ПРИКМЕТНИК 10 клас (профільний рівень) Вчитель: Усик Галина Олексіївна Прикметник Це самостійна частина мови, що виражає постійну ознаку предмета або його приналежність і відповідає на питання який? чий? Білий,
Download ReportTranscript ПРИКМЕТНИК 10 клас (профільний рівень) Вчитель: Усик Галина Олексіївна Прикметник Це самостійна частина мови, що виражає постійну ознаку предмета або його приналежність і відповідає на питання який? чий? Білий,
ПРИКМЕТНИК
10 клас (профільний рівень)
Вчитель
:
Усик
Галина Олексіївна
Прикметник
Це самостійна частина мови, що виражає постійну ознаку предмета або його приналежність і відповідає на питання
який? чий?
Білий, кислий, дерев’яний, київський, сестрин, гарний, придорожній, смарагдовий і т.д.
Прикметник
Має такі граматичні категорії:
число
(однина\множина),
рід
(чоловічий\жіночий\середній)
відмінок
(Наз., Род., Зн., Дав., Ор., Місц., Кл.) Ці граматичні категорії є синтаксично залежними від категорій іменника (займенника): Зелений килим – зелена кімната – зелене подвір’я Кришталева вода – кришталеві бруньки Батьковий капелюх – капелюхом...
батькового капелюха – батьковим
Синтаксичні функції
Прикметник у реченні виконує функції
означення:
Грає жайворон в небесній блакиті.
Сестрина любов долає все у цьому світі.
або
іменної частини складеного присудка
: Весна була суха і вітряна. Тінь у воротах повітки здавалась чорною.
Завдання (Блок №1)
1. Прикметник – це частина мови, що виражає...
А) дію або стан предмету, Б) ознаку предмету та його приналежність, В) кількість предметів та їх порядок при лічбі.
4. У якому рядку всі слова є прикметниками?
А) новий, середній, порожній, пом’якшити; Б) страшенний, нездоланий, пшеничний; В) високий, куций, бузковий.
2. Прикметник відповідає на питання...
А) який? чий? котрий?
Б) який? яка? яке?
В) який? чий?
5. Яку синтаксичну роль можуть виконувати прикметники?
А) означення і обставини, Б) іменної частини складеного присудка і означення, В) означення, додатка, іменної частини складеного присудка.
3. Вкажіть, у якому реченні всі виділені слова є прикметниками А) У нас гори
золотії
, / Столи
тисовії
, / Стіни
золотії
(УНП).
Б) Україно моя!
Чисті
міста,
голубінь
хвилі ланів, /
Променисті
легкокрила! (М.Рильський) В)
Тихе батьківське
поле / За
поліським
розляглось. /
Все
діждеться
когось
чекає
когось
селом , / Все не (М.Сингаївський) 6. Усі подані прикметники мають наголос на другому складі у рядку: а) веселий, підземний, блакитний; б) щедрий, теплий, яскравий; в) сонний, високий, невеличкий;
Прикметник
Залежно від типу ознаки, що лежить в основі семантики (значення), та за граматичними властивостями всі прикметники поділяються на три семантико-граматичні розряди :
ЯКІСНІ ВІДНОСНІ ПРИСВІЙНІ
ЯКІСНІ прикметники
Позначають безпосередні, прямі ознаки, здатні, як правило, виявлятися з різною мірою або інтенсивністю:
давній, дзвінкий, далекий, добрий.
Утворють ступені порівняння.
Можуть утворювати антонімічні ряди (
гарячий / холодний
), та синонімічні (
розумний – мудрий – тямущий - кмітливий
) Від якісних прикметників можуть утворюватися прислівники на -о, -е:
високо, низько, рішуче, байдуже
.
Можуть поєднуватися із прислівниками міри і ступеня:
дуже гарячий, завжди уважний
.
Можуть утворювати ступені якості (форми із значенням збільшеності, зменшеності, згрубілості, пестливості): здоровенний, малесенький, синюватий, хитрющий.
Від якісних прикметників можуть утворюватися абстрактні іменники:
молодість, чистота, дорожнеча
.
Більшість якісних прикметників є непохідними.
