Презентація доповіді Кваши С.М.

Download Report

Transcript Презентація доповіді Кваши С.М.

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ
АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ
ННЦ “ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ”
“ПІДПИСАННЯ УГОДИ ПРО АСОЦІАЦІЮ
МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ:
ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ”
Перший заступник директора
ННЦ «Інститут аграрної економіки»
академік Кваша С.М.
Еволюція теорій міжнародної торгівлі
у взаємозв’язку з періодами розвитку МЕВ
Група
теорій
Автори
Назва теорії
Колоніальний період розвитку МЕВ (від XV ст. – до 50-х рр. XX ст.)
Меркантилізм У. Петті, Т. Мен
Теорія грошового балансу
А.Монкретьєн
Теорія позитивного сальдо торговельного балансу
Класичні
А. Сміт
Теорія абсолютних переваг (1776)
Д. Рікардо
Теорія порівняльних переваг (1817)
Дж. С. Міль
Теорія взаємного попиту (1848)
Л. Вальрас, А. Маршалл
Теорія ринкової рівноваги
Неокласичні А. Маршалл, Ф. Еджуорт
Модель загальної рівноваги на основі теорії взаємного попиту (1923)
Е. Хекшер, Б. Олін
Теорія співвідношення факторів виробництва (1933 р.)
Порівняльні переваги на основі зростаючих альтернативних витрат виробництва
Г. Хеберлер
(1936)
Теорема про вирівнювання цін на фактори виробництва або Теорема
П.Самуельсон
Хекшера-Оліна-Самуельсона (1948)
В. Леонтьєв
Парадокс Леонтьєва (1953)
Постколоніальний період розвитку МЕВ (від 50-х рр. XX ст. – до 1991 р.)
Альтернативні
І. Теорії, які розвивають принципи класичних теорій
П.Самуельсон, Р. Джонс
Теорія специфічних факторів виробництва (1971)
П.Самуельсон, Р. Джонс
Теорема Самуельсона-Джонса
ІІ. Теорії, які поглиблюють положення класичних та неокласичних теорій
П.Самуельсон, В. Столпер
Теорема Столпера-Самуельсона (1941)
Р. Джонс
Ефект підсилення Джонса (до теореми Столпера-Самуельсона)
Т.Рибчинський
Теорема Рибчинського (1955)
ІІІ. Теорії, які будуються на принципово нових методологічних засадах
С. Ліндер
Теорія “перехресного” попиту (1961)
М. Познер, Г. Хафбауер
Гіпотеза імітаційного лага або теорія міжнародного технологічного розриву (1961)
М. Кемп
Модель економії на масштабах виробництва (1964)
Г. Грубель, Б. Беласса
Теорія внутрішньогалузевої міжнародної торгівлі (1967)
П. Кругмен
Теорія міжнародної торгівлі на основі монополістичної конкуренції (1979)
Р. Вернон, Дж. Кравис, Л.
Теорія життєвого циклу продукту (1966)
Уельс
Найновіший період розвитку МЕВ ( від 1991 р. до теперішнього часу)
М. Портер
Теорія конкурентних переваг (1990)
Р. Пребіш
Теорія обмеження імпорту промислових товарів країнами, що розвиваються, за
рахунок розвитку вітчизняного виробництва (теорія імпортозаміщення)
Р. Робертсон
Теорія глобалізаційного впливу
Теорія абсолютних переваг
Автор – А.Сміт (1723-1790)
“Дослідження про природу і причини багатства народів” (1776 р.)
Суть:
1. країни мають експортувати товари, які виробляються з меншими витратами, а
імпортувати товари, що дешевші у виробництві інших країн
2.
країни, що володіють природними (кліматичні умови та природні ресурси) та
придбаними перевагами (розвиток технології, кваліфікація працівників ) у
виробництві товарів, можуть виробляти їх ефективніше. У разі вільної торгівлі країни
спеціалізуватимуться на виробництві тих товарів, у яких мають абсолютні переваги
Перевага теорії:
базується на трудовій теорії вартості та перевагах розподілу праці на
національному та міжнародному рівні.
Недолік теорії:
не пояснює, чому торгують країни, які не мають абсолютних переваг у
виробництві певвних товарів
Припущення теорії абсолютних переваг:
- праця – єдиний фактор виробництва;
- повна зайнятість;
- у міжнародній торгівлі беруть участь лише 2 країни і торгують лише 2 товарами;
- ціна одного товару виражена у кількості праці, затраченої на виробництво іншого;
- транспортні витрати між країнами рівні нулю;
- вільна зовнішня торгівля.
Теорія відносних переваг
Автор – Д.Рікардо (1772-1823)
“Початок політичної економії й оподаткування” (1817 р.)
Суть:
1. країни спеціалізуються на виробництві тих товарів, які вони можуть виробляти з
відносно нижчими витратами порівняно з іншими країнами.
2. підставою для виникнення і розвитку міжнародної торгівлі може слугувати лише
різниця у відносних витратах виробництва цих товарів, незалежно від абсолютної
величини цих витрат.
Переваги теорії:
-показує, що навіть за відсутності абсолютної переваги у виробництві товарів між
країнами міжнародна торгівля є вигідною;
- прийнятна для будь-якої кількості країн і товарів.
Недоліки теорії:
- враховує лише один фактор виробництва – працю;
- не враховує транспортні витрати;
вплив зовнішньої торгівлі на розподіл
доходів
всередині країни, коливання цін, зарплати, інфляцію, міжнародний рух капіталу;
- виходить з передумов повної зайнятості
Передумови (на яких грунтується теорія відносних переваг):
- вільна торгівля;
- постійні витрати виробництва;
- відсутність міжнародної мобільності робочої сили;
- відсутність транспортних витрат;
- відсутність технічного прогресу;
- повна зайнятість;
- існує один чинник виробництва – праця.
ХВИЛІ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ
І ХВИЛЯ
1870 рік – І Світова війна
Здешевлення перевезень.
Середній за країнами обсяг торгівлі – 9% світового ВВП (при 12,9% у країнах Західної Європи,
США, Канаді, Австралії, Новій Зеландії, Японії).
ІІ ХВИЛЯ
Початок після підписання Генеральної Угоди по торгівлі і тарифам ГАТТ і до 1995 року
Зменшення протекціонізму і тарифів.
Розвиток транспортної інфраструктури і зниження цін на транспортування.
Обсяги світової торгівлі зросли з 123,5 млрд (1950 р.) до 10,4 трлн дол. США (1994 р.)
ІІІ ХВИЛЯ
1995 р. і до нашого часу
Створення СОТ, встановлення єдиних правил торгівлі
між країнами-учасницями. Прискорення розрахунків зі створенням
всесвітньої системи платежів на основі інформаційної революції.
Прискорення розвитку торгівлі послугами.
Зростання обсягів світової торгівлі з 10,4 до 36,6 трлн дол. США
IV ХВИЛЯ (ГІПОТЕТИЧНА)
З 2014 року з прийняттям «Балійського пакету» реформ СОТ
Подальша лібералізація торгівлі з розкриттям ринків розвинутих країн для товарів
з країн, що розвиваються, насамперед для товарів АПК на основі посилення ролі
інтеграційних формувань
КОНЦЕПЦІЇ ТА ЕТАПИ РОЗВИТКУ ДЕРЖАВИ ДОБРОБУТУ
Види
концепцій
держави
добробуту
Автор концепції
та рік
заснування
Характеристика концепції
Інститути розвинутого промислового капіталізму створюють
уявлення про справедливість, мораль та встановлюють власний
порядок розподілу матеріальних благ в суспільстві. Ці порядки
1. Концепція
П. Свенсон,
формуються історично як наслідки „взаємної гри” між елітою та
моральної
Томпсон (1989 р.) низовим класом. Моральна економіка є сучасним центральним
економіки
суспільним інститутом, що формує нові відносини між індивідами
і владою через політику добробуту (порядок проведення виборів,
сімейне законодавство, система страхування).
