Transcript 5. Сухі буд сум 1

. Сухі будівельні суміші
• Винахід
у
1957
році
методу
виготовлення порошків, здатних до
редиспергації, та впровадження його у
промислове виробництво, відкрило нові
якісні
та
економічні
перспективи
розвитку ще однієї галузі виробництва
будівельних
матеріалів
—
сухих
будівельних сумішей.
Сухі будівельні суміші
• - це порошкоподібні композиції, що
складаються із мінеральної або
органічної в'яжучої речовини,
наповнювачів та заповнювачів, добавок,
які виготовляють у заводських умовах.
На місці проведення робіт сухі суміші
змішують з водою до отримання
будівельного розчину заданої
консистенції.
Найкрупнішими виробниками
сухих сумішей є компанії
• KNAUF
• KEMA
• HEHKEL
переваги застосування сухих будівельних
сумішей
• підвищення продуктивності праці в 1,5...5 разів
залежно від виду робіт;
• зниження матеріаломісткості порівняно з
традиційними технологіями у 3...10 разів (плиткові
роботи — у 7 разів, вирівнювання стін та підлог - у 10
разів);
• стабільність складів, що гарантує отримання
матеріалів із заданими властивостями;
• підвищення якості будівельних робіт;
• збільшення тривалості зберігання без зміни
властивостей;
• виконання мінімуму завершальних технологічних
операцій для переведення сухих сумішей у робочий
стан (замішування водою).
Сировинні матеріали для
сухих сумішей.
Вихідні матеріали можна поєднати в такі
основні групи
•
•
•
•
мінеральні в'яжучі;
органічні в'яжучі;
наповнювачі і заповнювачі;
добавки.
мінеральні в'яжучі для сухих
будівельних сумішей
• Головне призначення мінерального
в'яжучого – формування міцності і
довговічності матеріалу під час
експлуатації.
• Вапно (ДСТУ Б В.2.7-82-99)
застосовується гашене, рідко
використовується негашеним, його
якість повинна бути регламентована
вимогами до І сорту.
• Гіпс (ДСТУ Б В.2.7-90-99). Гіпс визначає
швидкість тверднення матеріалу, а також
регулює структуроутворення складних
цементних композицій.
• Використовують гіпс будівельний і
високоміцний марок Г5...Г25. Крім активності
та строків тужавлення важливим критерієм
для використання у складі сухих сумішей є
його дисперсність: придатний гіпс, який
характеризується залишком на ситі 0.2 мм не
більше 15%.
• Портландцемент ДСТУ Б В.2.7-46-96
має бути з гарантованими стабільними
властивостями і необхідною
дисперсністю. Можливість використання
цементу конкретного типу визначається
у кожному випадку експериментально і
не розглядається окремо від впливу
інших компонентів. Перевага надається
високоалітовим клінкерам із вмістом
C3S > 55%.
• Глиноземний цемент (ГОСТ 969)
відноситься до спеціальних в'яжучих, які
забезпечують інтенсивність процесу
тверднення та високу міцність у ранні
строки: через 3 год його міцність
досягає 10 МПа, а через добу -15-18
МПа.
• Також використовують інші мінеральні
в'яжучі: білий та кольоровий цемент,
вогнетривкий цемент
Органічні в'яжучі.
• Характерною особливістю цих в'яжучих
є їх порошкоподібний стан.
• Як органічні в'яжучі застосовують
дисперсні полімерні порошки на основі
термопластичних полімерів
(вінілацетату, етилену, вінілхлориду,
акрилату та ін.), а також порошки,
модифіковані силанами.
• Змінюючи кількість та склад полімерних
добавок, можна регулювати властивості
композицій:
• адгезійну міцність, міцність при стиску,
міцність на розтяг при згині;
• деформативність;
• водопоглинання;
• морозостійкість.
Наповнювачі та заповнювачі
• Наявність наповнювачів визначає, як
характер структуроутворення матеріалу
після змішування з водою, так і
декоративні чи спеціальні властивості.
вимоги до заповнювачів для виготовлення
сухих будівельних сумішей
• Відповідати основним вимогам, які
висуваються до заповнювачів для
приготування розчинів та бетонів.
• Стабільність по відношенню до фракцій.
• Вологість не повинна перевищувати
0,5%.
• Наповнювачі та заповнювачі можуть бути
представлені як природними дисперсними,
так і механічно-диспергованими
неорганічними та органічними речовинами
різної структури порошкоподібними та
волокнистими.
