Transcript Document
Кедич Наталія Володимирівна 11 – А клас, 7 – й рік вивчення іноземної мови Загальноосвітня школа I – III ст. № 2 м. Харцизька Донецької області. Тьютор: Кедич Світлана Віталіївна Моє життєве кредо: “ Для мене честь – це моє життя: обидва ростуть з одного кореня. Заберіть у мене честь – і моєму життю прийде кінець ”. Вільям Шекспір Моє захоплення: творчість Вільяма Шекспіра Мої улюблені твори: “ Ромео і Джульєтта”, “ Король Лір” Скарбничка мудрості: ( крилаті вислови з творів В.Шекспіра ) “ З нічого не виходить нічого”. “ Шляхом зла не приходять до добра”. “ Жити тільки для себеце зловживання”. “ Досвід набу – вається тільки діяльністю, вдосконалюється часом”. “Зовнішня краса ще дорогоцін – ніша,коли прикриває внутрішню” “ Де мало слів, там вони мають вагу ”. “ Міцні ноги рано чи пізно втратять свою силу,горда спина зігнеться,чорна борода посивіє , прекрасне обличчя вкриється зморшками, глибокий погляд згасне, але добре серце,подібно до сонця,сяятиме яскравим світлом, ніколи не змінюючись та завжди слідуючи вірним шляхом”. Далеко сяють промені крихітної свічки, як сяє і добра справа у світі негод” I think, language is like a Kaleidoscope, because when you look inside, the pieces fit together, forming beautiful designs that take new shapes, building on the previous design. Language is like life, because it involves everything. 65 сонет Since brass, nor stone, nor earth, nor boundless sea, But sad mortality o’er – sways their power, How with this rage shall beauty hold a plea. Whose action is no stronger than a flower? O, how shall summer’s honey breath hold out Against the wreckful siege of battering days. When rocks impregnable are not so stout, Nor gates of steel so strong, but Time decays? O fearful meditation! Where alack. Shall Time’s best jewel from Time’s chest lie hid? Or what strong hand can hold his swift foot back? Or who his spoil or beauty can forbid? O, none, unless this miracle have might, That in black ink my love may still shine bright. Переклад Н.Кедич Якщо вже мідь, граніт, земля і море Не встоять, як прийде їх строк, Як може встояти у суперечці з смертю Краса твоя – суцвіття пелюсток? Як подих зберегти червоної троянди, Коли часи тяжкі взяли нас у полон, Такі, що знищують і віковічні скали Й руйнують бронзу статуй та колон! О, роздуми мої гіркі! Не знаю, Де для краси мені прихист знайти? Як, зупинивши маятник рукою, Цвіт часу від скрутних часів спасти? Нема надій. Та світлий образ милий Врятує лише чорнеє чорнило. 66 сонет Tired with all these, for restful death I cry: As to behold desert a beggar born, And needy nothing trimmed in jollity, And purest faith unhappily forsworn, And gilded honour shamefully misplaced, And maiden virtue rudely strumpeted, And right perfection wrongfully disgraced, And strength by limping sway disabled, And art made tongue – tied by authority, And folly controlling skill, And simple truth miscalled simplicity, And captive good attending captain ill: Tired with all these, from these would I he gone, Save that, to die, I leave my love alone. Переклад Н.Кедич Зову я смерть. Невзмозі бачить я, Як подаяння просить гідність, Як зодягається у розкіш жалюгідність Та як глузує з простоти брехня. Як досконалості виносять вирок Та грубо скривджують цнотливість, Як шана недоречна творить велич Та міць бере в полон беззуба неміч. Як щирість серця тупістю вважають, І як натхненню рота затискають, Як дурість криється під маскою пророка, А праведність скоряється пороку. Що бачу навкруги, огидно все, Та як же, друже мій, залишити тебе?