Transcript файл
Кількісні та якісні прояви епідемічного процесу. Епідеміологічний метод д.мед.н. ДОАН С.І. ДУ “Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім.Л.В.Громашевського” АМН України Літня школа по епідеміології. 31-6 червня 2010 р. Розвиток епідеміологічного методу Д. К. Заболотний (1927 р.) • бактеріологічний • статистичний Л.В.Громашевський (1949 р.) • • • • поодинокого спостереження масового спостереження описово-оціночний експериментальний В. А. Башенін (1958 р.) • • • • історичний статистичний мікробіологічний епідеміологічного обстеження В. Д. Беляков (1964 р.) • • • • • • спостереження статистичний прийом епідеміологічного обстеження історичний експериментальний епідеміологічний аналіз ЕПІДЕМІОЛОГІЧНИЙ МЕТОД: • це сукупність методичних прийомів, основана на аналізі особливостей розподілу захворювань у просторі та часі і призначена для виявлення причин, факторів ризику і механізмів формування захворюваності з метою обґрунтування заходів щодо профілактики захворювань і оцінки їх ефективності ЗАДАЧА ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОГО МЕТОДУ: • знайти причини, які призводять до виникнення і розповсюдження патологічних процесів в популяції людей і встановити епідеміологічний діагноз Структура епідеміологічного методу (сукупність певних прийомів і відрізняється від прийомів так само, як ціле від часткового) Методичний прийом Мета дослідження Види дослідження Епідеміологічне обстеження осередку; Статистичні спостереження (захворюваність, смертність, втрата працездатності тощо); Скринінг (масовий, багатопрофільний, цілеспрямований, пошуковий). Дескриптивний (описовооціночний) Визначення актуальних проблем медицини і профілактики за нозологічними формами, а відносно окремих хвороб за територією, групами населення і часом. Формування гіпотез про фактори ризику Аналітичний Перевірка гіпотез щодо причин розповсюдження захворюваності, а також вивчення механізмів впливу останніх на неї і пошук таких їх змінних, па які можна впливати доступними протиепідемічними заходами «випадок-контроль»; когортне дослідження; ретроспективний аналіз; оперативний аналіз. Експериментальний Через штучне відтворювання явища або втручання в природний хід процесу надати оцінку гіпотезі та ефективності профілактичних заходів Експеримент: природний; неконтрольований; контрольований; епізоотологічний; Прогнозуваня розвитку епідемічного процесу формально-математичне; розробка моделей розвитку епідемічного процесу; експертна оцінка Математичне моделювання Для діагностики певних груп хвороб і нозологічних форм, що мають місце в різних соціальних і природних умовах, необхідно індивідуально поєднувати різні прийоми епідеміологічного методу дослідження. Проте універсальними методами епідеміологічної діагностики є ретроспективний і оперативний епідеміологічний аналіз. Без них неможливо провести комплексну оцінку епідемічної обстановки, необхідної для обґрунтування перспективних і поточних управлінських рішень Епідеміологічний метод – сформований в надрах епідеміології інфекційних хвороб, використаний і виявив ефективність при вивченні закономірностей поширення серед населення неінфекційної патології з подальшою розробкою програм, концепцій, стратегій боротьби та їх профілактики. Це відбулося внаслідок інтенсивного розвитку популяційного підходу до вивчення патологічних процесів. Епідеміологічний метод «Клінічна епідеміологія» - методологічні основи, принципи та методи проведення клінічних досліджень з метою оптимізації процесу діагностики, лікування і профілактики на підставі оцінки лікувально-діагностичного процесувикористанням епідеміологічного методу. Епідеміологічний метод є основою і важливим джерелом отримання обґрунтованих доказів, необхідних для практики доказової медицини. Доказова медицина – вивчення патологічних процесів на популяційному та організменному рівнях з метою обмеження або попередження масштабів ризику (Покровський В.