Slide 1

МЕДІАКОМПЕТЕНТНІСТЬ
ОСОБИСТОСТІ ТА ЇЇ РІВНІ

Дегтярьова Г.А., доцент кафедри суспільногуманітарних дисциплін КВНЗ “Харківська
академія неперервної освіти”, канд. пед. наук


Slide 2

Медіакомпетенція
 описує загальне вміння, яке принципово
пов'язане з усіма видами медіа, тому вона
повинна бути визначена над основними
вміннями, такими як орієнтуватися і діяти
в медіасвіті;
 повинна визначатися специфічно для
віку, що означає, що медіакомпетенція
дошкільника виглядає інакше, ніж
медіакомпетенція дорослої людини.


Slide 3

Основні виміри, із яких може бути
складено визначення медіакомпетенціі:








пізнавальний (когнітивний);
моральний вимір;
соціальний вимір;
аффективний вимір;
етичний вимір;
діяльністний вимір.
(Д. Баке, С. Ауфенангер та ін.)


Slide 4

Медіакомпетентність
(медіаграмотність, медіакультура)

–

 сукупність мотивів, знань, умінь,
здібностей, що сприяють вибору,
використанню, критичному аналізу,
оцінці, створенню і передачі
медіатекстів у різних видах, формах
і жанрах; аналізу складних процесів
функціонування медіа в соціумі.


Slide 5

Медіакомпетентність характеризується
такими критеріями:

 розуміння видів впливу медіа
на людину і суспільство, вміння
уникати маніпуляцій;
 уміння здійснювати правильний
вибір медіа; вміння користуватися
різними медіатехнологіями, вести
пошук необхідної інформації;
 уміння самому створювати
медіапродукти.


Slide 6

Медіакомпетентність
особистості –
це сукупність умінь (мотиваційних,
контактних, інформаційних, перцептивних,
інтерпретаційних/ оціночних, практикоопераційних/діяльнісних, креативних)
вибирати, використовувати, критично
аналізувати, оцінювати, передавати і
створювати медіатексти в різних видах,
формах і жанрах, аналізувати складні
процеси функціонування медіа в соціумі.
(за О.В. Федоровим).


Slide 7

Розвиток медіакомпетентності
заснований на таких компонентах:
 «Перший компонент – досвід.
 Другий компонент – активне
застосування вмінь у галузі медіа.
 Третій компонент – дозрівання /
готовність до самоосвіти».
(В. Поттер)


Slide 8

Класифікація умінь, необхідних
для медіакомпетентності особистості
 «здатність і готовність зробити зусилля, щоб сприймати,
розуміти зміст медіатексту і фільтрувати «шум»;
 розуміння і повага до сили впливу медіатекстів;
 здатність розрізняти емоційну й аргументовану реакцію
при сприйнятті, щоб діяти відповідно;
 розвиток компетентного припущення про зміст
медіатексту;
 знання умовностей жанрів і здатність визначати їх
синтез;
 здатність міркувати про медіатексти критично,
незалежно від того, наскільки впливові їх джерела;
 знання специфіки мови різних медіа і здатність розуміти
їх вплив, незалежно від складності медіатекстів»
(С. Дж. Берен)


Slide 9

Структура медіакомпетентності
(за В. Вебером):
 «дві форми діяльнісно-орієнтованого аналізу
медіа: відбір та використання того, що можуть
запропонувати медіа; розробка свого власного
медіапродукту.
 в аспектах змісту обидві форми включають
знання та аналітичні здібності, пов'язані з
креативними можливостями, на яких засновані
різні види медіа; передумовами для
ефективного використання медіа;
економічними, соціальними, технічними,
політичними умовами, які пов'язані з
виробництвом і розповсюдженням
медіапродуктів».


Slide 10

Базові поняття медіаосвіти
(за Р. Кьюбі, Дж. Поттером)








«агентства медіа»,
«категорії медіа»,
«технології медіа»,
«мови медіа»,
«репрезентації медіа»,
«аудиторії медіа».


