Document 1730859
Download
Report
Transcript Document 1730859
ОСОБЛИВОСТІ
МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ
ДІТЕЙ З ВАДАМИ ІНТЕЛЕКТУ
НОВІКОВА О.І.
ВЧИТЕЛЬ-ЛОГОПЕД ВИЩОЇ КАТЕГОРІЇ,
ВЧИТЕЛЬ-МЕТОДИСТ
МОВЛЕННЯ — ЦЕ ПРОЦЕС ВИКОРИСТАННЯ МОВИ
В СПІЛКУВАННІ
ФУНКЦІЇ МОВЛЕННЯ
КОМУНІКАТИВНА
ПІЗНАВАЛЬНА
УЗАГАЛЬНЮЮЧА
ЕКСПРЕСИВНА
ПРИЧИНИ ПОРУШЕННЯ МОВЛЕННЯ У РОЗУМОВО
ВІДСТАЛИХ ДІТЕЙ:
ОРГАНІЧНІ (НЕДОРОЗВИНЕННЯ, ВИБІРКОВЕ УРАЖЕННЯ
ГОЛОВНОГО МОЗКУ);
ФУНКЦІОНАЛЬНІ (ПОРУШЕННЯ СПІВВІДНОШЕННЯ ПРОЦЕСІВ
ЗБУДЖЕННЯ ТА ГАЛЬМУВАННЯ У ЦЕНТРАЛЬНІЙ НЕРВОВІЙ
СИСТЕМІ);
ПСИХОНЕВРОЛОГІЧНІ (ПОРУШЕННЯ РОБОТИ ВИЩИХ ПСИХІЧНИХ
ФУНКЦІЙ);
СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ (НЕСПРИЯТЛИВИЙ ВПЛИВ ДОВКІЛЛЯ)
ПОРУШЕННЯ МОВЛЕННЯ У РОЗУМОВО ВІДСТАЛИХ
ДІТЕЙ НОСИТЬ СИСТЕМНИЙ ХАРАКТЕР
ПОРУШУЄТЬСЯ:
ФОНЕТИКО-ФОНЕМАТИЧНА СИСТЕМА МОВЛЕННЯ
ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНА СИСТЕМА МОВЛЕННЯ
ЗВ’ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ
ПИСЕМНЕ МОВЛЕННЯ
ОСОБЛИВОСТІ ФОНЕТИКО-ФОНЕМАТИЧНОЇ
СТОРОНИ МОВЛЕННЯ РОЗУМОВО ВІДСТАЛИХ
ДІТЕЙ:
ПОРУШЕННЯ ВИМОВИ ЗВУКІВ (ПРОПУСКИ, ЗАМІНИ,
СПОТВОРЕННЯ, ПОЛІМОРФНІСТЬ, ВАРІАТИВНІСТЬ, СТІЙКІСТЬ
ПОРУШЕНЬ);
ТРУДНОЩІ ВИКОРИСТАННЯ У САМОСТІЙНІЙ ВИМОВІ
ПРАВИЛЬНИХ АРТУКУЛЯЦІЙНИХ УСТАНОВОК;
ПОРУШЕННЯ СЛУХОВОЇ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ;
НЕСФОРМОВАНІСТЬ ОПЕРАЦІЙ СЛУХОВОГО І КІНЕСТЕТИЧНОГО
КОНТРОЛЮ, ОПЕРАЦІЇ ВИБОРУ ФОНЕМ;
ПОРУШЕННЯ ЗВУКО-СКЛАДОВОЇ СТРУКТУРИ;
ПОРУШЕННЯ ПРОСОДИЧНОЇ СТОРОНИ МОВЛЕННЯ
ОСОБЛИВОСТІ ЛЕКСИЧНОЇ СТОРОНИ МОВЛЕННЯ
РОЗУМОВО ВІДСТАЛИХ ДІТЕЙ:
• БІДНІСТЬ СЛОВНИКОВОГО ЗАПАСУ:
- НЕЗНАННЯ НАЗВ ПРЕДМЕТІВ, ЇХ ЧАСТИН І ДЕТАЛЕЙ;
- ПЕРЕВАЖАННЯ ІМЕННИКІВ З КОНКРЕТНИМ ЗНАЧЕННЯМ;
- ВІДСУТНІСТЬ СЛІВ УЗАГАЛЬНЮЮЧОГО ХАРАКТЕРУ;
- ВИКОРИСТАННЯ ОДНОТИПНИХ ДІЄСЛІВ;
- НЕВЕЛИКА КІЛЬКІСТЬ СЛІВ, ЩО ПОЗНАЧАЮТЬ ОЗНАКИ
