Transcript Презентация PowerPoint - Кафедра клинической фармакологии

Клінічна фармакологія вітамінів,
макро- та мікроелементів
ПЛАН ЛЕКЦІЇ
1.
2.
3.
4.
5.
6.
Характеристика біологічної дії вітамінів, що
визначає їхнє застосування у медичній практиці
Поняття про вітамінопрофілактику та
вітамінотерапію
Показання до застосування вітамінних
препаратів
Побічні ефекти, які виникають під час
застосування вітамінних препаратів
Взаємодія вітамінних препаратів з іншими
ліками
Умови раціонального застосування вітамінних
препаратів
Вітаміни – низькомолекулярні
органічні речовини
різноманітної хімічної
структури, які необхідні для
росту, розвитку і
життєдіяльності людини, і
надходять до організму з їжею
Эпідеміологія
• Недостатня забезпеченість вітаміном С
виявляється у 80-90% дорослих і дітей;
В1, В2, В6, фолієвою кислотою – у 40-80%;
• Більш ніж 40% населення країни має
дефіцит β-каротину і ретинолу;
• У вагітних жінок дефіцит вітамінів групи
В у 27,0 – 59,9 % випадків, і С - у 61 %
випадків
• У 70-80% вагітних поєднаний дефіцит
трьох й більше вітамінів, незалежно від
віку, пори року, місця проживання і
професії
ПРОДЕФІЦИТНІ ФАКТОРИ ВІТАМІННОЇ НЕДОСТАТНОСТІ
УМОВИ ЖИТТЯ ТА ПРАЦІ
1. Професійні загрожуючі фактори
2. Проживання в екологічно несприятливих
регіонах
ПРОДЕФІЦИТНІ ФАКТОРИ ВІТАМІННОЇ НЕДОСТАТНОСТІ
УМОВИ ТА СПОСІБ ЖИТТЯ
2. Довготривала або сильна
психоемоційна
напруга
1. Розумова та
фізична перенапруга
3. Тютюнопаління
ПРОДЕФІЦИТНІ ФАКТОРИ ВІТАМІННОЇ НЕДОСТАТНОСТІ
ДІЄТИЧНІ
1. Зловживання
алкогольними
напоями
(у алкоголіків В1-дефіцитний стан
– синдром Верніке, поліневричний психоз)
2. Вживання їжі,
багатої на вуглеводи
(на 1000 калорій, що дають вуглеводи,
потрібно 0,3 мг В1)
3. Дієта
(лікувальне голодування,
редуційовані дієти)
4. Часте
вживання кави, чаю (кофеїн руйнує В1)
ПРОДЕФІЦИТНІ ФАКТОРИ ВІТАМІННОЇ НЕДОСТАТНОСТІ
ФІЗІОЛОГІЧНІ
1. Вагітність та лактація
2. Виразна гіпертермія
або підсилене потовиділення
(при 32о навк. середовища потрібно у 2 рази більше В1 та В6,
ніж при 18о)
3. Акліматизація
4. Період росту
5. Період старіння
ПРОДЕФІЦИТНІ ФАКТОРИ ВІТАМІННОЇ НЕДОСТАТНОСТІ
ПАТОЛОГІЧНІ СТАНИ
Захворювання органів травлення –
вітамінна недостатність у 77% випадків
Післяопераційний
період
Хронічні
соматичні,
ендокринні
захворюванн
я
Захворювання
печінки
та
ЖВШ
Синдром
надлишкового
бактеріального росту
(дисбактеріоз)
Захворювання
шлунку
ПРОДЕФІЦИТНІ ФАКТОРИ ВІТАМІННОЇ НЕДОСТАТНОСТІ
ТРИВАЛИЙ ПРИЙОМ ЛІКАРСЬКИХ ПРЕПАРАТІВ
ІНТЕНСИФІКУЮТЬ ВИТРАЧАННЯ ВІТАМІНІВ
•пероральні контрацептиви (підсилення процесів синтезу білка – В6);
•протисудомні препарати (барбітурати, фенітоїн, бензодіазепіни) – індукують
біотрансформацію вітамінів у печінці, стимулюють процеси обміну в ЦНС
(В1);
•антибактеріальні препарати (інфекційний процес + пригнічення
вітамінпродукуючої флори кишківника);
•алкоголь – істотне джерело кислот (ацетату), для переробки яких потрібна
значна кількість вітамінів групи В;
