Transcript Document

Частка
як частина мови
Частка - це службова частина мови, яка
вживається для надання окремим словам чи
реченням додаткових емоційноекспресивних та смислових відтінків або для
творення морфологічних форм та нових
слів.
На відміну від прийменників та
сполучників, які виконують роль єднального
елемента у словосполученнях чи реченнях,
частки мають лише виключно смислову
функцію.
Походження назви
Стародавні латиняни називали частку
particula . У нашій мові термін частка
з'являється тільки з 1926-ого року.
Закріпив його «Український правопис».
Формотворчі
Розряди часток
за роллю в слові
та в реченні
Словотворчі
Модальні
(фразові)
ФОРМОТВОРЧІ ЧАСТКИ
• зворотної форми дієслова (-сь, -ся:
повертався я запізно);.
• наказового способу (хай, нехай: хай
квітне, нехай людей питає);
• умовного способу б, би: хіба став би я за це
братися);
• найвищого ступеня порівняння
прикметників і прислівників (най-:
найкрасивіша земля).
ФОРМОТВОРЧІ ЧАСТКИ
Хай, нехай, б (би), най-, як-, що-.
Частки хай, нехай допомагають утворювати
форми дієслів ІІІ особи наказового способу:
хай співає, нехай людей питає.
ФОРМОТВОРЧІ ЧАСТКИ
За допомогою часток би (б)
утворюються форми дієслів умовного
способу: хіба став би я за це братися.
Наприклад. Чи ще Марко не приїхав?
Ох, як би я знала, що діждуся, що
побачу…
ФОРМОТВОРЧІ ЧАСТКИ
Для утворення найвищого ступеня
прикметників і прислівників
використовуються частки най-, як-, що-.
Наприклад: якнайкращий, щонайменше.
Прислів’я без часток
• … мені черевики. - … пішла … на музики.
• … знав, де впадеш, … соломки підстелив.
• … терен цвітом забіліє, тоді селянин ячмінь
сіє.
• … руки чорні, зате справа біла.
СЛОВОТВОРЧІ ЧАСТКИ
поєднуючись з іншими словами, служать
для творення нових слів
у такій ролі виступають частки ні-, де-,
дехто, аби-, будь-, -будь, -небудь, казна-,
хтозна-, завгодно, -би, -б, -же, -ж, не-, ні-,
де-, аби-, абихто: дехто тут проти?
обмежувально видільні
стверджу вальні
вказівні
спонукальні
означальні
Модальні
частки
підсилю вальні
заперечні
питальні
власне модальні
Модальні (фразові)частки
увиразнюють один з компонентів речення; виражають
ставлення розповідача до змісту висловлювання
Заперечні (ні, ані, не);
Частка не надає заперечного значення тому
слову, перед яким стоїть.
Наприклад. Мудрість у голові, а не в бороді.
Заперечна частка перед присудком надає
заперечного значення усьому реченню.
Не вмирає душа наша, не вмирає воля.
Ні долі, ні волі у мене нема, зосталася тільки
надія одна.
Модальні (фразові)
Вказівні (це, ось, оце, он, ген, осьде, то, ото)
Вони вказують на щось.
Наприклад.
Найвища, по-моєму, краса – це краса
вірності.
Модальні (фразові)
Означальні (прямо, майже, саме, якраз,
справді, точно, просто)
Ці частки щось уточнюють, надають
реченню відтінків сумніву, припущення,
невпевненості.
Наприклад. Убраний Лев у полотняну
одежу і ясно-сиву, майже білу свиту.
Модальні (фразові)
Видільні (лише, навіть, хоч би, тільки, хоча
б, уже, таки)
Надають відтінку виділення чогось у реченні.
Наприклад. Часом я цілий день стараюсь
почути від Вас хоч одно ласкаве слово.
Лише мох вкриває собою оте віковічне,
ніким не займане каміння.
Модальні (фразові)
Стверджувальні (еге, так, авжеж,
аякже, атож)
Надають ствердження думки, факту, дії
тощо у реченні.
Наприклад. Авжеж, такий у нас
ведеться звичай!
Модальні (фразові)
Спонукальні (ну, давай, бодай, аж, бо,
но, годі)
Наприклад.
Благословен хай буде виноград,
Осінній витвір весняного саду.
Модальні (фразові)
Питальні (чи, хіба, що за, невже)
Наприклад. Хіба є хто на світі
крилатіший за людину?
Модальні (фразові)
Власне модальні (ледве чи, мовляв,
мов, мов би, навряд чи, ой, ну, чи не)
Виражають невпевненість, сумнів,
припущення.
Наприклад. Навряд чи десь по інших
країнах світу співають так гарно і
голосно, як у нас на Україні.
Домашнє завдання
Написати твір-мініатюру на тему:
«Природа і ми», використати частки.