Transcript Історичний розвиток податкової системи в Україні
Slide 1
ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК
ПОД АТКОВОЇ СИСТЕМИ В
УКРАЇНІ
від часів Київської Русі до
сьогодення
Slide 2
Збір податків – виключне
право держави
Податки – основа формування бюджету
країни, а отже і фінансування цілої низки
суспільно необхідних галузей життя: освіти,
науки, культури, медицини, соціальних та
економічних програм, утримання державного
апарату.
Slide 3
Данина – сплата продуктами сільського господарства і
промислів (хутром, воском, медом, хлібом, шкірами
тощо).
Дари – добровільні підношення підданих
Оброк – плата за користування певними земельними
наділами, знаряддями праці тощо.
Способи збирання:
Полюддя
Повоз
↓
↓
Князь і його свита
збирали
данину
з
жителів князівства та
підвладних князів
Данину
привозили
безпосередньо до Києва
до княжого двору
Slide 4
947 p. – перша відома реформа
податкової системи в Україні
Княгиня Ольга запровадила
«становища»
адміністративно-фінансові
пункти для збирання данини.
Ввела нові податки: «уроки» та
«устави», які визначали розмір
та зміст зборів і сплачувалися
переважно хутром.
Slide 5
Складено перше
писемне зведення
законів - «Руську
правду», де детально
зібрано систему
оподаткування.
Одиниця
оподаткування – «дим»
(подвір’я, що мало
певний земельний
наділ, приблизно 15 га).
Slide 6
З’явилися грошові надходження до казни:
Мита
Мит – за перевезення товарів
через міські застави
Перевіз – за перевезення
товарів через річку
Гостинне – за право мати
склади з товарами
Торгове – за право проводити
торжища
Церковна десятина
Десята частина прибутків
населення, що віддавалась на
користь церкви
Штрафи
Віри – грошові штрафи за вбивство
Продажі – штрафи за інші злочини
Slide 7
Збирачі податків – баскаки.
Вихід – грошовий податок з
кожного чоловіка та кожної
голови.
Натуральні податки
↙
↓
↘
Татарщина
Ям
Тамга
Духовенство податки не сплачувало, але на нього
покладався обов’язок публічно молитися за
татарських ханів.
Slide 8
Головним об’єктом оподаткування в XIV ст. була земля.
Податки:
дань,
подимщина,
серебщина,
посощина,
поволовщина, поголовщина, чинш та інші.
Податки на рік:
З сільського двору: полюддя - 5-10 грошей, поземельне – 1030 грошей, за 1 віз сіна – 2-3 гроші, за барана – 12 грошів, за
діжку вівса – 6 грошей.
Крім того, сплачували:
Збіднілі селяни – 2-20 грошей, 1-2 відра меду, 1 куницю.
Заможні селяни - 20-90 грошей, 2-5 відер меду, 1-2 куниці,
12-24 пуди вівса або жита.
Мисливці звільнялися від грошового податку, платили
лише медом та хутром.
Рибалки віддавали 1/10 частину виловленої риби.
Ремісники – 6-12 грошей
Slide 9
Шляхта звільнялася від сплати податків, але несла
військову службу.
Весь тягар податків несли селяни “хлопи”, які в
свою чергу звільнялися від військової служби.
Податки: серебщина,
подимщина, воловщина,
ординщина, дякла, житщина,
яловщина.
Після земельної реформи
1557 року одиницею
поземельного податку став
“лан”, з якого селяни
сплачували 10-30 грошей.
Slide 10
У містах жителі сплачували податок з
нерухомості – 4% від вартості майна, а
також податки з торгівлі та промислів:
чопове і шеляжне – від продажу
алкогольних напоїв;
прасовка – за торгівлю сіллю;
пасічний – за бджільництво;
шос – на будівництво доріг;
стація – на постій та утримання
війська;
на колядування – під час різдвяних
свят.
