Transcript Document

“ВИКОРИСТАННЯ
ІГРОВИХ МЕТОДІВ
НАВЧАННЯ
НА УРОКАХ ІСТОРІЇ”
Репрезентація
педагогічного досвіду
застосування ігрових
методів навчання на
уроках історії
Для педагогічної науки гра – це умовна, цікава для
суб’єкта діяльність, спрямована на формування знань,
умінь і навичок .
Процес гри полягає в досягненні поставленої мети. У
грі учень навчається долати труднощі, пізнає оточення,
шукає вихід з того чи іншого становища. Такі ігри
формують учнів-організаторів, які наполегливо ведуть за
собою інших.
У навчанні підлітків дидактична гра використовується
з метою досягнення комплексних педагогічних завдань:
засвоєння нового і закріплення старого матеріалу. Таким
чином, щодо цільової орієнтації, то вона охоплює всі галузі
педагогічного впливу: навчальну, розвивальну та виховну.
Навчальна
• У грі на другому плані перебуває заучування, а на першому
– життєвий досвід. Вона допомагає учням емоційно
розвантажитись, вільно висловити власну думку.
Використання гри на уроках історії дозволяє занурити учнів
у вир історичних подій. Їх цікавлять не лише загальні явища,
а й окремі деталі.
Розвивальна
• Дидактична гра є ефективною мотивацією учіння, оскільки
людині за природою подобається грати. Цінність
дидактичної гри полягає в тому, що учні значною мірою
самостійно набувають нових знань, активізуючи увагу,
сприйняття, уяву, пам'ять мислення.
Виховна
• Гра у вихованні та навчанні учнів сприяє компенсації
інформаційного перевантаження, а також організації
психологічного та фізіологічного відпочинку. Таким чином,
використання ігрових методів на уроках історії у роботі з
учнями є доцільним з огляду реалізації за її допомогою
високого рівня мотивації, результативності.
Під час організації дидактичних ігор на уроках
історії
викладач має враховувати, насамперед,
психологічні умови проведення ігрової діяльності,
пов’язані з особливостями підліткового віку. Безумовно,
для дидактичної гри притаманна нетрадиційна
атмосфера,
яка
характеризується
азартом
та
задоволенням.
Але
інтенсивність,
швидкість,
насиченість можуть мати наслідки, які призводять до
появи напруги. Непідготовлені з психологічного боку
учні стають неготовими до переходу в ігровий процес.
Це може породжувати стан дискомфорту та
невпевненості в собі.
ПРИЧИНИ СТРЕСОВОГО ФАКТОРУ ПІД ЧАС ГРИ
Учні під час творчої колективної діяльності мають відмовлятися від
традиційних способів роботи. І якщо одні учні з легкістю беруться за
новий вид діяльності, то для інших це виливається у дискомфорт і
внутрішній опір.
Учні вважають поставлені задачі недосяжними, або навпаки
незначними, що гра взагалі обрана не як доцільний вид роботи на
уроці.
 Особливістю дидактичної гри виступає необхідність постійно
включатися до процесу розумової діяльності.
Дотримування учнем пасивної поведінки стає неможливим, бо
фіксування результатів діяльності кожного учня (викладачем чи
експертною групою) вимагає від нього неухильної роботи.
 Необхідність збереження спокою в обстановці конкурентного
протистояння, уміння не ображатися на критику є наступною
складовою ігрового процесу.
Ще одним важливим елементом дидактичної гри на уроках історії є
необхідність оперативного включення у процес за високої швидкості її
протікання.
Учнів треба налаштувати, що гра на історії – це справа
серйозна, яка без співпраці, взаєморозуміння між учнями та
викладачем втрачає сенс. Але викладач має пам’ятати, що під
час розподілу командних ролей необхідно робити так, щоб роль
допомагала неавторитетним укріпити авторитет, неактивним –
проявити
активність,
недисциплінованим
–
стати
організованими, а учням, які чимось себе скомпрометували, –
повернути втрачений авторитет.
Багато проблем з’являється в ситуації, коли викладач надає
зайву свободу учням, обмежуючись роллю спостерігача. У
роботі з учнями це є небезпечним явищем, бо ігровий процес
стає некерованим, конфлікти між учнями переростають у
неприязнь. Але якщо керівник, навпаки, занадто часто і жорстко
втручається в ігровий процес, обмежуючи ініціативу,
самоорганізацію учнів, це також проявиться у назріванні
конфлікту, але вже між учнями та самим викладачем.
1.
2.
3.
4.
викладач-інструктор,
суддя-рефері,
тренер,
голова-ведучий.
1) учні не вступають у гру або вступають у неї
формально;
2) гра затягується, бо учасники не можуть
знайти правильного рішення;
3) гра затягується, бо учасники відволікаються
в діях на ці завдання;
4) гра закінчується швидко, бо її учасники
ідуть найкоротшим шляхом.
