Transcript аналіз та спростування міфів щодо угоди про асоціацію україни

Аналіз та спростування
міфів щодо Угоди про
асоціацію України та ЄС
Підготували
студентки групи БС-03
Єна Т.
Іванова І.
Сьоміна Ю.
Суховій В.
Суми 2014
Угода про асоціацію між Україною та Європейським
Союзом – це об’ємний та комплексний документ, який
охоплює широке коло питань (від політичних та юридичних
до соціальних, економічних і торговельнх) та передбачає
співпрацю сторін в багатьох сферах.
Передбачається, що окремі положення Угоди про
асоціацію, зокрема щодо запровадження зони вільної
торгівлі, розпочнуть діяти до закінчення процедури
ратифікації всіма державами-членами ЄС.
Міф перший: «Підписання Угоди може одразу
призвести до економічних ускладнень»
НЕПРАВДА: Насправді, Україна скористається новими торговими можливостями та
простішим доступом до найбільшого ринку в світі. Вона цілком може скористатися
перевагами вибору, який твердо виводитиме її на шлях дуже потрібних інституційних
та економічних реформ. Звісно, якщо Росія вирішить вдатися до кроків у відповідь –
подібних до тих, які вона здійснила влітку 2013 року, - це може призвести до
негативних короткострокових наслідків для експорту України. Але це буде вибір,
зроблений Росією. Відповідальність за подібні наслідки не можна покладати на Угоду.
Міф другий : «Угода з Європейським Союзом
перешкоджатиме вступу України до Митного союзу
Російської Федерації, Білорусі та Казахстану»
НЕПРАВДА. Насправді, все навпаки: якщо Україна вступатиме до Митного союзу,
вона змушена буде припинити всі Угоди про вільну торгівлю з іншими країнами,
зокрема положення про зону вільної торгівлі в рамках Угоди про асоціацію з ЄС.
Якщо, з другого боку, Україна хотітиме підтримувати незалежні преференційні
торгівельні відносини із ЄС, і з Митним союзом, це цілком можливо: вона може
створити зони вільної торгівлі і з Європейським Союзом, і з Митним союзом. Угода
про асоціацію з ЄС була націлена саме на це: дати Україні свободу самостійно
визначати свою торгівельну політику.
Міф третій: «Українські компанії не зможуть
впоратися з впровадженням стандартів та
норм ЄС і програють конкуренцію компаніям ЄС»
НЕПРАВДА: Хоча Угода вимагатиме від виробників, які працюють в Україні, переходити
на стандарти ЄС, заміщуючи чинні українські стандарти, ці зміни будуть поступовими та
їх цілком можна здійснити ефективно. Хоча це нестиме за собою потужні зміни практик
багатьох компаній, довгострокові результати будуть позитивними, адже українські компанії
дістануть значно простішого доступу до ринку ЄС і стануть більш конкурентоздатними на
світових ринках. У будь-якому разі зараз негайно потрібна модернізація української
промисловості: вимога запровадити міжнародні стандарти виробництва є істотним
елементом цього модернізаційного процесу. Поєднання цільової допомоги, інвестицій та
порад з боку ЄС допомагатиме процесові адаптації.
Міф четвертий: «Якщо Угоду буде підписано,
традиційний експорт України до Росії, а також
співпраця з російськими компаніями, зазнає втрат
через запровадження Україною європейських стандартів»
НЕПРАВДА: Стандарти ЄС не є бар’єром для компаній ЄС, що експортують свою
продукцію до Росії, чи співпрацюють з російськими компаніями. То чому вони мають
становити проблему для українських компаній? Українські компанії, які вже експортують
свою продукцію до російського ринку чи до ринку Митного союзу, чи співпрацюють з
тамтешніми компаніями, можуть продовжувати це робити – навіть після виконання Угоди
про асоціацію (якщо цьому не перешкоджатимуть штучні бар’єри, пов’язані з
застосуванням політично вмотивованих заборон чи обмежень).
Міф п’ятий: «Вартість реформ в Україні,
пов’язаних з Угодою про асоціацію, складатиме
близько 160 мільярдів доларів США»
НЕПРАВДА: 160 мільярдів – це обсяг Валового внутрішнього продукту України.
Жодна країна, яка коли-небудь переходила на норми та правила ЄС (так званий
acquis ЄС), не потребувала таких колосальних інвестицій.
Міф шостий: «Аби підписати Угоду, Україна має
спочатку виконати умови МВФ, пов’язані з ціною на газ,
обмінним курсом гривні та фіскальним балансом»
НЕПРАВДА: Виконання вимог МВФ щодо можливого кредиту стенд-бай не є
передумовою для підписання Угоди про асоціацію. На думку ЄС, умови,
запропоновані МВФ, мають бути розглянуті серйозно, адже вони націлені на
розв’язання засадничих, тривалих проблем української економіки. Однак, по суті вони
відрізняються від того, що міститься в Угоді.
