Transcript Перехід молоді від навчання до стабільної роботи в Україні

Перехід молоді від навчання до
стабільної роботи в Україні
Інститут демографії та соціальних досліджень
ім. М.В. Птухи Національної академії наук України
Український центр соціальних реформ
Центр соціального моніторингу
Інформаційне забезпечення дослідження
 Основне джерело інформації – Обстеження економічної активності населення (ЕАН),
яке систематично на єдиних методологічних, методичних та організаційних засадах
проводиться Державною службою статистики України (LFS)
 Допоміжне джерело інформації – Обстеження «Перехід від навчання до роботи (SWTS),
проведене Українським центром соціальних реформ, Центром соціального моніторингу,
Інститутом демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи Національної
академії наук України; опитано 3526 молодих осіб 15-29 років
 Фінансову та технічну підтримку надано проектом «Work4Youth» (W4Y) Міжнародної
організації праці. Проект W4Y спрямований на розширення шляхів отримання
інформації щодо ринку праці, зокрема його молодіжного сегменту, та на роботу із
зацікавленими представниками політичного діалогу щодо інтерпретації даних
(включаючи перехід від навчання до роботи) задля розробки моніторингу молодіжної
політики зайнятості
 Обстеження «Перехід від навчання до роботи» проводиться у 28 цільових країнах,
зокрема в РФ, Албанії, Македонії, Косово, Єгипті, Китаї, Монголії тощо. Проект
триватиме до 2016 року
Склад молоді за статусом на ринку праці, тис.осіб
(LFS)
2995
1791
2429
711
1294
444
економічно неактивні
505
безробітні
зайняті
298
1225
271
2216
344
2839
2753
2082
1747
73
жінки
3316
чоловіки
210
1519
249
15-19 років 20-24 роки 25-29 років
містяни
селяни
Безробіття – головна ознака соціальної
вразливості молоді
Не навчаються і не працюють…
за статтю, віком та місцем проживання, тис. осіб (LFS)
не працюють
271.1
505.4
не навчаються
298.0
344.0
209.9
444.2
950.3
816.8
678.2
507.7
321.6
455.1
73.2
86.0
жінки
чоловіки
15-19 років
20-24 роки
25-29 років
містяни
селяни
Не навчаються і не працюють…
за рівнем освіти та статтю,% (LFS)
38.8
жінки
31.1
чоловіки
23.9
22.8
18.3
13.7
10.4
9.1
загальна середня
професійно-технічна
вища
післядипломна
Безробіття молоді, за статтю, віковими групами та
місцем проживання, % (SWTS)
40,1
21,1
16,2
20,5
17,2
15,3
Сільська
місцевість
Міські
поселення
25-29
20-24
15-19
Чоловіки
Жінки
10,7
Чоловіки
Жінки
Післядипломна
освіта
16,2
Вища освіта
22,7
Професійнотехнічна (на
базі 11ти
класів)
10,7
Повна
загальна
середня
5,3 5,2
Професійнотехнічна (на
базі 9ти
класів)
Початкова та
загальна
середня
Безробіття молоді, за статтю та рівнем освіти, % (SWTS)
51,2
32,8
25,3
15,0
7,2
0,8 1,0
Головні чинники занепокоєння молодіжним безробіттям
 Найбільш численною групою у складі безробітних є молодь у
віці 20-24 років, яка не змогла працевлаштуватися після
завершення навчання
 28,3% безробітних шукають роботу понад 1 рік – що довший
період безробіття, то вища ймовірність того, що потенційні
роботодавці негативно сприйматимуть пошукувача, і складніша
адаптація до робочого місця та режиму
 молодь покладається на «третіх осіб» щодо вибору професії та
працевлаштування, однак 4/5 молодих українських безробітних
не зверталися по допомогу до Державної служби зайнятості, а
орієнтації на самостійну зайнятість залишаються дуже низькими
Професійна підготовка:
відповідність вимогам ринку праці
Головні проблеми переходу, пов’язані з освітою
 Українська молодь орієнтована переважно на набуття вищої освіти
 Більш високий рівень освіти підвищує шанси знайти добре оплачувану
роботу, однак не гарантує захищеної зайнятості, що відповідає кваліфікації та
очікуванням молодої людини
 Надмірна освіченість молодих працівників – 30,9% молодих працівників
займають робочі місця, які потребують нижчого рівня кваліфікації – викликає
зростаюче занепокоєння. Це призводить до втрати віри в цінність системи
