Характеристика органів державного контролю за діяльністю суб’єктів господарювання у фармацевтичній сфері Пашков В.М. доцент Полтавського факультету Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого, кандидат юридичних наук Всеукраїнська.
Download ReportTranscript Характеристика органів державного контролю за діяльністю суб’єктів господарювання у фармацевтичній сфері Пашков В.М. доцент Полтавського факультету Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого, кандидат юридичних наук Всеукраїнська.
Slide 1
Характеристика органів державного контролю за діяльністю
суб’єктів господарювання у фармацевтичній сфері
Пашков В.М.
доцент Полтавського факультету Національної
юридичної академії імені Ярослава Мудрого,
кандидат юридичних наук
Всеукраїнська фармацевтична конференція
АПТЕКА-2008 Весна
Крим (Форос)
26 – 29 травня 2008 року
Slide 2
Умовно основні органи державного контролю за діяльністю
суб’єктів господарювання в фармацевтичній сфері можна
розмежувати наступним чином:
По-перше, фіскальні органи, на які покладається
обов’язок щодо наповнення бюджету:
- Державна податкова служба;
- Державна інспекція з контролю за цінами;
- Антимонопольний комітет.
По-друге, органи по забезпеченню життєдіяльності
громадян:
- Санітарно-епідеміологічна служба;
- Держаний комітет з питань технічного регулювання та
споживчої політики (Держспоживстандарт);
- Органи державного контролю якості лікарських засобів
(Держінспекція, Державна служба);
Третє, правоохоронні органи (МВС, прокуратура, СБУ).
Slide 3
Закон України «Про основні засади державного нагляду
(контролю) у сфері господарської діяльності»
ч. 2 статті 3 Сфера дії цього Закону
Дія цього Закону не поширюється на відносини, що
виникають під час здійснення заходів валютного контролю,
митного контролю, контролю за дотриманням бюджетного і
податкового законодавства, контролю за дотриманням порядку
проведення розрахунків, за виробництвом та обігом спирту,
алкогольних напоїв і тютюнових виробів, використанням
державного та комунального майна, банківського і страхового
нагляду, інших видів спеціального державного контролю за
діяльністю суб'єктів господарювання на ринку фінансових послуг,
державного контролю за дотриманням законодавства про захист
економічної конкуренції, під час проведення процедур,
передбачених Кодексом України про адміністративні
правопорушення, а також оперативно-розшукової діяльності,
дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства і
правосуддя.
Slide 4
Діяльність фіскальних органів щодо особливості здійснення
контрольних повноважень, в тому числі стосовно аптечних закладів з боку
Державної податкової служби, викладені в Законах України «Про державну
податкову службу в Україні», «Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та
послуг» та інших нормативно-правових актах.
Ст. 1 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні»:
До системи органів державної податкової служби (далі ДПС)
належать:
- державна податкова адміністрація України з підрозділами в
областях, містах Києві та Севастополі;
- державні податкові інспекції в районах, містах;
- відповідні спеціальні підрозділи по боротьбі з податковими
правопорушеннями (далі - податкова міліція).
Slide 5
Співвідношення прав ДПС до загальних вимог здійснення
державного нагляду контролю передбаченими п. 4 ст. 4 ЗУ «Про
основні засади державного нагляду (контролю) у сфері
господарської діяльності»
Виключно законами встановлюються:
- органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері
господарської діяльності;
- види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду
(контролю);
- повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення
виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт,
надання послуг;
- вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності;
- спосіб здійснення державного нагляду (контролю);
- санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є
підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису,
розпорядження або іншого розпорядчого документа.
Slide 6
Види господарської діяльності, які є предметом
державного
нагляду (контролю):
Ст. 2 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні» наголошує,
що завданнями органів державної податкової служби є:
-здійснення контролю за додержанням податкового законодавства
правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів,
державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а
також неподаткових доходів, установлених законодавством;
-запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до
компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та
провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Ст. 15 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій
у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» наголошує,
що органи ДПС здійснюють:
- контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку
проведення розрахунків за товари (послуги).
Slide 7
Спосіб здійснення державного нагляду
(контролю):
Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЗУ «Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг», ДПС мають право здійснювати планові, позапланові
та оперативні перевірки СГД:
- планова перевірка здійснюється не частіше одного разу за
наслідками звітного календарного року, але не раніше строків,
визначених законодавством для подання річного податкового звіту
(декларації) такими особами з такого податку. Будь-яке податкове
або адміністративне нарахування, здійснене з порушенням цього
правила, вважається незаконним та не підлягає виконанню;
- позапланові перевірки здійснюються виключно на підставі
постанови слідчого, органу дізнання або відповідно до рішення
суду;
- оперативні перевірки здійснюються при контролі за СПД, що
займаються купівлею-продажем іноземної валюти.
