(за результатами звітів про наукові дослідження, виконані робочими групами під керівництвом директора Національного інституту стратегічних досліджень, доктора економічних наук, професора Гальчинського А.С., директора Інституту економічного прогнозування Національної академії.
Download ReportTranscript (за результатами звітів про наукові дослідження, виконані робочими групами під керівництвом директора Національного інституту стратегічних досліджень, доктора економічних наук, професора Гальчинського А.С., директора Інституту економічного прогнозування Національної академії.
(за результатами звітів про наукові дослідження, виконані робочими групами під керівництвом директора Національного інституту стратегічних досліджень, доктора економічних наук, професора Гальчинського А.С., директора Інституту економічного прогнозування Національної академії наук України, доктора економічних наук, професора, академіка Національної академії наук України Гейця В.М., заступника директора Інституту демографії та соціальних досліджень Національної академії наук України, доктора економічних наук, професора, члена-кореспондента Національної академії наук України Лібанової Е.М., першого заступника керівника Головного управління з питань економічної політики Адміністрації Президента України, члена-кореспондента Української академії аграрних наук Лупенка Ю.О., директора Інституту економіки промисловості Національної академії наук України, доктора економічних наук, професора, академіка Національної академії наук України Амоші О.І., заступника директора Інституту аграрної економіки, доктора економічних наук, професора, академіка Української академії аграрних наук Дем’яненка М.Я., завідуючого кафедрою Національної академії державного управління при Президентові України, доктора економічних наук, професора Бодрова В.Г., провідного експерта Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова, доктора економічних наук Барановського О.І. згідно із Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 листопада 2003 р. № 729-р „Про основні напрями та організацію наукових досліджень з питань, пов’язаних із забезпеченням проведення державної фінансової політики та удосконалення бюджетного процесу в 2005-2007 роках”) Наукове обґрунтування (анотація) до Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік АНОТАЦІЯ НАУКОВОГО ОБГРУНТУВАННЯ до Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік Наукове обґрунтування (анотація) до Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік ЗМІСТ БЮДЖЕТ І ПОЛІТИКА ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ….....……....4 Основні завдання бюджетно-фінансової політики на 2005 рік……………………………………………….………..……........4 Критерії ефективності фінансового управління………..……........5 Ефективність державних фінансів…………………………………….6 ПОСИЛЕННЯ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ МОНЕТАРНОЇ ТА БЮДЖЕТНОЇ ПОЛІТИКИ..……….…………………………….…….…..11 ПРОГНОЗ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ НА 2004 РІК….……........….....12 ПРОГНОЗ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ НА 2005 РІК……….......……...15 Основні прогнозні показники економічного і соціального розвитку України……………………………..…………17 ДОХОДИ БЮДЖЕТУ……………………………..……………………….18 Податок на додану вартість…………………………………..……….20 Податок з доходів фізичних осіб.…………………………...……….21 Акцизний збір………………………………………………………..……21 Податок на прибуток підприємств………………………………..…21 ФІНАНСУВАННЯ БЮДЖЕТУ. ДЕРЖАВНИЙ БОРГ………..…...….22 Розвиток внутрішнього ринку державних цінних паперів….…24 ВЗАЄМОВІДНОСИНИ МІЖ ДЕРЖАВНИМ І МІСЦЕВИМИ БЮДЖЕТАМИ…………………….………………….…..27 ВИДАТКИ БЮДЖЕТУ……..…………………………………………..…34 Програмно-цільовий метод………………………………….…..……35 Державні цільові програми…………………………………………...37 Головні розпорядники бюджетних коштів…………………..……39 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 листопада 2003 р. N 729-р “Про основні напрями та організацію наукових досліджень з питань, пов'язаних із забезпеченням проведення державної фінансової політики та удосконаленням бюджетного процесу в 2005 2007 роках”…………………....................................................................……46 Наукове обґрунтування (анотація) до Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік Соціальна сфера…………………………………………………………..40 У сфері оплати праці та соціальних нормативів……………….41 У сфері трансформації діючої системи пільг…………...………42 У сфері культури і мистецтва………………………………...……..43 У сфері житлово–комунального господарства……………...….43 Оборона…………………………………………………………….…….....44 Додаток 4 Наукове обґрунтування (анотація) до Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік БЮДЖЕТ І ПОЛІТИКА ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ Підвищення ефективності державних фінансів є основою для успішних трансформаційних перетворень економічної системи, спрямованих на дотримання економікою України траєкторії стійкого випереджаючого розвитку. Завдання розширення внутрішнього попиту і формування інноваційно-інвестиційної моделі розвитку спонукають до впровадження якісних змін у фінансовій політиці України в процесі підготовки Основних напрямків бюджетної політики на 2005 рік. Метою бюджетної політики на 2005 рік є фінансове забезпечення реалізації стратегічних цілей Програми діяльності Кабінету Міністрів України – підвищення рівня державних соціальних стандартів надання державних та громадських послуг та зниження рівня бідності в країні. Бюджетна політика здійснюватиметься в напрямку підвищення рівня збалансованості і прозорості бюджету та посилення впливу бюджетного регулювання на соціальноекономічний розвиток держави і адміністративно-територіальних одиниць. Відповідно основними завданнями бюджетно-фінансової політики на 2005 рік є: продовження застосування та удосконалення механізму середньострокового бюджетного планування відповідно до основних напрямів соціально-економічного розвитку держави; подальше впровадження в практику роботи центральних органів виконавчої влади середньострокового бюджетного планування; посилення взаємоузгодженості бюджетної та грошово-кредитної політики на всіх етапах їх формування і реалізації як необхідної умови збалансованого економічного зростання; стимулювання інноваційної та інвестиційної діяльності, формування відповідного бюджету розвитку як фактора економічного зростання та забезпечення становлення інноваційної моделі розвитку економіки; сприяння випереджаючому зростанню темпів збільшення реальних доходів населення, передусім заробітної плати, порівняно з валовим внутрішнім продуктом; створення реальних фінансових умов для впорядкування оплати праці працівників органів державного управління шляхом оптимізації їх чисельності та кількості стимулюючих виплат; забезпечення збільшення видатків соціальної спрямованості державного та місцевих бюджетів як інструменту досягнення пріоритетних соціальних та економічних цілей. Значну роль відіграє фінансова політика у процесі глобалізації та розширенні міжнародних економічних зв‘язків, що є надважливим на сучасному етапі розвитку економіки України в умовах інтеграції в світове господарство. Сучасна фінансова система має ефективно функціонувати у геоекономічному просторі, узгоджуючи регуляторні функції з вимогами міжнародної конкурентності, потребами певної уніфікації макроекономічної діяльності, податкової, зовнішньоторговельної, митної політики тощо з іншими країнами як на регіональному, так і на міжнародному рівні, тому в 2005 році має бути продовжена робота у вказаних напрямах. ПЕРЕХІД ДО ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОЇ МОДЕЛІ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ ЗУМОВЛЮЄ НЕОБХІДНІСТЬ ЇЇ ВІДПОВІДНОГО ІНСТИТУЦІЙНОГО ТА ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ, ВЗАЄМОУЗГОДЖЕНІСТЬ: механізмів перерозподілу коштів між різними сферами економіки щодо стимулювання переливу капіталів в інтересах науково- технологічного прогресу і капіталізації підприємницького сектору економіки. податкових м к митних е х о а ш с ф е с т и к а п н а п р п і е к о г п р р н і в п м и л а л в о е и о м м у т к з в а м о о і і р і у д н т ю і с е к а н е х и ц у к е р н н н о м і з і о к п л о о а п г о р т і і з ч с л р о а л к д и о в с у и а у х о і т л м е г е і и о е е н т д н щ е н г о і и п к ь к я і н о р в м і р ж о в т є м в е і з а ц і о р у ї и кредитних бюджетних Необхідними елементами такого механізму можуть бути Бюджет розвитку, Національний фонд реконструкції та розвитку, поєднання бюджетного та іпотечного фінансування житлового будівництва, впровадження яких дає можливість комплексно вирішувати актуальні питання економічного і соціального розвитку. Критеріями ефективності фінансового управління є, передусім, відповідність державних фінансів завданням економічного зростання, умовам розвитку реального сектору економіки. Важливим є визначення та на оптимальному рівні підтримування макроекономічних параметрів, що регулюють структуру валового внутрішнього продукту в частині прибутку корпоративного сектору, валових та чистих національних заощаджень, доходів домашніх господарств тощо. Наукове обґрунтування (анотація) до Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік 5 Наукове обґрунтування (анотація) до Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік 6 ОПТИМАЛЬНА ПІДТРИМКА МАКРОЕКОНОМІЧНИХ ПАРАМЕТРІВ, ЩО РЕГУЛЮЮТЬ СТРУКТУРУ ФІНАНСОВОГО МЕХАНІЗМУ: ВВП доходи домашніх господарств прибуток корпоративного сектора валові та чисті національні заощадження Частка бюджету в сучасному розумінні є ефективним інструментом держави, коли використання бюджетних ресурсів забезпечує збалансованість економіки та її фінансову стійкість. Новітні фінансові технології передбачають відхід від обліково-статистичних фінансових моделей бюджету і перехід до нормативного визначення їх параметрів, розгалуженої системи балансів фінансових ресурсів. Концепція ефективної держави не може зводитися до оцінок виключно з позицій частки державних витрат на виробництво та власності на засоби виробництва, а також до прямолінійних залежностей між державою та фінансовими ресурсами. Основою концепції ефективної держави є оптимальне забезпечення грошових фінансових потреб держави, розширення випуску товарів та послуг, реалізація яких забезпечить найбільші доходи. Ефективність державних фінансів виступає генеральною лінією фінансової політики, орієнтованої на оптимізацію структури та рівня витрат, підтримання національної економіки з позиції формування додаткових доходів бюджету, збільшення випуску національного продукту. 7 ЗГІДНО З ДАНИМИ НАЦІОНАЛЬНИХ РАХУНКІВ НА ДОМАШНІ ГОСПОДАРСТВА ПРИПАДАЄ ПОНАД: З Н Г І А Д Н Д О О З М Д А Ш А Н Н И І Г М О И С Н П А О Ц Д І А О Р Н С А Т Л В Ь А Н И П Р Х И Р П А А Х Д У А Н Є К І П В О Н А Д : валового наявного доходу 60% валового заощадження 28% чистого заощадження 64% З досвіду розвинених країн видно, що фінанси домашніх господарств, їх платоспроможний попит та заощадження мають виняткове значення в політиці економічного зростання та формуванні державних фінансів. Необхідно розробити та впровадити такі фінансові технології, які б сприяли трансформації заощаджень в інвестиції, враховуючи особливо ту обставину, що ресурси валового заощадження в останні роки на третину перевищують валове нагромадження основного капіталу. Слід поступово подолати уявлення про бюджет як виключно інструмент соціального забезпечення, зробити акцент на підвищенні доходів населення як необхідній умові економічного зростання. Динаміка капітальних видатків загального фонду Державного бюджету України за 2 0 0 0 - 2 0 0 4 роки млн. грн. 2004 (план) 5 552,8 3 940,5 2003 1 584,2 2002 1 382,9 2001 882,1 2000 0,0 1000,0 2000,0 3000,0 4000,0 5000,0 6000,0 Наукове обґрунтування (анотація) до Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік Держава має кардинально посилити вплив на такі фінансові джерела, як доходи домашніх господарств. Наукове обґрунтування (анотація) до Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік 8 Економічний розвиток країни вирішальною мірою залежить від низки ключових факторів, що визначають її економічний потенціал: національного багатства, рівня та структури виробництва та споживання, здатних забезпечити ефективне відтворення національного продукту, модернізацію виробничого апарату, підвищення добробуту населення, зростання конкурентоспроможності та забезпечення економічної безпеки. Досягнення цілей розвитку України знаходиться в залежності від адаптації економічної, бюджетно-податкової, грошово-кредитної політики до тенденцій розвитку інформаційно-індустріального суспільства з домінуванням високих технологій, наукоємних виробництв та людського капіталу. ЛЮДСЬКИЙ КАПІТАЛ За даними Світового банку в структурі національного багатства, яке в середньому дорівнює 90 тис. дол. на душу населення, 67% припадає на людський капітал, 16% – на природні ресурси, 17% – на відтворювальні ресурси. 