• Природні дисперсні речовини — це глини
(бентоніт, каолініт), доломіт, мармурова мука,
маршаліт (аморфний кремнезем), природна
збагачена крейда, кварцовий пісок, які мають
розмір частинок від 2 до 640 мкм.
• Природні механічно-дисперговані
речовини представлені слюдою,
тальком, вермикулітом, перлітом,
пилоподібним меленим кварцом із
розміром частинок від 5 до 600 мкм.
• До природних механічно-диспергованих
волокнистих відносять азбест з
довжиною волокон 1,5...3,5 мм,
• до синтетичних волокнистих поліпропіленові та поліамідні волокна
довжиною 6,5...7,5 мкм.
• У сухих сумішах, що призначені для
відновлення бетонних і залізобетонних
конструкцій, як заповнювач
застосовують піски більш крупної
фракції, а також дрібнозернистий
щебінь фракції 3...10 мм.
добавки
•
•
•
•
•
•
•
•
•
водоутримувальні,
пластифікатори,
піногасники,
пігменти,
емульгатори,
регулятори тужавлення,
гідрофобізатори,
пороутворювачі,
стабілізатори та ін.
• До водоутримувальних добавок відносять
метилцелюлозу, що розчиняється у воді,
порошки на її основі, а також бентонітові
глини, в тому числі й модифіковані
органічною основою.
• У вигляді пластифікаторів
(суперпластифікаторів) застосовують
продукти конденсації нафталінсульфокислоти
і формальдегіду та комплексні добавки на
їхній основі, наприклад, С-3, «Релаксол»
«Дофен», «Мельмент», «Амкироз».
• У вигляді піногасників використовують
матеріали, які виготовлені на основі
кремнієорганічних речовин, ефірів вищих
жирних спиртів та амінів.
• Як пігменти застосовують неорганічні
речовини, що за хімічним складом є оксидами
титану, феруму та хрому, або солями,
наприклад, залізну лазур.
• Використовують також органічні речовини фталоціанінові пігменти блакитного, зеленого
і червоного кольорів, а також жовті
світлостійкі пігменти.
• прискорювачі використовують у
вигляді солей лужних і лужноземельних
металів та соляної або карбонатної
кислоти (хлорид натрію, нітрат натрію,
карбонат калію, «Релаксол», а також
глиноземистий цемент).
• уповільнювачі твердіння
(полісахариди, клеї тваринного
походження, лимонна та винна кислоти,
а також їхні солі).
гідрофобізатори
• це добавки концентрати силіконових
емульсій і порошків на силансилоксановій основі, що здатні до
мікроемульгації при розведенні водою,
їх додають для зниження
водопоглинання матеріалу на стадії
його виготовлення.
Технологія виробництва
сухих сумішей.
• Обов'язковою умовою якості сухих
сумішей є обмеження залишкової
вологості не більше 0,5% за масою.
• Весь виробничий цикл умовно ділиться
на три етапи:
• підготовчі операції,
• змішування,
• розфасування.
• Підготовка сировинних матеріалів
передбачає класифікацію з точним
дотриманням обмежень за ситовими
характеристиками, безперервністю
розсіву на фракції. Для цього матеріали
повинні надходити або з гарантованою
вологістю (до 0,5%) від виробника, або
висушуватись на місці виробництва
сумішей.
• Виробничий процес організовується за
принципом самопливу, тому комплект силосів
встановлюють на верхніх позначках. В цілому
заводи з виробництва сухих сумішей
складаються з наступного технологічного обл:
• ємкості для в'яжучих, наповнювачів і добавок;
• високоефективні дозуючі пристрої;
• змішувач спеціального типу, який забезпечує
максимальну однорідність продукту;
• пакувальна апаратура і тара, яка забезпечує
необхідну герметичність продукту від
попадання вологи
Характеристика сухих
будівельних сумішей різного
призначення
• Розчини для кам'яної кладки (мурувальні) марок МІ00 і М200
отримують на базі сухих будівельних сумішей, в яких як в'яжучі
речовини застосовують цемент та гідравлічне вапно (0...5%),
заповнювачами є переважно кварцовий або вапняковий пісок
фракцій 0,05...2,5 мм, а добавки представлені
повітровтягувальними та пластифікуючими, здатними до редиспергації.
• Такі цементні розчини за призначенням класифікують на три
групи:
• для звичайної цегли та блоків;
• для склеювання при муруванні тонкостінних блоків;
• для теплоізоляційної і силікатної цегли з покращеними
термоізоляційними властивостями.
