Transcript Створення зона вільної торгівлі між Україною та Європейським
СТВОРЕННЯ ЗОНИ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ
Департамент співробітництва з Європейським Союзом Міністерство економічного розвитку і торгівлі України
Мета створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС
– формування спільного економічного простору України та ЄС у рамках поступової економічної інтеграції до спільного Європейського ринку шляхом поетапної реалізації чотирьох свобод – вільного руху товарів, послуг, капіталу та робочої сили.
До
головних цілей
створення ЗВТ для України належать: • поступова та взаємна лібералізація торгівлі товарами відповідно до статті XXIV Генеральної угоди про тарифи та торгівлю 1994 року (ГАТТ 1994); • лібералізація торгівлі товарами на основі узгоджених положень відповідно до митних процедур і процедур визначення походження товарів, технічних стандартів, регламентів та процедур оцінки відповідності, санітарних та фітосанітарних заходів, захисту прав інтелектуальної власності і т. п.; • взаємна лібералізація торгівлі послугами відповідно до статті V Генеральної угоди про торгівлю послугами (ГАТС); • покращення інвестиційного клімату;
До
головних цілей
створення ЗВТ для України належать (2): • лібералізація здійснення поточних платежів та руху капіталу згідно з зобов’язаннями у рамках міжнародних фінансових організацій з приділенням відповідної уваги до забезпечення стабільності національної валюти; • забезпечення прозорості та передбачуваності регулювання внутрішнього ринку України згідно з європейськими та міжнародними стандартами; • наближення внутрішньої політики України, зокрема у сфері конкуренції, корпоративного управління, захисту прав інтелектуальної власності, державних закупівель тощо, до заагальноприйнятих правил міжнародної торгівлі та європейської практики.
Основні принципи угоди про ЗВТ
• • • •
побудова Угоди про ЗВТ на принципах СОТ. поступове досягання чотирьох свобод. асиметрія, або відносна взаємність.
мораторій на введення нових торговельних обмежень.
Потенційні переваги для України від створення ЗВТ з ЄС
• Створення гармонізованого правового поля для забезпечення діяльності суб’єктів торговельних відносин шляхом наближення законодавства України до законодавства ЄС • Стимулювання розвитку конкуренції та обмеження монополізму • Покращення доступу українських товарів та послуг на ринок ЄС • Збільшення обсягів інвестицій з країн-членів ЄС в економіку України • Підвищення ефективності розміщення трудових ресурсів • Розширення номенклатури товарів та послуг на внутрішньому ринку • Гармонізація митних процедур та підвищення ефективності діяльності митних органів в контексті сприяння торгівлі • Зростання обсягів двосторонньої торгівлі і, як наслідок, збільшення надходження валютних коштів
Потенційні переваги для України від створення ЗВТ з ЄС (2)
• Покращення умов експорту української продукції у зв’язку з отриманням цінової переваги за рахунок скасування увізного мита • Переоснащення та модернізація вітчизняних підприємств • Підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції у зв’язку із впровадженням нових стандартів • Зростання обсягів продажу сільськогосподарської продукції традиційних експортоорієнтованих галузей (зерно, олія) • Покращення доступу до якісної імпортної техніки, насіння, засобів захисту рослин тощо • Зменшення нетарифних обмежень у торгівлі сільськогосподарською продукцією у рамках співробітництва у сфері санітарних та фітосанітарних заходів
Можливі ризики для України при створенні ЗВТ з ЄС
•У короткостроковій перспективі – необхідність залучення значних ресурсів, у т. ч. фінансових, для забезпечення адаптації та імплементації нових актів законодавства •Посилення конкурентного тиску на внутрішньому ринку України •У короткостроковій перспективі – втрати для окремих галузей промисловості України через низький рівень їх конкурентоспроможності •Зростання рівня структурного безробіття у короткостроковій перспективі •Витіснення національного виробника з внутрішнього ринку •Зростання негативного для України сальдо двосторонньої торгівлі через погіршення структури експорту у зв’язку із переорієнтацією вітчизняних експортерів з експорту готової продукції на експорт сировини та напівфабрикатів
