Transcript Буває, болем душу перекраєш… Буває, радощам немає меж.. Живеш, неначе сад. То опадаєш, То знов – так несподівано – цвітеш. Присвячується пам'яті Миколи Федунця Збігають дні, місяці, а з ними.

Буває, болем душу
перекраєш…
Буває, радощам немає
меж..
Живеш, неначе сад. То
опадаєш,
То знов – так
несподівано – цвітеш.
Присвячується пам'яті
Миколи Федунця
Збігають дні, місяці, а з ними – роки,
десятиліття. У нашому житті відбуваються
радикальні, непербачувані зміни. Сьогодні
ми зовсім не ті, якими були вчора. Справді ж
бо, ніщо не вічне на цій землі. Та вічне
Слово, вічна Поезія. Вони і саме вони
допоможуть зробити світ, нас кращими,
добрішими, людянішими. Треба лише
вірити, що так буде, і докласти бодай
скромну часточку своїх зусиль, таланту,
праці, аби так було.
Микола Федунець зробив свій внесок – його
життя, його творчість слугуватимуть
прикладом для багатьох, надихатимуть на
корисні, добрі справи.
Оксана ПОЧАПСЬКА–КРАСУЦЬКА
Старший викладач
Кам`янець- Подільського національного Університету,
кандидат із суспільних комунікацій.
Федунець Микола Федорович
народився 1 січня 1944 року в
с. Сущівці Білогірського району
Хмельницької області.
Закінчив факультет журналістики
Київського національного
університету ім. Т.Г. Шевченка.
Майже двадцять років віддав
журналістській праці – у редакції
газет: білогірської районної “Життя і
слово”, обласних – “Подільські Вісті”,
та “Ровесник”. Заслужений працівник
культури України. Голова
Хмельницької обласної організації
НСПУ.
• Лауреат обласних
літературних премій імені
Тараса Шевченка та імені
Володимира Булаєнка,
Хмельницької міської
премії імені Богдана
Хмельницького.
• Лауреат міжнародних премій
імені І. Кошелівця, імені
Д. Нитченка, обласних премій імені
В. Булаєнка, імені Г. Костюка, імені
М. Годованця. Та інші.
• Член Національної спілки
письменників України. Член
Національної спілки журналістів
України. Заслужений працівник
культури України. Почесний
громадянин села Сушівці.
• Автор книжок: “Адреса
юності”, “Душа зернини”, “Свято
роси”, “Обличчя долі”, “Проводи
журавлів”, “Розневолення”,
“Жниво”, “Вісім струн”,
“Вибране”, “Неповторне”,
“Наяву”, “Жариновий кетяг” та
багато інших
ПОДІЛЛЯ
Цю землю серцем і руками
Зумій пізнать, зумій відчуть.
В думках з моїми земляками
На польових вітрах побудь.
Зумій відчуть наш чесний будень –
І думи наші, і труди.
Тут квітень, - скажеш ти, - і грудень
Одного прагнуть: щоб цвісти.
Я тут живу! Над голубою
Красою Горині й Дністра.
Прийди - я поділюсь з тобою
Скарбами праці і добра.
Тепло долонь на двох поділим,
На двох і сміх, і смутку мить.
Бо й називається Поділлям
Земля, де маю щастя жить.
Збірки віршів
«Адреса юності» (1972).
«Душа зернини» (1977).
«Свято роси» (1983).
«Обличчя долі» (1987).
«Проводи журавлів», «Розневолення»
(1990).
«Подільські акварелі» (1991).
«Любові мить», «Жниво» (1992).
«Вісім струн» (1993).
«Назустріч», «Вибране» (1994).
«Неповторне» (1995).
«Наяву» (1996).
«Рай-хвиля», «Грані» (1997).
Голова Хмельницької організації
спілки письменників України
Микола Федунець головний
редактор «Літературної України»
Василь Плющ , Галина Коляновська,
Афанасій Коляновський,
Поетеса Олександра Банжула.
Завідуючий Дунаєвецьким районним
відділом освіти кандидат історичних наук
Віктор Прокопчук,
відповідальний секретар газети «Подільські вісті»,
учитель математики Іван Солярик.
Міська рада з питання
найменування або
перейменування об'єкту
благоустрою приймає
одне з наступних рішень:
На сесії Хмельницької міської
ради була дана ще одна назва
безіменній вулиці.
Відтепер проспект Миру та
вулицю Озерна біля поліклініки
№2 сполучатиме вулиця,
названа на честь відомого
подільського поета
МИКОЛИ ФЕДУНЦЯ.
ВПУ №25 знаходиться на даній вулиці,
працівники та учні навчального закладу
пам'ятають та шанують пам’ять
Миколи Федунця
20 червня День пам'яті видатного
подільського письменника
МИКОЛИ ФЕДОРОВИЧА
ФЕДУНЦЯ
Учні та працівники ВПУ №25
покладають квіти до
меморіальної дошки, що
знаходиться на вулиці, яка
названа в честь поета.
Микола Федунець житиме в
нашій пам'яті, як талановитий
поет, славний співець рідного
краю, вірний син України.