Презентация Держстандарт

Download Report

Transcript Презентация Держстандарт

Урок словесності:

реалізація змістових ліній Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти

Реалізація змістових ліній Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (освітня галузь «Мови і літератури»)

1. Емоційно-ціннісна змістова лінія

Емоційно-ціннісна змістова лінія

забезпечує

розкриття гуманістичного потенціалу та естетичної цінності творів української та світової літератур (літератури національних меншин), формування світогляду учнів, їх національної свідомості, моралі та громадянської позиції

Емоційно-ціннісна змістова лінія тісно переплітається з

літературознавчою ЗЛ культурологічною ЗЛ Компаративною ЗЛ

Це важливо знати вчителю, а учням… Вони йтимуть стежкою пізнання, наближатимуться до розуміння сутності літературних явищ

Психолого-педагогічні умови розвитку та самореалізації особистості школяра Юрій Шайгородський,

кандидат психологічних наук зазначає: “Цінність розглядається: - як предмет, що має певну користь і здатний задовольнити ту чи іншу потребу людини; - як ідеал, до якого прагне людина; - як норма, якої необхідно дотримуватися; - як значущість чого-небудь для особистості або соціальної групи

Психолого-педагогічні умови розвитку та самореалізації особистості школяра

Перша умова

Підтримати і розвинути особистість школяра, вселити віру у власні сили

Друга умова

Активне залучення учнів до практичної і духовної діяльності засобами змісту літератури

Третя умова

Формування єдиного енергоінформаційного простору уроку-діалогу, що сприяє розвитку духовності засобами літератури як мистецтва слова

Основні методи розвитку ціннісних орєнтацій особистості школяра

Метод рольового перевтілення

(

Учень раз виступає в ролі “автора”, інший раз – “читача”, “критика” чи “літературного персонажа”

Метод рефлексії

(Учень має змогу “у слові виразити своє захоплення, свій подив перед красою світу”

В.Сухомлинський) Метод емпатії

(Здатність індивіда емоційно реагувати на переживання інших людей, розуміти їх стан, відчуття і думки)

Метод релаксації

(Стан спокою і розслабленості. На уроці корисно робити хвилинки релаксації, щоб пом'якшити розгубленість учнів під час зустрічі з новим матеріалом)

Оцінювання навчальних досягнень учнів

Когнітивна сфера

(рекомендується на практиці застосовувати таксономію (класифікацію) Б.Блума

Емоційно-ціннісна сфера

(рекомендується на практиці застосовувати таксономію (класифікацію) Д. Кратвел Що учень аналізує знає, розуміє застосовує, синтезує, оцінює

Ефективні начальні цілі можна представити як послідовність таких етапів

:

Сприйняття реагування (відгук) Засвоєння, організація і поширення ціннісної орієнтації або її комплексу на діяльність

2. Літературознавча змістова лінія

Відповідно до літературознавчої змістової лінії Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (освітня галузь “Мови і літератури”) випускник основної школи: *

Має розуміти

взаємозв'язок компонентів літературного твору, форми і змісту;

* Має розрізняти

напрями та течії, роди і жанри, їх суттєві ознаки;

* Має знати

визначення основних теоретико-літературознавчих понять і вміти застосовувати їх під час інтерпретації та аналізу творів (окремих фрагментів і компонентів тексту)

* Має визначати

жанрово-родову приналежність творів;

* Має користуватися

літературознавчими словниками, енциклопедіями та іншими видами джерел •

Має проводити

•пошуково-дослідницьку діяльність у галузі літератури Збирання відомостей про письменників, систематизувати факти Проведення аналізу окремих літературних явищ, підготовка повідомлення

* Завдання літературознавчої лінії Державного стандарту –

засвоїти програмовий матеріал з літератури.

* Завдання методики викладання літератури –

вказати, як це потрібно зробити

Отже, від учителя-словесника залежить моделювання пошуково-дослідницьких ситуацій, які спрямують і полегшать прочитання, сприйняття, розуміння художнього т ексту

Продуктивним у вивченні літератури є своєрідні плани-дороговкази для аналітичного переказу вибраних епізодів, що передбачають:

1.Роботу над текстом 2. Характеристику головних героїв 3. Спостереження за розвитком сюжету та втіленням авторського задуму 4. Вирішення актуальних проблемних запитань-епіграфів 5. Визначення основних літературознавчих термінів

Реалізація

компаративної змістової лінії

літературного компоненту освітньої галузі “Мови і літератури”

Основні компоненти реалізації компаративної змістової лінії

* Створити

порівняльні таблиці літературних творів

* Установити

спільне і відмінне між композицією, сюжетом, мотивами, головними героями творів

* Метод “Пригадай”

(дивись у підручник, записи у робочому зошиті, “текстуальні ілюстрації”),

* Процес

коментованого читання і аналітичного переказу вибраних творів (пісень, епізодів тощо)