67% 17% ВІДТВОРЮВАЛЬНІ РЕСУРСИ 16% ПРИРОДНІ РЕСУРСИ Це означає, що перспективи економічного зростання визначаються переважно переходом до інноваційного типу розвитку. Перехід до інноваційно-інвестиційного типу розвитку зумовлює необхідність його відповідного інституційного та фінансового забезпечення. Необхідними елементами такого механізму можуть бути Бюджет розвитку, Національний фонд реконструкції та розвитку, Український банк розвитку. Доцільно узагальнити зарубіжний досвід у вирішенні подібних завдань, створити нормативно-правову базу для функціонування таких механізмів та забезпечити їх впровадження. Першочерговим завданням для України в цьому аспекті є також формування національної інноваційної системи. Така система являє собою сукупність взаємопов‘язаних організацій, сконцентрованих на виробництві та реалізації наукових знань і технологій в межах національних кордонів. національна інноваційна система Поряд з її побудовою українській перехідній економіці слід розв‘язати низку проблем, пов‘язаних з остаточним подоланням кризи перебудови виробництва на сучасних засадах структурної та промислової політики. Структурна перебудова економіки України вимагає здійснення широкого економічного маневру, зміщення акцентів з розвитку ВПК, галузей важкої промисловості та первинних ресурсів до галузей кінцевого споживання та сфери послуг. Такі зрушення мають сприяти зниженню ресурсо- та енергомісткості економіки, насиченню внутрішнього ринку споживчими товарами та послугами, суттєвому посиленню мотивації до продуктивної праці і відповідному піднесенню її ефективності. Структурні реформи означають переведення на сучасні технології галузей, що виробляють продукцію масового виробничого та споживацького призначення. Провідну роль у реалізації структурних реформ відіграє обробна промисловість, а в її структурі – машинобудування. Саме вони є базисом для економічного піднесення, розширеного відтворення на тривалу перспективу. Наукове обґрунтування (анотація) до Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік 9 Наукове обґрунтування (анотація) до Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік 10 Мобілізація фінансових ресурсів структурної перебудови української економіки можлива при додержанні таких передумов: науково-практичного розв’язання проблем оцінки та вилучення на користь суспільства земельної ренти та ренти за використання природних ресурсів; оподаткування надприбутків виходячи з рівня облікової ставки на капітал; раціоналізації податкових пільг та обґрунтування їх вирівнювання в міжгалузевому розрізі; корекції цінових співвідношень між паливно-енергетичним комплексом та галузями, що виробляють кінцевий продукт; використання важелів прямого та опосередкованого впливу в сфері розподілу валового прибутку і переливу капіталу в структуроутворюючі галузі (передусім обробну промисловість та машинобудування), що в довгостроковому аспекті є головним чинником приросту продуктивності виробництва; згортання застарілих виробництв та стимулювання пріоритетних напрямів технологічного переозброєння економіки. Потребує оптимізації структура економіки: за видами економічної діяльності – збільшення питомої ваги галузей, що виробляють кінцеву продукцію (інвестиційні та споживчі товари), випереджаюче зростання сфери послуг та галузей „нової економіки”; для технологічної структури – розвиток виробництв п’ятого та шостого технологічного укладів, подолання „технологічної багатоукладності” та структурного безробіття; для відтворювальної структури – зменшення частки проміжного споживання у валовому випуску товарів і послуг, збільшення частки інвестицій у ВВП та питомої ваги інноваційної складової в структурі валового нагромадження; в інституційній структурі – посилення рівня економічної конкуренції, зменшення частки державного сектору, демонополізація економіки, випереджаючий розвиток малого та середнього бізнесу, венчурного підприємництва. Без структурно-технологічних змін, освоєння інноваційної парадигми економічного зростання неможливо розраховувати на успіхи в реалізації стратегії соціальноекономічного розвитку України. ПОСИЛЕННЯ ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКУ МОНЕТАРНОЇ ТА БЮДЖЕТНОЇ ПОЛІТИКИ Досягнення взаємоузгодженості бюджетної та грошовокредитної політики є однією з ключових умов забезпечення збалансованого економічного зростання. Ефективність бюджетного процесу значною мірою залежить від коректного визначення і узгодженості індикаторів соціальноекономічного розвитку, бюджетних показників та основних параметрів грошово-кредитної політики, які є базовими для розробки проекту Державного бюджету України на наступний рік. У цьому аспекті варто відзначити можливі проблеми, які можуть бути викликані відсутністю механізму координації вищезазначених основних макропоказників. У СУЧАСНІЙ ЕКОНОМІЦІ ПІДВИЩУЄТЬСЯ У С У Ч А С Н І Й Е К О Н О М І Ц І П І Д В И Щ У Є Т Ь С Я ВЗАЄМОЗВ’ ЯЗОК В З А Є М О З В Я З О К Без обґрунтування кількості грошової маси, оптимального коефіцієнта монетизації економіки не може бути ефективного бюджету. З іншого боку, неконтрольовані бюджетні витрати ведуть до пригнічення грошового обігу, надлишкової емісії та інфляції, що також деформує бюджетний процес, завищує ставку рефінансування, структуру витрат бюджету. Тому необхідно оволодіти новим інструментарієм фінансової політики та менеджменту, сучасними фінансовими технологіями з метою ефективного функціонування інститутів фінансової влади. Загалом, проведений аналіз практики, правових засад та порядку взаємоузгодження показників державного бюджету, Основних засад грошово-кредитної політики та прогнозів економічного і соціального розвитку України на короткостроковий та середньостроковий періоди вказує на необхідність розробки механізму їх координації, який би враховуючи стан та тенденції економічної динаміки України, забезпечував узгодження прогнозних показників соціальноекономічного розвитку, бюджетних показників та основних параметрів монетарної політики Національного банку України. Наукове обґрунтування (анотація) до Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік 11 Наукове обґрунтування (анотація) до Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік 12 ПРОГНОЗ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ НА 2004 РІК Прогнозні показники економічного і соціального розвитку на 2004 рік є базою для розробки Прогнозу розвитку економіки на 2005 рік, який розроблено Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції разом з іншими центральними органами виконавчої влади за участю Національного банку України. ПРОГРАМА ДІЯЛЬНОСТІ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ “Послідовність, ефективність, відповідальність” 2004 +9,5% ВВП Високі результати економічного зростання, що зафіксовані на початку 2004 року, при реалізації Програми діяльності Кабінету Міністрів України „Послідовність. Ефективність. Відповідальність” дають підстави очікувати що темпи зростання реального ВВП за підсумками року становитимуть 9,5 відсотка, що буде зумовлено поєднанням сприятливих внутрішніх та зовнішніх факторів економічного розвитку. Головними чинникам сталого макроекономічного розвитку в 2005 році буде продовження реформування податкового законодавства, підтримання стабільної національної грошової одиниці, поліпшення інвестиційного клімату в Україні та продовження політики щодо збільшення доходів населення шляхом підвищення рівня мінімальної заробітної плати. Серед основних умов, що забезпечуватимуть високі темпи економічного зростання, виступатимуть і сприятлива зовнішньоекономічна кон’юнктура, збільшення платоспроможного попиту населення та підвищення інвестиційної активності в країні. В умовах високих темпів економічного зростання цінова ситуація в Україні залишиться стабільною. Так, індекс споживчих цін (грудень до грудня попереднього року) очікується на рівні 6,3 відсотка, при цьому інфляційні тенденції пояснюватимуться збільшенням приватного попиту. +6,3% індекс споживчих цін Індекс споживчих цін, грудень до грудня попереднього року за 1 9 9 9 - 2 0 0 4 роки 125,8 119,2 140,0 відсоток 106,1 108,2 99,4 120,0 106,3 100,0 80,0 60,0 40,0 20,0 0,0 1999 2000 2001 2002 2003 2004 план Збереження тенденцій економічного зростання та запровадження нових механізмів стимулюючої фіскальної політики мають позитивно вплинути на фінансові результати підприємств. Так, збільшення прибутків підприємств до 46,7 млрд. грн. очікується насамперед завдяки збільшенню виробництва продукції з метою задовольняння зростаючого внутрішнього попиту разом із продовженням структурних реформ в промисловості, спрямованих на впровадження нових технологій, енергозбереження, зменшення витратності виробництва та підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції. Темпи росту обсягів промислового виробництва за 1 9 9 9 - 2 0 0 4 роки відсоток до попереднього року 120,0 104,0 113,2 114,2 107,0 115,8 106,0 100,0 80,0 60,0 40,0 20,0 0,0 1999 2000 2001 2002 2003 2004 план Наукове обґрунтування (анотація) до Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік 13 Наукове обґрунтування (анотація) до Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік 14 У міру продовження економічного розвитку зростатимуть доходи населення. Зростання реальної заробітної плати населення очікується на рівні 16,8 відсотка, насамперед за рахунок збільшення мінімальної заробітної плати. Індекс реальної заробітної плати за 2 0 0 0 - 2 0 0 4 роки відсоток до попереднього року 200,0 150,0 120,7 120,0 116,7 2002 2003 116,8 111,7* 99,1 100,0 50,0 0,0 2000 2001 2004 план * - за умови відновлення співвідношень в оплаті праці працівників бюджетної сфери до 205 грн. 2004 очікуване Сприятлива зовнішньоекономічна кон’юнктура в умовах інтеграції України у світову економічну та фінансову систему зумовлять позитивне сальдо зовнішньої торгівлі на рівні близько 1 млрд. дол. США. Це зумовить збереження стабільності реального валютного курсу гривні до долара США. Експорт та імпорт товарів та послуг за 2 0 0 0 - 2 0 0 4 роки млрд. дол. США 35,0 Експорт Імпорт 25,0 29,1 29,0 31,7 28,2 27,7 30,0 32,6 23,4 19,5 21,1 17,9 21,5 20,5 20,0 15,0 10,0 5,0 0,0 2000 2001 2002 2003 2004 план 2004 очікуване Кращі результати розвитку економіки у 2004 році, порівняно з тими, що закладалися у розрахунки бюджетних показників, мають позитивно вплинути на рівень виконання бюджету. ПРОГНОЗ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ НА 2005 РІК Економічна політика в 2005 році буде спрямована на подальше реформування податкової політики, підвищення добробуту населення, збільшення внутрішнього попиту, поступову лібералізацію валютного ринку, продовження структурних реформ. Однією з важливих складових економічного зростання у 2005 році є збільшення обсягу як зовнішніх, так і внутрішніх інвестицій. Збільшення реального обсягу доходів населення разом з поліпшенням фінансового стану підприємств і оздоровленням банківської системи створюватиме необхідні умови для збільшення інвестицій в реальний сектор економіки та продовження інтенсивного оновлення виробничих фондів. Водночас передбачається прискорення динаміки прямих іноземних інвестицій. Зростання виробництва, зростання конкуренції на ринку залишаться основним стимулом до зростання інвестиційного попиту внутрішніх товаровиробників. У 2005 році прогнозується подальше зростання обсягів кредитування економіки комерційними банками в умовах тривалого зниження відсоткових ставок та нарощування депозитів, запровадження механізму іпотечного кредитування. Продовжиться позитивна тенденція зростання освоєння капіталу такими видами економічної діяльності, як обробна промисловість, перш за все машинобудування, транспорт та будівництво. На досить високому рівні залишаються інвестиції в основний капітал в харчову промисловість та переробку сільськогосподарських продуктів, торгівлю, операції з нерухомістю. Продовжиться тенденція поліпшення технологічної структури інвестицій. Як і в 2004 році, вони будуть спрямовані переважно на придбання машин, обладнання, устаткування для новозбудованих об’єктів, реконструкцію та технічне переоснащення діючих підприємств. У наступному році також прогнозується зростання споживчого попиту домогосподарств. Наукове обґрунтування (анотація) до Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік 