики. Лінгвістична семантика
Система мови. Мовні рівні (лексикологія, граматика)

Тема 6: Лексикологія як наука про слово
Лекція 3
1. Типи перенесень.

2. Розширення і звуження значень слів.

© Купріянов Є.В., кандидат філологічних наук

Типи перенесень

Перенесення

За схожістю
(метафора)
Форма

За суміжністю
(метонімія)

Просторова

Зовнішні ознаки
Внутрішні ознаки

Часова

За однорідною
функцією

Типи перенесень
Метафора

Метафора – перенесення властивостей одного предмета (явища) на інший за
принципом їхньої схожості.

Форма

Зовнішня ознака

Внутрішня ознака

Типи перенесень
Метонімія

Метонімія – це слово, значення якого переноситься на найменування іншого предмета, пов'язаного з властивим для даного слова предметом за своєю природою.
Метонімія
Метонімія
місця

Метонімія
часу

Метонімія
засобу

Метонімія
належності

Метонімія
матеріалу

1) «Гомоніла Україна» (Т. Шевченко); «Борислав сміється» (І. Франко).
2) «Як і колись, так і тепер ти // Не спромоглась на гарний плід» (В. Сосюра; йдеться про історію
України).
3) «Під дзвінкії струни гетьмани встають, // І прадіди в струнах бандури живуть» (Л. Боровиковський).
4) «Ти довго Шекспіра перекладав сьогодні» (Є. Маланюк).
5) «Купив князь пісню Боянову, // возложив йому гривну золоту на шию — // срібні гуслі озолотив, // попліч свого злотокованого стільця // усоболях возсадовив» (І. Калинець).

Типи перенесень
За однорідною функцією

Функціональні перенесення найменувань з одного предмета на інші, з однієї дії
на іншу відбуваються внаслідок спільності виконуваних ними функцій.

Розширення і звуження значень слів
Розширення значення слова

Розширення значення слова – збільшення об’єму позначуваного поняття, тобто
кількості називаних предметів і явищ, унаслідок чого виникає нове значення слова.

Клуб

Супутник

Розширення і звуження значень слів
Синекдоха

Синекдоха заснована на кількісному зіставленні предметів та явищ.
«Всё спит — и человек, и зверь, и птица». (Гоголь);
«Мы все глядим в Наполеоны». (Пушкин);
« Часть вместо целого: «Имеете ли вы в чём-нибудь нужду? — В крыше для моего
семейства». (Герцен);
«Ну что ж, садись, светило». (Маяковский) (замість: солнце);
«Пуще всего береги копейку». (Гоголь) (замість: деньги).

Розширення і звуження значень слів
Звуження значення слова

Звуження значення слова – перехід від родового значення до видового, пов’язаний зі збагаченням значення новими змістовними елементами.
Художник: «мастер, умелец (преимущественно в области пластических искусств и
ремесел)» → «живописец, рисовальщик»
Печиво колись означало “усе спечене з борошна”, тепер — “кондитерські вироби
з борошна”.
Мыт / мыто → «вид пошлины» → мыт / мыто → «пошлина за проезд и
провоз товаров через установленные заставы (границы)».

Кінець

Дякуємо за увагу


Slide 8

Основи структурної лінгвістики. Лінгвістична семантика
Система мови. Мовні рівні (лексикологія, граматика)

Тема 6: Лексикологія як наука про слово
Лекція 3
1. Типи перенесень.

2. Розширення і звуження значень слів.

© Купріянов Є.В., кандидат філологічних наук

Типи перенесень

Перенесення

За схожістю
(метафора)
Форма

За суміжністю
(метонімія)

Просторова

Зовнішні ознаки
Внутрішні ознаки

Часова

За однорідною
функцією

Типи перенесень
Метафора

Метафора – перенесення властивостей одного предмета (явища) на інший за
принципом їхньої схожості.

Форма

Зовнішня ознака

Внутрішня ознака

Типи перенесень
Метонімія

Метонімія – це слово, значення якого переноситься на найменування іншого предмета, пов'язаного з властивим для даного слова предметом за своєю природою.
Метонімія
Метонімія
місця

Метонімія
часу

Метонімія
засобу

Метонімія
належності

Метонімія
матеріалу

1) «Гомоніла Україна» (Т. Шевченко); «Борислав сміється» (І. Франко).
2) «Як і колись, так і тепер ти // Не спромоглась на гарний плід» (В. Сосюра; йдеться про історію
України).
3) «Під дзвінкії струни гетьмани встають, // І прадіди в струнах бандури живуть» (Л. Боровиковський).
4) «Ти довго Шекспіра перекладав сьогодні» (Є. Маланюк).
5) «Купив князь пісню Боянову, // возложив йому гривну золоту на шию — // срібні гуслі озолотив, // попліч свого злотокованого стільця // усоболях возсадовив» (І. Калинець).