Міф сьомий: «Підписання Угоди приведе до напливу
товарів ЄС на ринки України. Українські виробники не з
можуть з ними конкурувати та будуть змушені піти з бізнесу».
НЕПРАВДА: Українська сторона, що вела переговори про зміст Угоди, унеможливила
подібний розвиток подій, включивши до угоди положення про захист найчутливіших
галузей. Угода є «асиметричною» на користь України: тимчасом, як українські
експортери майже одразу матимуть доступ до європейських ринків, Україна
відкриватиме свої кордони значно повільніше.
Міф восьмий: «ЄС готовий допомогти Україні
тільки за умови, якщо вона підпише Угоду»
НЕПРАВДА: За останні роки ЄС уже виділив Україні сотні
мільйонів євро для допомоги модернізації її економіки,
реформування її державного управління, кращого застосування
принципів верховенства права тощо
Таблиця 1 - Динаміка надходжень прямих іноземних інвестицій в Україну, в
тому числі з ЄС, млрд. дол. США
2006
2007
2008
2009
2010
2011
2012
Всього
21,2
29,5
35,7
40,0
44,7
49,4
54,5
В т. ч з країн ЄС
15,9
22,9
28,2
31,4
35,2
39,4
43,0
частка країн ЄС,%
75,2
77,8
78,9
78,3
78,8
79,8
78,9
Таблиця 2 - Основні країни-інвестори:
Обсяг інвестицій
млн.дол.США
Від загального
обсягу ПП, %
Від обсягу
інвестицій ЄС, %
Кіпр
18 712,0
33,1
42,7
ФРН
6 194,8
11,0
14,1
Нідерланди
5 504,0
9,7
12,6
Австрія
3 216,4
5,7
7,3
Міф девятий: «Сьогодні продукція українських компаній не
відповідає стандартам ЄС, тому вони не зможуть експортувати
свою продукцію до ЄС. Тому Угода про асоціацію принесе
більше вигід Європейському Союзові, радше ніж Україні»
НЕПРАВДА: Близько 25% українського експорту вже прямує до ЄС. Це свідчить про
те, що українські компанії вже готові адаптуватися до стандартів ЄС та експортувати
свою продукцію до Євросоюзу.
Таблиця 3 - Зовнішня торгівля товарами та послугами України з країнами
світу, в тому числі з Європейським Союзом, млн. дол. США
2012 рік
2013 рік
Абс. приріст
Темп росту, %
ЗТО всього по Україні
128 410,0
117 230,2
-11 179,8
91,3
у т.ч. ЗТО з ЄС
36 848,2
37 040,4
192,2
100,5
Питома вага у загальному обсязі
28,7%
31,6%
-
-
Експорт всього з України
61 092,3
55 697,2
-5 395,1
91,2
у т.ч. експорт до ЄС
15 185,2
14 629,3
-555,9
96,3
Питома вага у загальному обсязі
24,9%
26,3%
-
-
Імпорт всього до України
67 317,7
61 533,0
-5 784,7
91,4
у т.ч. імпорт з ЄС
21 663,0
22 411,1
748,1
103,5
Питома вага у загальному обсязі
32,2%
36,4%
-
-
Сальдо всього по Україні
-6 225,5
-5 835,8
389,7
у т.ч. з ЄС
-6 477,8
-7 781,8
-1 304,0
Міф десятий: «Країни колишнього радянського блоку,
які за останні десятиліття розвивали ближчі економічні
зв’язки з ЄС, не отримали від цього жодної користі».
НЕПРАВДА: Всі країни, які розвинули ближчі економічні зв’язки з ЄС на початку 1990х років (завдяки Угодам про асоціацію), дістали від цього вигоди, скориставшись
перевагами потужного економічного розвитку. Цей розвиток дав результати за багато
років до їхнього вступу до Європейського Союзу.
Міф одинадцятий: «ЄС не надавав Україні великої допомоги
в минулому та не готовий надавати її в майбутньому».
НЕПРАВДА: Після того, як Україна здобула незалежність, ЄС виділив Україні понад 3,3
мільярди євро безповоротних коштів (технічна допомога, постачання, роботи та
гранти). Окрім цього, ЄС виділив понад 3 мільярди євро кредитів (це включає в себе
макроекономічну підтримку та кредити на виконання конкретних проектів від
Європейського інвестиційного банку). Більше того: якщо Україна здійснить економічні
реформи відповідно до Угоди про асоціацію та вимог МВФ, вона зможе скористатися
іншими значними сумами.
