ПРИКМЕТНИК

10 клас (профільний рівень)

Вчитель

:

Усик

Галина Олексіївна

Прикметник

Це самостійна частина мови, що виражає постійну ознаку предмета або його приналежність і відповідає на питання

який? чий?

Білий, кислий, дерев’яний, київський, сестрин, гарний, придорожній, смарагдовий і т.д.

Прикметник

Має такі граматичні категорії:



число

(однина\множина), 

рід

(чоловічий\жіночий\середній) 

відмінок

(Наз., Род., Зн., Дав., Ор., Місц., Кл.) Ці граматичні категорії є синтаксично залежними від категорій іменника (займенника): Зелений килим – зелена кімната – зелене подвір’я Кришталева вода – кришталеві бруньки Батьковий капелюх – капелюхом...

батькового капелюха – батьковим

Синтаксичні функції

Прикметник у реченні виконує функції

означення:

Грає жайворон в небесній блакиті.

Сестрина любов долає все у цьому світі.

або

іменної частини складеного присудка

: Весна була суха і вітряна. Тінь у воротах повітки здавалась чорною.

Завдання (Блок №1)

1. Прикметник – це частина мови, що виражає...

А) дію або стан предмету, Б) ознаку предмету та його приналежність, В) кількість предметів та їх порядок при лічбі.

4. У якому рядку всі слова є прикметниками?

А) новий, середній, порожній, пом’якшити; Б) страшенний, нездоланий, пшеничний; В) високий, куций, бузковий.

2. Прикметник відповідає на питання...

А) який? чий? котрий?

Б) який? яка? яке?

В) який? чий?

5. Яку синтаксичну роль можуть виконувати прикметники?

А) означення і обставини, Б) іменної частини складеного присудка і означення, В) означення, додатка, іменної частини складеного присудка.

3. Вкажіть, у якому реченні всі виділені слова є прикметниками А) У нас гори

золотії

, / Столи

тисовії

, / Стіни

золотії

(УНП).

Б) Україно моя!

Чисті

міста,

голубінь

хвилі ланів, /

Променисті

легкокрила! (М.Рильський) В)

Тихе батьківське

поле / За

поліським

розляглось. /

Все

діждеться

когось

чекає

когось

селом , / Все не (М.Сингаївський) 6. Усі подані прикметники мають наголос на другому складі у рядку: а) веселий, підземний, блакитний; б) щедрий, теплий, яскравий; в) сонний, високий, невеличкий;

Прикметник

Залежно від типу ознаки, що лежить в основі семантики (значення), та за граматичними властивостями всі прикметники поділяються на три семантико-граматичні розряди :

ЯКІСНІ ВІДНОСНІ ПРИСВІЙНІ

       

ЯКІСНІ прикметники

Позначають безпосередні, прямі ознаки, здатні, як правило, виявлятися з різною мірою або інтенсивністю:

давній, дзвінкий, далекий, добрий.

Утворють ступені порівняння.

Можуть утворювати антонімічні ряди (

гарячий / холодний

), та синонімічні (

розумний – мудрий – тямущий - кмітливий

) Від якісних прикметників можуть утворюватися прислівники на -о, -е:

високо, низько, рішуче, байдуже

.

Можуть поєднуватися із прислівниками міри і ступеня:

дуже гарячий, завжди уважний

.

Можуть утворювати ступені якості (форми із значенням збільшеності, зменшеності, згрубілості, пестливості): здоровенний, малесенький, синюватий, хитрющий.

Від якісних прикметників можуть утворюватися абстрактні іменники:

молодість, чистота, дорожнеча

.

Більшість якісних прикметників є непохідними.

ВІДНОСНІ прикметники

    Виражають ознаку предмета не безпосередньо, а через відношення до іншого предмета:

гарбузове насіння, учнівські збори, літній ранок

.

Не утворюють ступенів порівняння, ступенів якості, антонімічних пар, не можуть сполучатися з прислівниками.

Можуть вступати в синонімічні відношення лише з іншими частинами мови:

соснова шишка – шишка сосни, книжкова шафа – шафа для книжок.

