Transcript Природоресурсні платежі як засіб реалізації права власності

ПРАВО ВЛАСНОСТІ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ
Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні
ресурси, які знаходяться в межах території України, природні
ресурси її континентального шельфу, виключної (морської)
економічної зони є об'єктами права власності Українського
народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють
органи державної влади та органи місцевого самоврядування в
межах, визначених цією Конституцією.
Кожний громадянин має право користуватися природними
об'єктами права власності народу відповідно до закону.
Власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися
на шкоду людині і суспільству.
(Стаття 13 Конституції України)
ЗМІСТ ПРАВА ВЛАСНОСТІ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ
НА ПРИРОДНІ РЕСУРСИ
право
власності
народу
право
користування
ПРАВО НАРОДУ НА КОРИСТУВАННЯ
ПРИРОДНИМИ РЕСУРСАМИ
Право
користування
Безпосереднє
використання
громадянами
природних ресурсів
Право загального
природокористування
Право на участь у
розподілі та
використанні
природоресурсної
ренти
Право спеціального
природокористування
ПРИРОДОРЕСУРСНА РЕНТА
 Природоресурсна рента – це дохід від використання природних ресурсів, не
пов'язаний із безпосередньою діяльністю природокористувача; своєрідний,
дарований природою дохід, що належить власнику природного ресурсу або
його користувачу. Умовою виникнення природоресурсної ренти є обмеженість
природних ресурсів та об'єктивно зумовлене монопольне право на їх
господарське використання конкретним суб'єктом.
 Абсолютна земельна рента – різниця між кінцевою ціною товарів (природної
сировини) та вартістю їх виробництва (видобування) на найменш продуктивних
природних об'єктах. Підлягає розподілу між власником природного ресурсу
(народом) та приватним користувачем.
 Диференційна рента – додатковий дохід, одержуваний за рахунок
використання ресурсів кращої якості чи продуктивності, або тих, що мають
більшу економічну віддачу за рахунок їх місцезнаходження. Кількісно
диференційна рента дорівнює позитивному значенню різниці між
індивідуальною вартістю добування природної сировини з кращих та найменш
продуктивних ділянок відповідно. Вона завжди є частиною абсолютної ренти.
СХЕМА РОЗПОДІЛУ РЕНТНИХ ДОХОДІВ
СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
Частка
народу
Абсолютна
рента
Ринкова вартість
добутої сировини
Частка
природоко
ристувача
ПРИНЦИП ПРОГРЕСИВНОГО
РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА
Перерозподіл рентних доходів між
народом, як власником природних
ресурсів, та приватними
природокористувачами має
здійснюватись на основі принципу
прогресивного розвитку
суспільства.
Обов'язок держави полягає в
розробці таких фінансово-правових
механізмів, які б забезпечували
вилучення на користь народу
справедливої частки природної
ренти та подальший її розподіл
через бюджетну систему серед всіх
громадян України, при цьому не
зменшуючи економічну
зацікавленість суб'єктів спеціального
природокористування.
Природоресурсна рента
Бюджетна система
Охорона
довкілля та
відтворення
природних
ресурсів
Соціальні
видатки
Створення
фондів розвитку
майбутніх
поколінь
Безпосередня
господарська діяльність
держави в
природоресурсній галузі
Через систему
оподаткування
Форми розподілу
ренти
Використання договірних
механізмів (угоди про
розподіл продукції,
концесії, оренда
природних об'єктів)
Через засоби
ціноутворення
Розподіл ренти через систему оподаткування може здійснюватись
шляхом:
 встановлення підвищених ставок податку на дохід/прибуток
фізичних та юридичних осіб, що здійснюють спеціальне
природокористування;
 встановлення акцизів на реалізацію природної сировини або
митних платежів (у разі експорту добутих природних ресурсів);
 встановлення спеціальних прямих загальнобов’язкових
платежів для кожного виду природокористування –
природоресурсних рентних зборів.
ВИДИ ПРИРОДОРЕСУРСНИХ РЕНТНИХ ПЛАТЕЖІВ
(за законодавством України)
збір за користування
радіочастотним ресурсом
України
плата за землю
плата за користування
надрами
збір за спеціальне
використання лісових
ресурсів
рентна плата за нафту,
природний газ і газовий
конденсат
збір за спеціальне
використання води
ФОРМИ РЕНТНИХ ПЛАТЕЖІВ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ
У ЗАРУБІЖНІЙ ПРАКТИЦІ
(на прикладі платного надрокористування)
Роялті – регулярний платіж за користування природними ресурсами, що
перебувають у публічній власності.
Ренталс – щорічні платежі за право пошуку та розвідки ресурсів надр.
Бонуси – разові платежі, що сплачуються природо користувачем за користування
надрами при настанні певних обставин, обумовлених угодою або ліцензією на
право розробки ресурсів надр.
Авансові ліцензійні платежі – збори, що перераховуються до бюджету при
отриманні ліцензії на природокористування.
ПОНЯТТЯ ПРИРОДОРЕСУРСНИХ ПЛАТЕЖІВ
Природоресурсні платежі – загальнообов’язкові публічні платежі
неподаткового характеру, наділені властивостями компенсаційності та
індивідуальної відплатності, встановлені законодавчим органом і
забезпечені державним примусом, що сплачуються фізичними та
юридичними особами за здійснення спеціального природокористування, з
метою перерозподілу природної ренти, стимулювання раціонального
використання природних ресурсів та дотримання екологічних вимог
господарювання.
СПІВВІДНОШЕННЯ ПРИРОДОРЕСУРСНИХ
ПЛАТЕЖІВ ТА ПОДАТКІВ
Природоресурсні платежі
Податки
•
Індивідуальної відплатні платежі
•
Індивідуально безвідплатні фіскальні платежі
•
Наявність компенсаційної функції
•
Подібна функція відсутня
•
Двосторонній характер відносин, що
виникають при їх сплаті
•
При сплаті податків жодних юридичних
обов'язків держави перед платником не
виникає
•
Умовний характер платежів
•
Безумовні платежі
•
Часткової мінова еквівалентність
платежів (співрозмірність щодо
предмету обкладення)
•
Нееквівалентні платежі
•
Можливість сплати у натуральній формі
•
Грошова форма сплати
•
Характер відповідальності платника
(можливість застосування фінансових та
інших юридичних санкцій, наприклад
адміністративно-правових)
•
Санкції, які носять виключно фінансовий
характер (пеня, штрафи, реалізація об’єкта
податкової застави тощо).
НЕДОЛІКИ СУЧАСНОГО ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ
ПРИРОДОРЕСУРСНИХ ПЛАТЕЖІВ
 Використання законодавцем різних термінів для найменування природоресурсних
платежів ("збір", "плата", "податок"). Відсутність легальної дефініції
"природоресурсних платежів"
 Встановлення природоресурсних платежів Податковим кодексом України, що не
відповідає їх правовій природі
 Неможливість регулювання розмірів ставок та порядку сплати платежів на рівні
договорів про здійснення спеціального природокористування (окрім плати за
користування надрами); як наслідок, слабка диференціація ставок
природоресурсних платежів, що унеможливлює оптимальний розподіл ренти між
державою та суб’єктами господарювання
 Неврегульованість питань платності використання тих природних ресурсів, що
перебувають у приватній власності фізичних та юридичних осіб
 Недосконалість юридичної конструкції природоресурсних рентних платежів
відносно стимулювання раціонального природокористування та охорони довкілля
 Відсутність нормативних положень щодо цільового використання коштів,
акумульованих посередництвом системи рентних платежів