Transcript Особливості дистанційної освіти в медицині

Особливості дистанційної
освіти в медицині
д.м.н. Уляна Лущик
Дистанційне навчання
Дистанційне навчання – новий засіб реалізації процесу навчання, в основу якого покладено
використання сучасних інформаційних і телекомунікаційних технологій, що дають змогу
навчатися на відстані без особистого безпосереднього контакту між викладачем та учнем.
Дистанційне навчання дасть багатьом змогу поєднати навчання й роботу, вирішить проблеми
проживання та харчування в чужому місті, зменшить матеріальні витрати на проїзд до місця
навчання.
Дистанційне навчання через Інтернет є ефективною та зручною формою отримання нових
знань і компетенцій, підвищення рівня професійності, самоосвіти. Завдяки ДН можуть
навчатися всі – діти, студенти, фахівці, люди похилого віку, особи з особливими потребами.
Вони самі обирають час та місце для дистанційного навчання.
Процес ДН поєднує самостійне засвоєння матеріалу дистанційного курсу, перевірку власних
знань за допомогою тестів та інших завдань, а також активне спілкування з викладачем.
Спілкування з ним може відбуватися в онлайн- та офлайн-режимі – на чатах і форумах, за
допомогою електронної пошти, технології «Skype» або відеоконференцій.
Переваги дистанційної форми навчання
•
дистанційне навчання допомагає негайно застосовувати одержані
знання та навички на практиці, адже його створено для отримання
освіти без відриву від виробництва;
•
електронне навчання знижує витрати на організацію курсів,
облаштування аудиторій, зарплату персоналу, транспортні витрати
тощо, а отже заощаджує значні кошти порівняно з іншими формами
навчання й таким чином підвищує рентабельність роботи навчального
закладу;
•
така форма навчання допоможе вирішити й проблему браку потрібної
кількості приміщень для занять, а також кадрове питання, оскільки
завдяки відеоконференціям читати лекції зможуть професори
навчальних закладів з інших міст і навіть країн;
•
дистанційна освіта дає змогу кожному навчатися у
щонайсприятливішій для нього атмосфері відповідно до
індивідуального біологічного ритму та темпу сприйняття й освітніх
потреб, а також не обмежувати себе щодо вибору навчального
закладу й освітніх можливостей незалежно від місця свого
перебування;
Переваги дистанційної форми навчання
•
можна самостійно планувати час і розклад занять, а також список
навчальних предметів, що особливо важливо для тих, хто поєднує
навчання й роботу;
•
у процесі навчання використовуються сучасні технології: паралельно з
освітнім процесом віртуальний учень знайомиться з цими
технологіями, софтом, комп’ютерними програмами й таким чином
освоює навички, які потім згодяться йому в роботі;
•
за допомогою дистанційної форми процес навчання можна зробити
безперервним. Інакше кажучи, в разі появи нових навчальних
матеріалів віртуальний учень може пройти курс самостійно, не
чекаючи на формування груп та проведення організаційних занять;
•
забезпечуючи свободу вибору місця, часу й темпу навчання за
допомогою сучасних технологій та мультимедіа, дистанційне навчання
дає молодим фахівцям, які не можуть поєднувати навчання з роботою
або мешкають у глибинці, змогу постійно вдосконалювати свої знання;
•
цей різновид навчання робить можливим одержання вищої освіти для
всіх категорій населення – від домогосподарок до менеджерів вищої
ланки, які хочуть здобути другу вищу освіту, особливо ж для осіб з
обмеженими можливостями, військовослужбовців та ін.
Привабливе в дистанційній освіті
• Гнучкість: учні, студенти, слухачі, що одержують
дистанційну освіту, в основному не відвідують
регулярних занять, а навчаються у зручний для себе
час та у зручному місці.
• Модульність: в основу програми дистанційної освіти
покладається модульний принцип; кожний окремий
курс створює цілісне уявлення про окрему предметну
область, що дозволяє з набору незалежних курсів
модулів сформувати навчальну програму, що
відповідає індивідуальним чи груповим потребам.
• Паралельність: навчання здійснюється одночасно з
професійною діяльністю (або з навчанням за іншим
напрямом), тобто без відриву від виробництва або
іншого виду діяльності.
Привабливе в дистанційній освіті
• Велика аудиторія: одночасне звернення до багатьох
джерел навчальної інформації великої кількості учнів,
студентів та слухачів, спілкування за допомогою
телекомунікаційного зв’язку студентів між собою та з
викладачами.