15 16 млрд. грн. 400 відсоток до попереднього року 357,7 350 317,5 300 110 107,6 264,2 108 105,7 250 105,2 106 200 150 104 100 102 50 0 100 2003 2004 (очікуване) 2005 (прогноз) 2003 2004 (очікуване) 2005 (прогноз) Індекс цін виробників, грудень до грудня попереднього року за 2 0 0 3 - 2 0 0 5 роки Індекс споживчих цін, грудень до грудня попереднього року за 2 0 0 3 - 2 0 0 5 роки відсоток до попереднього року відсоток 110 108 106,3 105,3 2005 (прогноз) 108,2 105,5 115,3 2004 (очікуване) 106 104 111,1 2003 102 100 2003 2004 (очікуване) 2005 (прогноз) 100 105 2005 (прогноз) Індекс цін виробників, в середньому до попереднього періоду за 2 0 0 3 - 2 0 0 5 роки (%) 110 Прямі іноземні інвестиції за 2 0 0 3 - 2 0 0 5 роки відсоток до попереднього року 1 600 108,9 1 500 млн. дол. США 1400 1 400 2004 (очікуване) 115,9 1300 1 300 107,7 1 200 2003 100 105 110 (%) 1186 1 100 2003 2004 (очікуване) Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування за 2 0 0 3 - 2 0 0 5 роки (млрд. грн.) 46,7 50,0 2005 прогноз Фонд оплати праці робітників, службовців, військових, працівників малих підприємств та галузі с/ г за 2 0 0 3 - 2 0 0 5 роки 49,9 млн. грн. 42,2 106 318,2 120 000,0 40,0 23,7 30,0 18,5 25,8 20,9 27,0 22,9 92 075,2 100 000,0 76 127,5 80 000,0 20,0 60 000,0 40 000,0 10,0 20 000,0 0,0 фінансові результати 2004 (очікуване) прибуток прибуткових підприємств 2005 (прогноз) 0,0 2003 гривень відсоток до попереднього року млрд. дол. США Експорт товарів і послуг Імпорт товарів і послуг Баланс товарів і послуг 40 000,0 669 700 2005 (прогноз) Експорт, імпорт та баланс товарів та послуг за 2 0 0 3 - 2 0 0 5 роки Номінальна середньомісячна зарплата робітників, службовців, працівників с/ г за 2 0 0 3 - 2 0 0 5 роки 800 2004 (очікуване) збитки збиткових підприємств 20 000,0 300 15 000,0 200 10 000,0 1 288 5 000,0 100 31 656 25 000,0 400 32 627 30 000,0 462 27 665 500 34 911 35 000,0 581 600 34 094 2003 28 953 Наукове обґрунтування (анотація) до Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік Індекс споживчих цін, в середньому до попереднього періоду за 2 0 0 3 - 2 0 0 5 роки Номінальний та реальний валовий внутрішній продукт за 2 0 0 3 - 2 0 0 5 роки відсоток до попереднього року 817 971 0,0 0 2003 2003 2004 (очікуване) 2005 (прогноз) 2004 (очікуване) 2005 (прогноз) Основні прогнозні показники економічного і соціального розвитку України Показник 2003 рік 2004 рік 2005 рік (факт) (очікуване виконання) ВВП: номінальний (млрд. грн.) реальний приріст, % 264,2 109,4 317,5 109,5 357,7 106,5 Індекс споживчих цін (%): в середньому до попереднього періоду грудень до грудня попереднього року 105,2 108,2 107,6 106,3 105,7 105,5 Індекс цін виробників (%): в середньому до попереднього періоду грудень до грудня попереднього року 107,6 111,1 115,9 115,3 108,9 105,3 Обсяг продукції промисловості, у % до попереднього року 115,8 114,0 110,0 Валова продукція сільського господарства, у % до попереднього року 89,8 112,1 101,9 Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування (млрд. грн.) Прибуток прибуткових підприємств (млрд. грн.) Збитки збиткових підприємств (млрд. грн.) 18,5 42,2 23,7 20,9 46,7 25,8 22,9 49,9 27,0 Прямі іноземні інвестиції (млн. дол. США) 1186 1300 1400 Середньорічний обмінний курс гривні до долара США 5,33 5,335,38* 5,295,35* 76127,5 92075,2 106318,2 462 16,7 581 16,8 669 8,9 47809,7 47432,5 47070,6 1288 28953 124,0 27665 128,7 971 32627 112,7 31656 114,4 817 34911 107,0 34094 107,7 Фонд оплати праці робітників, службовців, військових, працівників малих підприємств та галузі с/г (млн. грн.) Середньомісячна зарплата робітників, службовців, працівників с/г (грн.) реальний приріст, % Середньорічна чисельність наявного населення (тис. осіб) Баланс товарів і послуг (млн. дол. США) Експорт товарів і послуг (млн. дол. США) у % до попереднього року Імпорт товарів і послуг (млн. дол. США) у % до попереднього року (прогноз) Наукове обґрунтування (анотація) до Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік 17 18 Наукове обґрунтування (анотація) до Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік ДОХОДИ БЮДЖЕТУ Обсяг доходів зведеного бюджету, який розраховано з урахуванням подальшого проведення реформи податкової системи і прогнозу макроекономічних показників на 2005 рік та їх динаміки у 2004 році, передбачається на рівні не нижчому, ніж прогнозний показник на 2004 рік. Впродовж останніх років відбувалося певне коливання питомої ваги доходів зведеного бюджету у валовому внутрішньому продукті. Так, у порівнянних умовах (без врахування надходжень від приватизації державного майна і до фонду соціального страхування) частка доходів у валовому внутрішньому продукті у 2000 році становила 26,7 відсотка, за 2001 рік зменшилася до 25,6 відсотка, а з 2002 року поступово підвищувалася з 27,4 відсотка до 28,5 відсотка у 2003 році. При чому, минулого року значне підвищення частки доходів у валовому внутрішньому продукті зумовлено як покращенням фінансового стану і стану грошових розрахунків підприємств, так і ухваленням наприкінці 2002 року змін до законодавства з питань оподаткування. Зниження питомої ваги доходів у ВВП у 2004 році, головним чином, пояснюється зниженням податкового навантаження. Питома вага доходів зведеного бюджету України у валовому внутрішньому п р о д у к т і з а 1 9 9 9 - 2 0 0 4 р о к и (%) 28,5 29,0 27,6 27,4 28,0 26,7 27,0 25,6 26,0 24,6 25,0 24,0 23,0 22,0 1999 2000 2001 2002 2003 2004 план 2005 прогноз Так, податкова політика, що зараз провадиться, спрямована на: зниження податкового навантаження, реформування системи оподаткування прямих податків, розширення бази оподаткування, в першу чергу за рахунок скасування необґрунтованих пільг, удосконалення механізмів справляння та адміністрування податків тощо. 19 ПДВ 20% 17% При цьому, з метою недопущення втрат бюджету з надходжень податку на додану вартість у 2005 році передбачається, головним чином, розширення бази оподаткування шляхом впорядкування діючих податкових пільг, що надаються за галузевою та професійною ознаками, і вирівнювання податкового навантаження за видами економічної діяльності. Враховуючи позитивний досвід минулих років, передбачається продовжити у 2005 році розвиток механізму проведення бюджетного відшкодування платникам податку на додану вартість, у першу чергу в рахунок їх реструктуризованої (відстроченої/ розстроченої) заборгованості із цього та інших податків, що належать до державного бюджету, або їх простроченої заборгованості перед державою за кредити, залучені державою або під державні гарантії, та позички, надані з державного бюджету. Також пропонується зберегти у 2005 році обмеження застосування вексельної форми розрахунків зі сплати податку на додану вартість при ввезенні товарів на митну територію України. Крім того, введення окремих поточних та окремих реєстраційних рахунків платників податку на додану вартість та касового методу його нарахування спрямоване на удосконалення порядку адміністрування і бюджетного відшкодування податку на додану вартість, запобігання незаконному відшкодуванню. Від запровадження такої системи очікується збільшення надходжень з податку на додану вартість до бюджету. Необхідним заходом щодо забезпечення надходжень до бюджету має бути у 2005 році продовження заборони реструктуризації або списання заборгованості (недоїмки) суб’єктів господарювання за податками, зборами (обов’язковими платежами), надання відстрочок і розстрочок їх сплати, а також встановлення мораторію на надання пільг в оподаткуванні. Пропонується зберегти в 2005 році додаткові збори на виплату пенсій, що спрямовуються на виплату пенсій, призначених за різними пенсійними програмами, що обумовлено періодичним підвищенням розмірів пенсій. Наукове обґрунтування (анотація) до Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік Одним із пріоритетів Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік є складання проекту Державного бюджету України на 2005 рік на основі реформування податкового законодавства, яке передбачає зниження ставки податку на додану вартість (до 17 відсотків). З метою недопущення втрат бюджету від зменшення податкового навантаження Кабінет Міністрів України пропонуватиме прийняття законодавчих актів щодо розширення бази оподаткування. Одним із пріоритетів Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік є : щодо податку на додану вартість: поетапне обмеження пільгових галузевими ознаками, у т.ч.: режимів оподаткування за запровадження податкових рахунків для здійснення розрахунків з податку на додану вартість БЮДЖЕТ Погашення Погашення зобов'язань зобов'язань Погашення Погашення зобов'язань зобов'язань ззподатків зподатків податків і зборів, і зборів, крім крім ПДВ ПДВ з податків і зборів, і зборів, крім крім ПДВ ПДВ Погашення Погашення податкових податкових Погашення Погашення податкових податкових зобов'язань зобов'язань ззПДВ зПДВ зобов'язань зобов'язань зПДВ ПДВ ПДВ-рахунок ПДВ-рахунок Поточний Поточний рахунок рахунок Суб’єкт підприємницької діяльності 1 сплата ПДВ у вартості товарів (робіт, послуг) сплата вартості товарів (робіт, послуг), без сплати ПДВ ПДВ-рахунок ПДВ-рахунок Поточний Поточний рахунок рахунок у сумі, раніше перерахованої Відшкодування Відшкодування Відшкодування Відшкодування у сумі, раніше перерахованої Наукове обґрунтування (анотація) до Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік 20 Суб’єкт підприємницької діяльності 2 обмеження застосування вексельної форми розрахунків зі сплати податку на додану вартість при ввезенні товарів на митну територію України; 21 впорядкування окремих норм, пов’язаних з визначенням бази оподаткування доходів від продажу (обміну), наймання; законодавчо врегулювати положення про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва шляхом прискорення прийняття проекту Закону України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва”; щодо акцизного збору: вдосконалення механізму адміністрування акцизного збору та забезпечення детінізації виробництва та обігу підакцизних товарів шляхом запровадження акцизних складів для здійснення постійного контролю за рухом спирту та посилення вимог до банків-авалістів для повної і своєчасної сплати акцизного збору; щодо податку на прибуток підприємств: удосконалення підходів щодо обчислення податкової амортизації; передбачення заходів з метою усунення причин безприбуткової діяльності підприємств, унеможливлення відтоку грошових потоків до сфери тіньової економіки та зменшення кількості збиткових підприємств. При проведенні впорядкування податкових пільг доцільно враховувати зарубіжний досвід, який свідчить, що: 1) для стимулювання економічного розвитку як економічний важіль, в першу чергу, за рахунок надання пільг для здійснення інвестицій та інновацій, використовується корпоративний податок; 2) пільги по непрямих податках, у тому числі ПДВ, використовуються по суті для фінансового забезпечення соціальних потреб. Надання знижок з ПДВ для державної підтримки окремих соціальних послуг, що в деяких державах особливо значні, є по суті непрямим бюджетним субсидуванням, яке ліквідує зайві фінансові потоки, тому такі знижки не слід відносити до втрат бюджету; 3) порядок компенсації ПДВ платникам цього податку в окремих державах має свою специфіку, яка пов'язана із границею суми, нижче якої вона не підлягає компенсації, та певною процедурою, яка регулює розмір компенсації; 4) податкові пільги надаються з обумовленим цільовим призначенням, підлягають обліку та звітності і використовуються під адміністративним контролем державних органів. Наукове обґрунтування (анотація) до Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік щодо податку з доходів фізичних осіб: 22 Наукове обґрунтування (анотація) до Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік Загалом для впорядкування податкових пільг і посилення їх стимулюючого впливу на економічний розвиток необхідно: провести обрахування; інвентаризацію пільг та затвердити методику їх уточнити перелік національних економічних пріоритетів під кутом зору реалізації порівняльних переваг української економіки, забезпечення економічної безпеки держави та її інтеграції в світову економіку; вважати першочерговим завданням стимулювання інвестиційноінноваційної (НДДКР) діяльності підприємств, вирішення якого дозволить економіці України забезпечити конкурентоспроможність на світовому ринку; запровадити нові підходи до надання податкових пільг в галузі, що визнана пріоритетною: перейти до надання податкових пільг виключно на реалізацію конкретних програм, пов'язаних з реорганізацією виробництва, впровадженням інновацій, переходом на виробництво на рівні світових стандартів; перейти до укладання угоди між органом податкової служби і суб'єктом підприємницької діяльності, якому надаються податкові пільги, на предмет постійного моніторингу виконання зазначеним суб'єктом умов надання податкових пільг; передбачити механізм контролю за витрачанням податкових пільг пов’язаних з стимулюванням, або здешевленням виробництва. Також серед законодавчих актів в сфері реформування податкового законодавства, що можуть мати вплив на доходи бюджету 2005 року, запропоновані у пункті 7 основних параметрів бюджетної політики на 2005 рік. ФІНАНСУВАННЯ БЮДЖЕТУ. ДЕРЖАВНИЙ БОРГ Проведення Україною виваженої боргової політики, чітке виконання боргових зобов'язань, позитивні економічні зрушення призводять до поступового зростання довіри кредиторів до нашої країни як до надійного позичальника та відповідного зменшення вартості залучення кредитних ресурсів. В той же час, попередні розрахунки можливостей України щодо здійснення запозичень у 2005 році свідчать про таке. Тенденція щодо поступового розвитку внутрішнього ринку, що відбувається останніми роками, дає змогу сподіватися на деяке збільшення можливостей щодо внутрішніх запозичень у 2005 році. Підвищення довіри населення до фінансової системи держави, розширення ресурсної бази банків та сприятлива динаміка відсоткових ставок створюють можливості для розширення ринку внутрішніх запозичень. В той же час, навіть за оптимістичним сценарієм їх обсяг не перевищить 2,5 млрд. гривень. 