Transcript “Прислів`я, приказки про проблеми родинні стосунки”

Наведемо
фрагментарні
приклади з джерел народної
педагогіки, які свідчать про
невичерпне
багатство
народної мудрості в царині
виховання людей. Звернімося
передусім до прислів'їв і
приказок, які є одним із
найдавніших жанрів усної
народної творчості.
Впродовж багатьох століть
вони
підтверджували
спроможність
народу
відбирати й осмислювати
найхарактерніші, найбільш
типові
сторони
явищ
природи,
праці,
побуту,
родинного
й
суспільного
життя і в результаті ставали
основою
багатовікового
життєвого досвіду, взаємин
між людьми та навколишнім
світом.
Нині важко визначити, з
якого періоду людської
історії розпочинається цей
різновид народної мудрості.
Очевидно,
найдавніші
прислів'я
та приказки
пов'язані з усвідомленням
людиною свого місця у
навколишньому
природному та соціальному
середовищі. Набутий досвід
передавався з покоління в
покоління.
При цьому відбувався процес
перевірки
достовірності
висловлених
міркувань,
процес
зіставлення,
шліфування та ін. Численні
явища природи залишалися
для людей незрозумілими,
утаємниченими, а інколи й
ворожими.
Тому люди вірили в те, що
сили природи можна у
якийсь спосіб умилостивити,
схилити до того, щоб вони не
чинили людям зла. На цьому
ґрунті з'являлися народні
заклинання, замовляння. З
віками,
коли
людина
пізнавала природу глибше,
такий засіб спілкування, як
заклинання і замовляння,
втрачав свій сенс, але в мові
ці
образні
вислови
залишилися.
У
процесі
розвитку
людської
спільноти
традиційно
встановлювалися
певні
норми поведінки людини
в
суспільстві,
вироблялися
етичні
правила, своєрідні закони
моральної
поведінки.
Вони набували форми
влучних
афористичних
висловів.
Джерелами
прислів'їв було реальне
життя й побут людей. Це
яскраві перлини народної
мудрості, які не втратили
свого сенсу й донині.
І.Я. Франко називав прислів'я
та приказки "багатим і
важним скарбом... у скарбівні
нашої мови... її коштовними
перлинами"1.
Український
поет і фольклорист М.Т.
Рильський
порівнював
народне слово з дорогоцінним
алмазом, який слід доглядати,
шліфувати,
"щоб
дедалі
більше граней у ньому
переливалось і виблискувало,
відбиваючи все незрівнянне
багатство наших днів".
Російський письменник О.М.
Горький, який пройшов
велику
школу
народної
мудрості, так характеризував
набутий
усної
народної
творчості
і
зокрема
прислів'їв:
"Струмені
самородного
джерела
народної
поезії
пробиваються в прислів'ях
наших, де видно незвичайну
повноту народного розуму,
який зумів зробити своїм
знаряддям:
історію,
насмішку,
дотепність,
влучність
живописного
споглядання".
Прислів'я та приказки були
й
залишаються
енциклопедією
народного
життя. Ми не знайдемо такої
ділянки побуту, взаємин між
людьми
і
природним
довкіллям, які б не знайшли
відображення в народній
мудрості. Видатний педагог
К.Д. Ушинський писав, що в
прислів'ях "як у дзеркалі
відтворені
всі
сторони
життя народу: домашня,
родинна, рільнича, лісна,
громадська, його потреби,
звички, його погляди на
природу, на значення всіх
явищ життя".
У
прислів'ях
народ
знаходив підказки на всі
випадки життя. Особлива
увага приділялась людині,
її поведінці у природному
та соціальному середовищі.
Зупинимося лише на таких
прислів'ях та приказках, у
яких зосереджено досвід і
мудрість
народу,
що
стосуються
проблем
родинних стосунків.
Добра жінка мужові
своєму вінець, а зла кінець
В дівках сиділа плакала, заміж пішла вити стала
Від сердитої жінки
постарієш, а від
доброї
помолодієш.
Не лихо журить і чужа
сторона, а невдала жона.
Де багацько господинь, то ту
хату хоч покинь.
Жона - княгиня, а хата не
метена!
Доки не поберуться любляться, а поберуться чубляться.
Пий пиво - та не лий, люби
жінку - та не бий!
На зло моїй жінці - нехай
мене б'ють
Жінка для совіту, теща для
привіту, а матінка рідна
лучше всього світу!
Мати однією рукою б'є, а
другою гладить.
Рідна мати високо замахує,
а помалу б'є.
1. http://uk.wikiquote.org/wiki
/Українські_народні_присл
ів'я_та_приказки:_шлюб,_
родина_і_родинні_стосунк
и
2. http://teacher.at.ua/publ/29
-1-0-1208