Прeзентація наукового дослідження

Download Report

Transcript Прeзентація наукового дослідження

Уявлення дітей про ризики
негативного впливу
телебачення
(за матеріалами всеукраїнського конкурсу творів-звітів на тему
«Діти і телебачення очима дітей»)
Баришполець Олексій Трохимович
канд. історичних наук, провідний
науковий співробітник лабораторії
психології масової комунікації та
медіаосвіти Інституту соціальної та
політичної психології НАПН України
конкурс творчих робіт на тему
«Телебачення очима дітей»
• на базі експериментальних загальноосвітніх навчальних закладів з
упровадження медіаосвіти у 9 регіонах України. Задум полягав у тому,
щоб учні 10-х класів взяли інтерв’ю у дітей молодших класів про місце
телебачення в їхньому житті.
• Рекомендувалось до інтерв’ю включити наступне коло питань:
• Чи полюбляєш ти дивитися телевізор? Чому?
• Як часто ти його дивишся?
• Назви телевізійні канали, які ти дивишся? Який твій улюблений? Чому?
• Які твої улюблені передачі? Чому?
• Чи дивишся ти телевізійні передачі разом з батьками? Якщо дивишся, то які? Чи
обговорюєте ви потім те, що подивились?
• Які передачу та про що, ти би хотів подивитися?
• Якщо би ти був головним на телевізійному каналі, яким чином працював би твій канал?
• Що тобі не подобається в телевізійних програмах, що би ти хотів прибрати?
• Щоб ти порадив директорам каналів, щоб їх з задоволенням дивилися діти?
• Надійшло понад 160 робіт, зміст яких справдив сподівання: діти були
набагато відвертішими із старшокласниками, ніж якби їх
інтерв’ювали вчителі, психологи чи дорослі дослідники.
Телебачення сьогодні
• «Особисто ми думаємо, пишуть десятикласники,- що
телебачення зараз перестає
бути цікавим, бо транслюють
майже одне і те ж: фільми,
серіали й рекламу. Ця
однотонність, просто починає
набридати, і ми більш
дивимося цікаві нам фільми й
передачі в мережі Інтернет.
Телеканалам не вистачає свіжих
ідей, якихось свіжих поглядів
телеглядача. Тому ми би
порадили все частіше
звертатись до звичайних
людей, щоб дізнаватись їхні
думки, їхні свіжі й цікаві ідеї»
«Ідеальне телебачення»
Час перегляду передач дітьми
мало контролюється батьками
• «На запитання «Скільки
годин тобі дозволяють
дивитися телевізор?»
відповіді були різноманітні.
«Півгодини» - Юлія, 9 років.
«2-3 години» - Денис, 8
років. Але статистика цього
питання показує, що
більшість опитуваних
відповіли: «Скільки
захочу…!» Чи не здається
вам, що бажання дітей
дивитися телевізор набагато
перевищує дозволену
норму?»
Діаграма, побудована 10-класниками за
результатами опитувань молодших дітей
Діти проти психотравмуючого
впливу телебачення
«Найбільший страх викликають
програми, у яких показують
вбивства, насилля, жахи, стриптиз
(за словами Аліни «стрипденс»).
Причому двоє з опитуваних
зазначили, зразу ж перемикають
канал, а інші – продовжують
дивитися такі передачі. Коли їх
запитали, чи розповідають вони
дорослим, 3 відповіли – «ні», 1 –
«так» . Усі четверо знають про
позначки «обмеження у віці», які
обов’язкові при демонстрації
фільмів, але не завжди
дотримуються їх. Треба змінити
значки(●▲■), або зробити нові,
адже вони майже завжди
помилкові.
Діти проти агресії в ТБ
•
«Такі передачі викликають зайві
довгострокові стреси, після
яких, як правило, дитина
відразу лягає спати. А звідси –
погане засипання, жахливі
сновидіння, небажання
прокидатися вранці. Показуючи
дітям по телевізору величезну
кількість сцен насильства, вони
привчаються до думки, що
агресія – загальноприйнятий
вихід із проблемної ситуації.
Учні дійшли висновку, що сцени
насильства викликають
збільшення агресивності
глядачів»
Безстрашні діти проти жахів
•
•
•
•
•
•
•
•
«после просмотра фильмов ужасов у детей
развиваются страхи. А ведь на вопрос «что
тебя пугает в ТV?» девочка ответила, что