2,5 млрд. Аналіз можливостей здійснення Україною зовнішніх не більше запозичень у 2005 році показує, що без ризику суттєвого 800 млн.$ збільшення процентної ставки обсяг випуску державних цінних паперів не перевищить 800 млн.дол.США. Слід враховувати, що більшість фінансових аналітиків світу прогнозують зростання процентних ставок за кредитами в США та Великобританії найближчим часом, що, враховуючи зростаюче занепокоєння зарубіжних кредиторів існуванням майбутніх піків боргових платежів України, може призвести до зменшення попиту на українські боргові цінні папери та зростання вартості запозичень. Залучення кредитів МФО в 2005 році заплановане 500 млн.$ на суму близько 500 млн.дол.США, проте їх надання також залежить від комплексу економічних та політичних факторів. Ще одним джерелом фінансування державного бюджету в 2005 році є надходження від приватизації в сумі близько 2 млрд. грн., що також є суб’єктом ризику недонадходжень. Відомо, що в часи наростання кризових явищ на світових ринках попит інвесторів на активи країн з ринками, що формуються, знижується; це зумовлено переоцінкою ризиків в умовах нестабільного економічного середовища. близько 2 млрд. Одним із перспективних напрямів розвитку державної боргової політики є розвиток системи управління борговими ризиками, яка буде включати їх виявлення, дослідження та розробку заходів щодо їх запобігання. З метою оптимізації структури та утримання боргу та пов’язаних з ним платежів в економічно безпечних межах валютна структура запозичень будуватиметься з урахуванням мінімізації ризиків втрат від змін валютних курсів, будуть здійснені заходи щодо розвитку внутрішнього ринку державних цінних паперів. Наукове обґрунтування (анотація) до Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік 23 24 Наукове обґрунтування (анотація) до Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік Розвиток внутрішнього ринку державних цінних паперів передбачає: 1. поступове заміщення короткострокових державних цінних паперів середньо- та довгостроковими борговими інструментами; 2. запровадження системи первинних дилерів; 3. появу на ринку нових учасників у зв’язку із проведенням пенсійної реформи (пенсійні фонди та ін.). Подальше вдосконалення організаційних засад системи управління запозиченнями від міжнародних фінансових організацій має здійснюватися на основі реформування інституцій, що є відповідальними за систему запозичень від міжнародних фінансових організацій, у напрямі створення умов для посилення контролю, покращення системи менеджменту та застосування інструментів активного управління борговими зобов’язаннями, своєчасного створення груп підготовки і впровадження проектів, що реалізуються за підтримки міжнародних фінансових організацій. Шляхами вирішення проблеми підвищення ефективності співпраці України з міжнародними фінансовими організаціями є вдосконалення механізму отримання позик, залучення іноземних та вітчизняних аудиторських компаній для аналізу фінансового стану позичальника, впровадження методик оцінки кредитоспроможності позичальника. Граничний розмір прямого і умовного державного боргу України не повинен перевищувати 34 відсотків від валового внутрішнього продукту. Відношення державного боргу до ВВП у розрізі країн світу та граничний розмір державного боргу в Україні на 2005 рік % 80% Гранично допустиме співвідношення державного боргу до ВВП згідно Бюджетного Кодексу України та Маастріхських критеріїв для країн кандидатів вступу до ЄС 77,2% 67,9% 60% 60,8% 55,6% 53,0% Максимально допустимий рівень 46,3% 46,2% 39,5% 40% 34,8% 34,0% Корея Україна 0% Канада Австрія Німеччина Угорщина Болгарія Польща США Росія Безпечний рівень боргу для країн з перехідною економікою перебуває на значно нижчому рівні, ніж для розвинутих країн, що обумовлено дією таких факторів: відсутністю стабільного доступу до зовнішнього фінансування, яке дозволяло вирішити б безперервно рефінансувати накопичені борги, невисоким рівнем доходів держави та нестабільністю податкових надходжень до бюджету, високою вартістю залучення позичкових коштів, що навіть за помірної заборгованості істотно посилює тягар обслуговування боргу. З використанням економіко-математичних методів у міжнародному вимірі було виявлено таку закономірність: ймовірність розгортання боргової кризи у країні з розміром державного боргу на рівні 60 відсотків ВВП становить 30 відсотків, а у країні, державний борг якої складає 35 відсотків ВВП, така ймовірність становить лише 15 відсотків. Крім того, для України, з точки зору фінансових можливостей Уряду обслуговувати накопичені боргові зобов’язання, максимально допустимою величиною державного боргу є сума на рівні 35 відсотків ВВП. Управління державним боргом скеровуватися на досягнення таких цілей: України скорочення розміру державного боргу відносно ВВП, зниження вартості обслуговування боргу, оптимізацію часової і валютної структури боргу. буде Для зниження боргового навантаження на економіку України та підвищення ефективності управління державним боргом необхідно: спрямовувати надходження від приватизації державного майна на погашення зовнішнього державного боргу України, що забезпечуватиме стабільність нетто-боргової позиції держави і знижуватиме ризик її неплатоспроможності; стимулювати розвиток внутрішнього фінансового ринку і зміщувати акценти із зовнішніх комерційних позик на внутрішні, що дозволить мінімізувати валютний ризик і оптимізувати валютну структуру боргу; Наукове обґрунтування (анотація) до Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік 25 Наукове обґрунтування (анотація) до Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік 26 заборонити переоформлення заборгованості з відшкодування ПДВ у внутрішній державний борг до налагодження ефективного функціонування спеціальних рахунків із сплати ПДВ; в іншому разі зловживання суб'єктів господарювання нормами податкового законодавства становитиме загрозу некерованого нарощування внутрішнього державного боргу України; заборонити надання державних гарантій суб’єктам підприємницької діяльності України за іноземними кредитами, крім кредитів міжнародних фінансових організацій, що надаються для фінансування інвестиційних проектів, за умови їх ратифікації Верховною Радою України. Такий захід є необхідним для припинення практики соціалізації приватних боргів і становлення жорстких бюджетних обмежень для підприємствпозичальників. У 2005 році органи державної податкової служби визначаються органами стягнення заборгованості за кредитами та позичками, оскільки вони є фіскальними органами, а тому наділені відповідними можливостями щодо доступу, зберігання, використання інформації, оперативного реагування стосовно боржників. Також вони мають розгалужену структуру, що дає змогу застосовувати заходи стягнення безпосередньо за місцем реєстрації позичальників-боржників. Ніякі інші державні органи не мають подібних можливостей. Забезпечення здійснення відшкодування сум податку на додану вартість у частині зарахування на поточний рахунок платників податку, які мають прострочену заборгованість перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та позичками, наданими з державного бюджету, в першу чергу в рахунок погашення заборгованості такого платника податку перед державою за зазначеними кредитами та позичками дозволить: зменшити суму заборгованості з відшкодування сум ПДВ перед експортерами без використання грошових коштів збільшити частку не зв‘язаних із відшкодуванням ПДВ грошових надходжень з податкових платежів, які підвищують можливості Держказначейства у фінансуванні видатків бюджетного року вирішити вирішити питання погашення довгострокової заборгованості (минулих років) перед державою. Списання простроченої заборгованості за кредитами унеможливить відшкодування витрат державного бюджету, пов’язаних із виконанням державою гарантійних зобов’язань і наданням бюджетних позичок. Заборона списання такої заборгованості є заходом недопущення уникнення відповідальності позичальників за зобов’язаннями з погашення заборгованості за кредитами та позичками. Окремим позичальникам були надані іноземні кредити безпосередньо іноземними кредиторами, а не через уповноважені Кабінетом Міністрів України банки. В забезпечення виконання зобов’язань за кредитами іноземним кредиторам надані державні гарантії. Разом з тим, угоди з цими юридичними особами про порядок відшкодування витрат державного бюджету внаслідок виконання державою гарантійних зобов’язань не оформлені. У зв’язку з цим, такі витрати державного бюджету залишаються без відшкодування. Включення зазначеної норми до проекту закону „Про Державний бюджет України на 2005 рік” надасть підстави вимагати виконання боржником зобов’язань з погашення заборгованості перед державою, пов’язаної з виконанням державою гарантійних зобов’язань за кредитами. ВЗАЄМОВІДНОСИНИ МІЖ ДЕРЖАВНИМ І МІСЦЕВИМИ БЮДЖЕТАМИ Трансферти, які надаються з Державного бюджету України місцевим бюджетам 1. У Державному бюджеті України можуть передбачатися такі міжбюджетні трансферти місцевим бюджетам: 1) дотація вирівнювання бюджету Автономної Республіки Крим, обласним бюджетам, бюджетам міст Києва та Севастополя, районним бюджетам та бюджетам міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення; 2) субвенція на здійснення програм соціального захисту; 3) субвенція на компенсацію втрат доходів бюджетів місцевого самоврядування на виконання власних повноважень внаслідок надання пільг, встановлених державою; 4) субвенція на виконання інвестиційних проектів; 5) інші субвенції. 2. У Державному бюджеті України затверджується обсяг дотації вирівнювання та субвенцій окремо для бюджету Автономної Республіки Крим, кожного з обласних бюджетів, бюджетів міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим, міст обласного значення та районних бюджетів, а також коштів, що передаються до Державного бюджету України з місцевих бюджетів, якщо є підстави для надання та отримання відповідних міжбюджетних трансфертів. СТАТТЯ 97. БЮДЖЕТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ Згідно з вимогами статті 97 Бюджетного Кодексу України, обсяги міжбюджетних трансфертів у взаємовідносинах державного бюджету з місцевими бюджетами визначаються окремо для бюджету Автономної Республіки Крим, обласного бюджету, бюджету міст Києва і Севастополя, кожного міста республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення і бюджету району, тобто майже для 700 місцевих бюджетів. Наукове обґрунтування (анотація) до Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік 27 Наукове обґрунтування (анотація) до Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік 28 КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 5 вересня 2001 р. N 1195 Київ Про затвердження Формули розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів (дотацій вирівнювання та коштів, що передаються до державного бюджету) між державним бюджетом та місцевими бюджетами Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2001 року N 1569, від 27 грудня 2001 року N 1746, від 14 вересня 2002 року N 1382, від 9 вересня 2003 року N 1426, від 12 листопада 2003 року N 1761 Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ: 1. Затвердити Формулу розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів (дотацій вирівнювання та коштів, що передаються до державного бюджету) між державним бюджетом та місцевими бюджетами, що додається. 