Transcript Система корупційних правопорушень

Система корупційних
правопорушень
Мужикова Н.М., заступник начальника
юридичного відділу апарату
Чернігівської облдержадміністрації
План:
•
•
•
•
1. Поняття корупційного правопорушення.
2. Ознаки правопорушення.
3. Оцінка (кваліфікація) правопорушення.
3.1. Об'єкт правопорушення;
3.2. Об'єктивна сторона правопорушення;
3.3. Суб'єкт правопорушення;
3.4. Суб'єктивна сторона
правопорушення.
• 4. Види корупційних правопорушень.
Правопорушення
–
винне
протиправне діяння (поведінка) дієздатної
особи,
за
яку
настає
юридична
відповідальність.
Корупційне
правопорушення
–
умисне діяння, що містить ознаки
корупції, вчинене особою, зазначеною в
статті 4 Закону України “Про засади
запобігання і протидії корупції”, за яке
законом
установлено
кримінальну,
адміністративну, цивільно-правову та
дисциплінарну відповідальність (абз. 5 ч.
1 . Закону “Про засади … корупції”),
Ознаки правопорушення:
1. Акт поведінки людей
дія: вимагання хабара, отримання подарунка,
розголошення інформації, внесення неправдивих
відомостей в документи та ін.;
бездіяльність: невжиття заходів щодо протидії
корупції, неповідомлення про конфлікт інтересів, не
вчинення дій, вчинення яких вимагають посадові
обов'язки (не складення протоколу про порушення
правил дорожнього руху).
:
2. Діяння, заборонене нормами права, протиправне
(заборона неправомірного сприяння призначенню на
посаду з використанням службових повноважень з
метою одержання неправомірної вигоди (п. 2. ч.1 ст.
172-2 Закону “Про засади…корупції”).
3. Заподіяння шкоди суспільним відносинам, що
охороняються правом (особа має право на
отримання певних послуг у встановленому законом
порядку, разом з тим, за ці послуги посадовець вимагає
матеріального заохочення; внаслідок отримання
фальшивої довідки про доходи особа отримала кредит
в банку, отримавши незаконну ліцензію на зайняття
будівельними роботами фірма побудувала будинок, що
через 3 роки почав розпадатись, вихователька в
дитсадку з незаконно оформленою санітарною
книжкою заразила туберкульозом 5-х вихованців).
4. Винне діяння (особа має усвідомлювати, що
вона діє протиправно. Якщо не має такої ознаки через
вік або неосудність, рідше – через інші обставини, то не
буде і правопорушення.
5. Діяння деліктоздатної особи (вік,
осудність, спеціальний статус).
Перелік суб’єктів відповідальності за корупційні
правопорушення визначений в ст. 4 Закону України
“Про
засади…
корупції”.
Коло
суб’єктів
відповідальності за корупційні правопорушення
правопорушення визначається в нормах статей
документу,
яким
встановлюється
юридична
відповідальність за те чи інше діяння, та винятків із
загального правила (отримання дарунків від
близьких осіб, суміщення діяльності близьких осіб в
сільський
місцевості,
відповідальність
за
одержання
хабара
осіб,
що
займають
відповідальне становище).
6. Настання несприятливих наслідків
(юридичної відповідальності) для правопорушника.
Юридично-значимі ознаки
правопорушення
(ті, що беруть до уваги уповноважені
органи, здійснюючи оцінку діяння та
відносячи або не відносячи його до
правопорушень, – юридичну
кваліфікацію)
уособлюються в юридичній конструкції
“юридичний склад
правопорушення”.
Об'єкт
правопорушення;
Об'єктивна
сторона
правопорушення
Суб'єктивна
сторона
правопорушення
;
Суб'єкт
правопорушення
.
Склад
правопорушення
:
;
Об'єкт правопорушення:
•
- охоронювані правом суспільні відносини,
яким заподіяна шкода (порушені права фізичних та
юридичних осіб публічного та приватного права).
Об'єктом правопорушення є не неправомірно
отримані речі матеріального світу, отримані як хабар
гроші або підроблені документи, не людина, в якої щось
незаконно вимагали. Це – порушене відповідне
суб'єктивне право (власника - на володіння майном,
кредитора - на отримання грошей, людини - на життя і
здоров'я, на честь, гідність та особисту недоторканість,
на безпеку тощо).