• Економічність: ефективне використання навчальних
площ та технічних засобів, концентроване і
уніфіковане представлення інформації, використання і
розвиток комп’ютерного моделювання повинні
призвести до зниження витрат на підготовку фахівців.
• Технологічність: використання в навчальному
процесі нових досягнень інформаційних технологій, які
сприяють входженню людини у світовий
інформаційний простір.
Привабливе в дистанційній освіті
• Соціальна рівність: рівні можливості одержання
освіти незалежно від місця проживання, стану
здоров'я і соціального статусу.
• Інтернаціональність: можливість одержати освіту у
навчальних закладах іноземних держав, не
виїжджаючи зі своєї країни та надавати освітні послуги
іноземним громадянам і співвітчизникам, що
проживають за кордоном.
• Нова роль викладача: дистанційна освіта розширює і
оновлює роль викладача, робить його наставникомконсультантом, який повинен координувати
пізнавальний процес, постійно удосконалювати ті
курси, які він викладає, підвищувати творчу активність
і кваліфікацію відповідно до нововведень та інновацій.
Привабливе в дистанційній освіті
• Позитивний вплив на віртуального учня:
підвищення творчого та інтелектуального потенціалу
людини, що одержує дистанційну освіту, за рахунок
самоорганізації, прагнення до знань, використання
сучасних інформаційних та телекомунікаційних
технологій, вміння самостійно приймати відповідальні
рішення.
• Якість: якість дистанційної освіти не поступається
якості очної форми навчання, оскільки для підготовки
дидактичних засобів залучається найкращий
професорсько-викладацький склад і використовуються
найсучасніші навчально-методичні матеріали;
передбачається введення спеціалізованого контролю
якості дистанційної освіти на відповідність її освітнім
стандартам.
Вади дистанційної форми навчання
•
відсутність особистого спілкування між викладачем і віртуальним учнем, через те процес
передавання знань є менш ефективним та позбавленим індивідуальності;
•
бракує спілкування з іншими віртуальними учнями для обміну досвідом, літературою
тощо;
•
немає змоги вточнити незрозумілі для учня моменти безпосередньо у процесі навчання;
•
більшості віртуальних учнів важко визначити, засвоїли вони нову інформацію добре чи ні;
•
така методика ефективна лише в тому разі, якщо учень мотивований отримувати знання.
Освітні ресурси дистанційного навчання
• Дистанційні курси
• Віртуальні лабораторні роботи
• Тестові завдання
• Навчальні та методичні матеріали
• Веб-ресурси
• Термінологічні словники
Електронна система обміну медичною
інформацією – телемедицина
Телемедицина - це використання досягнень
телекомунікаційних технологій в охороні
здоров'я.
Телемедицина дозволяє підняти ефективність
лікування та діагностики на якісно новий рівень.
Електронна система обміну медичною
інформацією – телемедицина
Розвиток телемедичних технологій передбачає створення нормативноправової бази для їх впровадження, розробки відповідних документів,
що регламентують функціонування телемедичних мереж, надання
телемедичних послуг, проведення дистанційного навчання,
фінансового забезпечення тощо.
Світовий досвід впровадження телемедицини свідчить, що вірно
побудована організаційна структура телемедичних мереж може
давати високий ефект при наданні медичних послуг населенню у
віддалених районах країни, при виникненні надзвичайних ситуацій.
Електронна система обміну медичною
інформацією – телемедицина
Першим завданням при розвитку телемедицини є
створення телемедичної мережі. Телемедична мережа
(ТММ) – це ієрархічно організована в межах певної
території (району, області, країни) система телемедичних
центрів, пунктів і кабінетів, які оснащені спеціалізованими
програмно-апаратними засобами та підготовленими
кадрами, що дозволяє надавати телемедичні послуги за
допомогою різного типу каналів зв’язку
Електронна система обміну медичною
інформацією – телемедицина
Створення телемедичної мережі в Україні є
необхідним та реальним проектом. Для її
створення необхідна розробка, наявність та
комбінація наступних компонентів:
• планування структури мережі;
• необхідне комп’ютерне обладнання;
• стратегія розвитку мережі.
Завдання,
що вирішує телемедицина
• надання допомоги лікарям, що працюють у віддалених районах
країни;
• прискорення та спрощення розповсюдження управлінських і
методичних документів в галузі;
• проведення віддалених навчальних та консультаційних сесій з
медичними працівниками;
Телемедична мережа може об’єднувати всі типи установ охорони
здоров’я – від районної лікарні до обласних управлінь та МОЗ
України.