ЕТАПИ ПІДГОТОВКИ ДО ГРИ
Підготовчий
є вихідним в організації ігрових методів.На означеному етапі
відбуваються певні послідовні дії.Викладач обирає тему гри, її вид,
враховуючи програму, тематичне навантаження, наявність
методичної літератури, готовність групи до проведення ігрових
методів тощо.Відбувається розподіл ролей. Викладачем і учнями
обговорюється задум гри, її стратегія, складається план, сценарій.
Проводиться інструктаж учасників.
Уведення до гри
Сутність цього етапу полягає в усвідомленні учнями змісту завдання й
активізації їхнього пізнавальної діяльності на уроці, тому
передбачаються певні дії. Викладач стисло та конкретно викладає
сценарій гри, пояснює всій групі її завдання і можливості, роль
окремих учасників, визначає ігрові цілі, дає загальну спрямованість
грі.З метою активізації пізнавального інтересу в учневі викладач може
ставити питання, проводити «Мозковий штурм» та дискусію,
спонукати учнів до висунення різноманітних припущень та гіпотез,
встановлювати причинно-наслідкові зв’язки тощо. Проблема перед
учасниками може становитися заздалегідь або безпосередньо перед
початком гри. Аналіз запропонованих відповідей відбувається на
заключному підсумковому етапі.
Ігровий
Передбачає залучення усіх учнів групи до
ігрової діяльності. Завданням викладача на цьому
етапі є координація ігрової діяльності. Викладач
має бути готовим втрутитися в будь-який момент в
ігрове поле, відчуваючи спад активності, підсилити
цікавість до гри (шляхом схвалювання окремих
учасників, заохочення глядачів). Завершення
ігрового етапу у
іграх має відбуватися з
обережністю, коли викладач вчасно припиняє гру,
заздалегідь попереджуючи про це її учасників.
Заключний-підбиття підсумків
На підсумковому етапі
організації
ігрових
методів
перед
викладачем
постає
завдання з оцінювання рівня
сформованих компетентностей
в її учасників.
З досвіду роботи викладача історії
Панчишина В.Є.
Гра «Три речення»
У процесі опрацювання навчальної
інформації з підручника, особливо науковопопулярного матеріалу теми, учням можна
запропонувати гру, сенс якої полягає у
наступному: необхідно трьома простими,
проте змістовними реченнями, передати
суть прочитаного. Гра може мати форму
змагання між окремими учнями та між
командами.
"Вічний мир" (1686) - мирний договір між
Польщею і Московською державою, укладений
на основі Андрусівського перемир'я 1667 року.
Польща відмовлялась від претензії на Київ, за що
отримала 146 тис. крб. компенсації. Північна
Київщина та Брацлавщина мали стати
нейтральною
зоною
між
Польщею
та
Московською державою. Правобережна Україна
(за винятком Поділля, яке до 1699 року
перебувало під владою Туреччини) залишалась
під владою Польщі, Лівобережжя - Москви.
"Вічний мир" остаточно закріпив поділ
українських земель між двома державами.
Гра «Чиста дошка»
Додатковий пізнавальний ефект може дати назва гри
латиною - «Tabula rasa». Вперше пропонуючи гру учням,
викладач пояснює вислів «tabula rasa»: буквально - чисте
місце, де можна написати все, що хочеш, а в переносному
значенні вислів вживається по відношенню до свідомості
дітей та неосвічених людей. Перед опрацюванням
історичного документу викладач звертає увагу учнів на
дошку з підготовленими наперед запитаннями, відповіді на
які можна дати, лише опрацювавши документ. Запитання,
на яке дається правильна відповідь, витирається. Робота
учнів вважається успішною, якщо у підсумку дошка буде
чистою. Ця гра виконує важливу роль у диференціації
навчальної інформації.
Гадяцький договір (1658) - угода, укладена між гетьманом
України І. Виговським і польським урядом 16 вересня 1658
року в м. Гадячі. За умовами угоди Україна мала увійти до
складу Речі Посполитої як незалежна держава під назвою
Велике князівство Руське на рівних з Литвою та Польщею
правах. Вища законодавча влада мала належати національним
зборам депутатів. Виконавча влада належала гетьманові, якого
обирали довічно і вибори якого затверджувались королем.
Гетьман мав очолювати Збройні Сили України. Офіційною в
Україні мала стати українська мова. Передбачалось карбування
в Україні власної монети. Гарантувались права та привілеї
козацтва. Православні українці мали отримати рівні права з
католиками. Угода передбачала обмеження впливу уніатської
(греко-католицької) церкви на нові території. Передбачалось
розширення мережі навчальних закладів в Україні, в тому числі
і відкриття університету.
