ННІПП Національної академії внутрішніх справ

Кафедра гуманітарних дисциплін

Навчальна дисципліна “Релігієзнавство”

1 1

Тема нашого заняття:

«Конституційно правові основи забезпечення свободи світогляду в Україні.»

Ця тема включає нашу сьогоднішню лекцію, самостійне і семінарське заняття, плани якого Ви отримали.

2 2

Лекція основи 8.

«

Конституційно-правові забезпечення світогляду в Україні.» свободи

1.

Моделі державно-церковних відносин та розуміння свободи совісті (світогляду).

2.

Правова регуляція свободи світогляду (совісті) у міжнародних документах та основний зміст Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»

24.04.2020

3 3

Л I Т Е Р А Т У Р А

Декларацiя про права осiб, якi належать до нацiональних або етнiчних, релiгiйних i мовних меншин: Резолюцiя ГА ООН, 1992 р. // Права людини i професiйнi стандарти для юристiв в документах мiжнародних організацій. - К., 1996.

Загальна декларацiя прав людини. - ГА ООН, 10 грудня 1948 р.// Хартiя прав людини. - К., 1993.

Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації» // Закони України. – К., 1996. - Т.1.

Закон України «Про альтернативну (невійськову) службу» // Відомості Верховної Ради України. – К., 1992. - № 15.

Конституція України. – К., 2010.

24.04.2020

4 4

Лубський В. І., Теремко В. І., Лубська М. В.

Релігієзнавство: Підручник. – К., 2007.

Прибутько П. С. Релігієзнавство: Навч. посібник.. – К., 2010.

Релігієзнавство: Навч.-метод. посібник для самост.

вивчення дисц. – К., 2001.

Релігієзнавство: Навч. посібник за ред. С. А.

Бублика. – К., 2006.

Релігієзнавчий словник. — К., 1996.

Харьковщенко Є. А. Релігієзнавство: Підруч. — К., 2007.

Черній А.М. Релігієзнавство: Підручник. – К., 2008.

Шевченко В. М. Словник-довідник з релігієзнавства.

— К., 2004.

Яроцький П. Л. Релігієзнавство: Навчальний посіб. — К., 2004.

5 5

Центральним елементом політичної системи суспільства є держава. З розвитком людства, у межах однієї чи декількох держав, виникли і діють релігійні організації. Сьогодні характер державно-церковних відносин є одним з головних показників рівня розвитку держави.

Останнім часом вплив церкви, релігійних організацій і цінностей на життя суспільства в Україні помітно зросли.

Це пояснюється істотною зміною умов суспільного життя, місцем і роллю релігії в суспільстві як важливої

24.04.2020

інтегруючої сили та чинника духовного відродження українського народу.

6 6

Висвітлюючи принципи відносин між державою і церквою та дepжавно-церковні відносини можна констатувати, що вони пройшли досить складний шлях в історії людства. Не завжди все відбувалося у взаєморозумінні церква набувала й побудові нормальних стосунків між державою і церквою, як сьогодні. Лише поступово, крок за кроком, правового статусу в державі.

Починаючи сформувалися з три кінця ХVІІІ основних століття, принципи відносин між державою і церквою , існують і сьогодні серед світової спільноти.

24.04.2020

що

7 7

Перший

з них – це

віронетерпимість),

релігій мають привілейований статус, а всі інші оголошуються нетерпимими).

державою

віротерпимість (або

при якому одна чи декілька терпимими (або

Другий

–

свобода віросповідань,

при якому всі існуючі в державі релігії мають рівні права, а люди вільні у своєму виборі певної конфесії й способах відправлення релігійного культу.

Третій,

характерний і для нашої держави – це

свобода совісті або свобода світогляду,

який, окрім проголошення принципу рівності прав всіх релігій, дає змогу особі не лише вільно обирати будь-яку релігію, але й бути невіруючим тобто атеїстом.

8 8

Сьогодні відносин.

Українська забезпечує проблемами релігійної сфери життя українського суспільства займаються такі структури, як Адміністрація Президента та Міністерство Юстиції України, Верховна Рада України, де є або спеціальні групи, або фахівці у сфері державно-церковних держава реалізацію не має проблем, що виникають в цій сфері.

інтересів права недооцінювати значимість релігійної сфери суспільства, самоусуватися від вирішення Не має права забувати, що у відносинах між державою і церквою саме держава всіх громадян – віруючих і невіруючих.