• Поряд зі звичайними заповнювачами (9...59%) як легкий
наповнювач для третьої групи сумішей застосовують перліт,
полістирол, вермикуліт в кількості 10...35 %. При виконанні робіт
взимку додають протиморозні добавки в порошкоподібному
стані, які знижують температуру замерзання рідкої фази або є
сильними прискорювачами процесів тужавіння.
• Сухі суміші для гідроізоляційних
робіт застосовують у вигляді фарбової
або штукатурної гідроізоляції. Фарбова
гідроізоляція представлена
багатошаровим покриттям із пластичних
або рідких сумішей, виготовляється із
бітумно-полімерних мастик на основі
бутилкаучуку, а також з використанням
епоксидних, поліуретанових або
акрилових смол. Штукатурна
гідроізоляція — це покриття товщиною
5...20 мм із полімерцементних
композицій, яке наноситься пошарово.
• Клеї для облицювальних робіт - це адгезиви для
приклеювання плитки до поверхонь будівель і
споруд.
• Тонкостінний спосіб укладки, при якому товщина
шару розчину становить приблизно 2...4 мм. При
такому способі розчинова суміш може бути
нанесена на великі площі за допомогою зубчастих
шпателів, а плитки укладаються швидко, якісно та
надійно.
• Тиксотропні властивості клею не дозволяють
плитці сповзати з поверхні, і тому можна не
застосовувати спеціальні пристрої для її фіксації.
Еластичні
властивості
клею
дозволяють
компенсувати навантаження, що виникають між
плиткою та поверхнею основи внаслідок дії
усадочних, температурних та інших деформацій.
• Зазвичай як клеї застосовують полімерцементі сухі суміші
Вимоги для клеєвих сумішей
• - добра адгезійна міцність зчеплення між плитками та
різними основами (бетонними поверхнями, вапняноцементними штукатурками, гіпсовими, дерев'яними
поверхнями, гіпсокартоном, пінобетоном,
деревностружковими та ін.) навіть після дії змінних
температур, вологи, статичних і динамічних
навантажень;
• висока деформативність при високих і низьких
температурах;
• добра водоутримувальна здатність (для
забезпечення повної гідратації цементу);
• висока фіксуюча здатність (для запобігання
сповзання плитки з тільки що укладеної розчинової
суміші);
• простота технології нанесення.
• Зазначені властивості забезпечуються
використанням цементно-піщаного
розчину, в якому максимальний розмір
заповнювача - кварцового піску
становить 0,5 мм, а також міститься
метилцелюлоза та модифікатори
властивостей у вигляді різних добавок
та полімеру у дисперсному стані. Вміст
полімеру змінюється від 0,5 до 7% і є
визначальним фактором при
встановленні галузей застосування
клею.
Клеючі суміші для
облицювальних робіт
торгівельної марки Ceresit
Затиральні суміші
• представлені декоративними
кольоровими сумішами (відомими як
фуги), що використовують для
зовнішніх і внутрішніх робіт при
заповненні швів між плитками на
вертикальних та горизонтальних
поверхнях з метою надання закінченого
декоративного вигляду облицюванню.
Вимоги до фугів
• сприймати частину напружень, що виникають
на усій поверхні покриття,
• захищати конструкції від механічних
пошкоджень та проникнення води,
• мати добру адгезію до усіх частин плитки,
• низьку усадку,
• достатню еластичність, тріщиностійкість, опір
стиранню, ударну міцність та низьке
капілярне водовбирання.
Затиральні розчини поділяють
• на звичайні сірі, без модифікування
полімерами (використовуються для покриття
підлоги);
• гідрофобні, отримані з додаванням полімеру
та пластифікаторів,
• швидкотверднучі (застосовуються для
зовнішніх і внутрішніх робіт);
• еластичні з гідрофобними властивостями та
високоякісні фінішні забарвлені.
Полімермінеральні штукатурки
• цементні
• гіпсомісткі.
Цементні штукатурки
• призначені для оздоблення фасадів і
складаються із цементу, вапна,
наповнювачів (кварцового піску і білих
карбонатів), полімерного компонента,
уповільнювачів тужавіння,
водоутримувальних та реологічних
добавок, а при необхідності, і армуючих
матеріалів.
