Transcript Українська писанка

Українська
писанка
(Бесіда з народознавства)
Автор: Т.В.Лазебна, вчитель інформатики
Одеської загальноосвітньої школи № 44 І-ІІІ ступенів,
спеціаліст вищої категорії, старший учитель
Писанкарство – один з традиційних
найдавніших видів українського народного
декоративного мистецтва на Україні.
Коріння цього мистецтва сягають у
глибоку давнину, ще в період язичництва.
Розписане мініатюрними візерунками
куряче яйце з’явилося саме тоді, як один з
невід’ємних атрибутів народних обрядів,
пов’язаних з весняним пробудженням землі,
початком сільськогосподарських робіт,
появою перших дарів природи. Зв’язуючи
яйце з появою всього живого на землі, наші
предки
підняли
його
у
ранг
святопоклонства.
З прийняттям християнства на Русі
звичай розписувати яйця тісно
пов’язується зі святом Воскресіння
Христового. Саме в ці весняні дні після
страшних страждань і мученицької
смерті звершилося велике чудо
воскресіння Христового. З цією подією
пов’язується цілий ряд легенд, які
пояснюють приурочення розпису
писанок саме до цього свята.
З прийняттям християнства, писанки
стали своєрідним символом Великодня,
свята воскресіння Христа. Розписані
писанки після освячення в церкві
дарують родичам, знайомим, друзям,
примовляючи при цьому: „Христос
воскрес!”
У
відповідь
кажуть:
„Воістину воскрес!” і щиро дякують.
Дарувати писанку означає бажати
щастя, здоров’я, доброї вдачі.
Крашанка
Найпоширенішим видом української
писанки є крашанка. З неї почалось
писанкарство.
Вона
широко
побутувала і в той час, коли
мистецтво писанки занепало у зв’язку
з утисканням релігії та масовим
атеїзмом. Яйця фарбували в один
колір, використовуючи для цього різні
рослинні барвники, скажімо, відвар
лушпиння цибулі, дубової кори,
латаття, коріння кропиви тощо.
Червоне яйце означає радість, життя,
любов, для молодих – надію на
одруження. Жовте – місяць і зорі.
Зелене – воскресіння природи,
багатство природи і родючість, землю,
врожай. Чорне з білим – пошану до
духів, душ померлих, подяку за охорону
від злих сил. Сполучення кількох
кольорів з узорами в орнаменті з
чотирьох, п’яти фарб – родинне
щастя, мир, любов, успіх тощо.
Інколи на крашанках гострим предметом – голкою чи шилом,
видряпувався простий малюнок-орнамент, частіше рослинний. Так
з’явився перший різновид писанки – дряпанка. Пізніше з’явились
крапанки, за ними – суто писанки і мальованки. Кожен вид розпису
має свій характер, своєрідну техніку і технологію розпису. Але
кожен із них робить яйце однаково красивим і привабливим.
“Сакви”. Харківщина.
“Рожа”. Закарпаття.
“Панни”. Підляшшя.
Крапанка
2
1
4
3
5
Воском закрапують ті місця на яйці, які мали залишитись білими.
Тоді занурюють яйце у будь-яку фарбу. Там, де було замальовано
воском, залишились білі цяточки.
Писанка
У писанки набагато складніший і багатший малюнок. Отож,
розглянемо писанку ближче, проаналізуємо її візерунки-символи.
Орнаменти писанки не просто малюнки, а таємничі знаки,
пов’язані з магічними обрядами. У писанці кожен штрих символ. Тут немає нічого випадкового; все підпорядковано ідеї
Всесвіту, суті Всесвіту. І дуже шкода, що сьогодні ми вже
розучилися читати ці знаки і навіть не здогадуємося, про що нам
може розповісти той чи інший малюнок. А писанки були вірними
помічниками і захисниками наших предків.
Безконечник
Ось візьмемо оцю писанку, що
називається „безконечник”. У цьому
орнаменті, скільки не розглядай, немає
ні початку, ні кінця, як не має ні
початку, ні кінця життя на Землі.
Безконечник нагадує вічний спокій
морської хвилі. Цю писанку пасічники
часто клали під вулики, щоб безконечно
роїлися бджоли. Скотарі – у хлів чи
кошару, щоб не переставали плодитися
вівці та корови.
“Безконечник”. Полтавщина.
Берегиня
“Берегиня”.
Східне Полісся.
А ось ця писанка, подивіться, називається
„Берегиня”. Схематичне зображення жіночої
постаті із зведеними догори руками відтворює
образ самої Великої Матері всього живого –
знамениту слов’янську богиню життя і
родючості. Її називали і Мокшею, і Ладою, але
най частіше – Берегинею.
Поруч з найбільшими своїми богами: Перуном
– богом блискавки, Даждь-богом – богом сонця,
Сварогом – прадавнім богом-батьком, Стрибогом
– володарем вітру, Велесом – богом тварин,
наші предки з особливою любов’ю вшановували її –
Берегиню. І до нашого часу цей образ в різній
інтерпретації, а то й без змін зберігся на
писанках Східного Полісся, Слобожанщини.
Олень
У ті давні часи олені, півні, коні
вважалися
священними
і
присвячувались
різним
богам
язичницької
релігії.
Старовинна
гуцульська
писанка
„Олені”
присвячувалась „небесним оленям”, які
за давнім віруванням породили усіх
тварин та людей на світі. У
гуцульських писанках і в наш час цей
символ зустрічається дуже часто.
“Олені”.
Гуцульщина.
Кінь
Кінь присвячується самому Даждьбогові, який роз’їжджає по небесах у
золотій колісниці, запряженій трійкою
золотогривих баских скакунів.
Півень
Півень
відвертав
блискавку
і
громовицю.
