Transcript Календар та його типи



1.Місячний ,місячно – сонячний і сонячний
календарі
2.Про нашу еру


Календарем прийнято називати певну
систему лічби проміжків часу з поділом їх
на окремі періоди – роки, місяці, тижні, дні.
Слово” календар “ походить від
латинських слів “калео”-”проголошую” і
“календаріум”- “боргова книга”.Перше
нагадує про те, що в Давньому Римі (звідки
до нас прийшов наш календар )початок
кожного місяця проголошувався окремо , а
друге – що там першого числа кожного
місяця


Сплачували проценти за борги.
Астрономічними прообразами
календарних одиниць – місяця і роки –
стали відповідно тривалості синодичного
місяця S = 29,53059 доби і тропічного року Т
= 365,24220 доби.

Залежно від своїх традицій ,способу життя і
релігійних уявлень люди в давнину
розробили різні типи календарів : місячні ,
місячно – сонячні та сонячні.



Місячний , місячно – сонячний і сонячний
календарі.
У місячному календарі рік складається з
12 календарних місяців.В давнину лічбу днів
у новому місяці починали від першої появи
вузького серпа Місяця на вечірньому небі ;
тривалість місяця порівнювалась зі зміною
фаз Місяця.
Відповідна цьому тривалість
астрономічного місячного року дорівнює

12 * 29,53059 доби = 354,367 доби.Число 354
можна подати так:6*30+6*29.Тобто можна
ввести календарний рік тривалістю 6
місяців по 29 діб.А щоб початок
календарного місяця якомога точніше
збігався з новомісячним ,ці місяці повинні
чергуватися . В середньому за кожні три
роки із залишку в 0,367 доби накопичується
трохи більше однієї доби.

Щоб урвхувати це,потрібно в продовж
кожних тридцяти років 11 разів рівномірн о
додавати по одному дню.Рік,який містить
354 діб ,прийнято називати простий ,а рік у
355 діб – подовженим або високосним
.Місячний календар використовується в
країнах ,де сповідується іслам.

Для узгодження трвалості сонячного та
місячного року використовують місячно –
сонячні календарі.У таких календарях
менші проміжки часу (місяці) вимірюють
за місяцями фаз Місяця (календарні
місяці налічують 30 і 29 діб).Але оскільки
12 таких місяців – це 354 доби, тоді як
тропічний рік на 11 діб довший , в лічбу
місяців у році найчастіше 7 разів

За кожні 19 років вставляли додатковий 13-й
місяць .Бо 19 тропічних років практично
рівні 235 синодичних місяцям – це так
званий метонів цикл .Тож , як це видно з
Таблиці “дати нового місяця”
(див.Додатки) , через кожні 19 років ті ж
самі фази Місяця приходяться на ті самі
календарні числа.


Однаек через кожні 216 років конкретна
фа Місяця зміщується по датах нового
календаря на одну добу в перед ( від,
скажімо , 21 березня до 22 )
Місячно – сонячний календар офіційно
використовується лише в Ізраїлі.

На підставі місячно – сонячного календаря
проводять обчислення дат християньської
Пасхи і пов’язаних з нею інших свят (
Вознесення , трійці). В минулому ж
повсюдно був найбільш уживаним.

У сонячни календарях за основу обліку
часу беруть зміну пір року , тоді як на
зміну фаз Місяця не зважають .
Пнршоосновою нашого сонячного
календаря був юліанській календар ,за
провадженний 1 січня 45 р. До. Н. Е.
Римським політичним діячем і верховним
жерцем Юлієм Цезарем.

Оскільки тоді вже було відомо , що
сонячний рік містить близько 365,25 доби
, у цьому календарі три з кожних
чотирьох років були простим і мали по
365 діб , а четвертий - висосний 366 діб .
У порівнянні з тронічним роком снрндній
рік юліанського календаря був довшим
лише на 0,0078 доби.

Різниця не велика , але за кожні 128 років
з цих частинок нагромаджувалася ціла
доба. Отже , якщо у 300 р.н.е. Весняне
рівнодення припадало на 21 березня , то
через 128 років - на 20 , ще через 128
років - на 19 і т.д.