Міф дванадцятий: «Угода про асоціацію
змушує Україну дозволити одностатеві шлюби»
Спростування міфу: В Угоді про асоціацію немає нічого, що змушує Україну
запроваджувати норми стосовно одностатевих шлюбів. Цей міф видається ще більш
беззмістовним, якщо подивитися на ситуацію в ЄС: одностатеві шлюби не входять до
вимог членства в ЄС чи законодавства ЄС, адже ця сфера є питанням національного
законодавства. Фактично, лише меншість країн ЄС дозволяють одностатеві шлюби.
Країни-члени ЄС дуже різняться за своїми поглядами на одностатеві шлюби:
тимчасом, як вони дозволені в деяких країнах, вони залишаються невизнаними в
багатьох інших (наприклад, на Кіпрі, в Естонії, Греції, на Мальті, в Румунії,
Словаччині) та навіть, як в Україні, заборонені конституцією (такою є ситуація в
Болгарії, Хорватії, Угорщині, Латвії, Польщі).
Міф тринадцятий: «Підписання Угоди про асоціацію
дозволить громадянам України здійснювати безвізові поїздки до ЄС»
Спростування міфу: Європейському Союзу відомо про занепокоєння українців
питанням отримання візи. З метою поліпшення ситуації в межах своєї компетенції,
ЄС підписав у липні 2012 року змінену та доповнену Угоду про спрощення
оформлення віз із Україною. Угода, що вступила в силу цього року, включає додаткові
спрощення в процедурі отримання віз. Наприклад, вона скорочує перелік документів
для певних категорій громадян України; більше осіб зможуть розраховувати на
довготермінові багаторазові візи; отримання багаторазових віз буде спрощено, а
ширше коло осіб буде звільнено від платні за отримання візи. Крім того, наразі
впроваджується План дій з лібералізації візового режиму, в якому зазначені умови, що
мають бути виконані для запровадження безвізового режиму для українців.
Лібералізація візового режиму великою мірою залежить від проведення Україною
реформ, про які йдеться у цьому Плані дій.
Міф чотирнадцятий: «Підписання Угоди є
першим кроком до членства України в ЄС»
Спростування міфу: Згідно зі ст. 49 Договору про Європейський Союз, будь-яка
європейська держава, в якій поважають засадничі принципи ЄС, може подавати
заявку на вступ до ЄС. Вимогою членства є наявність в країні-кандидатці
інституцій, що гарантують демократію, верховенство права, права людини, повагу
до меншин та їхній захист, функціонуючу ринкову економіку, а також здатність
витримувати тиск конкуренції і ринку всередині ЄС. Подавати заявку на вступ до
ЄС чи ні – це рішення, що його кожна країна має приймати самостійно. Асоціація є
одним із кроків на цьому шляху, що дозволяє кожній країні зважити, чи варто й далі
рухатися в цьому напрямку. Водночас ми беремо до відома той факт, що, за
останніми опитуваннями, більшість українців висловлюють свою підтримку
майбутньому членству України в ЄС.
Міф п'ятнадцятий: В Угоді про асоціацію між Україною та
ЄС немає нічого особливого, оскільки подібні угоди ЄС уклав,
наприклад, з Чилі, Марокко або Мексикою.
Спростування: ЄС дійсно свого часу уклав угоди асоціативного типу з
низкою країн світу. Водночас, Угода з Україною буде безпрецедентною за амбітністю
та глибиною навіть у договірній практиці ЄС. Головна відмінність: вона започаткує
процес політичної асоціації та економічної інтеграції між Україною та ЄС,
перетворить модернізацію держави за європейським зразком на наше юридичне
зобов’язання.
Класичні зони вільної торгівлі між ЄС та згаданими країнами охоплюють
лише торгівлю товарами. Натомість, ЗВТ з Україною буде "поглиблена та
всеохоплююча", себто передбачатиме лібералізацію торгівлі не лише товарами, а
й послугами, лібералізацію руху капіталів та до певної міри – руху робочої сили.
На відміну від звичайних ЗВТ, вона також обумовить масштабну адаптацію
Україною європейського регуляторного законодавства у сферах транспорту,
енергетики, послуг, сільського господарства тощо. Це уніфікує значну частку
правового простору двох сторін, дозволить усунути нетарифні (технічні) бар’єри у
торгівлі та забезпечити розширений доступ до Єдиного ринку ЄС для українських
експортерів і навпаки – європейських експортерів до українського ринку.
Міф шістнадцятий: Угода про асоціацію між Україною та ЄС не містить
чіткої європейської перспективи, а відтак не сприятиме набуттю
членства в ЄС.
