Transcript Met_pr

МЕТОД ПРОЕКТІВ
Все, що я пізнаю,
я знаю, для чого це мені
потрібно і де та як я можу
ці знання застосувати.
«Той, хто не дивиться вперед,
опиняється позаду.»
Дж. Герберт
«Проект» (лат. projectus)
у буквальному перекладі з латинської
означає «самостійний пошук шляху»
(«кинутий уперед»)
Історична довідка
Проектна активність свідомості людини
проявлялася на ранніх етапах розвитку
людського суспільства на рівні ремесла,
створення міфів, дитячих ігор.
Проектування як особливий вид активності
засновано на природному вмінні людини (на
відміну від тварин) подумки створювати
моделі «потрібного майбутнього» (Н.А.
Бернштейн) і втілювати їх у життя.
Історична довідка
«Людей варто вчити найголовнішим
чином тому, щоб вони черпали знання не
із книг, а спостерігаючи самі за небом й
землею, дубами й буками, тобто щоб вони
досліджували й пізнавали самі предмети,
а не пам'ятали б тільки чужі пояснення й
спостереження».
Я.А. Каменский
«Перші наші вчителі філософії –
це наші руки, ноги, очі».
Ж.Ж. Руссо
Історична довідка
Друга половина XІ в., США: проектування з
педагогічної практики перемістилося в сферу
теорії (Дж. Дьюі, К. Поппер, Г. Саймон,
В.Х. Кілпатрік:
Навчання треба будувати на активній основі:
через доцільну діяльність учнів (виготовлення
макетів, схем, виробництво досвідів і ін.)
Місія утворення - не стільки давати знання, які
знадобляться в майбутньому, скільки розвивати
здатність дитини вирішувати "тут і зараз" свої
насущні життєві проблеми. (Дж. Дьюі).
Історична довідка
З 1905 р. (С.Т. Шацький і ін.): метод проектів активно
розвивався в Росії, у тому числі й у радянський
період (А.С. Макаренко).
В 1931 р. метод проектів був засуджений, тому що "не
давав можливості учням опанувати системою знань в
області конкретних навчальних курсів".
Наприкінці XXв. інтерес до ідей Дьюі зріс у зв'язку з
розвитком активних форм і методів навчання, що
розвивають творчі здібності учнів.
Уроки історії
Ідеї проектування актуалізуються в епохи
змін.
На сучасному етапі розвитку суспільства,
що характеризується надзвичайною
рухливістю й мінливістю, проектний тип
культури починає домінувати. Він стає
одним із центральних культурних
механізмів перетворення дійсності
(И.А. Колєснікова).
Пріоритетні сфери використання
методу проектів
Освіта;
Охорона здоров’я;
Економіка;
Наука;
Культура.
Універсальність і синтетичний
характер проектної діяльності
Проявляється в з'єднанні:
технократичного й гуманітарного;
дослідницького й прогностичного;
інформаційно-освітнього й
соціально-перетворювального.
Проектування - спосіб
перетворення педагогічної дійсності
На рубежі XX-XXІ вв. формування
технологічного
типу
культури
стимулювало вчених до аналізу основ
проектної діяльності як зовсім нового
явища.
Проектування
стало
розглядатися як особливий тип
розумової діяльності.
Поширення ідей
проектування на різних рівнях
педагогічних систем (міської, районної, шкільної);
освітнього середовища;
особистості;
змісту навчання й виховання;
передбачуваних результатів особистісного
розвитку.
Формується особливий проектний простір
життєдіяльності учасників освіти.
(И.А. Колєснікова)
Педагогічне проектування й проектне
навчання - це не мода, а об'єктивна необхідність
Особливості й проблеми сучасної освіти:
міняється характер мотивації й знань на кожному етапі
життєдіяльності;
збільшується обсяг інформації наук, представлених
навчальними предметами;
труднощі орієнтації в потоці інформації;
швидке старіння інформації;
У людини виникає необхідність виробництва нового
знання, якого немає, але потреба в якому відчувається.
Джерелом нових знань усередині системи освіти й
освітніх процесів здатно стати проектування.
Педагогічне проектування й проектне
навчання - це не мода, а об'єктивна необхідність
"Розбухання" змісту інформації стає питання:
"Чому саме вчити?".
