ЯК ПІДГОТУВАТИ ДО ДРУКУ НАУКОВУ СТАТТЮ?

Дуже просто про складне

Про що цей матеріал?

Хмельницький ОІППО активно працює над тим, щоб педагогічні працівники області долучалися до наукових розвідок – проводяться науково практичні конференції, круглі столи тощо. Учасники наукових зібрань мають можливість опублікувати результати своїх досліджень у відповідних збірниках.

Часто автори-початківці припускаються суттєвих помилок у написанні і оформленні своїх матеріалів, що значно ускладнює процес підготовки їх до друку.

У даному матеріалі бажаючі знайдуть відповіді на основні запитання, що виникають під час написання наукових статей і тез, а також пояснення суті помилок, яких найчастіше припускаються автори.

У чому різниця між науковою статтею і тезами?

Різниця між цими поняттями полягає у декількох ознаках, основними з яких є:

  

Самостійність публікації. Зазвичай статті друкуються у наукових журналах або збірниках наукових праць, а тези – переважно у збірниках матеріалів наукових зібрань (конференцій, круглих столів тощо). При цьому тези є скороченим викладом матеріалу докладу або виступу.

Обсяг. Стаття, як правило, має обсяг 8-12 сторінок формату А4, у той час як тези зазвичай займають 1-5 сторінок.

Вимоги до оформлення. Зазвичай вимоги до структури і оформлення статті є значно суворішими за вимоги до тез. І, як правило (хоча й не завжди), тези не повинні містити графіків, малюнків тощо, у той час як стаття у цьому плані не має обмежень.

Чим наукова стаття і тези відрізняються від художнього твору?

Однією з основних помилок, якої припускається більшість педагогічних працівників, котрі лише починають свій шлях у науці, є ототожнення наукової публікації (статті, тез) із твором або творчо оформленим методичним матеріалом.

Головними ознаками наукової публікації є: – науковий стиль тексту; – – структурованість логічність матеріалу (див. наступний слайд); викладу матеріалу; – точність наукової термінології ; – – доказовість змісту тексту; обґрунтованість висновків.

!

Науковий текст не повинен прикрашатися декоративними малюнками, візерунковими рамками, віршами тощо.

смайликами,

Яку структуру повинна мати наукова стаття?

Якщо йдеться про тези, то зазвичай їх структура може бути доволі простою: вступ, основна частина, висновки.

Якщо ж ідеться про статтю, то вона повинна мати таку структуру: 1. постановка проблеми у загальному вигляді; 2. аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми; виділення невирішених раніше частин проблеми, яким присвячується стаття; 3. формулювання цілей статті; 4. виклад основного матеріалу; 5. висновки з цього дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку; 6. список використаних джерел.

Які вимоги висуваються до оформлення наукової статті, тез?

Вимоги до публікацій можуть варіюватися в залежності від видання і завжди оголошуються (в інформаційному листі, на сайті видавництва тощо). Усі статті, що входять до збірника або журналу, повинні мати уніфікований вигляд – структуру, оформлення заголовків, абзацні відступи тощо, тому автори усіх матеріалів мають дотримуватися вимог, що висуваються до оформлення статей або тез.

У більшості випадків матеріали, оформлені без дотримання висунутих вимог, відхиляються і не включаються у збірник, журнал. Отже, важливо уважно ознайомлюватися із переліком вимог і приводити свій матеріал у відповідність до них.

Яких помилок найчастіше припускаються автори?

        

Використання автоматичної нумерації списків. При об’єднанні декількох статей в один файл нумерація збивається.

«Ручне» створення примусового абзацного відступу. Відступи різних абзаців мають різну ширину.

Використання так званих сканованих знаків (див. таблицю нижче).

Використання скорочень у відомостях про автора. Наприклад: Орховець П.А., КМ ДЛПН. Місце роботи автора залишається невідомим.

Винесення квадратних дужок із посиланням за межі речення (див. таблицю нижче).

Ототожнення тире і дефісу (див. таблицю нижче). Тире має ставитися між двома словами, а дефіс об’єднує частини одного слова.

Розміщення ініціалів автора праці, що входить до списку використаних джерел, перед його прізвищем (див. таблицю нижче).

Вживання займенника «я» (див. таблицю нижче).

Найменування файлу «стаття», «тези», «конф.» тощо. Для того щоб файл не загубився серед інших, прийнято називати його прізвищем автора, написаним латинськими літерами. Наприклад: Stepanchuk D.