Slide 8
Спосіб здійснення державного нагляду
(контролю):
Відповідно до ст. ст. 11, 11-1 ЗУ «Про державну податкову службу в
Україні» ДПС мають право здійснювати документальні невиїзні
перевірки, планові та позапланові перевірки СГД:
- документальні невиїзні перевірки здійснюються на підставі поданих
податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з
нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів)
незалежно від способу їх подачі;
- плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника
податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та
сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у
плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за
місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування
об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна
перевірка. Планова виїзна перевірка проводиться не частіше одного разу
на календарний рік. Право на проведення планової виїзної перевірки
платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше
ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано
письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її
проведення;
Slide 9
- позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка,
яка не передбачена в планах роботи органу ДПС і
проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:
1) за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти,
які свідчать про порушення платником податків законів України про
оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не
надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий
письмовий запит органу державної податкової служби протягом
десяти робочих днів з дня отримання запиту;
2) платником податків не подано в установлений строк податкову
декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом;
3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій
декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не
надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий
письмовий запит органу державної податкової служби протягом
десяти робочих днів з дня отримання запиту;
4) платник податків подав у встановленому порядку скаргу про
порушення законодавства посадовими особами органу державної
податкової служби під час проведення планової чи позапланової
виїзної перевірки, в якій вимагає повного або часткового
скасування результатів відповідної перевірки;
Slide 10
5) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи,
яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків
не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий
письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти
робочих днів з дня отримання запиту;
6) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства;
7) стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у
порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено
оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим є потреба у проведенні
позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого
платника податків;
8) у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби
в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу
державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової
звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного
нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність
вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум
податків та зборів (обов'язкових платежів);
9) платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на
додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Slide 11
Позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на
підставі рішення суду.
Орган ДПС, який ініціює проведення позапланової виїзної перевірки,
подає до суду письмове обґрунтування підстав такої перевірки та дати її
початку і закінчення, склад осіб, які будуть проводити таку перевірку,
документи, які відповідно до частини шостої цієї статті свідчать про
виникнення підстав для проведення такої перевірки, інформацію про вид
та кількість перевірок, проведених органами державної податкової служби
щодо суб'єкта господарської діяльності та наслідки таких перевірок за
попередні три роки, а також на вимогу суду - інші відомості. У розгляді
питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної
перевірки мають право брати участь представники СГД. Повідомлення
про місце, дату та час розгляду питання про надання дозволу на
проведення позапланової виїзної перевірки направляється не пізніше ніж
за три робочі дні до дати такого розгляду.
Позапланова виїзна перевірка здійснюється за рішенням керівника
податкового органу, яке оформляється наказом.
Slide 12
Тривалість планової виїзної перевірки не повинна перевищувати 20 робочих
днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів.
Тривалість позапланової виїзної перевірки не повинна перевищувати 10
робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів.
Продовження термінів проведення планової виїзної перевірки можливе на
термін не більш як 10 робочих днів, а стосовно суб'єктів малого підприємництва
- 5 робочих днів.
Продовження термінів проведення позапланової виїзної перевірки
можливе на термін не більш як 5 робочих днів, а стосовно суб'єктів малого
підприємництва - 2 робочі дні.
Обмеження у підставах проведення перевірок платників податків,
визначені цим Законом, не поширюються на перевірки, що проводяться на
звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться після
порушення кримінальної справи проти платника податків (посадових осіб
платника податків), що перевіряється, відповідно до кримінальнопроцесуального законодавства.
Працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведенні
планових та позапланових виїзних перевірок платників податків, що
проводяться органами ДПС, якщо такі перевірки не пов'язані з веденням
оперативно-розшукових справ або розслідуванням кримінальних справ,
порушених стосовно таких платників податків (посадових осіб платників
податків), що знаходяться в їх провадженні.
Slide 13
Для порівняння необхідно зазначити таки вимоги ЗУ «Про основні
засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської
діяльності» (ст.5 ):
- планові заходи здійснюються відповідно до річних або
квартальних планів, з періодичністю, що залежить від ступеня
ризику життєдіяльності конкретного СГД;
- за умови письмового повідомлення СГД не пізніше ніж за 10 днів
із зазначенням дати початку та дату закінчення планового заходу;
найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові
фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;
найменування органу державного нагляду (контролю).
Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи
телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду
(контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій
особі суб'єкта господарювання під розписку.
Суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу
органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового
заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового
заходу.
Slide 14
Строк здійснення планового заходу не може
перевищувати
п'ятнадцяти робочих днів, а для суб'єктів малого
підприємництва п'яти робочих днів, якщо інше не передбачено законом.
Продовження строку здійснення планового заходу не
допускається.
В даному випадку ДПС залишило за собою законне право на інший
термін проведення перевірок.
Slide 15
Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про основні засади державного нагляду
(контролю) у сфері господарської діяльності» підставами для
здійснення позапланових заходів є:
- подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного
органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу
державного нагляду (контролю) за його бажанням;
- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у
документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання;
- перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів,
розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення
порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення
планових заходів органом державного нагляду (контролю);
- звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом
господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому
разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу
виконавчої влади на його проведення;
- неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання
документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також
письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких
документів.
Slide 16
Строк здійснення позапланового заходу не може
перевищувати
десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого
підприємництва - двох
робочих днів, якщо інше не передбачено законом.
Продовження строку здійснення позапланового
заходу не допускається.
