Transcript Document

Медіаосвіта як засіб формування
медіакультури сучасної молоді
На основі презентації
“Російська медіаосвіта: де є вододіл?»
автор І.В. Жилавська, к.ф.н., президент
Сибірської асоціації медіаосвіти
Вч. Кобзарєва Т.Е.
Ключові поняття
z
z
z
z
z
z
z
z
Медіа
Медіатекст
Медіаосвіта
Медіаграмотність
Медіа компетентність
Медіасприйняття
Медіавплив
Медіатехнології
Медіа (media)
– засоби масової комунікації,
технічні засоби створення, запису,
копіювання, тиражування,
зберігання, розповсюдження,
сприяння інформації та обміну її між
суб'єктом (автором медіатекста) і
об'єктом (масовою аудиторією)
Медіатекст
(media text, Media construct)
– повідомлення, яке
викладене в будь-якому
вигляді та жанру медіа
Медіаосвіта
- це навчання теорії та практичним
уміння для опанування сучасними
засобами масової комунікації, які
розглядаються як частина специфічної
та автономної галузі знань в
педагогічній теорії та практиці
(ЮНЕСКО).
Медіаграмотність
Media Literacy efinition
z “…здібність до сприймання, створення, аналізу,
оцінки медіатекстів, до розуміння
соціокультурного та політичного контексту
функціонування медіа в сучасному світі, кодових
та репрезентаційних систем, які використовують
медіа; життя такої людини у суспільстві та світу
пов'язана з гражданською відповідальністю»
[International Encyclopedia of the Social &
Behavioral Sciences. Vol. 14 / Eds.N.J.Smelser &
P.B.Baltes. Oxford, 2001, p.9494].
Паризька програма по медіаосвіті
(Париж, ЮНЕСКО, 21-22 червня 2007 р.)
Експерти ЮНЕСКО прийшли до загальної думки, що
для всіх зацікавлених осіб, на всіх рівнях впровадження,
для координації на місцевих національних, регіональних
та міжнародних рівнях необхідні:
1. Розробка всебічних програм по медіаосвіті на всіх
освітніх рівнях.
2. Підготовка педагогів в галузі медіаоосвіти і ріст
інформованості про медіаграмотність усіх
зацікавлених осіб та організацій в соціальній сфері.
3. Проведення досліджень в галузі медіаосвіти та
розповсюдження їх результатів за допомогою
мережного віщування.
4. Міжнародне співробітництво в галузі медіаосвіти.
XXI століття:
розвиток медіаосвіти в Росії
z 2011-2012
Створення Электронной научной
энциклопедии «Медиаобразование и
медиакультура»
http://edu.of.ru/mediacompetence/
при фінансової підтримці Російського
гуманітарного наукового фонду (РГНФ),
проект № 11-06-12001в (2011-2012)
XXI століття:
розвиток медіаосвіти в Україні
z 2011-2012
Створення ЕЛЕКТРОННОЇ БІБЛІОТЕКИ на базі
Львівського національного університету імені
Івана Франка Інституту медіаекології
Президія Національної академії
педагогічних наук України 20 травня 2010 року,
протокол № 1-7/6-150
МЕТА МЕДІАОСВІТИ
«Ін'єкційна» теорія
(захисна, прищеплення)
Ведуча мета: зм'якшити негативний ефект
надмірного захоплення медіа.
Основний зміст: допомогти аудиторії понять
різницю між реальністю та медіатекстом.
Педагогічна стратегія: розкритя негативного
впливу медіа на конкретних прикладах,
доступних для розуміння учнів.
Теорія медіаосвіти як джерела
«задоволення потреб» аудиторії
Ведуча мета: допомогти учням здобувати з медіа
максимум користі в відповідності зі своїми
потребами.
Основний зміст: стимулювати розуміння учнів
ролі медіа в їх житті.
Педагогічна стратегія: аналіз та оцінка окремих
елементів медіатекста.
«Практична» теорія
медіаосвіти
Ведуча мета: допомогти учням здобувати з медіа
максимум користі в відповідності зі своїми
потребами.
Основний зміст: навчання учнів використанню
медіаапаратури.
Педагогічна стратегія: допомогти учням
створювати власні медіатексти різних видів та
жанрів.
Теорія медіаосвіти як розвиток
«критичного мислення»
Ведуча мета: захистити учнів від маніпуляційного впливу
медіа, навчити орієнтуватися в інформаційному
потоці сучасного демократичного суспільства
Основний зміст: влив медіа за допомогою так званих
«кодів» (умовностей-символів, наприклад, в
телерекламі).
Педагогічна стратегія: аналіз впливу медіатекстів на
індивіда и суспільство, розвиток «критичного
мислення» учнів відносно до медійної інформації.
Ідеологічна теорія медіаосвіти
Ведуча мета: викликати у аудиторії бажання змінити
систему масової комунікації або, зворотно,
навіювати, що сучасна система медіа є
оптимальніша.
Основний зміст: політичні, соціальні та економічні
аспекти медіа.
Педагогічна стратегія: аналіз багаточисленних
протиріч, які містять політичні, соціальні або
економічні аспекти медіа з точки зору того чи
іншого класу.
Семіотична теорія медіаосвіти
Ведуча мета: допомогти аудиторії «правильно
читати» медіатекст.
Основний зміст: коди та «граматика»
медіатекста, що є мова медіа.
