Transcript Презентація "Трагедія Бабиного Яру"

Бабин Яр
Над Бабьим Яром шелест
диких трав.
Деревья смотрят грозно,
по-судейски.
Все молча здесь кричит,
и, шапку сняв,
я чувствую,
как медленно седею.
И сам я,
как сплошной
беззвучный крик,
над тысячами тысяч
погребенных…
Німці зайняли Київ 19 вересня
1941-го. Негайно була організована
поліція, що полягала, принаймні, на
перших порах, в значній частині з
тих, що прийшли з нацистами.
Почалася хвиля арештів, обшуків,
облав, розшукових заходів у
заздалегідь
підготовленій
спецслужбами
«Особливій
розшуковій книзі СРСР», «Спискам
по виявленню місця мешкання».
Полювання
за
партійними
і
радянськими
працівниками.
У
лічені години в місті створилася
розжарена
атмосфера
вишукування
«кривдників»
—
комуністів, чекістів, активістів і
зведення
з
ними
рахунків.
Торкнулося це і євреїв.
З'являлися все більше ознак того, що
окупаційний режим, що встановлювався в Києві,
мав чітко виражену антисемітську спрямованість.
Відношення до єврейського населення з боку
нацистів і тих, хто їх підтримував, ставало усе
більш агресивним. За свідченням жителів міста Е.
Літошенко, Т. Міхасева і інших, вже 21 вересня на
вулицях, біля водонапірних колонок, в людних
місцях відбувалося биття євреїв. Гітлерівські
солдати і місцева поліція оточили синагоги і
вивезли всіх тих, що молилися у невідомому
напрямі — ніхто більше ніколи їх не бачив.
Незабаром на березі Дніпра під Києвом стали
знаходити мішечки з єврейським молитовним
приладдям. Особливо багато людей загинуло в
Голосіївському лісі, який був завалений трупами.
28 вересня всюди було
розклеєно оголошення
німецьких властей. У
літературі приводяться
різні варіанти цього
наказу, хоча за змістом
вони однакові.
Оскільки в цьому місці
проходіла залізниця, то багато
євреїв думали, що їх збирають
для евакуації в який-небудь
концтабір в Германії, і цим
пояснювали наказ захопити
білизну і теплі речі. Саме тому
основна
частина
київських
євреїв спокійно зібралася на
вказане місце. Втім, навіть
серед окупаційних військ не всі
вірили
в
можливість
поголовного знищення євреїв.
Збереглася розповідь про те, як
у одного німця євреї розпитали
про цілі їх зібрання, на що той
відповів: «Що Ви, що Ви, щоб
німці зробили таку підлоту.
Ніколи в житті!» — обурився
той.
Окупаційні власті пунктуально і
педантично готувалися до проведення
нелюдяної акції: 25 вересня вони
прийняли прибулого до Києва головного
начальника
СС
і
поліції
обергруппенфюрера СС Ф. Еккельна —
вже сам по собі цей візит за три дні до
розстрілу говорить про багато що.
26 вересня Еккельн провів нараду за
участю чинів СС, поліції безпеки і СД у
коменданта
міста
генерал-майора
Ебергарда, на якому був розглянутий і
затверджений план «заходу». Були
підготовлені виконавці акції: разом з
вермахтом до міста увійшли підрозділи,
що «спеціалізуються» на вбивствах
євреїв,
—
зондеркоманда
4а
айнзацгруппи «С» під керівництвом
штандартенфюрера СС П. Блобеля,
частини поліцейського охоронного полку
«Пiвдень», а також Буковинський курінь,
що очолювався П. Войновським.
За допомогою міської управи
було
визначено
місце
розстрілу — ціла мережа ярів
завдовжки 2,5 км., завглибшки
— 20-25 м, з одного боку яких
був пустир, далі гай, а інша —
упиралася в кладовищі. Був
вироблений
маршрут,
призначено місце збору жертв
(місце збору було вказане не
точно,
вулиць
з
такими
назвами в місті не було —
автори наказу явно не знали
міста),
віддруковано
і
розклеєно по всьому місту до
2 тис. оголошень з наказом.