Slide 17
Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні»
посадові особи ДПС мають право:
1. Голови ДПА, начальники ДПІ та їх заступники:
- надавати відстрочення та розстрочення податкових зобов'язань;
- застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції;
- надавати інформацію з Державного реєстру фізичних осіб –
платників податків та інших обов'язкових платежів іншим органам
державної влади відповідно до закону;
- звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із
заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації
суб'єкта підприємницької діяльності;
Slide 18
2. Інші посадові особи ДПС:
- перевіряти додержання порядку готівкових розрахунків та свідоцтв
про реєстрацію;
- під час перевірок одержувати пояснення та перевіряти документи,
що посвідчують особу;
- запрошувати платників податків для перевірки документів про
сплату податків, рекомендованим листом не пізніше ніж за 10 днів;
- безоплатно одержувати відомості про платників податків від МВС,
банків тощо;
- вимагати усунення порушень та припинення дій, що перешкоджають
виконанню обов'язків;
- при проведенні перевірок користуватися засобами зв'язку
організацій, що перевіряються з дозволу їх керівників;
Slide 19
- при проведенні перевірок вилучати у підприємств, установ та
організацій копії фінансово-господарських та бухгалтерських
документів, які свідчать про приховування (заниження) об'єктів
оподаткування, несплату податків та зборів (обов'язкових платежів),
а при проведенні арешту активів платника податків на підставі
рішення суду - вилучати оригінали первинних фінансово господарських та бухгалтерських документів із складенням опису,
який скріплюється підписами представника органу державної
податкової служби та платника податків, і залишенням копій таких
документів платнику податків.
Забороняється вилучення у суб'єктів господарської діяльності
документів, що не підтверджують факти порушення законів України
про оподаткування.
Slide 20
Відповідно до статті 19 ЗУ «Про державну податкову службу
в Україні»
Завданнями податкової міліції є:
- запобігання злочинам та іншим правопорушенням у сфері
оподаткування, їх розкриття, розслідування та провадження у
справах про адміністративні правопорушення;
- розшук платників, які ухиляються від сплати податків,
інших платежів;
- запобігання корупції в органах державної податкової
служби та виявлення її фактів;
- забезпечення безпеки діяльності працівників органів
державної податкової служби, захисту їх від протиправних
посягань, пов'язаних з виконанням службових обов'язків.
Slide 21
Висновок:
Діяльність ДПС по більшості критеріїв
відповідає принципам загального
законодавства про основні засади
державного нагляду контролю у сфері
господарської діяльності, а в деякій мірі
є більш жорстким, наприклад, в частині
проведення позапланових перевірок.
Slide 22
Серед контролюючих органів по забезпеченню життєдіяльності
громадян необхідно дати відповідну правову оцінку Державній службі
лікарських засобів і виробів медичного призначення.
Державна служба лікарських засобів і виробів медичного
призначення створена відповідно до Указу Президента від
07.02.2003 року «Про заходи щодо поліпшення
забезпечення населення лікарськими засобами і виробами
медичного призначення, а також підвищення ефективності
державного управління у цій сфері»;
Положення про Державну службу лікарських засобів і
виробів медичного призначення затверджено постановою
КМУ від 02.10.2003 року.
Slide 23
Стаття 4 ЗУ «Про основні засади державного нагляду
(контролю) у сфері господарської діяльності» регламентує:
Орган державного нагляду (контролю) не
може здійснювати державний нагляд
(контроль) у сфері господарської
діяльності, якщо закон прямо не
уповноважує такий орган на здійснення
державного нагляду (контролю) у певній
сфері господарської діяльності та не
визначає повноваження такого органу під
час здійснення державного нагляду
(контролю).
Slide 24
ПРОЕКТ
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України
У Законі України «Про основні засади державного нагляду
(контролю) у сфері господарської діяльності» (Відомості
Верховної Ради України, 2007 р., № 29, ст.389):
абзац другий статті 2 викласти у такій редакції:
«Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають
під час здійснення заходів валютного контролю, митного
контролю, контролю в сфері ліцензування, контролю за
дотриманням бюджетного законодавства та використанням
державного та комунального майна, банківського і страхового
нагляду, інших видів спеціального державного контролю за
діяльністю суб'єктів господарювання на ринку фінансових послуг,
державного контролю за дотриманням законодавства про захист
економічної конкуренції, а також оперативно-розшукової
діяльності, дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства
і правосуддя»
Slide 25
ВИСНОВОК:
Діяльність Державної служби
лікарських засобів і виробів медичного
призначення на сьогодні є нелегітимною
в частині здійснення контрольних
повноважень СГД.
Slide 26
Діяльність Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів
МОЗ України та безпосередньо підпорядкованими їй територіальними
Держінспекціями регламентована Законом України «Про лікарські
засоби»
При порівнянні із загальними принципами викладеними в ЗУ «Про
основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської
діяльності» можна зазначити, що цим законом встановленні:
органи уповноважені здійснювати контроль якості лікарських
засобів при здійсненні (ст. 14);
види господарської діяльності, що є предметом державного
контролю - це додержання вимог законодавства щодо якості
лікарських засобів під час їх виробництва, зберігання,
транспортування та реалізації суб'єктами господарської діяльності;
повноваження органів державного контролю (ст. 15).
Slide 27
Законом України «Про лікарські засоби» не регламентовано:
спосіб здійснення державного нагляду (контролю);
санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень,
які є підставою для видачі органом державного нагляду
(контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого
документа.
Slide 28
Крім того, згідно із ЗУ «Про основні засади державного нагляду
(контролю) у сфері господарської діяльності» органи державного
контролю якості лікарських засобів не регламентували:
порядок та підстави здійснення планових та позапланових
заходів;
періодичність проведення планових заходів державного
нагляду (контролю) в залежності від ступеня ризику для
життєдіяльності (високий, середній та незначний);
документи обов'язкової звітності СГД;
строки здійснення планового та позапланового заходів;
підстави та порядок відбору зразків лікарських засобів;
порядок відшкодування витрат при проведенні експертизи
лікарських засобів при зверненні СГД;
порядок надання письмових консультацій та випадки
відшкодування витрат за їх надання.
