ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ВИПУСКНОЇ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ НА ТЕМУ: 1 «

ОСОБЛИВОСТІ ОЗЕЛЕНЕННЯ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ В М. КИЄВІ»

Доповідає: студентка магістратури Крачковська Мар’яна Володимирівна Керівник магістерської роботи: доктор сільськогосподарських наук, професор Н.О. Олексійченко

2 Актуальність теми Питання озеленення територій вищих навчальних закладів на даний час детально не вивчене, тому, враховуючи санітарно гігієнічне значення насаджень, збагачення за їх допомогою атмосфери киснем, асиміляцію вуглекислого газу рослинами, захист від пилу, виділення фітонцидів, озеленення території даного типу, слід досліджувати та розглядати як невід’ємну складову частину благоустрою, що відіграє санітарно-гігієнічну і архітектурно-планувальну функції та створює комфортні умови для навчання та відпочинку студентів Проблема дослідження Сучасний стан озеленення та благоустрою територій вищих навчальних закладів і порівняльна оцінка основних показників з нормативними вимогами

Об’єкт дослідження •території вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації м. Києва Предмет дослідження •особливості озеленення та благоустрою даних територій Мета роботи – оцінка та аналіз озеленення територій корпусів вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації міста Києва 3

 Завдання роботи провести ретроспективний аналіз особливостей формування вищих навчальних закладів; проаналізувати міжнародні стандарти щодо організації територій вищих навчальних закладів; 4 класифікувати об’єкти за містобудівельними характеристиками (функціональними особливостями, архітектурно-планувальним рішенням, часом створення, ландшафтними умовами, композиційною побудовою планувальної структури); оцінити ландшафтно-просторову структуру території і провести інвентаризацію насаджень.

 Методи досліджень загальні – статистичні та системний підхід спеціальні – історико-картографічні

МІСЦЕ РОЗТАШУВАННЯ ОБ’ЄКТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ В СТРУКТУРІ М. КИЄВА

5 ПЛАН-СХЕМА М. КИЄВА 1.

2.

3.

4.

12.

13.

14.

15.

16.

17.

18.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана Київський університет національний Київський національний економічний університет лінгвістичний торговельно Київський національний будівництва і архітектури національний університет Київський національний університет культури і мистецтв Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого університет Київський ім.Т.Шевченка Київський національний технологій і дизайну університет Національний авіаційний університет Національний медичний університет ім. акад.

О.О.Богомольця Національний педагогічний університет ім.

М.П.Драгоманова Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут" Національний транспортний університет Національний університет виховання і спорту України фізичного Національний університет оборони України Національний Могилянська академія" Національний університет університет природокористування України "Києво біоресурсів Національний університет харчових технологій і

МІСЦЕ РОЗТАШУВАННЯ ОБ’ЄКТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ В СТРУКТУРІ М. КИЄВА

6 1. Київський національний університет будівництва і архітектури (КНУБА) 2. Національний транспортний університет (НТУ) 3. Національний університет біоресурсів і природокористування (НУБіП) України

МІСЦЕ РОЗТАШУВАННЯ ТЕРИТОРІЙ ДОСЛІДНИХ ОБ’ЄКТІВ В СТРУКТУРІ РАЙОНІВ М. КИЄВА

7 Територія КНУБА на план-схемі Солом’янського району Супутникова зйомка Київського територіального центру НУБіП України Територія НУБіП України на план-схемі Голосіївського району Супутникова зйомка території НТУ Супутникова зйомка території КНУБА Територія НТУ в структурі Печерського району

СХЕМА ЗОНУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІЙ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ (АРХІТЕКТОР Г. ЦИТОВИЧ)

8 a б 2 3 3 1 2 1 8 4 г в 7 2 7 9 4 6 3 4 10 1 1 5 10 2 33 6 2 а – віялоподібна будова; б – центричнабудова; в – багатоцентрова будова; г – лінійна будова; 1 – навчально-наукова зона; 2 – спортивна зона; 3 – житлова зона студентів; 4 – житлова зона викладачів; 5 – адміністративно громадський центр; 6 – культурно-побутовий центр; 7 – громадсько-торгівельний центр; 8 – кордони поетапного росту закладу; 9 – медичний центр; 10 – науковий центр.