Перші кроки
У Міністерстві охорони здоров'я України був
представлений проект «Мобільна медицина».
Телемедична мережа, учасниками якої стали Міністерство
охорони здоров'я України, Клінічний науковопрактичний центр телемедицини в Києві, Донецька і
Закарпатська (м.
Ужгород) обласні лікарні, - перший реальний крок на
шляху створення інфраструктури медичних установ,
які використовують телекомунікаційні технології для
надання своєчасної та якісної медичної допомоги
мешканцям Україні.
Вирішення проблеми створення
телемедичних мереж неможливо поза
межами загальної стратегії інформатизації
галузі, оскільки телемедична мережа буде
тільки тоді ефективним проектом, коли
буде інтегрована у загальнодержавну
мережу обміну медичними даними.
Основні напрями діяльності у сфері дистанційного
навчання в медичній галузі
• дослідження основ теорії та практики дистанційного навчання (ДН) в
медичній післядипломній освіті;
• науково-методичний супровід запровадження ДН в освітню діяльність
у НМАПО (Національній медичній академії післядипломної освіти) ім.
П.Л. Шупика зокрема та в інших медичних вищих навчальних
закладах України;
• підготовка організаторів (менеджерів) ДН для медичних закладів;
• планове підвищення кваліфікації медичних кадрів за очнодистанційною формою навчання.
КМАПО і дистанційна освіта
Фахівцями Центру дистанційної освіти
у 2006–2007 роках спільно зі
співробітниками кафедри медичної
інформатики вдосконалено принципи
та методики формалізації, передачі
та контролю знань, дидактичних
прийомів дистанційного навчання,
розробки технологічного обладнання
та програмно-апаратних засобів, що
забезпечило необхідні умови для
ефективного впровадження
елементів дистанційного навчання в
післядипломній медичній освіті.
КМАПО і дистанційна освіта
Технічне обладнання Центру забезпечує
можливість передачі й одержання
навчальної інформації, мультимедійних
презентацій та “живого”
відеозображення як звичайними
наземними каналами мережі Інтернет,
так і високоякісним супутниковим
каналом. Діяльність Центру
задовольняє нові вимоги, що виникають
в контексті приєднання України до
Болонського процесу. Центр пропонує
прогресивні форми проведення як
окремих лекцій, так і значних частин
циклів тематичного вдосконалення та
передатестаційних циклів.
КМАПО і дистанційна освіта
15–16 лютого на базі НМАПО імені
П.Л.Шупика відбулася науковометодична конференція з міжнародною
участю "Проблеми безперервного
професійного розвитку лікарів та
провізорів". Завдяки розробленим
інноваційним технологіям був
здійснений відеозв’язок з 5 ВНЗ
України, 4 обласними центрами
охорони здоров’я, 2 діагностичними
центрами, двома закладами НАН
України, а також зі студією компанії
Міжнародні Медичні Програми, Іnc (м.
Нью-Йорк, США).
КМАПО і дистанційна освіта
15–17 березня НМАПО імені
П.Л.Шупика спільно із Запорізьким
ДМУ провели дистанційну науково практичну конференцію з
міжнародною участю «Актуальні
питання дистанційної освіти та
телемедицини».
В травні вперше проведений
передатестаційний очно-заочний
цикл зі стоматології з елементами
дистанційного навчання для
фахівців-стоматологів Закарпатської
області.
КМАПО і дистанційна освіта
В рамках циклу проведений дистанційний
контроль знань слухачів на початку
(вхідний) та в кінці (вихідний) навчального
циклу. Проведення вхідного контролю
дозволило визначити існуючий рівень
знань слухачів, розподілити їх на однорідні
навчальні групи, зосередити увагу
викладачів на більш актуальних та
проблемних питаннях спеціальності, а
також ознайомитися та подолати
невизначеність щодо технічних питань
тестування (а саме: принципи роботи
програми, адаптування до форми
представлення питань та відповідей тощо).
Зараз спільно з американськими фахівцями
виконується наукова робота щодо розробки
єдиної платформи для проведення
телеконференцій.