Також збирали податки на міську
сторожу, на ремонт міських укріплень,
шляхів, гребель, мостів, санітарне
обслуговування міста.
Slide 11
Головним джерелом прибутків запорожців були трофеї, здобуті на війні з турками,
татарами, поляками. Тому податки їх були незначними.
Постійні податки називалися “побором”, надзвичайні “стацією”.
За торгівлю на Січі стягували платню:
від
куфи борошна чи продуктів –
карбованець;
з пійманої риби – три перші
десятки на полковника, писаря й
осавула та чотири десятки на
січову старшину;
оренда шинка без льоху – 2крб. 50
коп. на рік;
оренда шинка з льохом – 4крб. 50
коп. на рік.
Slide 12
При перевозі через Січ із
України в Крим й
Польщу білого вина чи
горілки з кожної куфи
брали 1 крб., а також
відро вина чи горілки з
продавців та 7 відер з тих
хто купував.
З купців брали податки:
за перевіз через річки, за
безпеку в дорозі, за
конвоювання.
Slide 13
Для наповнення казни в 1704
році засновано спеціальний
штат “прибыльщиков”, які були
зобов’язані вигадувати нові
податки:
поземельний;
посажений;
криголамний;
водопійний;
погрібний;
з
клеймування суконь, шапок та
чобіт; з квасних напоїв, варіння
пива; з воскобоєнь, шкіряного
та миловарного промислів; з
кузень, пекарень, з продажу
свічок тощо.
У січні 1705 року вийшов
царський указ “о бритии бород
и усов”, згідно з яким чоловіки,
які носили бороду, щороку
сплачували: прості городяни –
30 руб., царедворці – 100 руб.
Slide 14
Селяни України сплачували податки з кожного двору:
на утворення армії і флоту - 25 коп.;
на будівництво Санкт-Петербурга (північної столиці
Російської імперії) - 30 коп.;
щорічний податок - 1-3 рублі.
В 1724 році Петром І проведена податкова реформа, згідно з
якою всі платежі були замінені єдиним суто грошовим
подушним податком, який
платили всі громадяни
чоловічої статі (крім дворян,
духовенства і державних
службовців) в розмірі 70 коп.
Slide 15
Відмінила подушний податок з
купецтва,
встановивши
гільдійський збір – 1% з
капіталу.
Селянам України збільшили
подушний податок на 40-50%.
Ввела збори від винних,
соляних промислів і митні
збори.
Встановила податки для козаків,
набагато вищі ніж для інших
верств населення.
Slide 16
В 2-3 рази збільшено подушний і оброчний податки.
Встановлено прибутковий податок з поміщиків, нові непрямі податки:
акцизи, мита, гербовий збір, збори з страхування, збір з пасажирських
квитків та вантажів.
В
1875
році
встановлено
державний поземельний податок –
єдиний податок, який сплачували з
своїх земель поміщики.
1887 році подушний податок
замінили на поземельний.
В 1895 – 1897 проведена податкова
реформа міністром фінансів Росії
С.
Вітте, якою
встановлені
податкові збори:
• 3% від прибутків підприємств,
акціонерних товариств;
• роздатковий податок з купців;
• введена державна монополія на
спиртне.
Slide 17
Введено в облік гривні.
Прямими
податками
були
прибутковий, промисловий і
поземельний податок – але їх
сума в бюджеті країни була
незначною.
Затверджено непрямі податки:
введено цукрову
монополію;
встановлено
акцизи
на
виноградне вино, горілку,
чай, пиво, дріжджі, тютюн та
цигарки, сірники, продукти
нафтопереробки;
встановлено митні збори на
імпорт.
і
вину
Slide 18
7 грудня 1917 року Раднарком прийняв декрет з оподаткування.
Встановлено прямі податки: прибутковий, одноразовий, податок на
приріст прибутків, контрибуція з буржуазії, 3% податок з обороту
торгівельних підприємств, податок з публічних видовищ і розваг, збір у
“фонд дитячого харчування ”, також була
встановлена значна кількість непрямих
податків.