освіти, обмежує можливості професійного зростання, знецінює кошти,
витрачені на освіту та знижує статус самої вищої освіти, спокушає
роботодавців до зловживань
 Проблеми професійно-технічної освіти
 значна частина молоді за жодних умов не погодиться на навчання у ПТНЗ,
аргументуючи це вищим суспільним престижем вищої освіти
 випускники ПТНЗ (на базі 11-и класів) мають кращі шанси отримати високу
заробітну плату на першому робочому місці порівняно із випускниками ВНЗ;
проте у середньостроковій перспективі переваги вищої освіти є дуже
відчутними
 Таким чином, орієнтація молоді на отримання вищої освіти є наслідком
 неузгодженості розвитку системи освіти та ринку праці
 відсутності прогнозування потреби економіки у робочій силі
 безвідповідального ставлення роботодавців до використання трудового
потенціалу
Розподіл студентів ВНЗів за напрямами підготовки
(SWTS)
Загальнi суспiльнi
науки
2,9%
Сiльське господарство
i ветеринарiя
3,1%
Інші послуги
3,3%
Природничi науки
2,5%
Iнше
1,3%
Пiдприімництво i право
20,4%
Науки з
адмiнiстрування
(управлiння)
5,0%
Охорона здоров`я
6,6%
Математика та
iнформатика
8,4%
Гуманiтарнi науки,
культура та мистецтво
12,8%
Технiчнi науки
20,3%
Педагогiчнi , мовні
науки
13,6%
Процес переходу:
понятійний апарат і характеристики
Класифікація стадій переходу від навчання до
стабільної зайнятості
 Особи, які завершили перехід
 наймані працівники на умовах постійної зайнятості незалежно від
задоволеності роботою
 наймані працівники на умовах тимчасової зайнятості, які задоволені роботою
 самозайняті, задоволені роботою
 Особи, які знаходяться в процесі переходу




безробітні
наймані працівники на умовах тимчасової зайнятості, які незадоволені роботою
самозайняті, незадоволені роботою
економічно неактивна молодь, яка має на меті пошук роботи.
 Особи, перехід яких ще не розпочався
 економічно неактивна молодь, яка навчається
 економічно неактивна молодь, яка не навчається та не має на меті пошуку
роботи
Розподіл молоді за стадією переходу, статтю, віком та
місцем проживання, % (SWTS)
Разом
За статтю
Чоловіки
Жінки
За віком
15 - 19
20 - 24
25 - 29
За місцем проживання
Міські поселення
Сільська місцевість
Перехід
завершено
42.6
У процесі
переходу
22.8
До початку
переходу
34.3
47.9
37.1
18.7
27.0
33.1
35.5
7.1
42.5
68.6
15.0
26.6
24.8
77.9
30.9
6.6
44.9
37.3
20.5
28.0
34.3
34.2
Розподіл молоді за стадією переходу та рівнем освіти,
% (SWTS)
Разом
За рівнем завершеної освіти
Початкова та загальна
середня
Професійно-технічна
(на базі 9-ти класів)
Повна загальна
середня
Професійно-технічна
(на базі 11-ти класів)
Вища
Післядипломна
Перехід
завершено
42.6
У процесі
переходу
22.8
До початку
переходу
34.3
18.2
81.8
0.0
58.5
39.1
2.4
44.5
47.9
7.6
66.6
73.2
75.9
30.7
24.6
24.1
2.7
2.2
0.0
Розподіл молоді за стадіями переходу та рівнем
добробуту, % (SWTS)
0,0
42,3
0,8
42,4
0,4
0,2
0,3
36,3
31,7
28,7
20,4
23,4
Перехід не
розпочато
34,9
16,8
44,6
Середній
Нижче за
середній
Високий
26,7
В процесі
переходу
Перехід
завершено
36,1
Низький
42,9
Доволі
високий
31,0
40,0
Інші
Розподіл молоді, яка завершила перехід до
стабільної/задовільної зайнятості, за попереднім
статусом на ринку праці, % (SWTS)
0.5
9.2
28.2
0.3
2.2
13.0
46.5
Служба в армії
Стан неактивності
Інша зайнятість
Статус безкоштовно працюючого члена сім’ї
Самозайнятість
Безробіття
Навчання
Розподіл молоді, яка завершила перехід до
стабільної/задовільної зайнятості, за тривалістю
переходу та статтю, % (SWTS)
15.9
16.8
14.5
14.5
13.1
16.3
Довгий
Середній
69.6
70.0
69.1
Разом
Чоловіки
Жінки
Короткий
Короткий перехід
 прямий перехід
 попередня стабільна/задовільна робота без
періодів безробіття/неактивності
 попередня незадовільна тимчасова робота < 1 року
без періодів безробіття/неактивності
 попереднє безробіття < 3 місяців без періодів
зайнятості/неактивності
 попередня економічна неактивність ≤ 1 року
Середній перехід
•
попередня незадовільна тимчасова робота 1-2 роки
без періодів безробіття/неактивності