2. Міністерству фінансів надавати роз'яснення щодо застосування Формули, затвердженої згідно з пунктом 1 цієї постанови. Прем'єр-міністр України А. КІНАХ Інд. 34 Формула розподілу трансфертів між державним та місцевими бюджетами затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2001 року № 1195 “Про затвердження Формули розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів (дотацій вирівнювання та коштів, що передаються до державного бюджету) між державним бюджетом та місцевими бюджетами” з урахуванням змін, внесених постановами Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2001 р. № 1569, від 27 грудня 2001 р. № 1746, від 14 вересня 2002 р. № 1382, від 9 вересня 2003 р. № 1426 та від 12 листопада 2003 № 1761. Практика здійснення формульних розрахунків забезпечила прозорість і стабільність системи формування міжбюджетних взаємовідносин та відповідає принципу надання однакового рівня державних послуг усім громадянам України незалежно від того, де вони проживають. Розподіл обсягу міжбюджетних трансфертів між районним бюджетом та бюджетами міст районного значення, сіл, селищ у 2004 році здійснено відповідно до Методики, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 24 грудня КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ 2003 р.№ 1994. ПОСТАНОВА З метою подальшого врегулювання міжбюджетних відносин, Верховною Радою України у першому Про затвердження Методики розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів між районним бюджетом та бюджетами міст районного значення, сіл, селищ читанні прийнятий відповідний законопроект про врегулювання міжбюджетних відносин на рівні села, селища, міста районного значення та району, прийняття якого забезпечить застосування об’єктивних критеріїв щодо формування ефективних і збалансованих фінансових відносин. Це дозволить уніфікувати принципи бюджетного регулювання низової ланки бюджетної системи на всій території країни, уникнути численних порушень щодо забезпечення бюджетних повноважень органів місцевого самоврядування сіл, селищ та міст районного значення, перейти до стабільних і передбачуваних відносин, реально збалансувати бюджети місцевого самоврядування. від 24 грудня 2003 р. N 1994 Київ Відповідно до статті 60 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ: 1. Затвердити Методику розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів між районним бюджетом та бюджетами міст районного значення, сіл, селищ (додається). 2. Міністерству фінансів надавати роз'яснення щодо застосування Методики, затвердженої цією постановою. Прем'єр-міністр України Інд. 34 В. ЯНУКОВИЧ Запровадження системи трансфертів з державного бюджету до місцевих бюджетів є гарантією їх фінансової стабільності. Тому пропонується у бюджеті 2005 року не зменшувати досягнутий у 2004 році обсяг трансфертів (обсяг дотації вирівнювання та субвенцій на соціальний захист населення у 2004 році складає 12,4 млрд.грн.). При цьому пропонується зберегти питому вагу місцевих бюджетів у зведеному бюджеті на рівні не меншому за відповідний розрахунковий показник бюджету 2004 року. Планова частка видатків загального фонду місцевих бюджетів України у з в е д е н о м у б ю д ж е т і з а 2 0 0 0 - 2 0 0 4 р о к и (%) 60 50 40,4 42,4 43,1 36,9 40 31,0 30 20 10 0 2000 2001 2002 2003 2004 З урахуванням вимог статті 98 Бюджетного кодексу України та з метою стимулювання місцевих бюджетів до нарощування власної дохідної бази при обчисленні обсягів трансфертів між державним та місцевими бюджетами (дотацій вирівнювання та коштів, що передаються з місцевих до державного бюджету) у 2004 році застосовано коефіцієнт вирівнювання, значення якого становить від 0,9 до 1,0. При цьому, враховуючи вимоги положень Закону України „Про загальні засади подальшої експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого четвертого енергоблоку цієї АЕС на екологічно безпечну систему”, для бюджету міста Славутича значення цього показника становить 0,6. Наукове обґрунтування (анотація) до Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік 29 Наукове обґрунтування (анотація) до Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік 30 Передбачення додаткової дотації на зменшення фактичних диспропорцій та її подальший розподіл із застосуванням механізму, що діяв у попередніх роках, свідчить про підвищення ефективності розподілу і спрямування таких коштів. У цьому році при формуванні відповідних бюджетів було розподілено вказану додаткову дотацію у більшості областей та Автономній Республіці Крим відповідно до встановлених облдержадміністраціями методик. Враховуючи це, а також виходячи з вимог пункту 3 Прикінцевих положень Бюджетного кодексу України, передбачається визначити у складі видатків державного бюджету додаткову дотацію бюджету Автономної Республіки Крим та обласним бюджетам на зменшення фактичних диспропорцій між місцевими бюджетами через нерівномірність мережі бюджетних установ, обсяг якої має становити 2 відсотки від загального обсягу дотації вирівнювання з державного бюджету. Перерахування зазначеної дотації з державного бюджету планується здійснювати після надання облдержадміністраціями та Радою міністрів Автономної Республіки Крим затверджених розподілів зазначених коштів між місцевими бюджетами відповідно до критеріїв, передбачених чинним бюджетним законодавством. Така система додаткового вирівнювання поєднає зацікавленість і участь місцевих державних адміністрацій, Ради міністрів Автономної Республіки Крим у розробці цих критеріїв місцевих державних адміністрацій, Ради міністрів Автономної Республіки Крим у розробці цих критеріїв на основі дотримання принципів загальнодержавної бюджетної політики. Непропорційний розподіл бюджетних установ по території країни є наслідком політики минулих років, коли окремі території отримували більше коштів на будівництво об’єктів інфраструктури. Економічно невиправдано буде втратити вже існуючі об’єкти через недостатність у місцевих органів фінансових ресурсів на їх утримання та експлуатацію. Тому доцільним вбачається подальше надання додаткової субвенції на підтримку об’єктів місцевої інфраструктури тим територіям, у яких надмірні видатки на такі цілі (порівняно із середніми по Україні). Надана таким чином державна допомога повинна використовуватись місцевими органами, у першу чергу, на фінансування реструктуризації надмірного інституційного потенціалу. Виходячи із статті 85 Бюджетного кодексу України щодо заборони здійснювати видатки на фінансування бюджетних установ одночасно з різних бюджетів та досягнення максимальної ефективності витрачання бюджетних коштів, необхідно закріпити здобутки щодо переходу до здійснення ряду програм державного бюджету шляхом надання субвенцій місцевим бюджетам, які розподіляються відповідними міністерствами за участю Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Запровадження нових удосконалених форм і механізмів міжбюджетних взаємовідносин гарантуватиме виконання запланованих показників як державного, так і місцевих бюджетів та продовження реформ у сфері державних фінансів. Поліпшення умов для соціального і гуманітарного розвитку передбачається, зокрема, через удосконалення механізму розподілу міжбюджетних трансфертів. Формула розподілу міжбюджетних трансфертів потребує вдосконалення, визначення додаткових критеріїв, що будуть враховані при розрахунку міжбюджетних трансфертів, зокрема, коригуючого диференційованого коефіцієнта збільшення видатків на охорону здоров’я для тих регіонів, у яких високий рівень смертності, захворюваності на туберкульоз та інші захворювання, обумовлений високотехногенним і екологічно небезпечним навантаженням. Наукове обґрунтування (анотація) до Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік 31 Наукове обґрунтування (анотація) до Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік 32 Підвищенню рівня інвестування у людський капітал сприятиме визначення фінансових нормативів бюджетної забезпеченості на основі єдиних стандартів державних та громадських послуг на всій території країни відповідно до Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”. Враховуючи обмеженість бюджетних коштів, доцільно зафіксувати поступове наближення (протягом кількох років) фінансових нормативів бюджетної забезпеченості до державних соціальних стандартів. Надання з Державного бюджету України трансфертів місцевим бюджетам необхідно здійснювати на основі врахування пріоритетних напрямів, визначених у регіональних програмах соціальноекономічного розвитку, що забезпечить прискорення розвитку регіонів. У 2005 році продовжуватиметься практика надання на умовах співфінансування з державного бюджету місцевим бюджетам субвенцій на виконання інвестиційних проектів та на виконання заходів із запобігання аваріям та техногенним катастрофам. Надання місцевим бюджетам інвестиційних субвенцій з державного бюджету на основі принципу об’єднання коштів дозволить фінансувати проекти регіонального розвитку за пріоритетними напрямами, які щорічно визначаються в законах про Державний бюджет України. Таким чином будуть узгоджуватись загальнодержавні і місцеві інтереси у питаннях інвестування коштів бюджету. Напрямами використання коштів, наданих у формі інвестиційних субвенцій, мають бути: створення, приріст чи оновлення основних фондів підприємств, установ і організацій комунальної форми власності. Це сприятиме розбудові та модернізації місцевої інфраструктури, прискоренню соціально-економічному розвитку відповідної території. Протягом кількох років при формуванні місцевих бюджетів у законах України на наступний бюджетний рік не передбачалось надання субвенцій на компенсацію втрат доходів бюджетів місцевого самоврядування у зв’язку із встановленням державою податкових пільг, як це передбачено статтею 103 Бюджетного кодексу України. Тому важливо, переглянути перелік пільг з податків, зокрема з плати на землю, скоротити їх обсяг. У процесі реформування системи оподаткування необхідно суттєво піднести роль і значення місцевих податків і зборів у формуванні дохідної частини місцевих бюджетів. Доцільно розширити перелік місцевих податків і зборів та права місцевих органів влади щодо самостійного встановлення бази оподаткування. Упорядкування відносин між усіма учасниками бюджетного процесу забезпечить підвищення ефективності управління всією бюджетною системою, дозволить досягти більшого ступеня прозорості в операціях із бюджетними коштами. Необхідно чітко зафіксувати основні аспекти взаємодії місцевих органів влади й територіальних органів Державного казначейства, права, обов’язки та відповідальність сторін на всіх стадіях бюджетного процесу. Наукове обґрунтування (анотація) до Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік 33 34 Наукове обґрунтування (анотація) до Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік ВИДАТКИ БЮДЖЕТУ Сучасний стан соціально-економічного розвитку держави вимагає поглибленого розуміння ролі бюджету в економічній системі держави, поліпшення прозорості та зрозумілості бюджету для громадськості, підвищення якості надання державних послуг та ефективності використання коштів бюджету. Формування пріоритетів бюджетної політики значною мірою залежить від стратегії структурних зрушень в економіці в середньостроковій перспективі, яка передбачає систему заходів щодо переводу економіки на інноваційний шлях розвитку із забезпеченням, модернізації бази виробництва на сучасному рівні, в тому числі модернізацію і розвиток стратегічно важливих об’єктів виробничої інфраструктури, розвиток технологічної бази науки, модернізацію комунальної інфраструктури тощо. У цьому відношенні пріоритетними напрямами бюджетної політики мають стати: сприяння становленню інноваційної моделі розвитку економіки шляхом посилення підтримки науки та стимулювання прискореного впровадження результатів наукових розробок і досліджень у виробництво; підвищення ефективності використання бюджетних коштів, спрямованих на фінансування державних цільових програм, в тому числі шляхом припинення реалізації окремих програм, що не відповідають пріоритетам державної політики; підвищення ефективності інвестиційних витрат державного бюджету, в тому числі шляхом реалізації інвестиційних проектів; посилення соціальної спрямованості бюджету; боротьба з бідністю шляхом підвищення ефективності соціальних трансфертів за рахунок більш вимогливого відбору одержувачів соціальних виплат; підвищення рівня інвестування в людський капітал шляхом збільшення видатків на освіту та охорону здоров’я; проведення контролю за використанням бюджетних коштів; підвищення відповідальності за реалізацію державних цільових програм з боку головних розпорядників бюджетних коштів. 