Slide 11

Показники медіакомпетентності
(за О.В. Федоровим)

мотиваційний;
контактний;
інформаційний;
перцептивний;
інтерпретаційний (оцінний);
практико-операційний
(діяльнісний);
 креативний.








Slide 12

Показники розвитку
медіакомпетентності аудиторії:
 мотиваційний
(мотиви контакту з медіатекстами:
жанрові, тематичні, емоційні,
гносеологічні, гедоністичні,
психологічні, моральні,
інтелектуальні, естетичні,
терапевтичні та інші);


Slide 13

Показники розвитку
медіакомпетентності аудиторії:
 контактний
(частота
спілкування /
контакту з творами
медіакультури –
медіатекстами)


Slide 14

Показники розвитку
медіакомпетентності аудиторії:
 інформаційний
(знання термінології,
теорії та історії
медіакультури,
процесу масової
комунікації тощо)


Slide 15

Показники розвитку
медіакомпетентності аудиторії:
 перцептивний
(здібності до
сприйняття
медіатекстів)


Slide 16

Показники розвитку
медіакомпетентності аудиторії:
 інтерпретаційний/оцінний
(уміння інтерпретувати,
аналізувати медіатексти на
основі певного рівня
медіасприйняття, критична
автономія)


Slide 17

Показники розвитку
медіакомпетентності аудиторії:
 практико-операційний
(уміння створювати /поширювати
власні медіатексти)


Slide 18

Показники розвитку
медіакомпетентності аудиторії:
 креативний
(наявність творчого
начала в різних
аспектах діяльності
– перцептивної,
ігрової, художньої,
дослідницької та ін.,
пов'язаної з медіа)


Slide 19

Медіаосвіта –
 об'єктивна, загальна, принципово нова
характеристика особистості вчителя, що
представляє собою складне соціальнопсихологічне утворення, що містить в собі спільні
елементи, у яких відображений зв'язок
особистості з навколишньою дійсністю, та
індивідуального, у якому виявляється своєрідність
даної особистості, що включає в себе життєвий
досвід, специфіку свідомості, почуттів, поведінки.
Зв'язок з учнями відображається в системі
медіазнань, медіаумінь і ціннісного ставлення до
медіаосвіти, що становлять сутність медіаосвіти
вчителя.


Slide 20

Головні завдання медіаосвіти
у професійній підготовці педагога
полягають у сприянні формуванню:
 медіаімунітету особистості, який робить її здатною
протистояти агресивному медіасередовищу, забезпечує
психологічне благополуччя при споживанні
медіапродукції, що передбачає медіаобізнаність, уміння
обирати потрібну інформацію, оминати інформаційне
«сміття», захищатися від потенційно шкідливої
інформації з урахуванням прямих і прихованих впливів;
 рефлексії і критичного мислення як психологічних
механізмів медіаграмотності, які забезпечують свідоме
споживання медіапродукції на основі ефективного
орієнтування в медіапросторі та осмислення власних
медіапотреб, адекватного та різнобічного оцінювання
змісту і форми інформації, її повноцінного і критичного
тлумачення з урахуванням особливостей сприймання
мови різних медіа;


Slide 21

Головні завдання медіаосвіти
у професійній підготовці педагога
полягають у сприянні формуванню:

 здатності до медіатворчості
для компетентного і здорового самовираження
особистості та реалізації її життєвих завдань,
покращення якості міжособистісної комунікації
і приязності соціального середовища, мережі
стосунків і якості життя в значущих
для особистості спільнотах;
 спеціалізованих аспектів медіакультури:
візуальної медіакультури (сприймання кіно,
телебачення), музичної медіакультури,
розвинених естетичних смаків щодо форм
мистецтва, опосередкованих мас-медіа, та
сучасних напрямів медіаарту тощо.


