Transcript Українська пісня

Презентація
на тему
“Із пісенних скарбів”
Виконала
учениця 7-Б класу
Підкамінської ЗОШ
Думінська Світлана
Вчитель-консультант:
Денисюк І.П.
1.Суспільно-побутові
пісні.
2.Козацькі пісні.
6.Українська пісня.
Зміст
презентації
5.Стежками
Франкового
краю.
3.Чумацькі пісні.
4.Коломийки.
Українська пісня
Чи задумувались ви над тим, чому не вмирають народні пісні? А безсмертні вони тому, що в
них живе, не вмирає сам народ, його мудрість, віра і незгасаюче працелюбство, його
джерельна совість та іскрометний жарт. Бо вони упродовж віків були і залишаються чарівними
провідниками доброти і милосердя, яких сьогодні болісно не вистачає у людських взаєминах.
Створювані за сивої давнини, пісні передавалися з уст в уста, передаючи аромат свого часу,
змальовуючи фольклорний портрет тієї місцевості, де співалися.
Українська пісня — це історія народу-трудівника, народу-воїна, що цілі віки бився за свою
свободу, що цілі віки витрачав усю свою силу, свою кров, своє життя на виявлення своїх
здібностей, на збереження своєї гідності.
Хто не був зачарований українською піснею, хто не згадує її, як своє чисте, прозоре
дитинство, свою горду юність, своє бажання бути красивим і ніжним, сильним і хоробрим.
Який митець не був натхненний її багатющими мелодіями, безмежною широтою і красою
барв, її чарівною силою, що піднімає нас до вершин людяності, гідності, творчості!
Яка мати не співала пісень над колискою дитини!
Народна творчість, народне мистецтво — могутнє духовне дерево. Бурштиновими
краплями виступає на ньому чарівна живиця поезій, мрій наших предтеч, збережена у
прекрасних піснях. Із золотої цієї криниці ми черпаємо скарби народної мудрості. А скільки
дотепних висловів у піснях, скільки влучних означень! Як милуємося красою живого
народного слова!
Суспільно- побутові пісні
Суспільно-побутові пісні — це великий масив епічних народно-пісенних
творів про економічні та політичні умови життя різних соціальних груп населення,
про їхню історичну роль у становленні та розвитку українського суспільства, у
формуванні національних норм етики й моралі.
Соціально-побутові пісні різнопланові і за тематикою, і за сюжетами, і за
мотивами, і за колоритністю образів. Для них характерне поєднання реалістичної
конкретності з метафорично-символічною образністю, вони багаті на традиційні
для народного епосу метафори, постійні епітети, порівняння.
Це пісні про гірку долю простого люду в умовах тоталітарних режимів,
соціальну нерівність, громадські, родинні, побутові конфлікти, природне віковічне
прагнення народу до волі, пошуки шляхів до кращого життя тощо.
У соціально-побутових піснях українського народу узагальнено відбився світ
людських доль в усьому його різноманітті. Як писав Микола Гоголь, для України
народні пісні — це все: «і поезія, і історія, і батьківські могили».
Суспільно-побутові пісні
Козацькі пісні
Тематика, функція й стиль козацьких пісень становлять гармонійну цілісність, що
виокремлює ці твори у неповторний жанр. На довершеність їх поетики і музичної форми
вплинула індивідуалізація творчого процесу в XVI-XVII століттях - бароковий майстер,
спираючись на народну стихію, зумів піднятися на якісно новий щабель творчості. З
козацького середовища, яке творило козацький епос у трансі воєнних дій і перепочинків, від
покалічених козацьких лицарів козацькі думи перейшли до кобзарів і лірників, здебільшого
сліпих музикантів, що були типологічно подібними до грецьких аедів, південнослов'янських
сліпців - гуслярів, тамбурашів. З останніми українських "епіків" об'єднували ідеї боротьби зі
спільним ворогом - турками-османами, мандрівки по півдню слов'янських країн. З XVII-XIX
століть дійшли відомості про братства, школи, цехи епічних співців в Україні, Болгарії, Сербії.
Навчання у таких осередках, якими керували "пан-майстри", "пан-отці", зобов'язувало учнів
вивчити епічний репертуар (в Україні це були козацькі думи, духовні вірші, псалми, історичні
пісні), оволодіти конспіративною лебійською мовою (від грецького лебій - дід), навчитися
грати на музичних інструментах - кобзі, бандурі чи лірі, пройти посвяту в кобзарі чи лірники в
присутності майстрів, або т.зв. "визвілку" (іспит). Цей інститут народного професіоналізму
був типовим продуктом патріархальних феодально-корпоративних відносин і правового
захисту майстра від зазіхань владних структур. У бездержавному на той час українському
суспільстві кобзарські братства, школи відігравали роль важливих народно-просвітницьких
осередків світсько-релігійного характеру. Харизматичність постатей кобзарів і лірників,
наділених поетичним даром, мистецьким хистом, зумовила особливий інтерес до них в епоху
романтизму і національного відродження в Україні й Славії. Не випадково свою доленосну
збірку поезій Тарас Шевченко назвав "Кобзар".