Slide 29
Відповідно до Прикінцевих положень (ст. 22) ЗУ «Про основні засади
державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»:
Якщо у встановлений цим Законом строк не
затверджені критерії розподілу суб'єктів
господарювання за ступенями ризику їх
господарської діяльності, періодичність
проведення планових заходів та перелік питань
для їх здійснення, то такі суб'єкти
господарювання вважаються суб'єктами
господарювання з незначним ступенем ризику та
підлягають державному нагляду (контролю) не
частіше одного разу на п'ять років.
Slide 30
ВИСНОВОК:
діяльність Державної інспекції з контролю якості
лікарських засобів як єдиного легітимного органу
державного контролю в повному обсязі
нормативно не регламентована та знаходиться
під загрозою зупинення.
Slide 31
Права та обов’язки правоохоронних органів, що
уповноважені здійснювати перевірку суб’єктів
господарювання чітко визначенні законом.
Для успішної діяльності правоохоронні органи наділені
відповідною компетенцією, рамки якої встановленими
наступними законодавчими актами, а саме:
Законом України «Про прокуратуру»;
Законом України «Про службу безпеки України»;
Законом України «Про міліцію»;
Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність»;
Законом України «Про організаційно-правові основи
боротьби з організованою злочинністю».
Slide 32
Працівники оперативних служб МВС та СБУ мають право ознайомитися
з фінансово-господарською діяльністю підприємства лише у рамках
оперативно-розшукової діяльності, ст.9 ЗУ «Про оперативно-розшукову
діяльність» вимагає:
по-перше, вагомих причин для проведення таких заходів, виключні
причини наведені у ст. 6 зазначеного закону, а саме це наявність
інформації про: злочини, що готуються або вчинені невстановленими
особами; осіб, які готують або вчинили злочин; осіб, які переховуються
від органів розслідування, суду або ухиляються від відбування
кримінального покарання; осіб безвісно відсутніх; розвідувальнопідривну діяльність спецслужб іноземних держав, організацій та
окремих осіб проти України; реальну загрозу життю, здоров'ю, житлу,
майну працівників суду і правоохоронних органів у зв'язку з їх
службовою діяльністю.
Slide 33
по-друге, для цього необхідним є наявність оперативно-розшукової
справи (не плутати з кримінальною справою). При цьому заведення
такої справи затверджує начальник відповідного органу.
Без дотримання цього порядку здійснення оперативно розшукової діяльності заборонено. Тобто, у випадку перевірки
підприємства з боку оперативних служб МВС або СБУ
необхідно звернутися з відповідним запитом до керівництва
зазначених органів. При цьому з метою встановлення факту
заведення оперативно-розшукової справи доцільно
користуватися не лише ЗУ «Про оперативно-розшукову
діяльність», а і ЗУ «Про інформацію».
Slide 34
Представники зазначених структур, крім випадків проведення
контрольної закупівлі товарів з метою виявлення фактів протиправної
дії, мають право (п. 24 ст. 11 Закону України «Про міліцію»)
«Проводити за участю адміністрації підприємств, установ і організацій
огляд виробничих, складських та інших службових приміщень і
територій з метою перевірки охорони державного і колективного
майна, додержання правил продажу товарів і надання послуг
населенню» при наявності письмової вимоги або розпорядження.
Розпорядження або вимога має відповідати постанові Кабінету
Міністрів України від 17.10.1997 р. № 1153 (наприклад, не
допускається підписання документа з прийменником «за» або
поставленням косої риски перед найменуванням посади).
Slide 35
ст. 59 Конституції України, передбачає право кожного громадянина на
правову допомогу. Крім того, надання будь-яких пояснень працівникам
правоохоронних органів — це ваше право, а не обов’язок.
Згідно п. 1 ст. 8 закону України «Про оперативно-розшукову
діяльність» «Оперативним підрозділам для виконання завдань
оперативно-розшукової діяльності при наявності передбачених
ст. 6 зазначеного Закону підстав надається право опитувати
осіб за їх згодою, використовувати їх добровільну допомогу».
Slide 36
Якщо після проведення контрольної закупівлі, працівники
правоохоронних органів виявили бажання здійснити огляд приміщень
або документів з метою їх вилучення, ви маєте право не допускати їх
до виробничих приміщень, посилаючись на ст. 11 закону України «Про
міліцію» або (для працівників СБУ) п. 6 ст. 8 закону України «Про
оперативно-розшукову діяльність» та п. 4 Інструкції по санітарнопротиепідемічному режиму аптек, затвердженої Наказом МОЗ України
від 14.06.1993 р. № 139.
В цьому випадку слід викликати представників адміністрації
аптечного закладу. Працівники вищезазначених служб мають
довести адміністрації факт відпуску рецептурного препарату
без рецепта лікаря.
Slide 37
Перевіряючи письмові повноваження представників правоохоронних
органів, адміністрації суб’єкта господарювання слід пам’ятати про свої
права, передбачені вищезазначеними законами та законом України
«Про інформацію» щодо з’ясування підстав для проведення перевірки,
тобто наявності плану перевірки або оперативно-розшукової справи.
