Transcript Метод - Мала академія наук України
Метод
- певний систематизований комплекс прийомів та засобів, які застосовуються дослідником для досягнення поставленої мети.
Метод розглядається також як сукупність прийомів практичного або теоретичного пізнання дійсності.
З допомогою різних методів отримують нову інформацію про навколишній світ, заглиблюються в сутність явищ і процесів, розкривають закони та закономірності розвитку, формування й функціонування об’єктів дослідження. Від якості методу, правильності його застосування залежить істинність отриманих знань.
Обравши метод дослідження, науковець має досконало ним оволодіти.
Теоретичні методи
дослідження.
розкривають сутність явищ, що вивчаються, виявляють закономірні зв’язки та співвідношення. Використовуються зазвичай при визначенні проблеми та формулюванні гіпотези
Емпіричні методи
явищ.
служать засобом збирання конкретних фактів, спрямовані на їх виявлення та опис
Методи обробки даних
призначені для обробки отриманих даних, встановлення залежності кількісних та якісних показників аналізу, інтерпретації їхнього змісту.
здійснюється відповідно до їх мети та завдань.
1 2
Теоретичні Емпіричні
У наукових дослідженнях застосовується, як правило, не один окремий метод, а їх сукупність.
3
Методи обробки даних
Метод або сукупність методів мають бути підібрані так, щоб дослідник мав можливість повністю перевірити гіпотезу дослідження.
1
Теоретичні методи
індукція аналіз екстраполяція порівняння моделювання узагальнення абстрагування аксіоматичний метод синтез дедукція історичний метод класифікація формалізація систематизація ідеалізація аналогія гіпотетичний метод
1.1 1.2
Аналіз
ними.
– метод пізнання, в основу якого покладена процедура умовного чи реального розчленування об'єкта пізнання на складові. Метою є перехід від вивчення цілого до вивчення складових для отримання інформації про структуру об'єкта, властивості його складових, взаємозв'язки між
Синтез
– метод пізнання, в основу якого покладена процедура поєднання складових об'єкта пізнання в єдине ціле, систему. Метою є не просто складання цілісної картини зі складових, а узагальнення аналітично виділених і вивчених особливостей об’єкта.
Аналіз і синтез взаємопов'язані, вони є єдністю протилежностей.
1.3 1.4
Індукція
– метод дослідження, за допомогою якого на підставі часткових фактів робиться загальний висновок щодо об'єкта пізнання (від конкретного до загального).
Використовується після збору окремих суджень з проблеми дослідження, на основі яких робиться загальний висновок.
Індуктивні умовиводи дають лише вірогідні знання.
Дедукція
– метод дослідження, при якому часткові висновки виводяться із загальних. Важливою передумовою дедукції є зведення конкретних задач до загальних і перехід від розв'язання задачі в загальному вигляді до окремих її варіантів.
Дедуктивні умовиводи приводять до нового, достовірного знання, тому що їх вихідні посилання дійсні.
Дедукція завжди виступає в єдності з індукцією, це взаємозворотні методи пізнання.
1.5
Абстрагування
одиничного; – це умовне ігнорування несуттєвих властивостей, зв'язків, відношень предметів і виділення кількох, найсуттєвіших рис об'єкта пізнання. Процес абстрагування є двоступеневим: 1) відокремлюється суттєве від несуттєвого, загальне від 2) установлюється незалежність або слабка залежність об'єкта пізнання від певних факторів для того, щоб ігнорувати їх.
Наприклад, при дослідженні роботи будь-якого механізму аналізують розрахункову схему, яка відтворює основні, суттєві його властивості.
1.6 1.7
Аксіоматичний
правилами.
фізики.
метод полягає у прийнятті деяких тверджень (аксіом, постулатів) без доведення з подальшим виведенням решти знань за визначеними логічними Дає можливість створювати закінчені, логічно завершені наукові теорії. Використовується у математиці та ряді розділів
Гіпотетичний
наукового припущення, що містить елемент новизни та оригінальності.
метод базується на розробленні гіпотези, Гіпотеза має повніше та краще пояснити явища й процеси, підтверджуватися експериментально.
Цей метод дослідження є основним та найпоширенішим у прикладних науках.
1.8
Моделювання
– створення штучної системи, яка відображає з певною точністю властивості об’єкта, що досліджується. Побудова моделі, як правило, спрощує оригінал, узагальнює його. Це сприяє упорядкуванню та систематизації інформації про нього. Подібність моделі до оригіналу суттєва, а розбіжність – несуттєва.
Види моделей: матеріальні (втілюються у дереві, металі, склі тощо) та ідеальні (фіксуються в таких наочних елементах, як креслення, рисунок, схема, комп'ютерна програма та ін.) Структура метода моделювання: - визначення завдання; - створення або вибір моделі; - дослідження моделі; - перенесення знань з моделі на оригінал.
