Transcript Компаративний аналіз на уроках української мови та літератури

КОМПАРАТИВНИЙ
АНАЛІЗ НА УРОКАХ
УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА
ЛІТЕРАТУРИ
“Усе пізнається в
порівнянні”
Компаративізм—порівняльноісторичний метод, який застосовується
при вивченні споріднених мов, у
літературознавчій теорії і практиці.
Компаративістика (лат. — порівнюю) —
порівняльне вивчення фольклору,
національних літератур, процесів їх
взаємозв'язку, взаємодії, взаємовпливів
на основі порівняльно-історичного
підходу (методу).
Компаративістика у фольклористиці,
літературознавстві і взагалі у філології
складалася впродовж XIX ст. під впливом
філософії позитивізму. Велике значення для її
виникнення і розвитку мали праці німецького
філолога Т. Бенфея (1809—81), російського
літературознавця О. Веселовського (1838—
1906). В Україні засади порівняльного
вивчення літератури застосовували І.
Драгоманов (1841—95), М. Дашкевич (1852—
1908), І. Франко (1856—1916).
М. Костомаров одним з перших українських
літературознавців порушив питання про
діалектичний взаємозв'язок між обставинами
та характерами в художньому творі.
РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОГО
ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВА
Розвиток українського літературознавства в
останні десятиліття XIX століття відбувався в
несприятливих умовах: сумнозвісні
Валуєвський циркуляр (1863 р.), Емський указ
(1876 р.), закриття національних театрів (1884
р.), заборона дитячих видань (1885 р.) суттєво
погіршили умови для роботи українських
письменників і літературознавців, звели
нанівець їхні можливості щодо друкування своїх
праць на батьківщині.
Центр літературного життя змістився в
Галичину, де продовжували виходити
українські видання, друкувалися твори
письменників і критиків з Наддніпрянської
України. В літературознавство приходять нові
творчі сили (М. Драгоманов, І. Франко, О.
Потебня, М. Павлик, В. Гнатюк, І. Білик, О.
Огоновський, М. Сумцов, П. Житецький та ін.).
На шпальтах львівських видань відбулася
широка літературно-критична дискусія 1873—
1878 років, у якій брали участь М. Драгоманов,
І. Нечуй-Левицький, М. Павлик, І. Франко та
інші.
«Друга половина XIX ст., — на думку П.
М. Федченка, - була періодом активного
формування українського
літературознавства як закономірного
етапу нагромадження, систематизації й
інтерпретації фактичного матеріалу та
спроб його монографічного
узагальнення й історико-літературного
осмислення».
Нині в Україні компаративістика поновлена
в правах: створено відділи світової
літератури і компаративістики в Інституті
літератури ім. Т. Шевченка НАН України,
кафедру теорії літератури і
компаративістики в Київському
національному університеті ім. Т.
Шевченка, відкрито спеціалізовані ради по
захисту дисертацій з даної науки.
ОСНОВНА ОПЕРАЦІЯ
КОМПАРАТИВНОГО
МЕТОДУ –
порівняння морфологічної будови
об'єктів між собою й поєднання
подібних об'єктів у групи.
МЕТА УРОКУ КОМПАРАТИВНОГО
АНАЛІЗУ -
глибше розкрити ідейно-естетичну сутність кожного з
порівнюваних творів чи процесів; дати істориколітературне пояснення відповідностей або
відмінностей літературних явищ різних письменств;
сприяти розумінню духовної єдності, національної
своєрідності різних літератур в культурно-історичному
розвитку суспільства, а найголовніше — формувати
гуманістичний світогляд учня, шанобливо ставитися
до різних народів; допомагати дитині якомога ширше
пізнавати світ.
РІЗНІ ФОРМИ ПОРІВНЯЛЬНОГО
МЕТОДУ:
• порівняльно-порівняльний метод, що виявляє
природу різнорідних об'єктів;
• порівняння історико-типологічне, яке пояснює
подібність не зв'язаних за своїм походженням явищ
однаковими умовами генезису й розвитку;
• історико-генетичне порівняння, при якому
подібність явищ пояснюється як результат їхнього
споріднення за походженням;
• порівняння, при якому фіксуються взаємовпливи
різних явищ.