До середини шістнадцятого ст. Дата
весняного рівнодення змістилася вже на
10 діб і припадала на 1 березня. З датою
весняного рівнодення пов’ язане
найбільше християнське свято - Пасха .
На Нікейському (325 р) церковному соборі
було прийнято святкувати її в нійближчу
неділлю після повні , яка настала після
весняного рівнодення.

Вважалося , мабуть, що дата дня
весняного рівнодення зберігається
“назавжди “ .Та оскільки справжнє весняне
рівнодення поступово зміщувалося в бік 1
березня , то створилася така ситуація :
якщо , у XXVI ст. Повня випадала на 18
березня , весняною вважали не її , а
настунну - 17 квітня . Отже, свято Пасхи
зсувалося в бік літа.

У 1582 р. Римський папа Григорій XIII
здійснив реформу календаря. Щоб поврнути
весняне рівнодення з 11 на 21 березня , з
лічби днів було вилучено 10 діб : після 4
жовтня 1582 р. Настало не 5 , а 15 жовтня . І
щоб надалі така помилка не виникала , було
прийнято з кожних 400 років вилучати три
доби : столітні роки , число сотень яких не
ділиться без остачі на 4 , вважають простими
- по 365 діб (такими були роки 1700 , 1800 ,
1900 і буде 2100 –й ).Цей виправлений
календар отримав назву григоріанський або
нового стилю.

Середня тривалість року
григоріанського календаря (за 400 років )
становить 365,2425 доби , що лише на 26
с неревищує тривалість тропічного
року.Тому і похибка на одну добу
накопичується в цьому календарі
приблизно за 3 300 років. Отже ,
григоріанський календар загалом точно
відображає астрономічні події , хоча
упродовж 400 років вксняне рівнодення у
ньому припадає на дати 19 , 20 і 21
березня.

У своїй практичній діяльності людина
потребує певної системи обліку років.При
цьому немає історичного значення , який
рік у цій системі було названо пнршим.

Та чи інша система лічби років має
назву ера . Інакше , ерою названо всю
сукупність років , відлічених від певної
початкової точки , що зветься епохою ( з
грец. “епохе” – зупинка).

Історія показує , що початковим
моментом може бути подія реальна (
початок царювання якгось імператора ,
війна , стихійне лихо ) або вигадана ,
легенда , часто пов’язана з релігійним
віруваннями. Взагалі кажучи , для лічби
років не має ніякого значення навіть те ,
чи дата події вказана правильно, чи
помилкою.

