Transcript ЄС - Shezlong?!

Тема 20.
Європейська економічна
інтеграція
Питання лекції
• 1.Позиції ЄС у глобальній економіці.
• 2.Етапи розширення ЄС та їх економічні
виміри.
• 3.Проблеми та суперечності в ЄС.
• 4.Євроінтеграційний вектор України.
ЄС : хвилі розширення
1.
Німеччина, Франція, Італія, Бельгія, Нідерланди,
Люксембург-заснування ЄЕС,1957р.,Римська угода та її
основні положення:
*створення спільного ринку;
*усунення перешкод на шляху вільного руху капіталу, робочої сили,
товарів та послуг;
*розробка спільної зовнішньоторговельної, аграрної, транспортної
політики та політики в галузі рибальства;
*узгодження економічної та соціальної політики;
*співпраця в галузі мирних ядерних досліджень.
2. Великобританія, Данія, Ірландія – 1973р.
3. Греція – 1981р.
4. Португалія, Іспанія – 1986р.
5. Австрія, Фінляндія, Швеція – 1995р.
6. Чехія, Польща, Угорщина, Мальта, Кіпр, Словаччина, Словенія,
Естонія, Латвія, Литва – 2004р.
7. Болгарія, Румунія - 2007р.
Рис. Фактори і структура сучасного інтеграційного процесу
Динаміка основних показників ЄС
Приріст ВВП
Сучасні позиції ЄС у глобальній економіці, за даними
ЄЦБ (2009)
ЄС-27
(євр.зона16)
США
Японія
500,4
(329,1)
307,5
127,7
ВВП (трлн. євро, за ПКС)
12,6 (9,0)
11,3
3,3
ВВП на душу населення (євро, за ПКС)
25 100
(27 200)
36 900
26 000
Продуктивність праці, ЄС-16=100 (за
ПКС) ВВП на 1 зайнятого
91,7
(100,0)
129,4
85,3
Зайнятість, %
71,1 (71,5)
74,6
74,0
Питома вага експорту\імпорту у ВВП
13,4 (19,7)
\13,6
(18,9)
11,1 \ 13,8
13,3 \
12,8
Індикатор
Населення (млн)
Характеристика основних зон регіональної інтеграції
ЄС
Континент
Рік утворення
Кількість
країн
АТЕС
Європа
Азія,
Австралія
НАФТА
СНД
Північна
Америка
Євразія
1957
1989
1994
1991
25
15
3
11
Потенціал (у % до світу)
Територія
2,4
15,5
15,9
16,4
Населення
6,5
29,8
6,7
4,9
ВВП
28,9
26,9
28,6
1,6
Виробництво
енергоресурсі
в
8,3
26,2
16,8
15,3
Споживання
енергоресурсів
15,1
29,4
20,0
11,9
7
Порівняння темпів зростання ВВП ЄС та
США, %
5
4
3
Єврозони
США
2
1
0
0
1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006
Торгівля товарами в окремих регіональних
об”єднаннях,2010р.(млрд.дол.США)
ЄС (27)
2010р.
%
Усього експорт:
5153,2
100
усередині ЄС
3365,1
65,3
за межами ЄС
1788,1
34,7
5356,0
3365,1
100
62,8
1990,9
37,2
1964,6
100
Усього імпорт:
усередині ЄС
за межами ЄС
НАФТА
Усього експорт:
Торгівля товарами в окремих регіональних
об”єднаннях,2010р.(млрд.дол.США)
АСЕАН
2010р.
%
1052,1
100
усередині АСЕАН
264,5
25,1
за межами АСЕАН
787,5
74,9
949,7
233,5
100
24,6
716,2
75,4
281,3
100
Усього експорт:
Усього імпорт:
усередині АСЕАН
за межами АСЕАН
МЕРКОСУР
Усього експорт:
Рух торгівлі, капіталу та робочої сили в регіональних
угодах
Регіональні угоди
Африка
Спільний ринок
Східної та Південної
Африки (COMESA)
Східноафриканське
об”єднання (EAC)
Економічне
співтовариство
країн Західної
Африки (ECOWAS)
Співтовариство
розвитку Південної
Африки (SADC)
Тип
Рух капіталу
Рух робочої
сили
ЗВТ
Так
Так
Митний союз
Так
Так
ЗВТ
Так
Так
ЗВТ
Ні
Ні
11
Азія
Європа
Регіональні угоди
Тип
Рух капіталу
Рух робочої сили
Зона вільної торгівлі
АСЕАН (AFTA)
ЗВТ
Так
Ні
Зона вільної торгівлі
Південної Азії (SAFTA)
ЗВТ
Ні
Ні
Європейська асоціація
вільної торгівлі (EFTA)
Угода про
економічну
інтеграцію (УЕІ)
Так
Так
Європейська
економічна зона (EEA)
( ЄС-27 + 4Швейцарія,Норвегія,Ісландія, Ліхтенштейн)
Угода про
економічну
інтеграцію (УЕІ)
Так
Так
12
Північна
Америка
Регіональні
угоди
Тип
Рух капіталу
Рух робочої
сили
Центральноаме
риканський
спільний ринок
(CACM)
Митний союз
Так
Так (СА -4-Ель
Південноамери
канський
спільний ринок
(MERCOSUR)
Угода про
економічну
інтеграцію (УЕІ)
Ні
Так
Північноамерик
анська зона
вільної торгівлі
(NAFTA)
ЗВТ
Так
Ні
Сальвадор,Гватем
ала,Гондурас,
Нікарагуа)
13
У відповідності до так званої «Білої книги» (1985р.) основні заходи,
що включали формування моделі вільного руху робочої сили
Доступ на ринок
Умови конкуренції
послаблення вимог щодо проживання
громадян держав-членів ЄС;
ліквідація особистого прикордонного
контролю на внутрішніх кордонах;
право на роботу для різних
висококваліфікованих працівників.
запровадження «карти професійної
підготовки».
Вільний рух
робочої сили
конвергенція регуляторних
політик (банківська та страхова сфери);
запровадження європейської
дозвільної системи в галузі дорожніх
перевезень;
запровадження єдиних стандартів
платіжних карт.
Функціонування ринку
створення спільної кризової
системи дорожнього транспорту;
реалізація спільної політики щодо
доступу на ринок, можливостей та цін в
авіаційних перевезеннях;
спільні правила страхування масових
ризиків.
Секторальні політики
Рис. Внутрішня і зовнішня взаємодії у процесі регіональної інтеграції
Особливості європейської інтеграції
1)
2)
3)
4)
5)
6)
7)
Має континентальний характер.
Об’єднання країн переважно згори донизу.
Існування міжконтинентальних блоків: митний союз
ЄАВТ – Південноафриканський митний союз, ЗВТ
ТАФТА (ЄС-МЕРКОСУР).
Групування навколо ЄС.
Перетинання з євразійськими інтеграційними
блоками.
Форми інтеграції – від ЗВТ до політичного союзу.
Реалізація моделей різношвидкісної інтеграції.
