Transcript Структура Державної санітарно

Діюча структура державної санітарно-епідеміологічної служби
Міністерство охорони здоров’я України
Державна санітарно-епідеміологічна служба України
Центральна
санітарноепідеміологічна
станція МОЗ (1)
СЕС АР Крим,
областей, м.Києва,
Севастополя (27)
Науково - дослідні
інститути
гігієнічного та
епідеміологічного
профілю
7 установ
Центральна
санітарноепідеміологічна
станція на водному
транспорті (1)
СЕС басейнові,
портові (4+12)
Центральна
санітарноепідеміологічна
станція на
залізничному
транспорті (1)
Центральна
санітарноепідеміологічна
станція на
повітряному
транспорті (1)
СЕС на залізницях,
лінійні СЕС на
залізницях (6+49)
СЕС міст, районів (660),
об’єктів з особливим
режимом роботи (8)
В структурі державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ - 52944 посади
6
Структура державної санітарно-епідеміологічної служби після оптимізації
ДЕРЖАВНА САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
(35 осіб)
Центральна СЕС (1)
Головне управління
Держсанепідслужби
на водному
транспорті (1)
Головне управління
Держсанепідслужби
на залізничному
транспорті (1)
4 басейнові
підрозділи
6 підрозділів
на залізницях
Головне управління
Держсанепідслужби
на повітряному
транспорті (1)
Головні управління Держсанепідслужби України в АР Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (27)
Структурні підрозділи - 347
Загальна чисельність державної санітарно-епідеміологічної служби України - 29996,
у т.ч. державних службовців - 2500
4
Cтруктура
державної санітарно-епідеміологічної служби
Державна санітарно-епідеміологічна служба України
(центральний апарат)
Центральний
рівень
Регіональний
рівень
Місцевий
рівень
Державний центр гігієни та епідеміології
Держсанепідслужби України
Територіальні органи
Держсанепідслужби України
Регіональні державні установи
Держсанепідслужби
(Головні управління Держсанепідслужби України
відповідної адміністративної території, виду
транспорту)
(Центри гігієни та епідеміології
Держсанепідслужби України відповідної
адміністративної території, виду транспорту)
30 юридичних осіб
30 юридичних осіб
Відокремлені структурні підрозділи
територіальних органів
Держсанепідслужби України
Відокремлені структурні підрозділи
регіональних центрів
(міські, районні, міжрайонні, лінійні, басейнові
управління територіальних органів
Держсанепідслужби України)
347 підрозділів
(міські, районні, міжрайонні, лінійні, басейнові
відділи Центрів гігієни та епідеміології)
347 підрозділів
6
Структура
Державної санітарно-епідеміологічної служби
(завдання та функції)
Центральний апарат Держсанепідслужби
Функції згідно з
Положенням про Державну санітарно-епідеміологічну службу України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 № 400:
1) організація держсанепіднагляду;
2) організація проведення соціально-гігієнічного моніторингу на державному рівні;
3) ведення державних реєстрів (інфекційної та професійної захворюваності, висновків держсанепідекспертизи, дезінфекційних засобів,
небезпечних факторів тощо;
4) організація на державному рівні інформаційної бази даних результатів соціально-гігієнічного моніторингу;
5) організація виконання державних програм моніторингу довкілля, профілактики інфекційних та неінфекційних (отруєнь) захворювань, біологічної
безпеки тощо;
6) співпраця з міжнародними організаціями охорони здоров’я та обмін інформацією щодо захворюваності населення та загроз для здоров’я
людей;
7) організація підготовки та супровід проектів законодавчих та нормативно-правових актів;
8) надання адміністративних послуг в особливо складних випадках (видача висновків держсанепідекспертизи, дозволів (санітарних паспортів) на
роботу з небезпечними факторами фізичного, хімічного та біологічного походження);
9) організація гігієнічного навчання, регламентування та атестації робочих місць за умовами праці;
10) організація проведення дезінфекційних заходів на державному рівні;
11) організація заходів з санітарної охорони території України на державному рівні;
12) розгляд апеляцій на дії посадових осіб держсанепідслужби;
13) управління системою держсанепідслужби
14) формування державного замовлення для Національного та регіональних Центрів гігієни та епідеміології.