Метод моделювання тісно пов'язаний з такими методами, як ідеалізація та формалізація.
1.9 1.10
Ідеалізація
– це мисленнєве конструювання об'єктів, яких не існує в дійсності.
Ідеалізований об'єкт виступає як реальне відображення предметів і процесів.
Метою ідеалізації є: - позбавлення реальних об'єктів несуттєвих властивостей; - уявне надання цим спрощеним об'єктам гіпотетичних властивостей, яких не можна досягти на практиці.
Формалізація
– метод, сутність якого полягає у представленні досліджуваних процесів (явищ) у вигляді формальної системи та спеціальної символіки.
Формалізація – основа для алгоритмізації й програмування. Використання символів дає можливість наочно встановити закономірності між фактами, що вивчаються.
1.11 1.12
Узагальнення
– це метод наукового пізнання, за допомогою якого фіксуються загальні ознаки та властивості певного класу об'єктів і здійснюється перехід від одиничного до особливого та загального, від менш загального до більш загального.
Здійснюється шляхом абстрагування від специфічних і виявлення загальних ознак (властивостей, відношень тощо), притаманних певним предметам.
Найпростіше узагальнення – об'єднання об'єктів на основі окремої ознаки. Складніше – комплексне узагальнення (група об'єктів з різними основами об'єднуються в єдине ціле).
Екстраполяція
– розповсюдження на весь об'єкт висновків, отриманих із спостережень над однією його частиною.
1.13 1.14
Порівняння
– це процес встановлення подібності або відмінностей предметів та явищ дійсності, а також знаходження загального, притаманного кільком об'єктам.
Метод порівняння буде результативним за таких вимог: - порівнюватимуться лише такі явища, між якими можлива деяка об'єктивна спільність; - порівняння має здійснюватися за найбільш важливими, суттєвими рисами.
Використовують при вивченні сукупності однорідних об'єктів (предметів, явищ), що утворюють певний клас і мають істотні для зіставлення властивості.
Класифікація
– розподіл множини об'єктів на групи за ознаками схожості або несхожості.
1.15
Аналогія
– це метод, відповідно до якого на підставі подібності предметів за одними ознаками робиться висновок про їх подібність за іншими ознаками.
Аналогія сама по собі ще не може гарантувати достовірні висновки. Аналогія не дає достовірного знання: якщо роздуми за аналогії є істинними, то це ще не означає, що його результати будуть істинними. Для підвищення вірогідності висновків за аналогією необхідно: - досліджувати внутрішні, а не зовнішні якості, що співпадають; - для дослідження обирати об'єкти подібні у важливих і суттєвих ознаках, а не у випадкових і другорядних; - враховувати не тільки подібності, а й відмінності – щоб останнє не перенести на інший об'єкт.
1.16 1.17
Історичний метод
дає змогу дослідити виникнення, формування та розвиток процесів і подій у хронологічній послідовності з метою виявлення внутрішніх та зовнішніх зв'язків, закономірностей та суперечностей. Один з основних методів наукового пізнання в суспільних науках. У прикладних науках він використовується, наприклад, при вивченні розвитку та формування тих чи інших галузей науки і техніки.
Систематизація
– процес упорядкування деякої множини розрізнених об'єктів і знання про них.
Здійснюється шляхом встановлення єдності та відмінності елементів, що підлягають систематизації, визначення місця кожного елементу відносно один одного. Результат – відповідна наукова система об'єктів і знань про них.
Емпіричні методи
слугують засобом збору конкретних фактів, спрямовані на їх виявлення та опис явищ.
2.2.
2
Емпіричні методи
експеримент вимірювання опис бесіда
інтерв'ю
спостереження підрахунок діагностування опитування
анкетування метод експертних оцінок тестування
Експеримент
– набір дій і спостережень, які виконуються для перевірки (істинності чи хибності) гіпотези або дослідження причинних зв'язків між феноменами.
Експеримент проводять: - за необхідності відшукати в об'єкта нові, невідомі властивості; - при перевірці правильності теоретичних побудов; - при демонстрації явища.
Етапи експерименту:
Констатуючий
– встановлення існуючих на момент експерименту характеристик і властивостей предмета пізнання. В експерименті беруть участь дві групи учасників: а) основна група (бере участь у всіх процедурах експерименту та проходить цикл формуючих впливів); б) контрольна група (еталон, у порівнянні з яким буде оцінюватися формуючий ефект експерименту).
2.1
2.1
Формуючий
– реалізується за допомогою спеціально побудованої дослідником експериментальної моделі розвиваючих і формуючих впливів на предмет дослідження. Експеримент може поєднувати в собі процедури різного характеру. У цьому етапі експерименту бере участь основна група учасників.