Мають лише похідну основу:

водний, шкіряний, береговий, вчорашній.

ПРИСВІЙНІ прикметники

   Вказують на належність предмета якійсь живій істоті.

Утворюються від іменників – назв живих істот, як правило, від назв осіб, рідко – вд назв тварин (

свекрушин, командирів, Тарасів

) Відповідають на питання чий? чия? чиє?:

батькове пальто, Маріїн друг.

Завдання (Блок №2)

1. Якісні прикметники не можуть утворювати А) ступені порівняння, Б) абстрактні іменники В) модальні дієслова.

5. У якому рядку до складу всіх словосполучень входять відносні прикметники?

А) сільський пейзаж, суворий клімат, гаряча їжа; Б) паперовий змій, стара груша, чорні очі; В) золотий перстень, український прапор, олімпійський чемпіон.

2. У якому рядку всі прикметники у словосполученнях є якісними?

А) широкий степ, дорого людина, гарний вчинок Б) сумний хлопець, веселе свято, зимовий день В) сливовий пиріг, холодний душ, сталева лампа 3. У якому рядку всі прикметники є якісними?

А) прзорий, тверезий, досконалий, вільний; Б) мудрий, величний, помпезний, грушевий; В) жорстокий, дбайливий, смачний, розумний.

6. У якому рядку є якісні прикметники?

А) смарагдова прикраса, горда людина, грушевий сік; Б) гірська дорога, медична допомога, залізний гвіздок В) лікарський засіб, учнівська відповідь, медові солодощі 4. Які прикметники мають ступені порівняння?

А) тільки відносні, Б) якісні і відносні, В) тільки якісні.

7. У якому рядку всі прикметники вжито у прямому значенні?

А) лебединий пух, лебедина вірність, лебедина пісня; Б) скляний посуд, скляний погляд, скляні очі; В) молочна каша, молочний напій, молочний десерт.

ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ

1. До іменників, наведених далі, доберіть прикметники у потрібній формі, виділіть у них закінчення.

Криниця, води, колискою, дороги, світанок, поріг, на рушнику, у будинку, ранок, травою, росою, соняшник.

2. За визначенням утворіть присвійні прикметники

1. Слід, що залишає після себе вовк.

2. Яйце, що знесла свійська птиця.

3. Спів, що лунає у гаю.

4. Хустина, що належить матері.

Ступені порівняння

Ступені порівняння прикметника

розвитку.

виражать різну міру (ступінь) вияву ознаки, такої, що виникає шляхом зіставлення, порівняння з такою самою якістю в іншому предметі, а також із якістю того самого предмета в різні періоди його Твориться за допомогою додавання до основи прикметника суфікса -ш-, -іш-:

багатий-багатший, солодкий солодший, кислий-кисліший

ПРОСТА ФОРМА (синтетична)

Найвищий ступінь

Твориться за допомогою додавання префікса най (якнай-, щонай-) до форми вищого ступеня:

коротший найкоротший, дешевший якнайдешевший.

Вищий ступінь

Твориться за допомогою додавання сліб

більш \ менш

звичайної форми прикметника:

більш яскравий, менш

до

кмітливий, менш розбірливий.

СКЛАДЕНА ФОРМА (аналітична)

Найвищий ступінь

Твориться за допомогою додавання слів

найбільш/ найменш

до звичайної форми прикметника:

найбільш корисний, найменш цікавий, найбільш розумний

.

Правопис прикметників простої форми вищого ступеню порівняння

   У суфіксі

іш-

завжди пишеться

і

:

стрункий – стрункіший, сухий – сухіший, свіжий – свіжіший, гарячий – гарячіший

.

При додаванні суфікса

г, ж, з ш-

можуть виникати близькі за звучанням звукосполуки [жч] (якщо твірна основа закінчується на ) і [шч] (якщо твірна основа закінчується на

с

). Ці звукосполуки на письмі позначаються відповідно букваим

жч

і

щ

. Буква

щ

пишеться лише в трьох прикметниках:

вищий, товщий (і товстіший), кращий солодший

, хоч вимовляється [чш], [дж]). У семи прикметниках пишуться букви

жч

:

ближчий, важчий, вужчий, дорожчий, дужчий, нижчий, тяжчий

.