ВІДНОСНІ прикметники
Виражають ознаку предмета не безпосередньо, а через відношення до іншого предмета:
гарбузове насіння, учнівські збори, літній ранок
.
Не утворюють ступенів порівняння, ступенів якості, антонімічних пар, не можуть сполучатися з прислівниками.
Можуть вступати в синонімічні відношення лише з іншими частинами мови:
соснова шишка – шишка сосни, книжкова шафа – шафа для книжок.
Мають лише похідну основу:
водний, шкіряний, береговий, вчорашній.
ПРИСВІЙНІ прикметники
Вказують на належність предмета якійсь живій істоті.
Утворюються від іменників – назв живих істот, як правило, від назв осіб, рідко – вд назв тварин (
свекрушин, командирів, Тарасів
) Відповідають на питання чий? чия? чиє?:
батькове пальто, Маріїн друг.
Завдання (Блок №2)
1. Якісні прикметники не можуть утворювати А) ступені порівняння, Б) абстрактні іменники В) модальні дієслова.
5. У якому рядку до складу всіх словосполучень входять відносні прикметники?
А) сільський пейзаж, суворий клімат, гаряча їжа; Б) паперовий змій, стара груша, чорні очі; В) золотий перстень, український прапор, олімпійський чемпіон.
2. У якому рядку всі прикметники у словосполученнях є якісними?
А) широкий степ, дорого людина, гарний вчинок Б) сумний хлопець, веселе свято, зимовий день В) сливовий пиріг, холодний душ, сталева лампа 3. У якому рядку всі прикметники є якісними?
А) прзорий, тверезий, досконалий, вільний; Б) мудрий, величний, помпезний, грушевий; В) жорстокий, дбайливий, смачний, розумний.
6. У якому рядку є якісні прикметники?
А) смарагдова прикраса, горда людина, грушевий сік; Б) гірська дорога, медична допомога, залізний гвіздок В) лікарський засіб, учнівська відповідь, медові солодощі 4. Які прикметники мають ступені порівняння?
А) тільки відносні, Б) якісні і відносні, В) тільки якісні.
7. У якому рядку всі прикметники вжито у прямому значенні?
А) лебединий пух, лебедина вірність, лебедина пісня; Б) скляний посуд, скляний погляд, скляні очі; В) молочна каша, молочний напій, молочний десерт.
ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ
1. До іменників, наведених далі, доберіть прикметники у потрібній формі, виділіть у них закінчення.
Криниця, води, колискою, дороги, світанок, поріг, на рушнику, у будинку, ранок, травою, росою, соняшник.
2. За визначенням утворіть присвійні прикметники
1. Слід, що залишає після себе вовк.
2. Яйце, що знесла свійська птиця.
3. Спів, що лунає у гаю.
4. Хустина, що належить матері.
Ступені порівняння
Ступені порівняння прикметника
розвитку.
виражать різну міру (ступінь) вияву ознаки, такої, що виникає шляхом зіставлення, порівняння з такою самою якістю в іншому предметі, а також із якістю того самого предмета в різні періоди його Твориться за допомогою додавання до основи прикметника суфікса -ш-, -іш-:
багатий-багатший, солодкий солодший, кислий-кисліший
ПРОСТА ФОРМА (синтетична)
Найвищий ступінь
Твориться за допомогою додавання префікса най (якнай-, щонай-) до форми вищого ступеня:
коротший найкоротший, дешевший якнайдешевший.
Вищий ступінь
Твориться за допомогою додавання сліб
більш \ менш
звичайної форми прикметника:
більш яскравий, менш
до
кмітливий, менш розбірливий.
СКЛАДЕНА ФОРМА (аналітична)
Найвищий ступінь
Твориться за допомогою додавання слів
найбільш/ найменш
до звичайної форми прикметника:
найбільш корисний, найменш цікавий, найбільш розумний
.
Правопис прикметників простої форми вищого ступеню порівняння
У суфіксі
іш-
завжди пишеться
і
:
стрункий – стрункіший, сухий – сухіший, свіжий – свіжіший, гарячий – гарячіший
.
