Transcript Античність - nopl.org.ua

Підготувала учениця
2 курсу фізико-математичного класу
Литвиненко Валерія
Ця доба відрізняється від попередніх та
наступних спільними та сталими культурними
традиціями, а з початку 1 століття, внаслідок
розширення Римської імперії, також і
політичною та культурною цілісністю.
 У більш вузькому розумінні античністю
вважають історію стародавньої (архаїчної) та
класичної Греції, еллінізму та Римської імперії
(але лише доби республіки, принципату та
домінату).
 У ширшому розумінні античність включає
також історію Єгипту, Межиріччя, Сирії, Персії
та Малої Азії починаючи із започаткування
писемності (близько 3500 р. до н. е.).

Манускрипт «Еклог» Вергілія (5 століття)
Анти́чна літерату́ра (від лат. antiquus —
стародавній) — це література стародавніх греків і
римлян, яка розвивалася в басейні Середземного
моря (на Балканському та Апеннінському
півостровах та на прилеглих островах і
узбережжях). Її письмові пам’ятки, створені на
діалектах грецької мови і латинською мовою,
належать до 1 тисячоліття до н.е. і початку 1
тисячоліття н.е. Антична література складається з
двох національних літератур: давньогрецької та
давньоримської. Історично грецька література
передувала римській.



Одночасно з античною культурою в басейні
Середземного моря розвивалися інші культурні
ареали, серед яких видатне місце займала
стародавня Іудея. Антична й іудейська культура
стали підвалинами усієї західної цивілізації і
мистецтва.
Паралельно античній розвивались інші давні
культури і, відповідно, літератури:
давньокитайська, давньоіндійська, давньоіранська,
давньоєврейська. Давньоєгипетська література
переживала на той момент період розквіту.
В античній літературі сформувалися основні жанри
європейської літератури в їхніх архаїчних формах і
основи науки про літературу. Естетична наука
античності визначила три основні літературні роди:
епос, лірику і драму (Арістотель), ця класифікація
зберігає своє базове значення донині.
 Міфологічність
 Публічність
 Музичність
 Віршованість
 Традиційність
 Жанровість
 Світоглядні
особливості
 Особливості стилю
 Античний
гуманізм
 Піднесення земної краси
 Філософія
 Давньогрецька
література
 Давньоримська література
 Античність і Україна
 Архаїка
- появою «Іліади» і «Одіссеї»
Гомера (8-7 століття до н.е.).
 Класика - розквітом ліричної поезії
(Феогнід, Архілох, Солон, Семонід, Алкей,
Сапфо, Анакреонт, Алкман, Піндар,
Вакхілід), жанри: трагедя (Есхіл, Софокл,
Евріпід) і комедя (Арістофан), а також
нелітературною прозою (історіографія —
Геродот, Фукідід, Ксенофонт; філософія —
Геракліт, Демокрит, Сократ, Платон,
Арістотель; красномовство — Демосфен,
Лісій, Ісократ).
 Творили
Плутарх, Лукіан і Лонг, Плавт,
Цецилій Стацій, Теренцій, Лампадіон,
Луцій Афраній, Децим Лаберій, Волкацій
Седигіт, Луцій Акцій, Луцій Стілон, Порцій
Ліцин, Сантра, Варрон Атацинський, Публій
Нігідій Фігул, Катулл і Ціцерон, Сенекою,
Валерієм Катоном, Цезієм Бассом,
Петронієм, Федром, Луканом, Марціалом,
Ювеналом, Апулеєм, Квінтіліаном, Публієм
Стацієм, Гігіном Молодшим.
Гомер (2 століття до н.е.)
Ерістофан
Арістотель
Демокріт
Есхіл
Софокл
Міф про Тантала є одним з багатьох міфів які набули
великого значення не тільки у давні часи, але й зберегли
своє значення до сьогодні. Міф про Тантала - це міф про
зневіру до Бога, і підання спокусі. Завжди зневіра
каралося, і Тантал не став вийнятком. Його покарали
прикувавши до скелі, але це покарання не дуже сильне,
найбільшим покаранням для Тантала стало позбавлення
його насолоди їсти та пити. Більше ніколи він не зможе
спробувати справжнє життя. Залишок своїх днів Тантал
проведе поряд з водою та їжею, але не зможе до них
доторкнутися. Можна провести паралель між Танталом та
героїнею твору Оноре де Бальзака “Гопсек” Анастазі де
Ресто. Вона, як і Тантал, хоче в житті спробувати
насолоди, але це не можливо. Анастазі робить “Танталові
зусиля впіймати швидкоплинні насолоди”. Як і Тантал,
так і Анастазі де Ресто приречена на муки.
 Вікіпедія
 Гаспаров
М.Л. Литература европейской
античности.
 Шалагінов Б.Б. Зарубіжна література від
античності до початку XIX століття.