•
попереднє безробіття 3-12 місяців без періодів
зайнятості/неактивності
•
попередня економічна неактивність > 1 рік
Тривалий перехід
•
попередня незадовільна тимчасова робота >2 років
незалежно від періодів безробіття/неактивності
•
попереднє безробіття > 1 року незалежно від
періодів зайнятості /неактивності
Молодіжна політика
Проблеми переходу від навчання до роботи
Транзит молоді від навчання до ринку праці передбачає
проходження ряду етапів





становлення особистості
пошук себе і свого місця в житті
адаптація до потреб ринку праці абстрактних знань, отриманих в школі й
наступних навчальних закладах
набуття необхідних навичок соціальної комунікації та досвіду
перші спроби створення власної сім’ї
причини
наслідки
неефективність системи
профорієнтації
невідповідність отриманих знань вимогам ринку
праці
неефективність професійно-освітньої
підготовки
проблеми якості і доступності робочих місць
проблеми створення продуктивних
робочих місць для молоді
проблеми молодіжного підприємництва
обмежені можливості стажування
відсутність досвіду роботи
труднощі у накопиченні соціального капіталу
Напрями удосконалення молодіжної політики – 1
 При розробленні напрямів удосконалення молодіжної політики в
Україні доцільно враховувати запропоновані Європейською
Стратегією розвитку молоді „Інвестування та Розширення прав
та можливостей” (An EU Strategy for Youth – Investing and
Empowering, 2009) пріоритети та принципи вирішення проблем
молоді на ринку праці. Зокрема, в якості пріоритетів було
виокремлено:
 необхідність створення більш широких можливостей для молоді в освіті та
зайнятості
 покращення доступу та участі молоді у суспільному житті
 сприяння взаємній солідарності між суспільством та молоді
 Їх досягнення означає
 отримання навиків та компетенцій у процесі навчання, необхідних
для підвищення конкурентоспроможності молоді на ринку праці
 забезпечення гідної праці молоді, її соціальної захищеності
 формування активної життєвої позиції та участі у суспільному житті
Напрями удосконалення молодіжної політики – 2
 Покращення процесу переходу від навчання до роботи має
передбачати підвищення ефективності діяльності навчальних
закладів на основі координації зусиль роботодавців і навчальних
закладів
 стажування студентської та учнівської молоді
 укладання договорів про працевлаштування випускників на перше
робоче місце
 спільне формування навчальних програм, програм стажування та
проходження навчальної практики
 залучення роботодавців до планування навчального процесу
Напрями удосконалення молодіжної політики – 3
 Зниження непродуктивних втрат потенціалу молоді на пошук
робочого місця з відповідним рівнем освіти потребує
покращання
 профорієнтації
 професійного консультування
 налагодження сучасної інформаційної роботи із населенням
 Суспільство має усвідомити не тільки стратегічний характер
вибору освіти та отримання гідного першого робочого місця для
повноцінного відтворення поколінь, а й те, що тільки виховання
активної та відповідальної позиції молодої людини, її орієнтація
на розвиток компетенцій, базованих на фундаменті ґрунтовних
знань в обраній галузі знань забезпечать можливості
саморозвитку та гнучкості людини на ринку праці
Завдання узгодження навчальної підготовки з
вимогами ринку праці
 Розроблення та затвердження ключових елементів національної системи
кваліфікацій
 Формування механізмів заохочення роботодавців до участі у розробленні
професійних стандартів за всіма видами професійної діяльності
 Запровадження незалежного моніторингу якості освіти та результатів
працевлаштування молодих фахівців
 Спрощення механізму внесення змін до освітніх та навчальних програм з
урахуванням поточних потреб економіки
 Модернізації механізму переходу від одного рівня освіти до іншого в рамках
системи професійної підготовки кадрів
 Удосконалення системи фінансування навчальних закладів, механізмів
формування фонду оплати праці викладачів та навчально-виробничих фондів