Головне , щоб рахунок років від обраного
моменту проводится неперервно , без
пропусків і повторень. Лічбу років “від
Різдва Христового 2 (насправді - “від
втілення Господа” , тобто від свята
Благовіщення), яку ми називаємо н а ш о
ю е р о ю , запровадив у 525 р. Римський
монах Діонис Малий , який складав у
той час нові таблиці дат Пасхи.
Є системи,які можна досліджувати ,
вимірювати , змінювати.До деяких із них
можна навіть доторкнутися . Це матеріальні
системи . Але вам відомі й системи , створені
свідомістю людини : природничо – наукова
картина світу , образ природи; системи
літочислення – календар , народний
календар.Це не матеріальні смстеми ,які теж
мають велику роль у житті людини.
Календар визначає систему обчислення часу ,
засновану на періодичності явищ природи.
Ми користуємося григоріанським
астрономічним календарем.Він складається
на кожний рік і базується на обертанні
Землі навколо Сонця.Період її обертання
становить близько 365 діб 6 год.
Календарні роки містять ціле число діб – 365
або 366 (у кожному четвертому році , який
називають високосним ) . Рік складаєтся з 12ти місяців , кількість днів у них коливається
від 28 до 31. Доба як міра часу мвє 24 години
, година 60 хвилин , хвилина – 60 секунд.
Проміжна одиниця вимірюваня часу між
добою і місяцем – семиденний тиждень.
Відбиває значення про повторюваність явищ у
природі та їх звязок із життєдіяльністю
людини. Цим календарем ви користувалися
, починаючи з першого класу. Особливе
значення народний календар має при
проведенні уроків серед природи , значна
частина яких збігається з народними
святами.
У народному календарі відбито
сільськогосподарський досвід , народні
звичаї , створені віками норм поведінки
людей , правила виховання дітей ,
національні особливості народу.
Наприкінці підручника ви знайдете додаток
“Народний прогностик” , у якому подано
відомості про деякі свята нашого народу і
повязані з ними прикмети та звичаї
Спостерігаючи за переміщенням Сонця по
небу , давні цивілізації упорядкували своє
повсякденне життя. Вавилоняни до 2400 р.
до н. е. Розділили рік на 12 рівних частин , а
доба – на 24години.
Вони ( і незалежно від них єгиптяни )
обчислили , що рік триває 365 днів і 6 годин
, що дуже близько до справжньої його
тривалості , яка становить 365 днів , 6годин ,
41 хвилину і 59 секунд.
Для відліку днів , місяців і років було створено
календарі . За ними відзначилися особливі
дні відпочинку і свята , а також планувалися
сільськогосподарські роботи , зокрема посів
і збирання врожаю.
Юліанський календар , затверджений
римським імператором Юлієм Цезарем ,
було введенно у 1582 році було введено
новий григоріанський калндар.
Його названо на честь Папи Римського
Григорія ХІІІ . Ним ми користуємся і тепер .
Коли його запровадили у Великобританії в
1752 році , 11 днів довелося пропустити .
День , який настає після 4 вересня , щоб
виправити відставання календаря від
астрономічного часу.
Інші народи розробили власні календарі ,
деякі з них використовуються і зараз.
Китайський календар заснований на русі
Місяця і включає 60- літній цикл. Проте
григоріанський календр визнано як
міжнародний стандарт.
Подивись на нічне небо – на його чорному
оксаимті мерехтять і переливаються тисячі
вогників . Насправді деякі з них – планети ,
як і наша Земля . Інші – групи зір ,
віддалних від нас мільйони кілометрів.
Усі ці зорі та планети , зокрема Земля і Сонце ,
і навколишній космічний простір складають
Всесвіт.Всесвіт набагато більший , ніж люди
можуть собі уявити.
У ньому безліч зір. Найближча до нас зоря –
Проксима Центавра – розміщена на
відстанні приблизно 40 трильйонів
кілометрів. Установлені на Землі й у космосі
телескопи продовжують знаходити все нові
й нові зорі в космічних глибинах.
Ацтеки в Центральній Амереці розробили
точний календар понад 500років тому . У
центрікалендаря було висічено лик
ацтекського бога Сонця , Тецкатліпокі , а
довкола нього по колу розміщено висічені
на камені позначення днів року.
Тисячі галактик , зір і планет , видимих із
Землі , - це лише незначна частка мільярдів
обєктів , що формують Всесвіт .
Астрономія – це наука , що вивчає Всесвіт і
зміни в ньому з плином часу.
Вивчення і зір і планет почалося тоді, відколи
перші люди почали вдивлятися в нічне небо
. Вони намагалися збагнути природу
побачених там яскравмх цяток , обєднавши
їх у сузіря . Спостерігаючи рух Місяця і
планет ,вони створили перші уявлення про
Всесвіт.
Згодом ученні зясували , з чого складаються
зорі , як вони утворюються , розвиваються і
помирають.Біьшість учених переконана ,
що Всесвіт зародився в результаті Великого
Вибуху – з тієї миті , коли виникла матерія і
почався відлік часу.
Майже всі обєкти у Всесвіті дуже віддалені від
Землі, і навряд чи людина зможе колись їх
відвідати . Астрономи застосовують
телескопи, встановленні на Землі або
виведені на орбіту , щоб збирати
інформацію , яка міститься у видому світлі
Рентгенівські та інфрачервоних променях ,а
також у радіовипромінюванні ,
поширюваних цими далекими обєктами.
Космічні зонди досягли деяких планет ,
комет й астероїдів , і 12 астронавтів
побувало на місяці . Астрономи й
астрофізики відкривають нові космічні
обєкти і дізнаються про нові подробиці вже
відомих.