Тому
писанки
із
зображенням півня клали на ріг хати,
аби охороняти її від вогню і блискавки.
Квіти Квіти,
“Конвалії”.
Пряшівщина.
“Квіти”.
Чернігівщина.
“Косичата троянда”.
Запоріжжя.
“Шовкова кошиця”.
Південна Буковина.
за
українським
повір’ям,
вважались
обличчями
ненароджених
дітей. Тому вірили, що
бездітні
жінки
повинні
писати багато писанок з
квітами і дарувати їх дітям.
Тільки тоді Бог повертав їм
життєдайну силу.
“Соняшник”.
Київщина.
Дерево життя
«Дерево життя» - священний символ,
який мав велике значення у релігії давніх
слов’ян. За допомогою цього символу,
композиція якого носила космогонічнозаклинальній характер, наші пращури
намагалися розповісти про своє бачення
структури світобудови, яку вони уявляли
собі у вигляді трьох ярусів: нижнього,
підземно-водного (світ нави), середнього ,
земного (світ яви), верхнього, небесного
(світ прави).
Цей символ зустрічається не лише в
писанкарстві, а й в українських
вишиванках.
Хрест
З християнством на писанках
з’явилися й нові малюнки – символи
христової віри – хрест, церквиця,
свічка, написи „Христос воскрес”, але
традиційні елементи древньої східно
слов’янської писанки вперто не
покидають
майстерні
сучасних
писанкарів.
Зірка Святої Діви Марії
Символічних малюнків у
писанці
понад
сто.
Найпопулярніші
такі:
тригвер,
ружа,
зірка,
триніг – символи сонця,
чотирьох сторін світу,
знаменують собою небо,
землю і повітря, вогонь і
воду – символи життя.
“Зірка”.
Волинь.
“Зірка”.
Холмщина.
“Зірки”.
Пряшівщина.
“Зірка”.
Центр. Галичина.
“Зірки”.
Кубань.
Сонце, зорі, вітрячок
Павучок (круторіг, вітрячки, розетки, павутиння) – один із
найдавніших солярних знаків.
“Вітряк”.
Гуцульщина.
“Вітряк”.
Покуття.
“Крутороги”.
Західне Поділля.
“Крутороги”.
Одещина.
“Вітрячки”.
Бойківщина.
“Павучки”.
Східне Полісся.
“Вітрячок”.
Північна Буковина.
“Павучки”.
Херсонщина.
У кожному регіоні України, з часом сформувався новий характерний
вид орнаменту писанок. Це стосується і колірної гами.
• Перемишльщина, Холмщина
• Закарпаття, Гуцульщина, Бойківщина
• Полісся, Галичина
• Поділля
• Підляшшя, Пряшівщина
• Волинь, Покуття
• Лемківщина, Буковина
• Чернігівщина, Київщина
• Запорожщина, Полтавщина, Харківщина
• Херсонщина, Одещина
• Курщина, Вороніжщина, Кубань
Усе почалося з яйця. В ньому –
минуле, сьогоднішнє, майбутнє.
Єдиний у світі музей пасхальних яєць
знаходиться в Прикарпатті. У
експозиції і музейних фондах його
понад десять тисяч пасхальних яєць
зі всіх регіонів України. Цю колекцію
почали збирати більше ста років
тому. А в 2001 році в центрі
прикарпатського міста Коломиї
зведена сучасна будівля для музею
«Писанка».
У Києва ж є всі шанси отримати
нову візитну картку – гігантський
комплекс „Писанка” у формі яйця. За
проектом групи „Архиматика” ця
будівля має перевершити за висотою
(планується аж 44 м) і 20-ти
Проект комплексу “Писанка”
метрову писанку у Вегревілі, яку
побудували у Канаді українські
поселенці.
Канадська писанка стала символом української
громади в цій країні. Цей знак – пам’ять про
рідну землю, рідний край, оберіг на цій землі. А
й то, справді, бажання мати свій корабель,
який би доправив, коли треба, давніх предків
назад на Україну. Автором даного проекту
став буковинець Павло Цимбалюк.
Канадська писанка
Перемишльщина
“Зірочки”
“Черепашка”
Холмщина
“Зірка”
Закарпаття
“Кошички”
“Вітряк”
“Вітрячки”
Гуцульщина
“Косий пасочок”
Бойківщина
“Рожа”
“Олені”
“Рожа”
Полісся
“Баранячі ріжки”
“Берегиня”
“Павучки”
“Сосенка”
“Зірка”
Галичина
“Чорногузи”
“Кошики”
Поділля
Західне Поділля
“Качур”
“Клинці з сокирками”
“Крутороги”
Східне Поділля
“Княгиня”
“Циганські дороги”
Волинь
“Гребінчики”
“Зірка”
“Крученики”
Покуття
“Вітряк”
“Кучері з гребінцями”
“Красноставці”
Пряшівщина
“Зірки”
“Конваліїї”
“Пасочок”
Підляшшя
“Гребінці”
“Панни”
Буковина
Північна
Буковина
“Вітрячок”
“Дзвіночки”
Південна
Буковина
“Пасочки”
“Шовкова кошиця”
Лемківщина
“Кривульки”
“Сосенка”
Чернігівщина
“Квітки”
“Сторчова рожа”
Київщина
“Соняшник”
“Сороки”
Запорожчина
Полтавщина
“Дубовий лист”
“Безконечник”
“Косичата троянда”
“Безконечник”
Харківщина
“Березівник”
“Сороки”
“Сакви”
Херсонщина
“Заступці”
“Павучки”
“Чорне море”
Одещина
“Вовчі зуби”
“Козачі левади”
“Крутороги”
Курщина
“96 клинців”
“Барвінок”
“Зірки”
Вороніжчина“Метелики”
Кубань
“Грабельки”
“Стара баба”