Проблема відбору знань, умінь і навичок
перетворюється в завдання виділення типових
проблем і завдань, рішення яких жадає від
людини життя й професія.
Виявляється проективний характер самого
змісту освіти й способів його побудови.
Педагогічне проектування й проектне
навчання - це не мода, а об'єктивна необхідність
Не менш важливе питання: "Хто є носієм нових знань і досвіду?"
Століттями система утворення була орієнтована на носія
"готового" знання - учителя (викладача, вченого), що віддає
знання учневі й знаючого "рецепт" рішення його проблем.
Сьогодні носієм і джерелом інформації може стати кожний,
незалежно від рівня освіти.
Присутньою є ситуація самостійного визначення (проектування)
учнями:
- траєкторії руху в інформаційному полі (освітній маршрут);
- змісту освіти;
- матеріалів, які можуть бути затребувані іншими;
- освітнього середовища.
Педагогічне проектування
Практико-орієнтована діяльність, метою якої є
створення нових, що не існують у практиці, освітніх
систем і видів педагогічної діяльності (навчальні
програми, підручники, методичні посібники й ін.).
Нова розвиваюча область знання, спосіб трактування
педагогічної дійсності (А.П. Тряпіцина).
Прикладний науковий напрямок педагогіки й
практична діяльність, націлені на рішення завдань
розвитку, перетворення, удосконалювання, дозволу
протиріч у сучасних освітніх системах.
(Е.С. Заїр-Бек).
Педагогічне проектування
Спосіб нормування й трансляції педагогічної
й науково-дослідної діяльності.
(Н.А. Масюкова)
Процес створення й реалізації педагогічного
проекту.
Специфічний спосіб розвитку особистості.
Технологія навчання.
Проектувальна діяльність
в освіті
можливість піднятися на новий ступень
професійної майстерності;
спосіб активізації буття в педагогічній
дійсності;
особлива форма встановлення й розвитку
творчих відносин з колегами;
реальна форма одержання фінансової
підтримки в інноваційних починаннях.
Проектна
діяльність
специфічна
форма
творчості й універсальний засіб розвитку людини
у молодшому шкільному віці - за рахунок
проектної сутності ігрової діяльності;
у підлітковому віці - за рахунок потреби в
створенні свого предметного середовища й
спроби своїх сил;
у юнацькому віці - за рахунок спрямованості в
майбутнє й бажання самореалізуватися;
для дорослої людини як засіб професійноособистісного розвитку й удосконалення
навколишньої дійсності й себе.
КОМПЕТЕНТНІСТЬ УЧНІВ В
ОБЛАСТІ РІШЕННЯ ПРОБЛЕМ
Під компетентністю в області рішення
проблем розуміється "здатність учня
використати пізнавальні вміння для дозволу
міжпредметних реальних проблем, у яких
спосіб рішення з першого погляду явно не
визначається. Уміння, необхідні для рішення
проблеми, формуються в різних навчальних
областях, а не тільки в рамках однієї з них математичної, наукової або читання".
(The Pіsa 2003 Assessment Framework, OECD, 2003)
ЗАГАЛЬНОНАВЧАЛЬНІ ВМІННЯ,
НЕОБХІДНІ ДЛЯ РІШЕННЯ ПРОБЛЕМ:
Розуміти проблему
Характеризувати проблему
Представляти проблему
Вирішувати проблему
Міркувати над рішенням
Повідомляти рішення проблеми
ЗАГАЛЬНОНАВЧАЛЬНІ УМІННЯ Й НАВИЧКИ,
ЩО ФОРМУЮТЬСЯ В ПРОЕКТНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
Рефлексивні вміння:
- Уміння осмислювати завдання, для рішення якого
недостатньо знань
- Уміння відповідати на запитання: чому потрібно навчитися
для вирішення поставленого завдання?
