Transcript uch2

Тема:

Реактивний рух.

Розвиток космонавтики. Внесок українських вчених в розвиток космонавтики.

Мета:      з'ясувати поняття “реактивний рух”; розглянути будову і рух ракети; поглибити знання про закон збереження імпульсу; розкрити ідею К. Е. Ціолковського та українських учених про використання ракет для космічних польотів; виховувати почуття патріотизму і гордості за вітчизняних учених.

План

1.

Реактивний рух.

2. Будова ракети.

3. Принцип дії ракети.

4. Внесок українських вчених в розвиток космонавтики.

5. Етапи освоєння космосу. 6. Штучні супутники Землі.

Реактивний рух – це рух, який відбувається внаслідок відокремлення частини системи з певною швидкістю.

Якщо з неї, кульку розв'язати так, щоб повітря виходило то вона почне рухатись відокремлення від системи деякої її частини.

внаслідок ► Серед рослин відомий так званий “скажений” огірок. Коли він достигає, його насіння з плода викидається назовні в один бік, а оболонка відлітає в інший.

► Кальмар набирає воду в свою мантійну порожнину і різким скороченням м'язів викидає її назовні, внаслідок чого швидко переміщується. ►

?

Перегляньте демонстрацію реактивного візка і поясніть причину його руху.

!

Наведіть приклади реактивного руху з повсякденного життя.

Сегнерове колесо Конус і вода утворюють систему. Коли витікає вода із отворів, то відокремлюється частина системи з певною швидкістю, і приводить в рух конус без взаємодії із зовнішніми тілами.

Найбільшого застосування реактивний рух набув у ракетній техніці.

Будова ракети:

Ідею використання реактивних двигунів для космічних польотів запропонував український учений Микола Іванович Кибальчич (1854-1881)

Юрій Васильович Кондратюк

(справжнє ім'я Олександр Гнатович Шаргей)

(1897-1942)

Видатний український вчений самоук, Розробив свою теорію економічного космічного польоту і принципові схеми теоретик необхідних космонавтики.

для цього космічних апаратів, стійких і керованих у польоті.

Костянтин Едуардович Ціолковський

(1857-1935)

Видатний вчений і винахідник, засновник космонавтики (відкриття в галузі аеродинаміки, ракетної техніки Росії.

і теорії міжпланетних польотів). Походив із славного роду Наливайків, жив і працював у

Сергій Павлович Корольов (1907-1966)

Видатний вчений-конструктор ракетно-космічної техніки, засновник практичної космонавтики. Двічі удостоєний Ленінської премії, присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.

Етапи освоєння космосу

4 жовтня 1957 року – перший штучний супутник Землі піднявся на висоту 947 км, який перебував 92 дні навколо нашої планети, виконав 1400 обертів навколо Землі, що дозволило отримати дані про густину і температуру верхньої атмосфери та дослідити розповсюдження радіосигналів в іоносфері.

Запуск здійснювали в СРСР під керівництвом С. П. Корольова.

Другий штучний супутник Землі

3 листопада 1957 року –

другий ШСЗ

живі з собакою Лайкою літав 5 місяців 11 днів. Цей політ показав, що організми можуть жити в космосі.

15 травня 1958 року Радянський Союз вивів на орбіту третій ШСЗ. Це була перша навколо спеціалізована геофізична лабораторія в космосі. На ньому було встановлено прилади для дослідження магнітного поля Землі, радіаційного випромінювання, метеорної речовини Землі.

Для забезпечення роботи радіопередавача використано сонячні батареї.

було

Перші космічні дослідження Місяця

2 січня 1959 року була успішно запущена космічна ракета “Луна-1”, яка, досягнувши другої космічної швидкості, вийшла на траєкторію польоту до Місяця і стала першим науковим зондом в міжпланетному просторі.

12 вересня 1959 року космічна ракета “Луна-2” досягла орбіти Місяця та доставила на його поверхню автоматичну міжпланетну станцію культовий вимпел.

та

Успішне приземлення

15 серпня приземлився.

1960 року – космічний корабель з двома собаками Білкою і Стрілкою та іншими живими організмами – мишами, живими рослинами – зробив 17 обертів і успішно Вперше для спостереження за тваринами на кораблі була встановлена система, космосу.

яка телевізійна забезпечила передачу рухомих зображень із

Перший політ людини у космос

12 квітня 1961 року корабель “Восток” з пілотом Юрієм Гагаріним піднявся у космос. Політ тривав 108 хвилин.

Польоти у космос

В 1961-63 рр. було здійснено ще п'ять пілотованих польотів.

У червні 1963 року здійснила космічний політ жінка Валентина Терешкова.

У відкритому космосі

 18 березня 1965 року космонавт Олексій Леонов у скафандрі з автономною системою життєзабезпечення вийшов у відкритий космічний простір. О. Леонов з'єднувався з кабіною космічного корабля лише телефонними та телеметричними кабелями. Він перебував у відкритому космосі 23 хвилини 41 секунду, віддаляючись від корабля на відстань 5, 35 м.

Люди на Місяці

21 липня 1969 року американські астронавти Нейл Армстронг і Едвін Олдрін здійснили висадку на Місяці.

Перед тим, як ступити на поверхню Місяця Ніл Армстронг сказав:

“Це невеликий крок для людини, але величезний стрибок для людства”.

Під час місячної експедиції астронавти встановили прапор США, спеціальний світловідбивач для лазерної локації Місяця, прилади для сейсмічних та геофізичних експериментів, зробили багато фотознімків та зібрали 22 кг місячного ґрунту.

Місячний модуль “Аполлона-11”, який повертається до корабля Перший слід людини на поверхні Місяця

Із вдалим виконанням завдання “Аполлона-11” дослідження Місяця не закінчились: до грудня 1972 року на місячній поверхні побували 12 американських астронавтів.

Модуль космічного корабля, який служив домом для екіпажу під час польоту на Місяць і повернення додому .

У 1967 році навколо Землі, Місяця і Сонця оберталось 1200 ШСЗ, а в 1975 році – 7000. 1986 році два космічні кораблі “Вега-1” і “Вега-2” з близької відстані дослідили комету Галлея, що наближається до Сонця кожні 76 років.

ШСЗ здійснюють:

1.

2.

3.

метеорологічні дослідження ( температуру, снігові й пилові бурі, магнітне поле Землі, радіаційні пояси); наукові дослідження планет, супутників, Сонця, комет, верхніх шарів атмосфери; радіо - і телезв'язок, комунікаційні канали.

Основні напрямки освоєння космосу: 1. Запуски штучних супутників Землі на геостаціонарних орбітах.

2. Створення пілотованих космічних станцій.

3. Дослідження далекого космосу і планет Сонячної системи.