Transcript Лінгвістичний компаритивізм (презентація)

Лекція 1-2
для магістрів факультетів германської філології,
романської філології та сходознавства
ЛІНГВІСТИЧНИЙ
КОМПАРАТИВІЗМ:
СТРУКТУРА
ТА
ЕТАПИ РОЗВИТКУ
План:
1. Складові лінгвістичного компаративізму
2. Порівняльно-історичне мовознавство або генетична
типологія:
2.1. Ф. Бопп та Р.-Х. Раск, Я. Грімм – засновники
індоєвропеїстики
2.2. В. Гумбольдт – засновник теоретичного мовознавства
2.3. А. Шлейхер – автор теорії родовідного дерева,
представник натуралізму
2.4. К.Бругман, Г. Пауль – засновники молодограматики
2.5. Ф. де Соссюр – засновник соціологічного напряму
3. Ареальна лінгвістика
4. Лінгвістична типологія
Основна література:
Бурлак С. А. Сравнительно-историческое языкознание / С. А. Бурлак,
С. А. Старостин. – М. : Academia, 2005. ― 432 с.
Гамкрелидзе Т. В. Индоевропейский язык и индоевропейцы. Реконструкция и
историко-типологический анализ праязыка и протокультуры / Т. В.
Гамкрелидзе, Вяч. Вс. Иванов. – Тбилиси : ТбГУ, 1984. – Т. 1-2. – 1328 с.
Гримм Я. Собрание сочинений : в 2 т. / Я. Гримм, В. Гримм ; [пер. с нем. под ред.
П. Н. Полевой]. – М. : ТОО “Аргоритм”, 1999. – 478 с.
Гринберг Дж. Квантитативный подход к морфологической типологии языков /
Дж. Гринберг // Новое в лингвистике. – 1963. – Вып. III. – М. : Прогресс. –
С. 60-94.
Жирмунский В. М. / Общее и германское языкознание : избранные труды //
Виктор Максимович Жирмунский. – Л. : Наука, 1976. – 692 с.
Звегинцев В. А. История языкознания XIX и XX веков в очерках и извлечениях /
Владимир Андреевич Звегинцев. – М. : Просвещение, 1965. – Т. 1. – 406 с.
Климов Г. А. Принципы контенсивной типологии / Георгий Андреевич Климов. –
М. : Наука, 1983. ― 222 с.
Мельничук А. С. О всеобщем родстве языков мира / А. С. Мельничук // Вопросы
языкознания. — М., 1991. – №2. – С. 27-42; № 3. – С.46-65.
Мечковская Н.Б. Общее языкознание: Структурная и социальная типология языков:
Учебное пособие для студентов филологических и лингвистических
специальностей. — 2-е изд. — Флинта: Наука, 2001. - 312 с.
Успенский Б. А. Структурная типология языков / Борис Андреевич Успенский. –
М. : Наука, 1965. – 286 с.
Додаткова література:
Аракин В. Д. Сравнительная типология английского и русского языков /
Владимир Дмитриевич Аракин. – М. : Просвещение, 1979. – 216 с.
Вежбицкая А. Сопоставление культур через посредство лексики и
прагматики / Анна Вежбицкая. – М. : Языки славянской культуры,
2001. – 272 с.
Гвишиани Н. Б. Контрастивные исследования современных языков и
корпусная лингвистика / Н. Б. Гвишиани // Филологические науки. –
2004. – № 4. – С. 59-70.
Кибрик А. Е. Очерки по общим и прикладным вопросам языкознания
(универсальное, типовое и специфичное в языке) /
Александр Евгеньевич Кибрик. – М. : Изд-во МГУ им. М.
В. Ломоносова, 1992. – 336 с.
Кочерган М. П. Основи зіставного мовознавства / Михайло Петрович
Кочерган. – К. : Вид. центр “Академія”, 2006. ― 424 с.
Манакин В. Н. Сопоставительная лексикология / Владимир Николаевич
Манакин. – К. : Знання, 2004. – 326 с.
Пауль Г. Принципы истории языка / Герман Пауль. – М. : Изд-во литры на иностр. языках, 1960. – 500 с.