Пошукові (дослідницькі) уміння:
- Уміння самостійно генерувати ідеї, тобто винаходити спосіб
дії, залучаючи знання з різних областей
- Уміння самостійно знаходити відсутню інформацію в
інформаційному полі
- Уміння запитувати необхідну інформацію в експерта
(учителя, консультанта, фахівця)
- Уміння знаходити кілька варіантів рішення проблеми
- Уміння висувати гіпотези
- Уміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки
ЗАГАЛЬНОНАВЧАЛЬНІ УМІННЯ Й НАВИЧКИ,
ЩО ФОРМУЮТЬСЯ В ПРОЕКТНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
Уміння й навички роботи в співробітництві:
- Навички колективного планування
- Уміння взаємодіяти із будь-яким партнером
- Навички взаємодопомоги в групі в рішенні загальних завдань
- Навички ділового партнерського спілкування
- Уміння знаходити й виправляти помилки в роботі інших
учасників групи
Менеджерські вміння й навички:
- Уміння проектувати процес (виріб)
- Уміння планувати діяльність, час, ресурси
- Уміння приймати рішення й прогнозувати їх наслідки
- Навички аналізу власної діяльності (їх хід й проміжні
результати)
ЗАГАЛЬНОНАВЧАЛЬНІ УМІННЯ Й НАВИЧКИ,
ЩО ФОРМУЮТЬСЯ В ПРОЕКТНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
Комунікативні вміння:
- Уміння ініціювати навчальну взаємодію з дорослими вступати в діалог, задавати питання й т.д.
-Уміння вести дискусію
- Уміння відстоювати свою точку зору
- Уміння знаходити компроміс
- Навички інтерв'ювання, усного опитування й т.д.
Презентаційні вміння й навички:
- Навички монологічної мови
- Уміння впевнено тримати себе під час виступу
- Артистичні вміння
- Уміння використати різні засоби наочності при
виступі
- Уміння відповідати на незаплановані питання
МЕТОД ПРОЕКТІВ
Сукупність прийомів, дій учнів
у їхній певній послідовності для
досягнення поставленого завдання
- рішення певної ПРОБЛЕМИ,
значимої для учнів і оформленої у
вигляді
якогось
кінцевого
ПРОДУКТУ.
Проект - це "п’ять П":
1. Проблема,
2. Проектування (планирование),
3. Пошук інформації,
4. Продукт,
5. Презентація.
Шосте "П" проекту - це його портфоліо, т.б. папка, в
якій зібрані всі робочі матеріали, у тому числі
чернетки, денні плани, звіти й ін.
Основні ідеї
методу проектів
Ідея про спрямованість учбово-пізнавальної
діяльності на результат, що виходить при
рішенні тієї або інший практично або
теоретично значимої проблеми.
Зовнішній результат можна побачити,
осмислити, застосувати в реальній практиці;
Внутрішній результат - досвід діяльності стає безцінним надбанням учня, з'єднуючи в
собі знання й уміння, компетентності й
цінності.
Чому не "практична",
а "проектна" діяльність?
Стрижнем проектування є зв'язок
задуму із втіленням.
Саме це зв'язування становить суть
відповідальності за предмет і результат
своєї діяльності.
Основні умови застосування
методу проектів
Існування якоїсь значимої проблеми, що
вимагає рішення шляхом дослідницького
(творчого) пошуку й застосування
інтегрованого знання.
Значимість передбачуваних результатів
(практична, теоретична, пізнавальна).
Застосування дослідницьких (творчих) методів
при проектуванні.
Структурування етапів виконання проекту.
Самостійна діяльність учнів у ситуації
вибору.
Сутність методу Проектів
Проблемна ситуація
ПРОБЛЕМА
Пошук способів вирішення
(висування гіпотез)
Дослідницька,
пошукова ін. діяльність
Захист проекту
Оформлення результатів
Прогнозування
нових проблем
ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК МЕТОДУ ПРОЕКТІВ З ІНШИМИ
МЕТОДАМИ ОСОБИСТІСНО ЗОРІЄНТОВАНОГО ПІДХОДУ
Метод проектів
Навчання в
співпраці
Дискуссії
Мозкова атака
Рольові
игри
Портфоліо
СУКУПНІСТЬ МЕТОДІВ,
ВИКОРИСТОВУВАНИХ У ПРОЕКТНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
Проектна
діяльність
Дослідницькі
Дискуссії,
евристичні бесіди
Пошукові
Мозкові атаки
Рефлексивні
Науковий метод
Рольові ігри
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ ВМІННЯ, НЕОБХІДНІ ПРИ
ВИКОРИСТАННІ МЕТОДУ ПРОЕКТІВ
Уміння предметної
області знання
Сукупність
відповідних
компетентностей
Ключові
компетенції
Інтелектуальні вміння
критичного мислення
Пошук
інформації
Осмислення
Аналіз
Синтез
Застосування
Оцінка
Комунікативні
вміння
Уміння
спільної
діяльності
Уміння
дискутувати,
приймати
рішення
РІВНІ ПРОБЛЕМНОСТІ
Загальною підставою для рівневого розгляду
проблемності є ступінь самостійної
розумової діяльності учнів:
Перший рівень співвідноситься із проблемним
викладом навчального матеріалу вчителем.
