Transcript презентація - Інститут демографії та соціальних досліджень

Цілі Розвитку Тисячоліття:
забезпечення гендерної рівності
Ганна Герасименко,
кандидат економічних наук,
старший науковий співробітник
Інститут демографії та соціальних досліджень
ім. М.В. Птухи НАН України
Стан досягнення завдань за ЦРТ-3
«Забезпечення гендерної рівності»
2000 2001
2002
2003
2004
2005
2006
2007
2008
2009
2010
2011 2012 2013 2015
Індикатор 3.1. Гендерне співвідношення серед депутатів Верховної Ради України, чис.жін./чис.чол.
8/92
8/92
5/95
5/95
5/95
5/95
9/91
8/92
8/92
8/92
8/92
8/92 9/91 9/91 30/70
Індикатор 3.2. Гендерне співвідношення серед депутатів місцевих органів влади, чис.жін./чис.чол.
42/58 42/58 42/58 42/58 42/58 42/58 35/65 35/65 37/63 37/63 37/63 44/56 44/56
–
50/50
Індикатор 3.3. Гендерне співвідношення серед вищих державних службовців (1–2 посадових категорій),
чис.жін./чис.чол.
15/85 16/84 17/83 17/83 17/83 22/78 21/79 22/78 22/78 23/77 25/75 27/73 28/72 28/72 30/70
Індикатор 3.4. Співвідношення середнього рівня заробітної плати жінок до середнього рівня заробітної
плати чоловіків, %
70,9
69,7
69,3
68,6
68,6
70,9
72,8
72,9
75,2
77,2
77,8
74,9
77,6
77,2
86,0
Гендерний паритет в представницьких
органах влади: Верховна Рада України
2000
2001
2002
2003
2004
2005
2006
2007
2008
2009
2010
2011
2012
Цільові
показники
2013
2013
2015
Індикатор 3.1. Гендерне співвідношення серед депутатів Верховної Ради України, чис.жін./чис.чол.
(%)
8/92
8/92
5/95
5/95
5/95
5/95
9/91
8/92
8/92
8/92
8/92
8/92
9/91
9/91
25/75
На кінець 2013 року серед 445 народних депутатів було лише 42 жінки (9,4% від загального складу
ВРУ), що визначило 114-те місце України у світі за рівнем представництва жінок у парламенті.
Для порівняння: на кінець 2013 року жінки складали в середньому 21,4% парламентарів світу, у
тому числі 42,1% – у Скандинавських державах, 25,0% – у країнах Північної та Південної Америки,
23,1% – у країнах Європи (без Скандинавії), 22,4 % – у країнах Африки на південь від Сахари, 18,2%
– у країнах Азії, 17,8% – у Арабських державах, 13,1% – у Тихоокеанському регіоні.
30/70
Гендерний паритет в представницьких органах
влади: місцеві органи управління
2000
2001
2002
2003
2004
2005
2006
2007
2008
2009
2010
2011
2013
Цільові
показники
2013
2015
Індикатор 3.2. Гендерне співвідношення серед депутатів місцевих органів влади,
чис.жін./чис.чол. (або навпаки), %
42/58 42/58 42/58 42/58 42/58 42/58 35/65 35/65 37/63 37/63 37/63 44/56
…
47/53 50/50
Жінки значно краще представлені в місцевих органах управління «нижчого» рівня:
- 12% депутатів обласних рад,
- 23% депутатів районних рад,
- 28% депутатів міських рад,
- 51% депутатів сільських рад та
- 46% депутатів селищних рад.
Гендерний паритет в органах
державного управління
Цільові
показники
2000
2001
2002
2003
2004
2005
2006
2007
2008
2009
2010
2011
2012
2013
2013
2015
Індикатор 3.3. Гендерне співвідношення серед вищих державних службовців (1-2 посадових
категорій), чис.жін./чис.чол. (%)
15/85
16/84
17/83
17/83
17/83
22/78
21/79
22/78
22/78
23/77
25/75
27/73
28/72
28/72
27/73
30/70
Рис. 1. Представництво жінок в органах управління України за категоріями керівних
посад, початок 2013 року (% до загальної кількості посадовців відповідної категорії)
Джерело: Кількість державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування на 31 грудня 2012 року :
Статистичний бюлетень. - К.: Державна служба статистики України, 2013. – С. 10.
90
85
80
75 70,9
70
65
72,8
69,3
69,7
68,6
68,6
72,9
77,6
77,8
75,2
77,2
77,2
74,9
70,9
60
55
50
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
Рис. 2. Співвідношення середньої заробітної плати жінок та середньої заробітної
плати чоловіків в Україні, %
Джерело: Державна служба статистики України.
Особливості гендерних відмінностей у рівні заробітної плати за видами
економічної діяльності в Україні, 2013 р.
Найбільший гендерний розрив в оплаті
праці
Найменший гендерний розрив в оплаті праці
Розрив у
Розрив у
рівні
рівні
Види економічної діяльності
Види економічної діяльності
заробітної
заробітної
плати, %
плати, %
Сфера функціонування бібліотек,
архівів, музеїв та інших закладів
Промисловість
-30,3
+8,5
культури
у т.ч. добувна промисловість
Діяльність у сфері адміністративного
та розроблення кар’єрів
та допоміжного обслуговування
-44,2
-2,5
Мистецтво, спорт, розваги
та відпочинок
-37,8
Освіта
-8,7
Фінансова та страхова
діяльність
-33,2
Охорона здоров’я та надання
соціальної допомоги
-10,1
Джерело: побудовано за даними Державної статистичної служби України
Ставлення у суспільстві до явища гендерної сегрегації на ринку праці
(розподіл відповідей респондентів на запитання «Як Ви вважаєте, чи існує на ринку праці
України поділ професій на «жіночі» та «чоловічі»?»)