Лінгвістична
компаративістика
генетична
ареальна
типологічна (зіставна) лінгвістика
Трихотомічна класифікація
лінгвістичної компаративістики
історична
Спорідненість
вторинна (набута)
загальнолюдська
І.О.Бодуен де Куртене
Компаративістика
Порівняльно-історичне мовознавство
(генетична типологія)
Г. Постеллус
«Про спорідненість мов» (1538 р.)
вирізнив 12 мов, довів походження
всіх мов від давньоєврейської
Й.Ю.Скалігер
«Розвідка про європейські мови»
(1599 р. )
Ю.Крижанич «Граматичні дослідження
про російську мову» (1666 р.)
виділив 11 груп європейських мов,
уперше вжив термін «споріднені
мови» та поняття «материнська
мова»
здійснив першу класифікацію
слов’янських мов
Г.В.Лейбніц
(1704 р.)
висунув завдання порівняння всіх мов
світу між собою та з їхніми ранніми
формами
Відкриття європейцями
санскриту
Ф.Сасетті
(80-ті рр. ХVІ ст.)
В. Джоунз
започаткував
порівняльноісторичну граматику
індоєвропейських
мов (1786 р.)
уперше залучив санскрит
до порівняння з європейськими мовами
висловив припущення
про близькість санскриту з:
грецькою
латинською
кельтськими
готською
перською
на основі
спільного походження
дієслівних коренів
та граматичних форм
мовами
Фридрих Шлегель
«Про мову і мудрість індійців»
(1808 р.)
запровадив
індоєвропейські мови
становлять родину,
яка походить
від спільної прамови
порівняння морфем
у методику досліджень
увів
виділив
термін
«порівняльна граматика»
типи мов
10-ті рр. ХІХ ст. - «революція»
в порівняльно-історичному мовознавстві
Ф.Бопп, Р.К.Раск, Я.Грімм засновники індоєвропеїстики
Ф.Бопп
«Про систему відмінювання
санскриту в порівнянні з
грецькою, латинською,
перською і германськими
мовами…»
(1816 р). - народження
порівняльно-історичного
мовознавства
порівняння –засіб, принцип – історизм
довів
спільне походження індоєвропейських мов та
їхню спорідненість із санскритом
встановив
принцип відповідності у граматичній структурі
та мовних одиницях
вибрав і систематизував
генетично споріднені елементи в морфологічній
структурі індоєвропейських мов
створив
схему морфологічних відповідностей
Расмус Христиан Раск
«Дослідження в галузі
давньопівнічної мови
або походження ісландської
мови»
(“Undersögelse om det gamle
Nordiske eller Islandske Sprogs
Oprindelse»)
(1818 р.)
започаткував
ідею зіставлення споріднених мов
порівняв
германські мови з грецькою, латиною та
балтійсько-слов’янськими
сформував
поняття “регулярних фонетичних відповідностей”
впровадив
методику послідовного порівняння форм у
споріднених мовах та демонстрації ступенів їхньої
спорідненості
Якоб Грімм
«Німецька граматика»
(1819-1837 рр.)
розглянув
три етапи розвитку германських мов
від готської до новоанглійської
перший досвід
поєднання компаративної
та історичної методики дослідження мов
2 етап розвитку компаративістики
В. фон Гумбольдт засновником концепції
загального мовознавства
«Про відмінність будови
людських мов та її вплив на
духовний розвиток людства»
(1848 р.)
сформулював
двоєдиний принцип
порівняльно-історичного мовознавства
3 етап
розвитку компаративістики
А. Шлейхер –
представник натуралізму
«Компендій порівняльної
граматики індоєвропейських
мов»
(1861 р.)
розроблено
поняття “вихідного мовного
стану” – прамови;
методика її реконструкції
Систематизував
надбання індоєвропеїстики
за 40 років
Вперше спробував
відтворити прамову
Створив
теорію «родовідного дерева»
Унаочнив
генеалогічну класифікацію індоєвропейських мов
у їхній дивергенції
(дендрограма – родовідне дерево зі спільним
стовбуром – прамовою та окремими гілками мовними групами, підгрупами та одиничними
мовами)
4 етап розвитку компаративістики
Молодограматики
відкинули
біологічний погляд на мову
Г. Пауль
проголосили
мову історичним явищем
бачення мови
як індивідуальної психофізичної діяльності
Б. Дельбрюк
надання переваги
вивченню живих мов,
а не реконструкції індоєвропейської прамови
К. Бругман
5 етап розвитку компаративістики
Ф. де Соссюр –
А. Мейє
засновник «Вступ
соціологічного до порівняльного вивчення
напряму індоєвропейських мов»
(1903 р.)
