Transcript Гідроелектричні станції як складова частина системи керованого

Гідроелектричні станції як складова
частина системи керованого захисту
територій України від повеней
Ю.О. Віхорев
Інститут відновлюваної енергетики, Київ
Керований захист територій
від повеней стає важливою складовою
комплексу водогосподарчих задач
гідроенергетики. Гідроенергетика дозволяє
отримати соціально-економічні ефекти
для прилеглих територій, але потребує
цілеспрямованої організації проектування,
створення економічних механізмів
використання та державних гарантій для
залучення інвестицій.
Гідроелектростанції (ГЕС) будь-якої потужності
впливають на економічний та соціальний розвиток
прилеглих територій завдяки створення умов для
водопостачання населених пунктів і господарств,
рекреацій, риборозведення, зрошення. Ще одна
позитивна властивість ГЕС полягає в участі
гідростанції в системі керованого захисту територій
від повеней. В Україні накопичено унікальний досвід
з цього питання. Так, каскад малих ГЕС на р.
Південний Буг практично вирішує проблеми повеней
в долині річки. Каскад ГЕС на р. Дніпро на даний час
є головним інструментом для захисту великих
прилеглих територій від повеней.
Повені в західних регіонах України – це небезпечні
природні явища, які завдають великих збитків. Там
же зосереджена і основна частка не використаного
гідроенергетичного потенціалу країни. За останні
двадцять років найбільш руйнівними були повені на
Закарпатті в 1992, 1998, 2001 роках; на Прикарпатті
- 1969, 2008 роках; та на Буковині у 2010 році.
Протиповеневих заходів, які впроваджувались
раніше, вже замало. Так, в Закарпатті ще в 19-му
столітті були збудовані водосховища, що
використовувались для сплаву лісу і захисту від
повеней, в тому числі гірських доріг. Сьогодні вони
стали історичними пам’ятниками.
Світовий досвід 19 – 20 століть та гідротехнічна
практика доказує, що лише будівництво
водосховищ дозволяє здійснювати керований
процес захисту від повеней. Більшість з
водосховищ можуть виконувати комплексні
завдання, в тому числі енергетичні. Причому, в
залежності від конкретних геоморфологічних умов
та при використанні обґрунтовано обраного
обладнання ГЕС, вони можуть лише утилізувати
гідроенергетичний ресурс і не вносити нових змін
в основні водогосподарчі завдання водосховищ.
Достатньо цікаві і непередбачені повеневі явища
з'явились в ЄС. В країнах ЄС збудовано більш
15 тис. малих ГЕС. При їх будівництві проблеми
повені не ставились. Лише в Швеції, Норвегії,
частково в Італії, Австрії ця проблема
вирішувалась від початку. Сьогодні боротьба з
повенями в ЄС вкрай загострюється. Проблеми
повеней в ЄС сьогодні можуть вирішуватися
шляхом будівництва берегових дамб. Тому
країни-сусіди України зацікавлені в створенні на
міждержавних річках загальноєвропейської
системи керованого захисту від повеней.
Для центральної частини України є і існує проблема
відновлення МГЕС та керованої експлуатації водосховищ.
Проблемами повеней в західних регіонах суспільство було
занепокоєно давно. В 1956-1962 р.р.
Укрдіпроводгосппроект було виконано декілька технікоекономічних досліджень використання і регулювання річок
Прикарпаття − Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької
областей. Більш того, за участю Укрсільенергопроект і
Укргідропроект були запроектовані та споруджені 19 малих
ГЕС. Деякі з них відновлюються, але більшість гідроспоруд
не експлуатується і знаходиться в занедбаному стані, що
небезпечно для прилеглих територій. Проектні пропозиції
70-х років теж не впроваджені.
Для територій Прикарпаття, Карпат та верхів’я
Дністра раніше розроблені передпроектні
обґрунтування спорудження водосховищ з ГЕС та
без них не використовуються, береги річок
забудовані. Змінились геоморфологічні та
гідрологічні характеристики водотоків. Пропозиції,
які існують та розроблені місцевими організаціями,
суперечливі. Поява зелених тарифів призвела до
зниження потужностей малих ГЕС. Відсутня
координація та комплексний підхід до
проектування. Все разом стримує потенційних
інвесторів від вкладання капіталів в дані об’єкти.
Для Закарпаття інститутом «Укргідропроект» ще у 1993 році
виконано обґрунтування місць спорудження ГЕС для
вирішення системних завдань: енергозабезпечення регіону
від екологічно чистих джерел енергії (регіон міждержавного
контролю транскордонних переносів шкідливих речовин),
керованого захисту від повеней та переводу біля 9000 га
земель з категорій негарантованого землеробства в
гарантоване, підвищення маневрових та мобільних
властивостей ОЕС України з метою забезпечення
повноцінної паралельної роботи з Європейським
енергооб’єднанням, тому що запропоновані ГЕС мають
найвищу режимну чутливість до регулювання
міждержавних експортних та транзитних перетоків
електроенергії. Готовність до робочого та техно-робочого
проектування дуже висока.
Особливість розробок для Закарпаття –
запропоновано спорудження груп однотипових ГЕС.
Співставність об’єктів по напорам та витратам води
надає можливості створення великих серій
однотипового обладнання. Наприклад, для ГЕС на р.
Тисі на ділянці від Буштина до Вилок необхідно 22
турбіни ПЛ15-В-390 («Турбоатом») та стільки ж
генераторів СВ-375/89-24 («Електроважмаш»), для
яких вже є проектна документація і досвід
виготовлення. Великі серії однотипового обладнання
повинні зацікавити вітчизняних і провідних
закордонних виробників. Проектні наробки по басейну
р. Тиса достатньо докладні і дозволяють розпочати
виконання техно-робочих і робочих креслень ГЕС.
В Україні певною мірою втрачено досвід
проектування середніх та малих ГЕС.
Необхідні організаційні заходи з
об’єднання зусиль інституту
«Укрводпроект», в якому накопичені дані
експедиційних польових робіт з гідрології
та геодезії, та інституту «Укргідропроект»,
що може виконувати проекти споруд ГЕС,
гідротурбінного та електричного
обладнання.
Необхідна державна підтримка з організації
фінансування, нормативна база для внутрішніх та з
інших країн потенційних інвесторів. Окрім «зелених»
тарифів, це може бути державна політика «внутрішніх
квот» на викиди шкідливих речовин для великих
підприємств, на яких екологічні реконструкції
економічно неефективні. Певна річ, корисні податкові
термінові пільги на капітал, що використовуються в
період будівництва. Необхідно розробити методологію
участі закордонних інвесторів в реалізації проектів
комплексного призначення. В світі існує достатній
досвід розробки методів керування водними потоками
на міждержавних річках (Канада - США, США –
Мексика, Країни Південної Америки).
Відсутність організаційної підтримки з боку
державних органів влади, централізованої
енергетики та інституційної можливості впливу
на інвестиційний клімат місцевих органів влади
стримує довгострокову енергетичну політику в
гідроенергетиці захисту від повеней.
Інститут відновлюваної енергетики може
розробляти програми самоенергозабезпечення
регіонів, підприємств і науково-технічне
супроводження проектуванням та вводом в
експлуатацію малих ГЕС.
Дякуємо за увагу!
Для додаткової інформації:
E-mail: [email protected]
http://www.ive.org.ua
тел. 206-28-10
тел./факс: +38 (044) 537-26-57