ІНТЕРАКТИВНІ МЕТОДИ І ПРИЙОМИ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ

А.І. Богосвятська, канд. філол. наук, доц., член-кор. НАНО, м. Севастополь

2013 р.

Моделі навчання

ПАСИВНА АКТИВНА ІНТЕРАКТИВНА

Учень виступає в ролі «об'єкта» навчання (слухає і дивиться).

Учень виступає «суб’єктом» навчання (самостійна робота, творчі завдання).

Навчання в режимі діалогу, постійна активна взаємодія всіх його учасників з використанням різних моделей комунікацій, стосунків, ролей тощо.

Поняття «інтерактивний»

«інтер-» (лат. «inter-») «активний» (лат. «activus»)

«взаємно» «обопільно» «вкупі» «спільно» «між» «рухливий» «діяльний» «жвавий» «енергійний»

Постійна жвава, енергійна, рухлива взаємодія всіх учасників.

ТРАДИЦІЙНЕ НАВЧАННЯ ІНТЕРАКТИВНЕ НАВЧАННЯ

Мета: Передача учням та засвоєння ними якомога більшого об’єму знань.

Завдання учнів – більш повно і точно відновити знання, створені іншими.

Мета: створення вчителем умов, за яких учень сам буде відкривати, набувати та конструювати знання.

Модель односторонньої комунікації: Модель багатосторонньої комунікації:

А А Б В Б В Г Д Г Д

А – вчитель; Б, В, Г, Д… – учні.

Піраміда навчання

Лекція – 5% засвоєння Читання – 10% засвоєння Відео/аудіо матеріали – 20% засвоєння Демонстрація – 30% засвоєння Дискусійні групи – 50% засвоєння Практика через дію – 75% засвоєння Навчання інших/застосування отриманих знань одразу ж – 90 % засвоєння

Найменших результатів можна досягти за умов пасивного навчання (слово вчителя, читання), а найбільших – інтерактивного (дискусійні групи, практика через дію, навчання інших).

Пам'ятаймо: коли учень під час уроку сидить за партою й дивиться в підручник не спілкуючись з однокласниками та не обговорюючи з ними тему уроку, він

не навчається.

Технологічна карта інтерактивного уроку

№ 1 2 3 4 Етап інтерактивного уроку Мотивація Час уроку, відведений на реалізацію етапу

2-3 хв.

Оголошення теми і завдань Отримання необхідної інформації Інтерактивне завдання

2-3 хв.

5-10 хв.

25-30 хв.

Мета етапу Методи, прийоми

Сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорюваної теми.

Забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тобто того, чого вони повинні досягти на уроці.

Дати учням достатньо інформації, для того щоб на її основі виконувати практичні завдання, але за мінімально короткий час.

Засвоєння досягнення результатів уроку. Інтерактивна частина уроку має займати близько 50-60% навчального часу. Обов’язковою є така послідовність навчального проведення матеріалу, інтерактивної вправи: 1) інструктування; 2) об’єднання в групи, розподіл ролей; 3) виконання завдання, при якому вчитель виступає як організатор, помічник, ведучий дискусії; 4) презентація результатів, виконання вправи.

«Мозковий штурм». Метод асоціацій. Бліцопитування. «Мікрофон». «Дерево очікувань» Через епіграф. Через слово. Через назву.

Міні-лекція.

Ознайомлення з роздатковим матеріалом.

Маркування тексту.

Презентація домашнього завдання.

Дебати. Семінар.

Роботи в малих групах.

«Прес». «Карусель». «Мікрофон». «Сніговий ком». «Захист проекту». «Акваріум». «Ярмарок». «Шість капелюхів».

№ 5 6 Етап інтерактивного уроку Підведення підсумків Рефлексія Час уроку, відведений на реалізацію етапу

3-5 хв.

2-3 хв.

Мета етапу Методи, прийоми

Пояснюється зміст виконаної роботи, підводиться риска під знаннями, що повинні бути засвоєні, і встановлюється зв’язок між тим, що вже відомо, і тим, що знадобиться у майбутньому.

«Велике коло». «Прес». «Несподівана пропозиція». «Сніжний ком». «Вихід у народ». «Шкала думок». «В одне слово». Дискусії. Коментування.

Осмислення результатів роботи на уроці (рефлексія діяльності, рефлексія змісту навчального матеріалу, рефлексія емоційного стану учнів).

настрою та «Рефлексивний екран». «Знаю – дізнався – хочу діздатись». «Плюс – мінус – цікаво» «Палітра емоцій». «Букет настрою».

