ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. Основні питання антропології. Соціологізаторський та біологізаторський підходи до людини. Проблеми самопізнання людини. Природне, біологічне та соціальне в людині. Структура філософської антропології. Філософське визначення сутності людини. Людина.

Download Report

Transcript ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. Основні питання антропології. Соціологізаторський та біологізаторський підходи до людини. Проблеми самопізнання людини. Природне, біологічне та соціальне в людині. Структура філософської антропології. Філософське визначення сутності людини. Людина.

ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ

3.

4.

5.

6.

7.

8.

1.

2.

Основні питання антропології.

Соціологізаторський та біологізаторський підходи до людини.

Проблеми самопізнання людини.

Природне, біологічне та соціальне в людині.

Структура філософської антропології.

Філософське визначення сутності людини.

Людина і суспільство.

Людина і людина.

Багато в світі дивних див, та найдивніше з них – людина. Евріпід Навчити тому, як людина може стерпіти саму себе у манії величності, але не впадаючи у хибне самоприниження.

Макс Шелер

БІОЛОГІЗАТОРСЬКЕ ТА СОЦІОЛОГІЗАТОРСЬКЕ ТЛУМАЧЕННЯ ЛЮДИНИ

Негативні риси: Позитивні риси:

- конкретно наукове спрямування дослідження людини; - об'єктивність наукових досліджень; - доведення принципового значення як біологічної, так і соціальної складової частини людського буття однобічність підходів розривають цілісність вчення про людину; - підходи не розкривають діалектичну єдність людини з оточуючим її природним і соціальним світом.

ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ ПІЗНАННЯ ЛЮДИНИ

   Проблема наукового визначення природи людини (співвідношення природного, біологічного та соціального в людині) Проблема філософського визначення сутності людини Проблема розвитку людини

   

ЗАКОНОМІРНОСТІ ВЗАЄМОДІЇ ПРИРОДНОГО, БІОЛОГІЧНОГО І СОЦІАЛЬНОГО В ЛЮДИНІ

- генетичний зв'язок природного, біологічного та соціального як відомих рівней еволюційно історичного розвитку людини ; - включеність природного та біологічного в соціальне як основи його становлення і розвитку; - залежність соціального від природного та біологічного, міра якої різна в історичному розвитку соціального , а також в системі його структурно функціональних рівнів; - підпорядкування природного та біологічного соціальному як більш організованій системі, котрій властиві свідомість, творча праця, керування тощо.

ГІПОТЕЗИ ПОХОДЖЕННЯ ЛЮДИНИ

    Космічна наслідком занесення з Космосу примітивних організмів – виникнення життя на Землі є Космологічна – Землю відвідали інопланетяни і залишили на ній своїх представників Еволюційна сил – виникнення земного життя є закономірним результатом попередньої еволюції планети без втручання зовнішніх Трудова – „праця створила людину”

ВІДМІННІСТЬ ЛЮДСЬКОЇ ПРАЦІ ВІД ТВАРИННОЇ

    людина використовує знаряддя праці людська праця універсальна людська праця цілепокладена людина творить не лише задля доцільності, а й за законами краси

РІЗНОВИДИ ФІЛОСОФСЬКОЇ АНТРОПОЛОГІЇ

      Соціальна антропологія - виводить явища суспільного життя з природи людини, вивчає проблеми соціуму як культурну спадкоємність, як соціальні конфлікти Структурна антропологія - вивчає феномен людини, аналізуючи особливості системної впорядкованості її буття.

Культурна антропологія - націлена на осягнення креативної природи людини як водночас творця й творіння культури.

Політична антропологія можливості політичного консенсусу, політичної і громадської толерантності.

- обґрунтовує існування політики, Педагогічна антропологія недостатності.

- розглядає здатність до навчання і виховання як антропологічні властивості людини, що мають компенсаторну функцію, сприяючи подоланню її біологічної Релігійна антропологія трансцендуванні.

– пояснює постійну потребу людини у

ІСТОРИЧНІ ТИПИ ФІЛОСОФСЬКИХ ВЧЕНЬ ПРО ЛЮДИНУ

      Космоцентризм – античність Теоцентризм – середньовіччя Антропоцентризм – Відродження Мисляча річ, раціоналізм – Новий Час Природна культурність – класична філософія Ірраціоналізм , екзистенціалізм, персоналізм - некласична філософія

   Індивід – окремо взятий представник людського роду, якому властиві неповторні природні і соціальні якості Особистість – людина, діюча, наділена волею, прагненнями, думками, поглядами, судженнями, істота з претензіями і правами, настроями і оцінками, поєднана з такими ж людьми, що розуміє їх манери, вислови, волю і прагнення, зустрічається з їх думками і судженнями і займає якусь позицію по відношенню до них, їх настроїв і цінностей.

Людина – найвищий ступінь живих організмів на Землі

    Потреби – суттєва характеристика людини, джерело діяльності людини, діючи на яку суспільство спрямовує життєву орієнтацію та поведінку людини в той чи інший бік.

Інтереси (від лат. – брати участь) - залучення до чого-небудь, схильність до чого - небудь; цінність і значення, яке ми надаємо речам, що займають наші думки.