Прислів ' я НЕПРАВИЛЬНО '' Учитель року '' Моніторинг це спостереження ПРАВИЛЬНО Прислів ’ я “ Учитель року ” , « Учитель року » Моніторинг – це спостереження вчитель – предметник вчитель предметник … це методиста .

найважливіше [13, с. 5] завдання … це найважливіше методиста [13, с. 5] .

завдання Я.В.

125 с.

Мусяк. Педагогика. – М., 1996. – Мусяк 125 с.

Я.В.

Педагогика. – М., 1996. – Я вважаю , що цей підхід є помилковим.

Існують підстави вважати

помилковим. або

Очевидно цей підхід , цей підхід є помилковим.

Як оформлювати список використаних джерел?

Існують стандарти оформлення вихідних даних джерел з урахуванням їх виду (монографія, стаття у збірнику, Інтернет джерело тощо). Вони зазначені у Бюлетені ВАК України № 5 за 2009 рік. Дотримання цих вимог є обов’язковим при написанні статей для розміщення у наукових журналах.

При написанні тез для розміщення у збірнику матеріалів конференції іноді дозволяється оформлювати список джерел за старим зразком (це має бути зазначено в інформаційному листі). Найпростіші зразки оформлення такі: Для книги: Разумняк П. М. Реформування освітньої галузі. – К.: Абрина, 2012. – 123 с.

Цифри і маленька літера «с» позначають загальну кількість сторінок у книзі.

Для статті: Поманська В. Ю. Питання оцінювання // Шкільний світ. –2010. – № 6. – С. 3-6.

Велика літера «С» і цифри, розділені дефісом, позначають номери сторінок, на яких розміщена стаття.

При оформленні джерела важливим є не лише порядок подачі відомостей, а й знаки пунктуації (коми, крапки, тире, двокрапка) і проміжки.

Що таке ключові слова й анотація?

Часто в інформаційному листі зазначається вимога додати до тез чи статті анотацію (українською мовою або українською, російською й англійською) та навести список ключових слів.

Анотація – це короткий (1-3 речення) виклад змісту статті. Наприклад: У

статті піднімається питання щодо необхідності перегляду традиційних поглядів на організацію уроків праці. Наводяться приклади новітніх форм навчання.

Ключові слова – це слова з тексту, які у сукупності можуть передати суть статті. Наприклад: урок праці, новітні форми навчання, організація уроку.

Приклад неправильного і правильного оформлення тез

Крапко В. Л. учитель школи 2, Ясинці ’ ’Актуальні завдання соціології освіти. ’ ’ Специфіка соціологічного підходу до вивчення освіти полягає в аналізі ступеню задоволеності освітою різних соціальних спільнот. ’’Йдеться про виявлення соціального самопочуття різних соціальних груп у сфері освіти, чинники соціального комфорту та дискомфорту (що особливо актуально для суспільства, яке переходить до нового соціального устрою’’. [27, с.1] Завдання, які ставить перед собою соціологія освіти, змінюються в залежності від історичного періоду, соціально економічної, політичної ситуації у суспільстві. Розгляд цих змін як частини історії розвитку соціології освіти виходить за рамки даного дослідження. Видається доречним розглянути лише завдання соціології освіти, що стоять перед нею на сучасному етапі – вивчення потреб суспільства в освіті і його очікувань щодо змістового наповнення освітнього процесу; оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості; аналіз ставлення суспільства і тих, хто навчається, до освіти, виявлення її соціальної цінності та ін..

Крапко В. Л., учитель історії ЗОШ № 2 с. Ясинці

Актуальні завдання соціології освіти

Специфіка соціологічного підходу до вивчення освіти полягає в аналізі ступеню задоволеності освітою різних соціальних спільнот. «Йдеться про виявлення соціального самопочуття різних соціальних груп у сфері освіти, чинники соціального комфорту та дискомфорту (що особливо актуально для суспільства, яке переходить до нового соціального устрою» [27, с.1].

Завдання, які ставить перед собою соціологія освіти, змінюються в залежності від історичного періоду, соціально економічної, політичної ситуації у суспільстві. Розгляд цих змін як частини історії розвитку соціології освіти виходить за рамки даного дослідження. Видається доречним розглянути лише завдання соціології освіти, що стоять перед нею на сучасному етапі: – вивчення потреб суспільства в освіті і його очікувань щодо змістового наповнення освітнього процесу; – оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості; – аналіз ставлення суспільства і тих, хто навчається, до освіти, виявлення її соціальної цінності та ін.

Успіхів Вам і натхнення!

Матеріал Мітягіна С.С., підготувала науково-методичного завідувач центру організації наукової роботи та моніторингових досліджень