16
Органи й інститути ЄС
Європейська Рада
Скликається двічі на рік у складі глав
держав і урядів (згідно з Лісабонським
Європейське політичне співробітництво
Нарада міністрів закордонних справ
договором стає повноцінним інститутом ЄС)
Комісія ЄС (КЄС)
Виконавчий орган складається з 27
членів комісії, які призначаються
урядами країн-членів ЄС за
встановленою квотою.
Термін повноважень - 4 роки
Брюссель (з 2014 р. – з 19 членів –
2\3 від держав)
Рада ЄС (Рада міністрів ЄС)
Сесії проводяться у разі
необхідності на рівні міністрів,
які відповідають за ту чи іншу
форму діяльності
Економічна і соціальна рада
Консультативний орган.
Суд ЄС
Складається з 27 (14) суддів і 8
(далі – 11) генеральних
адвокатів, які призначаються
урядами країн-членів ЄС на 6
років
Люксембург
Складається з 344 осіб., які
призначаються на 4 роки урядами
країн-членів ЄС за встановленою
квотою
Європейський Парламент
Складається з 750+1 депутатів,
які обираються прямим
загальним голосуванням
громадян країн-членів ЄС за
встановленою квотою
Брюссель, Люксембург та
Страсбург
Комітет представників регіонів
Контролює регіональну політику,
захист навколишнього
середовища, освіту, транспорт
350 членів, які обираються
голосуванням в регіонах
Європейська Рада
Скликається двічі на рік у
складі глав держав і урядів
Європейське політичне
співробітництво
Нарада міністрів закордонних справ
Комісія ЄС
Виконавчий орган
складається з голови і 20
членів комісії, які
призначаються урядами
країн-членів ЄС за
встановленою квотою.
Термін повноважень - 4
роки
Рада ЄС (Рада
міністрів ЄС)
Сесії проводяться у разі
необхідності на рівні
міністрів, які
відповідають за ту чи
іншу форму діяльності
Економічна і соціальна
рада
Консультативний орган.
Складається з 183 осіб, які
призначаються на 4 роки
урядами країн-членів ЄС за
встановленою квотою
Суд ЄС
Складається з 13 суддів і
6 генеральних адвокатів,
які призначаються
урядами країн-членів ЄС
на 6 років
Європейський
Парламент
Складається з 700
депутатів, які обираються
прямим загальним
голосуванням громадян
країн-членів ЄС за
встановленою квотою
Контрольна палата
Контролює правильність
фінансових операцій,
законність використання
коштів ЄС, складається з
12 осіб, які
призначаються на 4 роки
главами держав і урядів
2. Європейський Союз: етапи розвитку, особливості
побудови
1950 р. –Прем’єр міністр Франції Р.Шуман і французький діяч Ж.Моне
запропонували створити Європейську федерацію, що ґрунтується на
економічному об'єднанні.
1951 р.-створено Європейське об'єднання вугілля і сталі
(ЄОВС) ФРН, Францією, Італією, Бельгією, Нідерландами,
Люксембургом.
1954 p. - Бельгія, Нідерланди і Люксембург запропонували створити
Спільний ринок;
1956 p. - міжурядова конференція (Венеція) підготувала проекти
створення Європейського економічного співтовариства (ЄЕС) і
Європейського співтовариства з атомної енергії (Євратом);
1957 р. - Римський договір про створення ЄЕС і Євратому був
підписаний і набув чинності з 1958p;
1968 р. - Митний союз країн ЄЕС з відповідними угодами про:
• відміну митних податків і зняття кількісних обмежень;
• введення єдиного митного тарифу для інших країн;
• проведення єдиної зовнішньоторговельної та аграрної політики.
ЄС: створення та розвиток
1972 p. - підписується Паризька угода про поетапне створення
валютно-економічного та політичного союзу;
1973 p. - діє угода про вільну торгівлю між ЄЕС і ЄОВС, з
одного боку, і країнами Європейської асоціації вільної
торгівлі - з іншого.
1979 p. - завершується процес створення Європейської валютної
системи (ЄВС), вводиться в дію ЕКЮ;
У 1986р. – приймається Єдиний Європейський акт, яким
вносяться зміни до Римського договору і визначається створення
єдиного внутрішнього ринку (ЄВР);
Єдиний Європейський акт – 1986р.:основна
•
•
•
•
•
•
•
•
мета- сприяти просуванню до ЄС на основі Європейських
співтовариств та системи європейського політичного
співробітництва.
Основні положення:
усуваються відмінності в технічних стандартах;
гармонізація податку на додану вартість та акцизного збору;
усуваються митні формальності, які ще залишилися (огляд
товарів, перевірка документів);
відміняються обмеження конкуренції в наданні
держзамовлень; запровадження відкритих тендерів;
усуваються ліміти на послуги (транспорт, зв'язок, фінанси);
усуваються обмеження щодо прийняття громадян на роботу;
взаємне визнання професійних кваліфікацій;
вільний рух капіталу.
ЄС: створення та розвиток
1992р. – підписано Маастрихтську угоду про створення ЄС (чинна з 1
листопада 1993 р.
Травень 1992р. - підписано угоду між ЄС і ЄАВТ про створення
Європейського економічного простору (ЄЕП):18 країн.Головна
мета:зміцнення економічних і торговельних відносин шляхом створення
внутрішнього ринку – чотири свободи переміщення ( за винятком с/г
продукції та продукції риболовства); норми співробітництва
поширювались на країни-члени ЄАВТ, окрім їх незалежної митної
політики щодо третіх країн, а також самостійної фінансової ,
податкової та валютної політики.
2 жовтня 1997р. – підписання Амстердамської угоди про ЄС, згідно з якою
було внесено зміни та доповнення до Договору про ЄС (в редакції 7 лютого
1992 р.). Запроваджено реформу структур та інститутів ЄС із метою
зміцнення позицій Європарламенту та Єврокомісії. Ці зміни
стосувалися в основному більш гнучкої та тісної співпраці країн в галузі
зовнішньої політики, політики безпеки, а також співробітництва у
сфері правосуддя та внутрішньої політики.
ЄС: створення та розвиток
1 січня 1999р. – завершальна стадія створення
Європейського економічного і валютного союзу:
введено в обіг єдину грошову валюту – євро, до
2002 р. – здійснювались безготівкові розрахунки
2000 р. – Ніцци договір – багатостороння угода
про визначення порядку реформування
інституцій ЄС для їх адаптації до майбутнього
розширення.
• 2007 р. – Лісабонський договір.
Маастрихтські угоди 1992р.
Згідно з Маастрихтськими угодами значно посилюється політична
взаємодія країн ЄС. Формується новий рівень співробітництва з такими
завданнями (фрагменти політичного союзу):
•проводити спільну зовнішню політику та політику безпеки;
•посилювати роль Європейського парламенту;
•розширювати співробітництво у сфері юстиції та внутрішніх справ:
спільна імміграційна та візова політика; взаємоспівробітництво між
судовими, правоохоронними і митними органами.