Цементні штукатурки за
призначенням поділяються
• Декоративні штукатурки
• Сухі суміші для санації старих будівель
• Цементмісткі декоративні фасадні
штукатурки повинні мати високу адгезію
до основи, мінімальне водопоглинання,
гідрофобність, добру паропроникність,
тріщиностійкість
Цементні штукатурки поділяють на:
• крупнодисперсні для внутрішніх робіт (максимальний
розмір зерен заповнювача 1,25 мм), без
водозахисних властивостей, мають високу стираність
і низьку адгезію до основ;
• крупнодисперсні для зовнішніх робіт, що
рекомендовані для оздоблення конструкцій із цегли
та легких бетонів (вміст полімеру близько 1 %);
• для оздоблення будівельних конструкцій із
підвищеною щільністю (важкі бетони, азбестоцементі
листи та ін.), відрізняються водозахисними
властивостями (низьким капілярним всмоктуванням),
доброю адгезією до усіх основ, низькою стираністю;
• дрібнодисперсні з водозахисними властивостями для
внутрішніх і зовнішніх робіт.
Декоративні штукатурки
• - це товстошарове покриття, яке має
визначену структуру. Структура
залежить від типу, розміру і форми
наповнювача (заповнювача),
технологічного прийому нанесення і
виду застосовуваного інструменту.
Сухі суміші для санації старих будівель
представлені
• шпуровими складами, що закачують у стіни з метою
відновлення міцнісних і гідроізоляційних
характеристик споруд
• комплексними композиціями, що складаються із
трьох видів спеціальних сухих сумішей:
• для обризку (покриває не менш 70% площі
товщиною 5 мм) ;
• ґрунтувальної протисельової сануючої суміші
(наносять товщиною не менше 20 мм на обризковий шар );
• накривної гідрофобізуючої суміші.
Гіпсомісткі штукатурки
• призначені для оздоблення внутрішніх
поверхонь приміщень. Вони
складаються із гіпсу, вапна,
наповнювачів, уповільнювачів
тужавіння, полімеру та
водоутримувальної добавки.
• Залежно від типу і кількості компонентів
розрізняють гіпсопіщані, гіпсовапняні
або вапняно-гіпсові суміші.
Суміші для підлог та стяжок.
•
•
•
звичайні, використовують для
ремонтних робіт на невеликій площі,
наносять вручну;
швидкотужавіючі, застосовують як
підшар для великих поверхонь
товщиною від 15 мм;
високоякісні швидкотужавіючі,
застосовують на великих поверхнях,
товщиною від 5 до 10 мм.
Основними вимогами до сухих
сумішей для наливних підлог
• достатній, але не дуже тривалий час
розтікання маси, мінімальна величина
усадочних деформацій,
• нерозшаровуваність розчинової суміші,
• створення умов для рівномірного видалення
вільної води,
• відсутність усадочних тріщин,
• мінімальна кількість піни, що утворюється при
перемішуванні компонентів.
Основними показниками якості розчинових сумішей
• Рухомість розчинової суміші (ГОСТ 5802)
• Середня густина розчинової суміші (ГОСТ
5802)
• Здатність до розшаровування розчинової
суміші визначають (ГОСТ 5802)
• Водоутримувальна здатність оцінюється
(ГОСТ 5802)
Основними показниками якості штучного
каменю, отриманого при твердінні
• Міцність при стиску визначають (ГОСТ 5802).
• Морозостійкість (в разі потреби) ГОСТ 24544.
• Міцність зчеплення з бетонною, металевою,
дерев'яною, гіпсокартонною, керамічною,
азбестошиферною та теплоізоляційною основами.
• Стираність характеризує стійкість матеріалу до
абразивного зносу.
• Усадка характеризує тріщиностійкість, повзучість і
міцність розчину при розтягуванні.
•
Властивості розчинів залежно від
призначення сухих будівельних сумішей
• Термін придатності розчинової суміші
визначається перед її використанням. Для
цього чашу місткістю 200 см3 заповнюють
щойно виготовленою розчиновою сумішшю і
витримують її при температурі 20±2°С у
щільно закритій посудині протягом часу,
визначеного нормативним документом. Після
цього розчинова суміш, придатна до
використання, повинна легко наноситись
шпателем без згортання нанесеної маси.
Умовна в'язкість розчинової суміші
• (ГОСТ 8420) визначається часом її
витікання із сопла віскозиметра
діаметром 4 мм і місткістю 100±1 см3.
Оптимальний діапазон часу становить
від 20 до 200 с і встановлюється
відліком часу від початку випробування
до моменту першого переривання
витікання із сопла суміші, що
випробовується.