% 60
50
роботодавці-чоловіки
40
роботодавці-жінки
30
жінки, щ о працюють за
наймом
20
10
0
Так,
безперечно
існує
Скоріше,
існує
Скоріше, не
існує
Ні, в
жодному
разі не існує
Джерело: соціологічне опитування «Дослідження участі жінок у складі робочої сили
України», 2012 р.
«Чоловічі» та «жіночі» професії, що були найчастіше зазначені
респондентами соціологічного опитування
«Дослідження участі жінок у складі робочої сили України», 2012 р.
Чоловічі професії:
Жіночі професії:
Водій
Продавець
Будівельник
Вчитель
Шахтар
Вихователь
Вантажник
Швея
Слюсар
Медсестра
Охоронець
Перукар
Електрик
Няня, гувернантка
Військовий
Прибиральниця
Працівник правоохоронних органів
Бухгалтер
Керівник, директор
Секретар
Джерело: соціологічне опитування «Дослідження участі жінок у складі робочої сили України», 2012 р.
%
%
90.0
83.8
4500
75.2
76.1
80.0
74.4
70.1
4000
66.3
70.0
4500
грн. на місяць
грн. на місяць
5000
120.0
112.1
100.7
4000
98.5
100.0
3500
85.3
3500
60.0
3000
80.0
70.3
3000
50.0
66.1
2500
2500
60.0
40.0
2000
30.0
1500
2000
1500
40.0
20.0
1000
1000
20.0
10.0
500
500
0
0.0
до 2 років 2 - 4 років 5 - 9 років
10 - 14
років
15 - 19
років
тривалість стажу
20 і
більше
років
0
0.0
до 10 осіб
10-49
осіб
50-99
осіб
100-499 500-999
1000осіб
осіб
4999 осіб
розмір підприємства
середня заробітна плата чоловіків, грн.
середній розмір заробітної плати чоловіків, грн.
середня заробітна плата жінок, грн.
середній розмір заробітної плати жінок, грн.
співвідношення зарплати жінок до зарплати чоловіків, %
співвідношення зарплати жінок до зарплати чоловіків, %
Рис. 3.1. Співвідношення заробітної плати жінок і чоловіків залежно від
розміру підприємства та тривалості стажу
Джерело: Держстатслужба України, 2012 р.
Серед чинників, які визначають меншу «цінність» жінок як працівників,
найчастіше зазначалися:
- можливість материнства та пов'язана з цим перерва у зайнятості;
- необхідність забезпечувати додатковий соціальний захист для жінок та
наявність певних обмежень щодо використання жіночої праці;
- пріоритетність родини для жінок порівняно з роботою
Понад дві третини працівників вважають, що саме додаткове навантаження
сімейними обов'язками є основним чинником нижчої заробітної плати жінок
порівняно з чоловіками.
Особливості розподілу домашніх обов’язків в домогосподарствах України
(відповіді працюючих жінок, які зазначили, що для їх домогосподарств
є релевантними відповідні види домашніх робіт, на запитання: “Хто у Вашій родині зазвичай
виконує наступні види робіт в домогосподарстві?»).
100%
90%
11,1
80%
27,9
7,2
20,9
24,9
70%
11,1
60%
50%
40%
30%
78,4
66,0
75,3
64,9
52,2
20%
10%
12,0
0%
Виховання та Піклування про
догляд за дітьми членів родини,
які потребують
постійного
догляду
Прибирання
Переважно жінка
В рівній мірі обидва члени подружжя
Приготування
їжі
Купівля
продуктів і
товарів
повсякденного
вжитку
Ремонтні роботи
Переважно чоловік
Інші члени родини
Джерело: соціологічне опитування «Дослідження участі жінок у складі робочої сили України», 2012 р.
Частка жінок-респондентів, які відповіли, що «повністю погоджуються», із
твердженням, що жінка має бути готовою менше працювати на оплачуваній
роботі, щоб приділяти більше уваги своїй родині
Джерело: Європейське соціологічне обстеження
Проблеми на шляху досягнення
ЦРТ-3 «Забезпечення гендерної рівності»
•
нестабільність політичної волі щодо забезпечення гендерної рівності в суспільстві
•
несприйняття вагомості окреслених проблем внаслідок «живучості» традиційних
гендерних стереотипів щодо розподілу соціальних ролей у суспільстві
•
збереження високого рівня професійної гендерної сегрегації на ринку праці
•
недостатня правова обізнаність населення з питань гендерної дискримінації, а подекуди
й пасивність у відстоюванні власних трудових прав
•
недостатній розвиток соціально-побутової інфраструктури, системи інституційної
підтримки працівників з сімейними зобов’язаннями
•
потреба у вдосконаленні статистичного забезпечення моніторингу й оцінки прогресу
щодо забезпечення гендерної рівності
Шляхи вирішення проблем:
•
•
•
•
•
•
подальша розбудова інституційного середовища у сфері забезпечення ґендерної
рівності
просування повноважень жінок у сфері прийняття рішень за допомогою «позитивних
дій» та заходів
удосконалення антидискримінаційного механізму, забезпечення його прозорості та
доступності для широких верств населення; посилення контролю над неухильним
дотриманням законодавства
соціальна політика: проактивний та адресний характер задля підтримки найбільш
вразливих груп населення
розвиток соціально-побутової інфраструктури, підвищення транспортної доступності в
сільських регіонах
трансформація сталих ґендерних стереотипів щодо розподілу соціальних ролей,
цілеспрямована кампанія соціальної реклами