Адже за відсутності плану перевірки чи оперативно-розшукової
справи або у разі відмови представників міліції та СБУ
пред’явити вищевказані документи на право здійснення
перевірки їх дії визнаються незаконними.
Slide 38
ДЯКУЮ
ЗА УВАГУ
Характеристика органів державного контролю за діяльністю
суб’єктів господарювання у фармацевтичній сфері
Пашков В.М.
доцент Полтавського факультету Національної
юридичної академії імені Ярослава Мудрого,
кандидат юридичних наук
Всеукраїнська фармацевтична конференція
АПТЕКА-2008 Весна
Крим (Форос)
26 – 29 травня 2008 року
Slide 2
Умовно основні органи державного контролю за діяльністю
суб’єктів господарювання в фармацевтичній сфері можна
розмежувати наступним чином:
По-перше, фіскальні органи, на які покладається
обов’язок щодо наповнення бюджету:
- Державна податкова служба;
- Державна інспекція з контролю за цінами;
- Антимонопольний комітет.
По-друге, органи по забезпеченню життєдіяльності
громадян:
- Санітарно-епідеміологічна служба;
- Держаний комітет з питань технічного регулювання та
споживчої політики (Держспоживстандарт);
- Органи державного контролю якості лікарських засобів
(Держінспекція, Державна служба);
Третє, правоохоронні органи (МВС, прокуратура, СБУ).
Slide 3
Закон України «Про основні засади державного нагляду
(контролю) у сфері господарської діяльності»
ч. 2 статті 3 Сфера дії цього Закону
Дія цього Закону не поширюється на відносини, що
виникають під час здійснення заходів валютного контролю,
митного контролю, контролю за дотриманням бюджетного і
податкового законодавства, контролю за дотриманням порядку
проведення розрахунків, за виробництвом та обігом спирту,
алкогольних напоїв і тютюнових виробів, використанням
державного та комунального майна, банківського і страхового
нагляду, інших видів спеціального державного контролю за
діяльністю суб'єктів господарювання на ринку фінансових послуг,
державного контролю за дотриманням законодавства про захист
економічної конкуренції, під час проведення процедур,
передбачених Кодексом України про адміністративні
правопорушення, а також оперативно-розшукової діяльності,
дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства і
правосуддя.
Slide 4
Діяльність фіскальних органів щодо особливості здійснення
контрольних повноважень, в тому числі стосовно аптечних закладів з боку
Державної податкової служби, викладені в Законах України «Про державну
податкову службу в Україні», «Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та
послуг» та інших нормативно-правових актах.
Ст. 1 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні»:
До системи органів державної податкової служби (далі ДПС)
належать:
- державна податкова адміністрація України з підрозділами в
областях, містах Києві та Севастополі;
- державні податкові інспекції в районах, містах;
- відповідні спеціальні підрозділи по боротьбі з податковими
правопорушеннями (далі - податкова міліція).
Slide 5
Співвідношення прав ДПС до загальних вимог здійснення
державного нагляду контролю передбаченими п. 4 ст. 4 ЗУ «Про
основні засади державного нагляду (контролю) у сфері
господарської діяльності»
Виключно законами встановлюються:
- органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері
господарської діяльності;
- види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду
(контролю);
- повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення
виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт,
надання послуг;
- вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності;
- спосіб здійснення державного нагляду (контролю);
- санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є
підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису,
розпорядження або іншого розпорядчого документа.
Slide 6
Види господарської діяльності, які є предметом
державного
нагляду (контролю):
Ст. 2 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні» наголошує,
що завданнями органів державної податкової служби є:
-здійснення контролю за додержанням податкового законодавства
правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів,
державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а
також неподаткових доходів, установлених законодавством;
-запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до
компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та
провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Ст. 15 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій
у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» наголошує,
що органи ДПС здійснюють:
- контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку
проведення розрахунків за товари (послуги).
Slide 7
Спосіб здійснення державного нагляду
(контролю):
Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЗУ «Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг», ДПС мають право здійснювати планові, позапланові
та оперативні перевірки СГД:
- планова перевірка здійснюється не частіше одного разу за
наслідками звітного календарного року, але не раніше строків,
визначених законодавством для подання річного податкового звіту
(декларації) такими особами з такого податку. Будь-яке податкове
або адміністративне нарахування, здійснене з порушенням цього
правила, вважається незаконним та не підлягає виконанню;
- позапланові перевірки здійснюються виключно на підставі
постанови слідчого, органу дізнання або відповідно до рішення
суду;
- оперативні перевірки здійснюються при контролі за СПД, що
займаються купівлею-продажем іноземної валюти.
