Slide 1

Нам, учням 5-9 класів
пропонувався проект:

Писанка – лист з минулого
результати проекту:
дана презентація;

web-сайт;
учнівська публікація-довідник


Slide 2

Давайте познайомимось!
Катюша
Нєткова

Катюша
Білоконь

Віка
Масліч

Антон
Сичкар

Денис
Гулякін

Максим
Тимунь

Настя
Медвідь

Оленка
Орищенко


Slide 3

Над проектом ми працювали
протягом 4 тижнів.
А почавши працювати, впевнились,
що ще дуже багато не знаємо.
Так, багато хто з нас завжди
вважав, що писанку можна
розмальовувати як тобі заманеться,
будь-якою фарбою, різними
візерунками.
Виявилось же, що це зовсім не так!!!


Slide 4

Протягом своєї роботи ми
дізнались:
що таке писанкарство, як воно
виникло;
що таке символ;
які знаки та символи найчастіше
зустрічаються в українському
декоративному мистецтві;
яке значення мають кольори;
та багато іншого.


Slide 5

Виявляється, що кожен символ у писанкарстві
має своє значення. Наведемо лише ті, що
використовуються найчастіше:
„Безконечник”.
У цьому орнаменті, скільки не розглядай, немає ні початку, ні кінця, як не має ні
початку, ні кінця життя на Землі. Безконечник нагадує вічний спокій морської
хвилі. Цю писанку пасічники часто клали під вулики, щоб безконечно роїлися
бджоли. Скотарі – у хлів чи кошару, щоб не переставали плодитися вівці та
корови.
Берегиня
Схематичне зображення жіночої постаті із зведеними догори руками відтворює
образ самої Великої Матері всього живого – знамениту слов’янську богиню життя і
родючості. Її називали і Мокшею, і Ладою, але най частіше – Берегинею.

Олень
Старовинна гуцульська писанка „Олені” присвячувалась „небесним оленям”, які за
давнім віруванням породили усіх тварин та людей на світі.

Кінь
Кінь присвячується самому Даждь-богові, який роз’їжджає по небесах у золотій
колісниці, запряженій трійкою золотогривих баских скакунів.
Півень
Півень відвертав блискавку і громовицю. Тому писанки із зображенням півня клали
на ріг хати, аби охороняти її від вогню і блискавки.


Slide 6

Квіти
Квіти, за українським повір’ям, вважались обличчями ненароджених дітей. Тому
вірили, що бездітні жінки повинні писати багато писанок з квітами і дарувати їх
дітям. Тільки тоді Бог повертав їм життєдайну силу.

Дерево життя
«Дерево життя» - священний символ, який мав велике значення у релігії давніх
слов’ян. За допомогою цього символу, композиція якого носила космогонічнозаклинальній характер, наші пращури намагалися розповісти про своє бачення
структури світу.

Хрест
З християнством на писанках з’явилися й нові малюнки – символи христової віри –
хрест, церквиця, свічка, написи „Христос воскрес”.
Найпопулярніші символи такі: тригвер, ружа, зірка, триніг – символи сонця,
чотирьох сторін світу, знаменують собою небо, землю і повітря, вогонь і воду –
символи життя.

Сонце, зорі, вітрячок
Павучок (круторіг, вітрячки, розетки, павутиння) – один із найдавніших солярних
знаків.


Slide 7

А ще ми дізналися, що колір теж
мав своє значення:
Радість,
життя,
любов, для молодих
–
надію
на
одруження.

Родючість
врожай.

Воскресіння
природи, багатство
природи і родючість,
землю, врожай.

Присвячується сонцю,
місяцю, зорям.

Здоров'я, чистота

Колір суму.

Скорбота

Родинне щастя,
любов, успіх

Пошана до духів,
душ
померлих,
подяка за охорону
від злих сил.

землі,

мир,


Slide 8

У кожному регіоні України, з часом сформувався новий характерний вид
орнаменту
писанок.
Це
стосується
і
колірної
гами.
Засватана дівчина обов’язково повинна приготувати до Великодня по
писанці всій рідні жениха – кожному особливого узору, відповідно до
становища і особистих якостей того, кому дарує. А, оскільки, вінчання
відбувається через рік, і два, і більше (до п’яти років) після заручин, то їй по
необхідності доводиться багато практикуватися в цій справі. Найвміліші із
них і після заміжжя беруться виготовляти писанки для інших.
Призначалися писанки лише для дарування. Неохайно розписане яйце
божественної сили не мало. Таке підношення вважалося образою. Не
дозволялося дарувати писанки тим, хто веде кочовий спосіб життя, не
дарувалися писанки і тим, з ким сім'я не бажала мати родства. Писанками
не можна було поминати мертвих. Для розговіння і поминання покійних,
для ритуальних ігор в "битка" і "катка" служили крашанки.
Писанки готуються у святкові дні Великого посту, починаючи з Дня
сорока мучеників (9 березня), коли виготовляються писанки „сорок клинців”.
Молитов і обрядів при виготовленні писанок немає ніяких. Писанки
розмальовуються і купованими фарбами, і листям кислої яблуні, дроком,
цибулинням, гречаною половою та іншими підручники матеріалами за
допомогою воску і квасців.


Slide 9

Випущений нами довідничок та
web-сайт з інформацією про
писанкарство
допоможуть
будь-кому
створити
свою
композицію
із
символів
писанкарства.
Зараз планується випуск нового буклету,
який складатиметься з творчих робіт
учнів з теми “Українська писанка”.
Свої роботи можна надсилати за
адресою: [email protected]