Конфліктні фактори сучасного суспільства, на відміну від
індустріального, суттєво змінились (ядерні катастрофи, хімікати,
руйнування захисних механізмів землі). Соціальні конфлікти
2. Концепція
У. Бек, П. Балдуін
суспільства, яке розподіляє багатство, в міру технічної
суспільства
(1980-ті рр.)
модернізації перетворюється в конфлікти суспільства, що
ризиків
розподіляє ризики. Ризики, що загрожують сучасному
суспільству, не мають національних чи класових меж.
Радикальна зміна поняття „громадянство” в зв’язку з успіхами
сучасної держави добробуту – вперше в сучасній громадянській
історії населення настільки захищено соціальними правами, що
3. Концепція
добробут людини перестав залежати від позиції на ринку праці.
Т. Маршалл,
універсальної
Категорія „громадянство” охоплює: громадянські (свобода думки,
Р. Тітмус
держави
право власності, право рівності перед законом), політичні (право
(1970-ті рр.)
добробуту
голосування, право на участь в політичних партіях) і соціальні
(політика житла, соціального страхування, безкоштовної освіти)
права.
ТИПОЛОГІЧНІ РИСИ ЗМІШАНОЇ ДЕРЖАВИ
Ліберально-монетаристська
концепція
Стабілізаційно-трансфертна
концепція
Роль держави в економіці
Мінімальне втручання уряду в економічні Багатоукладна економіка при розвинутому
процеси, пріоритет приватної власності, державному секторі, активне державне
інвестицій регулювання через ціни, пільги, тарифи,
державних
обмеження
державні замовлення й закупівлі, бюджетна
соціальною сферою та інфраструктурою
підтримка науки, освіти, охорони здоров’я
Фінансово-бюджетна та монетарна політики
бюджетів, Регульовані бюджетні дефіцити, позикове
збалансованих
Пріоритет
заборгованості, фінансування інвестицій, помірна інфляція
державної
рестрикції
обмеження грошової маси
Соціальна політика
адресна Державні гарантії стандарту життя та рівня
місць,
робочих
Створення
соціальна підтримка, діяльність приватних зайнятості, державні системи пенсійного
забезпечення та соціального страхування
страхових компаній та пенсійних фондів
Зовнішньоекономічна політика
Політика вільної торгівлі (фритредерство) за Політика протекціонізму засобами митних
ліцензування
й
квотування
спорадичних тарифних й нетарифних тарифів,
експортно-імпортних операцій, використання
обмеженнях зовнішньоекономічних зв’язків
ембарго
РІЗНОВИДИ ПОЛІТИКИ ЕТАТИЗМУ
ЕТАТИЗМ
Дирижизм
(dirigisme)
Патерналізм
(paternalism)
Патронаж
(patronage)
Цілеспрямована
політика втручання
держави в соціальноекономічне життя, яка
складається з
комбінації фіскальних
та монетарних заходів,
регулювання цін,
інвестицій, соціальних
виплат, зовнішньої
торгівлі
Адресна державна
підтримка окремих
соціально-вразливих
верств населення
(інваліди,
пенсіонери,
багатодітні сім’ї,
студенти тощо)
Бюджетне
субсидіювання,
створення пільгових
умов для
функціонування
певних секторів
економічної системи
(сільського
господарства, малого
бізнесу тощо)
Моделі економічного розвитку
в межах неокласичної теорії
ЕКСПОРТООРІЄНТОВАНА
ЕНДОГЕННА
Індонезія,
Сінгапур, Бруней
останньої третини
ХХ ст.
США, Німеччина,
Франція другої
половини ХІХ ст.
Основний фактор
економічного розвитку
– експорт; основна мета
– якісна структура
експорту, лібералізація
зовнішньої торгівлі
Основний фактор
економічного розвитку
– внутрішній ринок;
основна мета –
підтримка
національного
товаровиробника,
скорочення імпорту,
імпортозаміщення
Індекс фактичних порівняльних преваг певної
країни по конкретній товарній групі (RCAij)
RCAij = (Xij – Mij)/Tkj(Tiw/Tkw)
де Х – вартість експорту, дол. США; М – вартість імпорту, дол. США;
i – продукт; j – країна; k – вся продукція; W – світ; Т = (Х+М)/2.
Індекс RCAі (Revealed Comparative Advantage), індекс
виявленої порівняльної переваги, уніфікує експорт та
імпорт і-тої галузі із загальним експортом й імпортом
усіх галузей певної країни
RCA
i
X М
  i
 X i  М
i
i

 (X
 (X
i
i
 М i)

 М i ) 
де RCAі – індекс виявленої порівняльної переваги і-тої галузі;
Хі – вартість експорту продукції і-тої галузі;
Мі – вартість імпорту продукції і-тої галузі.
Індекс відносних торговельних переваг (Relative
Trade Advantage Index, RTA)
RTAij = RXAij – RMPij
де RXAij – індекс відносної експортної конкурентоспроможності
i-того товару у j-тій країні;
RMPij – індекс відносної залежності від імпорту i-того товару у j-тій країні.
Індекс відносної експортної конкурентоспроможності
RXA
ij
 (X
ij
/

X
il
) /(
l ,l  j
де X – вартість експорту;

X
/
kj
k ,k  i
 
k ,k  i
i та k –товари;
X
kl
)
l ,l  j
j та l – країни.
Індекс відносної залежності від імпорту (Relative Import
Penetration Index, RMР) дуже подібний до RXA, але до
уваги береться імпорт (М)
RMP ij  ( M ij /
M
l ,l  j
il
) /(
M
k ,k  i
kj
/
 M
k ,k  i
kl
)
l ,l  j
Якщо значення індексу RMР більше 1, то залежність від імпорту висока
(має місце конкурентна невигода), якщо ж менше 1 – низька
(тобто існує конкурентна перевага).
Показник витрат внутрішніх ресурсів (Domestic
Resources Cost, DRC). При розрахунку DRC
порівнюються альтернативні витрати внутрішнього
виробництва з доданою вартістю
у цінах на кордоні
n

DRC
i
a ij v
j
j  k 1

k
Pi
b


b
a ij P j
j 1
де aij, від 1 до k – коефіцієнти для торгових факторів виробництва;
aij, від k+1 до n – коефіцієнти для внутрішніх ресурсів та неторгових
факторів виробництва;
vj – “тіньова” ціна внутрішніх ресурсів чи неторгових факторів
виробництва;
Pjb – ціна на кордоні для торгових факторів виробництва;
Pib –ціна на кордоні для торгової продукції.
Якщо DRC менше 1, то внутрішнє виробництво ефективне і конкурентоспроможне на світовому ринку, оскільки альтернативна вартість витрачених
внутрішніх ресурсів менша, ніж доход від чистого експорту чи збереження від
заміщення внутрішніх ресурсів імпортними.