Можливі ризики для України при створенні
ЗВТ з ЄС (2)
•Дефіцит вітчизняних товарів на внутрішньому ринку у зв’язку з експортною переорієнтацією виробників •Брак коштів та необхідність пошуку партнерів і інвесторів з метою модернізації виробництв •Необхідність переоснащення та зміни технологій виробництва •Обмеженість можливості надання захисту “молодим” галузям, які ще не досягли належного рівня конкурентоспроможності та потребують державної підтримки •Зниження конкурентоспроможності національної сільськогосподарської продукції на внутрішньому ринку у зв’язку з наявністю потужної системи державної підтримки сільського господарства ЄС •Зниження попиту на сільськогосподарську техніку національного виробництва
Переговорний процес щодо створення ЗВТ між Україною та ЄС
19 липня ц.р. у м. Брюсселі відбулось нараховував
18 раундів переговорів парафування
Угоди про асоціацію між Україною та ЄС в частині положень щодо створення зони вільної торгівлі. Таким чином було підведено риску у переговорному процесі, який тривав 4 роки, починаючи з лютого 2008 року, і , ряд зустрічей на вищому рівні, низку міжраундових консультацій на експортному рівні та консультацій з технічного та лінгвістичного вивірення текстів згаданої Угоди. За цей час у переговорному процесі взяли участь близько
300 фахівців
з профільних міністерств та відомств.
Чутливі питання переговорного процесу
Департамент співробітництва з Європейським Союзом Міністерство економічного розвитку і торгівлі України
Лібералізація доступу до ринків Сторін (тарифна пропозиція)
З метою підготовки Тарифної пропозиції було розповсюджено запитальник.
При підготовці консолідованої версії враховано пропозиції:
національних товаровиробників, їх об'єднань та асоціацій, а також центральних органів виконавчої влади, відповідальних за формування державної політики у відповідних галузях економіки.
• •
Основні умови формування тарифних пропозицій Сторін
відповідність умовам угод про вільну торгівлю в рамках СОТ, а саме: повна лібералізація має охоплювати не менш ніж 95% тарифних ліній або обсягу товарообігу між сторонами в залежності від того, який з цих двох показників буде досягнуто першим; стосовно решти 5% встановлюється “інший режим” на умовах, які визначає кожна Сторона окремо.
Торговельний режим, який пропонують Сторони для товарів в рамках “іншого режиму”:
•
Європейська Сторона: – безмитний доступ в рамках тарифних квот, – часткова лібералізація
•
Українська Сторона – часткова лібералізація, – використання захисних заходів та додаткових умов торгівлі (наприклад, застосування системи вхідних цін).
Основні характеристики митного тарифу ЄС:
•
наявність великої кількості специфічних та комбінованих ставок увізного мита;
•
використання системи вхідних цін;
•
максимальна ставка увізного мита (адвалерна) – 74,9%;
•
максимальний адвалерний еквівалент специфічної ставки увізного мита – 600%;
•
складна структура комбінованих ставок увізного мита.
Додаткова перевага: наявність експортних субсидій.
Основні характеристики митного тарифу України:
•
переважна більшість ставок увізного мита адвалерні;
•
максимальна ставка увізного мита (адвалерна) – 50%;
•
максимальний адвалерний еквівалент специфічної ставки увізного мита – 445%.
Основні цілі Української Сторони в переговорах стосовно лібералізації доступу до ринків
•
Захист вітчизняних товаровиробників
•
Отримання максимального доступу до ринків країн-членів ЄС (враховуючи високий тарифний захист ринку ЄС)
Основний прогрес переговорного процесу в частині тарифної лібералізації
•
зменшення кількості тарифних ліній вилучених з режиму вільної торгівлі, зокрема шляхом укладення низки секторальних ініціатив “0 на 0”;
•
відповідність пропозиції Європейської Сторони стосовно обсягів тарифних квот експортній спроможності України та інтересам вітчизняних товаровиробників;
•
досягнення домовленості щодо поступової відмови застосування експортних мит у двосторонній торгівлі з ЄС; України від
•
досягнення домовленості щодо права України застосовувати спеціальні захисні заходи або додаткові умови лібералізації торгівлі по найбільш чутливих товарах;
•
відмова ЄС від використання експортних субсидій у двосторонній торгівлі з Україною.
