Transcript SWOT – аналіз. Коротка методологія до застосування

Засідання фінансистів міст України
ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ
У БЮДЖЕТНІЙ СФЕРІ:
перспективи запровадження
Бережний Ярослав Вікторович, к.держ.упр.,
старший консультант відділу економічної стратегії,
Національний інститут стратегічних досліджень
Житомир - 2013
Роль енергозбереження у розвитку територіальних громад
Формування збалансованого економічного розвитку на місцевому рівні має
низку особливостей, що обумовленні першістю забезпечення потреб територіальної
громади. Тобто комерційний успіх того чи іншого проекту для підприємця, який
працює у межах громади, чи реалізація галузевої загальнодержавної програми не
означає автоматичного піднесення добробуту і надання якісних комунальних послуг
для мешканців місцевості. Взаємовигідне збалансування інтересів громади,
держави і підприємницького середовища постає чи не найважливішим результатом
діяльності місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування щодо
стимулювання економічного розвитку території.
На практиці, це означає застосування органами влади на місцях механізмів
широкої участі усіх зацікавлених сторін у досягненні синергетичного соціальноекономічного ефекту для громадян та регіонального розвитку за низкою значущих
спільних проблем.
Найважливішою серед подібних проблем є потреба енергозбереження.
Оскільки саме левова частка місцевих видатків спрямовується на придбання
енергетичних ресурсів для підтримання функціонування комунальних і державних
організацій – бюджетних установах.
Відтак напрацювання механізмів усестороннього забезпечення питань
заощадження енергетичних ресурсів і відповідно зниження рівня видатків без
погіршення рівня надання комунальних послуг громадянам і бюджетним установам
має не пересічне значення на сучасному етапі розвитку територіальних громад.
2
Відсутність гнучких механізмів стимулювання енергозбереження
у державному регулюванні місцевого розвитку
Незважаючи на стимулюючих програм і відповідних регуляторних нормативних
актів залишається відкритою проблема байдужості до дієвого енергозбереження у
бюджетних установах, що виявляється через існування на національному рівні:
•
встановлення норм енергоспоживання на одиницю продукції без прив’язки до
вартості (відсутність зниження тарифної вартості у разі економії понад певний рівень
чи подібних заходів гнучкого реагування на енергозбереження);
•
зосередження на питомому використанні енергії (будинки, системи освітлення,
холодильники, двигуни тощо), а не на нормативному споживанні на одиницю
продукції (розрахунок на кв.м, а не суму паспортних параметрів окремих установок);
•
вилучення у бюджетних установ, державних підприємств коштів зекономлених
за рахунок енергозберігаючих заходів (вилучення різниці між параметрами питомого
споживання та дійсними витратами)
Спробою виробити ринковий механізм стимулювання енергозбереження на
місцевому рівні є розробка законопроектів щодо впровадження енергоефективних
заходів у бюджетних установах) (р.№ 3013, 3014 від 27.07.13 р.).
Законопроекти зорієнтовані на: виділення у Державному бюджеті України та
місцевих бюджетах видатків на модернізацію систем енергоспоживання у бюджетних
установах; безпосереднього фінансування заходів з енергозбереження за рахунок
видатків передбачених у бюджетах різних рівнів; створення умов для формування
матеріальної заінтересованості бюджетних установ у впровадженні заходів з
енергозбереження у містах; фінансування енергозбереження третьою стороною.
3
Перспективи і вади застосування “поворотного” механізму,
закладеного у норми законопроектів (р.№ 3013, 3014 від 27.07.13 р.)
 Складність і неоднозначність правил застосування запропонованого
механізму. По-перше, існує низка суперечностей із чинним законодавством на що
вказують висновки Головного науково-експертного управління Верховної Ради
України. Так особливу увагу, привертає пропозиція вивести предмет договорів з
енергозбереження поза дією Закону України «Про державні закупівлі» та
загальних засад функціонування бюджетної системи в Україні (встановлення
вибіркового підходу до обліку видатків з енергозбереження). Тобто одразу
закладаються можливості прямого (корупційного) зловживання видатками і
державного і місцевого бюджетів. По-друге, існують суперечності у самих
документах між їх основними положеннями, індикаторами та показниками. І, потретє, складність відстеження і оцінки у масштабах України дотримання
пропонованих процедур. Прикладом для накладання всіх перерахованих
недоліків, є недоречне декларування конкурсних засад при одночасному надання
пріоритету в ініціюванні процедури проведення конкурсу лише одного учасника
який до того ж не завжди зможе (потенційно) здобути право на реалізацію
енергозберігаючих заходів.
4
Перспективи і вади застосування “поворотного” механізму,
закладеного у норми законопроектів (р.№ 3013, 3014 від 27.07.13 р.)
 Вибірковість запровадження механізму і відсутність видимої вигоди
від його застосування для сторін енергосервісних договорів. Строковість
укладання договорів (до 15 років) поряд з потенційно можливою зміною
нормативів енергозбереження та одночасним запровадженням санкцій за
недотримання певних параметрів заощадження енергоресурсів підвищую ризики і
для розпорядників бюджетних коштів, і для суб’єктів господарювання – партнерів
до рівня недоцільності здійснення будь-яких заходів. Додатковим підтвердженням
цьому, є зміст рекомендацій переважної більшості у відгуках на законопроекти
органів місцевої влади. Вони зводяться до обережного схвалення, внесення
незначних технічних уточнень чи подекуди пропонують внести зміни, що не
стосуються предмету регулювання законопроектів (наприклад, зміни до закону
України «Про державні закупівлі» у частині встановлення необхідності закупівлі в
одного учасника з інших причин не передбачених законом). Тобто ще на стадії
пропозиції механізму рівень інтересу до нього тих, хто безпосередньо буде його
застосовувати мізерний. Почасти це пояснюється відсутністю економічного
обґрунтування та розрахунків для типового проекту у цій площині з відповідним
виведенням загального ефекту для територіальної громади та країни.
5
Загрози введення у дію “поворотного” механізму
у редакції законопроектів (р.№ 3013, 3014 від 27.07.13 р.)
Оцінка законопроектів на предмет відповідності цілям енергозбереження і
практиці функціонування подібних механізмів у країнах світу, зокрема США,
країни-члени ЄС та РФ, а також враховуючи згадані суперечності вказує на ряд
загроз можливих за умов схвалення пропонованих норм законопроектів без змін:

виникнення непередбачених видатків Державного бюджету України;
 компетенційні протиріччя між органами державної влади, органами місцевого
самоврядування та уповноваженим органом державної влади у сфері
енергозбереження;

порушення норм бюджетного процесу (встановлення вибірковості норм);
 зловживання при укладанні угод з надання послуг щодо енергозбереження
та квазікредитуванні енергозберігаючих проектів, особливо на місцевому рівні
(вимивання бюджетних коштів та поява дій посадових осіб, що мають ознаки
корупційних);
 консервування існуючої проблеми щодо співмірності норм і стандартів обліку
до параметрів стимулювання бюджетних установ та інших споживачів;

розпорошення нормативної бази за споживачами (дискримінаційні заходи);

обмеження регуляторних механізмів для уповноваженого органу.
6
Висновок
У підсумку, враховуючи вищенаведене, пропонуємо не підтримувати
означені законопроекти у пропонованій редакції. Варто повністю переглянути
запропоновані концептуальні ідеї з метою застосування комплексного підходу
до вирішення проблеми енергозбереження в Україні та розробки змін до Закону
України “Про енергозбереження” чи перегляду закону як такого, закріплення
нового принципу заощадження бюджетних ресурсів державними установами,
організаціями і підприємствами у разі зниження витрат понад питомий рівень до
набуття чинності нових стандартів-відповідників нормам Європейського Союзу
щодо використання обладнання, установок та мереж. Поряд з цим, не
вдаватися до законодавчого закріплення конкретних механізмів (тих чи інших
прямих способів дій) в сфері енергозбереження як таких, що знижують існуючий
рівень гнучкого реагування Державного агентства з енергоефективності та
енергозбереження України та Кабінету Міністрів України у сучасному ринковому
середовищі, концентруючись на закріпленні чітких стандартів енергоспоживання
та загальних принципів, необхідних при формуванні державної політики в
перехресних сферах.
7
ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ
У БЮДЖЕТНІЙ СФЕРІ:
перспективи запровадження
Дякую за увагу!
Бережний Ярослав Вікторович