ПРЕДМЕТА ТА ЯКОСТІ ЛЮДИНИ;
• НЕТОЧНІСТЬ ВЖИВАННЯ СЛІВ СХОЖИХ ЗА:
- ЗВУЧАННЯМ;
- БЛИЗЬКИХ ЗА ЛЕКСИЧНИМ ЗНАЧЕННЯМ;
ОСОБЛИВОСТІ ЛЕКСИЧНОЇ СТОРОНИ МОВЛЕННЯ
РОЗУМОВО ВІДСТАЛИХ ДІТЕЙ:
• ЗАМІНИ:
- НАЗВИ ЧАСТИН ПРЕДМЕТА – НАЗВОЮ ЦІЛОГО ПРЕДМЕТА;
- НАЗВИ ПРОФЕСІЇ – НАЗВОЮ ДІЇ;
- НАЗВИ ПРЕДМЕТІВ – НАЗВАМИ ДІЙ;
- НАЗВИ ДІЙ – НАЗВАМИ ПРЕДМЕТІВ;
• ТРУДНОЩІ АКТУАЛІЗАЦІЇ СЛОВНИКА;
• ЗНАЧНЕ ПЕРЕВАЖАННЯ ПАСИВНОГО СЛОВНИКА НАД АКТИВНИМ;
• НЕРОЗУМІННЯ ЗНАЧЕННЯ СЛІВ;
• АГРАМАТИЗМИ;
• НЕСФОРМОВАНІСТЬ СИСТЕМИ СЛОВОЗМІНИ І СЛОВОУТВОРЕННЯ
ОСОБЛИВОСТІ ГРАМАТИЧНОЇ СТОРОНИ
МОВЛЕННЯ РОЗУМОВО ВІДСТАЛИХ ДІТЕЙ:
ВИКОРИСТАННЯ В МОВЛЕННІ ПРОСТИХ НЕПОШИРЕНИХ РЕЧЕНЬ;
АГРАМАТИЗМИ ПРИ:
- УЗГОДЖЕННІ: ІМЕННИКІВ З ПРИКМЕТНИКАМИ У РОДІ ТА ЧИСЛІ; ІМЕННИКІВ З
ЧИСЛІВНИКАМИ; ІМЕННИКІВ З ДІЄСЛОВАМИ ЗА ЧИСЛАМИ, ОСОБАМИ;
- ЗМІНЮВАННІ РІЗНИХ ЧАСТИН МОВИ ПО ЧИСЛАМ; ДІЄСЛІВ ЗА ЧАСОМ;
- ВІДМІНЮВАННІ ІМЕННИКІВ, ПРИКМЕТНИКІВ, ЧИСЛІВНИКІВ;
- СЛОВОТВОРЕННІ;
- ВЖИВАННІ ПРИЙМЕННИКОВО-ВІДМІНКОВИХ КОНСТРУКЦІЙ (ПРИЙМЕННИКИ
ПРОПУСКАЮТЬСЯ, ЗАМІНЮЮТЬСЯ)
СПОТВОРЕННЯ СТРУКТУРИ РЕЧЕННЯ:
- ПРОПУСКАННЯ СЛІВ;
- ПЕРЕСТАВЛЯННЯ СЛІВ
ОСОБЛИВОСТІ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ РОЗУМОВО
ВІДСТАЛИХ ДІТЕЙ:
ПОВІЛЬНИЙ ТЕМП РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ;
НЕДОСТАТНЯ СФОРМОВАНІСТЬ ДІАЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ;
ЗВ’ЯЗНІ ВИСЛОВЛЮВАННЯ НЕРОЗГОРНУТІ, ФРАГМЕНТАРНІ;
ПОРУШЕННЯ ЛОГІЧНОЇ ПОСЛІДОВНІСТІ ПРИ ПОБУДОВІ ЗВ’ЯЗНИХ
ВИСЛОВЛЮВАНЬ;
В МОНОЛОГІЧНОМУ МОВЛЕННІ (ПЕРЕКАЗ, РОЗПОВІДЬ)
СПОСТЕРІГАЄТЬСЯ НЕРОЗУМІННЯ ПРИЧИННО-НАСЛІДКОВИХ,
ЧАСОВИХ, ПРОСТОРОВИХ ВІДНОСИН
ОСОБЛИВОСТІ ПИСЕМНОГО МОВЛЕННЯ
РОЗУМОВО ВІДСТАЛИХ ДІТЕЙ:
НЕЗАСВОЄННЯ БУКВ;
ПОРУШЕННЯ ПРОЦЕСУ ЗЛИТТЯ БУКВ У СКЛАДИ ТА СЛОВА;
НЕРОЗУМІННЯ ЗМІСТУ ПРОЧИТАННОГО;
ПОРУШЕННЯ АНАЛІЗУ ЗВУКОВОЇ ТА МОРФОЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ
СЛОВА;
ПОРУШЕННЯ МОВНОГО АНАЛІЗУ ТА СИНТЕЗУ
ПОМИЛКИ ПРИ ЧИТАННІ ТА НА ПИСЬМІ:
- заміни букв за схожістю вимови;
- спотворення складової структури слова – пропуски (додавання)
голосних, приголосних, складів;
- перестановка букв у слові;
- перестановка складів у слові;
- окреме написання слів, злитне письмо;
- помилки граматичного характеру;
- заміни букв за графічною схожістю;
- пропуски, перестановка слів у реченні;
- нерозуміння змісту прочитанного
ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ЛОГОПЕДИЧНОЇ КОРЕКЦІЇ ПРИ
МОВЛЕННЄВИХ ПОРУШЕННЯХ У РОЗУМОВО
ВІДСТАЛИХ ДІТЕЙ
ФОНЕТИКОФОНЕМАТИЧНА
СИСТЕМА
ЛЕКСИЧНА
СИСТЕМА
ГРАМАТИЧНА
СИСТЕМА
ЗВ’ЯЗНЕ
МОВЛЕННЯ
- КОРЕКЦІЯ
ЗВУКОВИМОВИ;
- ЗБАГАЧЕННЯ
СЛОВНИКОВОГО
ЗАПАСУ;
- ФОРМУВАННЯ
СТРУКТУРИ
РЕЧЕННЯ;
- РОЗВИТОК
ДІАЛОГІЧНОГО
МОВЛЕННЯ;
- РОЗВИТОК
ФОНЕМАТИЧНИХ
ПРОЦЕСІВ
- УТОЧНЕННЯ
ЗНАЧЕННЯ СЛІВ;
- ФОРМУВАННЯ
СИСТЕМИ
СЛОВОЗМІНИ;
- ФОРМУВАННЯ
МОНОЛОГІЧНОГО
МОВЛЕННЯ;
- КОРЕКЦІЯ
СИСТЕМИ
СЛОВОТВОРЕННЯ;
- ФОРМУВАННЯ
ВНУТРІШНЬОГО
ПРОГРАМУВАННЯ
ЗВ’ЯЗНИХ
ВИСЛОВЛЮВАНЬ
- ФОРМУВАННЯ
УЗАГАЛЬНЮЮЧИХ
ПОНЯТЬ
ПИСЕМНЕ
МОВЛЕННЯ
- РОЗВИТОК
ЗОРОВОПРОСТОРОВОГО
АНАЛІЗУ І
СИНТЕЗУ;
- ФОРМУВАННЯ
ЗВУКОСКЛАДОВОЇ
СТРУКТУРИ
СЛОВА;
- ФОРМУВАННЯ
АНАЛІЗУ І
СИНТЕЗУ
СТРУКТУРИ
РЕЧЕННЯ
МЕТОДИ ЛОГОПЕДИЧНОЇ КОРЕКЦІЇ ПРИ
ПОРУШЕННЯХ МОВЛЕННЯ У РОЗУМОВО
ВІДСТАЛИХ ДІТЕЙ
ПРАКТИЧНІ
НАОЧНІ
СЛОВЕСНІ
НАОЧНІ МЕТОДИ
СПОСТЕРЕЖЕННЯ
ПОКАЗ
ДЕМОНСТРАЦІЯ
СЛОВЕСНІ МЕТОДИ
РОЗПОВІДЬ
БЕСІДА
ПОЯСНЕННЯ
ПРАКТИЧНІ МЕТОДИ
ВПРАВИ
ІГРИ
МОДЕЛЮВАННЯ
ФУНКЦІЇ ВЧИТЕЛЯ ТА ЛОГОПЕДА В ПРОЦЕСІ
КОРЕКЦІЙНОЇ РОБОТИ
ВЧИТЕЛЬ:
ЛОГОПЕД:
- ФОРМУЄ НАВИЧКИ ЗВУКО- БУКВЕННОГО
АНАЛІЗУ І СИНТЕЗУ;
- ФОРМУЄ (ЗАКРІПЛЮЄ) НАВИЧКИ ЗВУКОБУКВЕННОГО АНАЛІЗУ І СИНТЕЗУ;
- ФОРМУЄ НАВИЧКИ ЧИТАННЯ ТА ПИСЬМА;
- РОЗВИВАЄ ФОНЕМАТИЧНІ ПРОЦЕСИ;
- ПОПОВНЮЄ СЛОВНИКОВИЙ ЗАПАС;
- ВИПРАВЛЯЄ ВАДИ ЗВУКОВИМОВИ;