ПОРІВНЯЛЬНА ДИНАМІКА ЗМІН КІЛЬКОСТІ ЧЛЕНІВ ВТО
ТА РЕГІОНАЛЬНИХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ФОРМУВАНЬ
Рік
Кількість
країн, що
вступили
до ВТО
Сумарна
кількість
зареєстрованих у
ВТО зон
вільної
торгівлі і
Митних
союзів
1995
1996
1997
1998
1999
111
128
132
133
135
2
1
10
11
17
2000
2001
2002
2003
2004
2005
2006
2007
2008
140
143
144
146
148
149
149
151
153
30
41
53
69
56
99
121
138
167
2009
2010
2011
153
153
157
183
200
214
250
214
200
200
183
167
150
138
121
100
99
69
53
50
56
41
30
0
2
4
10
11
17
1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011
Кількість країн, що вступили до ВТО за роками
Сумарна кількість зареєстрованих в ВТО зон вільної торгівлі та Митних союзів
Структура світової торгівлі у 2011 році
Товарооборот
млрд дол.
%
Сфера товарообороту
Статус
Світова торгівля, всього
-
36086
100
ЗВТ
ЗВТ
МС
ЗВТ
ЗВТ
МС
МС
ЗВТ
13538
2392
943
10203
13059
12245
703
111
5369
5369
1486
638
257
541
1475
263
37,5
6,6
2,6
28,3
36,2
34,0
1,9
0,3
14,9
14,9
4,1
1,9
0,7
1,5
4,1
0,8
МС
ЗВТ
МС
-
1089
123
1159
231
257
671
3,0
0,3
3,2
0,6
0,7
1,9
Азія, всього
ASEAN
SAARC
Поза РІФами
Європа, всього
EU
EFTA
Поза РІФами
Північна Америка, всього
NAFTA
Поза РІФом
Латинська Америка, всього
MERCOSUR
ANCOM
Поза РІФами
Пострадянські країни, всього
СНД (без Росії, Білорусі,
Казахстану)
ЄЕП
Поза РІФами
Африка, всього
COMESA
ECOWAS
Поза РІФами
В т.ч. внутрішній товарооборот
млрд дол.
%
5466,2
15,1 %
311
20
13
2,1
3870
3
31,6
0,4
1101
20,5
54
9
7,8
3,5
78,2
29,7
8
12
3,4
4,7
ПОСТРАДЯНСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ
ІНТЕГРАЦІЙНІ ФОРМУВАННЯ (РІФ)
Назва РІФа
Рік
створення
Кількість
держав у
РІФі
Співдружність незалежних держав
(СНД)
1991
10 + 1
Субрегіональне інтеграційне
утворення ГУАМ
1997
4
Євразійська економічна спільнота
(ЄврАзЕС)
2001
5
Центрально-Азіатська Економічна
Спільнота (ЦАЕС)
2002
5
Митний союз ЄврАзЕС (МС – 3)
2010
3
ЄЕП – 3
2012
3
Структура взаємної торгівлі МС та ЄЕП
сільськогосподарською сировиною та продовольством,
2012 р.
Продукція
Вартість, млн. дол. США
Частка, %
7026,0
100
Молочна продукція, яйця, мед
2022,4
28,8
М’ясо
1105,1
15,7
Вироби з м’яса, риби
698,5
9,9
Цукор і кондитерські вироби
364,4
5,2
Вироби з зерна, муки, крохмалю
359,4
5,1
Інші харчові продукти
324,9
4,6
Какао та продукти з нього
314,9
4,5
Алкогольні та безалкогольні напої
257,2
3,7
Жири та олії
245,3
3,5
Зернові культури
187,7
2,7
Інші
1146,2
16,3
Взаємна торгівля, всього
в т.ч.:
Поставки сільськогосподарської продукції та продовольства
до країн Митного Союзу в 2012 р., %
Динаміка експорту та імпорту продовольчих товарів
і аграрної сировини в Росії, млрд дол. США
50
42,5
Експорт продукції АПК
Імпорт продукції АПК
40
40,2
36,4
30
17,4
20
13,3
7,4
10
16,6
8,8
4,5
1,6
0
2000
2005
2010
2011
2012
Світове виробництво та торгівля основними видами
сільськогосподарської продукції
Світове
виробництво
тис. тонн
1
Всього зернових (крім рису)
у т.ч. пшениці
фуражного зерна (крім рису)
з нього кукурудзи
Насіння олійних культур
у т.ч. соя
Вино
Цукор
Всього молока
Масло
Сир
Сухе молоко
Всього м'ясо
у т.ч. яловичина і телятина
свинина
м' ясо свійської птиці
Яйця
1)Експорт
2
1 761 338
653 655
1 107 683
840 308
168 047
264 992
25 636
228 454
723 143
9 067
20 236
7 982
295 462
64 089
109 167
86 545
69 103
Світова
торгівля1),
тис. тонн
3
229 222
102 612
135 334
103 314
120 617
95 353
5 301
58 926
12 314
900
4 141
2 365
28 566
7 192
8 591
12 784
2 470
Частка
торгівлі у
виробництві,
%
4
(без урахування торгівлі всередині ЄС-27 і виключаючи продукти переробки)
Джерело: FAO, OECD, Comtrade (trade)
% у світовій торгівлі
Імпорт
Експорт
країнами
країнами
ЄС-27
ЄС-27
5
13,0
15,7
12,2
12,3
71,8
36,0
20,7
25,8
1,7
9,9
20,5
29,6
9,7
11,2
7,9
14,8
3,6
6
4,6
4,6
4,1
4,6
13,6
11,5
18,6
4,8
0,2
3,4
1,8
0,3
4,1
3,3
0,4
7,3
2,1
10,1
15,6
5,7
2,3
1,2
0,2
20,7
5,3
6,1
10,6
15,3
17,9
10,9
7,1
15,9
8,9
6,7
Порівняння окремих соціально - економічних
показників України, МС та ЄС
МС
ЄС
Україна
Населення, млн
168,6
502,1
45,2
ВВП на одну особу, тис. дол. США
10,9
33,0
6,5
Сільгоспугіддя, млн. га
433,3
186,5
41,3
Рілля, млн га
151,0
107,4
32,5
Зернові, млн тонн
92,5
292,8
56,3
Врожайність, ц/га
21,0
51,5
37,5
4,9
14,1
4,5
4,2
8,3
6,7
43,3
149,7
10,8
3146
6461
4175
Експорт аграрної продукції, млрд дол.
14,7
521,0
12,7
в т.ч. на 1 га ріллі, дол.
97,4
4851,0
390,8
Виробництво:
Олійні, млн тонн
Врожайність, ц/га
Молоко, млн тонн
Надій, кг
Географічна структура експорту продукції АПК України
2013
Інші; 2,3%
СНД; 21,4%
ЄС; 27,4%
Аф рика;
14,6%
Азія; 34,3%
2012
СНД; 20,3%
Інші; 2,3%
ЄС; 27,9%
Африка;
19,2%
Азія; 30,3%
Питома вага експорту продукції АПК України (по групах)
у окремі регіони світу, 2012 р.