Реалізація положень Болонської декларації в
НМАПО імені П.Л.Шупика
В Національній медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України на
виконання
Наказу Президента України від 17.02.2004 р. №199/2004 "Про заходи щодо
вдосконалення системи вищої освіти України",
наказу МОН України від 23.01.04 р. №49 "Про затвердження заходів щодо реалізації
положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України на 20042005рp.",
наказу МОЗ України від 22.03.2004 р. №148 "Про заходи щодо реалізації положень
Болонської декларації в системі вищої медичної та фармацевтичної освіти",
рішення Колегії МОЗ України від 12.05.04. №5 "Про подальші заходи щодо покращення
діяльності вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів та закладів
післядипломної освіти",
Реалізація положень Болонської декларації в
НМАПО імені П.Л.Шупика
затвердженого наказом МОН України від 23.01.2004 р. №48
"Тимчасового положення про організацію навчального процесу в
кредитно-модульній системі підготовки фахівців,
наказу ректора НМАПО член-кор. АМН України, професора
Ю.В.Вороненка від 15.04.04. №761 "Про заходи щодо реалізації
положень Болонської декларації в підготовці аспірантів і магістрів
медичного та фармацевтичного профілів" з метою наближення до
міжнародних вимог професійної підготовки фахівців на
післядипломному етапі вищої медичної освіти проводиться
організаційна, інформаційна і методична робота по удосконаленню
навчального процесу та приведенню його у відповідність до
визнаної багатьма країнами Європи кредитно-трансферної
системи організації навчання в вищих навчальних закладах (ECTS
— European Credit Transfer System).
Реалізація положень Болонської декларації в
НМАПО імені П.Л.Шупика
Впровадження ECTS створить умови для
реалізації свободи вибору індивідуальної
освітньої траєкторії, яка визначається
індивідуальним навчальним планом, що вкрай
важливо для завершення повної вищої медичної
(фармацевтичної) освіти з урахуванням певного
спрямування майбутньої професійної діяльності.
Реалізація положень Болонської декларації в
НМАПО імені П.Л.Шупика
В академії затверджений і виконується план заходів щодо
реалізації положень Болонської декларації в організації
навчального процесу на кафедрах НМАПО. Для
завідувачів кафедр НМАПО, що є опорними в системі
післядипломної медичної освіти України, проводяться
науково-методичний семінари, цикли ТУ “Вища медична
освіта та Болонський процес”, присвячені питанням
впровадження освітніх кредитів ЕСТS і кредитно-модульній
організації навчального процесу. В бібліотечних картотеках
відкрито рубрику "Болонський процес в медицині".
Організовано тематичну виставку літератури: "Болонський
процес і післядипломна медична освіта".
Реалізація положень Болонської декларації в
НМАПО імені П.Л.Шупика
Для завідувачів кафедр проведений семінар "Доказова
медицина і Болонський процес", на якому з лекцією виступив
професор О.П.Мінцер. Триває розвиток методології доказової
медицини: організовані спеціальні секції на щорічних
конференціях “Інформаційні технології в охороні здоров’я та
практичній медицині”, присвячені проблемам доказової
медицини; проведено цикли ТУ з ДМ; широко подовжується
наукова пропаганда принципів ДМ: на сторінках газети “Ваше
здоров’я”, в медичних журналах, на виїзних циклах.
Реалізація положень Болонської декларації в
НМАПО імені П.Л.Шупика
За участю проблемної науково-дослідної лабораторії з питань
післядипломної освіти лікарів НМАПО розроблені і подані до
Центрального методичного кабінету з вищої медичної освіти
МОЗ України пропозиції щодо вдосконалення багаторівневої
системи медичної освіти в Україні в рамках Болонського
процесу.
Реалізація положень Болонської декларації в
НМАПО імені П.Л.Шупика
Розроблено Положення про дистанційне навчання в системі післядипломної
медичної освіти, а також навчальні програми тематичного удосконалення для
підвищення кваліфікації викладачів: "Дистанційне навчання в медицині" і
"Організація дистанційного навчання в фармації". Наказом ректора академії від
25.01.2006 р. №107 згідно рішенння спільного засідання конференції трудового
колективу та Вченої ради від 18.01.2006 р., протокол №1 затверджено Положення
про науковий навчально-методичний Центр дистанційного навчання НМАПО.
Вперше в Україні: проведено цикл ТУ “Основи теорії та методики професійної
освіти” для викладачів Запорізького ДМУ; за завданням Проекту ЄС проведена
дистанційна перевірка знань керівників закладів охорони здоров’я з актуальних
питань сучасного управління; розроблена типова платформа для використання
телевізійних каналів передачі інформації. На кафедрі медичної інформатики
проведяться місячні цикли ТУ “Дистанційне навчання в медицині”.