24.04.2020

9 9

Держава зобов’язана

створити правове поле для нормальної життєдіяльності об’єднань громадян, котрі виникають на основі світоглядних переконань.

від особливостей і

1.

(від грецьк.

Тheos

– Бог,

kratos

– державі належить главі, панівної в державі,

Прикладом теократії служить

Ватикан.

24.04.2020

10

Ватикан (Stato della Città del Vaticano) — сама маленька і сама впливова держава світу. Колись Ватикан фактично правив Європою, а теперь Святий Престол володіє территорією 44 гектари в межах Риму. Фактично Ватикан – це всього лиш территория місцезнаходження Святого Престолу.

11

Папа Римський одночасно володіє трьома нероздільними функціями влади:

1.

монарх і суверен Святого Престолу ; 2.

глава Католицької церкви і її верховний іерарх; 3.

суверен міста-держави Ватикан .

З квітня 2005 року Папою Римським являється БЕНЕДИКТ ХVІ 12

2.

(від лат.

caesar

– цар,

рара

відносин, при якому пануюча в державі Прикладом цезаропапізму є сучасна

Велика Британія,

де королева (король) є одночасно главою англіканської церкви.

Сьогодні церкву очолює РоуенВільямс– Єлизавета II – царствуюча королева.

Роуен Вільямс Архиєпископ Кентер берійський, а главою церкви – є 13

3.

Державна церква

(православ’я) та Православний храм в Греції Католицький храм в Італії

24.04.2020

14

4.

Пріоритетна церква

передбачаються певні привілеїв окремим церквам.

Такий тип відносин існує в ФРН, де хоча і проголошено рівноправність всіх конфесій, але, якщо віруючих певної конфесії більше одного – такий тип державно відсотка від загальної кількості населення, то вона отримує спеціальний статус, який дає змогу отримувати державні дотації та дозвіл на створення конфесійних шкіл, дитячих садків тощо.

НЮРНБЕРГ. Церква Святого ЛОРЕНЦА.

15

5.

Відокремлення церкви від держави

тип України.

відносин існував у – такий тип державно-церковних відносин, при якому церква не може втручатися у справи держави, а держава може втручатись у справи церкви. Цей царській Росіїїреспубліках Радянського Союзу, а його формулювання перейшло і в ст. 35 Конституції 25 лютого 1721 року імператор Петро – І створив СИНОД – верховний орган управління церквою на чолі з Обер-прокурором 24.04.2020

16

6.

Відокремлення церкви держави від церкви

Україні.

від держави

– такий тип відносин, при якому законодавчо забезпечено невтручання держави у справи церкви, а церкви у справи держави. Цей тип задекларовано в багатьох країнах світу та фактично існує також і в

і

17

Цей тип церковно-державних відносин характеризується наступними особливостями: 1) 2) держава релігії; і її органи не мають права контролювати відношення своїх громадян до держава не втручається внутрішньоцерковну діяльність; у 3) 4) 5) держава не надає церкві ніякої матеріальної або фінансової підтримки; релігійні організації не виконують ніяких державних функцій; церква не втручається в справи держави, а займається питаннями задоволення релігійних потреб громадян.

24.04.2020

18

ВИСНОВКИ: 1. Держава і церква завжди знаходяться у певних взаємовідносинах.

2. В Україні церква відокремлена від держави.

Питання 2.

Правова регуляція світогляду (совісті) у міжнародних документах та основний зміст Закону України свободи “Про свободу совісті і релігійні оршганізації.” 19

Перші міжнародні норми, що стосувалися свободи віросповідання, з’явилися ще у ХVІ столітті. У

1555 році в Аугсбурзькому мирному договорі

встановлювалася рівність католиків і лютеран в межах Священної Римської імперії.

В даний час всі країни документами, що приймаються ООН.

керуються

Організа́ція Об'є́днаних На́цій

міжнародна червня Націй.

1945 Франциско організація , на конференції (ООН) — заснована у 26 Сан на підставі Хартії Об'єднаних

20

• • • • • В. М. ЛИТВИН Голова Верховної Ради України з 9 грудня 2008 року.

Всі Міжнародні документи, набувають силу Закону для конкретної держави, коли вони затверджені (ратифіковані) вищим законодавчим органом держави.

21

Здійснюючи аналіз прийнятих міжнародних правових актів щодо прав і свобод людини, можна зробити наступні узагальнюючі висновки.

По-перше,

всі правові документи світової спільноти вимагають поважати право людини на свободу совісті національних держав.