Найбільш чутливі питання для України:
• • • • •
Сільськогосподарські товари; Легкові автомобілі; Секонд-хенд; Експортні мита; Географічні зазначення.
Умови торгівлі сільськогосподарською продукцією (тарифні квоти ЄС)
Умови лібералізації доступу до ринку легкових автомобілів України
• Україна поступово впродовж 10 років скасовує увізні мита на легкові автомобілі (товарна позиція УКТЗЕД 8703, по 1% на рік); • Україна умов: має можливість запровадження спеціального захисного механізму, який передбачає застосування захисних мит на рівні 10% за наступних ( і) перевищує імпорт авто походженням з ЄС встановлений обмежувальний обсяг; та ( іі) частка авто походженням з ЄС на внутрішньому ринку перевищує показник, встановлений для певного року.
•
Обмежувальний обсяг імпорту фіксується на рівні 45 000 авто.
•
Частка на вн утрішньому визначається як ринку України частка імпорту авто з ЄС у загальній кількос ті зареєстрованих впродовж останніх 12 місяців нових легкових автомобілів.
•
Починаючи з д ругого року набуття Угодою чинності частка а в том обілів походженням з ЄС на внутрішньому збільшується з рин 20% ку України поступово до 25% (1% щорічно, протягом 5 років).
Умови лібералізації торгівлі секонд-хендом в Україні
1.
Для одягу та інших виробів, що використовувалися, які класифікуються за кодом згідно УКТЗЕД 6309 00 00 00 Україна скасує увізне мита у відповідності до наступних умов: до 1 січня року наступного за набуттям чинності даною Угодою Україна буде застосовувати увізне мито діюче не момент набуття Угодою чинності; з 1 січня року наступного за набуттям чинності даною Угодою ставка увізного мита буде знижуватись на 1 відсотковий пункт впродовж чотирьох років з повною лібералізацією у п'ятий рік.
2.
Одночасно із щорічним зниженням увізного мита Україна запровадить вхідні ціни, які будуть встановлюватись у євро за кілограм чистої ваги.
3.
Розмір вхідної ціни буде визначатись як 30% від середньої за попередні 2 роки митної вартості готового нового одягу згідно з визначеним переліком.
4.
Вхідні ціни публікуються щорічно та діють впродовж поточного року.
Умови скасування експортних мит
• Україна поступово впродовж 10 років скасовує дію експортних мит у двосторонній торгівлі з ЄС; • по окремих товарах, перелік яких визначає Україна (насіння соняшнику, шкірсировина, окремі види брухту кольорових та чорних металів) запроваджується спеціальний захисний механізм, який передбачає стягнення додаткового збору. Загальний термін дії захисного механізму складає 15 років; • сума експортного мита, встановленого для ЄС згідно з графіком на певний рік, та додаткового збору не повинна перевищувати: для насіння соняшнику – 100% від розміру експортного мита, встановленого для інших країн, для шкірсировини – 50% від розміру експортного мита, встановленого для інших країн, для окремих видів брухту кольорових та чорних металів – 66,7% від розміру експортного мита, встановленого для інших країн;
•для брухту кольорових та чорних металів для яких не запроваджується спеціальний захисний механізм, ставка мита при експорті до ЄС встановлюється на рівні, який не перевищує 95% від розміру експортного мита, встановленого для інших країн; •починаючи з 11-го року після набуття угодою чинності відбуватиметься поступове впродовж 5 років зниження ставки додаткового збору; • додатковий збір застосовується по відношенню до обсягу експорту до ЄС, який перевищує граничні обсяги, встановлені для кожного товару згідно з графіком; • граничні обсяги передбачають поступове впродовж 10 років збільшення на 5% від початкового обсягу (крім насіння соняшнику); • починаючи з 16-го року після набуття угодою чинності додатковий збір не справлятиметься та захисний механізм не застосовуватиметься.
