Transcript Про порівняльне вивчення мов стосовно різних епох їхнього

Лекція 5
для магістрів факультетів германської філології,
романської філології та сходознавства
1. Формування лінгвістичних поглядів
Вільгельма фон Гумбольдта.
2. Перша лінгвістична праця «Про
порівняльне вивчення мов стосовно
різних епох їхнього вивчення» (1820 р.).
3. Стадіальна концепція розвитку мов.
4. Поняття внутрішньої форми мови.
Освіта: Франкфуртський і Геттінгенський університети
Наукова сфера інтересів: мовознавство, антропологія,
етнографія, історія, філософія, естетика
Працював дипломатом, міністр народної освіти
Німеччини (1808-1810 рр.)
Заснував Берлінський університет
(1810 р.)
надзвичайно широке
знання
багатьох мов:
баскської, санскриту, китайської,
семіто-хамітських,
малайсько-полінезійських й індіанських
використовував
матеріали
давньоєгипетської та японської мов
«Про порівняльне вивчення мов стосовно
різних епох їх розвитку» (1820 р.)
Стадіальна концепція розвитку мов:
1 етап
2 етап –
становлення
мови
Первісне, але повне утворення органічного складу мови
4 стадії – граматичне позначення здійснюється за допомогою:
1) синтаксичних конструкцій (звороти мовлення, фрази і
речення) – інкорпоруючі мови (полісинтетичні).
Слово=речення, яке складається з членів, а не морфем:
ninacaqua (ni = я, naca = м’ясо, qua = їсти) = я їм м’ясо.
Мексиканьска, австралійська, мови індійців.
2) порядку слів та слів з нестійким речовим і формальним
значенням – ізолюючі мови. (Слова не мають внутрішньої
(морфемної) структури, словотвірних елементів, тобто
комплексу значень. Ізолюючі мови використовують окремі
слова, які в синтетичних мовах виражаються афіксами або
змінами кореня). Китайська мова;
2 етап
3) аналогів форм – агглютинативні мови, де словозмінними є
форманти (суфікси, префікси), які мають одне значення і
приклеюються до кореня. Киргизька, угорська, іврит,
фіньска, татарська мови;
4) граматичних форм і флексій – флективні мови
(аналітичні і ситетичні)
Порядок слів,
службові слова,
інтонація
Афіксація,
внутрішня флексія,
наголос,
суплетивізм
3 етап Мова – довершена структура з органічною будовою.
Зіставлення мов
на 2 етапі – типологія;
на 3 етапі – зіставлення картин світу носіїв різних мов.
Типи мов розглядає
як відображення хронологічно послідовних етапів
світового мовотворчого процесу,
перехід від нижчої до вищої, досконалішої форми

Розвідки «Про буквене письмо
та його зв'язок з будовою мови» (1824),
«Про двоїну» (1827)


Тритомна праця «Про мову каві на острові Ява»
Теоретичний вступ
«Про різноманітність будови людської мови
та її вплив на духовний розвиток людства»
виклав свою теоретичну концепцію,
свою філософію мови
Ідеї німецької класичної філософії
(І. Кант, Г.-В.-Ф. Гегель, Ф.-В. Шеллінг)
Теоретико-методологічна основа
антропологічний підхід до мови
Свідомість
– особлива першооснова,
яка не залежить від матерії
й розвивається за своїми законами
«мова» і «народ»
«мова» і «культура»
народ
Мова
мова
культура
мислення
Мислення не просто залежить
від мови, а зумовлюється кожною
конкретною мовою
творчий характер мови
Форма існування мови
розвиток
Мову слід розглядати
не як мертвий продукт (ergon),
а як творчий процес,
безперервну діяльність (energeia)
Положення про динаміку мовного розвитку
та зв'язок кожного стану мови з попереднім
реакція
на антиісторичну і механістичну концепцію мови
XVII-XVIII ст.
та на логічні й універсалістські концепції
(граматика Пор-Рояля)
Уперше
закликає вивчати живе народне мовлення
Усе
в мові відображає її форму
(фонетика, граматика, лексика)
Розрізняє
зовнішню (звукову, граматичну тощо) і внутрішню форми
Внутрішня
форма мови –
сукупність шляхів, способів та прийомів, за допомогою яких
позамовний зміст передається зовнішніми звуковими засобами
Внутрішня форма
є головною в мові
відрізняє одну мову від іншої;
фіксує особливості національного світобачення
Поняття внутрішньої форми
використав український мовознавець О. Потебня
торкається проблеми значення й смислу слова
Слово не є прямою назвою предмета,
а позначенням того, як той предмет був осмислений
Не сприймає
дедуктивності
всезагальної
граматики
Граматики повинні
будуватися на
індуктивній основі
Форми багатьох мов
можуть збігатися.
Пояснює подібністю
органів мовлення та
спільними законами
мислення
Типологічні ідеї Гумбольдта
 Новий
етап у розвитку мовознавства
 Створив струнку й цілісну лінгвістичну
концепцію
 Теоретично
обґрунтував
статус
порівняльно-історичного мовознавства
 Заклав основи загального й теоретичного
мовознавства
 Глибокий вплив на розвиток лінгвістики
Стадіальна концепція розвитку мов
 Поняття внутрішньої та зовнішньої форми мови
 Ізолюючі (кореневі) мови
 Інкорпоруючі мови
 Аглютинативні мови
 Флективні мови
 Антропологічний підхід до мови