(світогляду) в межах 22

•

По-друге,

визнання міжнародні правові акти вимагають суб’єктами міжнародного права рівноправності суспільного громадян життя релігійних переконань.

у незалежно всіх від сферах їхніх Їх права в Україні – рівні!

23

не

По-третє,

міжнародні правові документи заперечують внутрішньої компетенції держави у справах захисту чи регулювання права на свободу совісті.

В Україні заборонений сатанизм! Верховний жрець церкви сатаниПітер ГІЛМОР з 2001 року.

24

По-четверте,

політичні та міжнародні правові акти про громадянські права людини визнають водночас право кожної людини мати інші, тобто і атеїстичні, переконання.

Але не потрібно кощунствувати!

Це наші земляки так зображують релігійні вірування.

25

Загальна декларація прав людини

(прийнята і проголошена резолюцією Генеральної Асамблеї ООН № 217 А від 10грудня 1948 р.) Стаття 18.

Кожна людина має право на свободу думки, совісті й релігії. Це право означає свободу змінювати свою релігію або переконання і свободу сповідувати свою релігію або переконання як одноособово, так і разом з іншими, прилюдним або приватним порядком у вченні, богослужінні й виконанні релігійних ритуальних обрядів.

24.04.2020

26

•

24 24 27

Декларація про ліквідацію нетерпимості та дискримінації на підставі релігії чи переконань всіх форм

(Прийнята

1981 р.) Генеральною Асамблеєю ООН 25 лютого

Стаття 1.

Кожна людина має право на свободу думки, совісті та релігії. Це право включає свободу мати релігію чи переконання на свій вибір і свободу сповідувати свою релігію… Ніхто не повинен зазнавати примусу, що принижує його свободу мати релігію чи переконання на свій вибір.

Стаття 2.

Ніхто не повинен зазнавати дискримінації на ґрунті релігій або переконань з боку будь-якої державної установи, групи осіб чи окремих осіб.

28

29

Декларація про права осіб , які належать до національних чи етнічних, релігійних або мовних меншин .

(Резолюція 47. 135 Генеральної Асамблеї ООН від 18. 12. 1992 р.)

Стаття 1.

Держави охороняють на їх відповідних територіях самобутність релігійних меншин і заохочують створення умов для розвитку досягнення цих цілей.

цієї самобутності.

Держави застосовують належні законодавчі та інші заходи для

Стаття 2.

Особи, які належать до релігійних меншин мають право сповідувати свою релігію і відправляти релігійні обряди формі.

в особистому житті і публічно, вільно і без втручання чи дискримінації в будь-якій 24.04.2020

30

Головним законодавчим актом щодо забезпечення свободи світогляду в Україні служить Конституція України, зокрема її 35 стаття, сказано: де “Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання “.

24.04.2020

31

Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.

Здійснення цього права може бути обмежене законом свобод інших людей.

лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров’я і моральності населення або захисту прав і

Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа від церкви.

Жодна релігія не може бути визнана державою як обов’язкова.” 24.04.2020

32

Основою свободи світогляду служить наявність інших свобод нашого суспільства.

Свобода віросповідання світогляду, її можливості – це законодавчо гарантоване право вибору особою релігійного щодо релігійного самовизначення й самореалізації в обраній релігійній сфері.

Свобода релігії – це законодавче забезпечення рівних правових, політичних і економічних можливостей функціонування різних релігійних організацій та їхніх інститутів.

Свобода церкви – це соціально-правові гарантії вільного функціонування релігійних конфесій, релігійних громад та інших об'єднань віруючих і гарантія незалежності їх внутрішнього устрою, структури управління та можливостей виконання ними релігійних культів.

24.04.2020

33

Державно-церковні стосунки в нашій державі регулюються: Законами України, Постановами Верховної Ради України, Указами і розпорядженнями Президента України та Постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України.

Першим визначав держави та церкви і був спрямований на реальне законодавчим нові підходи забезпечення актом, до що взаємин свободи світогляду, став Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації», прийнятий Верховною Радою України 23 квітня 1991 р. Він нараховує 32 статті, що складають шість розділів.

24.04.2020

34

У

першому розділі

розміщені загальні положення.

Другий розділ

визнаються релігійними, установлює порядок їх реєстрації.

закону визначає, які організації

Третій розділ

закону визначає майновий стан релігійних організацій.

Четвертий розділ

організацій, що віросповідання.

визначає права релігійних пов’язані зі свободою

П’ятий розділ

регламентує трудову діяльність у релігійних організаціях.