Реалізація положень Болонської декларації в
НМАПО імені П.Л.Шупика
Продовжується напрацювання методичних матеріалів щодо подальшого
реформування професійної освіти лікарів і провізорів впродовж
життя. В цьому напрямку розроблено: проект Концепції післядипломної
медичної освіти та безперервного професійного розвитку; проект
Положення про безперервний професійний розвиток та підтвердження
професійної компетентності лікарів; проект Положення про кафедру, на
якій здійснюється підготовка інтернів; проект Положення про клінічну базу
стажування лікарів-інтернів; навчальні плани та програми циклів ТУ для
викладачів ВМЗО та організаторів системи охорони здоров’я “Безперервна
медична освіта лікарів і провізорів у контексті Болонського процесу” (78
год); “Основи теорії та методики професійної освіти” (1 міс).
Новітні розробки, основні направлення,
досягнення методичної роботи
В НМАПО ім. П.Л.Шупика проводяться цикли ТУ
для професорсько-викладацького складу "Вища
медична освіта і Болонський процес" для
викладачів закладів післядипломної освіти. Ці
цикли проводяться у відповідності до
навчального плану та програми, затверджених
МОЗ України. Для адаптації цієї програми до
потреб післядипломної освіти кафедрою
медичної інформатики (підрозділ педагогики та
психології) розроблені навчальний план та
програму циклу ТУ "Безперервна медична освіта
лікарів і провізорів у контексті Болонського
процесу" (цикл розраховано на 78 год).
Новітні розробки, основні направлення,
досягнення методичної роботи
Кафедрою медичної інформатики
(підрозділ педагогики та психології) також
розроблені навчальний план та програма
циклу ТУ "Основи теорії та методики
професійної освіти" тривалістю 1 міс.
Програму структуровано за модульнокредитним принципом у відповідності до
вимог Болонського процесу (для
викладачів вищих медичних закладів
освіти та організаторів системи охорони
здоров'я).
Інноваційна діяльність
Наукова діяльність
вперше запропоновано —
·
електронний медичний паспорт,
·
автоматизовану дистанційну атестаційну
систему.
Науково-технологічна діяльність
вперше запропоновано —
·
створення системи мультиваріантного дистанційного навчання
лікарів та провізорів;
·
розробка системи дистанційного оцінювання знань слухачів з
урахуванням вимог Болонського формату;
·
автоматизоване робоче місце педагога з фармацевтичних
дисциплін;
·
електронний паспорт слухача в системі післядипломної медичної
освіти;
·
застосування експрес-методу кірліан-графічної оцінки
функціонального стану організму людини.
Науково-педагогічна діяльність
вперше запропоновано —
·
створення адаптивної блочно-модульної системи
самоосвіти для забезпечення заданого рівня якості навчання;
·
система навчальної допомоги у викладанні розділів про
фінансування закладів охорони здоров’я на кафедрах
управління охороною здоров'я і соціальної медицини в
медичних ВНЗах України;
·
принципи дистанційної передачі знань;
·
програма підготовки зі спеціальності «Медичне право»
Науково-організаційні інновації
влітку 2005 року розпочав роботу Центр дистанційного навчання
НМАПО імені П.Л.Шупика, напрямки діяльності якого —
·
дистанційне навчання,
·
розробка дидактичних прийомів дистанційного навчання,
·
вдосконалення принципів і методик формалізації знань,
·
вдосконалення принципів передачі і контролю знань,
·
апробація технологічного обладнання та програмноапаратних засобів для впровадження дистанційного навчання в
медичних ВНЗ України.
Втілення принципів дистанційного
навчання
Вперше в Європі проведений сеанс ДН з
проблем діагностики та лікування
туберкульозу за участі вчених та фахівців
США, Словаччини, Польщі і України; з
боку України прийняли участь фахівці
НМАПО ім. П.Л.Шупика та Запорізького
ДМУ, Інститут фтизіатрії та пульмонології
АМН України.
Втілення принципів дистанційного
навчання
·
вперше в Україні проведено цикл
тематичного вдосконалення для
викладачів Запорізького державного
медичного університету;
·
вперше в Україні проведена
дистанційна перевірка знань керівників
лікувальних закладів;
·
вперше в Україні розроблена
типова платформа для використання
телевізійних каналів передачі інформації.