Для сільського населення в 1919 році
введено продрозверстку, а в 1921 році
продподаток.
Для населення, що не займалося
сільським господарством у липні
1921 року введено промисловий
податок, а у листопаді 1922 року прибутково-майновий податок.
В 1925 році впроваджено нові податки: квартирний податок (для
будівництва житла); військовий податок.
Slide 19
В 1930 році проведено податкову реформу
Замість існуючих для підприємств 86 податкових платежів і зборів
введено два податки:
• податок з обігу;
• податок з чистого прибутку.
Сільські господарства сплачували сільгоспподаток, що становив 12% від
отриманого прибутку і 8% суми оплати праці колгоспників.
З 1933 року роль податку
виконували обов’язкові
натуральні поставки
сільгосппродукції (що є
головною причиною
Голодомору 1932-1933 років).
Slide 20
Населення
сплачувало
прибутковий податок, а також до
1941 року збір на потреби
житлового
та
соціальнопобутового будівництва.
З початком Великої Вітчизняної
війни введено: воєнний податок
(існував до 1946 року), податок на
неодружених
та
незаміжніх,
підвищено ставки сільгоспподатку.
Slide 21
Податкова служба України утворена 1 липня 1990 року
Постановою Ради Міністрів України від 12 квітня 1990 року №74 „Про
створення державної податкової служби в Українській РСР” у складі
Міністерства фінансів.
Статус, функції та правові основи діяльності податкової служби в
Україні визначені Законами України від 4 грудня 1990 року №509-ХІІ „Про
державну податкову службу в Україні” та від 24 грудня 1993 року №3813ХІІ „Про внесення змін і доповнень до Закону України „Про державну
податкову службу в Україні”.
Президентом України 22 серпня 1996 року видано Указ № 760/96
“Про утворення Державної податкової адміністрації України та місцевих
державних податкових адміністрацій”, яким встановлено, що ДПА України
є центральним органом виконавчої влади, а податкові адміністрації в
областях, районах, містах і районах у містах – самостійними одиницями,
які не входять до складу місцевих державних адміністрацій, та Указ від 30
жовтня № 1013/96 “Питання державних податкових адміністрацій”.
Slide 22
В жовтні 1996 року, згідно з
зазначеними указами, у складі Державної
податкової адміністрації України було
утворено податкову поліцію, що з лютого
1998 року почала називатися податковою
міліцією.
Для покращання обслуговування
платників
податків
з
використанням
сучасних технологій постановою Кабінету
Міністрів України від 15 серпня 2007 року
№1049 у складі ДПА України утворено
Інформаційно-довідковий
департамент
державної податкової служби. Було створено
єдину базу податкових знань, яка охоплює
уніфіковані
й
офіційно
затверджені
відповіді на всі питання, що виникають при
нарахуванні й сплаті податків.
На виконання Указу Президента
України
від
09.12.10
№1085
„Про
оптимізацію системи центральних органів
виконавчої влади” розпочато реорганізацію
Державної податкової адміністрації України
у Державну податкову службу України.
.
Slide 23
Стратегічні теми та мета Державної податкової служби України:
1. Удосконалення системи адміністрування податків і зборів. Впровадження
електронних сервісів обслуговування і нових моделей податкового супроводу
великих платників податків.
2. Стимулювання інвестиційного клімату,
зростання економіки, створення рівних
конкурентних умов. Неупереджене, справедливе
застосування чинного законодавства,
обмеження можливості корупційних проявів.
3. Забезпечення стабільного і ритмічного
наповнення бюджетів всіх рівнів.
4. Стабілізація податкового законодавства.
Ініціювання удосконалення законодавчих змін
здійснювати в тісному діалозі з бізнесом та громадськістю, знаходити паритет
інтересів держави і підприємців.
5. Підвищення рівня податкової культури та її пропаганда серед всіх учасників
податкового процесу.