Договір про Європейський союз установлює громадянство Союзу: всі
громадяни країн-членів є громадянами Союзу.
ЄС: створення та розвиток
У цілому Маастрихтські угоди надали Євросоюзу таких
функцій:
- створення й управління єдиною валютою;
- координація та контроль у проведенні єдиної економічної
політики;
- заснування і захист Єдиного ринку на засадах вільної і
справедливої конкуренції, підтримка рівності з певним
перерозподілом коштів між багатшими та біднішими
регіонами;
- підтримка законності й правопорядку;
- визначення і захист фундаментальних прав і свобод
громадян;
- управління єдиною зовнішньою політикою, включаючи
сферу закордонних справ і політику безпеки,
формування спільної оборонної політики.
Критерії конвергенції до Європейського
економічного та валютного союзу
• Стабільність цін, коли середній річний рівень інфляції в окремій країні
не перевищує відповідного рівня трьох країн з найкращими показниками
і в цілому не може бути вищий за 1,5 %.
• Обмежений державний борг країни - не повинен перевищувати 60 %
ВВП.
• НЕВИСОКИЙ дефіцит державного бюджету - 3 % ВВП.
• Збалансованість процентних ставок, коли величина довгоСТРОКОвої
номінальної відсоткової ставки в окремій країні не перевищує
відповідного рівня ТРЬОХ країн з кращими показниками не більше ніж на 2
%.
• Стабільність валютних курсів, коли валюта окремих країн не
девальвується без згоди інших країн-учасниць і повинна утримуватись не
менше двох років у відповідному коридорі коливань валютних курсів.
Європейський Союз
(1993 р.):
Спільна
зовнішня
політика і
політика
безпеки
Європейські
співтовариства
(об”єднання трьох
стовпів Європи)
Договори про
створення:
.ЄОВС – 1952 р.
.Євратом – 1957 р.
.ЄЕС – 1957 р.
Співробітництво у сфері
юстиції та
внутрішніх
справ
Лісабонський договір(2007р.)
Зовнішня політика і внутрішня безпека, питання функціонування митного
союзу, внутрішнього ринку, монетарної політики країн зони євро,
укладання міжнародних договорів – виключне право Союзу.
Спільна компетенція – функціонування внутрішнього ринку, економічна та
соціальна політика, соціальна та регіональна політика згуртування, сільське
господарство та рибальство, проблеми навколишнього середовища, захист
споживачів, транспорт, енергетика, простір свободи, безпеки та правопорядку,
проблеми здоров’я населення, дослідження, технологічне співробітництво,
гуманітарна допомога, координація питань зайнятості та в країнах-членах.
Підтримка Союзом держав-членів - захист здоров’я населення, промисловість,
культура, туризм, освіта, проблеми молоді та спорту.
Рішення з проблемних питаннь (податки, соціальний захист, зовнішня
політика, політика безпеки, співробітництво в галузі охорони
правопорядку, місця в інституціях ЄС) приймаються одноголосно, інші –
кваліфікованою більшістю (255 голосів в Раді, або 73,9% його членів,
одночасно 14 з 27 країн- членів та 62% його населення – за договором Ніцци).
Єврозона -- група 17 держав Європейського Союзу,
офіційною валютою яких є євро
Етапи розширення ЄС у економічному вимірі
Етапи
розширення
Збільшення
території, %
Збільшення
чисельності
населення,
%
Зростання
ВВП,
%
Зміни
ВВП на
душу
населення,
%
Середній обсяг
ВВП на душу
населення
(ЄС-6= 100%)
ЄС–9 / ЄС–
6
31
32
29
–3
97
ЄС–12 /
ЄС–9
48
22
15
–6
91
ЄС–15 /
ЄС–12
43
11
8
–3
89
ЄС–27 /
ЄС–15
34
29
9
–16
75
Політики ЄС
горизонтальні політики
секторальні політики
регіонального та локального
розвитку
САП (з 2007р. окремо не
виділяється)
соціальна
промислова та
підприємницька
податкова
дослідницька та технологічна
конкуренції
захисту довкілля
(екологічна)
енергетична
транспортна
рибальства
політики щодо громадян
захисту прав громадян
інформаційна
аудіовізуальна
культурна
освітня
охорони здоров’я
зовнішні політики
торговельна
допомоги з розвитку
Трьома основними причинами, що підштовхували
європейців до політичних змін в ЄС виступають:
•глобалізація, яка передбачає необхідність узгодження між
країнами-лідерами інтеграційного угруповання виважених і
послідовних дій;
•специфіка західноєвропейської моделі розвитку, яка включає
так звану європеїзацію, що веде до створення єдиного
економічного та політичного простору;
•неспроможність держав самотужки протистояти викликам
часу та з вигодою для себе розв’язувати світові проблеми.
Бюджет ЄС –річний фінансовий план,складений відповідно до
бюджетних принципів, який формує передбачення та права на
кожний фінансовий рік, оцінку майбутніх витрат і доходів.
• Основні надходження бюджету ЄС забезпечуються
функціонуванням системи “власних ресурсів” (митні
податки,с/г мито та мито на цукор –це традиційні власні
ресурси); податок на додану вартість, ВНД та ін. доходи).
• Частка податків на додану вартість (ПДВ) + традиційні
власні ресурси – 25% фінансування бюджету ЄС.
• Внески держав-членів (макс. – 1,24% від ВНД ЄС) –
приблизно 75% фінансування бюджету ЄС.
• Основні витрати:
• аграрна політика;
• політика регіонального розвитку;
• політика єдності та згуртованості.
Управління бюджетом покладене на Єврокомісію.
Загальний бюджет ЄС управляється серією
принципів:
•
•
•
•
•
•
•
•
ЄДНОСТІ;
БЮДЖЕТНОЇ ТОЧНОСТІ;
ЩОРІЧНОСТІ;
РІВНОВАГИ;
ЄДИНОЇ ВАЛЮТИ;
УНІВЕРСАЛЬНОСТІ;
СПЕЦИФІКАЦІЇ;
ПРОЗОРОСТІ.
Розподіл коштів бюджету ЄС
(0,99% ВНД ЄС)
100%
80%
60%
40%
20%
0%
2007
2008
2009
2010
2011
2012
Інші витрати з заб езпеч ення "стійког о р озвитку"
А дмі ні страт ивні видатки
ЄС як гл об ал ьний партнер
Безпека гр ом адян
П ід тримка сі льсько го го спод арства
З абезпечення єдності
З абезпечення між нар од ної конкур ентоспро мож ності
2013
Структура витрат коштів бюджету ЄС на
2011р.
• 1.Згуртованість і конкурентність для зростання та
зайнятість – 46%.
• 2.Сільське господарство:пряма допомога та пов"язані з
ринком витрати – 30%.
• 3.Розвиток сільської місцевості – 11%.
• 4.ЄС як глобальний гравець – 6%.
• 5. Адміністративні витрати – 6%.
• 6. Громадянство, свобода,безпека та юстиція – 1%.