Центральний
рівень
Державний центр гігієни та епідеміології
Функції згідно з Статутом:
1) інформаційно-аналітичне та організаційно-методичне забезпечення діяльності Центрів гігієни та епідеміології Держсанепідслужби;
2) забезпечення виконання робіт для потреб держсанепіднагляду (держзамолення):
- організаційно-методичне забезпечення лабораторно-інструментальних досліджень факторів середовища життєдіяльності людини фізичного,
хімічного та біологічного походження, вивчення,
- аналіз та прогнозування захворюваності населення, встановлення причинно-наслідкового її зв’язку з небезпечними факторами для потреб
соціально-гігієнічного моніторингу на національному рівні;
- формування державних реєстрів (інфекційної та професійної захворюваності, висновків держсанепідекспертизи, дезінфекційних засобів,
небезпечних факторів тощо та інформаційної бази даних результатів соціально-гігієнічного моніторингу;
- забезпечення реалізації на національному рівні державних програм моніторингу довкілля, профілактики інфекційних та неінфекційних (отруєнь)
захворювань, біологічної безпеки а також проектів міжнародної технічної допомоги у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення;
- розробка пропозицій до проектів законодавчих та нормативно-правових актів;
4) методичне забезпечення проведення дезінфекційних заходів;
5) методичне забезпечення заходів з санітарної охорони території України на національному рівні;
6) забезпечення діяльності референс-лабораторій проведення арбітражних лабораторно-інструментальних досліджень;
7) методичне керівництво та координація діяльності регіональних Центрів гігієни та епідеміології;
8) за результатами реалізації заходів соціально-гігієнічного моніторингу формування пропозицій щодо планування діяльності Держсанепідслужби;
9) метрологічне забезпечення регіональних Центрів гігієни та епідеміології;
10) забезпечення роботи Центральної режимної комісії.
6
Двокомпонентна трирівнева структура
державної санітарно-епідеміологічної служби
(завдання та функції)
Регіональні Центри гігієни та
епідеміології та їх відокремлені
структурні підрозділи
Територіальні органи
Держсанепідслужби України та їх
відокремлені структурні підрозділи
Функції згідно зПоложенням про територіальні органи
Держсанепідслужби України, затвердженим наказом МОЗ
України від 19.01.2012 №34, зареєстрованим в Міністерстві
юстиції України 16.03.2012 за № 413/20726
Регіональний
та
місцевий
рівень
1) здійснення держсанепіднагляду шляхом:
- проведення перевірок суб’єктів господарювання;
- вжиття адміністративно-запобіжних заходів заходів;
- проведення санітарно-епідеміологічних розслідувань спалахів
інфекційних та неінфекційних (отруєнь) хвороб, а також
радіаційних уражень людей;
2) організація проведення соціально-гігієнічного моніторингу на
регіональному рівні;
3) організація виконання державних та регіональних програм
моніторингу довкілля, профілактики інфекційних та неінфекційних
(отруєнь) захворювань, біологічної безпеки тощо;
4) узагальнення пропозицій щодо підготовки та змісту проектів
законодавчих та нормативно-правових актів;
5) надання адміністративних послуг (видача висновків
держсанепідекспертизи, дозволів (санітарних паспортів) на
роботу з небезпечними факторами фізичного, хімічного та
біологічного походження);
6) організація проведення заходів з санітарної охорони території
України на регіональному рівні;
7) управління держсанепідслужбою на регіональному рівні;
8) формування державного замовлення для регіональних Центрів
гігієни та епідеміології.
Функції згідно з Статутом:
1) інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності
територіальних органів Держсанепідслужби;
2) забезпечення виконання робіт для потреб держсанепіднагляду
(держзамолення):
- проведення лабораторно-інструментальних досліджень
факторів середовища життєдіяльності людини фізичного,
хімічного та біологічного походження;
- вивчення та аналіз захворюваності населення та встановлення
причинно-наслідкового її зв’язку з небезпечними факторами для
потреб соціально-гігієнічного моніторингу на регіональному рівні;
- формування баз даних інфекційної та професійної
захворюваності та інформаційної бази даних результатів
соціально-гігієнічного моніторингу на регіональному рівні для
потреб відповідних державних реєстрів;
- реалізація державних та регіональних програм моніторингу
довкілля, профілактики інфекційних та неінфекційних (отруєнь)
захворювань, біологічної безпеки а також проектів міжнародної
технічної допомоги у сфері санітарного та епідемічного
благополуччя населення;
3) надання послуг, що не відносяться до адміністративних
(господарські послуги):
- проведення лабораторних досліджень об’єктів середовища
життєдіяльності людини на замовлення суб’єктів господарювання
та фізичних осіб згідно переліку робіт та тарифів, затверджених
Кабінетом Міністрів;
- проведення розрахунків впливу на здоров’я людини
небезпечних факторів та їх лабораторно-інструментальні
дослідження для надання дозволів (санітарних паспортів) на
роботу з небезпечними факторами фізичного, хімічного та
біологічного походження);
- проведення гігієнічного навчання та розрахунків для атестації
робочих місць за умовами праці;
4) управління філіями Центрів гігієни та епідеміології.
5) за результатами реалізації заходів соціально-гігієнічного
моніторингу внесення пропозицій щодо планування діяльності
територіальних органів Держсанепідслужби.