Законом України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI
Податковий кодекс України .
затверджено
ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК
ПОД АТКОВОЇ СИСТЕМИ В
УКРАЇНІ
від часів Київської Русі до
сьогодення
Slide 2
Збір податків – виключне
право держави
Податки – основа формування бюджету
країни, а отже і фінансування цілої низки
суспільно необхідних галузей життя: освіти,
науки, культури, медицини, соціальних та
економічних програм, утримання державного
апарату.
Slide 3
Данина – сплата продуктами сільського господарства і
промислів (хутром, воском, медом, хлібом, шкірами
тощо).
Дари – добровільні підношення підданих
Оброк – плата за користування певними земельними
наділами, знаряддями праці тощо.
Способи збирання:
Полюддя
Повоз
↓
↓
Князь і його свита
збирали
данину
з
жителів князівства та
підвладних князів
Данину
привозили
безпосередньо до Києва
до княжого двору
Slide 4
947 p. – перша відома реформа
податкової системи в Україні
Княгиня Ольга запровадила
«становища»
адміністративно-фінансові
пункти для збирання данини.
Ввела нові податки: «уроки» та
«устави», які визначали розмір
та зміст зборів і сплачувалися
переважно хутром.
Slide 5
Складено перше
писемне зведення
законів - «Руську
правду», де детально
зібрано систему
оподаткування.
Одиниця
оподаткування – «дим»
(подвір’я, що мало
певний земельний
наділ, приблизно 15 га).
Slide 6
З’явилися грошові надходження до казни:
Мита
Мит – за перевезення товарів
через міські застави
Перевіз – за перевезення
товарів через річку
Гостинне – за право мати
склади з товарами
Торгове – за право проводити
торжища
Церковна десятина
Десята частина прибутків
населення, що віддавалась на
користь церкви
Штрафи
Віри – грошові штрафи за вбивство
Продажі – штрафи за інші злочини
Slide 7
Збирачі податків – баскаки.
Вихід – грошовий податок з
кожного чоловіка та кожної
голови.
Натуральні податки
↙
↓
↘
Татарщина
Ям
Тамга
Духовенство податки не сплачувало, але на нього
покладався обов’язок публічно молитися за
татарських ханів.
Slide 8
Головним об’єктом оподаткування в XIV ст. була земля.
Податки:
дань,
подимщина,
серебщина,
посощина,
поволовщина, поголовщина, чинш та інші.
Податки на рік:
З сільського двору: полюддя - 5-10 грошей, поземельне – 1030 грошей, за 1 віз сіна – 2-3 гроші, за барана – 12 грошів, за
діжку вівса – 6 грошей.
Крім того, сплачували:
Збіднілі селяни – 2-20 грошей, 1-2 відра меду, 1 куницю.
Заможні селяни - 20-90 грошей, 2-5 відер меду, 1-2 куниці,
12-24 пуди вівса або жита.
Мисливці звільнялися від грошового податку, платили
лише медом та хутром.
Рибалки віддавали 1/10 частину виловленої риби.
Ремісники – 6-12 грошей
Slide 9
Шляхта звільнялася від сплати податків, але несла
військову службу.
Весь тягар податків несли селяни “хлопи”, які в
свою чергу звільнялися від військової служби.
Податки: серебщина,
подимщина, воловщина,
ординщина, дякла, житщина,
яловщина.
Після земельної реформи
1557 року одиницею
поземельного податку став
“лан”, з якого селяни
сплачували 10-30 грошей.
Slide 10
У містах жителі сплачували податок з
нерухомості – 4% від вартості майна, а
також податки з торгівлі та промислів:
чопове і шеляжне – від продажу
алкогольних напоїв;
прасовка – за торгівлю сіллю;
пасічний – за бджільництво;
шос – на будівництво доріг;
стація – на постій та утримання
війська;
на колядування – під час різдвяних
свят.
Також збирали податки на міську
сторожу, на ремонт міських укріплень,
шляхів, гребель, мостів, санітарне
обслуговування міста.