35 Управління державними видатками є важливою частиною бюджетної політики і значною мірою визначається станом бюджетного процесу, порядком планування, затвердження і використання бюджету в частині видатків, а також контролем за його виконанням. Таким чином, удосконалення бюджетного процесу слід розглядати як вагомий інструмент підвищення ефективності державних витрат. Заходи щодо вдосконалення бюджетного процесу можуть мати локальний ефект, а можуть приводити до радикальних змін. Саме до таких змін приводить запровадження бюджетування, орієнтованого на результат, або програмно-цільового бюджетування, що змінює докорінно, не тільки зміст усіх стадій бюджетного процесу, але і саму концепцію управління державними витратами. Запровадження програмно-цільового методу у бюджетному процесі здійснюється з метою: Забезпечення прозорості бюджетного процесу, що чітко визначає цілі і завдання, на досягнення яких витрачаються бюджетні кошти, підвищення рівня контролю за результатами виконання бюджетних програм; Забезпечення за результатами виконання бюджету здійснення оцінки діяльності учасників бюджетного процесу щодо досягнення поставлених цілей та виконання завдань, а також проведення аналізу причин неефективного виконання бюджетних програм; Упорядкування організації діяльності головного розпорядника бюджетних коштів за дотримання відповідності бюджетних програм законодавчо визначеній меті його діяльності, а також за фінансове забезпечення бюджетних програм і результати їх виконання; Підвищення якості розроблення бюджетної політики, ефективності розподілу і використання бюджетних коштів. Удосконалення механізму формування державного бюджету за програмноцільовим методом, перехід до якого розпочався в Україні з прийняттям Бюджетного кодексу та затвердженням Концепції застосування програмноцільового методу в бюджетному процесі (розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2002р. № 538-р), потребує узагальнення накопиченого досвіду та визначення заходів щодо вирішення проблем, які виявилися на початкових етапах бюджетної реформи. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 14 вересня 2002 р. N 538-р Київ Про схвалення Концепції застосування програмноцільового методу в бюджетному процесі Схвалити Концепцію застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі (додається). Прем'єр-міністр України А. КІНАХ Інд. 34 СХВАЛЕНО розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2002 р. N 538-р КОНЦЕПЦІЯ застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі I. Загальні положення Ця Концепція визначає мету та основні принципи застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі. Метою запровадження програмно-цільового методу у бюджетному процесі є встановлення безпосереднього зв'язку між виділенням бюджетних коштів та результатами Наукове обґрунтування (анотація) до Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік ПРОГРАМНО-ЦІЛЬОВИЙ МЕТОД Наукове обґрунтування (анотація) до Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік 36 Проведений аналіз міжнародної практики використання методів бюджетування, орієнтованого на результат, показує, що процес переходу на такі методи бюджетування пов’язаний із труднощами, однак достоїнства цього методу виправдовують витрати. У будь-якому разі, кількість країн, що використовують прийоми і методи бюджетування, орієнтованого на результат, постійно розширюється. Подальше вдосконалення використання програмно-цільового методу в процесі управління видатковою частиною бюджету, побудованого на реалізації принципу поступового переходу від утримання бюджетних установ до виділення їм коштів для надання суспільних послуг, потребує розробки і застосування інструментів складання бюджету, насамперед його видаткової частини, у розрізі програм та згідно цільової спрямованості і відповідних науково-практичних засад застосування цього методу. Основна ідея програмно-цільового бюджетування міститься в пов’язуванні державних витрат з одержанням значимих для суспільства результатів. Бюджетний кодекс у статті 7 закріплює принципи бюджетної системи України. Зокрема, п.6 статті 7 дає визначення принципу ефективності використання бюджетних коштів, відповідно до якого “при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення запланованих цілей при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів”. Практичне застосування цієї норми обмежено відсутністю визначення “запланованих цілей” і вимог до оцінки ступеня їх досягнення. З метою посилення контролю за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів передбачається удосконалення механізму застосування паспортів бюджетних програм на основі проведеного за результатами бюджетного процесу 2004 року аналізу процедур складання паспортів бюджетних програм і їх відповідності вимогам програмно-цільового методу шляхом підготовки рекомендацій з удосконалення Правил складання паспортів бюджетних програм (формулювання мети, напрямів діяльності, ступінь їх конкретизації і відповідність основним завданням головного розпорядника, відсутність дублювання та уточнення переліку показників результативності). Як показала практика розробки бюджетних програм головним розпорядникам бюджетних коштів у 2004 році, їх велика кількість (понад 1000 бюджетних програм) не сприяє концентрації бюджетних ресурсів на вирішенні поставлених завдань, і не дає змогу, ефективно і якісно ними управляти. Тому Основними напрямками бюджетної політики передбачається проведення робіт, спрямованих на оптимізацію кількості бюджетних програм, виходячи з необхідності забезпечення фінансовими ресурсами основних цілей і завдань діяльності головного розпорядника бюджетних коштів. Для забезпечення якісного управління видатковою частиною державного бюджету на основі програмно-цільового методу необхідно створити організаційний механізм програмно-цільового управління бюджетним процесом, зокрема розробки процедур моніторингу, контролю та оцінки програм у відповідності з міжнародною практикою програми цільового бюджетування та системи навчання фахівців фінансово-економічних органів та органів місцевого самоврядування, розпорядників бюджетних коштів теоретичним засадам та практичним навичкам застосування програмно-цільового методу. ДЕРЖАВНІ ЦІЛЬОВІ ПРОГРАМИ Інтенсифікація структурних змін потребує суттєвого розширення горизонту планування, що вимагає удосконалення програмно-цільових методів планування із обґрунтуванням пріоритетів та критеріїв відбору ефективних цільових програм з позиції підвищення пріоритету середньострокових і довгострокових цілей розвитку . Процеси розроблення і реалізація державних цільових програм мають здійснюватись відповідно до обґрунтованої системи пріоритетів соціально-економічного розвитку та критеріїв, які мають бути підготовлені Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції та схвалені Кабінетом Міністрів України. На початок 2004 року було затверджено 251 державну цільову програму, а на даний час в процесі розробки знаходиться більше 60 проектів програм. Наукове обґрунтування (анотація) до Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік 37 Наукове обґрунтування (анотація) до Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік 38 У 2002 році на фінансування державних цільових програм було спрямовано 8,9 млрд. грн. за рахунок коштів державного бюджету, або 20,6 відсотка його загального обсягу, у 2003 році за рахунок державного бюджету державні цільові програми були профінансовані на 12 млрд. грн., що на 35 відсотків перевищує рівень попереднього року і становить 21,4 відсотка від загального обсягу видатків державного бюджету. Фінансування державних цільових програм за рахунок коштів державного бюджету за 2 0 0 2 - 2 0 0 3 роки млрд. грн. у відсотках 14 22 12,0 12 10 21,4% 21,5 8,9 8 21 6 20,6% 4 20,5 2 0 20 2002 рік Фактично профінансовано 2003 рік Частка у видатках державного бюджету Отже, існує тенденція до переважання та підвищення питомої ваги в загальних обсягах фінансування державних цільових програм за рахунок коштів державного бюджету. Процес визначення проблем, що потребують першочергового вирішення, має здійснюватись виключно у межах встановлених на середньострокову перспективу бюджетних обмежень. Сума видатків бюджету на фінансування державних цільових програм має бути пов’язана з можливостями бюджету на протязі усього терміну реалізації програми. Існують два напрями удосконалення розробки державних цільових програм: створення комплексних програм у та межах галузі збереження у межах галузі низки конкретних програм, спрямованих на досягнення чітко визначених зрозумілих цілей. Обидва напрями мають певні переваги та недоліки, однак ці напрями недоцільно поєднувати, інакше це призводитиме до дублювання заходів державних цільових програм. Головні розпорядники коштів (державні замовники) повинні відповідати за неконтрольоване, не забезпечене фінансовими ресурсами збільшення фінансових зобов’язань держави через ініціювання все нових та нових програм та через недофінансування державних цільових програм з позабюджетних джерел. Для цього при розгляді питання щодо затвердження та фінансування нових державних цільових програм необхідно в обов’язковому порядку брати до уваги стан із виконанням та фінансуванням діючих розпорядників бюджетних коштів. Необхідно проаналізувати та переглянути програми і відмовитись від фінансування тих, які не відповідають пріоритетам розвитку, разом з тим, такий процес не повинен набути перманентного характеру, оскільки це призведе до неефективного використання бюджетних коштів. ГОЛОВНІ РОЗПОРЯДНИКИ БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ “Головні розпорядники бюджетних коштів затверджуються законом про Державний бюджет України шляхом встановлення їм бюджетних призначень” Стаття 22 Бюджетного кодексу України Законом про Державний бюджет України на 2004 рік затверджено 100 головних розпорядників, з них 27 – це Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації. На 2005 рік зберігається перелік головних розпорядників коштів Державного бюджету України, визначений Законом про Державний бюджет України на 2004 рік, з урахуванням відповідних законодавчих змін. Наукове обґрунтування (анотація) до Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік 39 Наукове обґрунтування (анотація) до Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік 40 У даний час держава для сприяння економічному зростанню має забезпечити вирішення широкого кола взаємопов’язаних важливих проблем за напрямами: підтримка і стимулювання ефективного розвитку науки активізація інвестицій в розвиток людського капіталу зміцнення основних інститутів ринкової економіки та розвитку сучасної інфраструктури можливо лише за умов досягнення політичної та соціальної стабільності в країні. Сучасна країна потребує також вирішення комплексу проблем, пов’язаних із великими витратами на створення справедливої судової системи, міцних органів правопорядку, ефективного державного управління та на підтримку високого рівня освіти і науки. Значні витрати необхідні для розв’язання ключової проблеми реформування бюджетної системи – підвищення рівня соціального захисту і соціального забезпечення населення та якості бюджетних послуг. Умовою подальшого сталого зростання економіки є поетапне запровадження реформ житлово-комунального господарства, освіти, охорони здоров’я, здійснення адміністративної реформи, реформування природних монополій, що є досить затратним та довготривалим процесом. СОЦІАЛЬНА СФЕРА Досягнення реальної соціальної орієнтованості бюджетної політики можливе лише при визначеності цілей та пріоритетів у відповідних галузях. Виходячи з цього, бюджетна політика на 2005 та наступний роки має зосереджуватися на концентрації фінансових ресурсів на тих напрямах розвитку соціальної сфери, які є вирішальними для забезпечення сталого економічного зростання та соціальної справедливості. 