- РОЗВИВАЄ ГРАМАТИЧНУ СИСТЕМУ
МОВЛЕННЯ;
- ПОПОВНЮЄ СЛОВНИКОВИЙ ЗАПАС;
- РОЗВИВАЄ ЗВ’ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ;
- ВИХОВУЄ КОНТРОЛЬ ЗА ВЛАСНИМ
МОВЛЕННЯМ ДИТИНИ;
- РОЗВИВАЄ ПСИХІЧНІ ПРОЦЕСИ
- РОЗВИВАЄ (КОРЕГУЄ) ГРАМАТИЧНУ
СИСТЕМУ МОВЛЕННЯ;
- РОЗВИВАЄ ЗВ’ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ;
- ЗАКРІПЛЮЄ (КОРЕГУЄ) НАВИЧКИ
ЧИТАННЯ ТА ПИСЬМА;
- ВИХОВУЄ КОНТРОЛЬ ЗА ВЛАСНИМ
МОВЛЕННЯМ ДИТИНИ;
- РОЗВИВАЄ ПСИХІЧНІ ПРОЦЕСИ
ВИСНОВОК:
Під впливом спеціального навчання, яке має
корекційну спрямованість, у дітей з порушенням
інтелектуального розвитку, відбуваються
позитивні зрушення у мовленнєвій діяльності.
Робота з розвитку мовлення проводиться в
тісному зв’язку з вчителями та батьками дітей.
Навчально-виховний корекційний процес з
дітьми, які мають вади розумового розвитку,
спрямований на кінцевий результат - розвиток
особистості та її соціальну реабілітацію.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:
1. Давидова О. Вплив психофізичних відхилень на стан
мовленнєвого розвитку дитини //Дефектологія. – 2007. - №11. – С.
49 – 51.
2. Піроженко Т. Мовлення дитини: Психологія мовленнєвих
досягнень дитини. – К. : Главник, 2005 – 112с.
3. Синьов В. М. Розумова відсталість як педагогічна проблема.
Навчальний посібник. – К.: 2007. – С. 17 – 37.
4. Соботович С., Тищенко В. Засвоєння розумово відсталими
дітьми граматичних категорій та абстрактного лексикограматичного значення слова // Дефектологія. – 1998. №4. – С. 2 –
5. Тищенко В. В. Зміст інтелектуального компонента мовленнєвої
діяльності. Науковий Часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2005. –
№3. – С.129 – 141.
6. Тищенко В., Рібцун Ю. Як навчити дитину правильно
розмовляти : Від народження до п’яти років: Поради батькам. – К.:
Літера ЛТД, 2006. – 128 с.