СХЕМА ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ЗОНУВАННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ЦЕНТРУ НУБІП УКРАЇНИ

9

СХЕМА ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ЗОНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ КНУБА

10

СХЕМА ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ЗОНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ НТУ

11

КОМПОЗИЦІЙНО-ПРОСТОРОВА ОЦІНКА ТЕРИТОРІЙ ДОСЛІДНИХ ОБ’ЄКТІВ

12 Територія базового закладу НУБіП України Меморіальний комплекс Корпуси НУБіП України

КОМПОЗИЦІЙНО-ПРОСТОРОВА ОЦІНКА ТЕРИТОРІЙ ДОСЛІДНИХ ОБ’ЄКТІВ

14 Територія КНУБА Головний корпус КНУБА Монумент пам’яті воїнів, що загинули у роки Великої Вітчизняної Війни

КОМПОЗИЦІЙНО-ПРОСТОРОВА ОЦІНКА ТЕРИТОРІЙ ДОСЛІДНИХ ОБ’ЄКТІВ

13 Територія Національного транспортного університету Пам’ятник О.С.Пушкіну на території НТУ Корпуси НТУ

ХАРАКТЕРИСТИКА НАСАДЖЕНЬ НА ТЕРИТОРІЇ ДОСЛІДНИХ ОБ’ЄКТІВ

Співвідношення кількості таксонів голонасінних та покритонасінних деревних 15 34,4 % 65,6 % Pinophyta Magnoliophyta Видова структура насаджень на території дослідних об’єктів Pinaceae Cupressaceae Rosaceae Hydrangeaceae Fabaceae Buxaceae Tiliaceae Sapindaceae Hippocastanaceae

ХАРАКТЕРИСТИКА НАСАДЖЕНЬ НА ТЕРИТОРІЇ ДОСЛІДНИХ ОБ’ЄКТІВ

Кількість деревних рослин на території дослідних об’єктів 900 800 700 600 500 400 300 200 100 0 313 457 770 156 НУБіП України Pinophyta Magnoliophyta 401 КНУБА 557 37 НТУ 37 Загальна кількість таксонів Співвідношення кількості деревних рослин на території дослідних об’єктів 80 70 60 50 40 30 20 10 0 66,7 51,1 56,5 33,3 НУБіП України Pinophyta Magnoliophyta 44,8 40,8 КНУБА 4,1 НТУ 2,7 Загальна кількість таксонів 16

КОМПЛЕКСНИЙ АНАЛІЗ НАСАДЖЕНЬ НА ТЕРИТОРІЇ ДОСЛІДНИХ ОБ’ЄКТІВ

17 Вікова структура насаджень на території дослідних об’єктів

Дерева

до 15 років від 16 до 50 років 51 і більше років

Кущі

до 5 років 5-10 років 10-20 років

КВІТКОВО-ДЕКОРАТИВНЕ ОФОРМЛЕННЯ ТЕРИТОРІЇ НТУ

18

КВІТКОВО-ДЕКОРАТИВНЕ ОФОРМЛЕННЯ ТЕРИТОРІЇ КНУБА

19

КВІТКОВО-ДЕКОРАТИВНЕ ОФОРМЛЕННЯ ТЕРИТОРІЇ НУБІП УКРАЇНИ

20

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

1. Дослідні об’єкти було класифіковано за типами, групами, підгрупами та за місцем розташування в структурі міста, за прийомами побудови, розвитком територій, принципами взаємного розміщення навчально-наукових та житлових зон, функціональним зонуванням та вимогами до озеленення, а також було проведено оцінку ландшафтно-просторової структури їх територій та інвентаризацію насаджень.