Спростування: Попри те, що в Угоді про асоціацію з Україною відсутнє чітке
посилання на перспективу членства, за своїм обсягом та зобов’язаннями сторін вона
значно перевершує європейські угоди про асоціацію зразка 1990-х років, а по деяких
параметрах й західнобалканські угоди про стабілізацію і асоціацію зразка 2000-х років.
Успішне виконання Угоди про асоціацію означатиме відповідність критеріям членства.
А відтак - підвищення якості життя громадян, модернізацію усіх сфер життя держави і
суспільства, підвищення конкурентоздатності українських виробників тощо.
Міф сімнадцятий: непідписання Угоди про асоціацію дотепер свідчить
про кризу у відносинах між ЄС та Україною.
Спростування: Цей міф постійно видозмінюється. Протягом довгого часу існувало
припущення, що непідписання Угоди на Саміті Україна – ЄС у грудні 2011 року стало
провалом Києва у відносинах з Брюсселем. Потім, протягом усього 2012 року, попри
незавершеність технічних процедур з підготовки тексту Угоди до підписання, лунали
припущення щодо політичних мотивів, з яких ЄС не підписує Угоду з Україною.
Водночас, темпи та обсяги технічної роботи з підготовки Угоди до підписання, в тому
числі переклад її багатосторінкового тексту 23 офіційними мовами ЄС, свідчать, що про
підписання у 2011 – 2012 роках не могло бути й мови.
Лише в 2013 році укладення Угоди з ЄС є цілком реальним. Перспективи її підписання
будуть обговорені на наступному Саміті Україна – ЄС 25 лютого в Брюсселі.
Міф вісімнадцятий : Угода про асоціацію і передбачена
нею поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі
зруйнують цілі сектори української економіки.
Спрстування: Незважаючи на кризу, Європейський Союз продовжує
залишатися одним з найуспішніших економічних та політичних проектів. Йдеться про
умови ведення бізнесу, значний інвестиційний потенціал, високі технології та
конкурентоздатність продукції європейських виробників. Європа йшла до цього моменту
не одне десятиріччя.
Через ЗВТ з ЄС український виробник отримає можливість завоювати своє
місце на "заможному" європейському ринку, знайти свою нішу та просувати якісний
український продукт за достойною ціною на ринки європейських країн. Вітчизняні
споживачі, у свою чергу, отримають доступ до високоякісних європейських товарів в
Україні за нижчими цінами.
Звичайно, перші роки адаптації до умов поглибленої та всеохоплюючої ЗВТ
будуть непростими. У цьому немає нічого дивного, адже системні перетворення завжди
призводять до короткострокових втрат. Водночас, сам факт підписання Угоди про
асоціацію з Україною значно підвищить інвестиційну привабливість та приток прямих
іноземних інвестицій, що дозволить урівноважити від’ємний торговельний баланс з ЄС.
Міф дев'ятнадцятий: укладення Угоди про асоціацію
з ЄС зашкодить відносинам України з Росією.
Спростування: Реформування України відповідно до положень Угоди про асоціацію з
ЄС відповідає інтересам усіх сторін, у тому числі Росії: йдеться про зростання довіри
до України як міжнародного партнера та зміцнення верховенства права і
передбачуваності як основи для впевненості всіх, у тому числі російських, інвесторів
(а російського капіталу в Україні, як відомо, чимало).
Більше того, в умовах функціонуючої поглибленої ЗВТ з ЄС Україна може стати
життєво важливим з’єднуючим торговельно-економічним мостом між Брюсселем та
Москвою, а згодом й унікальною площадкою для розбудови взаємовигідних зв’язків
між ЄС та членами нових інтеграційних проектів на пострадянському просторі.
Міф двадцятий: вступ до Митного союзу
більш вигідний для України, ніж економічна
інтеграція з ЄС на основі Угоди про асоціацію.
Спростування: Започаткування поглибленої та всеохоплюючої ЗВТ з ЄС надасть
доступ до більшого та передбачуванішого ринку зі значно вищою купівельною
спроможністю споживачів.
ЗВТ з ЄС стимулюватиме покращення бізнес-клімату в Україні, перехід від радянських
до європейських "правил гри" на українському ринку. Тобто йдеться про зміцнення
правової держави та гарантування рівних можливостей для інвесторів.
Вступ до Митного союзу може надати Україні лише короткострокові дивіденди: ті
кілька мільярдів доларів, про які говорить Москва – це лише плата в обмін на втрату
суверенітету України у контексті здійснення власної торговельної політики та відмови
від курсу на інтеграцію з ЄС.