РОБОТА В ТВОРЧИХ ГРУПАХ

У парах У мікрогрупах (3-4 учні) У малих групах (5-6 учнів) У колективі (весь клас)

НАЗВИ ГРУП:

“культурологи”, “історики”, “біографи”, “теоретики”, “літературознавці”, “психологи”, “експерти”, “критики”, “художники”, “генератори ідей”, “декламатори”, “читці”, “бібліотекарі”, “екскурсоводи”, “дизайнери”, “журналісти”, “етнографи”, “архіваріуси”, “мудреці”, “маркетологи”, “музиканти”, “лінгвісти”, “фахівці комп’ютерних знань”.

ПРОСТОРОВЕ РОЗТАШУВАННЯ ГРУП:

- питання по колу.

Стільці по колу: - велике коло (учні - менш підготовлені); - мале коло (учні-експерти, - більш підготовлені).

- парти ялинкою, робота в малих групах.

- «жива лінія» та експерти.

- дебати.

- робота в групах.

ПРАВИЛА СПІЛКУВАННЯ В ГРУПАХ:



Кожна думка важлива.



Не бійся висловитися!



Ми всі – партнери!



Обговорюємо сказане, а не людину!



Обдумав, сформулював, висловив!



Говори чітко, ясно, красиво!



Вислухав, висловився, вислухав!



Тільки обґрунтовані докази!



Вмій погодитися і не погодитися!



Важлива кожна роль.

МЕТОДИ І ПРИЙОМИ ІНТЕРАКТИВНОГО НАВЧАННЯ

“МІКРОФОН”

Кожному дають можливість сказати щось швидко, по черзі, висловити свою думку.

(“Таємниця

усмішки Мони Лізи

полягає у…”)

“ОБЕРІТЬ ПОЗИЦІЮ”

Дискусія на суперечливу тему. Слід використовувати протилежні думки.

«Перемога або поразка?»

(за повістю Е. Хемунгуея

«Старий і море»).

“МОЗАЇКА”

Завдання для творчих груп: із записаних на окремих папірцях слів скласти вислів, пояснити його.

Група № 1.

Розум, а, книги, створилися, від, не, книги, розуму, від, Григорій Сковорода.

(Не розум від книги, а книги від розуму. Григорій Сковорода) Група № 2.

Шматочки, це, книги, думки, переносні, цікаві, Сьюзен Зонтаг.

(Книги - це цікаві переносні шматочки думок. Сьюзен Зонтаг) Група № 3.

Новини, ніколи, як, література, не, старими, це, стануть, Езра Паунд.

(Література - це новини, які ніколи не стануть старими. Езда Паунд)

“ЛІТЕРАТУРНИЙ КРОС”

Доповнити відомостями.

незавершені вислови необхідними

(1. Справжнє ім'я Джека

Лондона ...

2. Прагнення отримати вищу освіту змусило Дж.Лондона поступити в ...

3. Захворівши на "золоту лихоманку", Джек

Лондон вирушив на ...)

“ГРОНУВАННЯ”

Це сплітання словникових павутинок до того чи іншого слова. Письмовий вид діяльності, що допомагає учневі зрозуміти поняття і зв’язки, які складніше усвідомити під час застосування традиційних методів навчання.

головний герой

“Образ собору (“Собор Паризької Богоматері” В.Гюго)”

символ таланту французьких майстрів культова споруда СОБОР символ Середньовіччя символ вічності символ духовності

“ТАК ЧИ НІ”

Завдання вимагають однозначну відповідь.

(1. Шандор Петефі товаришував

з українським Кобзарем – Тарасом Шевченком.

2. Справжнє прізвище Шандора Петефі – Петрович.

3. Поет загинув у битві за

незалежність Угорщини.)

“КОЛО ДУМОК”

Учні сидять у колі на стільцях, без столів, і висловлюються за бажанням.

(“У чому ж полягає

проблематика

“Алхіміка”?”)

“ВИКИНУТИ ЗАЙВЕ”

Із пропонованих зайве.

відомостей убрати (1. Жюль Верн мріяв про море, і свою

майбутню професію пов'язав з морськими мандрівками літературною діяльністю.

та 2. У дитинстві хлопчик мріяв стати юристом і навчався в юридичному ліцеї.

3.

Щоб не загубитись у науковому матеріалі, Жюль Верн створив власну картотеку, яка налічувала 20 тисяч зошитів і касет з відеоматеріалами.

4. Роман "Діти капітана Гранта" був написаний автором на прохання французьких моряків і вчених-

географів.)

“КАРТКИ-СИГНАЛИ”

Для кожного учасника дискусії готується цілий набір карток-сигналів: зелена картка покаже згоду з промовцем, червона – незгоду, картка зі знаком питання – бажання поставити запитання, зі знаком оклику – висловитися самому.

?

!