Розподіл коштів бюджету ЄС, 2007 – 2013 рр., млн.євро
Пріоритети сьомої рамкової програми ЄС
на 2007-2013 рр.
1.
2.
3.
4.
5.
Енергетика.
Навколишнє середовище (в т.ч. зміни клімату).
Координація дослідницької роботи.
Здоров`я громадян.
Продукти харчування, сільське господарство,
рибальство, біотехнології.
6. Наноматеріали, нанотехнології та нові наукові галузі.
7. Соціально-економічні та гуманітарні науки.
8. Транспорт (у т.ч. аеронавтика).
Порівняння ВВП за ПКС, ЄС-15 у % до ЄС-27
2005р.
2006р.
2007р.
2007р., у дол.США, за ПКС*
ЄС-27
100
100
100
-
Зона євро
110
110
110
-
Бельгія
119
118
118
34749
Данія
124
123
120
36920
Німеччина
117
116
115
31390
Ірландія
144
147
150
44676
Греція
93
94
95
33004
Іспанія
102
104
106
27914
Франція
111
109
109
31825
Італія
105
103
101
31051
Люксембург
254
267
267
86510
Нідерланди
131
131
131
36937
Австрія
125
124
124
36368
Португалія
77
76
76
22937
Фінляндія
114
115
116
35559
Швеція
120
121
122
34735
Велика Британія
122
120
119
35486
Порівняння ВВП за ПКС, “нові” члени ЄС, % до
ЄС-27
2005р.
2006р.
2007р.
2007р., у дол.США, за ПКС*
ЄС-27
100
100
100
-
Зона євро
110
110
110
-
Болгарія
34
37
37
10022
Чехія
76
77
80
23399
Естонія
61
65
68
19692
Кіпр
91
90
91
29870
Латвія
49
53
55
15806
Литва
53
56
60
16373
Угорщина
63
64
63
20047
Мальта
78
77
77
22239
Польща
51
52
53
15149
Румунія
35
38
41
10125
Словенія
87
88
89
24571
Словаччина
60
64
67
17913
Порівняння ВВП за ПКС, найближчі до ЄС країни
2005р., % до
ЄС-27
2006р.,% до
ЄС-27
2007р.,% до
ЄС-27
2007р., у дол.США, за ПКС*
ЄС-27
100
100
100
-
Зона євро
110
110
110
-
Країни-кандидати
Хорватія
50
52
54
14523
Македонія
28
29
30
9680
Туреччина
40
43
44
9240
Країни Європейського економічного простору
Ісландія
130
124
119
40112
Норвегія
176
184
179
56000
Швейцарія
133
136
137
38706
Потенційні кандидати
Албанія
22
23
24
5728
Боснія і Герцеговина
25
27
29
9253
Чорногорія
31
35
41
-
Сербія
32
33
33
-
Україна
-
-
-
7832
Головні ГРАВЦІ у зовнішній торгівлі СВІТУ,2009р.
(млрд.євро ТА % ВІД СВІТУ)
ДЖЕРЕЛО : EUROSTAT YEARBOOK,2011,р.424.
Експорт
%(2008)
Норвегія
78
-
44
-
34
Швейцарія
124
-
112
6.2
12
Канада
226
4,0
230
3,5
-4
Китай(за
викл.Гонконга)
862
12,4
721
9,4
141
Японія
531
6,8
518
6,3
13
США
758
11,2
17,9
-391
43,8
-
48,9
1148,3
-
19,1
Торг.баланс
1094
-
1199
%(2008)
ЄС-27
Решта світу
16,7
Імпорт
-105
Головні країни-партнери ЄС - 27 у зовнішній
торгівлі,2009р.(у % до експорту-імпорту ЄС-27)
% до експорту ЄС-27
% до імпорту ЄС-27
США
18
Швейцарія
8,1
6,2
Китай(за викл.Гонконг)
7,5
17,9
Росія
6,0
9,6
Туреччина
4,0
3,0
Норвегія
3,4
5,7
Японія
3,3
4,7
49,0
39,6
Решта світу
13,3
Рух ППІ за регіонами та окремими
країнами,2010р.(млрд. дол.США)
(Джерело: World Investment Report 2011)
РЕГІОНИ/КРАЇ
НИ
ПІІ - увезечені
ПЗІ - вивезені
ПІІ накопичені ПЗІнакопичені
(увезені)
(вивезені)
Світ
1243,7
1323,3
19140,6
20408,3
304,7
407,3
6890,4
8933,5
ЄС - 27
Франція
33.9
84.1
1008,4
1523,0
Німеччина
46,1
104,9
674,2
1421,3
Італія
9.5
21,0
337,4
475,6
Великобрита 44,9
-нія
11,0
1086,1
1689,3
Україна
0,736
57,97
6,5
7,96
1
Динаміка державного боргу ( % від ВВП)
Public balance
(net borrowing/lending of consolidated
general government sector, % of GDP)
EU-27
Euro area (EA-16)
Belgium
Bulgaria
Czech Republic
Denmark
Germany
Estonia
Ireland
Greece
Spain
France
Italy
Cyprus
Latvia
Lithuania
Luxembourg
Hungary
Malta
Netherlands
Austria
Poland
Portugal
Romania
Slovenia
Slovakia
Finland
Sweden
United Kingdom
Iceland
Norway
Croatia
Turkey
(1) Data extracted on 29.11.2010.