Важливу роль у формуванні мотивації до вивчення літератури, у розвитку вмінь і навичок учнів сприймати, аналізувати та інтерпретувати твір у літературному та культурному контекстах відіграють

диференційовані класно-домашні завдання

, які Враховують:

* Рівень підготовки певної групи читачів * Індивідуальні особливості обдарованих дітей

Формують:

* Культуру спілкування і співпраці в діалозі * Уміння застосовувати набуті знання в процесі аргументації власної думки прикладами з тексту і реального життя

Диференційовані класно-домашні завдання

: 1. Фронтальні: 2. Групові:

* “Ланцюжковий переказ”, “Передай слово іншому” (як літературна розминка на початку уроку) *Робота над епіграфами уроку; * “Залиш останнє слово за мною” - пошуково-дослідницька робота за сюжетними лініями літературного твору ; - порівняльна характеристика образів; - формулювання і вирішення актуальних проблемних запитань; - творчий проект - аналіз статей підручника; - робота в “Кутках” під час диспуту.

3. Індивідуальні:

- ескізи обкладинки книги, або масок дійових осіб п'єси; - ілюстрації до художнього твору; - цитатна характеристика героя; - “Театр одного героя”; - мультимедійна презентація життя і творчості письменника; -“Інтелектуальна картина” за романом як різновид контрольної роботи

Перед кожним завданням

подається алгоритм його виконання,

який обумовлює конкретні дії пошукової роботи і можливі варіанти звіту про результати літературного дослідження

Успішна реалізація

літературознавчої змістової лінії

на уроках літератури пов'язана із комплексною реалізацією емоційно-ціннісної, - культурологічної, - компаративної ліній літературного компонента освітньої галузі “Мови і літератури”

Вимальовується своєрідна ланцюжкова реакція:

Особистий духовно-емоційний досвід читача і автора книги

(цікавість, інтерес)

Відчуття бажання і потреби у зверненні до художньої літератури

(пошуково-дослідницька читацька діяльність)

Формування естетичних смаків, гуманістичного світогляду і духовного світу дитини Розвиток стійкої мотивації до читання

Отже, основою навчання є особистісно зорієнтований і діяльнісний підходи, спрямовані на розвиток здібностей учнів, на формування умінь і навичок застосовувати набуті знання у практичних ситуаціях і в реальному житті

Сьогодні: 1. Характеризуєш літературного героя

Запам

ятай !

Завтра: З першого погляду характеризуєш людей, які тебе оточують 2. Аналізуєш авторську модель світу і людини моделюєш своє життя Навчись читати життя і людину, як книгу

Хтозна, може, теорія літератури з її складною термінологією – своєрідний дороговказ варіативних шляхів самореалізації людини, який показує незбагненну силу влучно підібраного і вчасно промовленого Слова.

Вчіться у майстернях письменників світу!

Цікаво, чи думали вони про літературознавчу лінію, створюючи свої шедеври?

3. Культурологічна змістова лінія

Шляхи реалізації культурологічної складової уроку літератури Принцип історизму

Культурологічне вивчення літератури ще називають: - діалогом культур - діалогом мистецтв - діалогом національних літератур Воно передбачає виявлення спільного і особливого

на рівні

теми твору, проблематики, сюжетів, засобів зображення

Методичний аспект

культурологічного вивчення літератури здійснюється у 9-11 класах.

В 11 класі має відбуватися безпосередній діалог культур на основі здобутих учнями знань і вмінь.

Важливе методологічне значення має думка Ю.Султанова про

“практичне використання ціннісних систем”

античності, премодерну, модерну і постмодерну

Мотивація установки на сприйняття твору мистецтва Розвиток продуктивного мислення

(інтуїція, аналогія, схематизація)

Збагачення емоційно психологічних вражень Інтелектуальний розвиток

(базові знання, життєвий та читацький досвід)

Розвиток репродуктивного мислення

(відтворення, логічне мислення)

Збагачення читацького досвіду, загальної культури Практична діяльність учня Культурний Розвиток

(діалог читач-автор, діалог культур, діалог літератур)

Компоненти культурологічної площини (ЗЛ) уроку літератури

Аксіологічний

(ціннісний)

Визначає емоційно-ціннісне ставлення учня-читача до твору мистецтва як джерела інтелектуального, духовного, естетичного на основі загальнолюдських та особистісних цінностей Когнітивний

(пізнавальний)

Опирається на літературознавчу та культурознавчу ЗЛ і включає в себе знання учня про основні етапи розвитку світової культури і їх особливості на національному тлі у творах літератури

Праксеологічний

(діяльнісний)

Визначає рівень активності дитини (практичну діяльність) при здобутті знань

Ці компоненти знаходяться у нерозривній єдності між собою

Основні чинники культурологічної змістової лінії уроку літератури 1 2 3 4 5 6 7 Типологічні особливості розвитку світової літератури на певному етапі (визначаємо на оглядових темах) Типологічні особливості розвитку національної літератури (оглядова тема до вивчення творчості письменника) Біографічні відомості про письменника (автобіографія, мемуари, спогади сучасників, листи тощо).