Slide 22

Результативність формування
медіаосвіти педагогів визначається
такими критеріями:

 медіазнання;
 медіауміння;
 ціннісне ставлення до медіаосвіти.


Slide 23

Професійна медіакомпетентність
педагога –
це сукупність умінь (мотиваційних,
інформаційних, методичних,
практико-операційних/ діяльнісних,
креативних), яка дозволяє
здійснювати медіаосвітню діяльність
в аудиторії різного віку.
(за О.В. Федоровим)


Slide 24

Модель
розвитку медіакомпетентності
особистості


Slide 25

Цілі моделі:
 розвиток медіакомпетентності
особистості, культури її спілкування
з медіа, творчих, комунікативних
здібностей, критичного мислення,
умінь повноцінного сприйняття,
інтерпретації, аналізу та оцінки
медіатекстів, навчання різним
формам самовираження за допомогою
медіатехніки


Slide 26

Завдання – розвиток в аудиторії
таких умінь:
 практико-креативних (самовираження за
допомогою медіатехніки, тобто створення
медіатекстів різних видів і жанрів);
 перцептивно-креативних (творче
сприйняття медіатекстів різних видів і жанрів
з урахуванням їх зв'язків з різними
мистецтвами і т.д.);
 аналітичних (критичний аналіз медіатекстів
різних видів і жанрів);
 історико-теоретичних (самостійне
використання отриманих знань з теорії та
історії медіа / медіакультури).


Slide 27

Показники розвитку професійних
знань і умінь, необхідних педагогам
для медіаосвітньої діяльності
 мотиваційний (мотиви медіаосвітньої
діяльності: емоційні, гносеологічні,
гедоністичні, моральні, естетичні та ін;
прагнення до вдосконалення своїх знань і умінь у галузі
медіаосвіти);
 інформаційний (рівень інформованості, теоретикопедагогічних знань в галузі медіаосвіти);
 методичний (методичні вміння в галузі медіаосвіти,
рівень педагогічного артистизму);
 діяльнісний (якість медіаосвітньої діяльності у процесі
навчальних занять різних типів);
 креативний (рівень творчого початку в медіаосвітній
діяльності).


Slide 28

Класифікація рівнів
мотиваційного показника
медіакомпетентності особистості
 Високий рівень:
широкий комплекс жанрових,
тематичних, емоційних, гносеологічних,
гедоністичних, інтелектуальних,
психологічних, творчих, етичних,
естетичних мотивів для контактів з медіа і
медіатекстами, що включають вибір
різноманітного жанрового і тематичного
спектру медіатекстів при обов'язковому
включенні неразвлекательних жанрів


Slide 29

Класифікація рівнів
мотиваційного показника
медіакомпетентності особистості
 Високий рівень:
- прагнення отримати нову інформацію;
- прагнення до рекреації, компенсації
розваги (в помірних дозах);
- прагнення до ідентифікації,
співпереживання;
- прагнення до підтвердження власної
компетентності в різних сферах життя і
медіакультури;
- прагнення до пошуку матеріалів для
навчальних, наукових, дослідницьких цілей;
- прагнення до художніх вражень;


Slide 30

Класифікація рівнів
мотиваційного показника
медіакомпетентності особистості

 Високий рівень:
- прагнення до філософського /

інтелектуального, етичного, естетичного
дискурсу / діалогу з творцями
медіатексту, до критики їх позиції;
- прагнення навчитися створювати
медіатексти самому, вивчаючи конкретні
приклади творчості професіоналів.