1. Який український гетьман уклав
Гадяцький договір?
2. З ким було укладено Гадяцький
договір?
3. Куди мала ввійти Україна згідно
договору?
4. Виконавча влада належала
королю чи царю?
5. Офіційною мовою на Україні
мала стати польська чи німецька?
Гра "Естафета”
Гру-змагання розпочинають пари учнів, які сидять на
останній парті – саме їм викладач дає чистий аркуш
паперу. Учасники гри пишуть на аркуші свої прізвища і
будь-яку дату, пов’язану з визначеною історичною подією
або періодом, і передають своїм одногрупникам попереду.
Гра проводиться як на швидкість, так і на правильність
відповідей. Якщо пара учнів не пригадала жодної дати,
вони записують свої прізвища, навпроти яких ставлять
прочерк, і передають аркуш далі. Викладач визначає
команду - переможницю та називає прізвища тих учнів, які
не дали жодної правильної відповіді. Головне – не
підштовхувати, не викрикувати, не втручатися до роботи
інших, в іншому випадку ведучий повинен буде зупинити
естафету. «Естафета» - командна гра, в якій у кожного
члена є свої обов’язки, що мають виконуватись якісно і
вчасно.
Гра «Герой, дата, подія»
Ця гра рекомендується для повторення та
систематизації вивченого матеріалу. У грі бере участь
вся група. Викладач або ведучий з числа учнів
проходить повз учасників гри, що сидять за партами,
і просить одного з учнів назвати героя, іншого – дату,
а третього – подію. Перший учень називає ім’я
історичної особи, наступний учасник – дату(дати),
пов’язані з цією особою, а третій – називає
подію(події), пов’язані з ним.
Наприклад:
П.Сагайдачний – 1616 рік – морський похід на
Кафу
Іван Мазепа – 1709 рік - Полтавська битва
1. Юрій Хмельницький- 1659-1663рр., підписав "Переяславські статті" (27
жовтня 1659р) з Москвою, вперше звучала заборона гетьману
утримувати відносини з іноземними державами, без згоди царя обирати
гетьмана України, генеральну старшину, до 6 міст Гетьманщини
вводилися російські гарнізони з воєводами
2. 21-22 жовтня 1665р-укладення І.Брюховецьким Московського договору
з Росією.
3. 27 жовтня І660р-Слободищенський трактат (Договір Ю.Хмельницького з
Польщею), який передбачав відновлення в основному умов Гадяцького
договору. Гетьманщина входила до складу Польщі на правах автономії.
4. 1665-1676рр-Петро Дорошенко ("Сонце Руїни"), 1668р-об'єднав землі
5. Правобережної і Лівобережної України.
6. 1668-1672рр. гетьман Лівобобережної.України.- Дем"ян Многогрішний
/чернігівський полковник, у 1669р. уклав 'Тлухівські статті": московські
воєводи за лишилися лише в 5-ти містах:Ніжин, Чернігів, Остер,
Переяслав, Київ; козацький реєстр встановлювався в кількості З0 тис;
податки збиралися виключно козацькою старшиною; обмежувався
перехід селян у козацтво; гетьманові заборонялося вступати в
зносини з іноземними державами.
Гра «Знайди зайве»
Цю гру доцільно проводити Зу процесі
систематизації
навчального
матеріалу.
У
запропонованому наборі історичних фактів:
подій, імен, назв, дат, визначень, – кілька
елементів логічно пов’язані з темою, а інші - ні.
Завдання учнів – вилучити зайве. Наприклад:
Тема «Україна козацька»
Запорізька Січ – чайка – Петро КонашевичСагайдачний – Софійський Собор – гетьман –
бояри – Гетьманщина – Київська Русь –
клейноди – Богдан Хмельницький – хрещення Русі
– козацька рада – Боплан – ... .
А) І.Брюховецький-Петро ДорошенкоЯрослав Мудрий- Дем'ян Многогрішний;
Б) Московський договір- Глухівські
статті – Слободищенський трактат –
Зборівський договір;
В) Переяславські статті – Юрій
Хмельницький –Київська Русь –«Сонце
Руїни»
Гра «Лото»
На етапах закріплення та
узагальнення історичного матеріалу
успішно використовується на уроках
гра, суть якої у встановленні
відповідності, наприклад:
між
гетьманами та договорами, що вони
укладали.
1)Глухівські статті
2)Переяславські статті
3)Московські статті
4)Гадяцький трактат
А. Юрій Хмельницький
Б. Іван Брюховецький
В. Іван Виговський
Г. Дем'ян Многогрішний
Гру можна ускладнити, замінивши імена відомих
державних діячів їхніми портретами.
А)
1)Глухівські статті
2)Переяславські статті
3)Московські статті
4)Гадяцький трактат
Б)
В)
Г)
ВИСНОВКИ