Другий рівень означає, що викладач створює
проблемну ситуацію й разом з учнями її вирішує .
Третій рівень припускає, що викладач створює
проблемну ситуацію, а учень самостійною її
вирішує.
Четвертий рівень свівдчить про повну
самостійність учня, що сам знаходить проблему й
сам вирішує її, тим самим вирішуючи проблемну
ситуацію, що виникла.
Що таке критичне
мислення?
По-перше критичне мислення є мислення самостійне.
По-друге, інформація є початковим, а аж ніяк не кінцевим
пунктом критичного мислення. Знання створює
мотивування, без якого людина не може мислити критично.
По-третє, критичне мислення починається з постановки
питань і з'ясування проблем, які потрібно вирішити.
В-четверте, критичне мислення прагне до переконливої
аргументації.
По-п'яте, критичне мислення є мислення соціальним.
(Девід Клустер, США)
ТИПОЛОГІЯ ПРОЕКТІВ
Ознаки типологизации:
Домінуюча в проекті діяльність (дослідницька,
пошукова, творча, рольова, прикладна).
Проекти:
дослідницький,
творчий,
рольовий,
практико-орієнтований проект (прикладний),
ознайомчо-орієнтовний (інформаційний)
Дослідницький проект
повинен володіти значимою в дослідницькому або
творчому плані проблемою або завданням, що вимагає
інтегрованого знання, дослідницького пошуку для її
рішення
передбачувані результати повинні бути значимі для
студентів із практичної, теоретичної та пізнавальної
точок зору
в ході створення проектів учні більшу частину часу
працюють самостійно: індивідуально, у парі, у групі, на
занятті або поза ним
разом з викладачем виробляється структурування
змістовної частини проекту, із вказівкою поетапних
результатів і розподілом ролей
у ході реалізації проекту використаються дослідницькі
методи.
Творчий проект
вимагає опису бажаного результату (твору,
відеофільму, газети, експедиції, т.д.),
зацікавленості кожного учасника проекту,
уточнення структури проекту в ході його
виконання.
Продуктом може бути будь-яка творча
робота, групова й індивідуальна: газета,
радіопередача, книга, Інтернет сайт, твір,
фільм, колаж, т.ін.
Рольовий або рольово-ігровий проект
вимагає вибору кожним учасником для себе певної
ролі, обумовленої характером і змістом проекту
(літературний персонаж, герой народного епосу, та
інше);
попереднього обговорення результатів проекту та
постійного їхнього уточнення в ході реалізації
проекту;
уточнення структури проекту в ході його
виконання.
Звичайно, продуктом таких проектів стають
театральні постановки, конференції з елементами
інсценувань, свята з розігруванням сценок або
казок і історій.
Практико-орієнтовний проект
вимагає чітко визначеної мети із самого
початку виконання проекту, орієнтацію
на інтереси самих учасників проекту,
добре продуманої структури-сценарію
всієї діяльності учасників,
участі кожного учасника в обробці й
оформленні інформації
презентації результатів і можливих
способів застосування їх на практиці
Ознайомчо-орієнтивний
(інформаційний)
спрямовані на збір інформації
про визначений об'єкт;
найчастіше інтегруються в
дослідницькі проекти.
ТИПОЛОГІЯ ПРОЕКТІВ
(продовження)
Предметно-змістовна частина.
Проекти:
моно-проект (в рамках однієї галузі
знань),
міжпредметний проект.