Педагогічна стратегія: навчання правилам
декодування медіатекста, опис його змісту,
асоціацій, особливостей мови тощо
Культурологічна теорія
медіаосвіти
Ведуча мета: допомогти учням зрозуміти, як медіа
можуть збагатити сприняття, знання тощо
аудиторії.
Основний зміст: «ключові поняття» медіаосвіти,
ролі, які грають в суспільстві стереотипи,
розповсюджені за допомогою медіа тощо.
Педагогічна стратегія: оцінка та критичний аналіз
медіатекстів.
Естетична (художня) теорія
медіаосвіти
Ведуча мета: допомогти учням зрозуміти загальні закони
та мову художнього спектру медіа, розвивати
естетичне (художнє) сприйняття та смак, здібності до
кваліфікованого аналізу художніх медіатекстів.
Основний зміст: мова медіакультури, авторський світ
творця художнього медіатексту, історія медіакультури
(кіномистецтво, художнього телебачення тощо).
Педагогічна стратегія: критичний аналіз художних
медіатекстів, їх інтерпретація та оцінка.
Соціокультурна теорія медіаосвіти
Ведуча мета (А. В. Шариков): розвиток медіа приводить к
необхідності виникнення спеціальної професійної
освіти у кожній новій сфері, що пов'язана з появою
нових комунікаційних систем
Основний зміст: особливості використання медіа у різних
професіях у суспільстві, її вплив на життя,
комунікабельність, зміну фахових навиків.
Педагогічна стратегія: осмислення соціальної ролі медіа
Концептуальна основа
моделі розвитку
медіакомпетентності:
синтез культурологічної,
соціокультурної та практичної
теорій медіаосвіти
Показники розвитку
медіакомпетентності аудиторії:
мотиваційний;
контактний;
інформаційний;
перцептивний (приймання);
інтерпретаційний/оціночний;
практико-операційний (створення власних
медіапродуктів, їх розповсюдження);
7. Креативний.
1.
2.
3.
4.
5.
6.
Класифікація рівнів мотиваційного показника
медіакомпетентності особистості
Низький рівень:
гедоністичних, етичних, психологічних мотивів для
контактів з медіа та медіатекстами, які включають:
z вибір тільки розважального жанрового та тематичного
спектра медіатекстів;
z направлення до гострих відчуттів, до рекреації, розваг, до
компенсації, психологічному «лікуванню»;
z відсутність естетичних, інтелектуальних, креативних
мотивів контактів с медіатекстами.
Класифікація рівнів інформаційного
показника медіакомпетентності особистості
z Високий рівень: знання базових термінів, теорій,
основних фактів історії розвитку медіакультури, творчість
діячів медіакультури, розуміння процесу масової
комунікації та медійних впливів в контексті реального
світу;
z середній рівень: знання окремих базових термінів,
теорій, деяких фактів історії розвитку медіакультури,
масової комунікації, медійних впливів, творчість окремих
діячів медіакультури;
z низький рівень: відсутність знань (або дуже мінімальні
знання) базових термінів, теорій, фактів історії розвитку
медіакультури, масової комунікації, медійних впливів,
творчості діячів медіакультури
Класифікація рівнів практико-операційного
(діяльністного) показника медіакомпетентності
особистості
z Високий рівень: практичні уміння самостійного
вибору, створення/розповсюдження медіатекстів (в
том числі – створених особисто або у складі групи
людей) різних видів та жанрів, уміння активної
самоосвіти в медійной сфері;
z середний рівень: практичні вміння вибору, створення
/розповсюдження медіатекстів (в том числі – створених особисто або у складі групи людей) різних видів
та жанрів за допомогою консультацій;
z Низький рівень: відсутність (або слабкі) практичні
уміння вибору, створення/розповсюдження медіатекстів, умінь самоосвіти в медійной сфері та/або
небажання цим займатися.
Предмет медіаосвіти
z Система медіа та її різноманітні
функції у суспільстві
z Медіатексти (медійні повідомлення)
Мета медіаосвіти
z Розвивати здібності до критичного, демократичного
мислення/ критичної автономії особистості на
медіаматеріалі
z Розвивати здібності до сприйняття, ідентифікації,
декодуванню, оцінки, розумінню, аналізу медіатекстів
z Навчати знанням соціальних, культурних, політичних та
економічних контекстів та підтекстів медіатекстів
z Розвивати комунікативні та творчі здібності особистості
z Навчати експериментувати з різними засобами технічного
використання медіа, створення медіапродукти/тексти.
z Давати знання з теорії медіа та медіакультури (у тому
числі ключові поняття, як «агентство медіа» (agency),
«категорія медіа» (category), «мова медіа» (language),
«технологія медіа» (technology), «репрезентація медіа»
(representation), «аудиторія медіа» (audience) тощо]
z Давати знання з історії медіа, по історії медіакультури
Форми медіаосвіти
z ПЕДАГОГІЧНАЯ
Інтеграція в базову
освіту, самостійна
дисципліна, позаурочна
діяльність, спеціалізація
в вузі, курси, спецкурси,
кружки, факультативи
тощо.
z ЖУРНАЛИСТСЬКА
Створення інформаційних
продуктів у формі газет,
журналів, теле- та
радіопрограм, інтернетпроектів, майстер-класи,
медіафестивалі, творчі
конкурси, читацькі
конференції тощо.
Формула створення
соціально активного середовища
Суспільно-активні школи
+
соціально-активні ЗМІ
=
гражданське суспільство
Джерела
z Семинар 26_09_2011 презентації
А.В.Федоров