Transcript Василь Андрійович Симоненко Ти знаєш, що ти ЛЮДИНА 08.01.1935— 14.12.1963 Маріупольська ЗОШ І-ІІІ ступенів №20 Гречановська Ірина Віталіївна Я таку тебе завжди бачу, Образ в серці такий несу.

Василь Андрійович
Симоненко
Ти знаєш, що ти ЛЮДИНА
08.01.1935—
14.12.1963
Маріупольська ЗОШ І-ІІІ ступенів №20
Гречановська Ірина Віталіївна
Я таку тебе завжди бачу,
Образ в серці такий несу –
Материнську любов гарячу
І твоєї душі красу
З сім’ї селянської
до грубості простої
В життя дороги стеляться мені…
Та не можу вже жить
І не думать про тебе
Як хороше радіти без причини…
Можна жить, а можна існувати,
Можна думать – можна повторять.
Та не можуть душу зігрівати
Ті,що не палають, не горять !
Ти не бійся дивитись
В мої розтривожені очі.
Очі –
Вікна моєї душі
Нехай серця не знають супокою,
Хай обганяють мрії часу біг,
І наша юність буде хай такою,
Щоб їй ніхто не заздрити не міг
Прощай,мій зошите !
Спасибі тобі,друже,
Що ти думок моїх
Не відцуравсь…
Черкаси. Будинок, в одній із кімнат якого
розташований музей Василя Симоненка
Світ який – мереживо казкове !..
Світ який – ні краю ні кінця !
Зорі й трави, мрево світанкове,
Магія коханого лиця
На цвинтарі розстріляних ілюзій
Уже немає місця для могил
Худ.М.Теліженко
Твоє життя і щастя між людьми,
Бо правда і любов на їхнім боці
Упаду я зорею,
Мій вічний народе,
На трагічний і довгий
Чумацький твій шлях
Вулиця ім. В.Симоненка в
Черкасах
Живе лиш той, хто не живе для себе,
Хто для других виборює життя
Піду блукать по всесвіту
широкім,
Незваним гостем побуваю скрізь