ТИПОЛОГІЯ ПРОЕКТІВ
(продовження)
Характер координації проекту:
безпосередній (твердий, гнучкий)
схований (неявний, що імітує
учасника проекту)
Характер контактів:
внутрішньо-шкільний;
регіональний;
міжнародний.
ТИПОЛОГІЯ ПРОЕКТІВ
(продовження)
Кількість учасників проекту:
індивидуальні,
парні,
групові.
Типологія проектів
Індивідуальні (персональні) проекти:
план роботи над проектом може бути вибудуваний і
відслідкований з максимальною чіткістю;
в учнів повноцінно формується почуття відповідальності,
оскільки виконання проекту залежить тільки від нього
самого; учень здобуває досвід діяльності на всіх без винятку
етапах виконання проекту - від народження задуму до
підсумкової рефлексії;
формування найважливіших загальнонавчальних умінь і
навичок (дослідницьких, презентаційних, оцінних)
виявляється цілком керованим процесом.
ТИПОЛОГІЯ ПРОЕКТІВ
Групові проекти:
в учасників проектної групи формуються навички
співробітництва;
проект може бути виконаний найбільше глибоко й
різнобічно;
кожний етап роботи над проектом, як правило, має свого
ситуативного лідера, і, навпаки, кожний учень, залежно від
своїх сильних сторін, найбільше активно включений в
визначений етап роботи;
у рамках проектної групи можуть бути утворені підгрупи,
що пропонують різні шляхи рішення проблеми, ідеї,
гіпотези, точки зору; цей змагальний елемент, як правило,
підвищує мотивацію учасників і позитивно впливає на
якість виконання проекту.
ТИПОЛОГІЯ ПРОЕКТІВ
(продовження)
За тривалістю у часі:
міні проекти,
короткострокові проекти,
довгостроковий проекти.
ТИПОЛОГІЯ ПРОЕКТІВ
(продовження)
Телекомунікаційний проект
Для цілей:
збору різноманітних
організації спільних
польових робіт,
фактів, даних з
практичних
різних регіонів;
експериментів;
проведення
спільне рішення
екологічних,
актуальних проблем
соціологічних
політики, культури,
утворення;
проектів;
спільна розробка
створення спільних
туристичних маршрутів,
творчих продуктів;
ін.
ПОЧАТИ З КІНЦЯ
Продукт проектної діяльності варто
визначити конкретно. Від цього вибору
багато в чому залежить, наскільки
виконання проекту буде змістовним і
цілеспрямованим.
По суті справи захист проекту будується
на поданні продукту проектної
діяльності.
Приклади можливих продуктів
проектної діяльності
газета;
журнал;
стаття;
виставка;
план реконструкції об'єкта, оформлення
кабінету, розміщення кімнатних рослин і т.п.
карта;
креслення;
аналізи даних (соціологічного опитування,
вивчення екологічного стану об'єкта й т.п.)
Приклади можливих продуктів
проектної діяльності
обґрунтований план заходів;
модель;
сценарій (гри, свята)
пакет рекомендацій;
серія ілюстрацій, завдань і ін.;
атлас;
Web-сайт;
мультимедийный продукт (презентація,
мультфільм і ін.);
і інші
Алгоритм проектної діяльності
концепція проекту - збір вихідних даних, аналіз існуючого
стану, визначення проекту (мети, завдань, результати, основні
вимоги, обмеження, критерії, рівень ризику, учасники,
ресурси);
розробка - формування команди, призначення керівника,
розвиток концепції й розробка змісту проекту (плану, методів
контролю, розподіл ризиків);
реалізація - організація роботи групи (виконання робіт,
функціонування системи контролю за ходом робіт, рішення
проблем і завдань, презентація. Результат залежить від того, на
скільки ретельно пророблена концепція та як ефективно
реалізуються розроблені й прийняті методи роботи;
закінчення - підсумовування й оцінка результатів, створення
звіту, підведення підсумків, закриття проекту. Якісне
підведення підсумків дозволяє сформувати мотивацію
студентів на продовження навчання.
ВИДИ ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
На уроці
Проектна
діяльність
Позашкільна
діяльність
Загальношкільний
проект
Телекомунікаційний
проект
ПЛАН ПРОЕКТНОЇ РОБОТИ
Це методична розробка, що чітко визначає всі
параметри проекту.