фильмы ужасов, потому что после них
кажется, что с тобой может произойти то
же самое.»
«Наступне питання було викликане моєю
особистою ненавистю до жахів та всього
реально лякаючого! Тому я так і запитала
«Що лякає тебе по телевізору»?
«Фільми жахів, «Битва екстрасенсів»» Дарина, 9 років
«Японські фільми жахів, «Битва
екстрасенсів» - Марія, 9 років
«Вбивства, «Щоденники темного», «Фреді
Крюгер» - Олександр, 9 років»
- Чого ти лякаєшся та соромишся?
- Я не знаю, я нічого не боюся і нічого не
соромлюся.
Сцени насильства викликають
звикання до них
•
•
«Неприємно, коли демонструють
сварки і бійки політичних діячів.
Страшні фільми жахів та мультики з
монстрами та фантастичними
героями. Зовсім не хочеться бути
такими, як вони. Погано тільки, що
я сам до цього потроху звикаю.”розповів семирічний Петрик.
«Складається враження, що
вбивства на екрані вже не лише
норма, але й розвага, від якої ми
починаємо отримувати
задоволення. Ці картини формують
світогляд дитини, її почуття та
емоції. Також на екрані ми можемо
побачити такі примітивні шоу та
телевізійні програми, які сприяють
інтелектуальній деградації нового
покоління»
Викликають бажання наслідувати героїв
•
«Я була в щоці, коли спитала у
дівчинки на кого вона хоче бути
схожа з героїв кіно, вона відповіла:
«Я хочу быть похожа на Аллу из
«Универа», она красивая и все
мужчины ее любят, я тоже так хочу
– поцеловала дядьку и он тебе
телефон новый купил». Як батьки
таке допустили?! Чому серіали
вчать дітей? Батьки, схаменіться!
Слідкуйте за програмами, що
дивиться ваша дитина! І вибирайте
телепередачі для своєї дитини, бо
це може обернутися жахом, цитую
хлопчика: «Хочу, как в том фильме,
где всех убивают, а в конце и я бы
был в тюрьме, убил бы себя, это
было б супер!». Задумайтесь,
благаю!»
Бути героєм = вбивати ?
Вірш про молодшого братика
•
•
•
•
•
•
•
•
•
•
Вдома інша геть картина!
Наче це не та дитина!
Байдикує і стрибає.
Бо стрілялки полюбляє
Сварки, бійки, кулі, гнів
В хлопця розум помутнів.
Вірить Коля – час настане,
І супергероєм стане.
Увесь час вбивати він
Буде людства ворогів.
страждають від страшних
повідомлень про дійсність
• Співвідношення позитивного
й негативу в новинних
передачах, підраховане
десятикласниками: до 40
відсотків першого і понад 60
відсотків другого. Причому,
більшість новинних передач
починаються повідомленнями
про катастрофи, аварії,
злодіянняі ін. із загибеллю
людей. Якими позначками
промаркувати новинні
передачі?
Діти за введення національної
системи позначок для
телепередач
• «Батьки! Формуйте культуру перегляду
передач ваших дітей. Ходіть на курси або
читайте про вплив телебачення на дитину.
• Телевізійники! Формуйте такі телепередачі,
які б ви хотіли, щоб дивилися особисто ваші
діти. Уведіть позначки, які б пояснювали
характер передачі»
Загальні підсумки
• Телебачення відіграє суттєву роль у житті школярів, дає привід для
спілкування з однолітками, підказує сюжети гри, навчає, а головне –
слугує способом відпочинку. Твори містять досить багато критики на
адресу якості телебачення у висновках, які роблять старшокласники
з проведених інтерв’ю.
• Старшокласники, виконуючи дослідницькі роботи в межах
елективного курсу «Медакультура», здатні представляти голос дітей
і виконувати функцію громадського контролю за якістю
телепродукції для дітей у моніторинговому режимі (для цього
конкурс творів можна проводити щорічно, принаймні протягом
періоду впровадження нової системи позначок). Цими результатами
як орієнтирами могли б користуватись і телевиробники без
особливих матеріальних витрат.
• Система шкільної медіаосвіти – потужний просвітницький ресурс,
який може бути використано для впровадження нової системи
позначок, поєднання зусиль освіти і державного регулятора
помножуватиме ефект від впровадження системи позначок.