І., 2008). • • • • • Рівні доказовості: А. Докази переконливі (є вагомі докази на користь застосування методу) В. Відносна переконливість доказів. С. Достатніх доказів немає. D.Достатньо негативних доказів. ЕПІДЕМІОЛОГІЧНА ДІАГНОСТИКА: • це розділ загальної епідеміології, що є системою методів розпізнавання конкретних проявів епідемічного процесу, причин і умов його розвитку, а також оцінки епідемічної ситуації ЕПІДЕМІОЛОГІЧНА ДІАГНОСТИКА: • це процес встановлення епідеміологічного діагнозу шляхом аналізу епідеміологічних даних, їхнього узагальнення та синтезу (розкриття їхнього значення і взаємозв'язків) із застосуванням усіх методик сучасної епідеміології й усього апарату епідеміологічного мислення МЕТА ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ: • Отримати на основі аналізу причин і умов розвитку епідемічного процесу початкові дані, необхідні для визначення головного стратегічного напрямку в комплексі протиепідемічних заходів і конкретизувати їх зміст. • Епідеміологічна діагностика складає основу системи епідеміологічного нагляду за інфекційними хворобами. АЛГОРИТМ ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ: • Висунення, перевірка робочої гіпотези про причинно-наслідкові зв'язки епідемічної ситуації та факторів, що її визначають; • Встановлення заключного епідеміологічного діагнозу; • Обґрунтування та розробка профілактичних та протиепідемічних заходів; • Надання прогнозу епідемічної ситуації. Три розділи епідеміологічної діагностики: Епідеміологічна Діагностична семіотика – техніка – це вчення про ознаки сукупність Епідеміологічне (параметри, прийомів і мислення - спосіб показники, методів, що пізнання прояви) застосують у епідемічного епідемічного процесі процесу процесу и їх постановки діагностичне епідеміологічного значення діагнозу ДІАГНОСТИЧНА ТЕХНІКА Епідеміологічний аналіз - використання методів епідеміології для вивчення епідемічного процесу та оцінювання ефективності протиепідемічних і профілактичних заходів Синтез – метод наукового дослідження шляхом об'єднання пов'язаних один з одним складових елементів в єдине ціле •Ретроспективний епідеміологічний аналіз дозволяє виявити найбільш суттєві закономірності в механізмах розвитку і проявах епідемічного процесу; •Оперативний епідеміологічний аналіз дозволяє розкрити причини і умови виникнення захворюваності в даний час, а також індивідуальність епідемічного процесу, яка визначається його імовірнісним характером • Узагальнення усіх зібраних під час епідеміологічного дослідження матеріалів, які підлягають науковому аналізу; • Пізнання єдиного цілісного епідемічного процесу в конкретній ситуації Епідеміолого-діагностичне мислення – це послідовність логічних обґрунтувань і аналіз отриманих даних, які забезпечують вироблення, перевірку і доказ гіпотез, що пояснюють умови і механізм розвитку епідемічного процесу при конкретній нозологічні формі інфекційної хвороби • загальній і спеціальній професійній підготовці епідеміолога; • вихідних даних (дані офіційної статистики) по конкретній інфекційній хвороб: • нових наукових даних з конкретної інфекційної хвороби. Визначення причинно-наслідкових зв'язків між передбачуваним фактором і захворюваністю здійснюють за допомогою прийомів формальної логіки Метод схожості - дві групи схожі за однією ознакою, тобто захворюваність пов'язують з чинником, загальним для двох груп населення . Метод відмінностей - все однаково, але одна ознака відрізняється. Відмінність в кількості захворювань в двох групах пов'язують з дією певного причинного чинника в одній групі і відсутністю такого впливу в іншій групі Метод схожості і відмінностей - почергове використання то першого то другого підходу. Метод