Зернові
М'ясо та харчові субпродукти
Продукти переробки овочів,
плодів
Їстивні
плоди
та
горіхи,
цитрусові
Овочі та деякі коренеплоди
та клубнеплоди
Продукція
борошномельнокруп'яної промисловості
Молоко та молочні продукти,
яйця, мед
Насіння і плоди олійних
культур
Жири та олії тваринного або
рослинного походження
Продукти із зернових культур
Європа
28,4
0,03
Азія
35,5
4,1
Африка
35,5
0,8
СНД
0,7
95,0
27,2
1,5
0,0
70,7
42,0
38,3
1,3
18,2
24,9
24,9
4,8
45,3
5,8
24,1
5,3
64,5
3,6
15,5
4,1
75,9
70,3
21,1
6,4
2,1
19,8
53,5
19,1
7,1
6,2
8,3
0,1
84,7
Торгівля України продукцією АПК з країнами ЄС, тис.
2013
Продукція дол. США
Експорт
Імпорт
01-24 всього
I. Живi тварини; продукти тваринного
походження
01 живі тварини
02 м’ясо та їстівні субпродукти
03 риба i ракоподібні
04 молоко та молочні продукти, яйця птиці;
натуральний мед
05 інші продукти тваринного походження
II. Продукти рослинного походження
06 живі дерева та інші рослини
07 овочі
08 їстівні плоди та горіхи
09 кава, чай
10 зерновi культури
11 продукція борошномельно-круп’яної
промисловості
12 насіння і плоди олійних рослин
13 шелак природний
14 рослинні матеріали для виготовлення
III. 15 Жири та олії тваринного або
рослинного походження
IV. Готові харчовi продукти
16 продукти з м’яса, риби
17 цукор і кондитерські вироби з цукру
18 какао та продукти з нього
19 готові продукти із зерна
20 продукти переробки овочів
21 різні харчові продукти
22 алкогольні i безалкогольні напої та оцет
23 залишки і відходи харчової промисловості
24 тютюн і промислові замінники тютюну
4607159
3079181
55190
667682
112
1154
7227
110436
304408
111322
41895
133291
4802
3239712
354
22744
82458
2753
1722588
8225
890410
92062
62086
258683
81031
221261
8297
7817
1347036
128
53354
145587
21881
2
500509
104479
811748
2751
29465
22671
26513
161078
21075
47291
496994
3910
1416610
49212
23190
150599
124028
125465
380204
285165
198662
80085
Динаміка обсягів зовнішньої торгівлі України
продукцією АПК, млн дол. США
20000
Експорт продукції АПК
17881
Імпорт продукції АПК
12804
15000
10831
9515
10000
9936
6248
5000
17012
4307
4713
2684
3167
2005
2006
6457
4111
4936
5762
6400
7520
8184
2012
2013
Після вступу до СОТ
0
2007
2008
2009
2010
2011
Динаміка зовнішньої торгівлі продукцією АПК
між Україною та ЄС, млн дол. США
6000
Експорт продукції АПК
5079
Імпорт продукції АПК
5000
4756
3403
4000
3508
3000
3178
2076
2000
1071
2005
1986
1569
2007
2659
2124
Після вступу до СОТ
1305
2006
2309
2676
1576
1123
1000
2251
3321
2008
2009
2010
2011
2012
2013
Динаміка зовнішньої торгівлі продукцією АПК
між Україною та Азією, млн дол. США
6000
5743
Експорт продукції АПК
5954
4319
Імпорт продукції АПК
4000
3563
3272
2946
2000
1327
1384
959
1232
0
412
493
2005
2006
733
2007
968
1186
1303
1451
1538
2012
2013
Після вступу до СОТ
2008
2009
2010
2011
Динаміка зовнішньої торгівлі продукцією АПК
між Україною та країнами СНД, млн дол. США
4000
3625
3694
Експорт продукції АПК
3710
3225
Імпорт продукції АПК
2645
2000
3573
2444
1908
1649
857
632
1070
705
668
788
917
899
953
Після вступу до СОТ
0
2005
2006
2007
2008
2009
2010
2011
2012
2013
Динаміка експорту продукції рослинництва за
географічними регіонами світу, млн дол. США
Європа
Азія
Африка
СНД
2009
2011
Інші
10000
9000
8000
7000
6000
5000
4000
3000
2000
1000
0
2005
2006
2007
2008
2010
2012
2013
Динаміка експорту продукції тваринництва за
географічними регіонами світу, млн дол. США
Європа
Азі я
Африка
С НД
Інші
1100
1000
900
800
700
600
500
400
300
200
100
0
2005
2006
2007
2008
2009
2010
2011
2012
2013
Динаміка експорту продукції олійно-жирової
промисловості за географічними регіонами
світу, млн дол. США
Європа
Азія
Африка
Інші
С НД
4500
4000
3500
3000
2500
2000
1500
1000
500
0
2005
2006
2007
2008
2009
2010
2011
2012
2013
Динаміка експорту продукції харчової
промисловості за географічними регіонами
світу, млн дол. США
Європа
Азія
Африка
СНД
Інші
3600
3000
2400
1800
1200
600
0
2005
2006
2007
2008
2009
2010
2011
2012
2013
Динаміка імпорту продукції рослинництва за
географічними регіонами світу, млн дол. США
Європа
Азія
Африка
СНД
Інші
2700
2400
2100
1800
1500
1200
900
600
300
0
2005
2006
2007
2008
2009
2010
2011
2012
2013
Динаміка імпорту продукції тваринництва за
географічними регіонами світу, млн дол. США
Європа
Азія
Африка
СНД
Інші
2000
1800
1600
1400
1200
1000
800
600
400
200
0
2005
2006
2007
2008
2009
2010
2011
2012
2013
Динаміка імпорту продукції олійно-жирової
промисловості за географічними регіонами світу,
млн дол. США
Європа
Азія
Африка
СНД
2009
2011
Інші
700
600
500
400
300
200
100
0
2005
2006
2007
2008
2010
2012
2013
Динаміка імпорту продукції харчової промисловості
за географічними регіонами світу, млн дол. США
3300
Європа
Азія
Африка
СНД
2009
2011
Інші
3000
2700
2400
2100
1800
1500
1200
900
600
300
0
2005
2006
2007
2008
2010
2012
2013
Рівні інтеграційного процесу у ЄС
Угода про асоціацію між
ЄС та Україною (ПіВ ЗВТ)
Митний Союз
Спільний Ринок
УКРАЇНА
NEW EU -1
EU - 2
Економічний та Монетарний Союз
EU - 10
Повна Інтеграція
EU - 15
30. 4. 2004
2004
2007
2013
EU-15
Entering EU
1.5.2004 EU
BFTA
CEFTA
EST
Custom Union
(CR, SR)
LOT
LAT
LIT
EU-25
PL
EU-28
ČR
ČR
UKR
SR
SR
MAD
HUN
SLO
CH
RUM
RUM
BUL
BUL
Площа с.-г. угідь за країнами ЄС та США, тис. га
30000
400000
27500
350000
25000
22500
300000
20000
17500
15000
250000
200000
12500
10000
7500
150000
100000
5000
50000
2500
0
US
BE BG CZ DK DE EE IE EL ES FR IT CY LV LT LU HU MT NL AT PL PT RO SI SK FI SE UK
EU
-2
7
0
Площа сільськогосподарських угідь на
одне фермерське господарство у ЄС і США, га
200
200
175
175
150
150
125
125
100
100
75
75
50
50
25
25
0
0
BE BG CZ DK DE EE IE EL ES FR IT CY LV LT LU HU MT NL AT PL PT RO SI SK FI SE UK
EU-27
US
Кількість фермерських господарств у ЄС, тис. од.