Козацькі пісні
Чумацькі пісні
Чума́цькі пісні́ — народні пісні про життя, побут, пригоди й переживання чумаків.
Чумацькі пісні. Чумацький промисел на Україні відомий з XV ст., а його розквіт припадає на XVIII — поч. XIX ст. Чумаки торгували
переважно рибою та сіллю, яку привозили на волах з Дону і з берегів Чорного й Азовського морів.
Довгий шлях, невлаштованість побуту, небезпека ворожих нападів, хвороби і смерть на чужині — основні мотиви чумацьких пісень. В
них показані й причини, які змушували селян вдаватись до чумакування: Ой тим же я чумакую, Що так мені лучче жити: На панщину не
ходити, Подушного не платити...
Злидні,— «ані солі одробинки, ані хліба окрошинки» гнали з дому, змушували шукати долі — «хвортуни» в далекому краю: Ой
хвортуно, ти, небого, Послужи мені немного,— служила ж у хазяйстві, та й служила у бурлацтві, ще й послужи у чумацтві.
Але нерідко надії не справджувались і повертався чумак з Дону додому тільки з батіжком у руках, «за плечима торбина, ще й латана
свитина — до- чумакувався!» Серед лихих пригод — хвороб, каліцтва — пісні з осудом називають і пияцтво, яке призводило до гіркого
фіналу: «не знать за що пропив вози, пропив ярма ще й занози, а сам ходиш по дорозі, проливавши гіркі сльози ». Чумацьким
промислом займалися й козаки. Відомо, що запорожці супроводжували чумацькі валки, захищаючи їх від нападів татар, залишали чумаків у своїх поселеннях на зимівлю. Деякі мотиви чумацьких пісень перегукуються з козацькими; окремі образи, порівняння, метафори
повторюються в козацьких, чумацьких, а далі й солдатських піснях: Та по дорогах річки течуть, Понад шляхом маки цвітуть. То ж не маки
— то чумаки Везуть рибу — все судаки.
Образне порівняння героїв пісні з розсипами червоних маків понад шляхом більше відповідає реаліям козацького побуту,— козаки
носили шапки з червоним верхом; в козацьких піснях не раз бачимо цей образ, звідти він перейшов і до інших циклів. Чумацькі валки
звичайно споряджалися напровесні; можливо, саме цим пояснюються аналогії або й тотожність заспівів веснянок і чумацьких пісень.
Порівняємо: У веснянці:
А вже весна, а вже красна, Із стріх вода крапле. Молодому козакові Мандрівочка пахне.
В чумацькій пісні:
Весна красна наступає, Із стріх вода капле. Молодому чумакові Шлях-дорога пахне.
До далекої подорожі готувались заздалегідь, про що з епічною послідовістю й детальним поясненням розповідається в чумацьких
піснях, в яких наче вчуваються повільні ритми ходи чумацької валки: Задумали чумаки в дорогу, Покупили собі нові вози, Поробили
ярма кленові, Поробили занози дубові, Покупили воли половії, Покупили да й попаровали, Понаровали да й повиїжджали...
Чумацькі пісні надихали поетів, композиторів, художників. Вірші Т. Шевченка «Ой не п’ються пивамеди». «Неначе степом чумаки», «У
неділю не гуляла» навіяні образами чумацьких пісень. Їхній вплив відчувається в оповіданні М. Вовчка «Чумак», в народнопісенній опері
С. Руданського «Чумак — український дивоспів», у п’єсі І. Карпенка-Карого «Чумак»
Центральною фігурою чумацьких пісень є чумак-нетяга, на плечі якого лягли злигодні та небезпеки. Це образ відважної й волелюбної
людини, яка добре володіє зброєю і здатна не розгубитися в скрутну хвилину, відбити напад ворога.
Коломийки
Коломи́ йки — традиційний жанр української фольк-музики і хореографії.
Коломийка-дворядкова народна пісня (співанка). Кожен рядок коломийки має 14
складів з обовязковою цезурою (паузою) після восьмого складу.
Час виникнення цього жанру невідомий. Його назва вказує на місце виникнення:
місто Коломия Івано-Франківської області (Гуцульщина). Коломийки були історично
популярними серед поляків і українців, і також відомий (танець) на північному сході
Словенії . Залишаючись на перших порах місцевим, танець набув особливої
популярності серед міського населення прилеглих областей у середині XIX-го
сторіччя.