Slide 11
Головним джерелом прибутків запорожців були трофеї, здобуті на війні з турками,
татарами, поляками. Тому податки їх були незначними.
Постійні податки називалися “побором”, надзвичайні “стацією”.
За торгівлю на Січі стягували платню:
від
куфи борошна чи продуктів –
карбованець;
з пійманої риби – три перші
десятки на полковника, писаря й
осавула та чотири десятки на
січову старшину;
оренда шинка без льоху – 2крб. 50
коп. на рік;
оренда шинка з льохом – 4крб. 50
коп. на рік.
Slide 12
При перевозі через Січ із
України в Крим й
Польщу білого вина чи
горілки з кожної куфи
брали 1 крб., а також
відро вина чи горілки з
продавців та 7 відер з тих
хто купував.
З купців брали податки:
за перевіз через річки, за
безпеку в дорозі, за
конвоювання.
Slide 13
Для наповнення казни в 1704
році засновано спеціальний
штат “прибыльщиков”, які були
зобов’язані вигадувати нові
податки:
поземельний;
посажений;
криголамний;
водопійний;
погрібний;
з
клеймування суконь, шапок та
чобіт; з квасних напоїв, варіння
пива; з воскобоєнь, шкіряного
та миловарного промислів; з
кузень, пекарень, з продажу
свічок тощо.
У січні 1705 року вийшов
царський указ “о бритии бород
и усов”, згідно з яким чоловіки,
які носили бороду, щороку
сплачували: прості городяни –
30 руб., царедворці – 100 руб.
Slide 14
Селяни України сплачували податки з кожного двору:
на утворення армії і флоту - 25 коп.;
на будівництво Санкт-Петербурга (північної столиці
Російської імперії) - 30 коп.;
щорічний податок - 1-3 рублі.
В 1724 році Петром І проведена податкова реформа, згідно з
якою всі платежі були замінені єдиним суто грошовим
подушним податком, який
платили всі громадяни
чоловічої статі (крім дворян,
духовенства і державних
службовців) в розмірі 70 коп.
Slide 15
Відмінила подушний податок з
купецтва,
встановивши
гільдійський збір – 1% з
капіталу.
Селянам України збільшили
подушний податок на 40-50%.
Ввела збори від винних,
соляних промислів і митні
збори.
Встановила податки для козаків,
набагато вищі ніж для інших
верств населення.
Slide 16
В 2-3 рази збільшено подушний і оброчний податки.
Встановлено прибутковий податок з поміщиків, нові непрямі податки:
акцизи, мита, гербовий збір, збори з страхування, збір з пасажирських
квитків та вантажів.
В
1875
році
встановлено
державний поземельний податок –
єдиний податок, який сплачували з
своїх земель поміщики.
1887 році подушний податок
замінили на поземельний.
В 1895 – 1897 проведена податкова
реформа міністром фінансів Росії
С.
Вітте, якою
встановлені
податкові збори:
• 3% від прибутків підприємств,
акціонерних товариств;
• роздатковий податок з купців;
• введена державна монополія на
спиртне.
Slide 17
Введено в облік гривні.
Прямими
податками
були
прибутковий, промисловий і
поземельний податок – але їх
сума в бюджеті країни була
незначною.
Затверджено непрямі податки:
введено цукрову
монополію;
встановлено
акцизи
на
виноградне вино, горілку,
чай, пиво, дріжджі, тютюн та
цигарки, сірники, продукти
нафтопереробки;
встановлено митні збори на
імпорт.
і
вину
Slide 18
7 грудня 1917 року Раднарком прийняв декрет з оподаткування.
Встановлено прямі податки: прибутковий, одноразовий, податок на
приріст прибутків, контрибуція з буржуазії, 3% податок з обороту
торгівельних підприємств, податок з публічних видовищ і розваг, збір у
“фонд дитячого харчування ”, також була
встановлена значна кількість непрямих
податків.