•гіпоглікемічні засоби (бігуаніди: глібутид, метформін) – підсилюють
анаеробний гліколіз – надлишок кетокислот
ЗНИЖУЮТЬ АБСОРБЦІЮ ВІТАМІНІВ:
•алкоголь (рівень В1 може знизитись на 30%);
•тривале застосування гіпоглікемічного препарату
метформіну (В12)
ПІДСИЛЮЮТЬ ВИВЕДЕННЯ:
•Діуретики петльові(через високу водорозчинність вітаміни групи В
виводяться при стимуляції сечовиділення)
«Неспецифічна» клінічна
симптоматика гіповітамінозів
• загальна слабкість;
• швидка
втомлюваність,
зменшення
фізичної та емоційної активності, зниження
пам’яті;
• підвищена захворюваність інфекційними
захворюваннями (перш за все застудою);
• тривалий плин захворювань;
• сухість і лущення шкіри, «заїди» у куточках
губів, ламкість нігтів;
• випадіння волосся
КЛАСИФІКАЦІЯ ВІТАМІННИХ ПРЕПАРАТІВ
1. Монокомпонентні (А, Е, В5, С, В12 та ін.)
2. Полікомпонентні:
•
•
•
•
жиророзчинні вітаміни
жиророзчинні + водорозчинні вітаміни
(більшість препаратів)
окремі вітаміни або полівітаміни + мінерали
полівітаміни + мінерали+амінокислоти (або
інші метаболіти)
ЖИРОРОЗЧИННІ ВІТАМІНИ
•
•
•
•
•
Вітамін А (ретиноли)
Провітамини А (каротини)
Вітамін D (кальцифероли)
Вітамін Е (токофероли)
Вітамін К (філохінони, нафтохінони)
ЖИРОРОЗЧИННІ ВІТАМІНИ
Назва вітаміну
Біологічна дія
Ознаки
недостатності
Жиророзчинні вітаміни
Вітамін А
Бере участь у процесах
регенерації тканин,
відповідає за зір
«Куряча сліпота», сухість
шкіри, сухість та
випадіння волосся,
уповільнення росту у
дітей, загоєння ран
Вітамін Д
Забезпечує засвоєння
кальцію, мінералізацію зубів
та кісток
Рахіт у дітей,
остеомаляція, остеопороз,
карієс у дорослих
Вітамін Е
Регулює репродуктивну
функцію, має
цитопротекторну
(антиоксидантну) дію
Підвищення ризику
розвитку ССЗ, ракових
захворювань та
захворювань шкіри,
безпліддя, аборти, анемія у
дітей
Вітамін К
Регулює процеси згортання
крові
Підвищення ризику
кровоточивості, кровотеч із
внутрішніх органів
Показання до застосування
Вітамін А
•
•
•
•
•
Профілактика і лікування гіповітамінозу А
Інфекційні захворювання
Рахіт
Гемералопія
Дерматологічні захворювання
Вітамін Д
•
•
•
•
•
•
•
Профілактика гіповітаминозу D у дітей до 1 року
Рахіт
Остеомаляція
Остеопороз
Переломи кісток
Туберкульоз шкіри
Гіпокальціємія
Вітамін Е
•
•
•
•
•
•
•
Немовлятам (особливо недоношеним), які отримують киснетерапію
або препарати заліза
Гіпербілірубінемія
Гемолітична або гіпохромна анемія
Склерема і склередема
Гіпотрофія, дистрофія міокарду
Безпліддя
Гіпервітаминози А і D
ВОДОРОЗЧИННІ ВІТАМІНИ
•
•
•
•
•
•
•
•
•
•
•
Вітамін B1 (тіамін)
Вітамін B2 (рибофлавін)
Вітамін РР (нікотинова кислота)
Вітамін В3 (пантотенова кислота)
Вітамін В6 (піридоксин)
Вітамін В12 (ціанокобаламін)
Вітамін Вс (фолієва кислота)
Вітамін Н (біотин)
Вітамін N (ліпоєва кислота)
Вітамін Р (біофлавоноїди)
Вітамін С (аскорбінова кислота)
ВОДОРОЗЧИННІ ВІТАМІНИ
Назва вітаміну
Біологічна дія
Ознаки
недостатності
Водорозчинні вітаміни
Вітамін В1
Необхідний компонент окисних Аритмії, міастенія, атонія
органів ШКТ, парестезії,