 Удосконалення методології побудови середньострокового прогнозу потреби у
фахівцях та робітничих кадрах на ринку праці для формування державного
замовлення на підготовку кадрів
Завдання підтримки молодіжного підприємництва
 надання інформаційної підтримки бажаючим відкрити власну справу
 проведення щорічних всеукраїнських конкурсів бізнес-планів
 навчання молоді основам підприємництва шляхом проведення семінарів, тренінгів
 надання методично-консультативної допомоги щодо організації власного бізнесу
 стимулювання молоді до підприємництва
 надання додаткової державної допомоги на відкриття власної справи за рахунок
коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України
на випадок безробіття
 сприяння розвитку мікрофінансування, бізнес-послуг
Завдання соціальної підтримки молоді
 пільгове кредитування або часткова компенсація витрат на придбання
житла молоддю за рахунок коштів Державного фонду сприяння
молодіжному житловому будівництву
 пропаганда здорового способу життя, створення спеціалізованих
молодіжних медичних центрів, головною метою яких є забезпечення
медико-психологічної допомоги молоді з питань збереження здоров’я
 забезпечення можливості фізичного розвитку молоді, шляхом надання
можливості безкоштовного вільного доступу до занять в спортивних
дитячо-юнацьких школах та секціях
 надання можливості молоді брати участь у політичному та соціальному
житті суспільства, стимулювання до створення молодіжних громадських
організацій, студентських рухів, молодіжних політичних партій тощо
 забезпечення рівних можливостей доступу до освіти, медицини та інших
соціальних та політичних засад незалежно від місця проживання,
матеріального становища, статі, здоров’я та віросповідань молоді
Висновки
Висновки - 1
 Головною проблемою переходу молоді від навчання до
стабільної/задовільної роботи в Україні є недосконале
узгодження механізмів функціонування системи освіти та ринку
праці
 На фоні цього проблеми наявності робочих місць, недоліки
інфраструктури підтримки працевлаштування та територіальної
мобільності, складність адаптації на робочому місці, недостатня
привабливість заробітної плати та інших властивостей
зайнятості відступають на другий план
 Результати неузгодженості освіти та ринку праці:
 більш високий за інші вікові групи рівень безробіття
 зростання чисельності неактивних молодих людей
 загрозлива сегментація молоді на тих, хто с першого разу отримав
стабільну роботу та тих, хто не впорався із труднощами транзиту
 наявність значної частки молоді, яка незадоволена робочим місцем
і планує знайти іншу роботу або змінити професію
Висновки - 2
 Неефективність державної політики щодо розвитку та реалізації
професійної орієнтації, системи освіти та підготовки кадрів, підтримки
підприємництва
 Недостатня участь роботодавців у забезпеченості зайнятості молоді,
дотриманні трудових стандартів щодо трудових відносин (захисті
працівників від зловживань) та підтримці некваліфікованої молоді
 Високі патерналістські очікування молоді у вирішенні своїх проблем
Висновки - 3
 Оптимістична налаштованість молоді
Навіть більшість зневіреної молоді зазначає, що неспроможність
знайти роботи не вплинула на їх самооцінку, а тому вони мають
переважно позитивні думки про власні перспективи зайнятості
 Націленість на отримання високої професійно-освітньої підготовки
 Розуміння та сприйняття необхідності розвитку навичок пошуку роботи та
адаптації на робочому місці
 Сприйняття понаднормової тривалості робочого дня
 Сприйняття недостатньо задовільних умов зайнятості на першому-другому
робочому місці
 Сприйняття необхідності поєднання зайнятості з навчанням
Оптимізм, віра в себе та у своє майбутнє є свідченням гарних
перспектив більш інтенсивного та стратегічного розвитку молоді,
що у поєднанні із формуванням більш сприятливих умов транзиту
від навчання до роботи обумовлює об'єктивне покращання
становища молоді на ринку праці