Для сільського населення в 1919 році
введено продрозверстку, а в 1921 році
продподаток.
Для населення, що не займалося
сільським господарством у липні
1921 року введено промисловий
податок, а у листопаді 1922 року прибутково-майновий податок.
В 1925 році впроваджено нові податки: квартирний податок (для
будівництва житла); військовий податок.
Slide 19
В 1930 році проведено податкову реформу
Замість існуючих для підприємств 86 податкових платежів і зборів
введено два податки:
• податок з обігу;
• податок з чистого прибутку.
Сільські господарства сплачували сільгоспподаток, що становив 12% від
отриманого прибутку і 8% суми оплати праці колгоспників.
З 1933 року роль податку
виконували обов’язкові
натуральні поставки
сільгосппродукції (що є
головною причиною
Голодомору 1932-1933 років).
Slide 20
Населення
сплачувало
прибутковий податок, а також до
1941 року збір на потреби
житлового
та
соціальнопобутового будівництва.
З початком Великої Вітчизняної
війни введено: воєнний податок
(існував до 1946 року), податок на
неодружених
та
незаміжніх,
підвищено ставки сільгоспподатку.
Slide 21
Податкова служба України утворена 1 липня 1990 року
Постановою Ради Міністрів України від 12 квітня 1990 року №74 „Про
створення державної податкової служби в Українській РСР” у складі
Міністерства фінансів.
Статус, функції та правові основи діяльності податкової служби в
Україні визначені Законами України від 4 грудня 1990 року №509-ХІІ „Про
державну податкову службу в Україні” та від 24 грудня 1993 року №3813ХІІ „Про внесення змін і доповнень до Закону України „Про державну
податкову службу в Україні”.
Президентом України 22 серпня 1996 року видано Указ № 760/96
“Про утворення Державної податкової адміністрації України та місцевих
державних податкових адміністрацій”, яким встановлено, що ДПА України
є центральним органом виконавчої влади, а податкові адміністрації в
областях, районах, містах і районах у містах – самостійними одиницями,
які не входять до складу місцевих державних адміністрацій, та Указ від 30
жовтня № 1013/96 “Питання державних податкових адміністрацій”.
Slide 22
В жовтні 1996 року, згідно з
зазначеними указами, у складі Державної
податкової адміністрації України було
утворено податкову поліцію, що з лютого
1998 року почала називатися податковою
міліцією.
Для покращання обслуговування
платників
податків
з
використанням
сучасних технологій постановою Кабінету
Міністрів України від 15 серпня 2007 року
№1049 у складі ДПА України утворено
Інформаційно-довідковий
департамент
державної податкової служби. Було створено
єдину базу податкових знань, яка охоплює
уніфіковані
й
офіційно
затверджені
відповіді на всі питання, що виникають при
нарахуванні й сплаті податків.
На виконання Указу Президента
України
від
09.12.10
№1085
„Про
оптимізацію системи центральних органів
виконавчої влади” розпочато реорганізацію
Державної податкової адміністрації України
у Державну податкову службу України.
.
Slide 23
Стратегічні теми та мета Державної податкової служби України:
1. Удосконалення системи адміністрування податків і зборів. Впровадження
електронних сервісів обслуговування і нових моделей податкового супроводу
великих платників податків.
2. Стимулювання інвестиційного клімату,
зростання економіки, створення рівних
конкурентних умов. Неупереджене, справедливе
застосування чинного законодавства,
обмеження можливості корупційних проявів.
3. Забезпечення стабільного і ритмічного
наповнення бюджетів всіх рівнів.
4. Стабілізація податкового законодавства.
Ініціювання удосконалення законодавчих змін
здійснювати в тісному діалозі з бізнесом та громадськістю, знаходити паритет
інтересів держави і підприємців.
5. Підвищення рівня податкової культури та її пропаганда серед всіх учасників
податкового процесу.
Законом України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI
Податковий кодекс України .
затверджено