та синтетичних процесів,
головний біль, нервова
знешкодження ксенобіотиків
збудливість, порушення
пам'яті
Вітамін В2
Участь в окисних реакціях,
обміні нейромедиаторів,
кровотворенні
Ураження слизових
оболонок, загальна
слабкість м‘язів, анемія
Вітамін В3
Участь в окисних та
синтетичних реакціях, обміні
нейромедіаторів, ГАГ,
кровотворенні, процесах
детоксикації
Неврологічні порушення
(м‘язові судоми, знеміння
кінцівок), ураження
шкіри (депігментація,
дерматит, волосся ( рання
сивина)
ВОДОРОЗЧИННІ ВІТАМІНИ
Назва
вітаміну
Біологічна дія
Ознаки недостатності
Водорозчинні вітаміни
Вітамін В5
Вітамін В6
Участь в окисних та синтетичних
реакціях усіх видів обміну,
фібринолізі, гіполіпідемічні
властивості
Забезпечує г.ч. білковий обмін,
Дерматит, гастрит, діарея,
зниження пам'яті, депресія
Дерматит, підвищена
збудливість НС, судоми у
дітей, анемія
Вітамін В12
Бере участь у процесах регенерації Злоякісна анемія,
фунікулярний мієлоз
та кроветворення, синтез
мієлінової оболонки нервових
волокон
Вітамін С
Участь у більшості окисних та
синтетичних процесів
Втомлюваність, слабкість,
підвищена кровоточивість,
сухість шкіри, біль у
м‘язах та кістках
Показання до застосування
Вітамін В1
•
•
•
•
•
Кокарбоксилаза – захворювання ССС
Тіамін – “бері-бері”
Лейциноз
Тіамінозалежна мегалобластна анемія
Энцефалопатія Верніке (порушення свідомості, офтальмоплегія,
ністагм, тремор, периферична нейропатія
)
Вітамін В2
•
•
•
•
Арибофлавіноз
а) порушення функції ЦНС: іпохондрія, депресія, жагучий біль у ногах,
судоми, параліч;
б) себорея, випадіння волосся, ураження слизових оболонок, катаракта.
Гіпотрофія, гіпохромна або гіперхромна анемії
Гостра гіпоксія
Дисбактеріоз
Вітамін В5
•
•
•
•
•
Пеллагра:
а) порушення функції ЦНС;
б) діарея або атонічні закрепи, метеоризм, блювота;
в) дерматит, глосит, афтозний або виразковий стоматит
Атеросклероз
Облітеруючий атеросклероз, хвороба Рейно, мігрень, спазми жовчо- і
сечовидільних шляхів
Тромбози
Хвороба Хартнупа – недостатність всмоктування і надходження у
тканини триптофану
Показання до застосування
Вітамін С
•
•
З профілактичною метою – при вагітності, вірусній або бактеріальній
інфекціях, захворюваннях ШКТ
З лікувальною метою – при гіпоксії, метаболічному і дихальному
ацидозі,тяжких інфекційних захворюваннях з геморагічними явищами,
при запальних і алергійних реакціях, при цинзі
Вітамін В6
•
•
•
•
•
•
•
Ранній гестоз
Зниження резистентності до інфекцій
Захворювання ССС
Для стимуляції синтетичної і знешкоджувальної функцій печінки
(лікування гепатитів, холециститів)
Анемія
Немовлятам з уродженим піридоксинзалежним судомним синдромом
(звичайні протисудомні засоби неефективні)
Для профілактики гіповітамінозу у хворих на туберкульоз, які
отримують препарати ГІНК
Вітамін В12, Вс
В12-фолієводефіцитна анемія (злоякісна мегалобластна анемія)
Вітамін Р
•
•
При капілярних кровотечах, варикозному розширенні вен
В якості антиоксиданта при ІХС, атеросклерозі, захворюваннях печінки
тощо.