Slide 31

Класифікація рівнів
мотиваційного показника
медіакомпетентності особистості
 Середній рівень:
- комплекс жанрових, тематичних,
емоційних, гносеологічних,
гедоністичних, психологічних, етичних,
естетичних мотивів для контактів з медіа і
медіатекстами, що включають вибір
різноманітного жанрового і тематичного
спектру медіатекстів за домінуючої
орієнтації на розважальні жанри;
- прагнення до гострих відчуттів;


Slide 32

Класифікація рівнів
мотиваційного показника
медіакомпетентності особистості
 Середній рівень:
- прагнення до рекреації, розваги;
- прагнення до ідентифікації, співпереживання;
- прагнення отримати нову інформацію;
- прагнення до вилучення моральних уроків
з медіатексту;
- прагнення до компенсації;
- прагнення до психологічного «лікування»;
- прагнення до художніх вражень;
- слабка вираженість або відсутність
інтелектуальних, креативних мотивів контактів
з медіатекстами.


Slide 33

Класифікація рівнів
мотиваційного показника
медіакомпетентності особистості
 Низький рівень:
- гедоністичних, етичних, психологічних
мотивів для контактів з медіа і медіатекстами,
що включають вибір тільки розважального
жанрового і тематичного спектру медіатекстів;
- прагнення до гострих відчуттів;
- прагнення до рекреації, розваги;
- прагнення до компенсації;
- прагнення до психологічного «лікування»;
- відсутність естетичних, інтелектуальних,
креативних мотивів контактів з медіатекстами.


Slide 34

Класифікація рівнів
контактного показника
медіакомпетентності особистості
 високий рівень: щоденні контакти з
різними видами медіа та медіатекстів;
 середній рівень: контакти з різними
видами медіа та медіатекстів кілька разів
на тиждень;
 низький рівень: контакти з різними
видами медіа та медіатекстів не більше
ніж кілька разів на місяць


Slide 35

Класифікація рівнів
інформаційного показника
медіакомпетентності особистості
 високий рівень: знання більшості базових термінів,
теорій, основних фактів історії розвитку медіакультури,
творчості діячів медіакультури, ясне розуміння процесу
масової комунікації та медійних впливів у контексті
реального світу;
 середній рівень: знання окремих базових термінів,
теорій, деяких фактів історії розвитку медіакультури,
масової комунікації, медійних впливів, творчості
окремих діячів медіакультури;
 низький рівень: відсутність знань (або вкрай мізерні,
мінімальні знання в цій області) базових термінів,
теорій, фактів історії розвитку медіакультури, масової
комунікації, медійних впливів, творчості діячів
медіакультури


Slide 36

Класифікація рівнів
перцептивного показника
медіакомпетентності особистості

 високий рівень:
рівень «комплексної ідентифікації»
(рівень ототожнення з автором
медіатексту) – ототожнення з
автором медіатексту при збереженні
основних компонентів «первинної» і
«вторинної» ідентифікації (крім
наївного ототожнення дійсності з
вмістом медіатексту)


Slide 37

Класифікація рівнів
перцептивного показника
медіакомпетентності особистості
 середній рівень:
рівень «вторинної ідентифікації» (рівень
ототожнення з персонажем / ведучим
медіатексту) – ототожнення з персонажем
медіатексту, тобто здатність
співпереживати, поставити себе на місце
героя / ведучого, розуміти його
психологію, мотиви вчинків, сприйняття
окремих компонентів медіаобразу (деталь
і т.ін.)


Slide 38

Класифікація рівнів
перцептивного показника
медіакомпетентності особистості
 низький рівень:
рівень «первинної ідентифікації» (рівень
наївно-реалістичного сприйняття фабули
медіатексту) – емоційний, психологічний
зв'язок із середовищем, фабулою
(ланцюгом подій) медіатексту: тобто
здатність сприймати ланцюг подій у
медіатексті (наприклад, окремі епізоди і
сцени фабули), наївне ототожнення
дійсності із змістом медіатексту,
асиміляція середовища (емоційне
освоєння реальності, представленої в
медіатексті і т.п.)