Slide 8
Спосіб здійснення державного нагляду
(контролю):
Відповідно до ст. ст. 11, 11-1 ЗУ «Про державну податкову службу в
Україні» ДПС мають право здійснювати документальні невиїзні
перевірки, планові та позапланові перевірки СГД:
- документальні невиїзні перевірки здійснюються на підставі поданих
податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з
нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів)
незалежно від способу їх подачі;
- плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника
податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та
сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у
плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за
місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування
об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна
перевірка. Планова виїзна перевірка проводиться не частіше одного разу
на календарний рік. Право на проведення планової виїзної перевірки
платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше
ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано
письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її
проведення;
Slide 9
- позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка,
яка не передбачена в планах роботи органу ДПС і
проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:
1) за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти,
які свідчать про порушення платником податків законів України про
оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не
надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий
письмовий запит органу державної податкової служби протягом
десяти робочих днів з дня отримання запиту;
2) платником податків не подано в установлений строк податкову
декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом;
3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій
декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не
надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий
письмовий запит органу державної податкової служби протягом
десяти робочих днів з дня отримання запиту;
4) платник податків подав у встановленому порядку скаргу про
порушення законодавства посадовими особами органу державної
податкової служби під час проведення планової чи позапланової
виїзної перевірки, в якій вимагає повного або часткового
скасування результатів відповідної перевірки;
Slide 10
5) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи,
яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків
не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий
письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти
робочих днів з дня отримання запиту;
6) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства;
7) стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у
порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено
оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим є потреба у проведенні
позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого
платника податків;
8) у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби
в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу
державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової
звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного
нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність
вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум
податків та зборів (обов'язкових платежів);
9) платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на
додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Slide 11
Позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на
підставі рішення суду.
Орган ДПС, який ініціює проведення позапланової виїзної перевірки,
подає до суду письмове обґрунтування підстав такої перевірки та дати її
початку і закінчення, склад осіб, які будуть проводити таку перевірку,
документи, які відповідно до частини шостої цієї статті свідчать про
виникнення підстав для проведення такої перевірки, інформацію про вид
та кількість перевірок, проведених органами державної податкової служби
щодо суб'єкта господарської діяльності та наслідки таких перевірок за
попередні три роки, а також на вимогу суду - інші відомості. У розгляді
питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної
перевірки мають право брати участь представники СГД. Повідомлення
про місце, дату та час розгляду питання про надання дозволу на
проведення позапланової виїзної перевірки направляється не пізніше ніж
за три робочі дні до дати такого розгляду.
Позапланова виїзна перевірка здійснюється за рішенням керівника
податкового органу, яке оформляється наказом.
Slide 12
Тривалість планової виїзної перевірки не повинна перевищувати 20 робочих
днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів.
Тривалість позапланової виїзної перевірки не повинна перевищувати 10
робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів.
Продовження термінів проведення планової виїзної перевірки можливе на
термін не більш як 10 робочих днів, а стосовно суб'єктів малого підприємництва
- 5 робочих днів.
Продовження термінів проведення позапланової виїзної перевірки
можливе на термін не більш як 5 робочих днів, а стосовно суб'єктів малого
підприємництва - 2 робочі дні.
Обмеження у підставах проведення перевірок платників податків,
визначені цим Законом, не поширюються на перевірки, що проводяться на
звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться після
порушення кримінальної справи проти платника податків (посадових осіб
платника податків), що перевіряється, відповідно до кримінальнопроцесуального законодавства.
Працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведенні
планових та позапланових виїзних перевірок платників податків, що
проводяться органами ДПС, якщо такі перевірки не пов'язані з веденням
оперативно-розшукових справ або розслідуванням кримінальних справ,
порушених стосовно таких платників податків (посадових осіб платників
податків), що знаходяться в їх провадженні.
Slide 13
Для порівняння необхідно зазначити таки вимоги ЗУ «Про основні
засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської
діяльності» (ст.5 ):
- планові заходи здійснюються відповідно до річних або
квартальних планів, з періодичністю, що залежить від ступеня
ризику життєдіяльності конкретного СГД;
- за умови письмового повідомлення СГД не пізніше ніж за 10 днів
із зазначенням дати початку та дату закінчення планового заходу;
найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові
фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;
найменування органу державного нагляду (контролю).
Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи
телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду
(контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій
особі суб'єкта господарювання під розписку.
Суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу
органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового
заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового
заходу.
Slide 14
Строк здійснення планового заходу не може
перевищувати
п'ятнадцяти робочих днів, а для суб'єктів малого
підприємництва п'яти робочих днів, якщо інше не передбачено законом.
Продовження строку здійснення планового заходу не
допускається.
В даному випадку ДПС залишило за собою законне право на інший
термін проведення перевірок.
Slide 15
Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про основні засади державного нагляду
(контролю) у сфері господарської діяльності» підставами для
здійснення позапланових заходів є:
- подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного
органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу
державного нагляду (контролю) за його бажанням;
- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у
документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання;
- перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів,
розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення
порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення
планових заходів органом державного нагляду (контролю);
- звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом
господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому
разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу
виконавчої влади на його проведення;
- неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання
документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також
письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких
документів.
Slide 16
Строк здійснення позапланового заходу не може
перевищувати
десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого
підприємництва - двох
робочих днів, якщо інше не передбачено законом.
Продовження строку здійснення позапланового
заходу не допускається.