Життєздатність розчинової суміші
• (ГОСТ 19270) характеризується зміною її
рухомості протягом заданого часу. Для її
визначення краплю суміші переносять скляною
паличкою на горизонтальну поверхню скляної
пластини розмірами 300×250 мм. Пластину
встановлюють у вертикальне положення і
закріплюють, потім вимірюють металевою
лінійкою довжину сповзання краплі l1. Після
цього пластинку із сумішшю вкладають до
ексикатора і зберігають протягом часу, вказаного у
нормативному документі. Після цього пластинку
витягують із ексикатора і ще раз вимірюють
довжину сповзання краплі l2- Результат
вважається задовільним, якщо l1 = l2
Відкритий час витримки клею
• визначають часом, протягом якого
можна укладати плитку для
приклеювання на вже нанесений шар
клею.
• Стійкість плитки до зсунення
визначають за зміщенням плитки через
30 хв після зняття з неї навантаження.
• Стікання шпатлівки з вертикальної
поверхні визначається здатністю
розчинової суміші, що нанесена шаром
2...З мм на бетонну пластинку,
встановлену у вертикальному
положенні, не стікати протягом 30 хв
при температурі 20±2°С.
• Міцність зчеплення шпатлівки з
бетонною поверхнею
• Водостійкість шпатлівки
• Стійкість шпатлівки до дії змінних
температур
• Технические характеристики
• Состав:цемент с минеральными наполнителями и
полимерными добавками
• Расход воды для приготовления растворной смеси:0,24 л
воды на 1 кг смеси
• Время потребления растворной смеси:до 2 часов
• Открытое время:20 минут
• Время корректирования:10 минут
• Температура основания при нанесении растворной
смеси:от + 5 до + 30°С
• Сползание плитки:не более 0,5 мм
• Расшивка швов:через 24 часа
• Адгезия раствора к бетонным основаниям
после: эксплуатации в воздушно-сухой среде:не менее 0,5
Н/мм
• замачивания в воде:не менее 0,7 Н/мм
• попеременного замораживания и оттаивания, 50
циклов:не менее 0,7 Н/мм
• Температура эксплуатации:от - 50 до + 70°С
Приклади рецептури сухих сумішей фірми
"Clariant"
•
•
•
•
•
•
•
•
•
•
•
•
•
•
•
•
Клейові суміші Для з 'єднання гіпсових плит:
Будівельний гіпс
50-70
Вапнякове борошно, <0,1 мм 30-50
Тylose МН 10001 Р4 0,15-0,25
Mowilith DM 200 Р
1-3
Уповільнювач тужавлення
0,05-0,15
Плиточний клей для зовнішніх робіт:
Портландцемент
35-45
Вапнякове борошно, <0,1 мм 5-10
Кварцовий пісок 0,1-0,4 мм
40-55
Tylose MB 15009 Р2 0,4-0,5
Mowilith DM 2072 Р
1,5-3
Плитковий клей для підлоги:
Портландцемент
35-45
Глиноземний цемент 1-3
Вапнякове борошно, <0,1 мм 5-10
Кварцовий пісок 0,1-0,4 мм
45-60
-Tylose MB 15009 Р2 0,3-0,4
-Mowilith DM 117Р
2-3
•
•
•
•
•
•
•
•
•
•
Демьянова В.С. й др. Сухие строительньїе смеси,
модифицированньїе химическими добавками //Изв. ВУЗов.
Строительство. — 1998. — № 4,5- С.69 - 72.
Большаков З.Л. й др. Сухие смеси для бетонов повьішенной
водонепроницаемости. //Строительньїе материалн. - 1998. - №11. С.24 - 25.
Большаков З.Л. й др. Сухие смеси для гидроизоляционньїх работ
//Строительньїе материалн. - 1999. - №3. - С.28 - 29.
Казарновский З.И. Сухие смеси — новьіе возможности в
строительстве //Строительньїе материалн. — 1999. — №2. — С.20 21.
Казарновский З.И. Сухие смеси — важний фактор повншения
зффективности й культури строительства //Строительньїе
материалн. - 2000. - №5. - С.34 - 35.
Козлов В.В. Сухие строительньїе смеси, Учеб. пособие. — М.: Изд-во
ассоциации строит. вузов. — 2000.— 96 с.
Безбородов В.А. й др. Сухие смеси в современном строительстве. —
Новосибирск, 1998.- 160 с.
N. Карапузов Е.К., Лутц Г., Герольд X. й др. Сухие строительньїе
смеси: СпраІючное пособие. - К.: Техніка, 2000. - 226 с. '). Ловаг Х.Г.
Комплексний завод по производству сухих строительннх смесей //
Цемент й его применение. - май-июнь 2001.- С.16 - 21. 10. Гонтарь
Ю.В., Чалова А.И. Модифицироаннне сухие смеси для отделочннх
работ //Строительньїе материалн. - 2001.- №4.- С.8 -10.