Коломийки — також коротенькі пісеньки, що можуть виступати як приспівки до
танцю або існувати незалежно від нього. Часто вони об'єднуються у в'язанки, які не
мають, проте, сталого змісту, а залежать від уподобання співака та обставин
виконання.
Активний процес творення і функціонування коломийок свідчить про життєвість
цього жанру.
Коломийки
Перевір себе
1.Що таке українська пісня?
Це історія народу-трудівника, народу-воїна, що цілі віки бився за свою свободу, що
цілі віки витрачав свою силу, свою кров, своє життя на виявлення своїх здібностей, на
збереження своєї гідності.
2.Суспільно-побутові пісні---це…
великий масив епічних народно-пісенних творів.
3. Чума́цькі пісні́ —…
народні пісні про життя, побут, пригоди й переживання чумаків.
4. Коломи́ йки — це…
традиційний жанр української фольк-музики і хореографії.
5.Народна творчість, народне мистецтво---це…
могутнє духовне дерево.
6.Хто очолює військо запорізьке в пісні “Ой на горі да женці жнуть”?
Дорошенко.
7.Хто прилітатиме на могилу чумака в пісні “Ой у степу криниченька”?
Зозуленька.
8.Що оспівано в козацьких піснях?
Героїзм захисників рідної землі.
З різних країв і країн ідуть і їдуть люди подивитися на
землю, яка народила Україні і всьому світові генія Івана
Франка. Хочуть пройтися його стежками, побачити описані в
його творах краєвиди – оті «вершини і низини», той славний Діл
– гірський кряж, що підпирає село з південного заходу, той
легендарний Радичів ліс. Хочуть торкнутися зором овидів, які
голубив очима «малий Мирон» - майбутній Іван Франко, овидів зі строкатістю полів, зубчастою стіною лісів, синьою
смугою Карпат, що зливається з небом. Хочуть причаститися
животворним Франковим духом, зачерпнути його «краплю, щоб
в бою сильніше стояти».
Франкова стежка… Біля кожної фігури групи учнів читають
вірші Франка, а вчителі ведуть екскурсантів стежками
Франкового гаю, закликаючи задуматися над творчістю
великого Каменяра і взяти ідеї в своє серце на все життя. На
стежках поета відвідувачі черпають натхнення і снагу, а спраглі
п’ють воду з Франкової криниці.
Підходимо до Поляни Казок і потрапляємо у казкове
царство для дітей. Довкола герої Франкових творів:
хитрий, підступний Лис Микита, Ведмідь Бурмило, Кабан,
Осел, що перехитрив грізного Лева, малі їжачки, що не
дали насміятися з себе прудконогому Зайцеві та ін. Та
ось звірята ніби ожили і почалося справжнє казкове
дійство. Малеча з усією серйозністю увійшла у свої ролі.
У цьому чарівному куточку Прикарпаття, на свята
святих Франкової землі, ми ступаємо на перехресні
стежки-дороги Каменяревого дитинства і юності, і
розуміємо, що не випадково цей чудовий край породив
людину титанічної сили і волі, думки і праці.
Пам’ятник І.Франку в селі
Тухля.
Пам’ятник Захару Беркуту
і тухольцям в селі Тухля.
Захар Беркут
Старий
Мудрий
Добрий
Пафос твору---це натхнення,
почуття ентузіазму, пристрасне
переживання душевного
піднесення, викликане певною
ідеєю чи подією.
Коломийка — це жанр
української пісенної лірики, яка за
ритмом і мелодикою пов`язана з
народним танцем.
Сюжет – це подія чи система
подій, у яких розкриваються
характери і розв`язуються
суперечності між ними.
Історична повість --- це повість
побудована на історичному сюжеті,
у якому широко відтворюються
певна епоха та її діячі.
Символ --- це умовне позначення
якогось предмета, поняття, явища,
процесу; художній образ, який
відтворює певну думку, ідею,
почуття.
А що ти знаєш іще?
1.Пафос твору---це…
натхнення, почуття ентузіазму, пристрасне переживання душевного
піднесення, викликане певною ідеєю чи подією.
2. Коломийка — це…
жанр української пісенної лірики, яка за ритмом і мелодикою
пов`язана з народним танцем.
3. Сюжет – це…
подія чи система подій, у яких розкриваються характери і
розв`язуються суперечності між ними.
4.Історична повість --- це…
повість побудована на історичному сюжеті, у якому широко
відтворюються певна епоха та її діячі.
5.Символ --- це…
умовне позначення якогось предмета, поняття, явища, процесу;
художній образ, який відтворює певну думку, ідею, почуття.
А на домашнє завдання складіть твір на
одну із тем: «Моя улюблена українська
народна пісня», «Лист героєві повісті
І. Франка «Захар Беркут»».