Співвідношення стилю письменника та типологічних рис національної та світової літератур на цьому етапі Жанрово-родова специфіка виучуваного твору (відповідно до епохи, особливостей національної літератури, напряму або течії), увага до його форми Зображувально-виражальні засоби художнього твору (читаємо мовою оригіналу, проводимо порівняльний аналіз кількох перекладів Роль твору і внесок митця у національну та світову літератури

Культурологічна складова вивчення літератури в школі полягає у: Формуванні моральної позиції, ціннісних орієнтирів і потреб особистості школяра у пізнанні і сприйманні полікультурного простору Збагаченні знань учнівпро світову культуру і Світовий літературний процес через емоційно-ціннісне сприйняття творів різних часів і різних культур Розвитку комунікативної копетенції за умов відкритого інформаційного спілкування Засвоєнні учнями узагальненого людського досвіду та використанні його як складової власного життєвого досвіду міжпредметних паралелях (Українська література і світова література: етапи, напрями, сюжети)

Отже, виховна та розвивальна функції культурологічних знань полягають у вихованні школярів т олерантності, терпимості, інтернаціоналізму і патріотизму, у формуванні здатності долати конфліктні ситуації, бути відкритим до діалогу

Реалізація культурологічної змістової лінії:

методичні рекомендації педагогам

По-перше,

укласти професійне портфоліо “Культурологія” чи “Урок культурологічного аналізу”, що передбачає збір та систематизацію теоретичних матеріалів

По-друге,

осмислити великий культурологічний пласт і трансформувати його в методичну площину. Культурологічний аналіз – це засіб реалізації компетентнісного підходу в навчальному процесі

По-третє,

розробити та втілити в практику роботи власний науково-методичний проект, спрямований на підвищення рівня готовності вчителя-словесника до впровадження в практику роботи нових технологій і методик навчання

По-четверте,

вивчати досвід учителів-новаторів, що спеціалізуються на розробленні практичних проблем методики викладання літератури на культурологічних засадах та упровадження його в практику

По-п'яте,

узагальнювати власний досвід роботи з даної проблеми. Методичні розробки вчителів – це дієвий засіб інтегрувати результати найновіших наукових досліджень культурологічного характеру в практику роботи

По-шосте,

узагальнювати кращий педагогічний досвід учителів новаторів з даної проблеми і подавати його у формі методичних рекомендацій

По-сьоме,

практикувати діалогічні форми організації навчальної діяльності та інтегровані уроки на культурологічній основі з урахуванням специфіки викладання літератури як мистецтва слова

По-восьме,

обговорити дидактичні аспекти організації та проведення культурологічних уроків на шкільному методичному об'єднанні (МШМО), залучивши учителів споріднених навчальних предметів

По-дев'яте,

створити інтегровану творчу групу, до якої варто запросити вчителів суміжних навчальних дисциплін з метою збору та систематизації необхідної фонової інформації до вивчення окремих програмових тем, розділів, розроблення дидактичних матеріалів до уроків на міжпредметній основі

4. Компаративна змістова лінія

Компаративістика – порівняльне літературознавство – наукова дисципліна, метою якої є виявлення міжлітературних зв'язків на основі зіставлення творів та явищ національних письменств одного чи різних історичних періодів.

Компаративний підхід до вивчення літератури

Забезпечує

реалізацію принципів національного, полікультурного виховання

Сприяє

формування в учнів явлення про єдність світового літературного і культурного процесу

Компаративне вивчення української та світової літератур дає змогу підвищити ефективність процесу формування літературної компетентності школярів

Глибше розкрити ідейно-естетичну сутність кожного з порівняльних творів чи процесів

Урок компаративного аналізу Мета:

Дати історико літературне пояснення відповідностей або відмінностей літературних явищ різних письменств Сприяти розумінню духовної єдності, національної своєрідності різних літератур в культурно-історичному розвитку суспільства

Компаративний аналіз допомагає визначити місце рідної літератури у світовому літературному процесі, виховувати повагу до інших народів, їхньої самобутньої культури

Приклади змістових ліній для компаративного аналізу літературного твору на рівнях:

Тематики Проблематики Образів-персонажів

Реалізація компаративного підходу в школіпотребує налагодження тісної співпраці вчителів української і світової літератур, що забезпечує необхідні психолого-педагогічні умови для активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів, їх літературного розвитку

Позитив уроків компаративного аналізу Ольга Куцевол,

доктор педагогічних наук зазначає:

“ Найдоцільнішим на уроках компаративного аналізу є використання методів творчого читання, евристичного та дослідницького; прийомів індивідуального і коментованого читання типологічно близьких текстів, проблемної ситуації, проблемних пізнавальних завдань, порівняння художніх творів, евристичної бесіди, диспуту, діалогу тощо”