Шостий розділ

закону говорить про взаємодію релігійних організацій з державними органами та контроль щодо дотримання законодавства про свободу совісті (світогляду).

24.04.2020

35

1) 2) 3)

В цілому закон забезпечує віруючим і релігійним організаціям наступні основні права:

відправляти релігійні культи чи проводити зібрання у відповідності з вимогами релігії чи переконаннями та забезпечувати створення спеціальних місць для цього; створювати і утримувати релігійні чи благодійні заклади; виробляти, набувати, зберігати й використовувати у відповідному обсязі необхідні речі й матеріали, пов'язані з релігійними обрядами;

36

4) писати, видавати й розповсюджувати публікації відповідно до своєї релігії; 5) здійснювати навчання з питань релігії чи переконань у місцях, пристосованих для цих цілей; 6) звертатись до окремих осіб та організацій за добровільними фінансовими чи іншими пожертвами та отримувати їх; 7) готувати та призначати або обирати керівників релігійних організацій, відповідно до потреб і норм своєї релігії; 8) дотримуватись днів відпочинку, відзначення свят та здійснення обрядів згідно з приписами своєї релігії; 24.04.2020

37

9) встановлювати й підтримувати зв’язки з окремими особами і громадянами в сфері релігії на національному й міжнародному рівнях; 10) публічно висловлювати пропозиції для кращого розуміння необхідності релігійних свобод; 11) доброзичливо ставитися до участі релігійних організацій в суспільному діалозі, зокрема й через засоби масової інформації;

Закон захищає також права дітей віруючих.

Зокрема:

24.04.2020

38

1)

2) 3) 4) батьки чи законні опікуни дитини мають право визначати, у межах сім'ї, уклад життя та норми морального виховання, відповідно до своєї релігії; дитина має право на доступ до освіти в сфері релігії відповідно до бажань її батьків чи законних опікунів, причому головним критерієм служать інтереси дитини; дитина охороняється форми дискримінації на основі релігії чи переконань; релігія чи виховується переконання, дитина, заподіювати шкоди її фізичному чи інтелектуальному здоров’ю, а також її всебічному розвиткові.

від не будь-якої у яких повинні

24.04.2020

39

В 35-й статті Конституції України також зазначається:

“Ніхто не може бути увільнений від своїх обов’язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань.

У разі якщо виконання військового обов’язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов'язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) 40

Відповідно до цих вимог, ще до прийняття Конституції України у 1996 році, 12 грудня 1991 р. було прийнято

України «Про (невійськову) альтернативну службу», Закон

який встановлює термін проходження обов'язкової цивільної служби, через вимоги релігії у півтора рази довший, ніж термін проходження строкової служби.

24.04.2020

41

Стаття1.

Альтернативна служба є службою, яка запроваджується замість проходження строкової військової служби і має на меті виконання обов'язку перед суспільством.

В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження права громадян на проходження альтернативної служби із зазначенням строку дії цих обмежень.

Стаття 2.

Право на альтернативну службу мають громадяни України, якщо виконання військового обов'язку суперечить їхнім релігійним переконанням і ці громадяни належать до діючих згідно з законодавством України релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю.

42

На основі службу.

Закону Постановою Кабінету Міністрів від 10 листопада 1999 року № 2066 затверджено перелік релігійних організацій, віруючі яких мають право на альтернативну До них відносяться: 43

1) адвентисти-реформісти; 2) адвентисти сьомого дня;

24.04.2020

44

3)євангельські християни; 4) євангельські християни-баптисти; Хрещення в баптизмі

45

5) покутники (гілка УГКЦ); Богослужіння у покутників

46

6) свідки Єгови; Так здійснюється вербування нових членів 47

7 ) харизматичні християнські церкви (відповідно до їхніх статутів); Церква Ісуса Христа святих останніх днів 48

8) християни віри євангельської; 9) християни євангельської віри; Молитовний будинок у м.Кузнецовськ

49

10) товариство свідомості Крішни.

Віруючий крішнаїт

50

1.

2.

ВИСНОВКИ:

У демократичній Україні діяльність фіхівців всіх напрямків потребує знань з проблематики релігієзнавства, зокрема знань конституційно-правових принципів свободи світогляду, віросповідання та релігії, психологічними засобами вирішенню проблем віруючих.

вміння сприяти Забезпечення реальних прав і свобод релігійних організацій та віруючих громадян здійснюється на основі 51

Завдання на самостійну роботу:

Підготуватися до семінару № 8 – згідно наданого плану семінару.

24.04.2020