Географічні зазначення
Географічні зазначення
– це позначення, що прямо чи опосередковано вказує на географічне місце походження товару, який має певні якості, репутацію або інші характеристики, в основному зумовлені характерними для даного географічного місця природними умовами чи людським фактором або їх поєднанням.
Це об'єкт інтелектуальної власності, що підлягає захисту.
Типовим прикладом є сільського сподарські продукти, особливі якості яких обумовлені мі сцем їх виробництва, зокрема місцевими географічними факторами такими як клімат, ґрунт тощо.
ПРИКЛАДИ
НЕ Є
географічними зазначеннями такі слова:
“борщ”, “бринза”, “горілка”, “йогурт”, “піцца”
тощо Географічними зазначеннями тощо
Є
такі слова: “сонячна долина”, “моршинська”, “бордо”, “тоскано”
В Україні зареєстровано
16
географічних зазначень.
В Європейському Союзі зареєстровано географічних зазначень.
більше 3 200
На сьогодні для просування своєї продукції на ринку деякі українські виробники використовують географічні зазначення ЄС, що мають гарну репутацію, довіру споживачів щодо безпечності та якості товару тощо. Із вступом в дію положень про зону вільної торгівлі використовувати такий підхід буде неможливо.
За результатами переговорів Сторони зобов'язуються забезпечити взаємний захист географічних зазначень.
ПРИКЛАД Сир “камамбер”
Неможливо
використовувати для позначення товару назву “Камамбер дьо Норманді” – є географічним зазначенням ЄС (за виключенням тих виробників, що знаходяться в Нормандії та виробляють цей вид сиру)
Можливо
використовувати для позначення товару назву “камамбер” або “камамбер по-українські” або “камамбер львівський” тощо
За Україною залишається пра во випускати вино з назвою “
кагор
” для вин влас ного виробництва за національними стандартами.
Також закріплюється можливіс ть використовувати в Україні назви, що є іменами власними та назвами географічних місць, що розташ овані як в державах членах ЄС, так і в Україні, загаль новживаними словами української мови, що є співзву вводитимуть в оману споживачів.
чними або тотожними географічним зазначенням ЄС за умови, що вони не
ПРИКЛАДИ Іспанське вино ігристе “Kawa” (кава) В Україні можливо буде використовувати слово “кава” для позначення товару, за винятком вина ігристого
Встановлюються перехідні періоди на рівні 10 та 7 років для ряду чутливих для України товарів за умови надання з боку ЄС сприяння (технічного та фінансового), спрямованого на розвиток спроможності відповідних адміністративних структур, а також підтримку представників виноробної галузі щодо просування на ринки продукції з новими назвами.
Впродовж перехідних періодів виводяться з обігу
назви
, що позначають товар маркування товару.
та співпадають з географічними зазначеннями ЄС. При цьому заборони на виробництво не має. Неможливо лише застосовувати відповідні назви для
ПРИКЛАД
Шампанське
– географічне зазначення ЄС Виробники впродовж 10 років перехідного періоду мають провести ребрендінг
(тобто відмовитись від маркування вин ігристих як шампанське).
При цьому вимагається.
зміни технологій виробництва не
Для прикладу: Артемівський завод шампанських вин (“Артемовск Вайнери ”) з 2005 року не маркує свої ігристі вина як “шампанське”. На пляшці зазначається, що ігристе вино вироблено за методом шампанізації.
ЗДОБУТКИ ДЛЯ УКРАЇНИ
• Розвиток в Україні системи захисту географічних зазначень • Залучення досвіду та ресурсів Євросоюзу Розбудова системи позначення товарів, що підкреслюватиме національну ідентичність української продукції на внутрішньому та світовому ринках, сприятиме поширенню позитивного іміджу держави як виробника особливих за своїми якостями продуктів та, як наслідок, полегшення збуту завдяки репутації