При додаванні суфікса
г, ж, з ш-
можуть виникати близькі за звучанням звукосполуки [жч] (якщо твірна основа закінчується на ) і [шч] (якщо твірна основа закінчується на
с
). Ці звукосполуки на письмі позначаються відповідно букваим
жч
і
щ
. Буква
щ
пишеться лише в трьох прикметниках:
вищий, товщий (і товстіший), кращий солодший
, хоч вимовляється [чш], [дж]). У семи прикметниках пишуться букви
жч
:
ближчий, важчий, вужчий, дорожчий, дужчий, нижчий, тяжчий
.
(тому
короткий – коротший, солодкий –
Існюють прикметники, ступені порівняння яких творяться від суплетивних основ:
гарний – кращий, поганий – гірший, малий – менший, великий – більший.
Проміжні розряди прикметників
(перехід прикметників одного розряду в інший)
Частина прикметників може певною мірою поєднувати в собі значення двох різних груп. На цій підставі виділяють ще
відносно-якісні
й
присвійно-відносні
прикметники. Конкретне їхнє значенн зумовлюється контекстом.
Відносно-якісні
Перехід відносних прикметнків у якісні й навпаки активний в сучасній україн ській мові. Відносні прикметники, вживаючись у переносному значенні, набувають при цьому значення якості:
травневі дні-травневий настрій, крилатий птах-крилата фраза.
Зрідка якісні прикметники набува ють значення відносних:
чорна фарба-чорна металургія дрібний щебінь-дрібні вироби .
Присвійно-відносні
Ці прикметники передають одночасно ( значення присвійності та відношення (
Шевченківські читання, материн- ське ставлення, норкова шапка
утворювати фразеологізми ). Присвійно-відносні прикметники від різняються від власне присвійних більшою узагальненістю значення, характеризуються скаднішою семан тикою, багатозначністю, здатністю
батькова порада – батьківська порада, зайцеві вуха – заячі вуха
)
Групи прикметників
Прикметники поділяються на дві групи відмінювання: тверду і м’яку.
До
твердої групи
належать прикметники, основи яких закінчуються на твердий приголосний:
пов
н
ий, гото
в
ий, зеле
н
ий, весе
л
ий.
До
м’якої групи
належать прикметники, основи яких закінчуються на м’який приголосний:
серед ні й, жит ні й, вчораш ні й
Окремо виділяють прикметники на –лиций. Деякі дослідники визначають такі прикметники як мішану групу відмінювання:
блідоли
ц
ий (блідоли
ць
ого), круглоли
ц
ий (круглоли
ць
ого).
ПРИКМЕТНИКИ
СТЯГНЕНІ ПОВНІ Це такі прикметники, що мають закінчення:
молодий, вишневі, яскраво, щаслива
форми прикметників є типовими для сучасної української мови. Це форми Наз.в. одн. жін. та сер. р., Наз.в.множ.:
дужа, повне, нове, широкі, чарівна
НЕСТЯГНЕНІ форми прикметників вживаються у літературно художніх твора. До таких належать слова типу:
вечірняя, вірная, дрібнії, святеє, широкії
.
КОРОТКІІ Це такі прикметники, які не мають закінчення. Вони можливі лише в Наз. і Зн. в. одн. чол. р., їх функціонування обмежене:
варт, годен, згоден, ладен, певен, повинен, потрібен.
Коротку форму мають також присвійні прикметники чол.р. у Наз.в.одн.:
Андріїв, Гнатів, Галин.
Лінгвістично-стилістичний аналіз
Випишіть якісні прикметники з пояснюваними іменниками, визначте форму прикметника. Допишіть, де це можливо, співвідносну форму повну (стягнену / нестягнену) або коротку, зберігаючи рід, число, відмінок.
1.
Якубович мені заважав. Я його познайомив з моїми хазяями — і сам не рад (
М. Коцюбинський
).
2.
Та світи ж ти їм дорогу, Ясен місяць угорі (
П. Тичина
).
3.
І шумить, і гуде, дрібен дощик іде. А хто ж мене, молодую, та й додому одведе? (
Народна пісня
).
4.
Пливе човен, води повен, ніхто не спиняє; кому спинить — рибалоньки на світі немає (
Т. Шевченко
).
5.
Як ішли ми зелен лугом к зелен гаю, Солов’ї нам ткали пісню диво-дивну (
Б. Олійник
).