Контрольний
– проводиться “контрольне” дослідження, в якому беруть участь основна та контрольна групи учасників.
Показники контрольної групи порівнюються з показниками основної групи для встановлення формуючого ефекту, досягнутого в роботі з основною групою. Далі результати дослідження піддаються відповідному аналізу та використовуються для встановлення або обґрунтування певних закономірностей розвитку предмета дослідження.
2.2
Спостереження
– це систематичне, цілеспрямоване вивчення об'єкта пізнання. Види спостережень: безпосереднє (без застосування техзасобів); опосередковане (із використанням техпристроїв).
Спостерігач: слідкує за розвитком ситуації, фіксує дрібниці, систематизує та групує факти. Необхідна умова об'єктивності – багаторазове спостереження.
Спостереження має відповідати таким вимогам: - проводиться для виконання певного, чітко поставленого завдання; - виконується за планом; - спостерігаються лише ті сторони об'єкта пізнання, які викликають інтерес при дослідженні; - спостерігач шукає потрібні об'єкти, риси, явища; - спостереження ведеться безперервно або за певною системою.
Результати фіксуються в описах.
2.3-
Опис
– це фіксування ознак об'єкта пізнання, які встановлюються шляхом спостереження або вимірювання. Види опису: - безпосередній – коли дослідник безпосередньо сприймає та фіксує ознаки об'єкта; - опосередкований – коли дослідник відзначає ознаки об'єкта, які сприймають та фіксують інші особи (наприклад, характеристики НЛО).
2.5
Підрахунок
– це визначення якісних співвідношень об'єктів пізнання або параметрів, що характеризують їх якості.
Вимірювання
– це визначення кількісних значень, властивостей об'єкта пізнання з використанням спеціальних методик, одиниць виміру та технічних пристроїв.
Бесіда
забезпечує пізнання об'єкта, явища через безпосереднє спілкування з особами, яких дослідник вивчає в природних умовах.
Для результативності бесіди дослідник має створити сприятливу атмосферу відкритого спілкування, володіти навичками тактичного спілкування.
2.6 2.7
Одним з різновидів методу бесіди є
інтерв'ю
– бесіда за заздалегідь розробленим планом з особою або групою осіб, відповіді яких є матеріалом для наукових узагальнень. Результати інтерв'ю залежать від продуманості питань.
Діагностування
– загальна назва різних методів контролю, перевірки функціонування, прогнозування стану об'єктів, систем, організмів.
2.8
Опитування
дає змогу отримати як фактичну інформацію, так і оцінні дані, проводиться в усній або письмовій формі. Різновидами опитування є
метод експертних оцінок, анкетування, тестування
.
Метод експертних оцінок
використовується для отримання змінних даних. Опитування проводиться спеціальною групою експертів (5-7 осіб) з метою визначення певних змінних величин, необхідних для оцінки досліджуваного питання. Експерти підбираються за ознакою їх формального (в основному – професійного) статусу.
2.8
Анкетування
– отримання інформації від великої кількості людей шляхом письмового заповнення заздалегідь розроблених анкет.
Вимоги до анкет: - відповідність темі та завданням дослідження; - врахування особи передбачуваного респондента; - лаконічність, доступність і зрозумілість питань; - охайність; - придатність для комп'ютерного опрацювання (бажано). Запитання в анкеті слід розбивати на смислові групи, забезпечуючи послідовність і логічність їх розміщення.
Анкетування – найбільш поширений та ефективний метод збирання первинної інформації.
2.8
Тестування
– фіксоване в часі дослідження, призначене для встановлення кількісних (і якісних) характеристик об'єкта пізнання. Проводиться за допомогою системи формалізованих завдань (тестів). Під тестуванням розуміють також випробовування приладів (пристроїв, установок) для одержання їх характеристик.
Тестове дослідження відрізняється відносно простою процедурою, короткочасністю, проводиться без складних технічних засобів чи оснащення (часто це просто бланк із текстами завдань).
Тестування проводиться на початку та після закінчення дослідження. Тести складаються так, щоб однозначно виявити ті чи інші властивості опитаних.
Методи обробки даних
призначені для обробки отриманих даних, встановлення залежності кількісних та якісних показників аналізу, інтерпретації їхнього змісту.
3.
3
Методи обробки даних
інші
реєстрування ранжування методи статистичного аналізу
кореляційний аналіз регресійний аналіз дисперсійний аналіз факторний аналіз дискримінантний аналіз метод імплікаційних шкал кластерний аналіз
Реєстрування
відсутності її.
передбачає виявлення певної якості в явищах даного класу і обрахування за наявності або
Ранжування
– розміщення величин у певному порядку за ступенем важливості, значущості.