Source: Eurostat (tsieb080 and tsieb090)
66
2006
2007
-1.5
-1.4
0.2
1.9
-2.6
5.2
-1.6
2.4
2.9
-5.7
2.0
-2.3
-3.4
-1.2
-0.5
-0.4
1.4
-9.3
-2.7
0.5
-1.5
-3.6
-4.1
-2.2
-1.3
-3.2
4.0
2.3
-2.7
6.3
18.5
-3.0
0.8
-0.9
-0.6
-0.3
1.1
-0.7
4.8
0.3
2.5
0.0
-6.4
1.9
-2.7
-1.5
3.4
-0.3
-1.0
3.7
-5.0
-2.3
0.2
-0.4
-1.9
-2.8
-2.6
0.0
-1.8
5.2
3.6
-2.7
5.4
17.7
-2.5
-1.0
2008
-2.3
-2.0
-1.3
1.7
-2.7
3.4
0.1
-2.8
-7.3
-9.4
-4.2
-3.3
-2.7
0.9
-4.2
-3.3
3.0
-3.7
-4.8
0.6
-0.5
-3.7
-2.9
-5.7
-1.8
-2.1
4.2
2.2
-5.0
-13.5
19.1
-1.4
-2.2
Державний борг (% від ВВП)
2009
2006
2007
2008
2009
-6.8
61.5
68.5
88.1
21.6
29.4
32.1
67.6
4.4
24.8
106.1
39.6
63.7
106.6
64.6
10.7
18.0
6.7
65.7
63.4
47.4
62.1
47.7
63.9
12.4
26.7
30.5
39.7
45.0
43.4
27.9
55.3
35.5
46.1
58.8
66.2
84.2
17.2
29.0
27.4
64.9
3.7
25.0
105.0
36.1
63.8
103.6
58.3
9.0
16.9
6.7
66.1
61.7
45.3
59.3
45.0
62.7
12.6
23.4
29.6
35.2
40.0
44.5
29.1
52.4
32.9
39.4
61.8
69.8
89.6
13.7
30.0
34.2
66.3
4.6
44.3
110.3
39.8
67.5
106.3
48.3
19.7
15.6
13.6
72.3
63.1
58.2
62.5
47.1
65.3
13.4
22.5
27.8
34.1
38.2
52.1
57.4
49.9
28.9
39.5
74.0
79.2
96.2
14.7
35.3
41.4
73.4
7.2
65.5
126.8
53.2
78.1
116.0
58.0
36.7
29.5
14.5
78.4
68.6
60.8
67.5
50.9:
76.1
23.9
35.4
35.4
43.8
41.9
68.2
-6.3
-6.0
-4.7
-5.8
-2.7
-3.0
-1.7
-14.4
-15.4
-11.1
-7.5
-5.3
-6.0
-10.2
-9.2
-0.7
-4.4
-3.8
-5.4
-3.5
-7.2
-9.3
-8.6
-5.8
-7.9
-2.5
-0.9
-11.4
-9.1
9.7
-4.1
-6.7
43.7
35.3
45.4
Динаміка ВВП за ринковими цінами
1
ВВП на душу населення
ВВП
(EUR 1 000 million)
1999
8 589
EU-27
Euro area (EA-16) 6 445
Belgium
239
Bulgaria
12
Czech Republic
56
Denmark
163
Germany
2 012
Estonia
5
Ireland
90
Greece
132
Spain
580
France
1 368
Italy
1 127
Cyprus
9
Latvia
7
Lithuania
10
Luxembourg
20
Hungary
46
Malta
4
Netherlands
386
Austria
198
Poland
157
Portugal
118
Romania
34
Slovenia
21
Slovakia
19
Finland
122
Sweden
243
United Kingdom 1 410
Iceland
8
Liechtenstein
2
Norway
149
Switzerland
252
Croatia
22
FYR of Macedonia 3
Turkey
234
Japan
4 102
United
8 776
States
2008
2009
12 495 11 791
9 252
8 963
345
339
35
35
148
137
233
223
2 481
2 397
16
14
180
160
236
233
1 088
1 054
1 949
1 907
1 568
1 521
17
17
23
19
32
27
39
38
106
93
6
6
596
572
283
274
362
310
172
168
140
116
37
35
65
63
185
171
334
293
1 815
1 563
10
9
3
3
306
273
343
354
47
45
7
:
499
440
3 313
3 639
9 770
46
Institute, United States: Bureau of Economic Analysis
10123
(PPP 1 000 million)
1999
8 589
6 283
224
40
127
124
1 786
10
84
160
685
1 233
1 192
11
15
24
18
100
6
368
187
331
147
105
28
49
105
199
1 231
7
:
115
186
39
10
448
2 657
8 093
2008
2009
12 495 11 791
8 906
8 396
309
294
82
76
210
199
165
153
2 366
2 233
23
20
149
135
262
247
1 173
1 127
1 734
1 633
1 527
1 445
19
18
32
26
52
42
34
31
162
149
8
8
552
508
259
241
539
547
209
196
259
229
46
42
98
91
156
139
284
265
1 785
1 693
10
9
:
:
226
200
271
262
69
66
17
:
811
781
3 369
3 112
11 216 10 614
(PPP, EU-27=100)
1999
100
113
123
27
69
131
122
42
126
83
96
115
117
87
36
39
237
55
81
131
131
49
81
26
81
50
115
126
118
139
:
145
146
49
27
40
118
163
2008
100
108
115
43
80
120
115
68
134
93
103
108
102
96
57
62
277
64
77
134
124
56
79
42
91
72
117
122
116
121
:
189
141
63
34
46
109
2009
100
108
116
147
146
:
81
118
116
63
128
93
104
107
102
98
49
53
267
63
78:
130
122
61
78
87
72
111:
120:
116:
120
:
176
144
:
(EUR)
2009 (1)
23 600
27 200
31 400
4 700
13 100
40 400
29 300
10 300
35 700
20 700
22 900
29 600
25 200
21 200
8 200
8 000
75 700
9 300
13 900
34 600
32 800
8 100
15 800
5 800
17 300
11 700
32 100
31 300
25 300
27 200
:
56 500
45 800
10 800
3 300
7 000
25 000
32 900
1
Баланс поточних рахунків та його складових, 2009р.
( % від ВВП )
Current
account
EU-27
Euro area (EA-16)
Belgium
Bulgaria
Czech Republic
Denmark
Germany
Estonia
Ireland
Greece
Spain
France
Italy
Cyprus
Latvia
Lithuania
Luxembourg
Hungary
Malta
Netherlands
Austria (2)
Poland
Portugal
Romania
Slovenia
Slovakia
Finland
Sweden
United Kingdom
Iceland
Norway
Croatia
Turkey
Japan (3)
United States (3)
92
-1.1
-0.6
0.3
-9.1
-1.1
4.0
5.0
4.6
-3.0
-11.4
-5.5
-1.9
-3.2
-8.3
9.5
3.8
5.7
0.3
-4.1
5.1
3.5
-1.6
-10.3
-4.5
-1.5
-3.2
1.3
7.4
-1.1
-3.5
14.0
-5.4
-2.3
3.2
-4.9
Goods
-0.7
0.5
0.8
-11.7
5.0
2.2
5.6
-3.8
20.3
-13.2
-4.3
-2.3
0.1
-25.0
-6.6
-2.9
-8.0
4.3
-13.6
6.1
0.5
-1.0
-10.4
-5.9
-2.0
1.9
2.1
3.3
-5.9
5.9
14.6
-16.3
-4.0
0.8
-5.8
Services
0.5
0.3
0.1
4.4
0.7
1.3
-0.7
9.5
-5.3
5.4
2.4
0.6
-0.7
24.4
6.3
2.2
47.8
1.6
15.6
1.0
4.1
1.1
3.6
-0.3
3.2
-2.0
0.9
3.6
3.2
2.5
0.1
12.5
2.6
-0.4
1.0
(1) EU-27, extra EU-27 flows; euro area, extra EA-16 flows; Member States and other countries, flows with the rest of the world.
(2) 2007.
(3) 2008.
Source: Eurostat (bop_q_eu, bop_q_euro, bop_q_c and tec00001)
Income
-0.4
-0.4
1.3
-4.5
-6.4
2.5
1.4
-2.9
-17.5
-4.2
-2.9
1.2
-1.8
-6.5
6.5
0.4
-31.4
-6.0
-6.1
-1.0
-0.6
-3.3
-4.7
-1.8
-2.2
-2.0
-0.7
1.8
2.6
-11.3
0.6
-3.9
-1.3
3.1
0.8
Current
transfers
-0.5
-1.0
-2.0
2.7
-0.4
-1.9
-1.3
1.7
-0.6
0.6
-0.8
-1.4
-0.8
-1.2
3.4
4.1
-2.7
0.3
-0.1
-1.0
-0.5
1.5
1.3
3.5
-0.4
-1.1
-1.0
-1.2
-1.1
-0.6
-1.2
2.3
0.4
-0.3
-0.9
Динаміка реального ВВП за
2000 -2010рр.