Нацисти підготували надійне забезпечення
акції: окрім спецпідрозділу СС, на який була
покладена головна роль, була притягнена
новостворена київська поліція, завданням
якої було забезпечення «порядку». Були
проведені
дезинформаційні
дії:
поширювалися чутки про перепис євреїв, їх
переселення,
проінструктовані
тисячі
управдомів і двірників. Було здійснено
безліч інших заходів, послідовна реалізація
яких в украй стислі терміни свідчить про те,
що, вступаючи до Києва, гітлерівське
командування вже ухвалило смертний вирок
євреям міста і заздалегідь почало підготовку
до їх масової страти. Весь комплекс заходів
щодо
підготовки
небувалої
каральної
операції був завершений 28 вересня.
Вермахт, СС і українські «допоміжні сили»
діяли чітко і злагоджено. Раше, що
командував есесовською айнзацгрупою «С»
повідомляв в Головне управління імперської
безпеки,
що
«передбачена
страта,
щонайменше, 50000 євреїв. Вермахт вітає ці
заходи і просить про радикальні дії»
На світанку 29 вересня
почався
розстріл
десятків
тисяч людей похилого віку,
жінок, дітей в братську могилу
в Бабиному Яру.
Віктор Орлов, очевидець тих
страшних подій був керівником
підпільної групи «Шурай», що
діяла в Києві в 1942-1943-го і
після звільнення міста написав
звіт про життя під окупацією,
де і знаходиться уривок,
присвячений подіям вересня
1941-го: «Потік беззахисного
єврейського населення йшов
три дні і три ночі. Люди
похилого віку, старі, жінки і
діти,
чоловіки
і
сини
безперервним
потоком
рухалися
у
напрямку
до
єврейського кладовища.
Люди приклонного віку,
після
свого
останнього
молебня,
в
своєму
траурному одязі рухалися
серед загальної маси. Тих,
які були не в силах ходити,
несли на спині, або ж везли
в колясці. Озвірілі німецькі
офіцери
по
шляху
відбирали
в
населення
валізи, носильні речі... У
момент опору били тих, хто
чинив опір до напівсмерті і
залишали лежати на дорозі,
не
дозволяючи
надати
допомоги.
Розстріли
тривали
протягом
п'яти
днів.
Але
найбільш
інтенсивними вони були в перші
два дні, коли загинула основна
маса
людей.
Крім
того,
в
Кирілівській психіатричній лікарні
були знищені всі хворі євреї
(близько
300
чоловік),
яких
вивезли у відділення, розташоване
в лісі. Підводили до ями і
зіштовхували їх туди лікарняні
санітари. Крім того, частина євреїв
була зосереджена в таборі на
Гасовій вулиці. Починаючи з 29
вересня і до 3 жовтня щодня з
табору вирушали 15-20 вантажних
машин, куди заштовхували євреїв
до 16 і після 35 років. Коли
поверталися, везли назад лише їх
одяг.
Розстріл євреїв — документальне фото голокосту євреїв.
Бабин Яр, 1941 рік, Україна.
До закінчення п'ятого дня
Київ став містом, «вільним
від євреїв», — «юденфрай».
Точна цифра загиблих в Яру
невідома. Згідно із звітом,
виявленим в Германії, було
розстріляно 33771 людину.
Але,
ймовірно,
це
стосувалося лише перших
двох днів. Отже загальну
цифру жертв Яру можна
визначити приблизно в 50-60
тисяч чоловік.
Вигляд на Бабин Яр з висоти
Слушайте! Их посылали в строй,
В кучки пожитки сложив на плечах,
Полузадохшися, полуубитых,
Полузаваливали землей!
Видите этих старух в платках,
Старцев, как Авраам величавых,
И Вифлеемских младенцев кудрявых,
У матерей на руках?
Я не найду для этого слов,
Видите, — вот на дороге посуда,
Подраный талес, обрывки Талмуда,
Клочья размытых дождем паспортов?..
Ольга Ансшет
Над Бабьим Яром шелест диких трав.
Деревья смотрят грозно,
по-судейски.
Все молча здесь кричит,
и, шапку сняв,
я чувствую,
как медленно седею.
И сам я,
как сплошной беззвучный крик,
над тысячами тысяч погребенных.
Якаждый здесь расстрелянный старик.
Якаждый здесь расстрелянный
ребенок.
Ничто во мне
про это не забудет!
"Интернационал"
пусть прогремит,
когда навеки похоронен будет
последний на земле антисемит.
Пам’ятник в Нахалат Іцак в Ізраїлі
(Велика надпис зверху «Бабин Яр»)
ЖИВИ
ТА
ВІЧНО
ПОМНИ