ЕТАПИ КОМПАРАТИВНОГО ШЛЯХУ
АНАЛІЗУ (ВЧЕНИЙ-МЕТОДИСТ
Л.МІРОШНИЧЕНКО):
підготовчий;
реалізації;
узагальнення.
ЕЛЕМЕНТИ КОМПАРАТИВНОГО АНАЛІЗУ
ВИОКРЕМЛЮЮТЬСЯ ПІД ЧАС:
вивчення різнонаціональних творів,
близьких за темою, ідеєю, сюжетом,
проблематикою, образами, особливостями
поетики.
порівняльного аналізу оригінального твору
та його перекладу, переказу чи переспіву;
порівняння різнонаціональних літературних
явищ на рівні їх походження;
розгляду творчих зв'язків між
письменниками різних літератур тощо;
аналізу творів одного напряму, течії, школи,
а також різних національних літератур;
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ
УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ УРОКУ:
достатній рівень усвідомлення теми та ідеї
твору, який вивчається, що стане основою для
порівняльного аналізу явищ
різнонаціональних літератур;
актуалізація необхідних для порівняння знань
і опора на вміння та навички, набуті учнями на
уроках світової та української літератур;
встановлення зв'язку нового матеріалу з
раніше вивченим;
активне залучення таких прийомів мислення
учнів, як аналіз, синтез, порівняння, узагальнення;
орієнтація школярів на розв'язання проблемних та
дослідницьких завдань;
урахування вікових можливостей пізнавальної
діяльності учнів, а також індивідуальних
особливостей їхнього читацького сприйняття;
оптимальний добір методів, прийомів, видів та
форм роботи, які сприяють розвитку розумової
діяльності школярів і забезпечують емоційне
сприйняття ними художнього твору;
систематичне порівняння художніх явищ
різнонаціональних літератур, а не епізодичне
звернення до зіставлення деяких творів.
Учні аналізують подібності та відмінності в
творах на рівні теми, сюжету, системи
образів, поетики та жанрової специфіки.
Вони не роблять докладний аналіз, а
зосереджують увагу на розгляді окремих,
найсуттєвіших елементів, розкриваючи
причинно-наслідкові зв'язки виявлених
паралелей та відмінностей двох художніх
явищ.
складання порівняльних таблиць,
порівняльних діаграм (діаграм Венна відображення областей перекриття елементів),
в яких систематизується вся необхідна
інформація про компоненти двох порівнюваних
елементів.
використання методів творчого читання,
прийомів індивідуального й коментованого
читання типологічно близьких текстів,
проблемної ситуації,
проблемних пізнавальних завдань,
пов'язаних з необхідним орієнтуванням
учнів у різних художніх системах,
порівняння художніх творів, зіставлення
твору з його генетичним джерелом,
евристичної бесіди,
диспуту, діалогу тощо.
ТИПИ ВПРАВ НА ПОПЕРЕДЖЕННЯ І
ПОДОЛАННЯ МІЖМОВНОГО
ВПЛИВУ
Лексичний склад української та
російської мов
Що означають наведені російські та
українські назви? Які з них
перекладаються, а які вживаються у
другій мові без перекладу?
Скористайтеся словником.
Сарафан, пельмени, щи, балалайка,
гусли, дудка, терем, теремок, изба.
Поясніть лексичне значення слів в
російській та українській мовах, складіть
з ними 5 речень.
Корыстний — корисний, орать — орати,
луна — луна, властный — власний,
уродливый — вродливий, уклониться —
вклонитися, неделя
— неділя.
ФРАЗЕОЛОГІЯ В РОСІЙСЬКІЙ ТА
УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ
Фразеологізми не можна перекладати, до
них треба підбирати аналогічні в іншій
мові.
Знайдіть відповідник в українській мові, в
російській мові.
На Кудыкину гору, с ума спятил, не промах,
задирать нос, как бельмо на глазу, горе
луковое, спустя рукава.
З'їхав з глузду, за вухом не свербить, гнути
кирпу, як сіль в оці.