СТВОРЕННЯ ЄДИНОГО МЕДИЧНОГО ОСВІТНЬОГО
ПРОСТОРУ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ
ЗАГАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ СТРАТЕГІЇ
Світові процеси глобалізації, підсилені інтегральними
технологічними змінами, зокрема інформаційними та
комунікаційними технологіями, ставлять жорсткі екстериторіальні
вимоги до структурних змін робочого місця лікаря. Звідси ж
виникають такі жорсткі вимоги до якості професійної підготовки
лікаря (навчальних планів і програм, рівнів компетентності),
неминуче створюючи появу міжнародних встановлених стандартів і
міжнародного документу на відповідність кваліфікації.
Медичні університети неминуче перетворюються на навчальні
заклади з глобальною орієнтацією на світовий освітній ринок.
Електронні засоби інформації лише прискорюють цей процес.
Тепер характеристиками сучасного медичного університету стають:
„міжнародна освітня програма”, „екстериторіальний професорськовикладацький склад”, „міжнародний освітній стандарт”, „міжнародна
атестація й акредитація”, „міжнародна сертифікація”, „міжнародна
мобільність студентів і викладачів”, „міжнародна мова викладання”
тощо.
СТВОРЕННЯ ЄДИНОГО МЕДИЧНОГО ОСВІТНЬОГО
ПРОСТОРУ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ
ЗАГАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ СТРАТЕГІЇ
Сьогодні в Україні визначені певні проблемні питання
апробації та широкомасштабного впровадження мережевих
технологій в медичній освіті [1-3]. Річ у тім, що у більшості
вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів
(ВМ(Ф)НЗ) знання, в основному, не цифровані, так само як і
не формалізовано процес їх передачі і контролю. Не
відпрацьовані педагогічні сценарії та технологічні карти
Інтернет-навчання. Форми організації отримання та
поновлення медичних знань практично не змінилися. Тому
потрібні інституціональні заходи з формування відповідних
організаційних структур, здатних в масштабах України
здійснити широкомасштабне та планомірне впровадження
наявних навчально-методичних і наукових розробок в
практику, перш за все, Інтернет-освіти.
СТВОРЕННЯ ЄДИНОГО МЕДИЧНОГО ОСВІТНЬОГО
ПРОСТОРУ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ
ЗАГАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ СТРАТЕГІЇ
Загальноєвропейська стратегія єдиного
освітнього інформаційного середовища
створювалася протягом останнього
десятиріччя. У жовтні 2000 року в Брюсселі
Комісією ЄС було опубліковано Меморандум
про навчання через усе життя (НЧУЖ). Його
вихідні посилання такі: більшість положень
сьогоднішніх систем освіти організується і
викладається так, як нібито традиційні методи
планування й організації життя людей не
змінилися за останні півстоліття; навчальні
системи повинні адаптуватися до способу,
яким сьогодні люди живуть і пізнають життя.
СТВОРЕННЯ ЄДИНОГО МЕДИЧНОГО ОСВІТНЬОГО
ПРОСТОРУ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ
ЗАГАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ СТРАТЕГІЇ
Була сформульована загальноєвропейська Стратегія:
забезпечення загального та постійного доступу до
навчання для отримання і поновлення вмінь, необхідних
для тривалої участі в суспільстві знань; помітне збільшення
інвестицій в людські ресурси для того, щоб встановити
пріоритет найважливішого набутку Європи – її людей; на
розробку ефективних методик викладання і навчання і умов
для континууму навчання на все життя і у всіх його проявах;
значне розширення області, в якій участь в навчанні і її
результати розуміються і цінуються, особливо, неофіційне і
неформальне навчання; забезпечення того, щоб кожен мав
легкий доступ до високоякісної інформації і порад про
пропозиції навчання у всій Європі і протягом усього життя;
надання навчальних знань якомога ближче до тих, хто
навчається, у їх власних спільнотах і при підтримці, де це
доцільно, інформаційно-обчислювальної техніки.