Використовується у випадках, коли є потреба проаналізувати велику кількість фактів (ознак). Дозволяє відсіяти другорядні факти (ознаки).
3.1 3.2
3.3
Методи обробки даних часто включають застосування
методів статистичного аналізу
з метою виявлення зв’язків між змінними, відмінностей між групами, а також закономірностей функціонування предмета дослідження.
Методи статистичного аналізу:
кореляційний аналіз, метод імплікаційних шкал, дисперсійний аналіз, факторний аналіз, кластерний аналіз, дискримінантний аналіз, регресійний аналіз
.
Кореляційний аналіз
– це процедура вивчення співвідношення між незалежними змінними величинами. Зв'язок між цими величинами виявляється у взаємній погодженості спостережуваних змін. Обчислюється коефіцієнт кореляції. Чим вищим є коефіцієнт кореляції між двома змінними, тим точніше можна прогнозувати значення однієї з них за значенням інших.
Дисперсійний аналіз
– статистичний метод аналізу результатів, які залежать від якісних ознак.
Приклади завдань, що вирішуються за його допомогою: -
Чи впливає тара на рівень збуту продукції?
- Чи впливає колір об'яви на чисельність осіб, які про неї згадають?
-
Факторний аналіз
дає можливість встановити багатомірні зв'язки змінних величин за кількома ознаками.
Приклади завдань, що вирішуються за його допомогою:
Яким телевізійним передачам віддають перевагу підлітки, схильні до девіантної поведінки?
- Визначення характеристик споживачів, чутливих до цін на конкретний товар.
3.3
Кластерний аналіз
– це класифікація об’єктів спостере ження в однорідні групи. Набір усіх досліджуваних об’єктів розподіляється по підкласах, які називаються кластерами.
Приклади завдань, що вирішуються за його допомогою:
- Розподіл на групи молоді у залежності від її політичних уподобань.
- Розподіл приладів на групи в залежності від їх даних з метою прогнозування торгівельного попиту на них.
3.3
Метод імплікаційних шкал
– це наочна форма виміру та оцінки отриманих даних, які градуюються за кількістю або інтенсивністю ознак. Шкали класифікуються за типами або рівнем виміру. Прості шкали дають однозначну оцінку тієї чи іншої ознаки. Серію шкал (так звану батарею) можна перетворити в єдину шкалу значень окремих ознак. Ця процедура називається шкалюванням.
3.3
-
Регресійний аналіз
— визначення залежності однієї величини від іншої. На відміну від кореляційного аналізу істотність цього зв’язку не враховується.
Приклади завдань, які вирішуються за його допомогою:
Як зміниться рівень здоров’я населення, якщо ціни на ліки підняти на 10%?
Як впливає статус учня-лідера на рівень його навчання?
Дискримінантний аналіз
– статистичний метод аналізу даних, призначений для розподілу досліджуваних об'єктів за завчасно визначеними групами.
Приклади завдань, які вирішуються за його допомогою: -
Чим відрізняється той, що палить, від того, що не палить?
- Класифікація обдарованих учнів за ознаками “вік”, “стать”, “соціальний стан батьків”.
Крім розглянутих методів, дослідники застосовують й багато інших – спеціальнонаукових: - елімінування, метод балансового зв'язку, метод варіантних наближень – здебільшого в економіці; - методи лабораторних досліджень (клінічний аналіз крові, загальний аналіз сечі, біохімічний аналіз крові, ультразвукове дослідження, ендоскопія, аніографія тощо) – у медицині; - спеціально-юридичний метод, догматичний, порівняльно правовий – у юриспруденції; - метод польових досліджень, картографічний – у географії; - соціометрія, біографічний метод, гіпноз – у психології… Також дослідники застосовують методи, які використовуються в кількох (в основному, близьких) науках: фотографування, групування, індексування, метод графічних зображень тощо.
Сукупність методів дослідження – це цілий світ, захоплюючий світ пізнання навколишнього світу.
Цікавим є не лише досягнення поставленої мети, а і шлях до неї. Шлях пошуку та зневіри, перемог і поразок, радості самостійного пізнання та скепсису оточуючих. І тільки пройшовши свій шлях у науці, отримуєш справжню насолоду від того, що подарував людям часточку знань про Життя Барановича. , насолоду Архімеда та Піфагора, Галілея та Ньютона, Дарвіна та Рентгена, Остроградського та Хвойки, Сікорського та Амосова… Усі вони починали з малого, усі вони мали різний рівень таланту, але усі вони дуже хотіли знайти. І завдяки цьому людство з вдячністю користується методом Гаусса та методом Тесли, методом Ферма та методом Кемпбелла, методом харківчанина Віктора Мізрахі та методом полтавчанина Олександра Може наступний метод назвуть твоїм ім'ям?