“АЖУРНА ПИЛКА”

Використовується для створення на уроці ситуації, яка дає змогу учням працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу. Цей прийом може замінити лекцію.

До уроку учням даються випереджувальні назвами.

завдання та картки з

Наприклад, під час вивчення творчості Б. Пастернака клас поділяється на 4 групи, які працюють над такими • Пастернак – поезія і музика.

завданнями: • Пастернак – поезія і філософія • Пастернак – лауреат Нобелівської премії.

• Пастернак – перекладач.

“ЛІТЕРАТУРНИЙ АУКЦІОН”

Узагальнення з теорії літератури.

На дошці «продажу»: написані слова для

Гіпербола, алегорія, мораль, народна

пісня, байка, історична пісня та ін.

Учні за вибором «купують» терміни, поняття, даючи їм визначення.

“РОЗПРОДАЖ ПОРТРЕТІВ”

Учні діляться на групи. Учитель демонструє портрети письменників. Кожна група по черзі на вибір називає прізвище письменника і отримує його портрет.

“КАРУСЕЛЬ”

Учні сідають двома колами - обличчям одні до одних. Учасники вправи, які сидять у внутрішньому колі, коротким реченням формулюють своє головне враження від твору. За командою вчителя (ведучого) зовнішнє коло переміщується на один стілець за годинниковою стрілкою. Учасники гри з зовнішнього кола коротким реченням висловлюють враження від твору, враховуючи щойно почуту і власну думку. Надалі після кожного переміщення зовнішнього кола на один стілець представники внутрішнього і зовнішнього кіл почергово роблять те саме, акумулюючи в короткому реченні власне і почуте враження. Коли кожен висловить свою думку, учасники вправи вибирають по одному представнику внутрішнього і зовнішнього кіл, які висловлюють узагальнені думки, а двоє чи четверо рецензентів оцінюють, наскільки у цих висновках були враховані їхні власні думки.

Варіанти висловлення вражень від роману "Портрет Доріана Грея": а) Роман справляє гнітюче враження; б) Роман справляє гнітюче враження, і дуже шкода Греєвих жертв; в) Шкода Греєвих жертв, але і сам герой, і обстановка, і мова твору просто-таки зачаровують тощо.

“БРЕЙНСТОРМІНГ” (“МОЗКОВА АТАКА”):

Відома інтерактивна обговорення для з конкретної проблеми.

технологія прийняття колективного кількох рішень

Організаційні етапи брейнстормінгу:

1. Мовчазне генерування (кожен працює сам по собі).

2. Невпорядкований перелік ідей (забороняється критика).

3. З’ясування ідей.

4. Голосування і ранжування.

5. Підготовка проекту.

6. Презентація проектів ідей.

7. Оцінювання запропонованих альтернатив.

8. Вироблення моделі рішення проблеми.

МЕТОД “ШЕСТИ КАПЕЛЮХІВ”

Засновник методу – британський психолог, доктор медичних наук Едвард де Боно. В основі – ідея паралельного мислення: конструктивного мислення, при якому різні точки зору і підходи не стикаються, а співіснують.

Метод шести капелюхів – це простий і практичний спосіб розділення процесу мислення на шість різних режимів, кожен з яких представлений метафоричним капелюхом певного кольору.

Ми можемо мислення”.

навчитися оперувати різними аспектами нашого мислення по черзі. Потім зібрати ці аспекти разом і дістати “повнокольорове За умовами гри, кожен учасник зобов'язаний побувати В УСІХ капелюхах та намагатись підстроїти своє мислення згідно відповідної моделі.

БІЛИЙ КАПЕЛЮХ: ІНФОРМАЦІЯ

Детальна і необхідна інформація. Тільки факти. Яка ще необхідна інформація?

Використовується для того, щоб спрямувати увагу на інформацію. У цьому режимі мислення нас цікавлять лише факти. Ми замислюємось над тим, що ми вже знаємо, яка ще інформація нам необхідна і як нам її дістати.

ЖОВТИЙ КАПЕЛЮХ: ЛОГІЧНИЙ ПОЗИТИВ

Символічне відображення оптимізму.

Дослідження можливих позитивних успіхів сторін.

і Переваги.

спрацює?

Чому це Вимагає увагу на пошук переваг і позитивних переключити моментів конкретної ідеї.

ЧОРНИЙ КАПЕЛЮХ: КРИТИКА

Застерігає і змушує думати критично. Що може статися поганого або що піде не так?

Обережність.

Дозволяє критичним Вона дати захищає нас волю оцінкам, побоюванням і обережності.

від нерозважливих непродуманих дій, вказує на можливі ризики і підводні камені. Користь від такого мислення безсумнівна, якщо, звичайно, нею не зловживати.