Об'єктивна сторона правопорушення:
- елементи протиправної поведінки, що
характеризують її як акт зовнішнього прояву
в об'єктивній дійсності
- основні елементи об’єктивної сторони:
Причиннонаслідковий зв’язок
між діянням та
наслідком
Протиправне діяння
Шкідливі наслідки,
заподіяні діянням
Суб'єкт правопорушення:
• - особа (фізична або юридична), що вчинила
правопорушення.
• Відповідальність за корупційні правопорушення
несуть лише фізичні особи.
• 1. осудність(здатність усвідомлювати значення
своїх дій та керувати ними);
• 2. вік (крим., адм. – 16 р.);
• 3. наявність певних юридичних відносин
(дисциплінарні – з тими, хто перебуває в
трудових правовідносинах).
Перелік
осіб,
які
за
різними
статтями КК України та КУпАП можуть
бути суб'єктами відповідальності за
корупційні правопорушення, визначено в
ст. 4 Закону України «Про засади
запобігання і протидії корупції».
Детально при вирішенні питання
щодо можливості визначення особи як
суб’єкта
–
слід
звертатись
до
конкретної
статті
нормативноправового
акта,
що
встановлює
відповідальність.
Суб'єктивна сторона
правопорушення
- розкриває психічне відношення суб'єкта
до вчиненого діяння та його наслідків
(спрямованість волі правопорушника)
Ознаки:
• 1. Вина.
• 2. Мотив.
• 3. Ціль.
• 4. + особливий психічний стан особи.
Вина – психічне відношення суб'єкта до
діяння та його наслідків.
• При відсутності вини (без
усвідомлення протиправності своєї
поведінки та її наслідків) не буде
правопорушення.
• Не міг усвідомлювати
• Не усвідомлював (наприклад через
незнання або небажання)
Вина:
Умисел:
Необере
жність:
Прямий - Усвідомлення протиправності
діяння та його наслідків і БАЖАННЯ
настання таких наслідків
Непрямий - Усвідомлення протиправності
діяння та його наслідків і СВІДОМЕ
ДОПУЩЕННЯ настання таких наслідків
Самовпевненість - Передбачення можливості
настання шкідливих наслідків свого діяння з
ЛЕГКОВАЖНИМ РОЗРАХУНКОМ НА ЇХ
ВІДВЕРНЕННЯ
Недбалість – суб’єкт не передбачає
наслідків, хоча за обставинами справи
могла передбачити.
• Мотив – внутрішнє спонукання, яким
керувалася особа при вчиненні
правопорушення;
• Мета – уявна модель того результату,
якого прагне досягнути суб'єкт при
вчиненні правопорушення.
Види правопорушень:
Правопорушення поділяють на види
залежно від:
ступеню
суспільної
небезпеки
(злочини – кримінальна відповідальність;
проступки – всі інші правопорушення, які не
є
злочинами
–
адміністративна,
дисциплінарна,
цивільно-правова
відповідальність);
- сферами життя, в яких їх вчинено:
цивільні,
дисциплінарні,
фінансові,
екологічні та інші.
Кримін
альні
Адмініс
тратив
ні
Корупцій
ні
правопо
рушення
Цивіль
ноправові
Дисцип
лінарні
• Кримінальна відповідальність
настає за кримінальні проступки
(злочини) – діяння, вичерпний перелік
яких передбачений КК України.
• Злочин – винна протиправна поведінка,
що порушує норми кримінального права
та завдає шкоди найбільш важливим
суспільним відносинам.
Адміністративні проступки – правопорушення, що
завдають шкоди суспільним відносинам у сфері державного
управління, що урегульовані нормами адміністративного,
фінансового, земельного та ін. галузей права.
Адміністративні проступки перешкоджають нормальній
виконавчо-розпорядчій діяльності органів державного
управління, посягають на громадській порядок, права і
законні інтереси громадян.
Дисциплінарні
проступки
–
правопорушення, що завдають шкоди
встановленому
порядку
діяльності
підприємств, установ та організацій.
Вони підривають службову, військову,
трудову
дисципліну
та
заважають
належному функціонуванню відповідних
юридичних осіб публічного та приватного
права.
Цивільно-правові проступки –
.
правопорушення, що завдають шкоди
врегульованим нормами цивільного права
майновим та пов'язаним з ними особистим
немайновим відносинам, а також
відносинам, врегульованим певними
нормами трудового, сімейного, земельного та
ін. права.
Законодавство не містить визначення та
вичерпного переліку цивільних
правопорушень. Санкції носять
правовідновлювальний характер