6
Структура
Державної санітарно-епідеміологічної служби
кадрове забезпечення
Центральний
рівень
Державна санітарно-епідеміологічна служба України
(центральний апарат)
Територіальні Головні управління
Загальний штат
2 500 державних службовців+
5 000 працівників не державних службовців
Регіональний
рівень
штат кожного окремого Головного управління
пропорційний населенню регіону у межах
граничної чисельності, затвердженої
Головою служби
Відокремлені підрозділи
Місцевий
рівень
Визначається начальником Головного управління
згідно затвердженої структури
Регіональні Центри
Загальний штат
22 496 працівників
штат кожного окремого Центру пропорційний
населенню регіону у межах граничної
чисельності, затвердженої
Головою служби
Відокремлені підрозділи
регіональних Центрів
Визначається головним лікарем Центру
6
Структура
Державної санітарно-епідеміологічної служби
кадрове забезпечення – нормативні документи
Територіальні Головні управління
Регіональні Центри
Загальний штат 2 500 державних службовців+
5 000 працівників не державних службовців
(заклади охорони здоров’я)
Зміни до постанови КМУ №1184
Зміни до наказу МОЗ № 33
6
Структура
Державної санітарно-епідеміологічної служби
призначення керівників
Центральний
рівень
Державна санітарно-епідеміологічна служба України
(центральний апарат)
Територіальні Головні управління
Регіональний
рівень
Начальник Головного управління призначається
на посаду Головою Держсанепідслужби за
погодженням з Міністром охорони здоров’я та
Головою відповідної місцевої адміністрації,
згідно з ст. 21 Закону України „Про центральні
органи виконавчої влади” та Положенням про
територіальні органи Держсанепідслужби
України, затвердженим наказом МОЗ України від
19.01.2012 №34, зареєстрованим в Міністерстві
юстиції України 16.03.2012 за № 413/20726
Регіональні Центри
Головний лікар призначається на посаду
Головою Держсанепідслужби за поданням
керівника відповідного територіального органу
Держсанепідслужби України
згідно з Статутом, який затверджується Головою
Держсанедідслужби відповідно до ст. 19 Закону
України „Про центральні органи виконавчої
влади”
Відокремлені підрозділи
Відокремлені підрозділи Центрів
Місцевий
рівень
Керівник призначається на посаду
начальником Головного управління за
погодженням з Головою Держсанедідслужби
згідно з п. 12 Положення про територіальні
органи Держсанепідслужби України,
затвердженого наказом МОЗ України від
19.01.2012 №34, зареєстрованого в Міністерстві
юстиції України 16.03.2012 за № 413/20726
головний лікар призначається на посаду
керівником відповідного регіонального Центру
за погодженням з начальником
територіального управління та Головою
Держсанедідслужби
погодження
призначення
6
Структура
Державної санітарно-епідеміологічної служби
Формування бюджету територіальних огранів
КПКВ 2304010
Центральний
рівень
Державна санітарно-епідеміологічна служба України
(центральний апарат)
Регіональні Центри
Регіональний
рівень
Територіальні Головні управління
Місцевий
рівень
Відокремлені підрозділи
Відокремлені підрозділи Центрів
план
бюджет
6
Структура
Державної санітарно-епідеміологічної служби
Формування бюджету державних установ
КПКВ 2301250
Центральний
рівень
Державна санітарно-епідеміологічна служба України
(центральний апарат)
Регіональні Центри
Регіональний
рівень
Територіальні Головні управління
Місцевий
рівень
Відокремлені підрозділи
Відокремлені підрозділи Центрів
план
бюджет
6
Двокомпонентна трирівнева структура
державної санітарно-епідеміологічної служби
(джерела фінансування)
Територіальні органи
Держсанепідслужби України та їх
відокремлені структурні підрозділи
Регіональні Центри гігієни та
епідеміології та їх відокремлені
структурні підрозділи
Фінансування за КПКВ 2304010
«Керівництво та управління у сфері санітарноепідеміологічної служби»
107 205,6 млн. грн. – 2012 рік
Фінансування за КПКВ 2301250
«Державний санітарно-епідеміологічний нагляд,
дезінфекційні заходи та заходи по боротьбі з
епідеміями»
1 536 281,0 млн. грн. (в т. ч. 1 078 047,2 млн. грн.
– заробітна плата) – прогнозований обсяг
видатків на 2013 рік з розрахунку
на штат працівників 27 496 осіб
113 181,6 млн. грн. – 2013 рік
Фінансування за КПКВ 2301250
«Державний санітарно-епідеміологічний нагляд,
дезінфекційні заходи та заходи по боротьбі з
епідеміями»
250 067,1 млн. грн. – 18,8 % від прогнозованого
обсягу видатків на 2013 рік з розрахунку на штат
5000 осіб
Прогнозований загальний обсяг фінансування на
2013 рік –
288 820,8 млн. грн. на штат 7500 працівників
Фінансування за КПКВ 2301250 «Державний
санітарно-епідеміологічний нагляд, дезінфекційні
заходи та заходи по боротьбі з епідеміями»
1 247 460,2 млн. грн. - 81,2 % від
прогнозованого обсягу видатків на 2013 рік з
розрахунку на штат 22 496 осіб
6