ФІЗІОЛОГІЧНА ДОБОВА ПОТРЕБА
Дорослі
Діти
Вітамін А
1-1,5 мг
(3300-5000 МЕ)
0,5-1 мг (1650-3300
МЕ)
Вітамін Д
500 МЕ
(1МЕ=0,025 мкг)
400 МЕ
Вітамін Е
12-15 МЕ
(12-15 мг)
5 МЕ
Вітамін В1
1,2-2,1 мг
0,3-1,5 мг
Вітамін В2
1,5-3,0 мг
0,4-1,8 мг
Вітамін В3
10-12 мг
1,0-10 мг
Вітамін В5
15-20 мг
5-15 мг
Вітамін В6
1,5-3 мг
0,4-2 мг
Вітамін В12
2-3 мкг
0,2-2 мкг
70-100 мг
30-45 мг
Вітамін
Вітамін С
Побічні ефекти окремих вітамінних
препаратів
Вітамін В1
•
Синаптоплегія – комплекси з різними медіаторами – падіння
АТ, аритмії, порушення скорочення дихальних м язів,
пригнічення ЦНС
•
Великі дози вітаміну В1 можуть підвищувати АТ
•
Порушення активності ферментів печінки
•
Алергійні реакції (до анафілактичного шоку)
Вітамін С
При тривалому застосуванні або застосуванні у великих дозах:
•
Пригнічення інсулярного апарату підшлункової залози
•
Загострення хронічного панкреатиту
•
Алергічні реакції
•
Кристалоурія (гіпероксалатурія), утворення камнів у нирках
•
активація процесів тромбоутворення
•
Підвищення збудливості ЦНС, порушення сну
Вітамін В6
•
Підвищення кислотності шлункового соку
•
Може спровокувати (або підсилити) появу вугреподібного
висипу (опосредковується впливом дофаміну на утворення
андрогенів через гонадотропіни)
•
Пригнічує синтез пролактину
Залізо та вітаміни
• Джерелом заліза та вітамінів є їжа
• Вітаміни необхідні для всмоктування заліза
• Залізо, як і вітаміни, є кофактором
ферментів, що беруть участь у загальних
реакціях обміну речовин
• Залізо бере участь в обміні вітамінів, а
вітаміни необхідні для обміну заліза
Залізо та вітаміни
Групи ризику
27%
40%
недоношеність
раннє штучне вигодовування
одноманітне харчування
часті інфекції та т.і.
Залізо та вітаміни
Групи ризику
7-11% фертильного віку, латентний дефіцит у 20%
період статевого дозрівання (ранній хлороз)
передклімактеричний період (пізній хлороз)
вагітність та період лактації
Fe-продефицитні фактори
Повторні та довготривалі
кровотечі (з ШКТ, легеневі,
маточні, ниркові, при
геморагічному діатезі)
Аліментарна недостатність заліза
Порушення всмоктування
заліза з ШКТ при
захворюваннях шлунка або
кишківника, після
оперативного втручання
(гастроектомія та ін.)
Порушення розподілу заліза при
інфекційних захворюваннях,
запальних процесах та
новоутвореннях (фіксується у
клітинах системи фагоцитуючих
мононуклеарів)
Порушення транспорту заліза
(спадкова атрансферинемія,
гіпотрансферинемія, при
захворюваннях печінки)
ВТРАТИ ЗАЛІЗА
епителій шкіри;
нирки;
потові залози;
кишківник
0,6 – 1 мг/добу
12-79 мг за 1 менструальну
кровотечу (у средньому 15 мг)
У кожній
віці 42-45 років жінка має
Втрати при
• дефіцит за добу
0,5-1 мг
вагітності, під час
пологів дефіцит
значний
заліза!