СТВОРЕННЯ ЄДИНОГО МЕДИЧНОГО ОСВІТНЬОГО
ПРОСТОРУ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ
ЗАГАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ СТРАТЕГІЇ
В рамках Стратегії особливе місце займає “e-Learning” як частина
ініціативи “e-Europe” (http://europa.eu.int). E-Learning – це, перш за
все, планування завтрашньої освіти. Тому ставляться такі задачі:
- усі випускники шкіл повинні мати цифрову грамотність;
- запровадження диплома про базові вміння роботи на комп’ютері;
- перетворення шкіл в багатоцільові місцеві навчальні центри,
підключені до мережі Інтернет і доступні людям будь-якого віку;
- можливість для студентів дистанційного навчання „переводити”
свої заліки з одного віртуального університету в інший, що
полегшило би процес отримання ними ступенів;
- застосування у всій Європі інноваційного підходу для здобуття
освіти: “one-stop-shops” (купівля на одній зупинці);
- розвиток Інтернет-інструментарію для самоуправління, коли
суб’єкт навчання повинен тратити до 40% часу на дистанційні
форми навчання, близько 40% – на очні, а решта 20% – на
самоосвіту (“blended learning” або “flexible learning”).
СТВОРЕННЯ ЄДИНОГО МЕДИЧНОГО ОСВІТНЬОГО
ПРОСТОРУ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ
ЗАГАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ СТРАТЕГІЇ
Інтеграційні освітні процеси також відбуваються на
пострадянському просторі. Так у січні 1997 року рішенням
керівників урядів СНД було затверджено „Концепцію формування
єдиного освітнього простору СНД”. Згідно Концепції визначаються
такі основні напрямки формування єдиного освітнього простору:
- створення законодавчої бази, що б регулювала питання
підтримки і розвитку інтеграційних процесів у сфері освіти;
- узгодження державних освітніх стандартів усіх рівнів;
- правове та організаційне забезпечення взаємного визнання
еквівалентності документів про освіту, що видаються в державахучасниках Співдружності;
- розширення міждержавного інформаційного обміну з питань
освіти, підготовки та атестації наукових і науково-педагогічних
кадрів;
- розроблення узгоджених критеріїв і технологій моніторингу стану
й якості освіти.
Формування єдиного медичного освітянського простору (ЄМОП)
ВМ(Ф)НЗ України має свої етапи.
СТВОРЕННЯ ЄДИНОГО МЕДИЧНОГО ОСВІТНЬОГО
ПРОСТОРУ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ
ЗАГАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ СТРАТЕГІЇ
1. Розроблення та подальше впровадження програмних
засобів ЄМОП повинно розпочатися на базі типового
програмного забезпечення й охопити всі ВМ(Ф)НЗ України.
Основними напрямками робіт повинні бути:
- розгортання нових серверів ЄМОП, розширення
інфраструктури – мережі регіональних та спеціалізованих
медичних освітніх порталів (МОП);
- відкриття віртуальних представництв (ВП) ВМ(Ф)НЗ на
різних МОП – інтеграція інфраструктури ЄМОП із системою
вищої медичної освіти;
- наповнення фондів розподіленої електронної бібліотеки
ЄМОП;
СТВОРЕННЯ ЄДИНОГО МЕДИЧНОГО ОСВІТНЬОГО
ПРОСТОРУ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ
ЗАГАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ СТРАТЕГІЇ
- навчання технічного та педагогічного складу ВМ(Ф)НЗ
технології роботи у ВП;
- формування фонду методичних та регламентуючих
матеріалів для забезпечення навчального процесу;
- організація і навчання за окремими дисциплінами в ряді
медичних університетів, відпрацювання методик і
накопичення досвіду;
- підготовка до навчання за повною програмою ВМ(Ф)НЗ
через конкретні ВП;
- удосконалення технологій ВП на основі накопичення
практичного досвіду.
СТВОРЕННЯ ЄДИНОГО МЕДИЧНОГО ОСВІТНЬОГО
ПРОСТОРУ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ
ЗАГАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ СТРАТЕГІЇ
У складі ЄМОП повинні бути представлені ВМ(Ф)НЗ як ІІІ-ІV, так і ІІІ рівнів, наукові установи.
Відмінною рисою технологій ЄМОП повинні бути сумісність з
міжнародними специфікаціями, що регламентують формати
інформації, котра циркулює в освітніх системах. У рамках проекту
ЄМОП пропонується реалізовувати підхід, що забезпечив би
сумісність з рядом основних міжнародних специфікацій (IMS, IEEE,
LOM), а також, в частині опису ресурсів, з бібліотечним стандартом
UNIMARC. Даний підхід повинен розповсюджуватися не лише на
опис ресурсів або тестів, як це робиться в деяких інформаційних
системах, але й на усі типи інформації – дані персонального
обліку, опис університету тощо.