Slide 17
Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні»
посадові особи ДПС мають право:
1. Голови ДПА, начальники ДПІ та їх заступники:
- надавати відстрочення та розстрочення податкових зобов'язань;
- застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції;
- надавати інформацію з Державного реєстру фізичних осіб –
платників податків та інших обов'язкових платежів іншим органам
державної влади відповідно до закону;
- звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із
заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації
суб'єкта підприємницької діяльності;
Slide 18
2. Інші посадові особи ДПС:
- перевіряти додержання порядку готівкових розрахунків та свідоцтв
про реєстрацію;
- під час перевірок одержувати пояснення та перевіряти документи,
що посвідчують особу;
- запрошувати платників податків для перевірки документів про
сплату податків, рекомендованим листом не пізніше ніж за 10 днів;
- безоплатно одержувати відомості про платників податків від МВС,
банків тощо;
- вимагати усунення порушень та припинення дій, що перешкоджають
виконанню обов'язків;
- при проведенні перевірок користуватися засобами зв'язку
організацій, що перевіряються з дозволу їх керівників;
Slide 19
- при проведенні перевірок вилучати у підприємств, установ та
організацій копії фінансово-господарських та бухгалтерських
документів, які свідчать про приховування (заниження) об'єктів
оподаткування, несплату податків та зборів (обов'язкових платежів),
а при проведенні арешту активів платника податків на підставі
рішення суду - вилучати оригінали первинних фінансово господарських та бухгалтерських документів із складенням опису,
який скріплюється підписами представника органу державної
податкової служби та платника податків, і залишенням копій таких
документів платнику податків.
Забороняється вилучення у суб'єктів господарської діяльності
документів, що не підтверджують факти порушення законів України
про оподаткування.
Slide 20
Відповідно до статті 19 ЗУ «Про державну податкову службу
в Україні»
Завданнями податкової міліції є:
- запобігання злочинам та іншим правопорушенням у сфері
оподаткування, їх розкриття, розслідування та провадження у
справах про адміністративні правопорушення;
- розшук платників, які ухиляються від сплати податків,
інших платежів;
- запобігання корупції в органах державної податкової
служби та виявлення її фактів;
- забезпечення безпеки діяльності працівників органів
державної податкової служби, захисту їх від протиправних
посягань, пов'язаних з виконанням службових обов'язків.
Slide 21
Висновок:
Діяльність ДПС по більшості критеріїв
відповідає принципам загального
законодавства про основні засади
державного нагляду контролю у сфері
господарської діяльності, а в деякій мірі
є більш жорстким, наприклад, в частині
проведення позапланових перевірок.
Slide 22
Серед контролюючих органів по забезпеченню життєдіяльності
громадян необхідно дати відповідну правову оцінку Державній службі
лікарських засобів і виробів медичного призначення.
Державна служба лікарських засобів і виробів медичного
призначення створена відповідно до Указу Президента від
07.02.2003 року «Про заходи щодо поліпшення
забезпечення населення лікарськими засобами і виробами
медичного призначення, а також підвищення ефективності
державного управління у цій сфері»;
Положення про Державну службу лікарських засобів і
виробів медичного призначення затверджено постановою
КМУ від 02.10.2003 року.
Slide 23
Стаття 4 ЗУ «Про основні засади державного нагляду
(контролю) у сфері господарської діяльності» регламентує:
Орган державного нагляду (контролю) не
може здійснювати державний нагляд
(контроль) у сфері господарської
діяльності, якщо закон прямо не
уповноважує такий орган на здійснення
державного нагляду (контролю) у певній
сфері господарської діяльності та не
визначає повноваження такого органу під
час здійснення державного нагляду
(контролю).
Slide 24
ПРОЕКТ
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України
У Законі України «Про основні засади державного нагляду
(контролю) у сфері господарської діяльності» (Відомості
Верховної Ради України, 2007 р., № 29, ст.389):
абзац другий статті 2 викласти у такій редакції:
«Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають
під час здійснення заходів валютного контролю, митного
контролю, контролю в сфері ліцензування, контролю за
дотриманням бюджетного законодавства та використанням
державного та комунального майна, банківського і страхового
нагляду, інших видів спеціального державного контролю за
діяльністю суб'єктів господарювання на ринку фінансових послуг,
державного контролю за дотриманням законодавства про захист
економічної конкуренції, а також оперативно-розшукової
діяльності, дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства
і правосуддя»
Slide 25
ВИСНОВОК:
Діяльність Державної служби
лікарських засобів і виробів медичного
призначення на сьогодні є нелегітимною
в частині здійснення контрольних
повноважень СГД.
Slide 26
Діяльність Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів
МОЗ України та безпосередньо підпорядкованими їй територіальними
Держінспекціями регламентована Законом України «Про лікарські
засоби»
При порівнянні із загальними принципами викладеними в ЗУ «Про
основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської
діяльності» можна зазначити, що цим законом встановленні:
органи уповноважені здійснювати контроль якості лікарських
засобів при здійсненні (ст. 14);
види господарської діяльності, що є предметом державного
контролю - це додержання вимог законодавства щодо якості
лікарських засобів під час їх виробництва, зберігання,
транспортування та реалізації суб'єктами господарської діяльності;
повноваження органів державного контролю (ст. 15).
Slide 27
Законом України «Про лікарські засоби» не регламентовано:
спосіб здійснення державного нагляду (контролю);
санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень,
які є підставою для видачі органом державного нагляду
(контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого
документа.
Slide 28
Крім того, згідно із ЗУ «Про основні засади державного нагляду
(контролю) у сфері господарської діяльності» органи державного
контролю якості лікарських засобів не регламентували:
порядок та підстави здійснення планових та позапланових
заходів;
періодичність проведення планових заходів державного
нагляду (контролю) в залежності від ступеня ризику для
життєдіяльності (високий, середній та незначний);
документи обов'язкової звітності СГД;
строки здійснення планового та позапланового заходів;
підстави та порядок відбору зразків лікарських засобів;
порядок відшкодування витрат при проведенні експертизи
лікарських засобів при зверненні СГД;
порядок надання письмових консультацій та випадки
відшкодування витрат за їх надання.