Прочитайте. Поясніть, у чому схожість і в
чому відмінність українських та
російських фразеологізмів, поданих у
парі.
Как ненамазанное колесо скрипит. — Як
немазаний віз рипить.
Голова на плечах. — Голова на в'язах.
Живот надрывать. — Пупа надривати.
Как волк овцу любит. — Як вовк порося
шкодує.
Остаться с носом. — Піймати облизня.
ГРАФІКА І ФОНЕТИКА
Перепишіть. Поставте наголос у словах,
прочитайте вголос. Назвіть відмінність у
вимові, наголосі, написанні слів.
Ненависть — ненависть, горошина —
горошина, игрушка — іграшка, комната —
кімната, отдаленно — віддалено, рукопись
— рукопис.
Спробуйте відповісти на питання.
Чому в українській мові іменники Петро,
Дніпро, дядько, належать до чоловічого
роду, а шатро, стебло — до середнього?
Чому в російській мові іменники Петя,
Вася, папа, Толя, Коля, юноша належать до
чоловічого роду; а Надя, Вера, мама, Катя
— до жіночого?
Запишіть прислів'я та приказки російською та
українською мовами. Визначте в обох мовах
кількісні, порядкові, збірні числівники, визначте
відмінок числівника (якщо можливо), його рід та
синтаксичну роль у реченні. Поясніть усно зміст
прислів'їв та приказок.
У семи нянек дитя без глаза.
В трех соснах заблудился.
Не имей сто рублей, а имей сто друзей.
Кто храбр да стоек, тот десятерых стоит.
Одна ласточка не делает весны.
Один глазок, да зорок, не надобно и сорок.
Перекладіть вирази російською мовою,
визначте значення дієслів брать, взять.
Брати в дужки, взяти до відома, взяти до
уваги, взяти на облік, брати на себе,
брати на сміх, брати участь, дрімота
бере, злість бере, мороз бере,
нетерплячка бере.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ
ДОПИТЛИВИХ
Уважно подивіться на слова, узяті з різних
слов'янських мов, прочитайте їх. Що спільного в цих
словах?
Вода, сонце, серце, ріка, молоко, голова українська
Вода, солнце, сердце, река, молоко, голова
російська
Вада, сонца, сэрца, рака, малако, галава білоруська
Wodу, sІоnса, sеrсе, rzеkі, mlеkо, gІоwа польська
Vоdа, slunсе, srdcе, rеkа, mlеkо, hlavа
чеська
Vоdа, slnce, srdcе, riekа, mliеkо, hlavа
словацька
Вода, слънце, сърце, река, мляко, главата
болгарська
КОМПАРАТИВНИЙ
АНАЛІЗ НА УРОКАХ
УКРАЇНСЬКОЇ
ЛІТЕРАТУРИ
Спільне і відмінне у байці «Вовк і Ягня»
Езопа, Л.Глібова, І.Крилова
(Використання методу творчого читання,
бесіди )
Перша група знаходить спільне у байці
«Вовк і Ягня» Езопа, Л. Глібова, І. Крилова;
Друга група виявляє відмінне у цих байках.
Подібність комедії М.Куліша «Мина
Мазайло» та Б.Шоу «Пігмаліон»
(Евристична бесіда, проблемні пізнавальні
завдання)
І група — досліджує філологічний конфлікт
у п’єсі «Мина Мазайло»;
II група — у п'єсі «Пігмаліон».
В основі творів лежить мотив перетворення,
метаморфози, який дуже поширений у
світовій літературі.
Завдання групам:
дослідити зовнішню метаморфозу Елізи;
дослідити внутрішнє перетворення Елізи.
Робота в парах.
Одна пара досліджує, якою була Уля до того,
як закохалася у Мокія, друга пара — якою
стала Уля у кінці твору.
Чи можна розглядати твір Т. Шевченка
«Як умру, то поховайте...» як переспів,
імпровізацію «Пам'ятника» Горація?
( Порівняльний аналіз поезії у формі бесіди )
1. Що спонукало поета до написання твору?
2. Як розуміє автор свої заслуги перед народом і
про яку оцінку нащадків говорить?
3. Яку роль у поезії відіграють описи природи?