(тому

короткий – коротший, солодкий –

Існюють прикметники, ступені порівняння яких творяться від суплетивних основ:

гарний – кращий, поганий – гірший, малий – менший, великий – більший.

Проміжні розряди прикметників

(перехід прикметників одного розряду в інший)

Частина прикметників може певною мірою поєднувати в собі значення двох різних груп. На цій підставі виділяють ще

відносно-якісні

й

присвійно-відносні

прикметники. Конкретне їхнє значенн зумовлюється контекстом.

Відносно-якісні

Перехід відносних прикметнків у якісні й навпаки активний в сучасній україн ській мові. Відносні прикметники, вживаючись у переносному значенні, набувають при цьому значення якості:

травневі дні-травневий настрій, крилатий птах-крилата фраза.

Зрідка якісні прикметники набува ють значення відносних:

чорна фарба-чорна металургія дрібний щебінь-дрібні вироби .

Присвійно-відносні

Ці прикметники передають одночасно ( значення присвійності та відношення (

Шевченківські читання, материн- ське ставлення, норкова шапка

утворювати фразеологізми ). Присвійно-відносні прикметники від різняються від власне присвійних більшою узагальненістю значення, характеризуються скаднішою семан тикою, багатозначністю, здатністю

батькова порада – батьківська порада, зайцеві вуха – заячі вуха

)

Групи прикметників

Прикметники поділяються на дві групи відмінювання: тверду і м’яку.

До

твердої групи

належать прикметники, основи яких закінчуються на твердий приголосний:

пов

н

ий, гото

в

ий, зеле

н

ий, весе

л

ий.

До

м’якої групи

належать прикметники, основи яких закінчуються на м’який приголосний:

серед ні й, жит ні й, вчораш ні й

Окремо виділяють прикметники на –лиций. Деякі дослідники визначають такі прикметники як мішану групу відмінювання:

блідоли

ц

ий (блідоли

ць

ого), круглоли

ц

ий (круглоли

ць

ого).

ПРИКМЕТНИКИ

СТЯГНЕНІ ПОВНІ Це такі прикметники, що мають закінчення:

молодий, вишневі, яскраво, щаслива

форми прикметників є типовими для сучасної української мови. Це форми Наз.в. одн. жін. та сер. р., Наз.в.множ.:

дужа, повне, нове, широкі, чарівна

НЕСТЯГНЕНІ форми прикметників вживаються у літературно художніх твора. До таких належать слова типу:

вечірняя, вірная, дрібнії, святеє, широкії

.

КОРОТКІІ Це такі прикметники, які не мають закінчення. Вони можливі лише в Наз. і Зн. в. одн. чол. р., їх функціонування обмежене:

варт, годен, згоден, ладен, певен, повинен, потрібен.

Коротку форму мають також присвійні прикметники чол.р. у Наз.в.одн.:

Андріїв, Гнатів, Галин.

Лінгвістично-стилістичний аналіз

Випишіть якісні прикметники з пояснюваними іменниками, визначте форму прикметника. Допишіть, де це можливо, співвідносну форму повну (стягнену / нестягнену) або коротку, зберігаючи рід, число, відмінок.

1.

Якубович мені заважав. Я його познайомив з моїми хазяями — і сам не рад (

М. Коцюбинський

).

2.

Та світи ж ти їм дорогу, Ясен місяць угорі (

П. Тичина

).

3.

І шумить, і гуде, дрібен дощик іде. А хто ж мене, молодую, та й додому одведе? (

Народна пісня

).

4.

Пливе човен, води повен, ніхто не спиняє; кому спинить — рибалоньки на світі немає (

Т. Шевченко

).

5.

Як ішли ми зелен лугом к зелен гаю, Солов’ї нам ткали пісню диво-дивну (

Б. Олійник

).

6.

Морозом очі окує, а думи гордії розвіє, як ту сніжинку по степу (

Т. Шевченко

).