Slide 29
Відповідно до Прикінцевих положень (ст. 22) ЗУ «Про основні засади
державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»:
Якщо у встановлений цим Законом строк не
затверджені критерії розподілу суб'єктів
господарювання за ступенями ризику їх
господарської діяльності, періодичність
проведення планових заходів та перелік питань
для їх здійснення, то такі суб'єкти
господарювання вважаються суб'єктами
господарювання з незначним ступенем ризику та
підлягають державному нагляду (контролю) не
частіше одного разу на п'ять років.
Slide 30
ВИСНОВОК:
діяльність Державної інспекції з контролю якості
лікарських засобів як єдиного легітимного органу
державного контролю в повному обсязі
нормативно не регламентована та знаходиться
під загрозою зупинення.
Slide 31
Права та обов’язки правоохоронних органів, що
уповноважені здійснювати перевірку суб’єктів
господарювання чітко визначенні законом.
Для успішної діяльності правоохоронні органи наділені
відповідною компетенцією, рамки якої встановленими
наступними законодавчими актами, а саме:
Законом України «Про прокуратуру»;
Законом України «Про службу безпеки України»;
Законом України «Про міліцію»;
Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність»;
Законом України «Про організаційно-правові основи
боротьби з організованою злочинністю».
Slide 32
Працівники оперативних служб МВС та СБУ мають право ознайомитися
з фінансово-господарською діяльністю підприємства лише у рамках
оперативно-розшукової діяльності, ст.9 ЗУ «Про оперативно-розшукову
діяльність» вимагає:
по-перше, вагомих причин для проведення таких заходів, виключні
причини наведені у ст. 6 зазначеного закону, а саме це наявність
інформації про: злочини, що готуються або вчинені невстановленими
особами; осіб, які готують або вчинили злочин; осіб, які переховуються
від органів розслідування, суду або ухиляються від відбування
кримінального покарання; осіб безвісно відсутніх; розвідувальнопідривну діяльність спецслужб іноземних держав, організацій та
окремих осіб проти України; реальну загрозу життю, здоров'ю, житлу,
майну працівників суду і правоохоронних органів у зв'язку з їх
службовою діяльністю.
Slide 33
по-друге, для цього необхідним є наявність оперативно-розшукової
справи (не плутати з кримінальною справою). При цьому заведення
такої справи затверджує начальник відповідного органу.
Без дотримання цього порядку здійснення оперативно розшукової діяльності заборонено. Тобто, у випадку перевірки
підприємства з боку оперативних служб МВС або СБУ
необхідно звернутися з відповідним запитом до керівництва
зазначених органів. При цьому з метою встановлення факту
заведення оперативно-розшукової справи доцільно
користуватися не лише ЗУ «Про оперативно-розшукову
діяльність», а і ЗУ «Про інформацію».
Slide 34
Представники зазначених структур, крім випадків проведення
контрольної закупівлі товарів з метою виявлення фактів протиправної
дії, мають право (п. 24 ст. 11 Закону України «Про міліцію»)
«Проводити за участю адміністрації підприємств, установ і організацій
огляд виробничих, складських та інших службових приміщень і
територій з метою перевірки охорони державного і колективного
майна, додержання правил продажу товарів і надання послуг
населенню» при наявності письмової вимоги або розпорядження.
Розпорядження або вимога має відповідати постанові Кабінету
Міністрів України від 17.10.1997 р. № 1153 (наприклад, не
допускається підписання документа з прийменником «за» або
поставленням косої риски перед найменуванням посади).
Slide 35
ст. 59 Конституції України, передбачає право кожного громадянина на
правову допомогу. Крім того, надання будь-яких пояснень працівникам
правоохоронних органів — це ваше право, а не обов’язок.
Згідно п. 1 ст. 8 закону України «Про оперативно-розшукову
діяльність» «Оперативним підрозділам для виконання завдань
оперативно-розшукової діяльності при наявності передбачених
ст. 6 зазначеного Закону підстав надається право опитувати
осіб за їх згодою, використовувати їх добровільну допомогу».
Slide 36
Якщо після проведення контрольної закупівлі, працівники
правоохоронних органів виявили бажання здійснити огляд приміщень
або документів з метою їх вилучення, ви маєте право не допускати їх
до виробничих приміщень, посилаючись на ст. 11 закону України «Про
міліцію» або (для працівників СБУ) п. 6 ст. 8 закону України «Про
оперативно-розшукову діяльність» та п. 4 Інструкції по санітарнопротиепідемічному режиму аптек, затвердженої Наказом МОЗ України
від 14.06.1993 р. № 139.
В цьому випадку слід викликати представників адміністрації
аптечного закладу. Працівники вищезазначених служб мають
довести адміністрації факт відпуску рецептурного препарату
без рецепта лікаря.
Slide 37
Перевіряючи письмові повноваження представників правоохоронних
органів, адміністрації суб’єкта господарювання слід пам’ятати про свої
права, передбачені вищезазначеними законами та законом України
«Про інформацію» щодо з’ясування підстав для проведення перевірки,
тобто наявності плану перевірки або оперативно-розшукової справи.
Адже за відсутності плану перевірки чи оперативно-розшукової
справи або у разі відмови представників міліції та СБУ
пред’явити вищевказані документи на право здійснення
перевірки їх дії визнаються незаконними.
Slide 38
ДЯКУЮ
ЗА УВАГУ