6.
Морозом очі окує, а думи гордії розвіє, як ту сніжинку по степу (
Т. Шевченко
).
7.
Там, в донецькім степу, за Дінцем, за піснями й літами, жоден вітер не владен зітерти [Сосюри] веселі сліди (
С. Йовенко
).
8.
І прудко, мов іскри з багаття огнисті, мов хвилі гірського потоку сріблисті, летять голоснії пісні.
9.
З високих круч луна орлиний клекіт.
10.
Мій голос журливеє щось починає, а струни твої на веселім ладу.
11.
Будуть сніжнії зорі таночки вести з буйним вітром, мов коло дівоче.
12.
Вабить, кличе далекая муза мене.
13.
І в серці моїм переможнії співи лунають (
3 творів Лесі Українки
).
Творення присвійних прикметників
Присвійні прикметники утворюються від назв осіб, рідко – від назв тварин: від іменників І відміни за допомогою суфікса причому кінцеві приголосні твірної основи
ин-
,
г, к, х
чергуються із але якщо основа закінчується на
ін-
(на письмі
ж, ч, ш їн-)
( (
Оксанин, Марійчин, свекрушин
),
й
, то виступає суфікс
Надіїн, Зоїн, Софіїн
);
-
від іменників ІІ відміни за допомогою суфікса чергується з
ов –ів
, (в іменниках твердої групи) або
-
який
ев-
(в іменниках м’якої та мішаної груп) (
школярів – школярева
);
Тарасів – Тарасова, командирів – командирова, Василів – Василева,
Від назв тварин присвійні прикметники творяться по різному:
пташиний, солов’їний, лисячий, вовчий, ведмежий
.
Утворення відносних прикметників за допомогою -ськ-
Під час творення відносних прикметників за допомогою суфікса -ськ(ий) приголосні на стику твірної основи і суфікса можуть зазнавати різних змін:
г, ж, з + -ськ- = -зьк-
Кривий Ріг – криворізький, Запоріжжя – запорізький, Кавказ – кавказький.
к, ч, ц + -ськ- = -цьк-
козак – козацький, Дрогобич – дрогобицький, Вінниця – вінницький.
х, ш, с + -ськ- = -ськ-
Черкаський
.
Чехія – чеський, Сиваш – сиваський, Черкаси –
Винятки: тюркський, баскський, казахський Якщо в кінці твірної основи після приголосного є суфікс
к-
, то при творенні прикметника на
ськ- -к-
випадає:
П’ятихатки – п’ятихатський, Чукотка – чукотський.
Словотворче завдання
Утворіть прикметники від наступних слів:
Сиваш, Лохвиця, Ірпінь, Ворзель, Поділля, Острог, Волноваха, Лопань, Оскіл, Одеса, Юкатан, Устилуг, Бершадь, Вишнопіль, Ангола, Оболонь, Несвіж, Арциз, Забайкалля, Ізмаїл, В’ятка, Ільмень, Случ, Ятрань, Новоселиця, Абхазія, комендант, завод, Рига, альпініст, Овруч, дивак, Волгоград, село, якут, Калуш, журналіст, Арал, емігрант, Житомир, Ельбрус.
Стилістичні функції форм прикметника
Складена форма вищиго і найвищого ступенів порівняння, як правило, використовується в офіційно-діловому та науковому стилях:
найбільш помітний, менш інтегрований, найменш ефективний, більш вдалий.
Утворені ступені якості (форми із значенням збільшеності, зменшеності, згрубілості, пестливості) вживаються в художньому і розмовному стилях, рідко – в публіцистичному:
вузісінька стежечка, солодющий вареник.
Присвійні прикметники вживаються переважно в усно-розмовному і художньому мовленні, а також у фольклорі. В інших стилях вони вживаються як компоненти складних термінів або фразеологізмів: базедова хвороба, адамове яблуко, сізіфова праця, гордіїв вузол, петрів батіг.
Нестягнені форми повних піднесеного характеру ( прикметників та нечисленні короткі прикметники вживаються у фольклорі, у літературно-художніх творах з метою стилізації під народнопоетичну мову, для надання мовленню
святеє, зеленеє, світлії, яскравая, славен, красен
)