Основні функції плану проекту:
уточнений план проекту стає необхідним вступом до
портфоліо проекту, що представляється на захисті;
розширений варіант плану проектної роботи може
стати описом проекту, підготовленим для публікації
або для зберігання в шкільній медіатеці.
Структура плану проектної роботи
Назва проекту.
Керівник проекту.
Консультант(и) проекту.
Навчальний курс (предмет), у рамках якого
проводиться робота із проекту.
Навчальні дисципліни, близькі до теми проекту.
Вік учнів, на який розрахований проект.
Склад проектної групи (П.І. учнів, клас).
Тип проекту (реферативний, інформаційний,
дослідницький, творчий, практико-орієнтований,
рольовий ін.).
Замовник проекту (адміністрація школи, учителяпредметники, муніципальні органи та ін.)
Структура плану проектної роботи
Мета проекту (практична й педагогічна мета).
Завдання проекту (2 - 4 завдання, акцент на розвиваючих
завданнях).
Питання проекту (3-4 найважливіших проблемних питання по
темі проекту, на які необхідно відповісти учасникам у ході його
виконання).
Необхідне устаткування.
Анотація (актуальність проекту, значимість на рівні школи й
соціуму, особистісна орієнтація, виховний аспект, коротко - зміст).
Передбачувані продукт(и) проекту.
Етапи роботи над проектом (для кожного етапу вказати форму,
тривалість і місце роботи учнів, зміст роботи, вихід етапу).
Передбачуваний розподіл ролей у проектній групі.
Портфоліо проекту
Основні функціїї портфоліо:
сприяти чіткій організації роботи проектної групи й
кожного її учасника;
служити зручним накопичувачем інформації й довідником
протягом роботи над проектом;
відбити особисті досягнення й ріст кожного учасника
проекту протягом його виконання;
допомогти об'єктивно оцінити хід роботи по завершенню
проекту;
заощадити час для пошуку інформації при проведенні
надалі інших проектів, близьких по темі.
Портфоліо проекту
До складу портфоліо проекту входять:
паспорт проекту;
плани виконання проекту й окремих його етапів;
проміжні звіти групи;
вся зібрана інформація з теми проекту, у тому числі необхідні
ксерокопії, і роздруківки з Інтернету;
результати досліджень і аналізу;
запису всіх ідей, гіпотез і рішень;
звіти про наради групи, проведених дискусіях, "мозкових штурмах"
короткий опис всіх проблем, з якими доводиться зіштовхуватися
проектантам, і способів їхнього подолання;
ескізи, креслення, начерки продукту;
матеріали до презентації (сценарій);
інші робочі матеріали й чернетки групи.
Подання результатів
проектної діяльності
Звичайне подання результатів проектної
діяльності проходить у формі захисту.
Перед захистом проекту доцільно одержати
експертні оцінки й відгуки про проект або
діяльність по його виконанню. Експертами
можуть бути замовники проекту.
Відкликання можуть представити будь-які
зацікавлені особи: батьки, учителі, інші учні.
ОРІЄНТОВНИЙ ПЛАН ЗАХИСТУ
Постановка проблеми, її актуальність.
Подання теми й учасників проекту.
Позначення проблеми, мети й завдань проекту.
Висловлення гіпотези, аргументація її положень
(у випадку наукової доповіді).
Етапи роботи над проектом, отримані результати, їхній короткий
аналіз.
Висновки.
Результати рефлексивної оцінки проекту (що вийшло, завдання на
майбутнє й т.п.).
Відповіді на питання експертної комісії й інших груп (дискусія).
Оголошення експертних висновків і відкликань.
Інші форми презентації
результатів роботи
- прес-конференція (за результатами екологічних досліджень);
- свято;
- екскурсія (екологічна стежина);
- реклама;
- вікторина й ін.
Журі по захисту проектів повинне бути компетентним і включати
(по можливості) фахівців із всіх предметів, які охоплені
проектами.
Для участі в роботі журі можна запросити також батьків.
Завдання вчителя - направляти рефлексивну оцінку школярем
своєї проектної діяльності.
При саморефлексії учень відповідає на важливі для нього
питання, які стосуються як самої проектної діяльності, так і
самооцінки своєї успішності в цій діяльності.