15000
4500
4000
12000
3500
3000
9000
2500
2000
6000
1500
1000
3000
500
0
0
BE BG CZ DK DE EE IE EL ES FR IT CY LV LT LU HU MT NL AT PL PT RO SI SK FI SE UK US
Source: European Commission, Agriculture and Rural Development DG, FADN
EU-27
US
Динаміка чисельності постійних і найманих
працівників у сільському господарстві ЄС
Тис. осіб
16000
14000
12000
10000
8000
6000
4000
2000
0
2000
2001
2002
2003
Постійні працівники
2004
2005
2006
2007
2008
2009
2010
Залучені працівники
Source: European Commission, Agriculture and Rural Development DG, FADN
2011
2012e
Загальний обсяг виробництва продукції
рослинництва на ферму за країнами ЄС, тис євро
550
500
450
400
350
300
250
200
150
100
50
2009
2010
SE
U
EU K
-2
7
FI
SI
SK
RO
PT
LU
H
U
M
T
N
L
A
T
PL
LV
LT
IT
CY
ES
FR
IE
EL
CZ
D
K
D
E
EE
BE
BG
0
Середній обсяг виробництва продукції садівництва
на ферму за країнами ЄС, тис. євро
1000
900
800
700
600
500
400
300
200
100
0
I
I
7
E
L S
BE BG CZ DK DE E IE E E FR IT CY LV LT LU HU MT NL AT PL PT RO S SK F SE UK U- 2
E
2009
2010
Середній обсяг виробництва молока на ферму
за країнами ЄС, тис. євро
900
800
700
600
500
400
300
200
100
0
2009
2010
Середній обсяг виробництва мяса птиці і свинини
на ферму за країнами, тис. євро
900
800
700
600
500
400
300
200
100
2009
2010
FI
SE
U
EU K
-2
7
SI
SK
PL
PT
RO
LU
HU
M
T
NL
AT
LT
LV
IT
CY
ES
FR
IE
EL
DE
EE
CZ
DK
BG
BE
0
Середній розмір та землекористування
за категоріями ферм у ЄС
Загальна площа, млн га
Середній
розмір, га
2007
Розмір ферми (га)
2007
ЄС -27
0-5
5-10
10-20
20-50
>50
Всього/середнє
Чехія 0-5
5-10
10-20
20-50
>50
Всього/середнє
Польша 0-5
5-10
10-20
20-50
>50
Всього/середнє
2009
2003
2005
млн. га
1,5
1,4 15 043 14 856 14 407
7
7 10 675 11 056 10 907
14
14 14 235 14 401 13 887
31,6 31,7 26 307 26 035 25 386
154,6 158,3 106 535 105 649 107 898
12,7 14,3 172 795 171 997 172 485
1,5
1,6
37
33
30
7
7
34
33
31
14 14,1
60
61
56
31,6 31,6
120
138
141
496,2 475,8
3 382
3 293
3 260
89,3 152,4
3 633
3 558
3 518
1,7
2,4
2 309
2 592
2 724
7,1
7,1
2 657
2 635
2 764
13,8 13,8
3 389
3 268
3 292
28,9 29,2
2 562
2 789
2 931
159,3
161
3 510
3 472
3 766
6,5
9,6 14 427 14 756 15 477
2010
% до
зага- млн. га
льної
8,4 11 834
6,3
9 160
8,1 12 663
14,7 24 518
62,6 113 430
100,0 171 605
0,9
6
0,9
29
1,6
56
4,0
138
92,7
3 255
100,0
3 484
17,6
2 004
17,9
2 387
21,3
3 011
18,9
2 779
24,3
4 266
100,0 14 447
2010/
2007
% до
загальної
6,9 -6,3
5,3 -5,7
7,4 -3,0
14,3 -1,2
66,1
1,7
100,0 -0,2
0,2 -41,5
0,8 -2,2
1,6
0
4,0 -0,7
93,4 -0,1
100,0 -0,3
13,9 -9,7
16,5 -4,8
20,8 -2,9
19,2 -1,8
29,5
4,2
100,0 -2,3
Динаміка видатків бюджету ЄС на САП, МЛН. євро
Стаття
ПЕРЕЛІК ВИДАТКІВ
Асигнування 201 2 Асигнування 201 1
Зобов’язання
05 01
05 02
АДМІНІСТРАТИВНІ
ВИТРАТИ
ВИТРАТИ НА ІНТЕРВЕНЦІЮ
НА АГРАРНОМУ РИНКУ
Платежі
Зобов’язання
Платежі
Виконання 2010
Зобов’язання
Платежі
134,8
134,8
133, 5
133,5
133, 0
133, 0
3 233, 3
3 232, 9
2 968, 4
2 966, 2
4 315 ,5
4 313, 8
05 03
ПРЯМІ ПЛАТЕЖІ
40 510, 7
40 510, 7
39 771, 1
39 771, 1
39 675, 7
39 675, 7
05 04
РОЗВИТОК СІЛЬСЬКИХ
ТЕРИТОРІЙ
14 613, 1
12 088, 9
14 432, 1
12 125, 1
14 585, 4
11 483, 4
234, 5
54, 6
215, 0
71, 3
169, 8
14, 4
6,4
5,8
6, 3
6, 1
5, 2
5, 2
ДОХОДИ (ВИТРАТИ) НА
АУДИТ
05 08 СТРАТЕГІЯ І КООРДИ-НАЦІЯ
РОЗВИТКУ САР
- 192, 7
-192, 7
- 262, 5
- 262, 5
-42, 6
-42,6
47,3
45,1
27, 2
24,7
38,4
31,5
РАЗОМ по 05
Резерв 40 01
58 586,9
0,5
58 587,4
55 879,7
0,5
55 880,2
57 291,1
0,1
57 291,2
54 835, 5
0.1
54 835,6
58 880, 4
55 614,5
58 880, 4
55 614,5
05 05
05 06
ПЕРЕД-ВСТУПНА ПІДТРИМКА КРАЇН-ПРЕТЕНДЕНТІВ
МІЖНАРОДНІ ЗАХОДИ У
РЕАЛІЗАЦІЇ САР
05 07
УСЬОГО ДЛЯ САР
Source: Eurostat, FSS
Динаміка і структура субсидій в 15 “старих” країнах ЄС, євро/га
№
2008 р.
Країни
2013 р.
Пряма
підтрмка
Розвиток
територі
й
Всього
Пряма
підтримка
Розвиток
територій
Всього
1
Австрія
222
186
409
236
167
403
2
Бельгія
408
47
454
447
57
504
3
Данія
365
48
414
394
40
434
4
Фінляндія
237
139
376
249
126
375
5
Франція
249
35
329
310
47
357
6
Німеччина
325
70
395
346
82
428
7
Греція
590
114
704
544
165
709
8
Ірландія
308
86
349
324
85
409
9
Італія
299
127
426
343
113
456
10
Люксембург
264
104
369
283
101
384
11
Нідерланди
415
38
452
469
54
529
12
Португалія
164
169
333
174
176
350
13
Іспанія
198
62
260
206
52
258
14
Швеція
230
89
319
247
86
333
15
Великобританія
212
46
258
247
46
294
Динаміка і структура субсидій в 12 “нових” країнах ЄС,
євро/га
№
п/п
2008 р.
Країни
2013 р.