Slide 39

Класифікація рівнів
інтерпретаційного/оцінного показника
медіакомпетентності особистості


високий рівень:
- вміння критично аналізувати процес функціонування медіа в
соціумі з урахуванням різноманітних факторів на основі
високорозвиненого критичного мислення;
- аналіз медіатекстів на основі здатності до медіасприйняття,
близьким до «комплексної ідентифікації», здатність до аналізу
і синтезу просторово-часової форми медіатексту, розуміння,
інтерпретація (трактування), що припускає порівняння,
абстрагування, індукцію, дедукцію, синтез, критичну оцінку
авторської концепції в контексті структури твору, історичному і
культурному контекстах (при цьому виражається
аргументована згоду або незгоду з авторською позицією
творців медіатексту, критична оцінка моральної, емоційної,
естетичної, соціальної значимості медіатексту, вміння
співвіднести емоційне сприйняття з понятійним судженням,
перенести це судження на інші жанри / види медіакультури,
пов'язати медіатекст зі своїм досвідом і досвідом інших людей
тощо).


Slide 40

Класифікація рівнів
інтерпретаційного/оцінного показника
медіакомпетентності особистості
 середній рівень:
- уміння критично аналізувати процес функціонування
медіа в соціумі з урахуванням окремих, найбільш
помітних факторів на основі середнього розвитку
критичного мислення;
- уміння дати характеристику вчинкам і психологічним
станам персонажів медіатексту на основі фрагментарних
знань, здатність пояснити логіку послідовності подій у
сюжеті, уміння розповісти про окремі компоненти
медіаобразу;
- відсутність інтерпретації авторської позиції (чи є
примітивним її тлумачення). У цілому критичний аналіз
медіатексту, заснований на середніх рівнях
«інформаційного», «мотиваційного» і «перцептивного»
показників.


Slide 41

Класифікація рівнів
інтерпретаційного/оцінного показника
медіакомпетентності особистості
 низький рівень:
- відсутність умінь критично аналізувати процес
функціонування медіа в соціумі, відсутність здібностей
до критичного мислення.
- «Безграмотність», тобто незнання мови медіа.
- Нестійкість, плутаність суджень, невпевненість,
схильність зовнішньому впливу, відсутність (або крайня
примітивність) інтерпретації позиції героїв та авторів
медіатексту, проникливості, низький рівень
толерантності до багатозначних, складним медіатекстів,
вміння переказати фабулу твору. У цілому аналіз
медіатексту, заснований на низьких рівнях
«інформаційного», «мотиваційного» і «перцептивного»
показників.


Slide 42

Класифікація рівнів
практико-операційного (діяльнісного) показника
медіакомпетентності особистості
 високий рівень: практичні вміння самостійного
вибору, створення / розповсюдження медіатекстів (у
тому числі – створених особисто або у складі групи
людей) різних видів і жанрів, вміння активної
самоосвіти в медійній сфері;
 середній рівень: практичні вміння вибору,
створення / розповсюдження медіатекстів (у тому
числі – створених особисто або у складі групи людей)
різних видів і жанрів з допомогою консультації
педагогів / спеціалістів;
 низький рівень: відсутність (або вкрай слабка
вираженість) практичних умінь вибору, створення /
розповсюдження медіатекстів, умінь самоосвіти в
медійній сфері та / або небажання цим займатися.


Slide 43

Класифікація рівнів
креативного показника
медіакомпетентності особистості
 високий рівень: яскраво виражений рівень
творчого начала в різних видах діяльності
(перцептивної, ігрової, художньої,
дослідницької та ін.), пов'язаної з медіа;
 середній рівень: творчі здібності
виявляються лише в окремих видах
діяльності, пов'язаної з медіа, при цьому вони
не носять яскраво вираженого характеру;
 низький рівень: творчі здібності виражені
слабо, фрагментарно або відсутні взагалі.


Slide 44

Розвиток медіакомпетентності
особистості –
шлях до розширення кругозору,
формування стійкого інтересу
до процесу навчання,
можливість творчої самореалізації.