Цінності – те, що почуття людини вважають таким, що стоїть вище над усім і до чого можна прагнути, ставитися з повагою, шанобою.

Соціальні норми – вимоги, які ставляться суспільством, державою, соціальною групою до особистості і які вона має виконувати.

ОСНОВНА ПРОБЛЕМАТИКА ФІЛОСОФІЇ СТАТІ

    Єдність біологічного, соціально-культурного та психологічного у чоловіка і жінки Чоловічість як духовність і жіночість як душевність Бажання, страждання, заборона, воля, страх, усвідомлення, задоволення, насолода, пристрасть, звичка, турбота, скука, азарт, гра, одинокість, закоханість, жах, відчай, гнів, надія, віра у чоловіка і жінки Любов як гармонізація відносин чоловічого і жіночого

ВОЛОДИМИР СОЛОВЙОВ І ВІЧНА ЖІНОЧІСТЬ

   Любов заставляє нас дійсно, всією нашою суттю визнати за іншим те безумовне центральне значення, яке в сил у егоїзму ми відчуваємо лише в собі...

Любов між чоловіком і жінкою відрізняється від інших видів любові і більшою інтенсивністю, і більш захоплюючим характером, і можливістю більш повної і всесторонньої взаємності. Тільки ця любов може вести до нерозривного поєднання двох життів в одне. Тільки про неї в Слові Божому сказано: будуть два в плоть єдину...

Ми любимо, по-перше, ту ідеальну істоту, яку ми повинні ввести в наш ідеальний світ, і, по-друге, ми любимо ту природу істоту, яка дає матеріал для цієї реалізації...

МИКОЛА БЕРДЯЄВ ПРО ЛЮБОВ

-

ТИПИ ЛЮБОВІ

- Ерос у власному розумінні слова, статевий індивідуальний вибір Містичний потяг до ближнього і рідного, до брата і сестри во Христі Відчуття особистості кожного, навіть ворога

Афродіта простонародна

“ В роді і родовому інстинкті нема нічого особистого, індивідуального, нічого навіть людського, це природна стихія...”

Афродіта небесна

“ Особиста любов, Афродіта небесна, - надприродна.., бажає вічності, з нею пов'язана таємниця безсмертя...”

    

ОТТО ВЕЙНІНГЕР: ЛЮБОВ ДО СЕБЕ

У всякій любові мужчина любить лише себе...

...мужчина “любить себе не як істоту.., оплутану слабостями і металічністю своєї натури. Він любить те, чим хотів би, чим повинен бути, він любить свою найінтимнішу...істоту, вільну від необхідності, від земного праху... Він проектує свій ідеал абсолютно цінної особи на іншу людську особу...

Людина тільки тоді у всіх відношеннях є сама собою, коли вона любить Любов викликає потяг до духовного очищення, будить в нас прагнення до якоїсь мети, яка наскрізь проникнута вищим духовним змістом, а тому не терпить тілесного з'єднання з коханою у сфері просторової близькості...

Краса жінки є те саме, що любов мужчини...

ВІКТОР ФРАНКЛ ПРО ЛЮБОВ

Любов можна визначити як можливість сказати комусь “ти” і ще сказати комусь “так”. Іншими словами, це здатність зрозуміти людину в її суті, її конкретності, її унікальності і неповторності...

 Абсолютно неправі ті, хто каже, що любов засліплює. Навпаки, любов дає зір, вона робить людину зрячою. Адже цінність іншої людини, яку вона дозволяє побачити, ще не є дійсністю, а лише простою можливістю: тим, чого ще нема...

 Любов бачить і розкриває можливу ціннісну перспективу в коханому. Вона своїм духовним поглядом передбачає дещо: ті можливості, які приховані в коханій людині ...

ЕРІХ ФРОММ ПРО ЛЮБОВ ЯК ЗДАТНІСТЬ ДАВАТИ

 Любов можлива дише в тому випадку, коли двоє спілкуються один з одним на найглибшому рівні існування, і тому кожний з них переживає себе на цьому рівні. Тільки тут, в цьому глибинному переживанні, закладена людська дійсність, життєвість, закладена основа любові. Любов, яка переживається таким чином, - це постійний виклик, це не місце відпочинку, а рух, розвиток, спільна робота; і навіть те, панує гармонія чи конфлікт, радість чи печаль у стосунках двох, має другорядне значення порівняно з тим головним, що двоє переживають з самої глибини свого існування, що вони єдині...

ВИДИ ЛЮБОВІ

      Любов-пристрасть Любов-дружба Любов-цілісність Любов до себе Любов-співтворчість Любов-світотворення

     

ХТО Є ХТО, ЩО Є ЩО...

Мужчина – ключ, що відкриває нові можливості, жінка – замок, що допускає до нових можливостей...

Любов без свободи – це політ без крил, а значить, - падіння...

Коли жінка перестає бути для чоловіка загадкою, вона перестає бути жінкою...

Сила мужчини існує лише тому, що у світі є слабість жінки...

Намагаючись довести жінці, що ти мужчина, не забувай, що ти мужчина...

Святий прощає жінку, Герой бажає її, але лиш Геній здатний зрозуміти її...