(у % до попереднього року)
Динаміка загальних,
державних та приватних
інвестицій
( у % від ВВП )
1
Economy and finance
Figure 1.37: FDI flows and stocks, EU27
(EUR 1 000 million)
Stocks
Flows
3 500
600
3 000
500
2 500
400
\
2 000
300
1 500
200
1 000
500
2004
2005
2006
Extra-EU outward stocks (2)
EU out ows to extra-EU
0
2007
2008
Extra-EU inward stocks (2)
EU in ows from extra-EU
(1) Provisional.
(2) 2009, not available.
Source: Eurostat (bop_fdi_main)
Figure 1.38: FDI outward flows, 2006 to 2008 average
(% of total EU-27 outward flows)
United Kingdom
20.0%
Others
33.0%
Luxembourg
16.8%
Belgium
4.2%
Source: Eurostat (bop_fdi_main)
102
Spain
6.8%
Germany
9.4%
France
9.6%
2009 (1)
100
0
1
Figure
Income 1.39: FDI income and rates of return, EU-27
Rate of return
(%)
(EUR 1 000 million)
400
12
300
9
200
6
100
0
2004
2005
Income from extra-EU FDI
Rate of return on outward FDI stocks
Source: Eurostat (bop_fdi_inc)
106
2006
2007
Income paid to extra-EU
Rate of return on inward FDI stocks
2008
3
0
Economy and finance
1
Map 1.1: Outward stocks of FDI, EU-27, 2008
(EUR 1 000 million (share in extra-EU-27))
EU-27
North America
1 198.2 (36.8 %)
Other Europe
875.1 (26.9 %)
Near and
Northern Africa Middle East
48.4 (1.5 %)
47.2 (1.5 %)
Central America
297.3 (9.1 %)
South America
205.8 (6.3 %)
Asian countries
413.2 (12.7 %)
Central and South Africa
106.0 (3.3 %)
Oceania and Polar Regions
66.9 (2.1 %)
Source: Eurostat (bop_fdi_pos)
103
3.У процесі західноєвропейської інтеграції виявилися
істотні внутрішні і зовнішні суперечності
Головною причиною внутрішніх
суперечностей є нерівномірність
господарського розвитку та диспропорції
економічної структури за територією.
Її аспекти:
різниця в ресурсному потенціалі та розвитку
окремих країн-учасниць ЄС;
• диспропорції у межах економік кожної
країни;
• нерівномірність за регіонами Європи.
Зовнішні суперечності розвитку західноєвропейської
інтеграції виникають у процесі взаємодії факторів
регіональної та глобальної інтернаціоналізації.
• З одного боку, розширення ринку ЄС є ключовим
інтеграційним фактором як на макро-, так і на
мікроекономічному корпоративному рівні.
• З іншого боку, більшість західноєвропейських корпорацій
технологічно та фінансово пов'язані з американськими і
японськими ТНК, які поряд зі своїми національними
інтересами реалізують також інтереси атлантичної та
тихоокеанської інтеграції.
Проблеми розвитку ЄС
1. Досягнення гомогенності економічного простору є
доволі ефемерною надією «новообранців» в ЄС не
тільки в межах найближчих семи років, а й 20–25ти.Конвергенція рівня ВВП між країнами-членами ЄС
майже не відбувається.
2. Розрахунки за моделями державного споживання
Барро, проведені у Світовому Банку, показали , що
виробництво ВВП на душу населення і через 20
років в нових країнах (зокрема в Латвії, Литві,
Словаччині, Болгарії та Румунії) буде, за
оптимістичнішими прогнозами, в 1,5–2 рази
відставати від середнього по ЄС рівня, не кажучи
вже про відставання від держав–лідерів Євросоюзу.
3. Необхідно враховувати бізнес-цикли при формуванні
як загальної економічної політики ЄС, так і
торговельно-економічних зв”язків країн-партнерів
тому, що на економічне зростання ЄС впливають
етапи економічного циклу.
Проблеми розвитку ЄС
4.Глобальна фінансово-економічна криза 2007-2009рр. показала
генезис загроз ЄС як системи, особливо на рівні валютного
союзу.Відбувається масове порушення країнами-учасницями
критеріїв конвергенції, зокрема граничного рівня державного
боргу та дефіциту бюджету.
5.Боргова криза країн зони євро загострилася також через
відсутність спільних політик,зокрема таких як бюджетна,
трудова та фіскальна.
6.Не обгрунтовано критерії оптимальності щодо розмірів і
масштабів великих економічних просторів та кількості їх
учасників, перевищення яких призводить до посилення
ентропійних процесів, до ускладнення керованості та
управління такими системами.
Проблеми розвитку ЄС
7. Флоридизація населення (прогресивне старіння
європейських націй) уже у 2010–2015 роках заставить
переглянути міграційну політику щодо країн
колишнього СРСР, зокрема найближчих сусідів. Якщо
такого не відбудеться, то питома вага мігрантів
(легальних і нелегальних) з держав «третього світу»
буде зростати в арифметичній прогресії, а відтак
проблема ідентифікації європейської нації (відтепер
уже не обов’язково християнської) стане найбільш
актуальною.
8. Формування нових інтеграційних блоків в Азії, таких
як АСЕАН-ІІ, акселерований розвиток Китаю та Індії,
швидше за все загострить як глобальну конкуренцію,
так і паназійську, що вимагатиме від ЄС пошуку нової
парадигми розширення і перегляду концепції
концентричних кіл уже у 2020–2025 роках.
Суперечності соціально-економічного розвитку
ЄС
«Соціальний демпінг», як його нерідко називають в Європі, найбільш
рельєфно проявив себе у таких сферах:
•
•
•
•
•
•
•
доволі високому рівні середньої заробітної плати (від 30 євро за годину в Швеції
та Данії до 10 євро в Португалії та 3–5 євро в нових членах ЄС);
високому рівні оподаткування (до 60% у скандинавських країнах), який нівелює
різницю у реальних доходах населення;
більш низьких (за винятком Фінляндії і деяких інших країн Північної Європи)
показниках країнової конкурентоспроможності (макро- і мікрорівень);
суттєвій різниці в інноваційному рівні розвитку економік ЄС та США і Японії
(незважаючи на всю амбітність Лісабонської стратегії (2000 р.), вона не була
реалізована повною мірою у 2010 році, адже ефективність витрат на НДДКР в ЄС і
зараз значно відрізняється від США);
негативному балансі інвестицій в країнах–лідерах ЄС, який зумовлений
значними обсягами їх відпливу через високу дорожнечу робочої сили, страйки
(Франція), обтяжливий «соціальний пакет», прийнятий в окремих країнах, дуже
високі норми захисту прав працівників, що значно обмежують ведення
підприємництва;
високих екологічних стандартах, які, з одного боку, суттєво впливають на якість
життя, значно покращуючи його, з другого – відлякують потенційних інвесторів,
особливо американських.