Типи перенесень
За однорідною функцією

Функціональні перенесення найменувань з одного предмета на інші, з однієї дії
на іншу відбуваються внаслідок спільності виконуваних ними функцій.

Розширення і звуження значень слів
Розширення значення слова

Розширення значення слова – збільшення об’єму позначуваного поняття, тобто
кількості називаних предметів і явищ, унаслідок чого виникає нове значення слова.

Клуб

Супутник

Розширення і звуження значень слів
Синекдоха

Синекдоха заснована на кількісному зіставленні предметів та явищ.
«Всё спит — и человек, и зверь, и птица». (Гоголь);
«Мы все глядим в Наполеоны». (Пушкин);
« Часть вместо целого: «Имеете ли вы в чём-нибудь нужду? — В крыше для моего
семейства». (Герцен);
«Ну что ж, садись, светило». (Маяковский) (замість: солнце);
«Пуще всего береги копейку». (Гоголь) (замість: деньги).

Розширення і звуження значень слів
Звуження значення слова

Звуження значення слова – перехід від родового значення до видового, пов’язаний зі збагаченням значення новими змістовними елементами.
Художник: «мастер, умелец (преимущественно в области пластических искусств и
ремесел)» → «живописец, рисовальщик»
Печиво колись означало “усе спечене з борошна”, тепер — “кондитерські вироби
з борошна”.
Мыт / мыто → «вид пошлины» → мыт / мыто → «пошлина за проезд и
провоз товаров через установленные заставы (границы)».

Кінець

Дякуємо за увагу


Slide 9

Основи структурної лінгвістики. Лінгвістична семантика
Система мови. Мовні рівні (лексикологія, граматика)

Тема 6: Лексикологія як наука про слово
Лекція 3
1. Типи перенесень.

2. Розширення і звуження значень слів.

© Купріянов Є.В., кандидат філологічних наук

Типи перенесень

Перенесення

За схожістю
(метафора)
Форма

За суміжністю
(метонімія)

Просторова

Зовнішні ознаки
Внутрішні ознаки

Часова

За однорідною
функцією

Типи перенесень
Метафора

Метафора – перенесення властивостей одного предмета (явища) на інший за
принципом їхньої схожості.

Форма

Зовнішня ознака

Внутрішня ознака

Типи перенесень
Метонімія

Метонімія – це слово, значення якого переноситься на найменування іншого предмета, пов'язаного з властивим для даного слова предметом за своєю природою.
Метонімія
Метонімія
місця

Метонімія
часу

Метонімія
засобу

Метонімія
належності

Метонімія
матеріалу

1) «Гомоніла Україна» (Т. Шевченко); «Борислав сміється» (І. Франко).
2) «Як і колись, так і тепер ти // Не спромоглась на гарний плід» (В. Сосюра; йдеться про історію
України).
3) «Під дзвінкії струни гетьмани встають, // І прадіди в струнах бандури живуть» (Л. Боровиковський).
4) «Ти довго Шекспіра перекладав сьогодні» (Є. Маланюк).
5) «Купив князь пісню Боянову, // возложив йому гривну золоту на шию — // срібні гуслі озолотив, // попліч свого злотокованого стільця // усоболях возсадовив» (І. Калинець).

Типи перенесень
За однорідною функцією

Функціональні перенесення найменувань з одного предмета на інші, з однієї дії
на іншу відбуваються внаслідок спільності виконуваних ними функцій.

Розширення і звуження значень слів
Розширення значення слова

Розширення значення слова – збільшення об’єму позначуваного поняття, тобто
кількості називаних предметів і явищ, унаслідок чого виникає нове значення слова.

Клуб

Супутник

Розширення і звуження значень слів
Синекдоха

Синекдоха заснована на кількісному зіставленні предметів та явищ.
«Всё спит — и человек, и зверь, и птица». (Гоголь);
«Мы все глядим в Наполеоны». (Пушкин);
« Часть вместо целого: «Имеете ли вы в чём-нибудь нужду? — В крыше для моего
семейства». (Герцен);
«Ну что ж, садись, светило». (Маяковский) (замість: солнце);
«Пуще всего береги копейку». (Гоголь) (замість: деньги).

Розширення і звуження значень слів
Звуження значення слова

Звуження значення слова – перехід від родового значення до видового, пов’язаний зі збагаченням значення новими змістовними елементами.
Художник: «мастер, умелец (преимущественно в области пластических искусств и
ремесел)» → «живописец, рисовальщик»
Печиво колись означало “усе спечене з борошна”, тепер — “кондитерські вироби
з борошна”.
Мыт / мыто → «вид пошлины» → мыт / мыто → «пошлина за проезд и
провоз товаров через установленные заставы (границы)».

Кінець

Дякуємо за увагу