4. Визначте ідейне спрямування твору.
Компаративний аналіз балади Т.Шевченка
«Тополя» і Й.В.Гете «Вільшаний король»
( евристична бесіда)
Як побудовані твори?
Доведіть, що це — балади.
Які найнезвичайніші події описані в творах?
Що у цих баладах належить до фантастичного
світу?
Що належить до реального світу?
Як ці світи співіснують у баладі?
Як бачать світ батько, син, дівчина?
Що, на ваш погляд, криється за страхом,
маренням хлопчика і дівчини?
Як пов’язані балади Т.Г.Шевченка та Й.В.Гете з
фольклором?
Спільне і відмінне в образах Пузиря з комедії
І.Карпенка-Карого «Хазяїн» і Гопсека з повісті
Оноре де Бальзака «Гопсек»
1 група створює таблицю. З'ясовує спільну мету
цих персонажів
Гопсек
Пузир
Цинік
Бездушний
Людина «підла»
Некультурний
Людина «мисляча»
Жадібний
Філософ
Справжній «хазяїн»
2 група заповнює «Круги Венна».
Казкове і реалістичне утворах Б.Харчука
«Планетник» і А. де Сент-Екзюпері «Маленький
принц», схоже і відмінне в долях і характерах
героїв
(Круги Венна)
Що в творах слід віднести до казкового, а що – до
реалістичного?
Чим схожі головні герої - Планетник і Маленький
принц? Що відмінного у їхніх характерах і долях?
Кого можна назвати вчителями головних героїв? Які
життєві істини переймають від них Планетник і
Маленький принц? Це реалістичні чи казкові постаті?
Який соціальний статус мають хлопчики?
Порівняльний аналіз псалма 1-го із Біблії і
псалма 1-го Шевченкового
(коментоване читання типологічно близьких
текстів)
Виразне читання псалма 1-ого Шевченка і 1ого зі Святого Письма в перекладі П. Куліша, І.
Пулюя, І. Нечуя-Левицького.
Про що обидва твори?
У яких рядках висловлена їхня головна
думка?
Які слова Шевченка стали афоризмами?
Чим оригінальний 1-ий Шевченків псалом?
Компаративний аналіз творів М.Коцюбинського
«Тіні забутих предків» та трагедії Шекспіра
«Ромео та Джульєтта»
(круги Венна або порівняльні таблиці)
Робота у малих групах
1 група – знаходить відповідності та відмінності в історії
створення повісті «Тіні забутих предків» та «Ромео та
Джульєтти».
2 група - порівнює сюжетні колізії повісті та трагедії.
3 група — досліджує композицію, жанр твору та мову,
якою написані обидва твори.
4 група - досліджує характери головних героїв Івана та
Марічки, Ромео та Джульєтти.
Спільне і відмінне у творах Марка Вовчка
«Максим Гримач» та І.Котляревського
«Наталка Полтавка»
Який конфлікт споріднює оповідання
«Максим Гримач» і п’єсу «Наталка
Полтавка»?
Чим різняться образи Наталки і Катрі?
Компаративний аналіз драматичного
етюду Олександра Олеся «По дорозі в
Казку» та поеми І.Франка «Мойсей»
Порівняйте тему, ідею, ставлення юрби
до свого поводиря в обох творах.
Чи побачили герої омріяну країну?
Який фінал творів?
Компаративний аналіз поем Вергілія та
І.Котляревського «Енеїда»
(таблиця)
І варіант
Історія створення
Особливості форми, віршування
Теми
Образи
Художні особливості
ІІ варіант
Чотири творчі групи. Кожна група отримує блок
запитань, працювати над якими буде вдома.
Компаративний аналіз — цікавий і
неординарний метод, без якого на сучасному
уроці не обійтись, бо він сприяє приверненню
уваги учнів до національних реалій різних
народів, відкриває широкі горизонти в процесі
навчання та виховання сучасних
школярів,сприяє розширенню їхнього кругозору,
формуванню цілісного світобачення.
Компаративний метод спроможний допомогти
учням як у плані духовного самовизначення, так
і самоінтегрування в сучасність.