ОЦІНКА ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Одне з найбільш складних питань.
Оцінка проекту повинна бути
інтегрованої. Вона складається:
з оцінок етапів виконання проекту (від
формулювання проблеми до отриманого
результату);
результатів захисту проекту;
результатів саморефлексії.
КРИТЕРІЇ ЗОВНІШНЬОЇ
ОЦІНКИ ПРОЕКТУ
Значимість і актуальність висунутих проблем,
адекватність їхній досліджуваній тематиці;
коректність використовуваних методів
дослідження й методів обробки одержуваних
результатів;
активність кожного учасника проекту
відповідно до його індивідуальних
можливостей;
колективний характер прийнятих рішень;
характер спілкування й взаємодопомоги
учасників проекту;
КРИТЕРІЇ ЗОВНІШНЬОЇ
ОЦІНКИ ПРОЕКТУ(продовження)
необхідна й достатня глибина проникнення
в проблему, залучення знань із інших
областей;
доказовість прийнятих рішень, і вміння
аргументувати свої висновки;
естетика оформлення результатів проекту;
уміння відповідати на питання опонентів.
КООРДИНАТОР ПРОЕКТУ
Повинен мати певні якості:
Мати гарні організаторські здібності;
Бути методично грамотним;
Володіти навичками міжкультурного спілкування;
Уміти встановлювати довірчі, відкриті, поважні відносини з
учнями;
Активно співробітничати в проектній діяльності;
Мати базисні навички роботи в мережах;
Уміти працювати з більшими обсягами інформації;
Володіти новітніми телекомунікаційними технологіями.
ФУНКЦИИ КООРДИНАТОРА
ПРОЕКТУ
Пошук учасників проекту:
при необхідності консультування (на прохання
учасників проекту);
зв'язок з іншими організаціями, засобами масової
інформації, фахівцями, думка або знання яких
необхідні учасникам проекту;
збір і поширення інформації про учасників
проекту;
стимулювання учасників до самооцінки;
організація захисту й зовнішньої оцінки проекту.
ПРОЕКТИ ТА ПРОБЛЕМИ
Завжди існує небезпека переоцінити результат проекту й
недооцінити сам процес.
При виконанні дослідницького проекту важливо уникнути
перетворення його в
реферат. Неприпустимо
створювати у дітей подання про наукову діяльність, як про
компіляції чужих думок. Проектант повинен виробити та
представити власну точку зору, визначати мету дослідження
і його методику;
Не завжди вдається витримати спрямованість проектної
діяльності учнів, забезпечивши змістовну єдність тем;
Не просте питання реалізації виховних завдань проектної
діяльності:
- основні моральні принципи
- взаємодопомога, вірність спільній ідеї, почуття
відповідальності за ухвалені рішення, що ґрунтуються на дії.
ШКОЛА МАЙБУТНЬОГО ШКОЛА ПРОЕКТІВ?
Проект - це метод навчання який може
застосовуватися на уроці та у позанавчальний час.
Орієнтований на досягнення цілей самих учнів, і тому він
унікальний.
Проект формує неймовірно велику кількість умінь і навичок, і
тому він ефективний
Проект дає учням досвід діяльності, і тому він незамінний.
Проектування - це зміст навчання. Може бути частиною
предмета "Технології", самостійним предметом, та може бути
покладений в основу профільних спецкурсів
Проект - це форма організації навчального процесу
Може стати альтернативою формою аудиторного навчання.
Проект - це особлива філософія утворення:
- Філософія мети й діяльності;
- Філософія результатів і досягнень.
Список використаних джерел:
1. Современная гимназия: взгляд теоретика и практика/ Под
ред. Е.С.Полат – М., 2000.
2. Новые педагогические и информационные технологии в
системе образования/ Под ред. Е.С.Полат – М., 2000.
3. Полат Е.С. Типология телекоммуникационных проектов.
Наука и школа - № 4, 1997.
4. Полат Е.С. Нові педагогічні технології /Допомога для
вчителів – М., 1997.
5. Комп'ютерні телекомунікації – школі /Під ред. Е.С.Полат –
М., 1995.
6. http://www.sibai.ru.
7. http://festival.1september.ru.