2. В результаті проведеного комплексу досліджень було виявлено, що до складу мережі навчально-виховних закладів міста Києва входять університети та політехнічні інститути, вищі технічні та гуманітарні навчальні заклади, сільськогосподарські та лісотехнічні інститути, інститути фізичної культури, технікуми та професійно-технічні училища, проте ВНЗ III-IV рівнів акредитації державної форми власності, за даними реєстру Департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, нараховується 94 установи, з яких нами було виокремлено 18 національних університетів. 3. У плануванні і забудові м. Києва вищі навчальні заклади займають особливе місце, так як для їх повноцінного функціонування використовуються великі земельні ділянки площею 5 га та більше. Проте, незважаючи на велику кількість вищих навчальних закладів, що існують в м. Києві та загалом в Україні, в нормативних документах, що діють на території нашої країни, а саме ДБН В.2.2-3-97 та ДБН 360-92**, досить вузько описано норми, правила та принципи забудови, організації і озеленення територій даного типу і, опираючись на дані джерела, нами було отримано лише загальні вимоги до забудови ділянок, а саме щодо розміщення, розмірів, відстані від інших будівель та споруд ділянок вищих навчальних закладів, а також вимоги до їх функціональних зон. Основні ж нормативи, класифікації та схеми нами було виявлено в СНиП 2.08.02-89 і СНиП 2.07.01-89, що діють на території Російської Федерації. 4. Було розроблено схему оцінки організаційної структури і озеленення та благоустрою, за якою нами було проаналізовано території трьох вищих навчальних закладів та встановлено, що території дослідних об’єктів побудовані не за всіма вимогами та не повністю відповідають нормам і стандартам нормативно-правової бази щодо формування територій вищих навчальних закладів. 5. На території ВНЗ, що розміщуються в прицентральних районах міста (Київський національний університет будівництва і архітектури та Національний транспортний університет) відсоток озеленених ділянок не відповідає державним будівельним нормам, а ВНЗ, що розташований в периферійній зоні (Національний університет біоресурсів і природокористування України) включає в себе комплексне озеленених територій навчальних корпусів, лабораторій, дослідних цехів, фізкультурних і спортивних споруд, а також житлових будинків, гуртожитків і культурно-побутових установ для професорсько викладацького складу і студентів та в цілому створює естетично повноцінне середовище соціально-психологічного комфорту.

21

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

6. Характеризуючи композиційно-просторові структури територій дослідних вищих навчальних закладів було відмічено, що їхніми основними компонентами є архітектурні будівлі, а саме навчальні корпуси, які виступають в ролі домінант, що «підкорюють» собі простір та навколо яких розміщуються композиційні акценти, видові точки і насадження.

7. Особливе місце в композиційно-просторовій структурі дослідних територій займають композиційні вісі, які є способами організації простору та архітектурним форм. Щодо них розташовуються форми і об’єми в регулярній і нерегулярній манері.

8. Було проведено інвентаризацію насаджень, в результаті якої було встановлено, що на територіях дослідних об’єктів кількісно переважають види відділу Magnoliophyta. При проведенні аналізу видового різноманіття територій дослідних вищих навчальних закладів нами було звернено увагу на те, що найчисельнішим за видовим складом об’єктом є НУБіП України, а найменша чисельність на території НТУ. Вивчаючи окремо відділи голонасінних і покритонасінних, також було виявлено, що найбільша різноманітність голонасінних та покритонасінних видів представлена на території НУБіП України: голонасінних – 313 рослин, або 66,7 % від загальної кількості представників відділу, покритонасінних – 457 рослин, що відповідно становить 51,1 % загальної кількості видів відділу.

22 9. За систематичним аналізом насаджень на території дослідних об’єктів, голонасінні представлені лише 2 родинами, 3 родами, 4 видами і 4 формами, на які припадає 34,4 % загальної кількості видів. Покритонасінні представлені 15 родинами, 34 родами та 45 видами, що відповідно становить 65,6 %. В процесі інвентаризації було виявлено найбільшу кількість видів родини Cupressaceae, найменше – Juglandaceae. 10. Проаналізувавши насадження на територіях дослідних вищих навчальних закладах було зроблено висновки, що на них зустрічаються такі типи насаджень, як групи з дерев і кущів, рядові посадки, солітери, і живоплоти. Найчастіше на територіях зустрічаються групові посадки, які складаються з декількох екземплярів одного виду або декількох.

Дякую за увагу!

23