• за місяць
15-20 мг
та при лактації –
• за рік
180-240 мг
700 – 800 мг (до 1 г)
• на протязі 10 років
до 1,8 – 2,4 г
Для відновлення запасів
необхідно 4-5 років
Принципи профілактики Fe-дефіцитних станів
Медикаментозного заліза
всмоктується у 15-20 разів
більше
Неможливо відкоригувати Fe-дефіцитні стани
без препаратів заліза лише дієтою
Побічні ефекти залізовмісних
препаратів
Можливі: шлунково-кишкові розлади:
нудота, блювання, кишкова колька,
проноси/закрепи;
кал чорного кольору;
помилкова реакція на приховану
кров у калі
гіперемія обличчя, головний біль, недуга,
відчуття стискування за грудиною, виразне
відчуття болю у спині та животі;
рідко алергічні реакції, транзиторне
зниження АТ, тахікардія
Умови раціонального застосування
полівітамінних препаратів
Приймати вітаміни слід під час або після їжі, у першій половині
дня
Вітамінні сиропи для дітей можна додавати до напоїв (компот,
морс, соки, чай та ін.)
Прийом вітамінних препаратів не повинен перевишувати 4-х
тижнів. Перерва між повторними курсами – не менше 2 тижнів
У разі виникнення ознак алергічної реакції (свербіж, кропив’янка),
диспептичні порушення або погіршення стану прийом препарату
треба припинити та звернутися за консультацією до лікаря
Не слід одночасно приймати декілька вітамінних препаратів
Вітаміни, призначені для дорослих, не можуть бути використані
у дитячій практиці (дітям до 14 років)
Умови раціонального застосування
полівітамінних препаратів
Хворим на цукровий діабет слід звертати увагу
на вміст цукру у складі допоміжних речовин вітамінних препаратів
Аскорбінова кислота ( як відновник) може призвести до
інтерференції
лабораторних показників (інтервал 2 дні)
Вітамін В2 змінює колір сечі, що не є підставою для
відміни препарату
При безсольовій дієті протипоказані вітаміни у формі
шиплячих таблеток
Залізовміщуючі вітаміни не слід запивати
чаєм, кавою або молоком у зв‘язку з
погіршенням засвоєння заліза
ЛІТЕРАТУРА
1.Клиническая фармакология : учеб. для студ. вузов : в 2 т. / С.В. Налетов,
И.А. Зупанец, Т.Д. Бахтеева и др. ; под ред. И.А. Зупанца, С.В. Налетова,
А.П. Викторова. — Харьков : Изд-во НФаУ : Золотые страницы, 2005.
2.Клінічна фармакологія : підручник / за ред. О.Я. Бабака, О.М. Біловола,
І.С. Чекмана. — К. : Медицина, 2008. — С. 395–432, 443–461, 568–572,
708–721.
3. Деримедведь Л.В., Перцев И.М., Шуванова Е.В., Зупанец И.А.
Взаимодействие лекарств и эффективность фармакотерапии.  Х.:
Мегаполис, 2002.  784 с.
4. Клиническая фармакология : учеб. / под ред. В.Г. Кукеса. – 4-е изд.,
перераб. и доп. – М. : ГЭОТАР-Медиа, 2008. – 1056 с.
5. Клиническая фармакология / Э. Бегг; Пер. с англ. – М.: БИНОМ.
Лаборатория знаний, 2004. – 104 с.
6. Михайлов И.Б. Клиническая фармакология. – С.-Пб.: Фолиант, 2002. –
520 с.
7. Основы клинической фармакологии и рациональной фармакотерапии /
Под ред. Ю.Б. Белоусова, М.В. Леновой. М.: Бионика, 2002.– 254 с.
8.Дроговоз С.М., Гудзенко А.П., Бутко Я.А., Дроговоз В.В. Побочное действие
лекарств: учебник-справочник. – Х.: «СИМ», 2010. – 480 с.
9.Справочник врача общей практики: в 2 т. / под ред. Н.Р. Палеева. - М.:
Эксмопресс, 2002.