і

ЧЕРВОНИЙ КАПЕЛЮХ: ПОЧУТТЯ ТА ІНТУЇЦІЯ І не намагайтеся її пояснити. Які почуття в мене виникають?

У режимі червоного капелюха можуть висловити свої почуття яке та учасники інтуїтивні здогади щодо питання, обговорюється, не вдаючись у пояснення щодо того, чому це так.

ЗЕЛЕНИЙ КАПЕЛЮХ: КРЕАТИВНІСТЬ

Зосередження на творчості, альтернативних рішеннях, нових можливостях та ідеях.

Це можливість висловити нові поняття та концепції.

Перебуваючи капелюхом, ми придумуємо нові ідеї, модифікуємо вже існуючі, під зеленим шукаємо альтернативу, можливості, досліджуємо взагалі, креативне зелене світло.

даємо

СИНІЙ КАПЕЛЮХ: ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ

Організація розумових процесів. Гарантія дотримання функцій усіх шести капелюхів.

Синій капелюх відрізняється від інших капелюхів тим, що він призначений не для роботи зі змістом кінці, завдання, щоб а для управління самим процесом.

Зокрема, його використовують на початку сесії для визначення того, що належить зробити, і в узагальнити досягнуте і поставити нову мету.

ПЕРЕВАГИ МЕТОДУ “ШЕСТИ КАПЕЛЮХІВ”:

1. Зазвичай розумову працю уявляють нудною та абстрактною. “Шість капелюхів” дозволяють зробити її яскравим і захопливим засобом керування своїм мисленням.

2. Кольорові капелюхи – це метафора, яка добре запам’ятовується, яку легко застосувати.

3. Метод “шести капелюхів” можна використовувати на будь-якому рівні складності, від дитячого садка до ради директорів.

4. Завдяки конструюванню роботи та відміні безплідних дискусій мислення стає більш сфокусованим, конструктивним і продуктивним.

5. Метафора капелюхів є свого роду рольовою мовою, якою легко обговорювати і переключати мислення, відволікаючись від особистісних переваг і нікого не ображаючи.

6. Метод дозволяє уникнути плутанини, оскільки вся група використовує тільки один тип мислення в певний проміжок часу.

7. Метод визначає значимість усіх компонентів роботи над завданням (проектом) – емоцій, фактів, критики, нових ідей – і включає їх у роботу в потрібний момент, уникаючи деструктивних факторів.

Перебуваючи у режимі бесіди, діалогу, взаємодії з учасниками позитивному своєї відповідальності особистості.

групи, діти результативному за колектив, навчаються спілкуванню, зростають як

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

11.

12.

10.

ЛІТЕРАТУРА

Борисова В.А. Інтерактивні форми методичної роботи із зарубіжної літератури / Актуальні проблеми науково методичного забезпечення викладання зарубіжної літератури в навчальних закладах України: Збірник матеріалів конференції. К., 2001. – С. 32-36.

Гнатюк Л.Н. Інтерактивні засоби у процесі вивчення драматичних творів // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2003. – № 4. – С. 30-33.

Єльникова О.І. Інтерактивні методи навчання // Дайджест педагогічних ідей і технологій «Школа-парк». – 2001.

– № 5-6. – С. 52-53.

Єфімова І.В. Технологія «Створення ситуації успіху» та інтерактивні методи перевірки знань // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2009. - № 1. – С. 30-35.

Интерактивное обучение: новые подходы // Відкритий урок. – 2002. –№5-6. – С. 4-6.

Ісаєва О.О. Інтерактивні види та форми робіт при вивченні зарубіжної літератури в школі / Актуальні проблеми науково-методичного забезпечення викладання зарубіжної літератури в навчальних закладах України: Збірник матеріалів конференції. К., 2001. – С. 66-73.

Клименко Ж.В. Інтерактивні методи // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2002. – № 11. – С. 9-11.

Кугай Л. Осучаснюючи урок літературию З досвіду поєднання комп’ютерних технологій з інтерактивними прийомами // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2009. – № 9. – С. 22-24.

Пастухова Л.Н., Пастухова Е.Л. „И невозможное возможно…” Использование нетрадиционных форм деятельности в образовательном процессе // Литература в школе. – 2004. – № 7. – С.38-40.

Пометун О.І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посіб / О.І. Пометун, Л.В.

Пироженко. За ред. О.І. Пометун. – К.: А.С.К., 2004. – 192 с.

Пометун О.І., Пироженко Л.В. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід / О.І. Пометун, Л.В.

Пироженко.– К., 2002. – 135 с.

Сисоєва С. Інтерактивні технології навчання дорослих // Рідна школа. – 2010. – № 11. – С. 3-8.