продовжив
теоретичне обґрунтування порівняльноісторичного методу
розмежував
мовні родини
звернувся
до принципів лінгвогеографії
для встановлення хронології мовних змін
і виявлення диференціації прамови
запропонував
зіставляти не окремі мовні факти,
а цілі мовні системи
ІІ половина ХХ ст.
• перерозподіл генеалогічної класифікації
індоєвропейських мов
• поява ностратичної теорії В.М.Ілліча-Світича
та Т. В. Гамкрелідзе - В. В. Іванова
Принцип спорідненості
Принцип історизму
Індоєвропеїсти, натуралісти
молодограматики
Ареальна лінгвістика
Й.Шмідт –
представник другого
покоління компаративістів
«Родинні стосунки
індоєвропейських мов»
(1872 р.)
критика
натуралістичної теорії генеалогічного дерева
висунув
«хвильовий» принцип для розуміння
поширення мовних новацій
Г.Шухардт
«Про фонетичні закони
(Проти молодограматиків)»
(1885)
заперечив
слушність погляду молодограматиків
на абсолютний характер
дії фонетичних законів
виступив
проти можливості поділу історії мови
на чітко розмежовані хронологічні періоди
заперечив
наявність сталих кордонів
між окремими говорами,
діалектами і мовами
основну причину мовних змін вбачав
у безперервних мовних схрещеннях,
змішуванні мов
запропонував
теорію «лінгвістичної безперервності»
або «географічного вирівнювання»,
обґрунтовував
ідею спорідненості усіх мов світу
А. Шлегель
«Про провансальську
літературу»
(1818 р.)
поділив
мови на флективні й нефлективні
за наявністю закінчення
виділив 3 групи мов:
аморфні (безафіксні), афіксальні і флективні.
започаткував
протиставлення синтетизму й аналітизму
А. Шлейхер
розмежував
2 принципи класифікації мов –
типологічний і генеалогічний
поділив мови світу на 3 типи:
ізолятивні, аглютинативні та флективні мови
В. фон Гумбольдт
поділив мови на 4 типи:
ізолятивні (кореневі), аглютинативні,
інкорпоративні (полісинтетичні) та флективні
Типологічна класифікація мов
А.-В. Шлейхер,
В. фон Гумбольдт
Базові ознаки поняття слова і
морфеми
1)
2)
їх співвідношення
спосіб вираження
граматичного
значення
характер морфем,
об’єднаних у слові
спосіб їх об’єднання
та позиція
словотвірної або
словозмінної
морфеми відносно
кореневої
3)
4)
4 типи мов:
ізольований – не мають словозміни, складаються з
кореневих морфем, граматичне значення виражається
переважно порядком слів (китайська, в’єтнамська);
аглютинативний – мають незмінний корінь і варіанти
словозмінних афіксів, які добираються за характером
звучання кореня і сполучаються з ним аглютинацією;
словозмінні афікси тут однозначні та є єдиними
виразниками граматичного значення (тюркські, уральські);
флективний – корінь може виступати в кількох варіантах, а
словозмінні афікси сполучаються з коренем фузійно; одне
граматичне значення може виражатися різними афіксами
(усі слов’янські, германські, балтійські та інші
індоєвропейські мови, мови афразійської родини);
полісинтетичний/інкорпорований характеризуються
складними утвореннями, які є водночас і словами, і
реченнями; слово-речення має у своєму складі різні
компоненти, що передають зміст головних і другорядних
членів речення (частина палеоазіатських мов та індіанські
мови Америки).
Ключові поняття:
• Генетична типологія (генеалогічна
класифікація мов)
• Ареальна лінгвістика
• Типологічна (зіставна) лінгвістика
(морфологічна класифікація мов)
• Індоєвропеїстика (санскрит, споріднені мови)
• Реконструкція прамови
• Натуралізм
• Молодограматики
• Соціологічний напрям