41 У 2005 році та середньостроковій перспективі стратегічною метою бюджетної політики в сфері оплати праці має стати стимулювання прискореного зростання вартості робочої сили у всіх галузях економіки. Позитивними наслідками цього стануть: розширення внутрішнього ринку; зменшення масштабів відтоку робочої сили за межі країни; збільшення надходжень до бюджету і позабюджетних фондів соціального страхування; детінізація економіки; належне підвищення кваліфікації робочої сили. В зв’язку із суттєвим обмеженням прямого державного впливу на політику оплати праці в недержавних структурах дієвим важелем економічного регулювання є істотне підвищення оплати праці в бюджетній сфері. Економічний підйом зростання робочу силу в більшості галузей економіки створюють для цього необхідні фінансові передумови. Підвищення розміру мінімальної заробітної плати є одним із факторів, що безпосередньо впливає на забезпечення зростання життєвого рівня населення. Положеннями Програми діяльності Кабінету Міністрів України на 2005 рік передбачено забезпечити поетапне наближення мінімальної заробітної плати до прожиткового мінімуму та поступове досягнення у 2007 році 100 відсотків прожиткового мінімуму. На кінець 2004 року розмір мінімальної заробітної плати буде становити 66 відсотків від прожиткового мінімуму. В 2005 році передбачається забезпечити мінімальну заробітну плату в розмірі 262 грн., одночасно із затвердженням у законі про державний бюджет України прожиткового мінімуму. Наукове обґрунтування (анотація) до Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік У сфері оплати праці та соціальних нормативів Наукове обґрунтування (анотація) до Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік 42 100 % % 66% 57% Прожитковий мінімум 50 Мін.заробітна плата 205 грн. 237 грн. 262 грн. 0 із 01.11.2004 із 01.12.2003 2004р. із 01.01.2005 із 01.01.2007 2005р. Поступове наближення розміру мінімальної заробітної плати до прожиткового мінімуму дозволить покращити життєвий рівень населення, підвищити розміри пенсій та зменшити кількість осіб, які потребуватимуть соціальних допомог. У сфері трансформації діючої системи пільг Ідеологія трансформації системи пільг, зокрема їх заміни іншими видами та формами соціального захисту населення, виходить з того, що кожний конкретний вид соціальної допомоги має надаватися відповідно до причини виникнення потреби (права) на неї. Причини виникнення права можна класифікувати таким чином: особливі заслуги; підвищений професійний ризик; підвищена соціальна вразливість певних контингентів населення через природні, соціально-економічні або демографічні обставини (аварії, стихійні лиха, війни, або через життєві обставини: сирітство, старість, багатодітність, хвороби чи інвалідність тощо). У процесі трансформації діючої системи пільг має бути забезпечена соціальна справедливість у наданні пільг і належне бюджетне фінансування, аби жодна особа, яка має право на той чи інший вид пільги, не була його позбавлена, тобто необхідно забезпечити фактичне отримання пільг усіма представниками пільгових категорій. Пропонується зберегти у 2005 році додаткові збори на виплату пенсій із збереженням їх спрямування на виплату пенсій, призначених за різними пенсійними програмами, що обумовлено періодичним підвищенням розмірів пенсій. У сфері культури і мистецтва Держава має концентрувати зусилля передусім на підтримці таких напрямів розвитку культури та мистецтва, які максимально здатні ефективно забезпечити розвиток духовного та культурного потенціалу суспільства. Динаміка обсягів видатків на культуру та мистецтво по державному та місцевих бюджетах за 2 0 0 0 - 2 0 0 4 роки млн.грн. 1400,0 1233,8 1162,9 704,6 634,0 156,7 125,6 133,4 400,0 332,0 600,0 804,7 648,0 500,6 800,0 200,0 895,9 830,2 267,0 1000,0 901,7 1200,0 0,0 2000 2001 державний бюджет 2002 місцеві бюджети 2003 2004 план зведений бюджет У сфері житлово – комунального господарства Бюджетна політика у сфері житлово-комунального господарства має бути спрямована на реалізацію закріплених Конституцією України та Законами України основних прав громадян: права на житло, забезпечення житлово-комунальними послугами на рівні державних соціальних нормативів та адресний соціальний захист. Наукове обґрунтування (анотація) до Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік 43 ОБОРОНА Видатки на оборону будуть зберігатися на достатньому рівні і враховувати необхідність проведення заходів з реформування та скорочення Збройних Сил України. Особливе значення при цьому буде надаватися питанню соціального захисту військовослужбовців, які підлягають звільненню, виконанню Комплексної програми забезпечення житлом військовослужбовців та членів їх сімей. Фактичні та прогнозні показники видатків із загального фонду державного бюджету на потреби Міністерства оборони у період з 2000 до 2015 року млн. грн. 18000,0 16000,0 14000,0 12000,0 10000,0 8000,0 6000,0 4000,0 збільшення у 2,8 раза 4137,4 3362,8 2000,0 2354,3 1934,9 1486,3 20 15 20 14 20 13 20 12 20 11 20 10 20 09 20 08 20 07 20 06 20 05 (п ла н) т) 20 04 (ф ак т) 20 03 (ф ак т) 20 02 (ф ак 20 01 (ф ак т) 0,0 роки 20 00 Наукове обґрунтування (анотація) до Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік 44 Отже, розробка і прийняття збалансованого і реалістичного бюджету на наступний рік та проведення структурних змін у податковому законодавстві і бюджетній сфері є головною метою бюджетної політики на 2005 рік та основою для подальшого економічного зростання держави та підвищення добробуту населення. ДОДАТОК Наукове обґрунтування (анотація) до Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік 45 Наукове обґрунтування (анотація) до Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік 46 КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 27 листопада 2003 р. N 729-р Київ Про основні напрями та організацію наукових досліджень з питань, пов'язаних із забезпеченням проведення державної фінансової політики та удосконаленням бюджетного процесу в 2005 - 2007 роках 1. Для наукового обґрунтування стратегії державної фінансової політики та супроводження бюджетного процесу в 2005 - 2007 роках утворити робочі групи за напрямами наукових досліджень з питань, пов'язаних із забезпеченням проведення державної фінансової політики та удосконаленням бюджетного процесу, в складі згідно з додатками 1 - 6. Затвердити тематику науково-дослідних робіт за напрямами досліджень (додається). 2. Мінфіну вжити заходів до фінансування науково-дослідних робіт за тематикою, затвердженою цим розпорядженням. Прем'єр-міністр України В. ЯНУКОВИЧ Додаток 1 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 листопада 2003 р. N 729-р СКЛАД робочої групи з питань узгодження пріоритетів державної бюджетної політики з концептуальними засадами стратегії соціально-економічного розвитку України - директор Національного інституту стратегічних досліджень, доктор економічних наук, професор, голова робочої групи ГАЛЬЧИНСЬКИЙ Анатолій Степанович - директор Інституту економічного прогнозування Національної академії наук, доктор економічних наук, професор, академік Національної академії наук, співголова робочої групи ГЄЄЦЬ Валерій Михайлович БОРОДЮК Володимир Михайлович - директор Інституту економічного розвитку Київського національного економічного університету, доктор економічних наук, професор, член-кореспондент Національної академії наук БУКОВИНСЬКИЙ Станіслав Альбінович - керівник апарату ради Національного банку, кандидат економічних наук (за згодою) ВІТРЕНКО Юрій Миколайович - начальник управління Мінекономіки, кандидат економічних наук ГРИЦЕНКО Андрій Андрійович - заступник керівника апарату ради Національного банку, доктор економічних наук, професор ДАНИЛЕНКО Анатолій Іванович - завідуючий відділом Інституту економіки Національної академії наук, доктор економічних наук, професор Наукове обґрунтування (анотація) до Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік 47 Наукове обґрунтування (анотація) до Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік 48 ЄФИМЕНКО Тетяна Іванівна - директор науково-дослідного фінансового інституту при Мінфіні, кандидат економічних наук, доцент ЖАЛІЛО Ярослав Анатолійович - завідуючий відділом Національного інституту стратегічних досліджень, кандидат економічних наук КВАСНЮК Борис Євгенович - заступник директора Інституту економічного прогнозування Національної академії наук, доктор економічних наук, професор КРАСИЛЬЩИКОВ Анатолій Лаврентійович - начальник Управління стратегії реформування соціальних відносин Секретаріату Кабінету Міністрів України ЛУНІНА Інна Олександрівна - завідуюча відділом Інституту економічного прогнозування Національної академії наук, доктор економічних наук МЕЛЬНИК Петро Володимирович - ректор Національної академії державної податкової служби, доктор економічних наук, професор ОНИШКО Світлана Василівна - заступник проректора з наукової роботи Національної академії державної податкової служби, кандидат економічних наук ПАВЛЕНКО Анатолій Федорович - ректор Київського національного економічного університету, доктор економічних наук, професор, академік Академії правових наук ПЕРШИН Володимир Леонідович - перший заступник Міністра економіки та з питань європейської інтеграції РИБАК Сергій Олександрович - директор департаменту Мінфіну, кандидат економічних наук СОЛДАТЕНКО Микола Олексійович - перший заступник Міністра праці та соціальної політики СУПРУН Людмила Павлівна - народний депутат України (за згодою) ФЕДОСОВ Віктор Михайлович - завідуючий кафедрою Київського національного економічного університету, доктор економічних наук, професор ЧЕЧЕТОВ Михайло Васильович - Голова Фонду державного майна, кандидат економічних наук, професор Додаток 2 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 листопада 2003 р. N 729-р СКЛАД робочої групи з питань забезпечення соціальної орієнтації бюджетної політики - заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень Національної академії наук, доктор економічних наук, професор, член-кореспондент Національної академії наук, голова робочої групи ЛІБАНОВА Елла Марленівна АЛЬОШИН Валерій Борисович - народний депутат України, кандидат економічних наук (за згодою) БОГОМОЛОВ Анатолій Григорович - заступник Міністра освіти і науки БОГУЦЬКИЙ Юрій Петрович - Міністр культури ВАРНАЛІЙ Захарій Степанович - заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень, доктор економічних наук, професор ВАСИЛИК Остап Дмитрович - виконуючий обов'язки ректора Української державної фінансової академії, доктор економічних наук, професор ГАСАНОВ Сергій Станіславович - заступник директора науково-дослідного фінансового інституту при Мінфіні, кандидат економічних наук, доцент ДАНИЛИШИН Анатолій Антонович - начальник Головного управління державного бюджету Мінфіну ЗАГОРОДНІЙ Володимир Васильович - заступник Міністра охорони здоров'я ЗВЕРЯКОВ Михайло Іванович - ректор Одеського державного економічного університету, доктор економічних наук, професор ІВАНКЕВИЧ Віктор Вікторович - заступник директора Інституту фінансової політики, кандидат економічних наук Наукове обґрунтування (анотація) до Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік 49 Наукове обґрунтування (анотація) до Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік 50 КРИЩЕНКО Кирило Євгенович - заступник Міністра праці та соціальної політики МАКАРОВА Олена Володимирівна - завідуюча відділом Інституту демографії та соціальних досліджень Національної академії наук, кандидат економічних наук МАКСИМЧУК Олександр Спиридонович - перший заступник Управління стратегії реформування соціальних відносин Секретаріату Кабінету Міністрів України МАКСЮТА Анатолій Аркадійович - радник Президента України (за згодою) НОЩЕНКО Микола Петрович - народний депутат України (за згодою) ПОЛОЗЕНКО Дмитро Васильович - завідуючий відділом науково-дослідного фінансового інституту при Мінфіні, доктор економічних наук, професор СЕМЧУК Григорій Михайлович - Голова Держжитлокомунгоспу, кандидат технічних наук Додаток 3 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 листопада 2003 р. N 729-р СКЛАД робочої групи з питань розвитку системи податків як основи зміцнення державних фінансів та піднесення національної економіки - перший заступник керівника Головного управління з питань економічної політики Адміністрації Президента України, член-кореспондент Української академії аграрних наук, голова робочої групи (за згодою) ЛУПЕНКО Юрій Олексійович АНДРЄЄВ Петро Петрович - директор департаменту Мінфіну, кандидат економічних наук ВИШНЕВСЬКИЙ Валентин Павлович - завідуючий відділом Інституту економіки промисловості Національної академії наук, доктор економічних наук, професор ГРУШКО Віктор Іванович - професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор економічних наук КАЛЬНІЧЕНКО Ігор Вікторович - народний депутат України (за згодою) КРИСОВАТИЙ Андрій Ігорович - завідуючий кафедрою Тернопільської академії народного господарства, кандидат економічних