Основні суперечності відносяться до трикутника: високі податки →
високі соціальні гарантії → низька ділова активність та відплив
інвестицій за кордон.
Соціальна нерівність в окремих країнах ЄС
Країни
Співвідношен
ня 10%
найбагатших
до 10%
найбідніших
1997 р.*
Бельгія
7,8
Данія
Коефіцієнт
Джині
1997 р.
(%)
Співвідношен
ня 10%
найбагатших
до 10%
найбідніших
2007 р.
Коефіцієнт
Джині
2000-2010 рр.
(%)
25,0
8,2
33,0
8,1
24,7
8,1
24,7
Німеччина
14,2
38,2
6,9
28,3
Ірландія
11,0
35,9
9,4
34,3
Греція
10,0
35,4
10,2
34,3
Іспанія
9,0
32,5
10,3
34,7
Франція
9,1
32,7
9,1
32,7
Італія
14,5
36,0
11,6
36,0
Люксембург
7,7
30,8
6,8
30,8
Соціальна нерівність в окремих країнах ЄС (продовження)
Країни
Співвідношення 10%
найбагатших
до 10%
найбідніших
1997 р.*
Коефіцієнт
Джині
1997 р.
(у%)
Співвідношен
ня 10%
найбагатших
до 10%
найбідніших
2007 р.
Коефіцієнт
Джині
2000-2010 р.
(У%)
Нідерланди
9,0
32,6
9,2
30,9
Австрія
9,8
30,5
6,9
29,1
Португалія
15,0
38,5
15,0
38,5
Фінляндія
5,1
25,6
5,6
26,9
Швеція
5,9
25,0
6,2
25,0
Велика
Британія
13,4
36,0
13,8
36,0
Норвегія
5,3
25,8
6,1
25,8
США
16,6
40,8
15,9
40,8
Японія
4,5
24,9
4,5
24,9
Соціальна нерівність в окремих
країнах ЄС (продовження)
• * Для Норвегії,Швеції,Великобританії, Фінляндії,Австрії,
Франції – рік дослідження 1995; Австралії та Нідерландів1994р.,Бельгії-1996р.; Японії-1993р.; Люксембургу, Італії,
Греції і Німеччини-1998р.; Іспанії-1990р.
0
Індекс Джині
Норвегія
Великобританія
Швеція
Фінляндія
Словаччина
Португалія
Польща
Австрія
Нідерланди
Угорщина
Люксембург
Литва
Латвія
Італія
Ірландія
Франція
Іспанія
Греція
Естонія
Німеччина
Данія
Чехія
Бельгія
Індекс Джині країн ЄС(%)
45
40
35
30
25
20
15
10
5
Позитивні та негативні наслідки вільного руху робочої сили в ЄС
Країна-експортер
Країна-імпортер
Позитивні наслідки Негативні наслідки Позитивні наслідки
Негативні
наслідки
1
1. Зменшення соціальної
напруги в країнахаутсайдерах.
2. Надходження
переказів від мігрантів.
3. Можливість
самореалізації для
молоді.
4. Зменшення рівня
безробіття.
5. Долання бідності.
6. Зростання заробітної
плати через зменшення
надлишку робочої сили.
2
1. Вилучення з ринку
найбільш активної
частини робочої сили.
2. «Відплив розуму».
3. Неефективне
вкладання коштів в
освіту і виховання
молоді (вносять гроші
одні, а ефект від
використання
отримують інші).
4. Часткове
розірвання зв’язків зі
своїми родинами.
5. Можлива
«несправедливість» у
виплатах заробітної
плати місцевим
працівникам та
мігрантам.
6. Зростання частки
людей похилого віку в
демографічній
структурі.
3
1. Долання дефіциту
робочої сили, передусім
на «непрестижних»
роботах.
2. Додаткове залучення
«інтелектуальних»
ресурсів.
3. Удосконалення
ринку праці.
4. «Зарплатний ефект»
компаній, що
залучають іноземних
працівників.
5. Інтеграція культур
та ментальності.
6. Покращення
демографічної
структури та структури
зайнятості.
4
1. Надлишок робочої
сили в країнахімпортерах.
2. Збільшення рівня
безробіття серед
місцевого населення.
3. «Соціальний
демпінг».
4. Обмеження
зростання заробітної
плати чи, навіть, її
зменшення.
5. Виникнення
етнічно-ментальних
суперечностей.
6. Зменшення
«соціального пакету»
для місцевого
населення.
Європейський континентальний ринок
Європейський Союз
ЄАВТ
ЄЕП
Бенілюкс
ЦЄІ
Балтійський
ринок
ЦЄФТА
РДБМ
ОЧЕС
СНД
ГУАМ
ЄЕП
ЄврАзЕС
ШОС
Середземноморський союз
70
4.Копенгагенські критерії 1993р.
(країна-аплікант ще до початку переговорів про вступ до ЄС
має відповідати цим критеріям):
• 1.стабільність установ, які гарантують демократію,
верховенство права,дотримання прав людини та захист
прав меншин(політичний блок);
• дійова ринкова економіка, у тому числі спроможність
відповідати на виклики конкурентних та ринкових сил у
межах союзу(економічний блок);
• спроможність виконувати зобов”язання, що випливають із
факту членства в ЄС, зокрема визнання цілей політичного,
економічного та монетарного союзу(членський блок).
Детермінанти євроінтеграційних очікувань і дій України
І
НАЛІЗАЦІЙНІ Ф
ЦІО
АК
А
ТО
Н
Р
Е
РИ
Т
Н
Членство
України в СОТ
Статус країни
з ринковою економікою
Зона вільної торгівлі
«Україна — ЄС»
Функціонування
розширеного ЄС
Іслам (Туреччина)
православне християнство
(Україна, Росія)
Нові українські
ініціативи
НОВА КОНФІГУРАЦІЯ ЄС
Американський
ринок
ФА
КТ
ОРИ
Азійський
ринок
У
В
ЛИ
ГЛОБАЛЬНОГО ВП
ЦИВІЛІЗАЦІЙНІ
ЕКОНОМІЧНІ
Україна — ЄС
Індекс Грубела-Ллойда(австрійські
економісти)
Mj
Xj

XJ  MJ 
 J  1 
 100,
  X J  M J 
0   j  100.
Де Хj та - Mj відповідно експорт та імпорт товару галузі J
j=1,…,n;
Індекс характеризує реальні господарські зв”язки
між економіками країн з урахуванням галузевих і
міжгалузевих торговельних
потоків, тобто дає
можливість оцінити рівень господарської інтеграції
між країнами.
Формула свідчить про те, що свого максимуму індекс може
досягти за умов рівності показників експорту та імпорту.
Нульового значення він набуватиме за повної відсутності одного
з показників.