7.

Там, в донецькім степу, за Дінцем, за піснями й літами, жоден вітер не владен зітерти [Сосюри] веселі сліди (

С. Йовенко

).

8.

І прудко, мов іскри з багаття огнисті, мов хвилі гірського потоку сріблисті, летять голоснії пісні.

9.

З високих круч луна орлиний клекіт.

10.

Мій голос журливеє щось починає, а струни твої на веселім ладу.

11.

Будуть сніжнії зорі таночки вести з буйним вітром, мов коло дівоче.

12.

Вабить, кличе далекая муза мене.

13.

І в серці моїм переможнії співи лунають (

3 творів Лесі Українки

).

Творення присвійних прикметників

Присвійні прикметники утворюються від назв осіб, рідко – від назв тварин:  від іменників І відміни за допомогою суфікса причому кінцеві приголосні твірної основи

ин-

,

г, к, х

чергуються із але якщо основа закінчується на

ін-

(на письмі

ж, ч, ш їн-)

( (

Оксанин, Марійчин, свекрушин

),

й

, то виступає суфікс

Надіїн, Зоїн, Софіїн

);

-

  від іменників ІІ відміни за допомогою суфікса чергується з

ов –ів

, (в іменниках твердої групи) або

-

який

ев-

(в іменниках м’якої та мішаної груп) (

школярів – школярева

);

Тарасів – Тарасова, командирів – командирова, Василів – Василева,

Від назв тварин присвійні прикметники творяться по різному:

пташиний, солов’їний, лисячий, вовчий, ведмежий

.

Утворення відносних прикметників за допомогою -ськ-

Під час творення відносних прикметників за допомогою суфікса -ськ(ий) приголосні на стику твірної основи і суфікса можуть зазнавати різних змін:

г, ж, з + -ськ- = -зьк-

Кривий Ріг – криворізький, Запоріжжя – запорізький, Кавказ – кавказький.

к, ч, ц + -ськ- = -цьк-

козак – козацький, Дрогобич – дрогобицький, Вінниця – вінницький.

х, ш, с + -ськ- = -ськ-

Черкаський

.

Чехія – чеський, Сиваш – сиваський, Черкаси –

Винятки: тюркський, баскський, казахський Якщо в кінці твірної основи після приголосного є суфікс

к-

, то при творенні прикметника на

ськ- -к-

випадає:

П’ятихатки – п’ятихатський, Чукотка – чукотський.

Словотворче завдання

Утворіть прикметники від наступних слів:

Сиваш, Лохвиця, Ірпінь, Ворзель, Поділля, Острог, Волноваха, Лопань, Оскіл, Одеса, Юкатан, Устилуг, Бершадь, Вишнопіль, Ангола, Оболонь, Несвіж, Арциз, Забайкалля, Ізмаїл, В’ятка, Ільмень, Случ, Ятрань, Новоселиця, Абхазія, комендант, завод, Рига, альпініст, Овруч, дивак, Волгоград, село, якут, Калуш, журналіст, Арал, емігрант, Житомир, Ельбрус.

Стилістичні функції форм прикметника

    Складена форма вищиго і найвищого ступенів порівняння, як правило, використовується в офіційно-діловому та науковому стилях:

найбільш помітний, менш інтегрований, найменш ефективний, більш вдалий.

Утворені ступені якості (форми із значенням збільшеності, зменшеності, згрубілості, пестливості) вживаються в художньому і розмовному стилях, рідко – в публіцистичному:

вузісінька стежечка, солодющий вареник.

Присвійні прикметники вживаються переважно в усно-розмовному і художньому мовленні, а також у фольклорі. В інших стилях вони вживаються як компоненти складних термінів або фразеологізмів: базедова хвороба, адамове яблуко, сізіфова праця, гордіїв вузол, петрів батіг.

Нестягнені форми повних піднесеного характеру ( прикметників та нечисленні короткі прикметники вживаються у фольклорі, у літературно-художніх творах з метою стилізації під народнопоетичну мову, для надання мовленню

святеє, зеленеє, світлії, яскравая, славен, красен

)