Пряма
підтримка
Розвиток
територі
й
Всього
Пряма
підтримка
Розвиток
територій
Всього
1
Болгарія
55
191
245
190
130
320
2
Кіпр
133
170
303
366
144
511
3
Греція
108
112
220
258
121
379
4
Естонія
45
105
150
112
125
237
5
Угорщина
128
127
255
312
138
450
6
Латвія
35
169
204
83
85
168
7
Литва
60
94
154
143
96
239
8
Мальта
155
2320
2475
494
1032
1526
9
Польща
81
125
205
197
120
316
10
Румунія
31
83
114
92
99
191
11
Словаччина
81
72
153
200
165
366
12
Словенія
115
586
701
295
231
526
Баланс торгівлі продукцією АПК ЄС-27, млрд євро
Сировина
Інші
20
Проміжні товари
Конфіде нційна торгівля
15
Кінце ві
Баланс
Експорт
10
5
0
-5
-10
Імпорт
-15
1999
2000
2001
2002
2003
2004
2005
2006
2007
2008
2009
2010
2011
1999
2000
2001
2002
2003
2004
2005
2006
2007
2008
2009
2010
2011
Сировина
-7,64
-7,97
-10,00
-10,62
-9,50
-8,91
-7,42
-6,91
-10,20
-9,86
-7,75
-7,44
-9,89
Проміжні товари
-1,49
-1,44
-2,82
-2,81
-3,00
-3,89
-3,17
-3,35
-5,93
-9,70
-6,87
-5,52
-7,29
Кінцеві
2,53
4,32
5,41
7,29
5,92
5,01
3,77
5,70
6,12
7,03
7,01
13,13
18,09
Інші
1,31
1,37
1,85
1,80
2,79
3,53
3,98
4,24
4,37
3,98
3,95
4,44
4,80
Конфіденційна торгівля
0,31
0,34
0,49
0,63
0,79
0,83
1,70
3,23
1,28
1,38
1,13
1,45
1,27
Баланс-крива
-4,97
-3,38
-5,08
-3,71
-2,99
-3,43
-1,14
2,92
-4,39
-7,15
2,52
6,06
6,96
СТРУКТУРА УГОДИ ПРО АСОЦІАЦІЮ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС
Преамбула
Розділ І
Загальні принципи
Розділ ІІ
Політичний діалог та
реформи, політична асоціація
Розділ ІІІ
Юстиція, свобода
та безпека
Розділ ІV
Торгівля і питання, пов’язані з
торгівлею
Розділ V
Економічне та галузеве
співробітництво
Розділ VІ
Фінансове співробітництво та
положення щодо боротьби з
шахрайством
Розділ VІІ
Інституційні, загальні та
прикінцеві положення
Додатки і протоколи
РОЗДІЛ IV: Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею
Глава 1
Національний режим та доступ
товарів на ринки
Глава 2
Засоби захисту торгівлі
Глава 3
Технічні бар’єри у торгівлі
Глава 4
Санітарні та
фітосанітарні заходи
Глава 5
Митні питання та
сприяння торгівлі
Глава 6
Заснування підприємницької
діяльності, торгівля послугами
та електронна торгівля
Глава 7
Поточні платежі та рух капіталу
Глава 8
Державні закупівлі
Глава 9
Інтелектуальна власність
Глава 10
Конкуренція
Глава 11
Питання, пов’язані
з торгівлею енергоносіями
Глава 12
Прозорість
Глава 13
Торгівля та сталий розвиток
Глава 14
Вирішення спорів
Глава 15
Механізм посередництва
Тарифний захист ринку сільськогосподарської продукції
в Україні та ЄС, 2010 р.
Україна
ЄС
Середній
зв'язаний
тариф, %
Середній
тариф, %
РНС
Максимальний
тариф РНС, %
Середній
зв'язаний
тариф
Середній
тариф
РНС, %
Максимальний
тариф РНС, %
Живі тварини,
м'ясо і
м'ясопродукти
Молоко і
молочні
продукти
13,0
11,0
20
24,1
23,2
162
10,0
10,0
10
52,3
49,4
163
Овочі, фрукти і
живі рослини
13,1
9,8
20
10,3
11,3
161
Зерно і
продукти його
переробки
12,7
12,7
20
21,3
17,5
111
Цукор і
кондитерські
вироби
17,5
17,5
50
26,4
27,5
118
Продукти
сільського
господарства
11
9,7
13,5
13,5
Товарна група
Джерело: побудовано за даними [World Tariff Profiles 2009. Printed by WTO Secreteriat. [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: http://www.wto.org/english/res_e/booksp_e/tariff_profiles09_e.pdf, 2010.].
Квоти на тваринницьку продукцію, які можуть бути
надані Україні в рамках ЗВТ з ЄС
Назва товарної лінії на яку
пропонується квота з боку ЄС
Яловичина
Баранина
Попередній компроміс
12 000 т
1500 з подальшим збільшенням протягом наступних 5
років до рівня 2250 т
Свинина
20 000 тонн/рік
М’ясо птиці
16 000 тонн/рік
Молоко, вершки та йогурти
8000 з подальшим збільшенням протягом наступних 5
років до рівня 10000 т
Сухе знежирене молоко
1500 з подальшим збільшенням протягом наступних 5
років до рівня 5000 т
Вершкове масло та молочні пасти
1500 з подальшим збільшенням протягом наступних 5
років до рівня 3000 т
Яйця та альбуміни
1500 з подальшим збільшенням протягом наступних 5
років до рівня 2000 т
3000 т яйця в шкарлупі
Мед
5000 з подальшим збільшенням протягом наступних 5
років до рівня 6000 т
Джерело: Угода про асоціацію між Європейським Союзом та його державами- членами, з однієї сторони, та Україною, з
іншої сторони [Електронний ресурс]. – Доступний з : http://comeuroint.rada.gov.ua/komevroint/doccatalog/document?id=56219
Квоти на окремі види продукції рослинництва, які
можуть бути надані Україні в рамках ЗВТ з ЄС
Назва товарної лінії на яку пропонується
квота з боку ЄС
Цукор
Цукрові сиропи
М’яка пшениця, борошно та гранули
Овес
Крупи ячменя та борошна, оброблених
зернових злаків
Висівки, обрубки та залишки
Попередній компроміс
20 070 т (на взаємній основі)
2000 т
950000 з подальшим збільшенням протягом наступних
5 років до рівня 1 000 000 т (1)
4000 т
6300 з подальшим збільшенням протягом наступних
5 років до рівня 7500 т
16 000 з подальшим збільшенням протягом наступних
5 років до рівня 20.000 т
Насіння соняшнику
100 000 тон без подальшого перегляду щодо збільшення
Часник
500 т
Гриби
500 т + 500 т свіжі
Яблучний сік, виноградний сік
10 000 т з подальшим збільшенням протягом наступних
5 років до рівня 20 000 т
Томати, оброблені
10 000 тонн на рік
Виноградний сік
10 000 тонн на рік чистої ваги
Джерело: Угода про асоціацію між Європейським Союзом та його державами- членами, з однієї сторони, та Україною, з
іншої сторони [Електронний ресурс]. – Доступний з : http://comeuroint.rada.gov.ua/komevroint/doccatalog/document?id=56219
Динаміка скасування ставок експортного мита на окремі
види продукції, % від митної вартості за роками
Зниження тарифного захисту на с/г та суміжні товари
Джерело: За даними Інституту економічних досліджень та політичних консультацій
Вплив ЗВТ на український експорт аграрної
та суміжної продукції
Джерело: За даними Інституту економічних досліджень та політичних консультацій
Вплив ЗВТ на український імпорт аграрної
та суміжної продукції
Джерело: За даними Інституту економічних досліджень та політичних консультацій
Вигоди від експорту в ЄС квотованої
агропродовольчої продукції з України
Показники
2014 р.