Індекс Грубела-Ллойда
i
GL  1  
j
Xj Mj
Xj Mj
Де Хj – експорт у галузі j; Mj- імпорт у галузі j
Індекс внутрішньогалузевої торгівлі України
( на основі використання індексу Грубела-Ллойда)
Рік
УкраїнаНімеччина
Україна- РОСІЯ
УкраїнаПольща
Україна -
увесь світ
4 цифровий
рівень(товарні
позиції)
4 цифровий
рівень(тов
арні групи)
Без 27
групи(наф
та,газ,вугі
лля)
4 цифровий
рівень(тов
арні
позиції)
4 цифровий
рівень(тов
арні
позиції)
2 цифровий
рівень(тов
арні групи)
2004
0,087858
0,231811
0,356638
0,101603
0,281000
0,439290
2005
Н.Д.
Н.Д.
Н.Д.
0,101604
Н.Д.
0,439290
2006
0,106551
0,260526
0,358209
0,102835
0,287989
0,419837
2007
0,096653
0,271194
0,371648
0,130766
0,285660
0,425189
2008
0,114288
0,326685
0,391414
0,132726
0,285844
0,423712
2009
0,153941
0,223739
0,298654
0,158003
0,258202
0,417211
2010
0,157112
0,217215
0,246952
0,133346
0,297420
0,467048
Основні документи, що регулюють
економічну співпрацю України з ЄС
• 1.Угода про партнерство та співробітництво(УПС):19982008рр. – з пролонгацією до Угоди про асоціацію, тобто до
укладення Угоди про асоціацію щороку автоматично
продовжується чинність УПС.
• 2.”Ширша Європа – сусідство” – 2003р.
• 3. План дій “Україна – ЄС” - 2005-2007рр. ( з
пролонгацією).
• 4.Східне партнерство – 2009-2013рр.
• 5.У стадії підготовки:
• -Угода про асоціацію;
• -Угода про зону вільної торгівлі (ЗВТ) як складову Угоди
про асоціацію.
Документ Європейської комісії «Ширша Європа –
сусідство» (2003р.)
Нове бачення Європи:
• 1. Створення Спільного європейського економічного простору – Common European
Economic Space.
• 2. Розвиток торговельних зв’язків та ринків.
• 3. Реалізація спільних інтересів у соціальній, культурній та регіональній
кооперації.
• 4. Кооперація у спільній безпековій політиці.
• 5. Інтеграція транспортних, енергетичних та телекомунікаційних мереж.
• 6. Нові інструменти для сприймання інвесторами.
• 7. Підтримка інтеграції до глобальної торговельної системи.
Програма”Ширша Європа-сусідство”: Євросоюз, держави Європи – Білорусь,
Молдова, Україна, які відтепер мають доволі тенденційну назву Нові західні незалежні
держави та Російська Федерація; країни Північної Африки – Алжир, Єгипет, Марокко,
Туніс,Лівія; Близького Сходу – Йорданія, Ліван, Палестина, Сирія, Ізраїль. Трохи пізніше до
цього списку було включено ще й три країни Закавказзя – Вірменію, Грузію, Азербайджан, а
щодо майбутнього багатьох балканських країн, які не потрапили до цього списку, то
комісарам ЄС у 2003–2004 роках довелося давати окремі пояснення, мотивуючи це тим, що
вони все одно увійдуть з часом до Євросоюзу, як тільки-но будуть готові до цього,
імплементувавши всі положення «Спільного доробку», який вже зараз налічує близько
80000 сторінок. Подібними були пояснення керівництва Євросоюзу й для Туреччини, яка в
цілому прагне вступити до ЄС, перебуває в статусі асоційованого члена вже не один десяток
років, проте реально буде позбавлена можливості увійти до цього інтеграційного угруповання
упродовж наступної європейської «семирічки» (2007–2013 рр.).
Проблеми реалізації євроінтеграційної стратегії України
ПРОБЛЕМИ
Внутрішні
Зовнішні
Перманентна політична
криза
Геоекономічна
невизначеність
Стратегічна неспроможність
керівництва
Слабка мотивація з боку
розширеного ЄС
Неготовність еліти і
невизначеність суспільства
Критичне ставлення з боку
окремих країн ЄС
Ресурсна незабезпеченість
Блокування з боку Росії
Угода про зону вільної торгівлі
Переговори з Угоди про асоціацію та посилену зону вільної торгівлі між
Україною та ЄС розпочалися у лютому 2008 року. З самого початку було
наголошено на тому, що це є не стандартна (типова) угода, а всеохоплююча,
посилена ЗВТ або «ЗВТ +», що є складовою угоди про асоціацію та важливою
сходинкою наближення України до ЄС. Вона включає в себе 15 сфер зі
співробітництва в галузі торгівлі та пов”язаних з нею заходів.
Метою створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС є
формування спільного економічного простору України та ЄС у рамках
поступової економіч-ної інтеграції до єдиного європейського ринку шляхом
поетапної реалізації
чотирьох свобод – вільного руху товарів,послуг, капіталу та робочої сили.
Угода про ЗВТ є органічним продовженням попередніх угод між Україною та
ЄС, ґрунтується на досвіді реалізації спільних програм і проектів, враховує
здійснену адаптацію торговельного режиму України до вимог і стандартів СОТ та
передбачає:
- повну лібералізацію торгівлі товарами, зокрема промисловою
продукцією, у т.ч. енергоносіями, сільськогосподарськими товарами,
продуктами рибальства тощо, тобто вільний і безперешкодний доступ
на відповідні ринки;
-зменшення нетарифних обмежень в Україні у торгівлі
промисловими товарами шляхом гармонізації та/або взаємного визнання оцінки
відповідності технічним стандартам ЄС;
-зменшення нетарифних обмежень у торгівлі сільськогосподарською
продукцією у рамках співробітництва у сфері санітарних та фітосанітарних
заходів;
-значну лібералізацію ринків послуг;
-забезпечення ефективного регулювання щодо заохочення та захисту
прямих іноземних інвестицій;
-свободу заснування компаній;
-запровадження заходів, спрямованих на поступове забезпечення
вільного руху капіталу та здійснення платежів;
-забезпечення прозорості та передбачуваності регулювання
внутрішнього ринку України згідно європейськими та міжнародними
стандартами;
-наближення внутрішньої політики України, зокрема у сфері
конкуренції, корпоративного управління, захисту прав інтелектуальної власності,
державних закупівель тощо, до загальноприйнятних правил міжнародної та
європейської практики;
-забезпечення двостороннього митного співробітництва, зокрема
спрощення митних процедур та підвищення ефективності діяльності митних органів
в контексті сприяння торгівлі;
-застосування ефективного механізму врегулювання суперечок.
Запровадження режиму вільної торгівлі відбуватиметься в рамках
всеохоплюючої та поглибленої зони вільної торгівлі у форматі «ЗВТ+» з
акцентом на регуляторному співробітництві.
Рис. Поле
регіональних
інтересів України
Балтійський
ринок
ЄАВТ
ЦЄЗВТ
Україна
ЄС
СНД
ОЧЕС