Ще однією важливою рисою ЄМОП є забезпечення верифікації
його типового програмного забезпечення, що реалізується на
кількох рівнях, заключним з яких є сертифікація функціональних
підсистем і отримання сертифікатів та дозволів на їх використання
в системі медичної освіти.
СТВОРЕННЯ ЄДИНОГО МЕДИЧНОГО ОСВІТНЬОГО
ПРОСТОРУ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ
ЗАГАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ СТРАТЕГІЇ
Створення ЄМОП повинно йти в тісному взаємозв’язку з
іншими видами діяльності навчальних закладів по
впровадженню інформаційних технологій. Труднощі
інтеграції навчальних закладів в єдине середовище не
дозволяють розраховувати на те, що процес буде швидким і
простим. Проте в рамках ЄМОП повинні проявитися два
види інтеграційних процесів:
- інтеграція на різних рівнях між ВМ(Ф)НЗ, що активно
впроваджуватимуть засоби ЄМОП;
- визначення на рівні медичних університетів статусу
підрозділів, що проводять навчання за допомогою
мережевих технологій і формування нормативної бази, що
регламентує цей вид діяльності.
Прояв цих процесів може бути досить багатогранним.
Наприклад, серед ресурсів, що можуть використовуватися в
ЄМОП багато є таких, котрі не завантажені безпосередньо в
середовище, а створені незалежно від нього на інших
серверах.
СТВОРЕННЯ ЄДИНОГО МЕДИЧНОГО ОСВІТНЬОГО
ПРОСТОРУ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ
ЗАГАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ СТРАТЕГІЇ
Впровадження такої масштабної системи неминуче
зіткнеться з проблемами, що слід вирішити:
- формальне відношення на рівні окремих навчальних
закладів до участі в роботах в ЄМОП, що виражається у
відкритті МОП без чітко окресленої перспективи їх
використання;
- суперечності між констатацією відданості до інтеграції і
позиціонуванням свого навчального закладу відносно будьякого іншого;
- відсутність інформаційної культури адміністрування
серверів, що виражається в нерегулярному розміщенні і
поновленні інформації, відсутності контролю роботи
форумів на власному МОП і прагнення до завищення
відвідуваності;
СТВОРЕННЯ ЄДИНОГО МЕДИЧНОГО ОСВІТНЬОГО
ПРОСТОРУ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ
ЗАГАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ СТРАТЕГІЇ
- орієнтація окремих навчальних закладів на проектну
організацію робіт, тобто згортання робіт після складання
звіту по конкретному проекту;
- відсутність практичного досвіду координації робіт в рамках
постійно функціонуючої розподіленої інформаційної
системи, що працює в реальному масштабі часу;
- досить широко розповсюджена недовіра до інформаційних
технологій та Інтернет із сторони спеціалістів різного
профілю, не пов’язаних з комп’ютерними технологіями, що
виражається в небажанні розміщати свої матеріали в
середовищі або опановувати дані технології;
- навчальні заклади, що володіють якоюсь
інструментальною системою мережевої дистанційної освіти,
складніше сприйматимуть інтеграційні процеси.
СТВОРЕННЯ ЄДИНОГО МЕДИЧНОГО ОСВІТНЬОГО
ПРОСТОРУ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ
ЗАГАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ СТРАТЕГІЇ
Світовий досвід, набутий в процесі створення такого роду систем,
переконує, що побудова ЄМОП повинна спиратися, в першу чергу,
на відпрацьовані технології і підготовлений персонал, без яких
жодні стратегічні плани не приведуть до отримання реально діючої
системи.
В успішній реалізації такого комплексного проекту, яким є ЄМОП, є
важливою позиція кожного ВМ(Ф)НЗ. Жоден медичний університет
не може стояти осторонь в наростаючому процесі освітньої
глобалізації. Слід негайно встановити досить чіткі акценти в
навчально-методичній роботі університету: розробка
корпоративних інваріантних дидактичних стандартів (навчальний
план, навчальна програма, методичні рекомендації, навчальний
посібник, підручник, база тестових завдань); інвентаризація
навчально-методичного забезпечення по кожній дисципліні і
приведення її у відповідність із встановленими корпоративними
дидактичними стандартами; введення в практику організації
навчального процесу змішаного навчання (Інтернет-освіта);
реалізація масштабного принципу в позадипломній професійній
освіті: від навчання – до освітнього консалтингу (навчання через
усе життя).