наук, доцент ЛАГУТІН Василь Дмитрович - завідуючий кафедрою Київського національного торговельно-економічного університету, доктор економічних наук, професор МЕЛЬНИК Петро Володимирович - ректор Національної академії державної податкової служби, доктор економічних наук, професор МОВА Віктор Васильович - завідуючий відділом науково-дослідного фінансового інституту при Мінфіні, доктор економічних наук, професор Наукове обґрунтування (анотація) до Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік 51 Наукове обґрунтування (анотація) до Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік 52 РУДЧЕНКО Олександр Юрійович - завідуючий відділом науково-дослідного економічного інституту Мінекономіки, доктор економічних наук СОКОЛОВСЬКА Алла Михайлівна - завідуюча відділом науково-дослідного фінансового інституту при Мінфіні, доктор економічних наук ТЕРЬОХІН Сергій Анатолійович - народний депутат України (за згодою) ЦУШКО Василь Петрович - народний депутат України (за згодою) ШАБЛІСТА Любов Миколаївна - провідний науковий співробітник Інституту економіки Національної академії наук, доктор економічних наук ШЕМШУЧЕНКО Юрій Сергійович - директор Інституту держави і права Національної академії наук, доктор економічних наук, професор ШИТРЯ Олексій Іванович - перший заступник Голови Державної податкової адміністрації Додаток 4 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 листопада 2003 р. N 729-р СКЛАД робочої групи з питань удосконалення використання програмноцільового методу в процесі управління видатковою частиною бюджету - директор Інституту економіки промисловості Національної академії наук, доктор економічних наук, професор, академік Національної академії наук та Української академії аграрних наук, голова робочої групи АМОША Олександр Іванович - заступник директора Інституту аграрної економіки, доктор економічних наук, професор, академік Української академії аграрних наук, співголова робочої групи ДЕМ'ЯНЕНКО Микола Якович БЕСЄДІН Василь Федорович - заступник директора науково-дослідного економічного інституту Мінекономіки, доктор економічних наук, професор БОНДАРЕНКО Григорій Іванович - народний депутат України (за згодою) ВАТУЛЬОВ Андрій Вікторович - заступник директора департаменту Мінфіну ДЕМА Дмитро Іванович - проректор Агроекологічної академії, кандидат економічних наук ДУНАЄВ Леонід Федорович - заступник Міністра транспорту ЗЕЛЕНСЬКИЙ Сергій Володимирович - директор наукового центру Української академії банківської справи, кандидат економічних наук, доцент ЗУБАРЄВ Валерій Володимирович - заступник Міністра промислової політики, кандидат технічних наук КАЦУРА Сергій Миколайович - завідуючий відділом Інституту економіки промисловості Національної академії наук, кандидат економічних наук Наукове обґрунтування (анотація) до Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік 53 Наукове обґрунтування (анотація) до Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік 54 КОНОВАЛЮК Валерій Ілліч - народний депутат України, кандидат економічних наук (за згодою) КРУПКА - завідуючий кафедрою Львівського національного університету імені Івана Франка, доктор економічних наук, професор Михайло Іванович ЛАЙКО Петро Опанасович ЛЮБІЧ Олександр Олексійович МАЗАРАКІ Анатолій Антонович МАРКО Іван Юрійович МЕЛЬНИК Сергій Іванович МУНТІЯН Валерій Іванович НАУМЕНКОВА Світлана Валентинівна ПАПАЇКА Олександр Олексійович ПОЛЯКОВ Сергій Васильович ПРОКОПА Ігор Васильович САБЛУК Ростислав Петрович ТІТЕНКО Сергій Михайлович ТУЛУШ Леонід Дмитрович ЧЕЧУЛІНА Олена Олександрівна ЧУМАЧЕНКО Микола Григорович - завідуючий кафедрою Національного аграрного університету, доктор економічних наук, професор - заступник директора науково-дослідного фінансового інституту при Мінфіні, кандидат економічних наук - ректор Київського національного торговельноекономічного університету, доктор економічних наук, професор, член-кореспондент Академії правових наук - начальник Головного управління Міноборони, кандидат економічних наук - перший заступник Міністра аграрної політики, кандидат економічних наук - помічник Міністра оборони, генерал-майор, доктор економічних наук, професор - завідуюча кафедрою Української академії банківської справи, доктор економічних наук, професор - завідуючий кафедрою Донецького державного університету економіки та торгівлі імені Михайла ТуганБарановського - Міністр охорони навколишнього природного середовища, кандидат технічних наук - завідуючий відділом Інституту економіки Національної академії наук, доктор економічних наук, професор, членкореспондент Української академії аграрних наук - завідуючий відділом Інституту аграрної економіки Української академії аграрних наук, кандидат економічних наук - перший заступник Міністра палива та енергетики, кандидат економічних наук - старший науковий співробітник Інституту аграрної економіки Української академії аграрних наук, кандидат економічних наук - заступник Голови Державного казначейства, кандидат економічних наук - головний науковий співробітник Інституту економіки промисловості, доктор економічних наук, професор, академік Національної академії наук Додаток 5 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 листопада 2003 р. N 729-р СКЛАД робочої групи з питань реформування міжбюджетних відносин та зміцнення фінансових ресурсів місцевих бюджетів - завідуючий кафедрою Національної академії державного управління при Президентові України, доктор економічних наук, професор, голова робочої групи БОДРОВ Володимир Григорович БЕСКИД Йосип Миронович - директор інституту фінансів Тернопільської академії народного господарства, кандидат економічних наук, доцент ВАКУЛЕНКО Володимир Михайлович - завідуючий кафедрою Національної академії державного управління при Президентові України, кандидат наук з державного управління, доцент ВИШИВАНЮК Михайло Васильович - голова Івано-Франківської облдержадміністрації, кандидат економічних наук КАРТАШОВ Євген Григорович - голова Запорізької міськради, кандидат філософських наук (за згодою) КИРИЛЕНКО Ольга Павлівна - завідуюча кафедрою Тернопільської академії народного господарства, доктор економічних наук КРАЙНИК Ольга Петрівна - завідуюча кафедрою Львівського регіонального інституту Національної академії державного управління при Президентові України, кандидат економічних наук, доцент ЛУНІНА Інна Олександрівна - завідуюча відділом Інституту економічного прогнозування Національної академії наук, доктор економічних наук МЕЛЬНИК Віктор Миколайович - заступник завідуючого кафедрою Національної академії державної податкової служби, кандидат економічних наук, доцент МОГИЛЕВИЧ Роман Борисович - заступник директора Інституту економічного прогнозування Національної академії наук, кандидат економічних наук Наукове обґрунтування (анотація) до Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік 55 Наукове обґрунтування (анотація) до Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік 56 ПАЛІЙЧУК Микола Леонтійович - начальник Головного управління місцевих бюджетів Мінфіну ПОТАПОВ Василь Іванович - народний депутат України (за згодою) ТАРАНГУЛ Людмила Леонідівна - проректор з наукової роботи Національної академії державної податкової служби, кандидат економічних наук, доцент ФОМЕНКО Катерина Олександрівна - народний депутат України (за згодою) ЧЕРНЯВСЬКИЙ Олександр Павлович - завідуючий кафедрою Одеського державного економічного університету, доктор економічних наук ЮРІЙ Сергій Іванович - ректор Тернопільської академії народного господарства, доктор економічних наук, професор ЯЦУБА Володимир Григорович - голова Дніпропетровської облдержадміністрації, кандидат наук з державного управління СКЛАД робочої групи з питань формування та реалізації державної політики щодо внутрішніх та зовнішніх запозичень, підвищення ефективності управління державним боргом - провідний експерт Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова, доктор економічних наук, голова робочої групи БАРАНОВСЬКИЙ Олександр Іванович ДОБКІН Михайло Маркович - народний депутат України (за згодою) КОРНЄЄВ Володимир Вікторович - завідуючий відділом науково-дослідного фінансового інституту при Мінфіні, кандидат економічних наук ЛУК'ЯНЕНКО Дмитро Григорович - завідуючий кафедрою Київського національного економічного університету, доктор економічних наук, професор ЛЮТИЙ Ігор Олександрович - виконуючий обов'язки завідуючого кафедрою Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор економічних наук, професор МАЙСТРИШИН Володимир Якович - народний депутат України (за згодою) НІКІФОРОВ Петро Опанасович - завідуючий кафедрою Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, кандидат економічних наук, доцент ПАХАЧУК Галина Данилівна - директор департаменту Мінфіну ПЕТРУНЯ Юрій Євгенович - перший проректор Дніпропетровського університету економіки і права, доктор економічних наук, професор Наукове обґрунтування (анотація) до Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік 57 Додаток 6 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 листопада 2003 р. N 729-р Наукове обґрунтування (анотація) до Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік 58 ПЛОТНІКОВ Олексій Віталійович - завідуючий відділом Інституту світової економіки і міжнародних відносин Національної академії наук, доктор економічних наук, професор ФІЛІПЕНКО Антон Сергійович - завідуючий кафедрою Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор економічних наук, професор - заступник Голови Національного банку (за згодою). ШЛАПАК Олександр Віталійович ЗАТВЕРДЖЕНО розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 листопада 2003 р. N 729-р ТЕМАТИКА науково-дослідних робіт за напрямами досліджень 1. Узгодження пріоритетів державної бюджетної політики з концептуальними засадами стратегії соціально-економічного розвитку України Бюджет і політика економічного зростання: ефективність податкових пільг та їх упорядкування; пріоритети бюджетних інвестицій; механізм державної підтримки пріоритетів інвестиційної та інноваційної діяльності; формування та ефективність використання бюджетних ресурсів на вищу освіту і науку. Ревізія законодавчо встановлених державних фінансових зобов'язань в частині: освіти, культури, охорони здоров'я, оборони, науки та інших сфер; державних народногосподарських, галузевих і регіональних програм та приведення державних зобов'язань у відповідність з новими функціями. Взаємозв'язок монетарної та бюджетної політики в частині забезпечення економічного зростання. 2. Забезпечення соціальної орієнтації бюджетної політики Визначення критеріїв та показників соціальної спрямованості бюджетів. Характеристика напрямів взаємодії центрального та місцевих бюджетів у галузі фінансування соціальної сфери. Напрями реформування структури соціальних видатків. Підготовка пропозицій щодо внесення змін до законодавства з метою забезпечення соціальної орієнтації бюджетної політики. 3. Розвиток системи податків як основи зміцнення державних фінансів та піднесення національної економіки Реструктуризація державних доходів у контексті податкової реформи. Наукове обґрунтування (анотація) до Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік 59 Наукове обґрунтування (анотація) до Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік 60 4. Удосконалення використання програмно-цільового методу в процесі управління видатковою частиною бюджету Методологія формування державного бюджету в частині інвестицій. Підготовка проекту закону про державне програмно-цільове планування. Використання програмно-цільового методу в процесі розроблення видаткової частини Державного бюджету України на 2005 рік відповідно до пріоритетів державної бюджетної і податкової політики та концептуальних засад стратегії соціальноекономічного розвитку України. Удосконалення механізму запобігання нецільовому використанню бюджетних коштів сільськогосподарськими підприємствами. Розроблення заходів щодо підвищення ефективності бюджетного фінансування цільових програм розвитку агропромислового комплексу. 5. Реформування міжбюджетних відносин та зміцнення фінансової основи місцевого самоврядування Урегулювання відносин державного та місцевих бюджетів. Фінансові важелі забезпечення гармонізованої системи регіон-донор та регіон-реципієнт. Вдосконалення механізму фінансового вирівнювання місцевих бюджетів. 6. Формування та реалізація державної політики щодо внутрішніх та зовнішніх запозичень, підвищення ефективності управління державним боргом Світовий досвід здійснення зовнішніх запозичень та його використання в Україні. Зовнішня заборгованість та її вплив на фінансову безпеку держави. ____________