супутніх змін - припускають, що причиною до захворюваності є чинник, частота і сила дії якого змінюються паралельно із зміною захворюваності. Метод залишків - з декількох передбачуваних причин послідовно виключають одну за іншою і по залишковому рівню захворюваності судять про ступінь впливи на її формування кожній з них. Метод узгодження - припущення, що той або інший чинник є причинним, повинно узгоджуватися з науковими і практичними даними. Метод аналогій - припускають, що причиною захворюваності є чинник, який формував її раніше в аналогічних умовах. ЯКІСНІ ПРОЯВИ ЕПІДЕМІЧНОГО ПРОЦЕСУ Ендемічна захворюваність •Такий рівень захворюваності, що постійно реєструється на певній території, обумовлений специфічними локальними природногеографічними умовами, необхідними для підтримування постійної циркуляції збудника Екзотична захворюваність •Невластива для даної місцевості захворюваність, що виникає унаслідок занесення збудника ззовні з організмом хазяїна або на об'єктах зовнішнього середовища при відсутності природних та соціальних умов для укорінення інфекції. Спорадична захворюваність •це поодинокі, розрізнені випадки інфекційних захворювань, коли не виявляється епідеміологічний зв'язок між собою та з спільним джерелом або факторами передачі збудника. ЕПІДЕМІЧНА ЗАХВОРЮВАНІСТЬ Епідемічний спалах •це короткочасний підйом захворюваності інфекційною або паразитарною хворобою в обмеженій групі населення (колектив, населений пункт), захворювання в якій пов'язані між собою спільними джерелом збудника або факторами його передачі Епідемія •це масове розповсюдження серед населення інфекційного захворювання, що мають спільні джерело інфекції або шляхи передачі, а також пов'язані між собою ланцюгом інфікувань. Пандемія •це епідемія, що охоплює всю земну кулю або декілька континентів, за інтенсивністю значно перевищує щорічні рівні захворюваності, і характеризується тяжким перебігом захворювань. КІЛЬКІСНІ ПРОЯВИ ЕПІДЕМІЧНОГО ПРОЦЕСУ Інтенсивність епідемічного процесу • це частота виникнення інфекційних захворювань на певній території за певний час (виражається показниками на 100 тисяч, 10 тисяч або 1000 чоловік населення). Динаміка епідемічного процесу •це зміна інтенсивності епідемічного процесу в часі. Розрізняють багаторічну і річну динаміку епідемічного процесу. Прояви епідемічного процесу в групах населення •визначення захворюваності в епідемічнозначущих групах населення, виділеними за клінічними формами, тяжкості, перебігу, етіології і т.д.. Прояви епідемічного процесу по території •визначення захворюваності з урахуванням територіальних ознак Багаторічна динаміка захворюваності Епідемічна тенденція : • Спрямована зміна динаміки захворюваності по роках, яка може виражатися в зниженні, стабілізації або збільшенні рівня захворюваності. Епідемічна тенденція формується під впливом причин, які діють на захворюваність постійно. Циклічність (періодичність) епідемічного процесу : • це регулярно повторювані зростання або захворюваності населення в багаторічній Виявлення багаторічної циклічності має важливе для складання прогнозів захворюваності і раціональних профілактичних заходів. Нерегулярні підйоми і спади захворюваності зниження динаміці. значення розробки • Зміни, що сприяють формуванню збудників з| високим епідемічним потенціалом, що призводить до розвитку епідемічних спалахів або епідемій. Багаторічна динаміка виділення ентеровірусів від хворих на нейроінфекцію Захворюваність на ВІЛ-інфекцію в Україні (1995-2008) За даними Круглова Ю.В. та ін., 2009, ДУ “ІЕІХ ім. Л.