2019 р.
ВАРТІСТЬ ЕКСПОРТУ
КВОТОВАНИХ ТОВАРІВ ДО ЄС
2247,8 млн дол
2328,1 млн дол
ЕКОНОМІЯ ВНАСЛІДОК
СКАСУВАННЯ ІМПОРТНОГО
МИТА ЄС У МЕЖАХ КВОТИ
367,6 млн євро
379,8 млн євро
Ємність, обсяг та динаміка імпорту аграрної продукції в Україну
Ємність внутрішнього продовольчого
ринку України 352 млрд. грн
ІМПОРТ з МС
6,4 млрд грн
ІМПОРТ з ЄС
24,0 млрд грн
Товарна структура імпорту агропродовольчої продукції в Україну з країн ЄС-27
Продукція
М’ясо і харчові субпродукти
Різні харчові продукти
Їстівні плоди та горіхи
Залишки і відходи
харчової промисловості
Алкогольні та безалкогольні
напої та оцет
Какао та продукти з нього
Насіння і плоди олійних
рослин
Зернові культури
Жири та олії
Продукти переробки овочів,
плодів
Тютюн
Риба і ракоподібні
Живі тварини
Готові продукти із зерна
Інше
Усього
2008 р.
$ млн
%
465
19
344
14
133
5
2009 р.
$ млн
261
253
179
%
14
14
10
2010 р.
$ млн
%
239
11
262
12
199
9
2011 р.
$ млн
%
199
8
325
13
167
7
2012 р.
$ млн
%
397
13
319
11
307
10
167
7
156
9
160
8
161
7
180
6
134
5
73
4
123
6
217
9
260
9
162
6
132
7
139
7
159
6
127
4
148
6
66
4
82
4
140
6
150
69
121
3
5
28
101
2
6
76
101
4
5
155
120
6
5
188
125
116
5
81
4
107
5
123
5
121
88
88
83
65
329
3
4
3
3
13
75
65
74
48
240
4
4
4
3
13
106
95
67
67
299
5
4
3
3
14
90
66
76
93
359
4
3
3
4
15
86
88
96
97
427
4
3
3
3
3
14
2512
100
1832
100
2122
100
2449
100
2968
100
5
6
4
Наслідки для бюджету України від зниження
імпортного мита на агропродовольчі товари
Сценарій 1. Обсяги імпорту
Україною протягом наступних 10-ти років
залишаються на рівні 2012 року. При зниженій середній ставці мита – 5,2% та обсязі
імпорту аграрної продукції з Європи на рівні 2012 р. митні надходження становитимуть
105,9 млн. дол. і в цілому вони зменшаться на 37 млн. дол. У 2023 році при тих же
обсягам імпорту і рівні мита 0,9 % митні надходження становитимуть 48,9 млн. дол., або
на 94 млн. дол. менше 2012 року.
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій
Сценарій 2. Обсяги імпорту Україною аграрної продукції
з Європи
відбуватимуться відповідно до тенденцій за 2005-2012 роки, тобто зростатимуть
щорічно на 14%. Розрахунки показують, що у 2014 р. митні надходження при миті 5,2%
і обсягах імпорту 1,7 млрд. дол. становитимуть 126,4 млн. дол., або менше 2012 р. на 16,5
млн. дол. У 2023 році митні надходження при миті 0,9% і обсягів імпорту 5,6 млрд. дол.
становитимуть 87,3 млн. дол., або менше 2012 року на 50,6 млн дол.
Сценарій 3. Обсяги імпорту зростатимуть з прискореним темпом щорічно на 20 %.
У 2014 р. митні надходження при миті 5,2% і обсягах імпорту 1,9 млрд. дол.
становитимуть 136,1 млн. дол., або менше 2012 р. на 6,8 млн. дол. У 2023 році митні
надходження при миті 0,9% і обсягах імпорту 9,8 млрд. дол. становитимуть 125,5 млн.
дол., або менше 2012 року на 17,4 млн. дол.
Наслідки підписання Угоди щодо асоціації та
створення ПВЗВТ з ЄС для бюджету за розрахунками
ННЦ “ІАЕ”
Природно, що крім надходжень до бюджету від зростання обсягів експорту
важливе джерело його поповнення становитиме імпорт агропродовольчої
продукції з ЄС, який через 10 років може сягнути близько 9 млрд дол. США.
Як наслідок :
а)надходження до державного бюджету за рахунок ПДВ орієнтовно на 1,5 – 1,8 млрд дол. США
б) від сплати імпортного мита (яке через 10 років знизиться до 1,3%)
70 млн дол. США.
Усього до 1,6 – 1,9 млрд дол. США.
1.
2. Очевидно, що додаткові надходження до бюджету відбуватимуться також від
збільшення обсягів операцій у гуртовій і роздрібної торгівлі внаслідок реалізації
імпортних агропродовольчих товарів. Економічні ефекти:
а) від зростання доходів бюджету від суб’єктів підприємництва через сплату
податку на прибуток, податку на додану вартість, вартості торгових патентів,
місцевих зборів та інших надходжень від торгівлі та транспортних послуг.
Наслідки ПВЗВТ з ЄС для українських виробників
ПОЗИТИВИ:
1. Уніфікація фіто-санітарних стандартів призведе до посилення позицій на світовому
ринку;
2. Інвестування у виробництво та переробну промисловість може допомогти подвоїти
обсяги виробництва і створити додаткові робочі місця;
3. Збільшення обсягів виробництва органічної продукції;
4. Підвищення якості і безпечності продукції;
5. Зростання експорту кондитерської, м’ясо-молочної, олійно-жирової, плодоовочевої та
пивовареної продукції;
6. Посилення процесів кооперації господарств населення;
7. Встановлення ЄС нульових ввізних мит на товари, що охоплені тарифними квотами
(близько 85 тарифних ліній);
НЕГАТИВИ:
1. Відтік кадрів внаслідок додаткової угоди щодо вільного переміщення робочої сили;
2. Часткова невідповідність структури українського експорту попиту ЄС на продукцію;
3. Мала частка підприємств сертифікованих згідно міжнародних стандартів;
4. Низька якість частини продовольчих товарів не дозволить їх експорт в ЄС;
5. Нерозвиненість інфраструктури ринку гальмуватиме експорт в ЄС;
6. Низька капіталізація сільськогосподарських підприємств запобігатиме інвестиціям;
7. Втрата частини внутрішнього ринку при посиленні імпорту продовольчої продукції;
8. Проблема зміни назв внаслідок реалізації зобов’язань щодо дотримання
географічних зазначень
Наслідки ПВЗВТ з ЄС для українських споживачів
ПОЗИТИВИ:
1. Незначне зниження цін на імпортну продовольчу продукцію у
початковому періоді її ввезення ;
2. Можливість купити продовольчі товари більш високої якості;
3. Збільшення асортименту продовольчої продукції.
НЕГАТИВИ:
1. Можлива тенденція до зростання внутрішніх цін на соняшникову олію
внаслідок підвищення цін на сировину;
2. Для частини споживачів знайомство з новою продукцією буде викликати труднощі з точки зору пізнання якісного змісту і еквівалентності в ціні.
