Transcript порошки(частина1).

ПОРОШКИ
(частина 1)
Автор:
канд. фарм. наук,
доц.
Л.В. Соколова
План лекції:
Введення.
Визначення лікарської форми
«порошки", її переваги і
недоліки.
Класифікація порошків.
Способи прописування.
Технологія порошків.
Загальні правила змішування
складних порошків.
Окремі випадки приготування
порошків.
Дозування порошків.
Упаковка й оформлення
порошків до відпуску.
Порошки - тверда лікарська форма для внутрішнього,
зовнішнього та ін’єкційного застосування, що складається з
однієї чи декількох подрібнених речовин і володіє
сипучистю.
Це вільні всебічно дисперсні системи: дисперсійне
середовище – повітря, дисперсна фаза – подрібнені
речовини
Дозовані прості і складні порошки виписують
двома способами:
1.
Розподільним - коли в рецепті вказується кількість речовини на одну дозу
і скільки таких порошків треба приготувати (спосіб, застосовуваний найбільше
часто).
Rp.: Dіbazolі 0,01
Papaverіnі hydrochlorіdі 0,02
Saccharі 0,25
Mіsce, fіat pulvіs
Da tales doses N 10
Sіgna. По 1 порошку 3 рази в день.
2.
Розподільний - коли в рецепті вказується кількість лікарської речовини
відразу на всі порошки і вказується на скількох доз необхідно розділити загальну
масу (застосовують рідко).
Rp.: Dіbazolі 0,1
Papaverіnі hydrochlorіdі 0,2
Saccharі 2,5
Mіsce, fіat pulvіs
Dіvіde іn partes aequales N 10
Sіgna. По 1 порошку 3 рази в день.
Переваги порошків:
Велика біодоступність (у порівнянні з
таблетками), що особливо важливо для
хворих дитячого і похилого віку
Простота приготування
Зручність прийому
Універсальність складу
Порошки можна точно дозувати.
Зручність збереження і транспортування.
Слід зазначити і недоліки порошків:
Деякі лікарські речовини у
вигляді
порошків
при
прийомі всередину мають
подразнюючу
дію
на
слизову
оболонку
шлунково-кишкового тракту
(броміди, хлоралгідрат). У
розчиненому вигляді вони
можуть такої дії не чинити.
Погане зберігання у зв'язку з
великою
питомою
поверхнею
легко
втрачають чи поглинають
воду
Незручність
прийому
пахучих, барвних і речовин,
що мають неприємний
смак.
Вимоги до якості порошків:
Сипучість
Точність дозування
Порошки повинні мати оптимальну дисперсність
лікарських речовин
Порошки повинні, бути однорідними (мати рівномірний
розподіл лікарських і допоміжних речовин), без сторонніх
включень.
Порошки повинні бути стабільними, тобто залишати
незмінною точну концентрацію лікарських речовин і
терапевтичну дію при зберіганні.
Стерильність (для деяких)
Технологічні стадії приготування порошків
Підготовка робочого місця
Відважування
Подрібнення
Просіювання лікарських
речовин
Змішування інгредієнтів
Дозування маси
Контроль якості
Упаковка
Оформлення до
відпуску.
Підготовчі роботи
Подрібнення
оптимальний час подрібнення 2-3 хвилини
проводять в фарфорових ступках максимальне завантаження
не більше 1/20 від
об’єму
Просіювання
Сито № 61 – 0,1 мм –
порошки для
вдувань, присипки,
очні порошки
Сито № 38 – 0,16 мм
– порошки для
внутрішнього
вживання
Сито № 32 – 0,2 мм –
нюхальні порошки
Лікарські речовини складного порошку виписані в рівних чи
приблизно рівних кількостях (співвідношення в масі не перевищує
1:5), тоді дотримуються наступних правил:
Якщо в рецепті виписана індиферентна речовина (глюкоза, цукор) то її
подрібнюють в першу чергу, потім додають решта речовин
Спочатку розтирають речовину, яка менше втрачається в порах ступки
якщо фізико-хімічні властивості лікарських речовин приблизно однакові, їх
змішують у порядку прописування, звертаючи увагу на величину втрат при
розтиранні в ступці
якщо фізико-хімічні властивості лікарських речовин різні, спочатку подрібнюють
крупнокристалічні речовини, а потім дрібнокристалічні;
речовини, що легко розпилюються, додають в останню чергу (магнію оксид,
тальк, магнію карбонат, кальцію карбонат)
аморфні речовини змішують з порошковою масою без додаткового здрібнення.
Rp.: Zinci oxydi
Talci
Tannini
Bismuthi subnitratis aa 0,3
M., f. pulv. subtilissimus
D. t. d. N. 10
S. Для припудрювання
Даний лікарський препарат – складний дозований порошок
для зовнішнього застосування, виписаний розподільним
способом, до складу якого входять аморфні речовини
загального списку, які виписані в однакових кількостях.
Втрати твердих лікарських засобів при
розтиранні їх у ступці №1
Вісмуту нітрат основний 42 мг
Танін
11 мг
Тальк
24 мг
Цинку оксид 36 мг
ППК
(зворотній бік)
Цинку оксиду 0,3 × 10 = 3,0
Тальку 0,3 × 10 = 3,0
Вісмуту нітрату основного 0,3 × 10 = 3,0
Таніну 0,3 × 10 = 3,0
Розважка: 0,3+0,3+0,3+0,3=1,2
ППК
(лицьовий бік)
Дата
№ рецепта
Tannini 3,0
Zinci oxydi 3,0
Bismuthi subnitratis 3,0
Talci 3,0
1,2 № 10
Приготував
Перевірив
Контроль якості порошків здійснюють згідно ДФУ, діючих наказів та інструкцій МОЗ
України, який включає: опитувальний, фізичний, органолептичний (колір, смак, запах),
однорідність, загальна маса (для недозованих порошків), відхилення від прописаної маси
(для дозованих порошків та зборів), відсутність механічних включень (для порошків),
здрібненість (за методикою 2.9.12 ДФУ), хімічний контроль (вибірково) і контроль при
відпуску (відповідність рецепта і ППК, етикеток, пакування).
Визначають відхилення в масі окремих доз допустимим нормам, що відповідають вимогам
НТД. Однорідність змішування перевіряють після натискання товкачиком на масу порошку
(на відстані 25 см від ока не повинно бути видимих окремих часток) або за методикою 2.9.5
ДФУ.
Відхилення, допустимі в масі окремих доз порошків, (в тому числі при фасуванні)
Прописана маса, г
Відхилення, %
До 0,1
± 15
Понад 0,1 до 0,3
± 10
Понад 0,3 до 1
±5
Понад 1 до 10
±3
Понад 10 до 100
±3
Понад 100 до 250
±2
Понад 250
± 0,3
Дякую за увагу!