В. Громашевського” АМН України) Річна динаміка захворюваності Сезонність – підйоми захворюваності, що закономірно повторюються у певні місяці, обумовлені дією сезонних факторів. Це один з найбільш чітких проявів фазності розвитку епідемічного процесу. Саме тут легко виявляються міжепідемічний і епідемічний періоди, пов'язані з фазами резервації збудника і його епідемічного розповсюдження ПРОЯВИ ЕПІДЕМІЧНОГО ПРОЦЕСУ ПО ТЕРИТОРІЇ Глобальний Територіальна нерівномірність визначається якістю протиепідемічн ої роботи Територіальна нерівномірність визначається специфічністю інфекції у поєднанні з особливостями соціальних і природних умов Регіональний Зональні Широтні Міжзональні Природні Трематодозы Гименолепидоз Аскаридоз Энтеробиоз ПРОЯВИ ЕПІДЕМІЧНОГО ПРОЦЕСУ СЕРЕД РІЗНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ Типові ознаки, на підставі яких виділяють епідеміологічно значимі групи • • • • Вік Приналежність до організованих колективів Професія Стать Групові • • • • • • Щільність населення Скупченість Водозабезпечення Комунальний благоустрій Характер харчування Санітарні умови Індивідуальна • Резистентність • Щепленість Стан протиепідемічних заходів • Проводили • Не проводили • Якість проведення ПОШИРЕНІСТЬ, МАРКЕРІВ ІНФІКУВАННЯ ВІРУСАМИ ГЕПАТИТУ В І С СЕРЕД ОСІБ З ІНФЕКЦІЯМИ, ЩО ПЕРЕДАЮТЬСЯ СТАТЕВИМ ШЛЯХОМ (ІПСШ) Виявлені маркери інфікування (%) Групи спостереження HBV HBsAg анти-HBс HCV HBV + HCV анти-HCV Донори 0,9 9,4 1,3 0,3 Хворі на ІПСШ 7,5 20,5 12,9 7,8 Хворі на сифіліс 19,9 50,3 43,0 33,8 За даними Гураль А.Л., Сергеєва Т.А., 2009 (ДУ “ІЕІХ ім. Л.В. Громашевського” АМН України) Динамика изменения доминирующих путей передачи вируса гепатита В (г. Киев) 100% 90% 80% 36,0 37,1 21,9 70% 60% 6,3 50% 40% 30% 12,4 6,4 4,2 13,3 16,7 14,1 13,4 10,3 7,3 10,6 12,1 25,5 34,1 39,8 36,1 52,1 24,6 20% 27,3 10% 45,9 18,5 18,2 15,6 15,0 12,8 1997 1999 2001 2006 0% 1989 1995 Пути и факторы передачи не установлены Контакты с больными или вирусоносителями Инфицирование половым путем Инъекционное введение наркотиков Медицинские парентеральные вмешательства Фактори, що визначають характеристику кількісних та якісних показників епідемічного процесу «Терміном «опосередковані», або «вторинні», ми зовсім не думаємо охарактеризувати природні і соціальні чинники як малозначимі, підпорядковані або другорядні. Навпаки, саме вони надають форму і характеристику процесу, а кількісні і якісні зміни в природних і соціальних процесах виявляються через певний строк також в кількісних і якісних змінах перебігу епідемічного процесу. У цьому сенсі їх можна цілком визначити як найважливіші, вирішальні рушійні сили епідемічного процесу, не дивлячись на те, що механізм їх дії все ж таки залишається непрямим, опосередкованим.» (Л.В. Громашевський, 1965) Біологічний фактор - компоненти паразитарної системи (організменої та позаорганізменої частин популяції паразита й імунологічної структури населення) "Інфекційні і паразитарні хвороби, головним чином, ВІЛ/СНІД, туберкульоз і малярія, а також дитячі інфекційні хвороби і звичайні інфекції загрожують повернути назад прогрес, досягнутий за десятиліття, і позбавити ціле покоління надії краще майбутнє...« (засідання лідерів «Великої вісімки», м. Окінава, 2000) «…з розвитком науки доведення дійсного рівня етіологічної ролі збудників інфекційних хвороб у формуванні соматичної патології зростатиме, оскільки на теперішній час описано лише 5 % представників мікросвіту…» (засідання лідерів «Великої вісімки», м., 2007) ЗАХВОРЮВАНІСТЬ ТА СМЕРТНІСТЬ ВІД ІНФЕКЦІЙНИХ ТА ПАРАЗИТАРНИХ ХВОРОБ В УКРАЇНІ В 1995-2008 рр. ЛЕТАЛЬНІСТЬ У СТАЦІОНАРАХ УКРАЇНИ (на 100 захворілих) Найменування класів хвороб 2004 2005 2006 2007 2008 Всі хвороби 1,1 1,2 1,1 1,1 1,1 Інфекційні та паразитарні хвороби 1,0 1,2 2,9 3,1 3,3 За даними статистичної звітності МОЗ України ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРОТИДІЇ ІНФЕКЦІЙНИМ ХВОРОБАМ •координація; • корпоративність; • командність, • консолідація; •креативність; • взаєморозуміння ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!