ВИСНОВКИ ДО ПУНКТУ 3:
1. Відповідно до теорії добробуту економічні наслідки від ЗВТ слід розглядати
для груп інтересів: держави, споживачів і виробників;
2. Економічні вигоди держави будуть формуватися у спорощеному варіанті
через доходи до бюджету, а у більш глибокому і синергетичному ефекті від обсягів роздрібної торгівлі на внутрішньому ринку та відповідних
податкових надходжень;
3. Частина українських виробників, що отримають тарифні квоти зможуть
стати постійними постачальними на європейський ринок своєї продукції
за конкурентними цінами, інша частина змушена буде “підтягнутися” до
вимог гармонізації через підвищення якості і безпечності продукції ;
4. Очевидний виграш очікується для споживача у зв’язку з розширенням
асортименту харчових продуктів, підвищенням їх якості та привабливості
ВИСНОВКИ ДО ПУНКТУ 2:
1. Внаслідок створення ПВЗВТ буде скасовано більшість тарифів, проте
характер зниження буде різним в ЄС та Україні. ЄС в межах квоти скасує
більшість ввізних мит одразу після набуття чинності ПВЗВТ, однак широко
застосовуватиме тарифні квоти. Україна скорочуватиме тарифи більш
поступово і збереже ненульові ставки ввізних мит на окремі товари, але
застосовуватиме тарифні квоти лише до кількох товарних груп.
2. Скорочення ввізних мит ЄС, незважаючи на застосування тарифних квот,
призведе до зростання експорту агропродовольчої продукції України на
близько 20 %. Найбільше зросте експорт тютюнових виробів, зернових
культур, м’яса та різних харчових продуктів. Скасування експортних мит
Україною
стимулюватиме
експорт
насіння
олійних
культур.
3. Зниження українських імпортних мит призведе до зростання імпорту
приблизно на 7 %, переважно через збільшення поставок напоїв, олій та
жирів рослинного і тваринного походження, м’яса та субпродуктів і цукру.
Також можливий розвиток торгівлі тими товарами, якими ЄС та Україна не
торгували раніше.
ВИСНОВКИ ДО ПУНКТУ 1:
1. У виробництві продукції, незважаючи на малі за розмірами ферми,
європейські виробники досягли надзвичайно високих показників у
продуктивності землі і тварин. Крім того, уже тривалий час спостерігається
тенденція до зростання масштабів виробництва. Ця динаміка присутня у
фермерів, які займаються тваринництвом і рослинництвом. Понад 2/3 всіх
аграрних видатків припадає на пряму підтримку європейських фермерів.
2. У соціальній сфері заслуговує на перейняття досвіду політика розвитку
сільських територій, фінансування яких відбувається за окремим фондом та
регіональними програмами. При вступі до ЄС нових країн у структурі
підтримки фермерів значну частину займають саме заходи сільського
облаштування.
3. Починаючи з 2010 року зростаючі обсяги виробництва валової і товарної
продукції всередині ЄС сприяли зміні торговельного балансу – уже протягом
кількох останніх років обсяги експорту перевищують імпорт продовольства.
Динаміка експорту продукції АПК країн-членів ЄС, млн євро
Код
групи
01
02
04
05
06
07
08
09
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
01-24
інші
01-99
Продукція
Живі тварини
М’ясо та їстівні субпродукти
Молоко та молочні продукти; яйця, мед
Інші продукти тваринного походження
Живі дерева та інші рослини
Овочі, коренеплоди і бульбоплоди
Їстівні плоди та горіхи
Кава, чай, мате, або парагвайський чай, і прянощі
Зернові культури
Продукція борошномельно-круп’яної промисловості
Насіння і плоди олійних рослин
Шелак; камеді, смоли та інші рослинні соки і екстракти
Інші продукти рослинного походження
Жири та олії тваринного або рослинного походження
Готові харчові продукти з м’яса, риби, молюсків
Цукор і кондитерські вироби з цукру
Какао та продукти з нього
Готові продукти із зерна, борошна, крохмалю або молока
Продукти переробки овочів, плодів, горіхів
Різні харчові продукти
Алкогольні і безалкогольні напої та оцет
Залишки і відходи харчової промисловості; корми
Тютюн і промислові замінники тютюну
Агропромислова продукція - групи 01-24
Інша агропродукція, не зазначна у групах 01-24
Агропродукція, всього
Уся продукція
Sources; European Commission ( Eurostat and Agriculture and Rural Development DG)
2009
2010
1195
4422
5467
577
1558
1900
2316
1087
3871
1801
1575
598
34
2643
657
1543
2714
4946
2909
4779
15288
2327
3815
68023
6564
74586
1098066
1396
5826
7485
624
1734
2417
2856
1301
5096
1907
1839
716
11
3066
690
2044
3642
5655
3344
5489
18447
2718
4093
82398
8399
90797
1349612
2011 до
2011 2009, %
1911
7817
8488
738
1822
2675
3206
1625
5994
2144
2231
782
13
3815
829
1948
3914
6636
3705
6226
21692
3058
4772
96039
9208
105247
1531609
159,9
176,8
155,3
127,9
116,9
140,8
138,4
149,5
154,8
119,0
141,7
130,8
38,2
144,3
126,2
126,2
144,2
134,2
127,4
130,3
141,9
131,4
125,1
141,2
140,3
141,1
139,5
Динаміка імпорту продукції країнами-членами ЄС, млн. євро
Код
групи
01
02
04
05
06
07
08
09
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
01-24
інші
Продукція
Живі тварини
М’ясо та їстівні субпродукти
Молоко та молочні продукти; яйця, мед
Інші продукти тваринного походження
Живі дерева та інші рослини
Овочі, коренеплоди і бульбоплоди
Їстівні плоди та горіхи
Кава, чай, мате, або парагвайський чай, і прянощі
Зернові культури
Продукція борошномельно-круп’яної промисловості
Насіння і плоди олійних рослин
Шелак; камеді, смоли та інші рослинні соки і екстракти
Інші продукти рослинного походження
Жири та олії тваринного або рослинного походження
Готові харчові продукти з м’яса, риби, молюсків
Цукор і кондитерські вироби з цукру
Какао та продукти з нього
Готові продукти із зерна, борошна, крохмалю або молока
Продукти переробки овочів, плодів, горіхів або інших частин
Різні харчові продукти
Алкогольні і безалкогольні напої та оцет
Залишки і відходи харчової промисловості; готові корми
Тютюн і промислові замінники тютюну
Агропромислова продукція - групи 01-24
Інша агропродукція, не зазначна у групах 01-24
Агропродукція, всього
01-99 Уся продукція
Sources; European Commission ( Eurostat and Agriculture and Rural Development DG)
2009
2010
2011
287
3387
885
959
1457
3253
12017
6361
2777
94
6959
545
122
5531
1465
1850
4668
972
3866
2072
4789
7568
2182
74064
3041
77105
271
3493
958
975
1512
3609
12881
7944
2631
110
7399
696
161
6798
1512
1857
5326
1055
4155
2144
4773
8058
2386
80703
4028
84730
195
3918
988
1162
1560
3717
13395
10907
4338
158
8593
746
184
8612
1614
3028
5808
1152
4692
2346
4860
8591
2515
93078
5217
98295
2011 до
2009, %
67,9
115,7
111,6
121,2
107,1
114,3
111,5
171,5
156,2
168,1
123,5
136,9
150,8
155,7
110,2
163,7
124,4
118,5
121,4
113,2
101,5
113,5
115,3
125,7
171,6
127,5
1207814 1509121 1685641
139,6
Дякую за увагу!